Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка12/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   61

Б. Антоненко-Давидович: 1.— Це фраєр особливий — він письменник. Ти знаєш, що він може написати, коли вийде на волю, про всіх піратів? Розкриє всі їхні понти! 2. Він був «шльопальщиком», цебто виконував смертні вироки. 3. В камері № 3 об’явився «христосик», який пророкує по Біблії (Цикл «Сибірські новели» Б. Антоненка- Давидовича характеризується насиченістю жаргонізмів).

робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Розкажіть, що ви дізналися про індивідуально-авторський стиль

Івана Драча.

Талановито й сміливо втілив свою індивідуальну асоціативно- поетичну мову Іван Драч у формах балад і етюдів, позначену шаленством, пристрастю, геніальними спалахами думки, вогнистим настроєм і ритмами вічного руху. його індивідуальний стиль сповнений знаками сучасної інтелектуальної поезії і водночас закоріне- ний у народно-розмовну фразеологію й побутовізм. Читач сприймає індивідуальний стиль письменника за тим враженням, яке на нього справляє текст, і найперше вихоплює неповторні, оригінальні художні знахідки, на які, здається, може спромогтися тільки цей автор, тільки він може так сказати. Стиль І. Драча вражає глобальною персоніфікацією, кількаступеневими й перехресними асоціаціями, химерними метафорами, які на перший погляд, здаються дивними й парадоксальними, і тільки, коли простежиш за семантичними переливами цих асоціацій у словосполученнях, помічаєш, що поет уміє вхопити глибинне і найсуттєвіше — на межі прозріння, відкриття й що воно є правда, і це є індивідуально-авторське бачення й відчування.

Наскрізний метафоричний образ вишневого вітру в поемі «Смерть Шевченка»:

Вишневий вітер на землі,

Вишневі думи на чолі.

Вишневий цвіт З вишневих віт Вишневий вітер Звіває з віт, —

виріс на асоціаціях із вишневою гілочкою, що розквітла в кімнаті Т. Шевченка в Петербурзі на день його народження, та з поезією «Садок вишневий коло хати.».

Захопило літо вересень в полон...

Сонечко — в панамці, у брилі, в пілотці,

Небо вихорошується в ясній сорочці.

Ще ультрамаринове тчеться полотно,

Хоч в разках калинових луг горить давно.

Це «Вересневий етюд» із «гарбузами гордими з пожухлими шортами», «кавунами у тільняшках», «буряками ратними в пригорщах машини». Здається, ніхто так сміливо не вводить у поезію побутову лексику, як це робить І. Драч: мати голкою ловить сонце на рушники.

Епітети й метафори у І. Драча вигадливі й виразні своєю оригінальністю: пишногруба троянда, дьогтьова генеалогія, мами мої чисті в мелодіях кропу, ніч розписала небо в синю домашню вазу, калина у червоній хустці.

Поетичне перо І. Драча вільно себе почуває у сфері українського словотвору. Досить згадати поезію «Бабусенція» з жартівливими бабцюлею, дівулинею, чоботищенками, кожушариськом; складні слова-неологізми: калинолист, гірколіта, солом’яно-русі, сонцет- канна дума та інші.

Напруження думки й почуттів І. Драч часто виражає через нагнітання певних семантичних ознак шляхом звукових, словотвірних, лексичних, синтаксичних повторів: яблуня яблуката, туга туча, журна журба (Л. Мацько, О. Мацько).

дослідження-аналіз

Порівняйте два уривки однакового змісту — зустріч синів із матерями, які вже не сподівалися бачити живими своїх дітей. Схарактеризуйте творчу манеру майстрів слова, звернувши увагу

на синтаксичну будову речень.

Текст № 1

  • Давиде! Ну, де-бо ти взявся?

  • А от бачите,— прийшов.

Він поцілував матір. Обличчя в неї схудле, у зморшках усе. Дивилася любовно очима на сина, що в них — і радість, і журба. Потім вії злегенька затремтіли, і м’язи лицеві біля рота — в печаль. Вона тоді піднесла передник до обличчя і почала в нього сякатись (А. Головко).

Текст № 2

  • Марку!.. Дитино! — аж тепер надламно скрикнула мати, ще не вірячи, що перед нею стоїть син, і не радість, а переляк і видима скорбота проходять її поораним і темним, як земля, обличчям, здригаються в тих зморшкуватих гніздечках біля уст, де колись були лагідні ямочки молодості (М. Стельмах).

Довідка для вчителя. У першому прикладі речення переважно неповні, уривчасті, що надає мові пришвидшеного темпу. У другому складна будова речення дещо уповільнює плин мови, надає їй відтінку суворої урочистості. Наведені уривки дуже характерні для стилю цих авторів (О. Бандура).

дослідження-характеристика

Прочитайте. Доберіть заголовки. Пригадайте біографію авторів текстів. Яким чином місце народження, подальша доля вплинула на мовотворчість письменників? Охарактеризуйте засоби мовної виразності. Спробуйте визначити ідіостильові риси майстрів слова.

Текст № 1

А коли літом усі старші з хати підуть у поле, Мирон лишається сам, але не в хаті. В хаті він боїться. Боїться «дідів у кутках», т. є. тіней, боїться череватого комина, чорного внутрі від сажі, боїться грубої дерев’яної клюки, вбитої в віконце. Мирон лишається надворі. Там він може собі гуляти, рвати зіллячко і розщипувати на кусники, будувати хатки з трісок і патичків, що на дривітні, або й так собі лежати на приспі, та грітися на сонці, та слухати цвіркоту воробців на яблінках, та глядіти на синє небо. Любо йому, і на дитяче чоло знов немов хмарка набігає — се думка надходить (І. Франко).

Текст № 2

Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру.

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину На нашій славній Україні,

На нашій — не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: — Молись,

Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись. —

Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні.

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять.

Ох, не однаково мені.

Т. Шевченко

Лінгвістична гра «Художній переказ»



Методичний коментар. Для організації цієї гри учитель розрізає на маленькі смужки текст художнього стилю. Текст має містити стільки речень, скільки учнів у класі. На початку гри кожен учень одержує картку з реченням і тримає її в секреті від інших. Протягом однієї-двох хвилин потрібно запам’ятати своє речення й повернути картку вчителеві. Завдання учнів скласти оповідання, нічого не записуючи. Для цього вони ходять по класу, слухають речення інших і намагаються упорядкувати їх у цілісне оповідання. Потім кілька учнів по черзі представляють оповідання вчителеві, який оцінює, наскільки логічно воно складене, разом із школярами виявляє неточності, непослідовності, якщо такі трапляються.

Зберіть із смужечок паперу текст, перекажіть його, охарактеризуйте засоби мовної виразності. Спробуйте визначити особливості ідіостилю О. Довженка.

Хірург чудово лікував газову гангрену новим своїм методом, але руку Кармалюка врятувати було вже неможливо.

  • Пізно,— сказав він безсило своєму помічникові.— Доведеться відтяти руку.

  • Відтинайте! Ріжте швидше! — рішуче й хутко сказав раптом Кармалюк.

Здивований хірург повернув голову.

Та не допомогла Кармалюкові ампутація рука. Газова гангрена росла.

Коли його перевезли до шпиталю, він був уже без пульсу, у безнадійному стані.

Життя покидало його, але він не здавався.

Свідомість не залишала його ні на хвилину, і ні одна душа в палаті не почула від нього жодного зойку.

Він мовчав, і вся воля його пішла на цей напружений мовчазний опір смерті.

  • Як ся маєш? — запитав його хірург під час обходу палат і взяв за руку. Пульсу майже не було.

  • Нічого. Добре. Скажіть, докторе, жити буду? — прошепотів Кармалюк, вдивляючись докторові, здавалось, у самісіньку душу.

  • Жити? Обов’язково, аякже! — вдався хірург, як завжди, до своєї рятівної неправди і, помічаючи, що Кармалюк уже вмирає, що жити йому зосталось лічені хвилини.

Одійшов до іншого пораненого, не призначивши ні перев’язки вже, ні яких-будь процедур.

Кармалюк зрозумів, що позбувся надії назавжди.

Він відкинусь на подушку й заридав, згадуючи соє Поділля — золоту свою країну, свої широкі безмежні лани, сади, стару Буг- ріку, і Галину — любу свою.

Заметався Іван Кармалюк на своєму смертному ложі, затріпотів, як підбитий птах.

Після обходу палат хірург пішов до перев’язочної, дав розпорядження й присів біля вікна.

Раптом сильний грюкіт у двері змусив його здригнутись.

Хірург глянув — Кармалюк!

Він стояв у дверях у самій білизні, у мокрих од крові бинтах і весь у холодному поту.

  • Перев’язку!..— застогнав Кармалюк.— Жити хочу! Давайте мені перев’язку і все, що треба!..

  • Ви думаєте, я вже помер?.. Перев’язку! Дайте!.. Жить хочу!.. Чого ж ви стоїте?! А-ай.

І Кармалюк упав на руки лікарів.

Схвильований хірург підняв його, як хлоп’я, і поклав на стіл.

  • Ви думаєте, вам пощастить його врятувати? — спитав у нього асистент, вбігаючи в перев’язочну.

  • Він уже сам себе врятував,— проказав хірург дзвінким голосом.

Коли Кармалюка виносили з операційної на койку, йому аплодувала вся палата — їм також передавалася його воля до життя.

  1. підсумок уроку

  1. домашнє завдання

Написати реферат про індивідуальний стиль якогось українського письменника.

урок № 79

урок розвитку КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 26. МОНОЛОГ У ХУдОЖНЬОМУ творі: ЗВЕрНЕНИЙ МОНОЛОГ, внутрішній МОНОЛОГ

Мета: поглибити знання учнів про особливості монологів у художньому творі, звернути увагу на функції внутрішнього монологу та особливості його побудови; розвивати логічне мислення, комунікативні вміння висловлювати свою думку; виховувати інтерес до вивчення української мови, толерантність.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: тексти, картки для лінгвістичної гри.

ХІД УРОКУ



  1. організаційний МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УрОКУ

  3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОрНИХ ЗНАНЬ

Бесіда з учнями

  • Дайте відповіді на питання. т Що таке монолог?

т Що таке діалог?

т Що називають прямою мовою і словами автора? т Як виділяється пряма мова на письмі в різних видах мовлення? т Що собою становить такий спосіб передачі чужого мовлення, як невласне пряма мова?

  1. засвоєння НОВИХ ЗНАНЬ у процесі виконання практичних завдань

робота з навчальним матеріалом

  • Прочитайте текст. З’ясуйте різницю між внутрішнім та зверненим монологами.

Монолог — мовлення однієї особи. Монологічне мовлення буває усне й письмове. Монологи мають імпровізовані (безтекстові) форми й форми попередньо фіксовані (текстові). Різновидами усного мовлення є такі монологи: публіцистичний, науковий, інструктивний, інформаційний.

У красному письменстві найчастіше відтворюється оповідний тип усного мовлення. Монолог у художньому творі: власне монолог, звернений монолог, внутрішній монолог, монолог із-за рампи (В. Кубко).

Звернений монолог — коли герой прямо звертається з монологом до іншої діючої особи (групі осіб) або до залу — та внутрішній монолог — коли передаються внутрішні думки й почуття героя. Останній може бути озвученим — коли глядачі «чують» те, про що думає герой; та неозвученим — глядачі не чують думок героя (слова не звучать!), але розуміють їх з його поведінки (З посібника).

навчальне аудіювання

Перекажіть текст.

Особливий інтерес у мові художнього твору становить таке стилістичне сполучення, яке дістало назву невласне пряма мова. Це один із найпоширеніших, один із найуніверсальніших, один із найбагатоманітніших засобів; він наявний у різних письменників різних епох і періодів. На художнє значення невласне прямої мови звертають увагу майже всі дослідники, коли говорять про мову художньої літератури.

Що ж таке невласне пряма мова? Чому про неї так багато згадують учені (хоч у школі про неї чуємо менше)? Почнемо з деяких спостережень. Ще знайомлячись із поемою Лесі Українки «Давня казка», помічаємо, що про певні явища, події говориться по-різному. Сама поетеса розповідає про співця так:

Та була у нього пісня І дзвінкою, і гучною,

Бо розходилась по світу Стоголосою луною.

Нам зрозуміла висока оцінка, яку дає поетеса народному співцеві. Вона підтверджується хоч би такими епітетами, як дзвінка, гучна (пісня), стоголоса (луна). Та ось читаємо далі таке:

Ось одного разу чує Граф лихі, тривожні вісні,

Донесла йому сторожа,

Що не все спокійно в місті;

Що співці по місту ходять І піснями люд морочать Все про рівність і про волю У піснях своїх торочать.

Яка оцінка отих співців відчувається у словах «піснями люд морочать», «торочать»? Позитивна чи негативна? Зрозуміло, що

негативна. А чому? Давайте подумаємо: кому належить ця негативна оцінка? Звідки мі дізнаємося, що «співці по місту ходять і піснями люд морочать»?

Про це графу донесла сторожа. Виходить, що негативна оцінка пісень належить не авторові поеми, не Лесі Українці, а отій «сторожі». Перечитаємо наведені дві строфи ще раз — і нам стає зрозумілим, що письменник інколи може у свою мову (авторську) ввести й такі слова або вирази, які належать не йому, а комусь із героїв, хоч цих слів та виразів письменник і не взяв у лапки, не виділив як пряму мову. Справді, поетеса не зверталася до прямої мови, нічого не говорила негативного про графську сторожу, а ми її уявляємо, відчуваємо вороже ставлення сторожі до народних співців. Ми зрозуміли, що слуги заодно зі своїм графом, що вони вороги народного співця. От скільки зуміла сказати поетеса кількома «не своїми» словами, вставленими в авторську мову!

Невласне пряма мова досить часто зустрічається в програмових творах як один із найпоширеніших видів того, що в естетиці називають формою мистецького твору.

У спостереженнях за невласне прямою мовою можна зрозуміти не лише сутність цього стилістичного прийому, а й різноманітні засоби його використання. Невласне пряма мова виникла й викристалізувалась у процесі поглиблення реалістичного зображення життя. Коли митець глибоко знає зображуване життя, гостро і яскраво, до окремих подробиць, уявляє героїв, то він і бачить їх, як живих, і чує їх, як живих, і вболіває за ними, як за живими.

Є українська приказка: «От побув би ти в моїй шкурі!..». Так говорять тому, хто не хоче зрозуміти твоїх труднощів, складності умов, у яких ти опинився. Народ у своїй творчості виявив не лише надзвичайну спостережливість, не лише багатовіковий життєвий досвід, а й тонке психологічне розуміння людської душі.

Так же глибоко знав життя, уявляв, відчував своїх героїв М. М. Коцюбинський. Це було знання не на віддалі — автор щодня зустрічав людей, які були прототипами його героїв; та ще й цим не задовольнявся. Він вивчав значну кількість документів, багато їздив по селах України. Тому-то М. М. Коцюбинський чує, як верещить виведений із рівноваги, але по суті, безсилий і бездіяльний Андрій Волик; знає, як клекоче лють у душі буремного Хоми Гудзя й передає своє глибоке розуміння героїв засобом невласне прямої мови: «Он йде Маланка. Мала, суха, чорна, у чистій сорочці, в старенькій ситці. Андрій не бачить її обличчя, але знає, що у неї спущені додолу очі й затиснені губи. Ми хоч бідні, але чесні. Хоч живемо з пучок, проте й для нас є місце в церкві». Яким ми побачили портрет героїні? «Мала, суха, чорна, у чистій сорочці, в старенькій свитці». А яким показано її характер? Вона хоч бідна, але горда, сповнена почуття власної гідності, гідності трудової людини.

Кому належить зображення зовнішності в цьому уривку? Вона намальована самим письменником, передана авторською мовою. А кому належать слова: «Ми хоч бідні, але чесні. Хоч живемо з пучок, проте й для нас є місце в церкві»? Звідки оце «ми»? Не важко збагнути, що це слова, думки самої героїні, Маланки. А чому ж ці слова не виділено відповідними знаками, не приєднано яким-небудь «подумала, пишалася» до авторських слів? От у цьому й специфіка такого стилістичного прийому. Перед цим ми бачили портрет героїні, письменник намалював її такою, якою бачить сам. Але справжній майстер, глибокий психолог бачить своїх героїв не лише зовні. Він знає їхнє життя, почуття, бажання, прагнення. Він уявляє, як вони говорять, думають.

Отже, письменник показує героя не лише зовні, а так би мовити і «зсередини», вплітаючи у свою авторську мову якісь особливості, якісь елементи мови свого героя, показує його моральне обличчя, характер, погляди на життя. І все це зроблено дуже економним стилістичним засобом — невласне прямою мовою.

Глибоке розуміння невласне прямої мови є однією з необхідних ланок у системі роботи над мовою художнього твору; є одним із магістральних шляхів проникнення в глибину, у сутність словесного мистецтва (І. Бацій).

дослідження-аналіз

Схарактеризуйте різні засоби передачі чужого мовлення в наведених текстах. Поясніть уживання розділових знаків. Визначте тексти із зверненим монологом та внутрішнім монологом. В одному з текстів знайдіть прийом еліпсису та поміркуйте, із якою метою його використовує письменник.

Текст № 1

Тоді Іван Євграфович цілком погоджувався з Семенюком, що історія з доносом уральського хлопчика підривала в дітей авторитет батьків і взагалі антипедагогічна, але тепер йому стало страшно, що він не тільки чув, а й схвалював неможливо різкі вислови Семенюка. Може, Семенюк, не витримавши натиску на нього слідчого, й в усьому признався, бо інакше як би НКВС дізнався про думки Івана Євграфовича? Тоді в кімнаті вони були сам на сам. Але тут Іван Євграфович пригадав, що в сусідній кімнаті готував тоді домашні завдання Павло, чи Павлик, як звала його покійна дружина. Івана Євграфовича прикро вразила подібність імен: Павлик, його син, і Павлик Морозов, і йому стало холодно під серцем.

Невже син міг розповісти в школі своїм товаришам про розмови вчителя історії з своїм батьком? Тоді зрозуміло, що Івана Євграфовича викликають за свідка. Взагалі, з ким син у класі товаришує й з ким водиться поза школою, коли ганяє десь надворі? Адже після смерті дружини Іван Євграфович зовсім занедбав сина (Б. Антоненко-Давидович).

Текст № 2

Перший голос вкрадливо питає: а що ж будеш ти робити, як тебе виженуть з роботи, в якому стані опиняться твоя дружина й її батьки? А другий голос запитує й собі: так що ж — ціною підлості купувати собі право на роботу в «Книгоспілці»? Ох, яка то була мука слухати ті протилежні голоси, не знаючи, на яку ступити!.. Нарешті Микола Степанович обрав середню лінію поведінки (Б. Антоненко-Давидович).

Текст № З

І, повернувши в мій бік велике червоне обличчя, Сягайло захоплено сказав:

  • Ви розумієте, Тарасе Демидовичу, на цей раз трапилось таке, що ви ніколи не повірите! Кужель наказав негайно запрягти коня. Сказав, що через півгодини буде біля лікарні. Я ніяк не збагну, що трапилось. Правда, я не сказав, що треба везти Петра Васильовича,— кинув він у бік Ковальця,— а сказав, що повезу вас до лікарні (Ю. Збанацький).

Текст № 4

  • Чули?

  • Та чули.

  • Ну що ж?

  • Як люди.

  • Бастують.

  • Коли бастують, то й ми пристанем (М. Коцюбинський).

Текст № 5

Он іде лейтенант Нескубін поряд з якимось дохляком. Ага, дістав троє діб карцеру й одвертаєш тепер писок! Дістанеш у мене ще більше, якщо патякатимеш чого не слід! А то й передачі позбавлю (тільки, здається, Нескубін, на жаль, не одержує передач). Нічого, ще придумаю що-небудь (Б. Антоненко-Давидович).

Текст № 6

А що, коли Пороша зараз підійде до неї, і той погляд буде не ніжним, не тихим, не привітним, а грізним і немилосердним: «Чого ти прийшов сюди? Я тебе не чекала». І тоді Пороша назавжди мусить залишити цю дивну дівчину і жити в світі без великої любові, на яку поки що немає відповіді, але на яку немає і прямої відмови. Ні, краще страждати, краще жити надією, аніж піти з лісу назавжди відхиленим. І пішов геть з її чарівного царства, з володінь її, але пішов як лицар, тамуючи болі, перемагаючи ревнощі (В. Земляк).

Текст № 7

Боговибрана, благословенна Полтаво!

Уклінно вшановуючи твій ювілей, звіряємося в щирій любові всім обширом і глибінню незрадливого українського серця.

Історичні заслуги Полтави як осередня українського непроми- нущі. Мі всі виросли з відчуттям того, що Полтава є столицею класичної української літератури. Полтава — животворна, відновна, торжествувальна корона рідного краю — правдивим золотом сяє в духовно-інтелектуальному житті нашої країни, живить скарбами рідної землі, гріє душу чарами м’якої вимови, стелиться рушниками мудрих доріг Григорія Сковороди (Л. Мацько).

Лінгвістична гра «Приховане речення».

складання міні-твору. робота в групах

Методичний коментар. Учитель заздалегідь готує два види карток: а) з окремими реченнями (відповідно до кількості груп у класі); б) із назвами тем для бесіди (зазвичай, п’ять-десять карток).

Клас ділиться на кілька міні-команд. Один представник із кожної міні-групи витягає по одній картці з реченнями, які тримають у секреті від інших команд.

Учитель навмання витягає будь-яку картку з назвою теми й пропонує групам скласти монолог-звертання або внутрішній монолог таким чином, щоб у ньому доречно було вжито речення, написані на їхніх картках.

Команди мають на виконання завдання кілька хвилин. Далі вони уважно слухають кожного представника й намагаються знайти «приховане» речення в учня з протилежної міні-групи. Якщо їм це здається, що речення відгадано, вони зупиняють розмову словом «Стоп!» і називають речення. За правильну відповідь команді зараховується бал. Якщо речення не відгадано, бал дістається протилежній команді.

Зразок речень на картках

Як жити у світі без великої любові?

Є воля — є людина!

Глибоке внутрішнє зворушення проймає душу в такі моменти.

Ніяк не можу збагнути, чого так сталося.

Де серце людини, там і її скарб.

Зразок тем


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка