Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до



Сторінка9/16
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.32 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16
Тема . Ю.Яновський. Роман "Вершники". Новела "Подвійне коло"

Мета: ознайомити учнів із новелою "Подвійне коло", допомогти усвідомити її зміст; умотивувати пошуки автором нових романтичних засобів і неперевершеного ліричного світосприймання для відтворення особливостей його доби; розвивати навички аналізу тексту та визначення його проблематики; закріпити вивчене про новелу; виховувати в одинадцятикласників доброзичливі почуття до рідних, повагу до роду й до народу, виховувати свідомих громадян Української держави

Обладнання: комп'ютер, мультимедійний проектор, РРТ – презентація, екран, репродукції картини Сальвадора Далі "Передчуття громадянської війни" та Т.Шевченка “Селянська родина”, тематична добірка аудіо- та відеоматеріалів
Хід уроку

І. Організація роботи класного колективу. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці

Слово вчителя. 1935 року побачив світ роман Ю.Яновського "Вершники"... Художній рівень цього твору надзвичайно високий, а тому роман, незважаючи на нинішні зміни в суспільстві та ідеології, не втратив своєї цінності та актуальності. За жанром це є роман у новелах і складається з восьми автономних розділів. З особливостями цього жанру ви ще не знайомі. Тож спочатку пригадаємо, який твір називається новелою.


  • Новела – невеликий розповідний твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом.


Учитель. Вісім новел, що складають роман саме про такі події. Між новелами існує нерозривний зв’язок.

По-перше, вони мають спільну тему (події громадянської війни на Україні), по-друге – ідею (ствердження загальнолюдських цінностей і основ народної моралі), по-третє - наскрізну образну систему ( сім’я Половців діє в новелах “Подвійне коло” і “Шаланда в морі”.)


ІІ. Актуалізація знань учнів

До сьогоднішнього уроку я пропонувала вам прочитати дві новели з роману Ю.Яновського "Вершники" - “Подвійне коло” та “Шаланда в морі”.



  • Яка з них справила на вас більше враження? Чому?

  • У чому ви бачите зв'язок між цими двома новелами?

( Відповіді учнів)
Учитель. Хоч уже було сказано, що кожна новела в романі автономна, між цими двома існує зовнішній змістовий і внутрішній психологічний зв'язок, оскільки йдеться все-таки про одну сім'ю, представлену молодшим і старшим покоління.

- Прочитавши дві новели роману, як би ви визначили його тему з позицій сучасності?

Очікувана відповідь. Розповідь про братовбивчу війну на Україні в 1919 році , яка стала першою віхою в переліку трагедій , що випали на долю народу після революції 1917 року

Учитель. Розгляньте репродукцію картини Сальвадора Далі “Передчуття громадянської війни”. Висловте свої почуття від її споглядання. Які асоціації виникають у вас із новелою “Подвійне коло”?

Учитель. Після виходу з друку роману тогочасні підручники визначили його тему так: Героїзм народу в боротьбі проти внутрішньої й зовнішньої контрреволюції на Україні в роки революції та громадянської війни.

То що ж це було насправді - героїзм чи трагедія?

Це перше питання, на яке будемо шукати відповідь у новелі “Подвійне коло”
Визначаємо мету уроку та ставимо завдання учням


Осмислити зміст новели “Подвійне коло”

Визначити основні проблеми твору

Розкрити характери героїв новели

Висловити власне ставлення до збереження родових коренів, до проблеми розпаду роду, родини як трагедії народу




Питання до класу: Чому новела названа "Подвійне коло"?

Очікувані відповіді учнів

1. Події відбуваються ніби в двох рівнях (двох колах): іде збройна боротьба, але вона є наслідком політичної непримиренності братів. Це боротьба збройна й боротьба світоглядна, сила зброї й сила переконань.

2. Гинуть бійці на фронтах громадянської війни , чиїсь сини, батьки, брати— руйнується й гине рід. Це ніби дві сторони однієї медалі. Тому – коло подвійне. Одне й друге — це трагедія роду, народу і держави.

3. А я б назвав новелу не «Подвійне коло», а «Потрійне коло», бо тричі зустрічаються в смертельному двобої брати Половці, тричі доля чи якась вища сила дає їм шанс отямитися, та вони не розуміють цього.

4. На мою думку, назва новели свідчить про те, що історія розвивається «по спіралі». Наш народ уже знає трагічні випадки: зрада роду — це і зрада народу, і батьківщини. Слово «подвійне» можна зрозуміти як повторюване, що є застереженням для майбутніх поколінь.

5. Звертаю увагу, що коло – це замкнута крива. Якщо вирішення проблеми в тому, щоб його розірвати, то процес цей є болісним, як кажуть, по - живому.



Питання до класу: З яким твором зарубіжної класики асоціюється назва (Данте, «Божественна комедія», «круги пекла»)

Слово вчителя. Назва "Подвійне коло" поширюється певною мірою й на новелу "Шаланда в морі". "Символічними сприймаються брати Половці з новели "Подвійне коло", які опинилися з різних боків політичних барикад і своїми діями спричиняють освячений більшовизмом розпад роду людського; символічне світло випромінюють батьки Половців у "Шаланді в морі", зусилля яких спрямовані на збереження роду". Як бачимо, маємо відцентрову руйнівну силу першого кола (діти) й доцентрову творчу другого кола (батьки).

Слово вчителя. Отже, пропоную, аналізуючи новелу "Подвійне коло", шукати відповідь на питання:

У чому полягала трагедія роду Половців?

Для цього в нас є авторський текст, є знання з історії, є, врешті, розум і серце.


Робота в групах: брати Половці, дослідники, аналітики.

Учитель. Умовно наш клас буде уособлювати ті сили, які були домінуючими в буремний 1919 рік. Хоча погляди, які ви сьогодні захищатимете, не завжди збігатимуться з вашими, постарайтеся перевтілитися й бути переконливими. Отже уявимо себе в тому рідному для героїв новели степу під Компаніївкою

На фоні відео учениця читає початок новели.


Учитель. Пропоную кожній із 4 груп висловитися з позиції братів Половців

1. Петлюрівське стерво,... мать Росію продаєш галичанам! Ми їх у Карпатах били до смерті, ми не хочемо австрійського ярма... Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім'ям великої Росії Матінки, од Варшави до Японії, од Білого моря до Чорного, проклинаю ім'ям брата і згодою роду, проклинаю й ненавиджу в мою останню хвилину!

2. Рід — це основа, а найперше — держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає, он як!.,. Махновський душогубе,... ненька Україна кривавими сльозами плаче, а ти гайдамачиш по степах із ножем за халявою... Проклинаю тебе великою ненавистю брата і проклинаю тебе долею нашою щербатою, душогубе махновський, злодюго каторжний, у бога в світ, у ясний день...

3. Іменем батька Нестора Махна... призначаю тобі суд і слідство. За вбивство рідного брата... — утопити в морі, за підтримку української держави на території матері порядку анархії — одрубати голову... рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?.. Проклятий байстрюче, підземна гнидо, вугляна душе! Наймит Леніна й комуни, кому ти служиш, комісарська твоя морда?! Проклинаю тебе, проклинаю моєю останньою хвилиною!



4. ...Я служу революції, Інтернаціоналу... Бідняки й трудящі будуть з нами, і всі, як один, до перемоги, хай живе Радянська влада, Червона армія!.. Рід наш та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, а є злодюги й несвідомі, вороги й наймити ворогів. От і сам бачиш, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс.
Учитель. Перед наступним етапом уроку пропоную робити записи в анкетах братів Половців.
Першим з роду Половців ми зустрічаємо Андрія, офіцера царської армії.
Питання до Андрія (орієнтовно)

  • Що є для тебе Україна? - Вигадка галичан! Бив я вас у Карпатах до смерті, бо не хочу австрійського ярма.

  • Де твоя земля-батьківщина? Кому служиш? - Земля моя – Росія - матушка од Варшави до Японії, од Балтійського моря до Чорного.

  • За що ти воюєш? Ради якої мети ладен підняти руку на брата? Воюю я за вєру, царя й отєчество, щоб вернути єдіную і нєдєлімую.

  • А що тобі згадується в останню хвилину життя? Батько Половець та його старі слова: тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду.


Учитель. Хто бажає висловитися?

Дослідники (очікувані думки)

  1. Слова, що зриваються з його вуст, вражають ненавистю до рідного брата і рідної землі. Батьківщиною йому стала Росія-матінка, а рідному братові він кидає в обличчя образливе: «Мазепа проклятий», «петлюрівське стерво»... Останні спогади Андрія Половця про те, як галичан бив у Карпатах до смерті. Отож перед нами — запеклий шовініст.




  1. Він знехтував батьківським заповітом, кинувши злісно: «Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім'ям великої Росії-матінки, проклинаю ім'ям брата і згодою роду, проклинаю й ненавиджу в мою останню хвилину» У нашого народу слово у великій пошані. Ним можна вселити віру в людину, воскресити її, а можна вразити в саме серце гостріше, аніж мечем. Слово-прокляття — це один з найбільших гріхів людини. Тому думаю, що в Андрія не зосталося, напевне, нічого святого в житті, якщо він проклинає рідного брата, навіть згадавши мудрі батькові слова про святість роду..




  1. Усе-таки після згадки Оверка про рідну Дофінівку, старого батька Мусія Половця та після питання «Що тобі пригадується?» — старший брат відповів: «...батько Половець та його старі слова: тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». В останню хвилину життя він не ідеологічні лозунги викрикує, згадує рідний дім і батьків. Підсвідомо він розуміє, що рід, це основа людського життя.




  1. Хочу також звернути увагу, що Андрій – людина відважна, георгіївський кавалер з часів Першої світової війни, де за проявлений героїзм його було удостоєно чину офіцера й возведено у дворяни.




  1. Серед синів Половців Андрій відзначався холоднокровністю, погордою, невмінням принижуватися.


Висновок аналітиків: Андрій - носій російського шовінізму, людина, яка, не маючи жодних уявлень про історію України, завчено повторює насаджені йому монархією фрази.

Учениця. З коротких, мов спалахи блискавки, спогадів братів ми чи не найбільше дізнаємося про Оверка.
Питання до Оверка (орієнтовно)

  • За що воюєш? За незалежну, вільну неньку Україну.

Що є головнішим для тебе за життя братів, за ваш Половецький рід? – Найголовніше для мене держава... Українська держава!

Дослідники

  1. Слова Оверка перед смертю брата Андрія нагадують плач у думах чи похоронне голосіння, що свідчить про певні душевні переживання цього доброго від природи сина Половців: "Роде, мій роде, прости мені, роде, що я не милую згоди. Рід переведеться, держава стоятиме. Навіки амінь".

  2. Здається, після таких слів Оверко не спроможеться на вбивство, але ж Андрій уже сам спонукає до трагічної розв'язки: "Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім'ям великої Росії-матінки, од Варшави до Японії, од Білого моря до Чорного, проклинаю ім'ям брата і згодою роду, проклинаю й ненавиджу в мою останню хвилину..." Аж ці слова викликають у Оверка приступ нестримного гніву: "Та рубайте його, козацтво! - скрикнув Оверко".

  3. Серед братів цей Половець відзначався ясним розумом і прагненням до знань:".. .Той артист і грав з греками у "Просвіті" та читав книжки, написані по-нашому. На дядькові гроші закінчив учительську семінарію, рибалка з нього був ніякий, а й його жалко, не чути за нього давно..." Така атестація дає нам можливість збагнути ей­форію, можливо, й першої Оверкової перемоги (над загоном Андрія), і його палку промову на захист незалежності України.

Висновок аналітиків: ( орієнтовно)

Оверко – людина освічена, громадянсько свідома особистість, прагне побудувати незалежну Українську державу. На жаль, використовуючи для цього зброю.


Учениця. Виждав Панас, поки брати билися, а тоді налетів як шуліка...
Питання до Панаса.

  • Навіщо ти забрав на війну чотирнадцятирічного Сашка?Нехай привчається бити-мучити ворогів.

  • Кого ти вважаєш своїм ворогом? Тих, хто закони напридумував, а я за анархію і проти держави.

Дослідники (очікувані думки)


  1. Нечесно й підступно поводить себе Панас на полі бою, у чому й сам зізнається: «...А я сиджу собі в лісочку й чекаю, доки вони кінчать битися».




  1. Першим власноручно вбиває рідного брата, хоч і пам'ятає пророчі батькові слова про силу роду. На відміну від Оверка, який власноручно не вбивав Андрія, Панас особисто розстрілює Оверка.



  1. Але в душі анархіста не повна пустка Розуміючи, що життя Оверка в його руках, махновець пропонує брату пристати до них, потім сам ховає братів.




  1. Рідній люблячій матері він і надалі завдавав болючих ударів: забрав з собою на війну неповнолітнього Сашка, привчив його убивати й навіть катувати.

Висновок аналітиків: ( орієнтовно)

Панас людина , яка не визнає порядку, законів, держави. Це ж– просто бандит з великої дороги, для якого анархістська ідеологія – гарне прикриття його чорних справ.



Учениця. Інтернаціональний загін Івана, здавалось, також чекав у ліску. Не встиг Панас поховати братів, як червоні наскочили зненацька. Кілька хвилин скаженого бою — і вже Панас перед Іваном.

Питання до Івана

  • Кому ти служиш? – Революції та Інтернаціоналу.

  • Яке значення має для тебе рід? – Ніякого, рід – не найголовніше, бо за більшовиків увесь світ і Карл Маркс.

Дослідники.

1.Іван теж здатний на підлість. Він пропонує полоненим махновцям або приєднатися до його загону, або йти додому, до мирної праці. Оскільки серед махновців переважали сини за­можних і середніх селян, більшість вибрали друге, наївно повірили більшовикові й жорстоко за це поплатилися - Іван наказав кулеметникам розстріляти тих, яким тільки що гарантував життя і волю, а така підлість зі сторони червоних командирів у ті часи була нормою.


2. Заслуговує схвалення Іванове бажання врятувати від розстрілу хоч Сашка. Але комісар Герт, якому надана вся влада в загоні й з яким мусить рахуватися Іван, скептично ставиться до того, що Сашко ще дитина, а тому малому перед смертю таки прийдеться пройти страшну катівню революційного трибуналу:


  1. Іван - не людина з камінним серцем, його глибоко зачепила смерть рідних, що передано словами: "І Іван Половець загубив трьох своїх братів".

Висновок аналітиків: ( орієнтовно)

На перший погляд цей персонаж здається позитивним. У дійсності - це найстрашніший фанатик з братів. Навіть одна фраза свідчить про його зневагу до родини, до рідної крові: "...Рід розпа­дається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс". Іван – комуніст-фанатик, для нього має значення тільки його світле майбутнє, ради цієї примарної цілі він готовий покласти не лише рідних братів, а півсвіту, що й довела подальша історія.


Слово вчителя. Пропоную учням згадати й зіставити запитання, які одразу ж зриваються з уст братів при зустрічі.

Пам'ятаєте Панасове до Оверка: «Що, України тобі захотілось?». До Івана його звертання інше — зовсім не риторичне: «Кому ти служиш, комісарська твоя морда?»

Як відповів Іван? Так— «революції і Інтернаціоналу» — і сьогодні, і в ті часи така відповідь була абсолютно непереконливою, дуже абстрактною. Очевидним є лише те, що Іван все це «співає» з чужого голосу.

З чийого ж голосу співає Іван? - З голосу комісара Герта.

Комісар Герт, який тінню стоїть за його плечима, мовчить до останнього рядка новели, але події розгортаються за його сценарієм.



Учні помічають, як Іван часто звертається до комісара — і перш ніж розмовляти з братом, і перед промовою до махновців. Та й розстріл полонених — справа не одного Івана, а більшою мірою комісара Герта.

Герт... Коротко й жорстко, як постріл. Це ім'я не співзвучне ні з Компаніївкою, ні з південними українськими степами. Наскільки прізвище комісара інтернаціонального загону чуже для нашого слуху, настільки ж, напевно, ідеї більшовизму чужі для України. З такими Гертами і була експортована революція в Україну

Я думаю, що дуже цинічно звучать слова Герта: одного роду, та не одного з тобою класу. Чи заспокоїв би себе Герт такими словами, коли б ішлося про його рід? Чи «осміхнувся» б він, коли б з його п'ятьох братів залишилося двоє: один — Сашко-підліток, який, пройшовши жахи війни, підсвідомо хоче повернутися до матері, а другий Іван — переможець, що загубив трьох своїх братів».. Не покарав, не знищив як ворогів, а загубив. Це слово увійшло в нашу свідомість з відтінком вини у скоєному злочині. Що ж, мабуть, Юрій Яновський не був упевнений втому, що правда на боці Івана.

То на чиєму ж боці правда?

Хто, на вашу думку, переможець?( питання до класу ).
Говорять учні (орієнтовно)


  • У новелі все-таки немає справжнього переможця: загинули брати Половці, страждають люди, батьки втрачають своїх дітей, у країні голод і розруха.

  • Хочу пригадати слова російського поета і художника М. Волошина: «Коли діти однієї матері вбивають одне одного, треба бути з матір'ю, а не з одним із братів». Ми добре розуміємо, що раніше «бути з матір'ю» означало бути з сином Іваном, бо він переможець-більшовик, член партії, у його руках влада. Але чи так думав письменник, творячи картину громадянської війни? Тим паче, що образ старої Половчихи нагадує нам образ матері-чайки, що вивела чаєняток при битій дорозі. Цей образ здавна асоціюються з рідною землею — Україною.

  • Новела «Подвійне коло» сприймається як розповідь про трагедію матері — роду —України, трагедію, що розігралася в роки революції і громадянської війни, а потім ще довго відлунювала голодом, смертями, репресіями.

На чиєму боці ви? Пропоную учням записати свою думку, аргументувати її. (листи здати для оцінювання)
Слово братам. Пропоную учням, які говорили від імені братів і їх лексикою, висловити власний погляд на події, зображені в новелі, оскільки вони найглибше проникли у світ Половців, пережили їх почуття і вчинки.
1. У творі переплелися реалізм з романтизмом, історична правда й авторський домисел. Усе це разом було великою художньою правдою, дуже повчальною для нас, адже головне, щоб наша сьогоднішня самостійна Україна не була втягнута знову в «подвійне», а то й «потрійне коло».
2. Я зрозумів, що трагедія роду Половців у тому, що син підіймає руку на матір, брат на брата, діти однієї Вітчизни поливають рідну землю своєю кров'ю.У такого роду немає майбутнього.
3. Автор хоче, щоб ми зрозуміли , що таке добро і зло, жорстокість і милосердя. Думою, що ідея твору — не заклик до кривавої помсти, а заклик до єднання. Автор ніби прагне сказати: «Нехай бачать сини і внуки, що батьки й діди їхні помилялися, нехай живуть дружно брати-українці».
4. Коли брати дружно стануть пліч-о-пліч на захист свого роду, своїх батьків, домівки, тоді їх рід буде опорою рідного народу, міцної держави, мирного життя і продовження роду.
ІІІ. Підсумок уроку

Учитель. Нехай стануть вам застереженням слова з “Подвійного кола”: “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не впізнавали один одного....” Дай Боже, щоб ніколи не трапилося подібного з вами. Запам’ятайте слова старого Половця “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду”
ІV. Домашнє завдання

Прочитати новели «Шаланда в морі» й «Дитинство», підготуватися до їх аналізу.


Урок 16
Луценко Таїсія Григорівна,

учитель Вільшанської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Тема. Ю.Яновський. Роман «Вершники». Новели «Шаланда в морі» та «Дитинство»

Мета: ознайомити учнів із новелами "Шаланда в морі" й «Дитинство», допомогти усвідомити їх ідейний зміст; умотивувати пошуки автором нових романтичних засобів і неперевершеного ліричного світосприймання для відтворення особливостей його доби; розвивати навички аналізу тексту та визначення його проблематики; закріпити вивчене з теорії літератури про роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення; виховувати в учнів розуміння вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті, вірності

Обладнання: комп'ютер, тематична добірка аудіо- та відеоматеріалів
Хід уроку
І.Організація роботи класного колективу. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці

ІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу учнів на уроці

Актуалізація опорних знань учнів.

Літературний диктант

  1. «Шаланда в морі» й «Дитинство» за жанром… (новели.)

  2. Новела «Дитинство» побудована на … джерелах. (фольклорних).

  3. Про кого з героїв новели «Дитинство» сказано «…хоч і бідна господиня, що й кози в дворі не має, але нема ні в кого на селі такого хисту прикрасити піч, як у неї» ( про Данилкову матір).

  4. Назвіть професію Данилкового батька (чабан).

  5. Невеликий розповідний твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом називається … ( новелою).

  6. «Гордий і нікому не поклониться…і…кричав, і проклинав пропаще життя, а його слухали й не перебивали, бо знали всі, що …зараз заспіває, і після того співу нічого вже людині не треба − говорять в новелі «Дитинство» про … (Данилкового батька Ригора)

  7. «Трамонтан дихав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів…» − цими словами починається новела… («Шаланда в морі»).

  8. Назвіть ім’я старого Половця … (Мусій)

  9. «Наша артіль бідна, і кидати шаланду в морі не годиться. Я – голова артілі, то мусив рятувати» - сказав … (Мусій Половець)

  10. Село, у якому живуть герої новели «Шаланда в морі», називається… (Дофінівка).

  11. «Крізь туман здалеку височіла на березі, мов кістяк старої шхуни». Про яке місто йдеться? (Одеса).

  12. У фіналі новели Половчиха йде із врятованим її надією та любов’ю… (чоловіком)




  1. Робота в групах ( ідейно-художній аналіз змісту новели «Шаланда в морі»).

Кожна група учнів одержує завдання, підбирає цитати та ілюстративний матеріал.

І група. Сюжет і композиція новели. Доведіть правоту автора, який вибрав для новели щасливу кінцівку.

ІІ група. Образ старої Половчихи.

1. «Вона була висока та сувора, як у пісні».

2. «ЇЇ серце ладне було вискочити з грудей».

3. «Море зажерливо ревло, схопивши її Мусія».

4. «Вона – маяк невгасимої сили».

5. «У морі … загинув її чоловік».

6. «Берег спорожнів. Половчиха не рухнулася з місця».

7. «Мати стояла на чолі родини».

8. «І подружжя половців пішло до домівки».
ІІІ група. Образ Мусія Половця.

1.Мусій – дофінівський рибалка.

2.Двобій із морем.

3. «Наша артіль бідна і кидати шаланду в морі не годиться».



ІV група. Природа, образ моря в новелі. Їх роль в розкритті почуттів героїв.

2. Підсумок.

Метод «Мікрофон». Висловити свої враження про Половців, їх почуття. Які сімейні цінності сповідуєте ви?

Слово вчителя. Один із найпоетичніших у романі розділ «Дитинство». Побудований на фольклорних джерелах, він є своєрідною енциклопедією звичаїв, обрядів, пісень.

У «Дитинстві» прозаїк оголює коріння класової нерів­ності між експлуататорами і трудящими — пасинками долі. Це художня історія про дореволюційне життя людей з мо­золистими руками. Розділ вражає своїм філософсько-пси­хологічним і художнім змістом.

Данило Чабан — один з провідних образів новели «Ди­тинство».

Рівна, безмежна просторінь — без ріки, без дерев. Тут, недалеко від Перекопу, і народився Данилко: «його смали­ло сонце та обпікав вітер, і завше хотілося їсти...». Пер­шим спогадом дитинства був степ. Отой вічно мінливий степ, прадідові розповіді й вбирає в серце допитливий хлопчик. Столітній мудрець «примічав, звідки в цей день вітер, коли з Дніпра — риба ловитиметься, коли із степу — добре на бджоли, коли з низу — буде врожай; а побачив­ши першу ластівку, треба кинути на неї жменю землі — «на тобі, ластівко, на гніздо».

Від прадіда й матері син степу довідується про диво­вижні таємниці природи: «Данилко заплющував очі перед таким височезним світом, коло такого старезного прадіда, що йде собі і підспівує старих пісень і" повідає Данилкові казки й приказки, як зветься кожна трава і яка квітка на яку користь».

Загадкове життя природи, пісенний розлийсвіт — така перша Данилкова життєва школа. У такій атмосфері зрос­тає хлопчик — мудрий, чутливий, поетичний. Але незвичай­на краса рідного таврійського степу різко контрастує з гір­ким підневільним життям: «У хаті холодно і немає хліба...»

Ригориха, Данилкова мати, «хоч і бідна господиня, що й кози.в дворі не має», але її шанують степовики: «І нема ні в кого на селі такого хисту прикрасити піч», як у неї.

Батько — вічний чабан («гордий і нікому не поклонить­ся») — «і кричав, і проклинав пропаще життя, а його слу­хали й не перебивали, бо знали всі, що Ригор зараз заспі­ває, і після того співу нічого вже людині не треба».

Чабанцеві весни «складалися в одну... обсяжність і про­стір землі запали в свідомість як дитинство...».

Характер героя роману «Вершники» розкривається в зростанні: «Чабанець Данило... став уже чабаном, повним чабаном, правнуком Данила, сином Ригора». Яновський-художник не показує, як мужнів характер, гартувалася воля. Чабан перед нами — в час найбільших особистих

потрясінь (розділи «Батальйон Шведа», «Шлях армій»).

Як бачимо, образ Данила складний і багатогранний. Це — людина крицевої волі, незвичайної хоробрості, і вод­ночас він відчуває справжній страх, переживає неймовірні душевні потрясіння.

«Дитинство» — це лірична історія «малого чабанця» Данилка, його дитячих вражень і переживань; зворушлива оповідь про його дружбу з прадідом Данилом, цим «господарем степових звичаїв»; щемливий і про­никливий ноктюрн про початок становлення свідомості Данилка.

«Дитинство» — це й етнокультурний нарис про традиції степового буття: його неписані закони, морально-етичні норми, побутову колорис­тику, особливості національного духу. З етнографічною ретельністю й психологічною ґрунтовністю в новелі описується, що відбувається «на Со­рок святих», «на теплого Олекси», «у Вербну неділю», у «білий тиждень», «Великдень», «на Проводах», змальовується, яка насичена й різноманітна палітра почуттів і пригод «супроводжувала Данилка під час цього народ­ного календаря. Начерк звичаїв органічно зливався з характерографією народної долі, переходячи у «весни Данилкового дитинства».



Завдання. Від імені Данила Чабана дайте пораду своїм ровесникам, які незабаром закінчать школу й шукатимуть свій шлях у дорослому житті.
Слово вчителя. Наступний етап нашого уроку – закріплення знань з теорії літератури. Використовуючи пропоновані таблиці, скласти повідомлення.

Новела як епічний жанр
Новела (лат. novellus новітній, новина) — різновид оповідання, невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

Жанрові особливості новели:

  1. Лаконізм.

  2. Невелика кількість персонажів: один або два.

3.Сконденсованість, напруженість, драматичність дії.

  1. Наявність чіткої та згорненої композиції.

  2. Сюжетна однолінійність.

  3. Психологізм.

  4. Яскравість, влучність художніх засобів.


Зародження новели

Джованні Боккаччо «Декамерон» (1350 рік), літературна пам'ятка епохи

Відродження



Видатні українські новелісти

Різновиди новели:



  • психологічна — Василь Стефаник

  • драматична — Григорій Косинка

  • політична — Юрій Липа

  • лірична — Богдан Лепкий

—імпресіоністична — Михайло Коцюбинський
Роман у новелах

Один із різновидів роману, який використовує як основу композиційну одиницю новелу.

Ця форма зародилася в європейській літературі (крутійський роман)

Способи побудови роману в новелах

− ланцюговий

− паралельний



ІІІ. Підсумок роботи учнів на уроці. Оцінювання їх навчальних досягнень

ІV. Домашнє завдання Повторити тему «Ю.Яновський. Роман «Вершники». Скласти тест для контролю знань за темою.

Урок 17

Скалига Ольга Миколаївна,

учитель Мліївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16

Схожі:

Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconПавло Тичина «Не бував ти у наших краях»
Урок інтегрований ( українська література, світова література) компаративного аналізу
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconТема: Провідна роль поезії у 20-ті роки. Павло Тичина —найбільший модерніст цього періоду. Феномен «Кларнетизму». «Арфами, арфами…»,«О панно інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить?» Мета
Тема: Провідна роль поезії у 20-ті роки. Павло Тичина —найбільший модерніст цього періоду. Феномен «Кларнетизму». «Арфами, арфами…»,«О...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconУрок Павло Тичина. Життєвий І творчий шлях. Трагізм його творчої долі
Мета уроку. Познайомити учнів з основними фактами біографії Павла Тичини, розкрити трагізм його творчої долі, спонукати учнів до...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconТема. Життєвий І творчий шлях Олеся Терентійовича Гончара
...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до icon125 років від дня народження М. Г. Куліша (1892-1937 рр.) Статті з періодичних видань
Орієнтовні запитання для оцінювання знань учнів за темою Життєвий та творчий шлях М. Куліша // Усе для школи. Українська література,...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconУрок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. Полліанна
Тема уроку: Урок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. “Полліанна” – роман – бестселер для дітей
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconУрок з української літератури у 7 класі Підготувала: вчитель української мови І літератури
Тема. Ліна Костенко. Життєвий І творчий шлях письменниці. Поезії «Чайка на крижині», «Крила»(диптих). Духовне багатство – найбільший...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconТема. Поезія. Провідна роль поезії у 20-ті рр Потужне ліричне самовираження, емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. П. Тичина – найбільший модерніст 20-хрр
Провідна роль поезії у 20-ті рр Потужне ліричне самовираження, емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів....
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconУрок в 5 класі Тема. Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!»
Тема. Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!». Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісних, патріотичних почуттів...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconТема. Гійом Аполлінер (1880-19180). «Лорелея», «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму
Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка