Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка1/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   61


ПІДГОТОВКА ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ НАУКИ ПРО МОВУ

ФОНЕТИКА, ОРФОЕПІЯ, ОРФОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ



Урок № 66

Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення в групах приголосних

Мета: повторити й поглибити знання школярів про експресивні можливості звуків української мови, асиміляцію та дисиміляцію, а також подовження й спрощення в групах приголосних; розвивати вміння аналізувати тексти, стилістичний ефект яких створюється артикуляційними ознаками звуків; удосконалювати правописну пильність; виховувати любов до української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: копії текстів, мовознавчі довідники, словники лінгвістичних термінів, схема «Спрощення у групах приголосних», кросворд.

ХІД УРОКУ

і. організаційний момент



іі. ознайомлення з темою та метою уроку

Учитель записує тему на дошці.

сх>?

ііі. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Експрес-опитування

► Дайте відповіді на запитання. т Що вивчає фонетика? т Що таке звук? Що таке фонема?



т Пригадайте класифікацію приголосних і голосних звуків української мови.

т Установіть, про який звук ідеться: сонорний, передньоязиковий, вібрант.

т Назвіть звук за такою характеристикою: голосний, передній ряд, високе піднесення, нелабіалізований. т Назвіть пару приголосних фонем за такими артикуляційними характеристиками: губні, губно-губні, зімкнені, проривні, тверді, але різняться дзвінкістю — глухістю. т Назвіть пару приголосних фонем за такими артикуляційними характеристиками: задньоязикові, проривні, тверді, але різняться за дзвінкістю — глухістю. т Визначте, за якими ознаками різняться фонеми [з] — [ж]? т Як у слові може співвідноситися кількість звуків і букв? т Які букви позначають два звуки? Наведіть приклади. т Які звуки позначаються двома буквами? Наведіть приклади. Примітка. за кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

  1. засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завдань

вступне слово вчителя

Наявність фонетичного значення спостерігається у словах, що позначають рух, звучання, якість, форму, колір, світло. Фонетичне значення таких слів може мати природну (фізичну) вмотивованість (туп, брязь) і психологічну, зумовлену поєднанням видів відчуттів за асоціацією (легке з приємним, а важке з неприємним).

загальновідоме повторювальне звуконаслідування шу-шу, завдяки зображальній базовій функції приголосного шумного щілинного шиплячого звука [ш], традиційно використовується для створення звукообразу шуму, шепоту тощо.

Головним елементом звукової організації художньої, переважно віршової, мови є звуковий повтор. Це один із засобів емоційно- естетичного впливу на читача.

Українська мова, із притаманною їй милозвучністю, гармонійним співвідношенням голосних і приголосних звуків, має широкі можливості для словесного інструментування.

Виділяють постійні (регулярні) звукові повтори за співвідношенням голосних і приголосних звуків, серед них риму — звуковий повтор у віршах.

Є непостійні (нерегулярні) звукові повтори, наприклад звуковий паралелізм, форми якого розрізняються за акустико-арти- куляторними ознаками звуків.

У звуковому паралелізмі виділяють кілька фонетичних фігур: алітерацію, асонанс, анафору, епіфору, звуконаслідування, паро- номазію (За Л. Мацько, О. Мацько).

Гра «Термінологічна ідентифікація».

Робота з довідковою літературою. Робота в групах



Методичний коментар. Гравці обох комад отримують картки трьох типів — перший тип карток містить лінгвістичні терміни, другий — їхні визначення, а третій — приклад-ілюстрацію. Треба встановити відповідності між картками всіх типів. Перемагає та команда, яка впорається із завданням швидше.

► За допомогою словників лінгвістичних термінів чи мовознавчих довідників з’ясуйте значення фонетичних фігур: алітерація, асонанс, анафора, епіфора, парономазія, звуконаслідування.




Картки 1-го типу

Картки 2-го типу

Картки 3-го типу

Алітерація

Суголосся приголосних звуків, тобто повтор одного або кількох приголосних у суміжних чи розташованих недалеко одне від одного словах

Море, море, рокіт горя, Посвисти пустель!

(П. Тичина).

Асонанс (від лат. а-sso — відгукуюся)

Суголосся голосних, тобто повтор однієї або кількох голосних у суміжних чи розташованих недалеко одне від одного словах

Ти вчиш любити все, що перемінне І що незмінне, як незмінний світ (П. Тичина)

Епіфора

Повтор однакових звуків, слів, словосполучень наприкінці суміжних віршованих рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору. Ці повторення увиразнюють мову, підсилюють і підкреслюють думку

Виють собаки, віщуючи недолю, і небесні птиці літають уночі над селом і віщують недолю. І реве худоба вночі, і віщує недолю (О. Довженко)








Картки 1-го типу

Картки 2-го типу

Картки 3-го типу

Анафора

Початковий (ініціальний) повтор однакових звуків (слів) на початку слів, рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору

Холодний сон. Холодний сан добра, Холодний сенс багряного пера . Драч)

Звуконас

лідування

(ономатопея)

У художній мові один із способів звук описання, що полягає в оптимальному зближенні звучання слова і його змісту, імітації звуків природи за допомогою прямого їх наслідування

Немов хто косою черк! А друге світлішедзінь! (А. Головко)

Парономазія (гр. paronomasia < para — біля + onomazo — називаю)

Це звукова метафора, при якій ідея звукового зближення слів поширюється на семантику і веде до смислового зближення, завдяки чому виникають нові, несподівані умовно- асоціативні образи

груди грудня (М. Він- грановський)





дослідження-аналіз



► Прочитайте та вкажіть засоби виразності.

  1. Стала смертельною рідна вільшанська водиця, згуба захи- тує в полі колос твердий В білому тілі біль сидить глибоко чорний, чортова цвіль, чорносіль, чорнобіль (П. Мовчан). 2. Пташина скочила до води. Верть-верть хвостиком. Сіла на ближчу гілочку, цвірінькнула — і щезла в гущавині. Нема пташки. Лиш струмочок — жу-жу-жу (Г. Хоткевич). 3. Нехай оставить нас в свободі, Нехай царівні дасть покой, Нехай живе в своїй господі (І. Котляревський).

  1. Будемо вічно в труді рости, з серця землі підіймать пласти, Чорного золота давні пласти (Я. Шпорта). 5. Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти (М. Вінграновський). 6. І хоч на ту мить острів дзвенів од співу, його пісня не губилася. Він озивався мовби ліниво, знехотя: тіох, тіох (Ю. Мушкетик). 7. І ніжним чадом, чудом чистим бузкова свічка понад листом вже злотом-променем жива (І. Драч).

  1. Хоч раз

ти стань у це найтісніше коло, обхопивши руками плечі двох побратимів, мертво стиснувши долоні інших,

і тоді в заповітному колі ти протанцюєш під безоднею неба із криком по-звіриному протяжним.

Щоб не випасти із цього грішного світу, хоч раз

змішай із ближніми піт і кров.

В. Герасим’юк

9. Сипле, стеле, сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг,—

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха смертний сміх.

Серед саду смерть сміється,

Сад осінній смуток снить,—

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,—

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.

В. Кобилянський

  1. Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду,—

І раптом побачив сонце,

Красиве засмагле сонце

В золотих переливах кучерів...

І. Драч

  1. Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля.

Спів калиновий піниться над водою тільки тобою, тільки тобою!

Тільки тобою серце кричить моє.

Тільки тобою сили мені стає

далі брести хугою світовою,

Тільки Тобою, тільки Тобою.

В. Стус

  1. Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! — Та сама.

Л. Костенко



диктант-дублювання. робота в групах за рівнем складності

  • за допомогою запропонованих випадків експресивних можливостей української мови доберіть по три власні приклади. Визначте фоностилістичну фігуру.

Група 1

Серпанок серпня (І. Драч); вогонь вагань (Д. Фальківський).



Група 2

Тінь там тоне, тінь там десь (П. Тичина); правда, панове, полягала... (Народна творчість).



Група З

Шумить життя журливе жовте око (Б.-І. Антонич).



Група 4

Ках-ках-ках; кру-кру.

лінгвістична гра «перифраз для нас»


  • Складіть перифрази.

Методичний коментар. Клас поділяється на дві команди. Капітани команд шляхом лотереї витягають по п’ять карток зі словами, до яких команді потрібно дібрати перифрастичні звороти. На гру відводиться 2 хвилини. Оцінка кожного з перифразів варіюється від 0 до 5 балів, виставляється журі залежно від оригінальності, художності й точності вигаданих зворотів.

Завдання для 1-ої команди

Трава, небо, вовк, змія, сонце.



Завдання для 2-ої команди

Лисиця, жайвір, тополя, місяць, квітка.



Зразок. Лисиця — руда хитрунка, хвостата кумася, згубниця курей, непогане хутро на комір, вовкові сестриця.

Бесіда з учнями



  • Дайте відповіді на питання.

Коментар учителя. Артикуляція — це дія мовного апарату, внаслідок якої утворюються мовні звуки. Мовлення — це певна система рухів мовних органів, керована центральною нервовою системою і спрямована на якесь повідомлення. Воно становить мовленнєвий потік, тобто послідовне сполучення звуків у слова. Тому тут артикуляція одного звука часто накладається на артикуляцію сусіднього звука, вони між собою взаємодіють і пристосовуються одна од одної. Виникають уподібнення, розподібнення та інші зміни звуків (З підручника).

т Пригадайте, що називається уподібненням (асиміляцією) та розподібненням (дисиміляцією) та які вони бувають в українській мові?

т Наведіть приклади асиміляції за дзвінкістю і глухістю, за твердістю і м’якістю, за місцем і способом творення. т Наведіть приклади дисиміляції.

т Яке з явищ — асиміляція чи дисиміляція — в українській мові є більш поширеним?

Довідка для вчителя

Асиміляція (від лат. assimilatio — уподібнення) — найпоширеніший у мовах світу фонетичний процес, який полягає в тому, що при вимові різних за класифікаційними ознаками звуків, нервовий імпульс артикуляції одного звука впливає (часто — накладається) на нервовий імпульс артикуляції іншого звука, тим самим викликаючи зміну одного звука в бік уподібнення його іншому. Асиміляція виникає тоді, коли стикаються звуки різної характеристики: приголосні дзвінкий і глухий, м’який і твердий, шиплячий і свистячий, передньоязиковий і задньоязиковий тощо. Результатом уподібнювання є зменшення несхожих рис сусідніх звуків і збільшення подібних ознак.

Залежно від напряму дії асиміляція буває прогресивна (попередній звук уподібнює наступний, тобто його дія спрямована вперед) і регресивна (наступний звук уподібнює собі попередній, його дія скерована назад). Факти різних мов свідчать про те, що частіше виникає регресивна асиміляція. Прикладом можуть служити слова молотьба, боротьба, які вимовляються як [молод’ба], [бород’ба] внаслідок того, що наступний дзвінкий [б] уподібнив собі попередній глухий [т’]. Асиміляції піддаються не тільки звуки, що стоять у середині слова, але й звуки різних слів, якщо вони в мовному потоці йдуть один за одним. Наприклад, сполучення двох слів з хати вимовляється як [схати].

За результатом розрізняють асиміляцію часткову і повну. Наведені вище приклади регресивної (молодьба, боротьба) асиміляції становлять водночас і зразки часткової асиміляції, тобто такого уподібнення, при якому звуки зближаються лише за однією чи кількома артикуляційними ознаками, але не стають тотожними. Наслідком повної асиміляції стає перетворення двох різних звуків в абсолютно однакові. Це помітно в літературній українській вимові слів [россипати] (від розсипати), [принішши] (від принісши).

За розташуванням (суміжністю) взаємодіючих у мовному потоці звуків асиміляція буває контактною (суміжною) і дистанційною (несуміжною — при взаємодії звуків, розташованих один від одного через кілька звуків) (За С. Дорошенком).

Дисиміляція (лат. dissimilatio — розходження, розподібнення) полягає в заміні одного з двох однакових за способом творення звуків на інший звук, відмінний за способом творення (кътохто; плет- типлести; ручникрушник) (З посібника).

орфоепічний практикум


  • Прочитайте, дотримуючись орфоепічних норм. запишіть слова фонетичною транскрипцією. Схарактеризуйте явище асиміляції. золотце, на квітці, кетчуп, митці, диспетчер, тітчин, розшук,

вокзал, нігті.

дослідження-характеристика



  • Які особливості вимови префіксів та прийменників? Схарактеризуйте випадки уподібнення приголосних.

з чужини, розчулений, без черги, через шосе, безжурний, без жоржин, через край, безкорисливий, з чорного.

розподільчий диктант Варіант 1



  • Розподіліть слова у дві колонки. У першу — слова з повною асиміляцією приголосних, у другу — з частковою. Визначте характер асиміляції в кожному випадку.

Легкий, стіл, вітчизна, з джерела, заквітчати, безжурний, людський, дні, являєшся, розсівати, піклується, з чорного рукава, розцвітати.

Варіант 2

  • запишіть слова та словосполучення в колонки:

  1. ті, у яких відбувається асиміляція за дзвінкістю; 2) ті, у яких відбувається асиміляція за глухістю; 3) ті, у яких відбувається асиміляція за м’якістю; 4) ті, у яких відбувається асиміляція за місцем творення; 5) ті, у яких відбувається асиміляція за способом творення; 6) ті, у яких асиміляція не відбувається.

Вогкий, хоч би, боротьба, хмара, радість, поле, сонця, б’ється, нігті, вітер, принісши, з чого, через поле, підказка, учитель, дочці, матір, на гілці, сльоза, між собою, гідність, з шумом, купаєшся, пісня, з хати, безшумний, книжці, на дошці, розпитати, безтактний, мрія.

вибіркова робота



  • з наведених речень випишіть слова, у яких наявна дисиміляція. Поясніть її умови. Які групи приголосних частіше зазначають дисиміляції?

  1. Усе у неї одні такі думки та гадки, аж сплакне сердешна, як їй допече до серця (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. .Коло самих хат ростуть дикі груші та яблуні, розкидавши своє широке гілля понад соняшниками (І. Нечуй-Левицький). 3. В сріблясто-зеленуватих глибинах літньої ночі місяць тче над землею свої легкі й химерні шовки (М. Стельмах). 4. Сонячний Київ і бульвар Шевченка. Буйні каштани стоять безкінечною шпалерою й тримають на сонці чудесні свічі — свічі своїх квіток (І. Багряний). 5. Хто коло тебе в світі стане святим хранителем твоїм? І хто заступить? Хто укриє од зла людського в час лихий? Хто серце чистеє нагріє огнем любові, хто такий? Ти сирота, нема нікого, опріче праведного Бога. Молися ж, серце, помолюсь і я з тобою (Т. Шевченко).

спостереження над мовним матеріалом

  • Простежте процес дисиміляції приголосних у наведених словах.

Брести, мести, рушник, соняшник, прясти, ніхто, рушниця,

лицар, срібло.

самостійна робота


  • Визначте в наведених текстах явища асиміляції, дисиміляції

та поясніть їх.

Варіант 1

Від давніх часів і до наших днів митці прагнули оспівати красу рідної землі. У поетичних рядках увічнено ніжність серця і роздуми про людське буття. Перегорнімо ще раз сторінки книг нашого найбільшого чарівника слова Тараса Шевченка — і ви вкотре переконаєтеся: яка сила і геніальна простота його безсмертних творінь! Хочеться повторювати і повторювати натхненні поетичні слова (І. Вихованець).



Варіант 2

Для Шевченка мова була материнською піснею й молитвою над колискою; шепотом гаю, величчю неба, ревом Дніпра і солов’їною піснею; радістю кохання, відчаєм покритки, жертовною любов’ю матері; мужнім покликом до борні й свободи. Для Шевченка мова — це і глибинний філософський роздум, і безкорислива, незрадлива любов до Вітчизни, а водночас — погляд у майбутнє, пророцтво грядущого (П. Кононенко).

Робота зі схемою

Іноді при творенні слова або його відмінюванні виникає важки для вимови збіг кількох приголосних звуків. Уникнути цього допомагає спрощення — випадання звука в групі приголосних (І. Ющук).









Розгляньте схему «Спрощення в групах приголосних» і сформулюйте правило.
творчий диктант

Методичний коментар. Учитель називає іменник, учні ж мають одразу записати в зошити прикметники.

  • Від поданих іменників утворіть прикметники. з’ясуйте, у яких слова спрощення приголосних відбувається, а в яких — ні. Поясніть написання.

Честь, випуск, студент, щастя, контраст, форпост, тиждень, шістнадцять, баласт, пестощі, проїзд, зап’ястя, користь, компост, пристрасть, фашист, цілість, вартість, радість, інтелігент, совість, захист, кількість, пропагандист, парламент, диригент, турист.

перекладацький практикум



  • Перекладіть слова та словосполучення українською мовою, поясніть написання.

Весеннее солнце, позднее время, любящее сердце, честный человек, бесстрастный взгляд, добросовестный работник, предвестники перемен, студенческий билет, гигантский доход, счастливая жизнь, радостная улыбка, шестнадцатый день рождения, проездной билет,


праздничный день, участник соревновании, хвастливое заявление, контрастный оттенок, областной центр, завистливый человек, каждый день.

лінгвістична гра

Розгадайте кросворд.


1


2


3


4


5


6


7


8


9


10


11


12


13


14


15


16


17


18


19


20


21


22


23



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка