Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка11/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   61

Довідка для вчителя. Прикметники, перша частина яких означає відтінок кольорів пишуться через дефіс, слово жовтогарячий позначає один колір.

Слова високоерудований, швидкохідний, хвилеподібний — прикметники, утворені від підрядних словосполучень і тому пишуться разом, слова ж щиро вдячний, суспільно корисний, добре поінформований тощо пишуться окремо, бо прислівники, як правило, логічно наголошені й зберігають самостійне лексичне значення (За Г. Коза- чук).


Правопис географічних назв

Разом

Окремо

Через дефіс

Іменники, утворені від прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Новосибірськ, Білопілля

Географічні назви, що складаються з прикметника або порядкового числівника та іменника: Біла Церква, Західна Європа

Географічні назви, що складаються з двох іменників (без сполучного звука) або з іменника й наступного прикметника, а також прикметники, що походять від них: Кам’янець-Подільський, Ельзас-Лотарингія

Назви, утворені від числівника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також похідні від них прикметники: Дворіччя, П’ятихатки

Власні назви й номенклатурні родові назви при них: Кримський півострів, Чорне море

Географічні назви, що складаються з іншомовних елементів, а також похідні від них прикметники: Аддис-Абеба, Буенос-Айрес. Але назви з другими компонентами -даг, -дар’я, -тау пишемо разом: Алатау, Амудар’я, Аюдаг





Разом

Окремо

Через дефіс

Назви з першою дієслівною частиною у формі наказового способу та похідні прикметники: Вернигородок, Печиводи

Географічні назви, що становлять сполучення імені та прізвища або імені й по батькові: селище Лев Толстой, станція Єро- фейПавлович

Географічні назви з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., з кінцевими частинами -ріка, -гора і под. та -ривер, -ситі, -сквер, -стрит: Санкт-Петербург, Сант- Яго

Географічні назви, утворені від двох іменників, з’єднаних сполучним звуком, та похідні від них прикметники: Верболоз, Югославія




Географічні назви, що складаються з двох іменників, поєднаних між собою прийменниками або іншими службовими словами, а також утворені від них прикметники: Ростов-на-Дону, Ріо-де- Жанейро

Географічні назви з другою частиною -город, -град, -піль, -поль; -абад, -акан, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт і похідні від них прикметники: Белград, Севастополь




Прикметники, утворені від географічних назв, що становлять поєднання імені та прізвища: івано- франківський (село Івана Франка)

прикметникові форми від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника (без суфіксів-зьк-, -ськ-, -цьк- і суфіксів при- свійности) та іменника: біломорський (від Біле море), білоцерківський (від Біла Церква)













розподільча робота

Згрупуйте подані слова відповідно до правил написання географічних назв. Сформулюйте правила. За потреби скористайтеся таблицею «Правопис географічних назв».

Аюдаг, Санкт-Петербург, Ясногородка, Гуляйполе, Волгоград, Кейптаун, Липова Долина, Запорізька Січ, Крутибороди, затока Святого Лаврентія, Головний Кавказький хребет, Широкий Яр, Глинськ-Загора, Ріо-Негро, Москва-ріка, Франкфурт-на-Майні, Нью-йорк.

Міні-диктант

  • Запишіть текст під диктовку. Сформулюйте правила, за якими

ви написали складні слова.

На Україні його здавна вважають охоронцем життя. його веселі, похилені набік сонячно-жовті суцвіття на невисокому квітконосі називають ключиками, які відмикають браму теплого літа, символізують буяння зела й древа, щедрість розкутої від зимового сну рідної землі.

Про дивовижні й лікувальні властивості первоцвіту весняного існує немало легенд і повір’їв у багатьох народів Європи. Стародавні греки, приміром, називали його квіткою Олімпу, квіткою дванадцяти богів, вірили в його надзвичайну здатність лікувати всі хвороби.

Чому ж така шана цій скромній рослині з розеткою світло- зелених із жовтавинкою зморшкуватих листків та з однією квітконосною стрілкою? По-перше, висушені листки й квітки первоцвіту — дійовий засіб не лише від застуди, а й болетамувальний, заспокійливий засіб. По-друге, листя первоцвіту має надзвичайно великий вміст вітаміну С: у двох листках добова потреба людського організму! (Л. Павленко).

  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

  • Написати твір-опис: «Моя мала батьківщина».

додаток

Текст для диктанту

А було ось що. Середньовічні мореплавці Колумб, Магеллан відкривали світ, шукаючи невідому, але легендарну її невичерпними багатствами Індію, пливучи на Захід. Тому відкритими землями були Вест-Індія, Ост-Індія, Острівна Індія, яка в ті часи охоплювала Філіппіни, британське Борнео, португальський Тімор, Нову Гвінею. На географічній карті з’явилася також Нідерландська Індія — нинішня держава Індонезія. Дослідження Миклухо-Маклая сприяли й виникненню цієї назви (П. Шищенко).

УРОК № 78

урок розвитку комунікативних умінь № 25. індивідулльно-лвторський стиль письменника



Мета: подати відомості про індивідуально-авторський стиль як неповторне мовно-духовне явище, навчити виявляти ознаки індивідуального мовлення письменника, удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, стиль мовлення, запам'ятовувати конкретні факти, виховувати любов до літературної спадщини.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, картки для гри «Художній переказ».

ХІД УРОКУ

  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. засвоєння нового навчального матеріалу в процесі виконання практичних завдань

О місячне сяйво і спів солов’я, Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, цемова моя, Цемова моєї Вкраїни.

В. Сосюра

дослідження-аналіз

Ознайомтеся з висловлюванням видатних діячів про індивідуальний стиль. Спробуйте дати своє визначення цьому феномену. Поміркуйте, від чого залежить індивідуальний стиль.

1. .кожний письменник, особливо талановитий, виробляє собі свою окрему мову, має свої характерні вислови, звороти, свою будову фраз, свої улюблені слова. Письменник, у якого нема своєї індивідуально забарвленої мови,— слабкий письменник, він пише безбарвно, мляво і не може числити на довшу, тривку популярність (І. Франко).

  1. Індивідуальний стиль, або ідіолект,— сукупність мовно-виразових засобів, які виконують естетичну функцію і вирізняють мову окремого письменника з-поміж інших. Ідіолектом називають також своєрідну мову окремого індивіда. Хоч письменник і користується загальновживаною мовою, проте його індивідуальне світосприймання, психологія мовотворчості зумовлюють витворення особливого мовного світу (С. Єрмоленко). 3. Стиль письменника — це система індивідуально-естетичного використання властивих певному періоду розвитку художньої літератури засобів словесного вираження (В. Виноградов). 4. Ідіостиль — індивідуальний стиль, сукупність основних стильових особливостей, які характеризують твори того чи того автора у певний період або всю його творчість (Л. Ста- вицька). 5. Ідіолект (від гр. idios — свій, особливий і діалект) — індивідуальний різновид мови, представлений сукупністю різних ознак мовлення окремого носія мови (індивіда) (О. Селіванова). 6. Майстер слова, особливо художнього чи публіцистичного, намагається “видобути” з кожної мовної одиниці максимальний семантико- стилістичний ефект і разом з тим уміло використати його експресивну функцію. Лише тоді авторське висловлення вражає своєю точністю та образністю. Якщо вдається таке щасливе поєднання (а воно під силу лише видатним художникам слова), тоді можна говорити про індивідуальний стиль мовлення (ідіолект) (В. Жайворонок). 7. Мовна індивідуальність письменника, його мовна картина світу формується не тільки під впливом суспільно-політичних та культурно-історичних чинників, у ній активну роль відіграють індивідуально-психічні фактори, традиція поетичного мовлення, ідейно-художня спрямованість особистості та інші чинники, що накладають виразний відбиток як на зміст, так і на мовну форму, в якій художник слова виражає своє бачення довкілля (Л. Лисиченко).

Бесіда з учнями

Дайте відповіді на запитання.

т Які існують засоби мовної виразності? (Фонетичні, словотвірні, лексичні, морфологічні, синтаксичні). т Охарактеризуйте фонетичні засоби мовної виразності (Алітерація, асонанс тощо). т Які засоби мовної виразності належать до словотвірних? (Індивідуально-авторські слова, повтори тощо). т Дайте стислу характеристику лексичним засобам виразності (Синоніми, антоніми, пароніми, застарілі слова, фразеологізми, жаргонізми, діалектизми тощо). т Які морфологічні засоби мовної виразності ви можете назвати? (Експресивне використання таких граматичних категорій, як рід, число, відмінок тощо). т Назвіть синтаксичні засоби мовної виразності (Ряди однорідних членів речення, звертання, вставні слова, використання речень різних за будовою: односкладних, неповних тощо).

т Що таке образне мовлення?

т У чому полягає різниця між тропами та стилістичними фігурами? Назвіть відомі вам тропи та стилістичні фігури.

навчальна лекція

Запишіть тези до поданого тексту.

Від творчої особистості письменника, його ідейно-естетичної концепції, світобачення залежить образна система, архітектоніка твору, нахил до вибору й організації тих чи інших мовних засобів, внутрішня художня трансформація їх у тексті. Так формується індивідуальний стиль письменника, що збагачує не тільки художній стиль, а й літературну мову загалом. У конкретному розумінні про художній стиль мови можна говорити як про закономірну послідовну множинність індивідуальних мовотворчих стилів письменників, які пишуть цією мовою, тому що тексти, із яких формується загальне поняття художнього стилю, належить конкретним і переважно добре відомим творцям-письменникам.

Визначні майстри українського слова збагачують художній стиль. З індивідуального стилю П. Тичини в літературну мову ввійшли вирази: чуття єдиної родини, сталь і ніжність, яблуневоцвіт- но, я утверждаюсь, бо я живу; з індивідуально стилю М. Рильського: життя духовного основа, троянди й виноград, красиве і корисне; В. Симоненка: вибирати не можна тільки Батьківщину.

Індивідуальний стиль (ідіостиль, ідіолект) — це така системність виразових засобів мови окремого письменника, діяча культури чи іншого індивіда, яка вирізняє, виділяє його мову серед інших мовців. Ця системність індивідуального мовного стилю ґрунтується на взаємозв’язку й взаємозалежності мови й мислення, на когнітив- ному характері мови. Письменник не тільки вибирає мовні засоби, він мислить та переживає ними й тому здатен витворювати у своїй уяві й викликати в уяві читачів індивідуальні художні образи або їхні риси. Ідіостиль письменника на тлі загальнонаціональної мови відображає його індивідуальне світобачення й світосприйняття через окремі специфічні мовні засоби чи оригінальне авторське використання їх. Певна міра індивідуальності мовлення властива кожному мовцеві, але помітною індивідуальність стає здебільшого тоді, коли виявляється через досконале, яскраве й багате звучання, через оригінальне використання засобів загальнонаціональної мови. Часто індивідуальний стиль — це прорив мовних особливостей індивіда через поширену й панівну типову форму мовлення, тобто через загальноприйнятий стиль. Як приклад яскраво індивідуально-мовної манери можна назвати авторський поетичний стиль молодого Павла

Тичини з його оригінальною акустикою й колористикою, музичними ритмами, евфонікою, мелодійно-рвійним темпом, експресивним синтаксисом, несподіваними тропами й фігурами.

Прорив, яскравий зблиск мовних особливостей письменника на загальному фоні художнього стилю національної мови спричинено суб’єктивно-психолгічними чинниками, хоча не останню роль при цьому відіграють і соціолінгвістичні. До суб’єктивно- психологічних чинників належать особисті якості автора: тип мислительної діяльності й рівень інтелекту та освіти, темперамент, характер, ступінь емоційного напруження, чуттєвість, інтуїція та ерудиція. Втілюючи художньо-естетичний задум в образну систему твору, спираючись на стилістику національної мови, письменник ніби заповнює мовним матеріалом свою стилістичну систему, породжену його суб’єктивно-психологічною природою.

Соціолінгвістичні чинники також позначаються на індивідуальному стилі: це стан літературної мови, і зокрема художнього мовлення, естетичні орієнтації, мовна мода тощо. У певну епоху пишуть майже однаково й індивідуальні стилі дуже близькі, схожі, хоча кожен намагається виробити свій стиль художнього мовлення. Найталано- витішим удається прорвати коло загальноприйнятної обов’язковості й показати світу мистецтво свого слова (За Л. Мацько та О. Мацько).

Таким чином, важливим поняттям для дослідження будь-якого художнього твору є поняття індивідуального стилю письменника, адже характер взаємодії різних елементів тексту, особливості естетичного смаку, добір тих чи інших засобів виразності, використання різних стилістичних фігур, прийомів, апеляція до окремих образів визначається особистістю майстра слова. У сукупності ці елементи формують неповторне мовно-духовне явище (З посібника).

дослідження-характеристика

Прочитайте уривки з творів українських майстрів слова. Спробуйте виокремити прикметні риси кожного з авторів. Охарактеризуйте стилістичні фігури й тропи.

П. Мовчан: 1. — Не хочу печалі, — кричально розпечені очі шукали води, щоб зору вернуть непороччя. 2. Душа мовчить, готова до відльоту відштовхує ненатлицю-скорботу. 3. І мед застиг солоноли- ций (Творчість цього митця характеризується великою кількістю авторських неологізмів).

М. Людкевич: 1. Та дрібка солі, що на всю родину, І грудка цукру в той тривожний рік Так солодко і солоно — до згину — Такого не забути нам повік. 2. Як солодко, і гірко, і бентежно Дзвенять на вітрі, журяться пісні. 3. Маю в душі те нічне світло, Що спалює і каламутить, Вбиває і воскрешає, Мучить і любить так, Ніби завтра КІНЕЦЬ світу (Творчість поетеси позначена широким використанням антонімів).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка