Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка15/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   61

f Морфологічні засоби виразності (використання стилістики різних частин мови) f Синтаксичні засоби виразності (використання різних синтаксичних конструкцій задля досягнення певної стилістичної мети).

Зразок таблиці

План лінгвістичного аналізу прозового твору

Загальні питання

  1. Назва твору, його автор, рік та історія написання.

  2. Характеристика наскрізних образів.

  3. Фабула, факт, підтекст.

  4. Авторська позиція.

Фонетико-стилістичний рівень

  1. Виразне читання тексту.

  2. Характеристика засобів милозвучності (музикальність, чергування голосних і приголосних, асонанс, алітерація, анафора, епіфора).

  3. Вирази з переносним значенням, побудовані на основі фонетичних засобів (парономазія).

  4. Висновок про значення фонетичних засобів у створенні образності та передачі теми та основної думки тексту.

Лексико-стилістичний рівень

  1. З’ясування ролі лексики щодо її походження, нормативності, емоційності.

  2. Функції багатозначних слів.

  3. Доведення доцільності використаних синонімів, антонімів, паронімів.

  4. Роль образних засобів (епітет, порівняння, метафора, алегорія, гіпербола, повтор, риторичне питання, звертання тощо).

  5. Висновок про характер впливу лексичних засобів на вираження ідейно-образного й естетичного змісту твору.

Морфемно-стилістичний

  1. Роль стилістично забарвлених значущих частин слова в тексті.

  2. Характеристика словотвірних засобів, що надають ознак пестливості, книжності, пейоративності, розмовності.

  3. Наявність неологізмів.

  4. Висновок про роль частин слова та словотвірних засобів у створенні образності й передачі змісту.

Морфолого-стилістичний

  1. Визначення функцій конкретизації, емоційності, динамічності самостійних і службових частин мови та вигуків.

  2. Характеристика засобів із переносним значенням, в основі яких — морфологічні засоби.

Висновок щодо зумовленості відбору автором певних частин мови у зв’язку з жанром, стилем, типом мовлення, темою, основною думкою тексту.

Синтаксично-стилістичний

  1. Визначення стилістичної ролі речень за метою висловлювання.

  2. Смислові й стилістичні функції простих і складних речень.

  3. Роль двоскладних і односкладних речень (узагальнювальна, смислова, описова, виражальна).

  4. Функції однорідних членів речення, вставних і вставлених конструкцій, відокремлених членів речення.

  5. Функціонально-стилістична роль прямої мови, невласне прямої мови.

  6. Висновок про значення синтаксичних засобів у відтворення теми та ідеї тексту.

дослідження-спостереження

Прочитайте зразок лінгвістичного аналізу тексту М. Коцюбинського «Цвіт яблуні». На чому робить акцент автор?

Твір за жанром — психологічна новела. Автор називає її етюдом. це безсюжетний настроєвий твір, синтез спогадів і дійсності.

Розповідь ведеться від першої особи, і автора читач сприймає як головного героя. Через призму його свідомості проходить епізод реальної дійсності, усе те, що відбувається в його родині.

Заголовок «Цвіт яблуні» — символічний. Він позначає народження чогось нового й прекрасного, ніжного й тендітного, що асоціюється у творі з маленькою дитиною: трирічна дівчинка так само не захищена від усіляких нещасть, як і перший яблуневий цвіт.

Символічний також образ свічки. Свічка, яка горить, символізує людське життя.

Важлива роль у творі належить звуковим і зоровим образам. Вони ніби переплітаються між собою. Слухові образи нагнітають ситуацію у першій частині твору, особливо тоді, коли описується стан дитини: шелест; свист; дзвін; сичання. Вони передаються не лише описом, а й алітераціями літер с, з.

Речення в новелі різноманітні за структурою, модальністю, інтонаційним оформленням: прості двоскладні розповідні (Мене втомили люди. Моє серце не може більше вмістити), односкладні спонукальні, окличні (Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Слухай-но, слухай, спонукальне розповідне (Нехай увійдуть у хату чистота і спокій), риторично-питальне повне (Хто дасть мені втіху бути самотнім?), риторично-питальні неповні, що звучать як відповіді (Смерть? Сон?), розповідно-окличне з питальною структурою (Як я чекав їх часом!), питальне повне двоскладне речення (Ти й тут несеш до мене свої страждання?). Така синтаксична аритмія свідчить про роздвоєність думок, суперечливість між бажаннями, надіями героя та дійсністю, неузгодженість міркувань, інтенсивність емоцій, що супроводжують міркування тощо.

Слід звернути увагу й на те, що в даній частині є ситуативно- звукописна розповідь: «Одна знайома дама п’ятнадцять літ слабувала на серце... трах-тарах-тах... трах-тарах-тах... Дивізія наша стояла тоді... трах-тарах-тах. Ви куди їдете? Прошу білети. трах-тарах- тах., трах-тарах-тах». Уривки чиїхось фраз без будь-яких пояснень нагадують читачеві теми вагонних розмов. Періодичне повторення редуплікованого звуконаслідування з алітерацією приголосних звуків зубного зімкнено-проривного глухого твердого т, предньоязико- вого дрижачого дзвінкого твердого р і задньоязикового щілинного глухого твердого х та з асонансом голосного звука заднього ряду низького піднесення а створює в читачеві уявне звуковідтворення ритмічного погойдування поїзда і трахкання на з’єднання колій. Це передано повторенням сполучень твердих приголосних звуків т, р, х.

Використання звуконаслідувальних слів як прийом звукоопису для підсилення уявного акустичного сприймання явищ дійсності знаходимо і у восьмій частині новели, де так майстерно описано спів жайворонків. Тут, як і в попередньому описі, використано цілий комплекс мовних засобів, але всі вони характеризують тільки звукові ознаки. Це порівняльні звороти у функції присудка («Щось наче свердлить там небо, наче струже метал»), прикметники й дієприкметники у функції означення (дрібні, просяні, гострі, колючі згуки, свердляча, дзвінка, металева, капризна пісня), метафоризовані словосполучення (блискають згуки, дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт). Уже повний образний опис співу жайворонка конкретизується для звукової виразності ще й варіантами звуконаслідувань тью-і, тью-і, ті-і-і, трійю-тіх-тіх, які формують у нашій уяві відповідний звуковий образ: «.От-от, здається. Тью-ї, тью-ї, ті-і-і. Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх.».

Щоб підкреслити, що людина засобами мови може лише наближено передати природне звучання жайворонків, автор використав двоє звуконаслідувальних слів: тью-і, трійю-тіх-тіх. Проте відтворення, адекватного реальному звучанню, немає.

Наступну частинки опису ніби відповідають риторичними питаннями на те, як жайворонки видобувають цей чарівний спів: «Б’ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?».

Динаміка образних нашарувань передається через початкову позицію дієслів теперішнього часу дійсного способу з метафоризованою семою звучання (б’ють в золото, грають на проміннях, наче на струнах, сіють пісню). Повтором такої форми підтримується впевненість у реальності образного уявлення.

Мовлення новели «Intermezzo» відзначається підвищеною експресивністю. Вона мотивована ідейно-тематичною основою твору, соціальними і психологічними факторами (показ переживань героя- митця в процесі його ставлення до соціальних змін), естетичною позицією автора, а також типом мовлення новели. В ній оповідь ведеться ліричним героєм, що перебуває в стані складних внутрішніх переживань, часом душевного сум’яття. Майстерна оригінальність мовотворчості М. Коцюбинського виявилася у створенні ефекту безпосереднього літературного розмовного мовлення новели для самовираження героя: зміна почуттів, наплив емоцій органічно відображені як реальні соціально зумовлені й психологічно значимі процеси. Це виявилось у доборі й організації багатьох мовних засобів. Серед них варто відзначити введення в ланцюг монологічного мовлення вигуків, що відомо, використовуються переважно в сфері діалогічного мовлення.

Вигуки як виразники почуттів, емоцій, оцінок, реакцій у монологічному мовленні ліричного героя є поряд з іншими засобами покажчиками інтенсивності емоцій, мінливості настрою, ситуативнос- ті мовлення. Вони використовуються, переважно у третій частині, для вираження, почуттів захоплення природою (Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені); незадоволення самим собою у мовленні, зверненому до себе (Ну от! Які дурниці); оцінного ставлення до своїх дій. Повернутись до нього спиною — крий боже!); здивування героя в мовленні, зверненому до уявних людей (От я їх вже бачу. Ба-Ба! Як вас багато.); спонукання ситуативної оцінної реакції (Куди ж ти, куди? Ха-ха От дурна псина; у благородна псина — тобі воля дорожче, ніж задоволена злість).

Оригінальністю текстової структури виділяється найважливіша, передостання, кульмінаційна частина новели: «Ми таки стрілись на ниві. — я і людина» (З посібника).

  1. лінгвістичний аналіз тексту

Творче конструювання

Побудуйте речення чи невеличке висловлювання, яке б ілюструвало наступні положення.

  1. Телеграфічність письма, виражена односкладними чи непо- ширеними, неповними синтаксичними конструкціями, що посилює експресивність висловлення, є одним із головних засобів вираження сильних внутрішніх переживань та допомагає передати живу динамічну картину, завдяки чому створюється ефект співтворчості, коли реципієнт ніби переноситься у світ художнього твору, стає його учасником. 2. Наявність синтаксичних конструкцій невласне прямої, напівпрямої мови, що допомагає передати внутрішній монолог персонажа, яскравіше продемонструвати його переживання в конкретний момент. 3. Використання історизмів чи архаїзмів для точнішого змалювання епохи, про яку йдеться у творі. 4. Застосування гіперболи чи літоти як засобу створення комічного. 5. Використання просторово-часової градації задля підвищення емоційно-смислової значимості засобів художньої виразності.

робота з таблицею

  • Розгляньте таблицю. Визначте основні етапи аналізу прозового

твору.

План лінгвістичного аналізу прозового твору

  1. З’ясування автора твору, його світоглядних позицій, напряму,

який домінує у творчості.

  1. З’ясування назви твору та встановлення її ролі.

  2. Визначення загальної ідеї та мети художнього твору.

  3. Аналіз мовних засобів на усіх рівнях.

  1. Характеристика лінгвальних засобів у зв’язку з ідейно- образним змістом.

  2. Оцінка мовних фактів у межах смислової структури тексту (для чого автор послуговується тим чи іншим епітетом, метафорою, антитезою; чому використовує неологізм чи історизм; яким чином синтаксична будова речень сприяє кращому розкриттю авторського задуму тощо).

  3. Співвіднесеність стилістичних мовних елементів із літературними й стилістичними нормами епохи.

  4. Урахування авторської позиції.

колективна робота. Гра «збери оповідання»

Методичний коментар. Для організації цієї гри учитель розрізає на маленькі смужки текст художнього стилю. Текст має містити стільки речень, скільки учнів у класі. На початку гри кожен учень одержує картку з реченням і тримає її в секреті від інших. Упродовж однієї-двох хвилин потрібно запам’ятати своє речення й повернути картку вчителеві. Завдання учнів скласти оповідання, нічого не записуючи. Для цього вони ходять по класу, слухають речення інших і намагаються упорядкувати їх у цілісне оповідання. Потім кілька учнів по черзі представляють оповідання вчителеві, який оцінює, наскільки логічно воно складене, разом із школярами виявляє неточності, непослідовності, якщо такі трапляються.

  • Зберіть із смужечок паперу текст, перекажіть його, спробуйте

виконати лінгвістичний аналіз складеного тексту.

Невесело почався ранок для Туровця.

Коли він не був головою колгоспу, то більше міг прислухатися до птиці і степу, до води і лісу.

Жайворонку любий, чи не видно там з високості, яка до нас іде погода?

Може, справді вже весна переважить зиму і дідуган мороз не забреде на беззахисні сходи?

Кахикання позаду хльоснуло, мов батогом.

Туровець оглянувся.

До нього поспішав Хворостенко, несучи на під решітнику обличчя урожай ластовиння і заклопотаності.

Теж не поспить зайвої години. Хоча міг би.

Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку.

  • Ну що? — питає він голосом і підмороженою зеленню очей, у яких і за якими стоїть ображена гордість, недовір’я і причавлена злість.

Вони підійшли до колгоспного подвір’я, де саме про щось тихенько говорили насуплені сівачі.

Побачивши Туровця і Хворостенка, вони одразу ж примовкли.

  • Стоять неначе змовники, — насторожився Хворостенко, зупинився біля воріт і тихцем запитав Туровця: — Ти часом не підігрівав їхні настрої?

  • Я не знаю, як свої охолодити.

  • А чого ж вони такі? — повів головою на сівачів.

  • Ви ж забрали в них радість. Учора ще були господарями, а сьогодні почувають себе гірше за поденщиків, бо мають убивати свою ж працю, своє зерно.

  • Не мели зайвини. Зрештою, коли й пропаде щось, то персіємо!

Туровець прошив його недобрим поглядом.

  • Пересіємо? Але чим? Насінням третього класу, відвійника- ми, мишоїдом? Отак і вбили ви радість весни, надії літа, тільки залишили страх перед зимою.

  • І все одно сіяти будемо! Я не вірю в твої прогнози! У свої вірю!

робота в групах

Виконайте лінгвістичний аналіз тексту.

Картка № 1

Сонце клало достиглі тремтячі плями на плай, на мураву. Повітря мало не бриніло од тієї теплої сили проміння, і жвавий струмок, б’ючись об каміння та об повалені стовбури, сповнювався брижами легкого світла Дівчинка йшла вгору, а внизу все глибшала і глибшала ущелина. Кучмата, наче овеча, шапка ближчої гори чорно стриміла на блакитному небесному тлі, а шапка дальшої гори була вже зачесана, і її повивали пір’їсті сині води туманів. Дівчинка йшла на полонину, і тому що перед нею розкривався такий розкішний простір, тому що на душі в неї вигулювались ще світліші й солодші простори, то дівчинка співала. В її тоненькому голоску, схожому на натхненну жилку струміга, оживало високе мовчання смерек; а також у ньому було щось від упертості оцього плаю, по якому ступали її ноженята; а також вгадувалась у ньому крилата міцність гірського повітря, запашного, наче медові щільники. Співала дівчинка про саму себе, про весну, яка одцвіла по схилах квітками та одшу- міла по камінню стрімкою водою, співала проз те, що між ялицями пасеться худоба і видзвонює звішеними на шиї дзвониками. Ступала легко, як козеня, а коли вибралась на вершину, то зупинилась і, озирнувшись навсібіч, побачила навколо застиглі хвилі кам’яного моря. Вона аж засміялась, її лице засвітилось, як світиться весняна квітка з-під снігу, і дівчинка заспівала. (Є. Гуцало).

Картка № 2

Сидів вдома, дивився у вікно. У світлі погожого дня Дніпро виблискував чистою, святковою блакиттю. І вільний простір над рікою здавався святковим, легким, немов одухотвореним, і гаї на протилежному березі, збігаючи з кручі на кручу, уже всміхались молодою зеленню. Мабуть, Поляруш найдужче любив саме таку зелень, коли в її ніжному свіченні наче живе сам дух весни, її радісна снага. Тоді єство відкривається назустріч радості природи, ніби на якійсь потаємній його гілці теж зазеленів один-другий листочок. Вода в сонячному промінні синіла начебто з видимою, неприхованою пристрастю, і якийсь час Поляруш боявся відірвати від неї погляд, наче остерігався, що згодом не повториться оце враження натхненності й осмисленості того, як тече й синіє весняна ріка (Є. Гуцало).

Картка № З

Як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли

моєму серцю Дніпрові води! Скільки людської краси одкрилося мені на урочистому березі, Дніпре! Які великі подарунки приніс ти мені, незабутній і безмірно глибоко любимий! Скільки ласки у вітрах над тобою, у синьому небі, що дивиться в твої води, милується з тебе! Скільки життя і зворушливої поезії в твоїх прозорих ключах, що прагнуть до тебе з берегів! (О. Довженко).

  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

Підготуйте лінгвістичний аналіз вашого улюбленого тексту художнього стилю за запропонованою схемою.

урок № 82



урок розвитку комунікативних умінь № 28. лінгвістичний аналіз тексту віршованого твору

Мета: поглибити знання школярів щодо аналізу поетичних творів, формувати вміння спостерігати над мовним матеріалом, визначати тропи та стилістичні фігури та розуміти мету їхнього використання автором; розвивати вміння виокремлювати найсуттєвіше у вірші, уміння робити висновки; формувати світогляд, розвивати читацькі смаки, прищеплювати любов до поезії як високого мистецтва.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, таблиця «План лінгвістичного аналізу віршованого твору».

ХІД УРОКУ

  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. підготовча робота до лінгвістичного аналізу

вступна бесіда

Прочитайте висловлювання відомих людей про поезію. Які ознаки мови поезії ви можете виокремити?

  1. Віршова мова своєю емоційністю, ідейно-художньою виразністю, експресивністю значно вища, ніж прозова, — і в першу чергу завдяки особливостям звукової її організації. Мірна, ритмічно організована мова вже своїм звучанням, мелодійністю тривожить, зачіпає найпотаємніші струни людської душі, примушуючи їх відгукуватися на думки й почуття, відтворені поетом (О. Бандура). 2. Краса слова найяскравіше втілена в поезії. Захоплюючись віршем чи піснею, діти немовби чують музику слова. У кращих віршах поетичне слово розкриває найтонші емоційні відтінки рідної мови (В. Сухомлинський). 3. Завдання поета — говорити не про те, що дійсно сталося, а про те, що може статися, тому поезія має більш філософський і серйозний характер, ніж історія, поезія говорить більше про загальне, а історія — про окреме (Аристотель).

  1. Однією з переваг поетичного стилю є можливість передати більшу кількість думок у меншій кількості слів (О. Веселовський). 5. Поетична картина світу формується не просто засобами мови, а естетичними знаками (В. Калашник). 6. Поезія — це завжди осяяність, відкриття, відкриття навіть відкритого, але в якомусь суто своєму ракурсі. Так один і той же образ може виконувати ряд художніх функцій. І ось уже інша інтерпретація (Т. Салига). 7. Символізм мови, судячи з усього, може бути названий її поетичністю (О. Потебня).

  • Чому віршоване слово вважають високим мистецтвом? Чому цитувати поезію корисно й красиво? Чому ерудована людина повинна знати вірші й читати їх напам’ять?

Колективна робота

  • Прочитайте зразок лінгвістичного аналізу віршованого тексту. Зробіть висновок, на чому робить акцент автор.

ПОСЛУХАЮ ЦЕЙ ДОЩ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка