Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна»



Скачати 414,81 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації10.07.2017
Розмір414,81 Kb.
ТипУрок
  1   2   3   4


Упорядник:

Федик Людмила Миколаївна, керівник вокального гуртка Державного навчального закладу «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів», кваліфікаційна категорія «спеціаліст».


Рецензент:

Рябоненко Ольга Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Державного навчального закладу «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів».


Анотація:

Дана методична розробка висвітлює етапи становлення української музики ХVII-XX століття на заняттях вокального гуртка. У процесі вивчення нового матеріалу учні знайомляться з основними етапами виникнення народнопісенних витоків професійної музики, з творчістю українських композиторів та їх творчою спадщиною.

Рекомендовано для керівників вокальних гуртків професійно-технічної освіти .



Розглянуто і схвалено педагогічною радою (протокол № 8 від 24.02.2014)

Оформлення і друк: Федик Л.М.

Зміст


І. Вступ …………………………………………………………………...

4

ІІ. Основна частина …………………………………………………...

5

Урок № 23. Історія виникнення української музики ………………..

5

Урок № 24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М.Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» ……………………………………………………..

13


Урок № 25. М. Лисенко – основоположник національної композиторської школи в Україні …………………………………......

19


Урок № 26. Народна музика: соціально-побутові та родинно-побутові пісні …………………………………………………………...

27


Додатки ………………………………………………………………….

33

ІІІ. Висновки ……………………………………………………………

40

VI. Список використаних джерел …………………………………….

41


Вступ

«Музика поєднує моральну, емоційну та естетичну сфери людини. Музика є мовою почуттів. Мелодія передає найтонші переживання, недосяжні слову. Музика починається там, де закінчується слово».

В.О.Сухомлинський
В час відродження нашої духовності, розбудови нашої незалежної держави, перед педагогами та діячами мистецтв стоять важливі завдання з питань естетичного і музичного виховання підростаючого покоління, а саме: в піснях, хорових, вокальних творах показати історію нашого народу, його звичаї, традиції, обряди. Адже музичне виховання відіграє важливу роль у духовному становленні особистості людини.

Музика виступає провідником високих духовних елементів культури, впливає на творчий розвиток особистості, її естетичну сторону. Якщо зміст духовної культури складають естетичні, моральні цінності суспільства, то музика, а саме вокальне мистецтво, є інтенсивним способом вираження цих цінностей.

«Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння і переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї» – В.Сухомлинський, саме цією думкою і слід керуватися в процесі вдосконалення змісту музично-виховної роботи в навчальних закладах.


Урок № 23


Тема.

Історія виникнення української музики.

Мета:

  • познайомити учнів з історією української музики та найвідомішими її напрямками, представниками і творами; дати визначення терміну «професійна музика»;

  • формувати вокальні навички, зокрема навички кантиленного співу і почуття ритму;

  • розвивати інтерес до творчості українських композиторів;

  • виховувати естетичний смак учнів.

Тип заняття:

засвоєння нових знань.

КМЗ:

диски з фонограмою «+», «-», музичний інструмент, DVD-програвач.

Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

Повторення вивченого матеріалу методом фронтального опитування.

Запитання:


  1. Дати визначення словосполученням «знаменний спів» та «партесний спів».

  2. Назвати визначних діячів ХVII-XVIII ст.

  3. Назвати народні інструменти, які використовували професійні музиканти ХІХ ст.

  4. В якому році були відкриті перші професійні театри.

  5. Назвати прізвище композитора, який був організатором музичної школи в Києві.

  6. Виконання поданої вокальної вправи.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Українська музика починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтванародну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців.


ІІ. Основна частина.

  1. Повідомлення теми заняття: «Історія виникнення української музики».

  2. Повідомлення мети заняття – ознайомлення з історією української музики та найвідомішими її напрямками, представниками і творами; формування вокальних навичок, зокрема навичок кантиленного співу і почуття ритму.

  3. Лекція викладача про історію української музики (учні конспектують в зошити)

Народна музика

Початковий період розвитку

Музичність та співучість є одними з характерних рис українського народу, музичні традиції на території сучасної України сягають прадавніх часів. Знайдені київськими археологами в околицях Чернігова музичні інструменти – тріскачки з бивнів мамонта датують віком 20 тисяч років. До того ж періоду відносять флейти, знайдені на стоянці Молодове (Чернівецька область).

На фресках Софії Київської (ХІ століття) зображені музики, що грають на різних духових, ударних та струнних (подібних до арфи і лютні) інструментах, а також скоморохи, що танцюють. Ці фрески свідчать про жанрове багатоманіття музичної культури Київської Русі. До ХІІІ століття відносяться літописні згадки про співців Бояна та Митусу.





В. М. ВаснецовБоян, 1910 р.

Загалом первісне музикування носило синкретичний характер – пісня, танець і поезія були злиті в нерозривній єдності і, найчастіше, супроводжувало обряди і церемонії, ритуали, трудовий процес тощо. В уяві людей музика і музичні інструменти відігравали важливу роль оберегів під час заклинань і молитов магічно-охоронного значення. В музиці люди вбачали захист від нечистої сили, поганого сну, від зурочення. Існували в людей і спеціальні магічні награвання для забезпечення родючості ґрунту і плодовитості худоби.

У первісній грі починають виділятися солісти, заспівувачі; розвиваючись, диференціюються елементи музично виразної мови. Речитація на одному тоні ще без чіткої розміреності інтервальних ходів (низхідний глісандуючий рух первісної мелодії близькими, частіше всього, сусідніми звуками) приводить до поступового розширення звукового діапазону: закріплюються квартаі квінта як природні межі підвищення і зниження голосу, а тим самим як опорні для мелодії інтервали і їх заповнення проміжними (вузькими) ходами.

Цей процес, що відбувався в найдавніші часи, і був тим джерелом, з якого виникла народна музична культура. Він поклав початок формулюванню музичних систем, які в дальших історичних умовах, унаслідок своєрідності, привели до виникнення національних прикмет музичної мови.



Народно-пісенна творчість

Про практику народної пісні, що існувала в найдавніші часи на теренах України, можна судити зі старовинних обрядових пісень. Багато з них є відбитком цільного світогляду часів первісної людини, що розкриває ставлення народу до природи та її явищ.

Самобутній національний стиль найбільше повно представлений піснями центрального Придніпров'я. Їм властиві мелодична орнаментика, вокалізація голосних, лади – еолійський, іонійський, дорійський (нерідко хроматизований), міксолідійський. Зв'язки з білоруським, і російським фольклором особливо яскраво виявляються у фольклорі Полісся.

У Прикарпатті й Карпатах розвинулися свої відмінні пісенні стилі. Їх визначають як гуцульський і лемківський діалекти. Гуцульський фольклор відрізняється архаїчними рисами в мелосі й виконавській манері (інтонування, наближене до натуральному ладу, низхідні глісандо в закінченнях фраз, спів з вигуками, імпровізаційна мелізматика, силабічний речитатив), взаємодією вокального й інструментального начал, зв'язками з молдавським і румунським фольклором. В ладовому відношенні гуцульському фольклору притаманний особливий гуцульський лад, а також – еолійський, іонійський, та дорійський. Для лемківського діалекту характерні зв'язки з польською, угорською, словацькою пісенністю, що проявляються в гостро пульсуючому синкопованому ритмі, переважанні мажору над мінором, пануванні силабічного речитативу.



Жанрове багатоманіття української пісні

Фрагменти народних пісень



  • «Ой у полі древо...» лірична, виконує ансамбль «Древо»;

  • «Володар, одчиняй ворота» веснянка, виконує «Володар»;

  • «Ой, там на морі, на синьому» веснянка, виконує «Володар»;

  • «На Івана, на Купайла» купальська, виконує «Володар»;

  • «Святий вечір добрий вечір…» колядка, виконує ансамбль «Буття»;

  • «Ой весілля, весіллячко» весільна коломийка, виконує ансамбль «Буття»;

За своїм значенням у житті народу, за тематикою, сюжетом і музичними властивостями українська народна пісня поділяється на безліч різноманітних жанрів, що об'єднуються певною системою ознак. У цьому розумінні найтиповішими жанрами української пісні є:

  • Календарно-обрядовівеснянки, щедрівки, гаївки, колядки, купальські, обжинкові та ін.

  • Родинно-обрядові та побутові – весільні, жартівливі, танцювальні (в тому числі коломийки), частівки, колискові, поховальні, голосіння та ін.

  • Кріпацького побуту – чумацькі, наймитські, бурлацькі тощо;

  • Історичні пісні і думи.

  • Солдатського побуту – рекрутські, солдатські, стрілецькі;

  • Ліричні пісні та балади.

Думи та історичні пісні

Бандурист Остап Вересай, (1803-1890)

У XV-XVI століттях історичні думи та пісні стають одним з найяскравіших явищ української народної музики, своєрідним символом національної історії та культури. Як зазначав арабський мандрівник Павло Алепський (мемуарист, син Антіохійського патріарха), який у 1654 і 1656 роках побував в Україні: «Спів козаків тішить душу і зцілює від журби, бо їх наспів приємний, йде від серця і виконується мовби з одних вуст; вони пристрасно люблять нотний спів, ніжні і солодкі мелодії»

Безпосереднім джерелом, з якого розвинулися думи, стала традиція історичних та величальних пісень, що були дуже поширені ще в умовах князівського побуту Київської держави. У них звичайно прославляли князів, походи та інші історичні події. Так, ще в XI ст. співали князям Мстиславу, Ярославу та іншим «славословія». У літописах міститься багато вказівок також на виконання різних історичних оповідей про походи «на греки і хозари», про «свари і бійки князів» тощо.

Творцями і виконавцями історичних пісень та дум, псалмів, кантів називали кобзарями. Вони грали на кобзах чи бандурах, які стали елементом національного героїчно-патріотичного епосу, волелюбної вдачі і чистоти моральних помислів народу.

Величезна увага в думах приділена боротьбі з турецькими та польськими поневолювачами. До «татарського» циклу відносяться такі відомі думи, як «Про Самійла Кішку», «Про трьох братів Азовських», «Про бурю на Чорному морі», «Про Марусю Богуславку» та інші. В «польському» циклі центральне місце займають події Народно-визвольної війни 1648-1654 років, велике місце приділене народним героям – Нечаєві, Кривоносові, Хмельницькому. Згодом з'являються нові цикли дум – про шведчину, про Січ та її руйнування, про канальські роботи, гайдамаччину, панщину і про волю.





Козак Мамай з бандурою – символ співучої душі українського народу

Уже в XIV-XVII та XVIII ст. українські музиканти прославилися за межами України. Їх імена можна знайти в хроніках тих часів серед придворних музикантів, зокрема при дворі польських королів чи російських імператорів. Найвидатніші давні кобзарі - Тимофій Білоградський (відомий лютнист, ХVІІІ ст.), Андрій Шут (ХІХ ст.), Остап Вересай (ХІХ ст.) та ін.

З метою захистити своє мистецтво вони об'єднувалися в братства співацькі цехи, які мали свої статути, що боронили їх мистецький. Особливого розвитку ці братства досягають у XVII-XVIII ст., продовжуючи існувати навіть і на початку XX ст. до жорстокого знищення радянською владою.

Інструментальний фольклор та народні інструменти.

Важливе місце в українській музичній культурі займає інструментальний фольклор. Музичний інструментарій України вельми багатий і різноманітний та включає широкий ряд духових, струнних та ударних інструментів. Значна частина українських народних музичних інструментів сягають часів Русі, інші інструменті (наприклад, скрипка) прийнялися на українському ґрунті пізніше, проте набули своїх виконавських традицій і особливостей.

Найдавніші пласти українського інструментального фольклору пов'язані з календарними святами та обрядами, які супроводжувалися маршовою (марші до ходи, вітальні марші) і танцювальною музикою (гопачки, козачки, коломийки, полечки, вальси, голубки, аркани тощо) і пісенно-інструментальною музикою для слухання. Традиційні інструментальні ансамблі частіше за все були трійками з різних інструментів, наприклад, скрипки, сопілки та бубна (т. зв. троїста музика). Виконання музики передбачає також певну частину імпровізації.

Трембітарі

Широкою сферою побутування самобутнього музичного інструментарію є пастуші (вівчарські) награвання, де, як правило, використовуються інструменти, виготовлені самими музиками: сопілка, флояра, дводенцівка, теленка, цугфлейта, ріг, трембіта, кора, луска, кувиці (свиріль), дуда, свистунці, дримба та ін.

Під час молитов в побутових умовах (в хаті, на вулиці, біля церкви) для акомпанементу до кантів, псалмів часто використовували колісну ліру, кобзу та бандуру.

В часи Запорозької Січі в оркестрах Війська Запорозького звучали литаври, барабани, козацькі сурми і труби, причому литаври входили до числа клейнодів Запорозької Січі, тобто до числа священних символів державності України.

Інструментальна музика стала і невід'ємною частиною міської культури. Крім загальнонаціональних інструментів, таких як скрипки, бандури, міська культура представлена такими інструментами, як столовидні гусла, цитру, торбан. Під їх акомпанемент співали величальні пісні, міські пісні й романси, релігійні піснеспіви.


ІІІ. Заключна частина.

  1. Підсумок.

Отже, з сьогоднішнього нашого заняття ми можемо зробити наступний висновок, що дана тема відіграє важливу роль у розвитку повноцінної, гармонійної особистості з пізнанням історії свого народу.

  1. Домашнє завдання.

    • Опрацювати подальший матеріал.

    • Створення презентації в Power Point з теми «Історія виникнення української музики».


Урок № 24

Тема.

Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М.Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна».

Мета:

  • дати знання про роль українського народного мистецтва в розвитку національної культури;

  • на прикладі творчості М.Вербицького познайомити учнів з патріотичним твором «Ще не вмерла Україна»;

  • акцентувати увагу на значення моральних образів та подій, високому патріотичному змісту цих творів;

  • розвивати в учнів інтерес до творчості українських композиторів, через сприймання героїчно-патріотичних образів;

  • виховувати інтерес до музичної культурної спадщини.

Тип заняття:

засвоєння нових знань.

КМЗ:

Зоровий ряд: портрети С.Гулака-Артемовського, М.Колачевського, М.Вербицького, П.Чубинського.

Музичний ряд: фонозаписи Гімну України «Ще не вмерла Україна» М.Вербицького.

Обладнання: музичний центр, DVD-програвач, музичний інструмент (фортепіано).


Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconУроків з музичного мистецтва 7 клас образний зміст музики тема уроку: «Пісні символи» Гімн «Ще не вмерла України…» М. Вербицького «Боже великий, єдиний» М. Лисенка
Обладнання: Нотний текст пісні – гімну, магнітофон, сd-диски, відеокліп «Пісні – символи України»
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» icon" Історія пісні"
Мета: Ознайомити з особливостями композиційної будови вокальної музики,будовою та різновидами пісні,основними особливостями популярної...
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconУрок 20 Тема: «Рок-н-рол» муз.І сл. Н. Май (виконання). Історія виникнення та зарубіжні рок- групи
Тема: «Рок-н-рол» муз.І сл. Н. Май (виконання). Історія виникнення та зарубіжні рок- групи. «The Beatles» «Let it be»; група «Queen»...
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconІсторія виникнення преси” Частина ІІ дніпропетровськ
Наведені рекомендації містять відомості, що вимагаються програмою курсу “Історія виникнення преси, та контрольні завдання
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconВеликий шанувальник Шевченко, композитор-свяченик Михайло Вербицький, дав обітницю покласти на музику всі його доступні вірші. Виконуючи ту обітницю він І поклав на музику вірші Тараса, опубліковані в
«Ще не вмерла Україна». А йому ж в тій пісні наледжить тільки приспів та правка. Насправджі ж це колективний твір, написаний по замовленню...
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconЗвучить бардівська пісня. Урок узагальнення та систематизації знань
Мета: Ознайомити з історією виникнення бардівської пісні, надати знання про видатних виконавців бардівської пісні, розглянути характерні...
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconУрок з української літератури у 7 класі вчителя української
Тема: Тарас Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею....
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconУрок №10. Етапи розвитку української естрадної пісні Урок №11. Життєвий І творчий шлях Володимира Івасюка виховний захід «Моя єдина Україна»
Федик Людмила Миколаївна, керівник вокального гуртка Державного навчального закладу «Звенигородський центр підготовки І перепідготовки...
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconМистецтво, 8 клас Урок 22
Характерні риси та історія розвитку українського бароко. Шедеври української барокової архітектури. Образотворче та декоративне мистецтво...
Урок №23. Історія виникнення української музики урок №24. Пісні-твори як державний та духовний символ українського народу. М. Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна» iconТема. Історія як наука. Михайло Грушевський
«історія»; формувати науковий світогляд та вміння аналізувати історичний матеріал; сприяти формуванню зацікавленості учнів у вивченні...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка