Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка10/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   61

Кохання

Казкове й недосяжне Приходить, окрилює, втікає?

Утримати його уміють одиниці Мрія (З мережі Інтернет).

Сльози

солоні, солодкі плакати, забувати, сміятися вони нам приносять полегшення сум... (З мережі Інтернет).

Практикум із перекладу



  • Перекладіть текст українською мовою. Доведіть, що перед вами текст художнього стилю. Знайдіть та охарактеризуйте тропи та стилістичні фігури в цьому тексті.

НА МОРЕ

Плотная мгла на западе распахнулась широкой щелью, и в нее хлынул холодный розовый блеск низко плывущего полярного солнца. Он преобразил все вокруг.

Туманная нежность пасмурного дня исчезла. Океан расширился во все стороны. На востоке его жесткая синева, сгущаясь к горизонту, колыхалась густой, лиловой, черно-пурпурной влагой. На западе, где в распахнутой щели туч истекало розовым потоком солнце, океан горел. Верхушки волн просвечивали бледным стеклом. А между ними вились, переплетались, плясали блестящие шелковые ленты — оранжевые, алые, дымно-золотые, соломенные, вспыхивая колючими огоньками. Вся играющая красками и сверканиями ширь жила и дышала могучей силой неутомимого движения.

По воде пролетела мелкая свинцовая рябь. Шелковые ленты померкли, наливаясь тусклым оттенком. Небо на востоке осыпало серебристый пепел. Последний ломтик солнечного шара, мигнув, утонул над горизонтом. Огненный веер в высоте бесшумно и быстро свертывался, роняя на волны седую, грифельную пыль (Б. Лавренев).

досліджен ня-характеристи ка

► Порівняйте о опишіть синтаксичну будову двох уривків із твору

А. Головка «Бур’ян» та двох уривків із повісті М. Коцюбинського

«Fata morgana» — завершення першої частини й початку другої.

Поміркуйте, як синтаксичні засоби допомагають письменникові

передати настрій людей?



Текст № 1

Тихін сам одкинув руки назад і схрестив їх за спиною. Да, тепер хай в’яжуть. Хоч би ж слово сказав, що не він то, чи що. Хоч би слово: і Півненко, і Гордій тут же. Ні слова. Мов не було його зараз у ньому. Ні жалю, ні гніву.



Текст № 2

Десь за селом, на гонах далеких, гасло сонце. Вилізли тіні з садків, з-під стріх, із-за повіток. Поповзли попідтинню вулицями, затьмарили село легенькою млою. Лише на димарях та на вершках дерев ще промінь останній. За річкою погасав ліс осінній жовтавий, догоряло верховіття червонисто



Довідка для вчителя. Описуючи болісні переживання Тихона, який раптом здогадався про підступність Марії, А. Головко використовує уривчасті, неповні речення, що з найбільшою виразністю відтворюють глибоке зворушення, розгубленість, збентеження Тихона.

У другому тексті бачимо іншу будову речень. Письменник змальовує спокійну природу. Речення тут переважно повні, мова плине рівно, спокійно. Як правило, в описах, розповідях про події, що розгортаються повільно, у ліричних відступах, де інтонація спокійна, епічна, переважатимуть речення повні, часто складні. А в розповіді про глибокі переживання героїв, гострі сутички між ними, про динамічні події інтонація звичайно схвильована, тому там переважають короткі, часом неповні, уривчасті речення. Унаслідок цього різні частини одного й того ж твору мають неоднакову синтаксичну будову. Отже, синтаксис твору обумовлюється художнім матеріалом.



Текст № З

Сірі дні зміняють темнії ночі. Де небо? Де сонце? Міріади дрібних крапель, мов вмерлі надії, що знялись занадто високо, спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. Нема простору, нема розваги. Чорні думи, горе серця, крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом, і чуєш коло себе тихе ридання, немов над вмерлим.

Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани, йдуть та йдуть чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі, що відбились од свого ключа, немов осінній дощ. йдуть і зникають у сірій безвісті.

Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки. Як краплі сі — упали й загинули в болоті дні життя, молоді сили, молоді надії. Все пішло на других, на сильніших, на щасливіших, немов так і треба.

Немов так і треба.

А дощ іде. Горбатими тінями у хатнім присмерку, сидять старі, немов рішають загадане Гудзем завдання: — чи прийде коза до воза? А мабуть, прийде.

ЧАСТИНА ДРУГА

Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку. Воно усе ж робота, та й не мусить чоловік вічно стирчати в хаті, де світить порожнім оком голод та нужда товчеться по вогких кутках. Бо то, пане добродзею, приходять останні часи: і рад би щось заробити, та нема де. Не знаєш, як перебути зиму. Маланка чорна, зсохлась уся на шабатурку, тільки оком пече та колить, та бухика по хаті, аж шибки деренчать. Весільну пам’ятку маєш, Маласю. Аякже. Як брав панич Льольо, той, з сусідньої економії, в нашого дідича дочку, стара наче здуріла: чим стріну, як будуть од вінця їхать — ячмінним хлібом? Вона в них служила, на її очах і панич виріс. Бігала по селу, змокла, на качан змерзла, поки не випрохала десь паляниці. Либонь в ковалихи. Правда, дав панич Льольо два злоти та один бабі Мар’яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втікла з тіла. А тепер маєш — бухикай, серце. панську ласку викидай з грудей.



Андрій розігнув спину і застромив лопату. Він загрівся, димів парою, неначе комин, вуси і брови стали в нього молочні.

Село було засипане снігом до половини, низенькі хати осіли під синьою банею неба, немов баби в намітках на коліна стали у церкві; за коливоротом по полі око м’яко бігло снігами аж до крайнеба і не мало на чому спинитись.

Андрій взявсь за лопату і знов зловив загублену думку.

Бо він собі так покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться. Стара каже, що знала, а він не сподівався навіть. Де-де! Щоб син хазяйській та взяв убогу? Щоб Прокіп засватав Гафійку? Ну, що ж, таки було. Різдво із хати, а старости в хату, та нічого з того не вийшло. Затялась дівка і ані руш. йому нічого, а Маланці горе велике. Не спала, а снилось за хазяйським сином бачити дочку, поле орати, в городі садити. Ха-ха! оближи губки, Маласю. Дівка не хоче. Гляди, чи не Марко в голові в неї.

Лінгвістична гра «складіть оповідання»

З наведених речень утворіть цілісне оповідання. Доведіть, що

перед вами текст художнього стилю. Охарактеризуйте мовні засоби.

Потім він знявся вгору, злинув у небо високо-високо і, склавши крила, каменем упав на подвір’я.

Ні (хіба бузьки, лелеки не кладуть гнізд на телеграфних стовпах, на кудлатих вербах)?

Так повелося.

це смішне прізвисько перейшло нащадкам.

Буслиха сіла на яйця, а бусел тільки те й робив, що годував її: носив ретельно жаб, вужів.

У нашому селі,— розповідав він,— завжди мостилися бузьки. Хати під солом’яною стріхою. Винесуть колесо на дах, от вони й мостяться.

Чому?

Він день і ніч гасав гребенем даху зі страшним клекотом, мовби виклекочуючи одне й те ж: «Зрада! Зрада!»

Ні, вони просто відцуралися нашого села.

люди і птахи нероздільні.

За те його потім і прозвали Підмінияйце.

цю історію я почув від Петра Мартинюка — русявого, синьоокого лікаря, хірурга за професією.

Недарма бузьків у народі вважають священними: за переказами, вони приносять малих дітей — щастя,— вів Петро Мартинюк.— Але бузьки вивелися з нашого села.

Через хвилину те саме зробила й буслиха.

А було так: однієї весни пара бузьків полагодили гніздо на хаті нашого сусіди, заходилися виводити молодняк.

Слухайте. — гірко посміхнувся. — Не подумайте собі, тому, що перевелися хати під соломою, і тому, що ніхто не виносить колеса.

З того часу бузьки вивелися з нашого села,— закінчив Петро Мартинюк.

Аж тепер бусел доглянув, що у їхньому гнізді негаразд: одна дитина, як дитина,— бусленя, а друга — каченя, щось чуже.

Заплатили смертю за легковажність отого шибайголови.

Коли знайшлися яйця, шибайголівський сусідських хлопчак видерся на дах і заради звичайнісінької цікавості взяв собі одне буслине яйце, підмінивши його качиним.

Вивелися молоді — тоді й сталося лихо.

А буслиха стояла край гнізда й мовчи умирала.

  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

Напишіть твір-опис у художньому стилі на вільну тему.

УРОК № 77



написання прізвищ та географічних назв. написання слів разом, окремо, через дефіс

Мета: повтори та систематизувати знання школярів про особливості написання прізвищ, географічних назв, правопис слів окремо, разом та через дефіс; формувати орфографічні вміння правильно писати прізвища, географічні назви та складні слова, збагачувати лексичний запас учнів, удосконалювати комунікативні вміння; виховувати старанність, уважність, любов до рідної землі.

Тип уроку: урок формування практичних умінь.

Обладнання: копії текстів, анаграми для гри «Плутанина», таблиця «Написання прізвищ і географічних назв», таблиця для заповнення «Написання слів разом та через дефіс», картки для риторико-лінгвістичної гри «Знамениті пари».

ХІД УРОКУ

  1. організаційний МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ з ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УрОКУ

  3. засвоєння ЗНАНЬ У процесі ВИКОНАННЯ практичних вправ

робота з таблицею

Розгляньте таблицю «Написання прізвищ і географічних назв» та сформулюйте основні правила правопису.


Російська буква е передається

буковою е й вимовляється звук [е]

Якщо стоїть після літер, що позначають приголосні звуки

Чехов, Лермонтов, Станкевич

буквою є

На початку слова

Єгоров, Єлізаров

У середині слова після букви, що позначає голосний звук

Благоєв, Сергеев, Достоєв- ський

Після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв

Корнєв, Федосєєв, але Плеще- єв, Бестужев, Рум’янцев

При роздільній вимові

Астаф’єв, Григор’єв

У коренях слів, якщо в українському спорідненому слові виступає і

Бєлов (бо білий), Лєсков (бо ліс), Рєпін (бо ріпа)

Російська буква ё передається

сполученнямйо

На початку слова

йолкіна

У середині після голосного

Бугайов

Після б, п, в, м, ф при роздільній вимові

Муравйов

сполученням ьо

В середині слів після літер на позначення м’яких приголосних

Журавльов

літерою е

У прізвищах, які походять від спільних для української і російської мов основ

Семенов, Федоров, Артемов








літерою о

Під наголосом та після букв ч, щ

Лихачов, Трубачов

Російська буква ы передається завжди буквою и

Російський звук [и] передається

буквою і

На початку та в середині слова після літер, що позначають приголосні

Істрін, Ісаєв, Пушкін

буквою ї

Після літери на позначення голосного та при роздільній вимові

Воїнов, Ільїн, Захар’їн

буквою и

Після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними

Живков, Шишкін

Якщо прізвище (географічна назва) утворене від спільних для української та інших слов’янських мов основ

Данилов, Грибоедов; але: Калінін, Нікітін, Ніколаєв, Філіппов

У суфіксах -ик, -ич, -ищ, -иц

Новиков, Савич, Митищі

Прізвища з прикметниковими закінченнями на -ый передаються через -ий після букв, що позначають тверді приголосні, а після м’яких приголосних — через -ій

Бєлий, Гартений; Крайній

М’який знак пишеться

Після букв, що позначають м’які приголосні звуки [д], [т], [з], [с], [ц], [н], [л] перед я, ю, є, ї та перед твердими приголосними

Третьяков, Ульянов; Кольцов, Дятькіно

У суфіксах -ськ (ий), -зьк (ий), -цьк (ий)

Дворецький, Заболоцький

Апостроф пишеться

Після б, п, в, м, ф, к, р, а також після префіксів, які закінчуються на приголосний звук

Аляб’єв, Лук’янов, Об’єздово

Додаткові відомості

Закінчення -ой у прізвищах залишається без змін

Толстой, Полевой

Прикметникові закінчення географічних назв на -ые, -ие передаються через і

Чисті Пруди, Великі Луки







Пояснювальний диктант-переклад

  • Перекладіть наведені прізвища українською мовою та поясніть правопис.

Муравьёв, Рощин, Малышев, Некрасов, Колпачёв, Цветков, Черных, Кириллов, Захарьев, Мытищев, Горбачёв, Андреев, Гринёв, Куприянов, Эдаков, Алёхин, Резников, Шашкевич, Шапошников, Руднев, Аньков, Бунин, Ельцин, Дементьев, Кирьянов, Прокофьев, Личманов, Филиппов, Рахманинов, Зуев, Коньков, Жуковский, Толстой, Крамской, Третьяков, Соловьев, Артёмов, Грибоедов.

«Поміркуй. Обґрунтуй»

  • Поясніть, чому одні й ті самі літери в російських назвах Репино та Решетниково української мовою передаються по-різному: Рє- піно й Решетниково? Чому українською мовою пишемо Пушкін, але Пущин, хоча російською однаково: Пушкин і Пущин?

робота в міні-групах (по 3-4 особи)

  • За три хвилини запишіть українською мовою п’ять російських прізвищ. Сформулюйте правила написання.

Група 1. Мовознавців.

Група 2. Відомих спортсменів.

Група 3. Російських художників.

Група 4. Російських учених.

Група 5. Російських композиторів.

Група 6. Персонажів твору М. Гоголя «Мертві душі».

Група 7. Прозаїків ХІХ століття.

Група 8. Космонавтів.

дослідження-аналіз

  • Розкрийте дужки, обравши потрібну літеру. Поясніть правопис.

  1. Загальновідома близькість Шевченка, який був закоханий

у поезію Пушк(і, и)на, Л(е, є)рмонова і схилявся перед Щ(е, є)др(і,и) ним, Гогол(е, є)м і революційно-демократичною інтелігенцією того часу — Ч(е,є)рниш(е, є)вським, Добролюбовим, Н(е, є)красовим.

  1. Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум’я правди, що палало в трудах С(е, є)ч(е, є)нова, Павлова, М(е, є)нд(е, є)л(е, є)єва, Т(і, и)м(і, и)ряз(е, є)ва. 3. Чи вартий той людського слова, хто відкидає, як сміття, діла Веласкеса й С(е, є)рова, Матейка й Р(е, є)піна життя? 4. Поет (О. Пушкін) з усією силою зненавидів не тільки Аракч(е, є)єва, а й аракч(е, є)євщину, як одно з найбрид- кіших явищ в історії людства. 5. Всім відомий такий тонкий і глибокий співець природи, як Пр(і, и)швін (З творів М. Рильського).

лінгвістична гра «Плутанина». робота в групах

Методичний коментар. Кожна команда отримує по 10 карток із прізвищами, працює 3 хвилини, отримує по 1 балу за правильну відповідь.

  • Відновіть первісні форми прізвищ, у яких умисне переплутано

склади. Поясніть правопис. Що ви знаєте про людей із цими

прізвищами?

Команда 1

Вєдевдем, ніпєр, човпуга, акжиж, ськпєшийков, кіншиш, сьє- ванафа, м’янруцев, водгранови, нівширп.

Ключ. Медведєв, Рєпін, Пугачов, Жижка, Пєшковський, Шиш- кін, Афанасьєв, Рум’янцев, Виноградов, Пришвін.

Команда 2

Гиймуськор, лийєб, ловсойов, горгри’єв, нірагга, дяберєв, чивек- нес, ковиччи, льїні, волькоро.

Ключ. Мусоргський, Бєлий, Соловйов, Григор’єв, Гагарін, Бердя- єв, Сенкевич, Чичиков, Ільїн, Корольов.

риторико-лінгвістична гра «знамениті пари»

  • Розмовляючи один із одним відшукайте свою пару.

Методичний коментар. Учитель заздалегідь виготовляє картки

з відомими іменами за кількістю учнів у класі. Далі в довільному порядку картки розподіляються між учнями. Школярі мають глянути в картку, запам’ятати своє ім’я та одразу повернути картку вчителеві. Спілкуючись один із одним, учні мають відшукати свою пару та пояснити правопис свого імені, прізвища та по батькові.

Зразок карток. Віталій Володимирович Кличко, Володимир Володимирович Кличко; Панас Мирний, Іван Білик; Олександр Сергійович Пушкін, Яковлєва Арина Родіонівна; Микола Степанович Гумільов, Ганна Андріївна Ахматова; Сергій Олександрович Єсенін, Айседора Дункан.

лінгвістична гра «установи відповідність»

  • Пригадайте правила написання слів разом, окремо та через дефіс.

Заповніть запропоновану нижче таблицю словами з вправи.


Слова пишуться

Приклад

РАЗОМ

Складноскорочені слова та похідні від них




Складні слова, утворені від підрядних словосполучень











Слова пишуться

Приклад

Прислівники, утворені сполученням прийменника з іншою частиною мови




Складні географічні назви, перша частина яких указує на сторону світу




Частини пів-, напів-, полу-, спів-із загальними назвами




Складні іменники, утворені за допомогою сполучних голосних




Складні іменники, що поєднують частини іншомовних слів




Складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник, коли він не позначається цифрою




Складні прислівники, утворені з кількох основ




ЧЕРЕЗ ДЕФІС




Складні слова, утворені від сурядних словосполучень, у яких слова рівноправні й між ними можна поставити сполучних і




Повторення того самого слова з метою підсилення його основного значення




Поєднання синонімічних, антонімічних слів, слів, близьких за значенням, що передають єдине поняття, а також слів із тим самим коренем, але різними афіксами

Складні іменники прикладкового характеру




Прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс




Поєднання слів, що позначають приблизність




Складні вигуки та звуконаслідування




Частини пів-, напів-із власними назвами, а також прикметники з цими частинами




Складні займенники й прислівники з компонентами будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то тощо




Прислівники, утворені від прикметника за допомогою префікса по- та суфіксів-ому, -єму, -и




Складні прийменники, що починаються на з-, із-, сполучники тож-то, тим-то, тому-то, частки бо, но, от, то, таки з повнозначними частинами мови (тоз окремими сполучниками)











Слова пишуться

Приклад

В ініціальних абревіатурах, що вживаються на позначення марок машин і механізмів, цифри, якщо вони стоять після абревіатури, пишуться через дефіс










Пів-Європи, зірвиголова, не сьогодні-завтра, життєдайний, надвоє, спідлоба, північноморський, стоп-кран, з-посеред, мимоїздом, трикутник, тихо-тихо, дизель-моторний, україномовний, тільки-но, жовтогарячий, геліоцентричний, зайшов-таки, гірко-солоний, хліб- сіль, бом-бом, по-своєму, півнеба, «Славутич 51 Т»-311 Д», сніжно- білий, вічнозелений, година-дві, тимчасово, казна-хто, з давніх- давен, сільськогосподарський, донині, червоногарячий, міськрада, педагог-дослідник, напівстиглий.

вибіркова робота

  • Запишіть слова у три колонки: ті, що пишуться окремо; що пишуться разом; що пишуться через дефіс. Поясніть правопис.

Підкресліть слова, написання яких залежить від контексту. Уведіть їх у речення.

Верто (літ), Зайчик (Побігайчик), вічно (юний), срібло (золото), віце (президент), будь (який), сто (річчя), учитель (фізик), суспільно (необхідний), Прем’єр (міністр), чар (зілля), мовно (стильовий), вище (зазначений), що (б), по (нашому), по (християнському), чорно (гуз), дівчина (красуня), перекоти (поле), гриб (паразит), купівля (продаж), приємно (вражений).

творче моделювання

  • Продовжте ряд складних слів. Поставте наголос.

Мало-: малозрозумілий, малоймовірний.

Ясно-: ясно-ліловий, ясночолий.

Бібліо-: бібліографія, бібліотекознавство.

Земле-: землетрус, землеробство.

Авто-: автобіографія, автотранспорт.

Гостро-: гостроокий, гостроверхий.

Світло-: Світловодськ, світлоносний.

дослідження-відновлення

  • Від поданих словосполучень утворіть, де можливо, складні слова

та поясніть їхнє написання.

Зразок. Багато води (літ, мільйонів, людей, томів) ^ багатоводний, багатолітній, багатомільйонний, багатолюдний, багатотомний.

Життєва необхідність (важливий, спроможний, визнаний, випробуваний); пряма душа (протилежність, ріст, кут, лінія); перший клас (сорт, відкривач, причина, розряд); висока кваліфікація (потужність, дисципліна, ефект, освіта, повага); п’ять днів (літ, хвилин, балів, десятків); наукове дослідження (фантастика, популярність).

«Поміркуй. Обґрунтуй»

Поміркуйте, чому прикметники світло-зелений, криваво-червоний, сніжно-білий пишуться через дефіс, а жовтогарячий — разом? Чому прикметники високоерудований, швидкохідний, хвилеподібний пишуться разом, а слова щиро вдячний, суспільно корисний, добре проінформований — окремо?


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка