Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова»



Сторінка1/6
Дата конвертації12.10.2017
Розмір1,11 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6

21.01.2015 Українська література 9 клас

Урок № 31

Тема уроку: Поети – романтики М.Костомаров, В.Забіла, М.Петренко, М.Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова»

Мета: продовжити ознайомлювати школярів з письменника­ми українського романтизму; дізнатися про М. Шаш­кевича — зачинателя нової української літератури на західних землях; проаналізувати програмові поетич­ні твори; розвивати пам'ять, культуру зв'язного мов­лення, логічне мислення, вміння визначати головні мотиви поезії, коментувати їх у зв'язку з художні­ми особливостями і народнопісенною лірикою, раці­онально використовувати навчальний час; виховува­ти почуття пошани до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрети В. Забіли, М. Шашкевича, міні-виставка книжок цих письменників, підручник, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис по­етичних творів митців.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Вступне слово вчителя

Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з митцями-романти- ками, їх творчими шедеврами. Саме поезії цих письменників ча­рують нас своєю образністю, милозвучністю і водночас дозволя­ють осмислити філософізм сутності людського життя.

Тож сідаймо в романтичний човен і вирушаймо шляхами ча­рівного, незвіданого світу поезії, любові...

Опрацювання життєвого і творчого шляху письменників-романтиків

2.1.1. Біографія В. Забіли



2.1.2. В. Забіла «Соловей».

Виразне читання твору або прослуховування в аудіозаписі.

«Соловей» («Не ще­бечи, дсоловейку»), а згодом — низки віршів інтимного плану.

Тема: відтворення страждань ліричного героя, яке поглиб­люється співом солов'я.

Ідея: возвеличення чаруючої пісні птаха, що здатний впли­вати на внутрішній стан людини, її почуття.

Основна думка: Ти лети, співай тим людям, / Котрі весе­ляться, / Вони піснею твоєю / Будуть забавляться.

Жанр: інтимна лірика.

Художні особливості твору.



Звертання: «не щебечи, соловейку», «ти, щасливий, спару­вався» .

Повтори: «не щебечи...», «сонце зійде», «не щебечи, соло­вейку», «малюсенький».

Зменшувально-пестливі форми: «близенько», «малюсеньких», «раненько», «соловейку».

Порівняння: «затьохкаєш, свиснеш, наче заграєш». Метафора: «серце б'ється», «щебет... душу роздирає», «сер­денько замре», «лунь піде», «зійде сонце», «пісня душу розди­рає», «б'ється серце», «дух завмирає», «пугач стогне». Епітет: «темна ніч», «пісня чорна», «лиха година».

Ідейно-художній аналіз. Бесіда за питаннями

2.2. Михайло Михайлович Петренко (1817-25.12.1862)

2.2.1. Біографія письменника.



Вступне слово

Михайло Михайлович Петренко — представник дворянського роду Петренків, нащадки якого вже більше двох сторіч прожива­ють у м. Слов'янську. І зараз ще можна побачити місце садиби, де народився український поет. Тепер це провулок Набережна, 1, м. Слов'янська.

Краєзнавці міста давно цікавилися історією життя і творчості цього відомого і в той же час невідомого поета, але не завжди можна було відкрито писати і говорити про нього. Залишалося ще багато «білих плям» в історії його життя і творчості. За ра­дянських часів вірші М. Петренка стали народними, а сам він був незаслужено забутий. Тільки тепер ми можемо відкрито пи­шатися одним з найталановитіших синів України.

2. М. Петренко «Дивлюсь я на небо...» («Небо»)

Виразне читання творуТема: зображення прагнення ліричного героя віднайти своє місце в життєвому вирі через власну невизначеність, бід­ність, сирітство.



Ідея: висловлення співчуття хлопцем, який позбавлений батьківської ласки, піклування і приречений на довічне страж­дання.

Основна думка: Коли б мені крилля, орлячі ті крилля: / Я землю б покинув і на новосілля / Орлом бистрокрилим у небо полинув, / І в хмарах навіки од світа втонув!

Жанр: ліричне страждання.

Віршовий розмір: анапест.

Римування: паралельне.

Рима: чоловіча.

Художні особливості поезії.



Риторичні запитання: «Чому я не сокіл, чому не літаю, / Чому мені, Боже, ти крилець не дав?», «Хіба ж хто кохає не­рідних дітей».

Риторичні оклики: «Я б змелю покинув і в небо злітав!», «І думка далеко, високо літа!..», «І в хмарах навіки од світа втонув!». Епітети: «ясний світ», «далекеє небо». Метафори: «втопити горе», «втонути в хмарах од освіта». Повтори: «чужий...», «чому...».

Роль «Руської трійці» у національному духовному відро­дженні.

На початку 1832 року у Львові познайомилися і заприяте­лювали троє молодих людей: семінаристи М. Шашкевич, Я. Го- ловацький та І. Вагилевич. Зблизили їх любов до рідного краю глибокий інтерес до життя простого люду й захоплення ідеєю на­ціонального відродження. Всі троє писали вірші, збирали фольк­лорні твори. Друзі всюди ходили разом, працювали в бібліоте­ках, відвідували університетські лекції, бували в церкві, вели між собою нескінченні бесіди рідною мовою. За це на глум про­звали їх «руською трійцею».

У тому ж 1823 році молоді люди заснували гурток «Руська трійця», який ставив собі за мету шляхом поширення в народі освіти, видання художніх творів і доступних малоосвіченому люду науково-популярних праць досягти національного відро­дження Галичини, вибороти громадянські права, відновити єд­нання з Наддніпрянською Україною.

Гуртківці «Руської трійці» збирали усну народну творчість, укладали рукописні збірки, дещо друкували в польських збір­ках, вивчали історію України, готувалися працювати серед на­роду, нести йому знання засобами рідної мови.

Альманах «Русалка Дністрова».

«Русалка Дністрова» — книжка, що вийшла у світ напри­кінці 1836 року, але видання її позначено 1837 роком, який і став всіма визнаною датою народження нової української літератури в Галичині. Авторами альманаху була «руська трійця». На зво­роті титульної сторінки збірки наведено слова видатного чесь­кого вченого Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розквітає надія».

Тираж збірки становив усього одну тисячу примірників, але тільки двісті в той час дійшло до читачів. Решту уряд конфіс­кував, і книга пролежала в підвалах поліції понад десять років. Лише після революції 1848 року продаж її дозволено.

Зміст альманаху.

Відкривався «Передслів'ям» (передмовою) М. Шашкевича, де автор доводив, що руська (українська) мова є не діалектом поль­ської, а самобутньою мовою великого народу, закликав до єднання всіх частин розірваної нації, до праці на благо народу.

3.4. М. Шашкевич — зачинатель нової української літератури на

західних землях.



3.4.2. М. Шашкевич «Веснівка» (1835-1836).

Виразне читання поезії в ролях.



Тема: звернення квітки до весни з проханням «згорнути весь світ до себе».

Ідея: висловлення співчуття весни до квітки з приводу можливої загибелі через імовірний мороз, вихор, бурю.

Основна думка: возвеличення краси, яка прагне проти­стояти лиху.

Жанр: літературна веснянкаVI. Закріплення вивченого матеріалу

VII. Підсумок уроку

VІII. Оголошення результатів навчальної діяльності

ХІ. Домашнє завдання

19.01.2016 Українська література 9 клас



Урок № 33

Тема уроку. Літературна діяльність М. Гоголя. «Вечір проти Івана Купала»

Мета уроку: ознайомити школярів із життям і творчою діяльністю М. Гоголя, визначити її значення для української культури; опрацювати ідейний зміст програмового твору письменника, дослідити зв’язок цього оповідання з фольклором; розвивати культуру спілкування, логічне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до творчості М. Гоголя, до рідної Батьківщини — країни визначних мистецьких талантів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет М. Гоголя, виставка його книжок, ілюстрації до життєвого шляху і програмового твору

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1. «Бліц опитування

Що означає поняття «романтизм»?

Чому представники цього напряму протистояли класицизму?

Чим відрізнялася мова романтичних і барокових творів?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

М. Гоголь — геніальний, всесвітньо відомий письменник-мислитель.

2. Опрацювання життєвого і творчого шляху М. Гоголя (робота з підручником)

3. Рубрика «Із скарбів народних свят Івана Купала»

- Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала? (У народному побуті в цей день відзначають найпоширеніше свято українців, що має назви: Купайло, Купало, Купайлиця, Іванів день. Це свято пов’язане з постійною датою, його відзначають у ніч з 23 на 24 червня за старим стилем або з 6 на 7 липня за новим. Це свято приурочене до надзвичайно важливої події: літнього сонцевороту, коли день починав зменшуватися, а ніч — збільшуватися. Відносно того, хто ж такий Купайло, існує декілька припущень. Так, автор «Синопсису» 1674 року вважав, що у давнину це було свято Купала, бога земних плодів, врожаю, добробуту та води. Український історик Я. Боровський вважає, що Купала — істота не чоловічої, а жіночої статі. На його думку, ця богиня Купала, могутність якої поширювалася на все, що виростало на полі язичника-хлібороба. Сучасні російські дослідники В. Іванов та В. Топоров уважають, що назва Купала походить від купати і кипіти — закипати, палко бажати будь-чого». Вважалося, що саме з цього дня слід купатися, тому що Іоанн Хреститель повиганяв з води злих духів. Крім того, існувало вірування, що купатися на зорі цього дня корисно для здоров’я)

5. Робота над твором М. Гоголя «Вечір проти Івана Купала»

5.1. Виразне читання уривків з твору, переказ цікавих епізодів бувальщини.

5.2. Тема: розповідь про те, як Петрусь заради свого щасливого кохання вимушений був пов’язати власну долю з «нечистою силою».

5.4. Ідея: засудження жорстокості, підступності; жаги до збагачення (Басаврюк).

5.6. Жанр: оповідання, бувальщина.

5.7. Композиція.



Експозиція: знайомство з Хомою Григоровичем, який полюбляв розповідати різноманітні бувальщини.

Зав’язка: звернення наймита Петруся до Басаврюка, аби той допоміг йому в одруженні на дочці багатого козака.

Розвиток дії: контактування героя з нечистою силою, обезголовлення Івася, нестерпне життя Петруся з Пидорою.

Кульмінація: з’явлення привида; зникнення Петруся, де він стояв — купа попелу.

Розв’язка: служба Пидори черницею в лаврі; «господарювання Басаврюка у шинку».

5.8. Проблематика твору:

- казка і реалії життя;

- соціальна нерівність — перешкода до щасливого життя;

- злочин і кара;

- духовність і нечиста сила;

- людна і оточуючий світ.

5.9. Опрацювання ідейного змісту оповідання. Бесіда за питаннями.

- Що вам відомо про народне свято Івана Купала? Коли воно відбувається?

- Яким ви уявляєте Хому Григоровича, автора бувальщини? Чи можна ототожнити його з М. Гоголем?

-Чому письменник не конкретизував церкви, дячок якої був автором цікавої оповіді «Вечір проти…»?

V. Закріплення вивченого матеріалу

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Охарактеризувати головних героїв оповідання (скласти план, дібрати цитати)

22.01.2016 Українська література 9 клас

Урок № 35

Тема уроку. Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала»

Мета уроку: ознайомити школярів із життям і творчою діяльністю М. Гоголя, визначити її значення для української культури; опрацювати ідейний зміст програмового твору письменника, дослідити зв’язок цього оповідання з фольклором; розвивати культуру спілкування, логічне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до творчості М. Гоголя, до рідної Батьківщини — країни визначних мистецьких талантів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. 
Тип уроку: засвоєння нових знань. 
Обладнання: дидактичний матеріал
ПЕРЕБІГ УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІ. Актуалізація опорних знань
 
 Літературний диктант «Відгадай  героя»
1.«Він до смерті не любив переповідати одне й те ж саме».

2. «…умів гарно прегарно розповідати!.. Вже не пара якому-небудь теперішньому базіці.. Бувало  як почне – цілий день не зрушив би з місця…»

3. «У тому хуторі з’являвся часто чоловік, або краще диявол у людській подобі. Звідки він приходив, чого приходив, ніхто не знав. Гуляє, пиячить  і враз пропаде, як у воду, і слуху немає».

4. «Помітивши, що Басаврюк навіть у Великодню неділю не буває в церкві, надумав був покарати його, накласти церковне покаяння».

5. «А я думав, нещасний іти в Крим та Туреччину, навоювати золота і з добром приїхати до тебе, моя красуне. Та не бути тому».

6. «…завтра Івана Купала. Одну тільки цю ніч на рік цвіте папороть. Не прогав!»

7. «З серцем, яке мало не вискакувало з грудей, зібрався він у дорогу, і обережно спустився густим лісом у глибокий яр, що називався Ведмежим».

8. «Але тільки зацвіте папороть, хапай її і не озирайся, що б тобі позаду не причулося».

9. «…вихопила в нього квітку з рук, нахилилася і щось довго шепотіла над нею, сприскуючи якоюсь водою».

10. «… стала розповідати, як цигани, проходячи мимо, украли Івася».

11. «Сякий-такий Петрусь, немазаний! Та хіба  я не любив його? Та чи не був він у мене, як рідний син?»

12. «…дала обітницю йти на прощу; зібрала майно, що залишилося після батька, і через кілька днів її справді вже не було в селі».


Відповіді.
1.Дяк Хома Григорович.

2.Дід Хоми Григоровича.

3. Басеврюк.

4. Отець Афанасій.

5.Петро.

6.Басеврюк.

7.Петро.

8.Басеврюк.

9.Відьма.

10.Пидорка.

11.Корж.

12. Пидорка.



ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності 
ІV. Робота над темою уроку


1. Опрацювання ідейного змісту оповідання. Бесіда за питаннями. 
- Хто користувався творчими здібностями дяка? («...Писаки вони — не писаки, а от те ж саме, що й баришники на наших ярмарках. Нахапають, напросять, накрадуть усякої всячини, та й випускають книжечки, не товщі за буквар, кожного місяця або тижня») 
- Як Хома Григорович ставився до свого діда? За що він був йому вдячним? («Дід мій (царство йому небесне! Щоб він на тому світі їв самі тільки буханці пшеничні та маківники в меду) умів прегарно розповідати. Бувало, як почне — цілий день не зрушив би з місця, і все б слухав») 

-Через що привернув увагу селян один чоловік? («...З’являвся часто чоловік, або краще — диявол у людській подобі. Звідки він, чого приходив, ніхто не знав. Гуляє, пиячить і враз пропаде, як у воду, і слуху немає, там, зирк — знову мов з неба упав, вештається по вулицях у селі») 


- Чому люди побоювалися бісівського чоловіка? («...Кожного візьме страх, як нахмурить він було свої щетинисті брові і кине спідлоба такий погляд, що, здається, забіг би бог знає куди; а візьмеш, то на другу ніч і чимчикує в гості який-небудь приятель з болота, з рогами на голові, і давай душити за шию, коли на шиї намисто, кусати за палець, коли на ньому перстень, чи тягти за косу, коли в неї вплетена стрічка») 
- Що відбувалося з подарунками Басаврюка, які отримували дівчата? («Та от лихо — і здихатися не можна: кинеш у воду — пливе чортячий перстень чи намисто поверх води, і до тебе ж у руки») 
- Як зреагував Корж, побачивши, як цілувалися його наймит і дочка? Хто перешкодив покаранню Петруся? («Отямившись, зняв він з стіни дідівський нагай і вже хотів був покропити ним спину бідного Петра, як де не взявся шестилітній Пидорчин брат, Івась, прибіг і злякано схопив рученятами його за ноги, закричавши: «Тату, тату! Не бий Петруся!») 
-Що вирішив зробити Петро, аби віднайти гроші на весілля з Пидорою? («...Думав нещасний, іти в Крим та Туреччину, навоювати золота і з добром приїхати до тебе, моя красуня») 
- Яке нічне диво вразило Петруся? («Зирк — червоніє маленька квіткова брунька і, неначе жива, рухається. Справді, дивно! Рухається і дедалі більшає, більшає і червоніє, як жар. Спалахнула зірочка, щось тихо затріщало, і квітка розгорнулася перед його очима, мов полум’я, осяявши й інші навколо себе») 
- Як зреагувала природа на те, коли наймит зірвав квітку папороті? («Та от почувся свист, від якого похололо в Петра всередині, і здалося йому, неначе трава зашуміла, квіти почали між собою розмовляти голоском тоненьким, мов срібні дзвіночки; дерева загриміли сипучою лайкою...») 
V. Закріплення вивченого матеріалу 
1. Проведення тестового опитування 
1. М. Гоголь свій твір «Вечір проти...» називає...

А Незвичайною подією.

Б Напівлегендою.

В Видуманою пригодою.



Г Бувальщиною.

2. Хома Григорович не любив...

А Бідних людей.

Б Будь-яких лестощів.



В Переповідати одне й те ж.

Г Тих, хто його критикував і висміював. 

3. Кому було адресовано незадоволення оповідача історії: «Плюйте ж на голову тому, хто це надрукував»?

А Учителю.



Б Дяку.

В Торговцю.

Г Лікарю.

4. На початку «Вечорів...» М. Гоголь критикує...

А Ледарів і брехунів.

Б Людей, які не відвідують церкви.



В Баришників і писак.

Г Діяльність царського уряду.

5. Що означає фраза з твору «москаля везти»?

А Збагатитися.



Б Брехати.

В Втратити все, що здобуто впродовж життя.

Г Дорікати комусь про щось.

 

6. Про яких історичних осіб розповідав дід малому ще Хомі Григоровичу?



А І. Богуна і П. Дорошенка.

Б І. Підкову і П. Сагайдачного.

В Б. Хмельницького й І. Мазепу.

Г П. Полуботка та І. Сірка.

7. Оповідач твору поважав свого діда за те, що він...

А Був людиною працьовитою, зі щирою душею.

Б Дотримувався заповідей Бога.

В Поважав обдарованих людей.

Г Не любив брехати.

8. Що дарував Басаврюк дівчатам?



А Різноманітні стрічки.

Б Різнокольорові хустки.

В Парфуми.

Г Квіти.


9. З приводу чого отець Афанасій вирішив покарати представника «нечистої сили»? Оскільки він:

А Не відвідував церкви.

Б Ігнорував служителів Бога.

В Знущався із сільських дівчат.

Г Агітував людей, щоб ті не ходили до храму.

10. Петро Безрідний у творі...

А Заможний селянин.

Б Ієрей церкви.

В Шинкар.



Г Наймит козака Коржа.

11. На честь якого святого на селі було збудовано церкву?

А Миколи.

Б Пантелія.

В Михайла.

Г Афанасія.

12. Хто призупинив розправу Коржа над Петрусем?



А Івась.

Б Басаврюк.

В Отець Афанасій.

Г Козаки.



VІ. Підсумок уроку 
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності 
VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати розповідь про Т.Шевченка

26.01.2016 Українська література 9 клас

Урок № 35

Тема уроку. Т.Г.Шевченко – геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні

Рання творчість. Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені чорні брови…»)



Мета уроку: поглибити знання школярів про біографію Т. Шев­ченка; про­аналізувати твори митця, що є віссю неперервності історичного часу; розвивати культуру зв'язного мов­лення, пам'ять, вміння виразно читати поетичні тво­ри, логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки; виховувати почуття поваги до життєвого по­двигу Т. Шевченка в умовах підневільного стано­вища нації в першій половині XIX ст.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: презентації

ПЕРЕБІГУРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

1. Вікторина «Всім нам знайомий Т. Шевченко»

    1. Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)

    2. Соціальний стан Тараса у дитячі роки. (Кріпак)

    3. Професія батька майбутнього письменника. (Стельмах)

    4. Здібність поета у дитинстві. (Малювання)

    5. Ім'я художника і написаний ним портрет, який розіграли в лотерею, щоб визволити Т. Шевченка з кріпацтва. (Худож­ник К. Брюллов написав портрет В. Жуковського)

    6. Сума викупу Тараса з кріпацтва. (2500 руб.)

    7. Рік і місто видання «Кобзаря». (1840 р., Петербург)

    8. Заклад, у якому навчався Тарас Григорович, отримавши «вільну». (Академія мистецтв)

    9. Де побував Т. Шевченко разом із науковою експедицією як художник? (На Аральському морі)

    10. Хто з родини Шевченків мав ім'я Катерина? (Старша сестра Тараса)

    11. Відома поезія митця про безрадісне сирітське дитинство. («Мені тринадцятий минало»)

Місце перепоховання Т. Шевченка. (Канів, Чернеча гора)

2. Доведіть або спростуйте думку

  • «Твори Т. Шевченка ніколи не бувають прочитані до кінця».

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

    1. Основний зміст уроку

  1. Презентація «Тарас Григорович Шевченко»

  2. Розповіді учнів

  3. Теорія літератури

Елегія — один із жанрів лірики медитативного (філософ­ського), меланхолічного, почасти журливого змісту (наприклад, «Думи мої...» Т. Шевченка).

Лірика — 1. Один із трьох родів художньої літератури, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. 2. Пев­ний віршований твір або сукупність творів.

Ліро-епічний твір — це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображувально-виражальні засоби, притаманні лі­риці та епосу, внаслідок чого з'являються якісно нові твори (ба­лада, співомовка, поема, роман у віршах).

4. Опрацювання програмової поезії Т. Шевченка ранньої творчості



4.1. «На вічну пам'ять Котляревському» (1838 р. С.-Петербург)

1. Виразне читання поезії з відповідним коментарем

2. Аналіз поезії

Тема: звернення молодого Т. Шевченка до померлого І. Кот­ляревського (українського солов'я), щоб той розважив Кобзаря- сироту.

Ідея: возвеличення краси української літературної мови, яку започаткував видатний полтавчанин.

Жанр: громадянська лірика.

Римування: перехресне.

Віршований розмір: ямб.

Художні особливості твору.

Метафори: «сонце гріє, вітер віє», «серце в'яне», «серце б'ється», «дівчина в'яне, сохне сиротою», «ворон прокричить», «засне долина», «соловейко задріма», «повіє вітер по долині, пішла дібровою луна», «луна гуляє», «верба сміється», «Котля­ревський щебетав», «слава сонцем засіяла», «усміхнеться серце», «хвилі... ідуть та ревуть», «доля... плаче».

Епітети: «світ божий», «дрібні сльози», «співає дрібно, рівно», «запекла душа злодія», «божа мова», «лютий злодій», «мова мудра, щира», «зла доля».

Риторичні запитання: «А де ж дівся соловейко?», «Чому не осталось?», «Піде та замовкне — нащо щебетать?».

Риторичні оклики: «І сонце гляне — рай, та й годі! / Верба сміється, свято скрізь!», «Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забу­дуть!», «Праведная думе!», «Та про Україну мені заспівай!». Звертання: «Праведная думе!», «Прилинь, сизий орле».

Порівняння: «співає... як бога благає».

Повтори: «дівчина в'яне, сохне сиротою», «Сонце гріє, вітер віє», «З поля на долину, / Над водою гне з вербою / Червону ка­лину. / На калині одиноке / Гніздечко гойдає», «недавно... не­давно...», «все сумує», «Праведная душа!», «згадаю...», «поки...», «там...».

3.Обговорення ідейно-художнього змісту поезії. Бесіда за питаннями.



4.2. «До Основ'яненка» (1839 р. С.-Петербург).

1. Виразне читання поезії, коментування її змісту

2. Аналіз поезії

Тема: відтворення спогадів поета про старожитню Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю.

Ідея: висловлення прохання до Основ'яненка зображувати у своїх творах минуле Батьківщини, Запорозьку Січ, що мало велике значення для пробудження національної свідомості українців.

Жанр: вірш-послання, громадянська лірика.

Віршований розмір: ямб.

Художні особливості поезії.

Метафори: «Б'ють пороги, місяць сходить», «очерети пита­ють у Дніпра», «сонце гріє, вітер віє», «могили стоять та суму­ють»

Повтори: «сходить... сходить», «Вернітеся!», «Не вернуться!», «правда... правда».

Риторичні запитання: «Де-то наші діти ділись, / Де вони гу­ляють?», «Де наші панують?

Порівняння: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче», «Мова... голосна та правдива, як Господа слово».

Риторичні оклики: «Вернітеся!», «Не вернуться!», «Не покри­ють Україну червоні жупани!»

Гіпербола: «Де кров ляха, татарина морем червоніла».

Звертання: «Смійся, лютий враже!», «От де, люде, наша слава»

Епітети: «мова хитра», «лихо тяжке», «слава козацькая».

Анафори: «Де...», «Не вернуться...», «Без...», «Чи...», «За що...», «Нехай...».

3. Ідейно-художній аналіз змісту вірша. Бесіда за питан­нями



4.3. «Думка» («Нащо мені чорні брови...») (1838 р., С.-Петер­бург).

1.Виразне читання поезії

2. Аналіз поезії

Тема: розповідь про нещасливе кохання дівчини та її сиріт­ське життя серед своїх.

Ідея: висловлення співчуття героїні твору, яка вимушена страждати, плакати через «зраду чорнявого».

Жанр: інтимна лірика.

Римування: перехресне.

Художні особливості вірша.

3.Обговорення ідейно-художнього змісту поезії

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

29.01.2016 Українська література 9 клас



Урок № 37




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconРуська трійця
«Руська мова», «Дайте руки», «Побратим»; історичні вірші «Хмельницького обступлений Львова», «О, Наливайку», ліричні вірші. М. Шашкевич...
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconРекомендована література
Айзеншток І. Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст. – К., 1968
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconГенії І романтики. Математики з кав'ярні
Зачаровані магією математики мрійники І поети, конструктори атомних бомб й ініціатори перших польотів на Місяць, романтики І дослідники....
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconУрок літератури рідного краю у 8 клас І «Чи можна зрозуміти душу ? Поети Луганщини про Україну»
Тема уроку: Урок літератури рідного краю у 8 класі «Чи можна зрозуміти душу ? Поети Луганщини про Україну»
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconУкраїнський романтизм. Поети-романтики
Скотта, Байрона, Шеллі (англійська література), Шиллера, Гейне, Ґете (німецька), Гюго (французька), Шафарика, Ґанки, Коллара (чеська),...
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconУрок №6 Дата Тема (семестру,) Палітра музичних образів Тема уроку Образ танцю. Тип уроку: комбінований Жанр урок композиція
Моріса Равеля та особливостями розвитку образу звучання симфонічної п'єси
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconУрок позакласного читання Тема: Наталя Забіла. Щасливий дар творити для дітей
Здоров’язбережувальну компетентність – усвідомлювати здоров’я як вищу життєву цінність
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconРуська Поляна адміністративний устрій
Руська Поляна- село, центр сільської ради, розташоване за 12 км від м. Черкаси. Має свої геральдичні символи
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconУрок тема уроку. Суспільно політичний рух у 70- 90- Х роках ХІХ ст ( урок 1)
Мета уроку: показати основні напрями суспільно – політичного руху у 70-90 Х рр ХІХ ст
Урок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова» iconМикола костомаров перший класик
Микола Костомаров перший класик української історичної науки : рекомендаційний список / уклад. Я. В. Жерьобкіна; відп за вип. І....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка