Урок №17 прелюдія. Мета уроку



Сторінка1/8
Дата конвертації16.05.2017
Розмір1,44 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8

ІІ семестр

Тема3. Жанри камерно-інструментальної музики

УРОК № 17 ПРЕЛЮДІЯ.

Мета уроку:

Навчальна: на прикладі творчості С. Рахманінова та Й. С. Баха вчити учнів розуміти інструментальну музику, аналізувати її зміст (утілені в ній почуття людини) та звучання, а також знаходити спільне у змісті різножанрових творів; поглиблювати знання учнів про творчість С. Рахманінова; закріпити розуміння учнями терміну прелюдія;

Розвивальна: розвивати вміння учнів виявляти і розуміти головну думку інструментального музичного твору, відчувати ритм та ансамбль під час колективного виконання пісні, а також емоційно і виразно її виконувати;

Виховна: прищеплювати учням почуття любові до Батьківщини, кращі моральні якості особистості.

Музичний матеріал: Прелюдія № 2 до-дієз мінор С. Рахманінова, Токата ре мінор Й. С. Баха (класичне виконання та виконання В. Мей), «Мрії збуваються» Л. Бражникової.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети С. Рахманінова, Й. С. Баха, В. Мей; фотозображення Володимирського собору в Києві, музичних інструментів (скрипки, домри, флейти, лютні, віолончелі, фортепіано); кросворд.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія, інформаційні картки.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (Прелюдія № 2 до-дієз мінор С. Рахманінова).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці) Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У давні часи перед початком концерту артист - музикант, сидячи за інструментом, грав музику-імпровізацію, яка б налаштувала слухачів на певний настрій. Згодом така музика отримала свою назву і навіть сформувалася у музичний жанр. Який саме — дізнаємося сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань.

Розв'язання кросворда.

На дошці — фотозображення музичних інструментів: фортепіано, скрипки, флейти, віолончелі, лютні, домри.

Учитель. Якщо ви розв'яжете кросворд, то дізнаєтесь, як називається музика, що в давнину передувала концерту.

  • Як називаються професії музикантів залежно від того, на якому музичному інструменті вони виконують музичні твори? (Піаніст, скрипаль, флейтист, віолончеліст, лютніст, домрист)

Методичний коментар. Учні отримують незаповнений кросворд і самостійно визначають ключове слово.




































































































































































2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

Прелюдія, або прелюд, означає вступ. Це невелика інстру-ментальна п'єса імпровізаційного характеру, що була спочатку вступом до основного музичного твору.

Проте вже довгий час композитори створюють прелюдії як самостійні музичні твори. Вони належать до жанрів камерної музики.

Що ж називають камерною музикою? Коли не було концертних залів чи філармоній, інструментальну музику та невеликі вокальні твори виконували переважно в домівках любителів музики. Збиралися декілька музикантів, розставляли пюпітри, виймали з футлярів скрипки, альти, віолончелі (іноді флейти та гобої), хтось сідав за клавесин — і розпочинався домашній концерт.

Так народилися жанри, призначені для виконання не у великій залі, театрі чи церкві, а в кімнаті. Таку музику назвали камерною (з італійської camera — що означає кімната), адже в кімнаті не зі-граєш симфонії, не поставиш опери чи ораторії. Тому камерними називають твори, написані для невеликої кількості виконавців (інструментальні п'єси, дуети, тріо, квартети, пісні й романси, ін-струментальні цикли та сонати).

Мова музики — це мова світу, яка допомагає взаємопроникнен-ню культур різних народів. Послухайте вірш та дайте відповідь на запитання.



  • Чи потребує музика перекладу?

Нам любий Бах... Та як про це сказать?

Не те, щоб нині музики не стало,

але такого чистого кристалу

не дарувала неба благодать.

Які ж у ній гармонії палкі,

яка ж оце всеобіймуща совість,

яка і досі незбагненна повість

про мою душу, ввергнуту в віки!

Такі слова присвятив російський поет Микола Ушаков видатному німецькому композиторові Йоганну Себастьяну Баху. їх розділяє майже два століття, але пов'язує прекрасна, вічно молода музика, яка зрозуміла всьому світові без перекладів і пояснень.

Отже, надамо слово нашим доповідачам!



Повідомлення учнів

«Біографи» Й. С. Баха

Йоганн Себастьян Бах (1685—1750)народився у німецькому містечку Ейзенах, у музичній родині. Батько навчав його гри на скрипці, хлопчик співав у хорі міської школи. 

У 9 років Йоганн Себастьян осиротів, його вихователем став старший брат Йоганн Крістоф, який був органістом у церкві і продовжив музичні заняття з хлопчиком.

Якось Себастьян дізнався, що брат ховає у шафі зошит із творами видатних композиторів. Понад півроку десятирічний хлопчик вночі, при місячному світлі, переписував ноти, але Крістоф дізнався про це й відібрав оригінали та копії. У розпачі Йоганн вигукнув: «Якщо так, я сам напишу таку саму музику, навіть ще кращу!» Брат лише розсміявся у відповідь.

Йоганн Бах, геніальний композитор і блискучий виконавець, усе життя наполегливо працював над удосконаленням власної май-стерності, вивчав світову музичну культуру і народну музику, знав Біблію і латинь, вільно спілкувався італійською та французькою мовами.

«Мені довелося багато вчитися, хто буде таким само старанним, досягне того самого»,— відповідав Бах на питання щодо його та-ланту.

Останні роки життя великого композитора були нелегкими. Ще в дитинстві Бах серйозно ушкодив зір, коли ночами переписував ноти. З роками хвороба очей посилилася. Після невдалої операції музикант осліпнув.

Сучасники швидко забули старого Баха. Лише через довгі роки музику великого композитора відкрили заново, захоплюючись її величністю, мудрістю, красою, досконалістю та глибиною невичерпної людяності. Його музичне послання пролетіло крізь віки і знайшло свого адресата.

«Прихильники творчості» Й. С. Баха

— Творча спадщина Йоганна Себастьяна Баха надзвичайно велика, охоплює понад 1000 композицій, з них 320 світських і ду-ховних кантат, багато мес, «Різдвяна» й «Великодня» ораторії, численні хорали, інструментальні твори та ін.

Більшість вокальних творів Бах написав на релігійні тексти (наприклад, «Страсті за Іоанном», «Страсті за Матвієм», «Меса сі мі-нор»). Музика цих творів пройнята глибоким релігійним почуттям. Зі світських вокальних творів композитора особливо виділяють кантати «Феб і Пан», «Селянська», «Кавова», безпосередньо пов'язані з тодішнім побутом.

Інструментальна музика Баха написана для органа (прелюдії, токкати, фантазії, фуги тощо), для клавесина («Добре темперований клавір», «Мистецтво фуги», 6 партитур, 6 французьких сюїт, 6 англійських сюїт тощо). Також він створив музику для симфонічного оркестру (6 «Бранденбурзьких концертів», 4 сюїти) та ін.

Складною виявилася і доля його спадщини. За життя Баха добре знали, проте після смерті композитора його ім'я і музику почали забувати. Справжній інтерес до його творчості виник лише в 1820-ті роки. А розпочався він з виконання 11 травня 1829 року в Берліні «Страстей за Матвієм». Це дало сильний імпульс до публі¬кації творів Баха та їх виконання.

Композитори-романтики прийняли бахівські композиції як поетичну музику і взяли їх собі за взірець. Фелікс Мендельсон- Бартольді, Роберт Шуман, Фредерік Шопен і навіть Ференц Ліст уважали твори Баха стимулом і прикладом для власної творчості.

З 1950 року у Лейпцизі проводиться Міжнародний конкурс імені Йоганна Себастьяна Баха.

«Дослідники інструмента» великого Баха

— Улюбленим інструментом Й. С. Баха був орган. Могутнє, наповнене, надзвичайно різноманітне звучання цього музичного інструмента найбільше відповідало творчим уподобанням музиканта.



Орган (у перекладі з грецької означає інструмент або знаряддя) — музичний інструмент групи клавішно-духових інструментів, якому неофіційно й люб'язно надано назву «короля музичних інструментів»: за звуковою палітрою та багатством засобів музичної виразності посідає перше місце серед музичних інструментів.

Й. С. Бах був віртуозним органістом. Композитор був скромною людиною та мав добре почуття гумору. Переказують, що якось він зіграв органну прелюдію своєму учневі, який став вихваляти чудове виконання. «У цьому немає нічого дивного,— перервав його маестро.— Слід тільки вчасно натискати відповідні клавіші, а все інше орган зробить сам».



Слухання музики

Учитель. Отже, ми з вами дізналися з виступів наших допові-дачів, що майже все життя Бахові довелося служити у церкві — органістом, керівником хору й оркестру, вчителем музики у церковній школі і, звичайно, композитором. Прагнучи зробити свої твори зрозумілими простим людям, композитор насичував церковну музику народними пісенними і навіть танцювальними інтонаціями.

Послухайте Токату та дайте відповідь на запитання.



  • Яке враження справив на вас прослуханий твір? Опишіть характер музики.

Слухання Токати ре мінор Й. С. Баха у класичному виконанні

  • Чи зрозуміла вам музика, написана майже 250 років тому?

  • Чому музика Токати ре мінор Баха, написана дуже давно, впливає на сучасну людину? Можливо, тому, що її виконано на органі?

Багато сучасних виконавців звертаються до творчості Баха, іноді по-своєму трактуючи його музику, та вносять у неї сучасні інтонації.

Послухайте саме цю Токату у виконанні скрипальки Ванесси Мєй та дайте відповідь на запитання.



  • Чим відрізняється виконання цього тво¬ру різними музикантами?

Слухання Токати ре мінор Й. Баха у виконанні Ванесси Мей

Як на мене, його Токата нагадує архітектурну споруду, де немає нічого зайвого, де чіткі лінії, бездоганні форми говорять про досконалість.

Органна творчість Баха велика та різноманітна, у ній досконало розроблені жанри фантазії, сонати, прелюдії, фуги. Усупереч церковним традиціям, у своїх органних творах композитор прагнув піднести силу людського духу.

Що поєднує архітектуру і музику? Найважливішими тут є пропорційність, властива і музиці, і архітектурі, а також симетрія та композиція. Прикладом симетрії в музиці є відома нам широко розповсюджена тричастинна будова музичного твору (А-В-А). Зазвичай симетричними є архітектурні споруди епохи Відродження та наступних століть.

Часто архітектурні споруди зводили протягом багатьох років, а то й десятиліть, щоб потім упродовж століть та тисячоліть вони вражали кожного своєю красою, пропорційністю, витонченістю, свідчили про талановитих відомих чи невідомих зодчих і звеличували творчу могутність людини.

Сприйняття творів мистецтва

Учитель. Розгляньте фотозображення Володимирського собору в Києві.

Ця прекрасна споруда є національною святинею, своєрідним літописом часів Київської Русі, увічненням славної історії українського народу.

Володимирський собор височіє на одному з Київських пагорбів на бульварі Тараса Шевченка. Закладено його було 15 липня 1862 року в день пам'яті святого князя Володимира, який залучив Київську Русь до християнства. Споруджували собор протягом двадцяти років. Окрім своєї урочисто-довершеної краси та пропор-ційності, собор особливий тим, що дзвіниці (їх дві) знаходяться в куполах споруди, а не вибу- дувані окремо, як традиційно у християнських храмах. Дзвони Володимирського собору й дотепер незмінні вісники великих свят та знаменних подій, вони живуть повноцінним життям великого старовинного міста — столиці нашої держави.

Уявіть мелодію його великодніх дзвонів. Кришталеве звучання різних за величиною дзвонів створює багатоголосу радісну музику для душі, що очищає від усього темного і непотрібного.

Мистецтво дзвону — особливе і старовинне мистецтво. Услуховуючись у дзвін соборів та храмів, ми можемо відрізнити дзвін урочистий і святковий від тривожного та печального. Так само є різними дзвін вранішній та дзвін вечірній. Музика дзвону має, як і звичайні музичні твори, свій темп, ритм, динаміку, лад.

Розповідь учителя

— Чутливе ставлення до мистецтва православних дзвонарів відчувалося й у творах Сергія Васильовича Рахманінова (1873— 1943). Його розлука з Батьківщиною загострювала в пам'яті та уяві характерні риси церковного дзвону як символу далекої домівки. Один із творів Сергія Рахманінова — поема для солістів, хору і оркестру — має назву «Дзвони». Інтонації дзвонів є характерними для багатьох творів композитора, особливо фортепіанних.

Прелюд № 2 до-дієз мінор Сергія Рахманінова, який ми зараз прослухаємо,— один із найвідоміших. Він сповнений почуттями урочистості та схвильованості, простими та вражаючими контрастами, що виявляються то в тривожних, суворих інтонаціях дзвонів, то в напружено- стрімкому русі. Музичний образ дзвонів вперше з'являється саме в цьому творі композитора.

Його хвилююча музика розповідає про силу почуттів, про муж-ність людини, котра постійно шукає, бореться, протестує і наполегливо прагне щастя. Розпочинається прелюд акордами, які нагадують звучання великих дзвонів. У середині твору мелодія стає більш рухливою та неспокійною, виражаючи сум'яття і романтичні поривання ліричного героя, а далі знову чуються тривожні удари великого дзвона.

Послухайте уважно цей твір і дайте відповідь на запитання.


  • Чи нагадує вам Прелюд С. Рахманінова великодні дзвони, а може, композитор прагнув виразити своєю музикою високі духовні поривання?

Слухання музики

Слухання Прелюду до-дієз мінор С. Рахманінова

  • Якими фарбами ви б змалював своє враження від музики С. Рахманінова?

  • Чи є якась архітектурна споруда, що вас захоплює? З якою музикою пов'язується вона в вашій уяві?

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування пісні Л. Бражникової «Мрії збуваються»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Прізвище Бах співзвучне німецькому слову струмок. Проте в тогочасній Німеччині воно поступово почало означати «музикант»: усіх Бахів називали музикантами, а всіх музикантів — Бахами. Схиляючись перед генієм співвітчизника, видатний Л. ван Бетховен говорив про Баха: «Не струмок! — Море має бути його ім'я».

Бліцопитування

  • Що означає слово прелюдія?

  • До якого музичного жанру вона належить?

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати картинки або фотозображення за темою «Музика архітектури».



Учні виходять із класу під музичний супровід (Прелюд до-дієз мінор С. Рахманінова).

УРОК № 18 ЕЛЕГІЯ

Мета уроку:

Навчальна: на конкретних прикладах показати учням можливості музичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини; поглибити знання учнів про українські народні пісні;

Розвивальна: розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретуватита виразно виконувати музичні твори;

Розвивальна: розвивати в учнів зацікавленість українською народною піснею, глибоке відчуття настроїв і почуттів людини, втілених у музичних творах;

Виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

Музичний матеріал: «Елегія» для скрипки і фортепіано М. Лисенка, «Елегія» В. Сильвестрова, «Мрії збуваються» Л. Бражникової.

Літературний матеріал: «Осіння елегія» А. Гарасевича.

Наочні посібники: нотна хрестоматія, портрети М. Лисенка, В. Сильвестрова.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Елегія» для скрипки і фортепіано М. Лисенка).

  1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці) Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як виникає музика? Що надихає композитора на творчість? Іноді поштовхом для написання твору може бути зустріч із людиною, чиїм талантом ти захоплюєшся. Це можуть бути враження від спостерігання картин природи, життєвих явищ, бажання висловити свої почуття, передати настрій — грайливий, світлий, радісний, а іноді — сумний, скорботний, ліричний — у такому випадку кажуть «елегійний настрій». Що таке елегія — ми дізнаємося з вами сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Бліцопитування

  • Пригадайте: що таке камерна музика?

  • Які твори, що ви їх слухали на уроках музичного мистецтва, належать до камерної музики?

  1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— У перекладі з грецької елегія — це жаліслива пісня. Як літературний жанр елегія — це ліричний вірш споглядального змісту, сповнений меланхолійних роздумів, розчарування.



ОСІННЯ ЕЛЕГІЯ

Вже доволі, досить блакиті,

Вже не бути знов молодим.

Прогоріли весна і літо,

І на полі лиш білий дим

Так нестримно пливе, так рівно

Над поснулі поля, стерні...

Тільки ти, молода царівно,

Тільки ти ще не хочеш, ні,

Хмар холодних, тупих, мов криця,

Й, простягнувши сонцю услід

Білі руки, ти кличеш: «Смійся,

Сонце, смійся!..» Багато літ

Потонуло в ясних озерах,

І по килимах павутин

Хтось прибуде і стукне в двері...

Я зустріну його один.

На порогах кімнат тінистих.

І мовчу, не прошу — «прийди!» —

Тільки осінь присипле листям

Мого гостя сумні сліди...

Тільки осінь промчить над полем,

Над ріллею, що знов завмре...

І застогнуть з глухого болю

Верховіття струнких дерев...

І погасне все, що горіло,

З мокрим вітром вдень і вночі

Протинатимуть чорне тіло

Невгамовні, густі дощі.

(А. Гарасевич)

У музичній літературі елегія — це п'єса сумного або задумливого характеру, що передає почуття, пов'язані з якоюсь утратою або спогадом.

Під елегією розуміємо невеликий за розмірами ліричний музич¬ний жанр сумного характеру, із мотивами емоційних переживань, спогадів про минуле та філософських роздумів. Музична елегія передбачає повільний темп та камерний виконавський склад. Атмосфера елегійності відтворюється романтичними інтонаціями (інтонація питання, інтонація зітхання), перевагою мінорного ладу над мажорним. Жанр елегії сприймається композитором буквально як траурний спів.

М. Лисенко започаткував традицію музичної «шевченкіани», створивши 1911 року кантату «До 50 роковин смерті Т. Шевченка» і «Елегію до дня роковин смерті Т. Шевченка» для скрипки і фор-тепіано.

Захоплення видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка(1842—1912) фортепіанною музикою вилилося у створення понад 20 п'єс. Провідними в них є образи лірико- елегійного характеру. Образний настрій — лірико-журливий, сумний. Ряд широких мелодичних, елегійного характеру хвиль приводять до кульмінації — драматичного спалаху.

До золотого фонду вітчизняної музичної літератури увійшла «Елегія» для скрипки і фортепіано М. Лисенка.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Елегію» М. Лисенка та дайте відповідь на запитання.


  • Яку атмосферу створює музика — для роздумів, мрій або дляактивної дії?

Слухання «Елегії» для скрипки і фортепіано М. Лисенка

Розповідь учителя

— Ще одним новатором у музичній культурі є український композитор-авангардист Валентин Васильович Сильвестров (нар. 1937). Його творчість оспівує світ високої краси. Уже перші твори молодого митця викликали сенсацію через свою виняткову самостійність — відвертий прояв творчої індивідуальності. Часом самі назви його творів провокують слухача на паралелі з точними науками: «Проекції на клавесин, вібрафон і дзвони», «Спектри», «Медитація» — це назви його симфоній. Основні галузі творчості композитора — симфонічна, камерно-інструментальна, фортепіанна, хорова та вокальна музика.

Композитор як ніхто інший відчуває пульс епохи. Він — автор багатьох естрадних пісень, музики для дітей, плідно співпрацює із кінематографом.

Валентин Сильвестров — лауреат багатьох міжнародних премій та конкурсів.

Початкову музичну освіту композитор отримав в київській вечірній музичній школі, а продовжив у Київській консерваторії в класі професора Бориса Лятошинського.

Після отримання диплому багато років викладав у різних музичних школах Києва. «...Я зробив спроби будувати форму як мелодію, сповнити весь її шлях не тільки логічною, але й мелодичною напругою»,— писав В. Сильвестров.

Одна з найхарактерніших ознак творчого стилю композитора — наскрізна мелодія. Його надзвичайно яскравий та ні на що не схожий стиль не міг не викликати визнання, проте воно прийшло до композитора не одразу і поширювалося поступово. Спочатку ним зацікавилися за кордоном, потім все частіше з великим схваленням починають писати і вітчизняні професійні критики. Розширюється професійне коло митця. Витонченість музичної мови, краса втіле-них композитором найпростіших, але значущих музичних думок поставили Валентина Сильвестрова на п'єдестал лірика сучасної української класики.


Каталог: document -> konspekti
document -> Надія, яка, за легендою, впродовж всього життя допомагає людям терпіти страждання та турботи на шляху до досягнення поставленої перед собою мети. І хоча Пандора добре ставиться до надії, в інших джерелах її характеризують І як благословіння
document -> Видань утос
document -> Атестація з української літератури за курс 5 класу (ІІ семестр)
document -> Українська література, 5-12 кл
document -> 11 клас. Профільний рівень
document -> Тема. Життєвий І творчий шлях М. Петренка. Поезія Петренка. Мета
konspekti -> Іі семестр музичне мистецтво в нашому житті. Урок 17 Тема: Джаз Мета: Ознайомити з особливостями сучасних музичних явищ (джазом),розглянути особливості понять «імпровізація»
konspekti -> Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку
konspekti -> Як виникла музика


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconКонспект уроку клас. І семестр урок. Образний зміст музики тема уроку. Виражальність та зображальність образів. Мета
Мета: поглибити уявлення учнів про виражальні та зображальні можливості музики
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconУрок тема уроку. Суспільно політичний рух у 70- 90- Х роках ХІХ ст ( урок 1)
Мета уроку: показати основні напрями суспільно – політичного руху у 70-90 Х рр ХІХ ст
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconУрок рольова гра Підготувала: вчитель інформатики Бурдик Віра Миколаївна 2012 Тема уроку. Суд над Інтернетом. Інтернет: за І проти Мета уроку. Навчальна
...
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconУрок алгебри, 7 клас Тема уроку. Множення одночлена І многочлена. Розв’язування вправ. Мета уроку
Мета уроку. Закріпити І вдосконалити уміння застосовувати алгоритми множення одночлена на многочлен до перетворення (спрощення) цілих...
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconВідкритий урок. Тема уроку : Урок екскурсія «Сходження на Говерлу». Розв’язування квадратних рівнянь за формулою. Мета уроку
Обладнання: картки із завданнями для самостійної роботи, презентація, портрети вчених (Мухаммеда аль-Хорезмі, Евкліда, Франсуа Вієта,...
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconУрок духовності "Любіть Україну " Тема уроку. Складне речення з різними видами зв’язку. Мета уроку
...
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconКозацька Україна (урок-козацький турнір,5 клас) Вчитель історії Бульбіна М. В. 2011р мета уроку
Мета уроку: закріпити І узагальнити знання учнів про історичні події та видатних представників історії доби козацької Української...
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconУрок позакласного читання Тема. «Буду я природі другом» Мета: вчити
Обладнання: виставка книг до теми, презентація до уроку, картки із завданнями для груп, «Скринька сюрпризів», диски із музичними...
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconУрок №2 Тема уроку : Джерела електричного струму Мета уроку
Обладнання: електроскопи, гальванометр, мідний І цинковий електроди, з’єднувальні проводи, джерело струму, низьковольтна лампа, склянка...
Урок №17 прелюдія. Мета уроку iconУрок світової літератури в 11 класі
Мета уроку: забезпечити в ході уроку повторення тоталітарних, диктаторських режимів Європи та методів боротьби їх урядів з політичними...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка