Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка30/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   61

При цьому, відповідно до фонетичних законів української мови, стаються такі зміни:

Г, З, Ж + СЬК = ЗЬК: Острогострозький, Лейпциглейпцизький;

К, Ц, Ч + СЬК = ЦЬК: Кременчуккременчуцький, Вінницявінницький;

Х, С, Ш + СЬК = СЬК: Одесаодеський, Золотоношазолотоніський.

Суфікс -к- випадає: П’ятихаткип’ятихатський, Русанів- карусанівський, Бородянкабородянський, Боярка боярський; іноді випадає суфікс -ц-: Васитинціваситинський, Капус- тинці — капустинський.

Якщо відкритий склад з о, е стає закритим, то ці голосні чергуються з і: Гуляйполе гуляйпільський, Лозове лозівський, Мукачеве — мукачівський; але в прикметниках, утворених від інших слов’янських назв, о, е зберігаються в закритому складі: Ростов ростовський, Іваново — івановський.

При збігу приголосних у твірній частині між ними може з’явитися вставний о або є: Москва московський, Лубни лубенський; у відносному прикметнику білоцерківський (від назви Біла Церква) відбулося чергування вставного о з і.

Перед суфіксом -ськ- м’який знак не пишеться: Оболонь обо- лонський, Ірпінь ірпінський, але після л м’який знак пишеться завжди: Сімферополь сімферопольський, Трипілля трипільський.

Іноді, щоб утворити прикметник від географічної назви, одного суфікса -ськ- недостатньо. Тоді використовують складні суфікси (з інтерфіксами):

-івськ- додається переважно до назв, що мають форму множини: Вишняки — вишняківський, Півні — півнівський;

-анськ- додається до деяких назв на -а: Биківня биковнян- ський, Залуччя — залучанський, Рогізна — рогізнянський;

-енськ- додається до багатьох назв на -є: Рівне — рівненський, Красне — красненський;

-инськ- часом додається до іншомовних назв: Ялта ялтинський, Баку — бакинський, Караганда — карагандинський.

Від географічних назв, у яких уже є суфікс -ськ-, відносні прикметники утворюються додаванням закінчення -ий: Луцьк луцький, Скадовськ — скадовський.

Прикметники, утворені від географічних назв, написаних через дефіс, пишуться також через дефіс: Кам’янець-Подільський кам’янець-подільський, Нью-Йоркнью-йоркський.

Прикметники, утворені від географічних назв, що складаються з прикметника та іменника, пишуться разом: Біла Церквабілоцерківський, Західна Європазахідноєвропейський, Нижні Сірого- зи — нижньосірогозький.

Розподільчий диктант


  • Від поданих іменників утворіть прикметники та запишіть їх у три колонки: із суфіксом -ськ-, із суфіксом -зьк-, із суфіксом -цьк-. Обґрунтуйте наявність чи відсутність змін кінцевих приголосних основи.

Карпати, Запоріжжя, Судак, Гурзуф, Славута, Париж, Ужгород, Херсон, Дрогобич, Бердянськ, Гамбург, Іртиш, Чигирин, Саки, Тростянець, Васильків, Овруч, Черкаси, Цюрих, Буг, Рига, Волга, Єкатиренбург, Одеса.

Творче моделювання



  • Утворіть від географічних назв прикметники та складіть із ними речення. Поясніть наявність того чи іншого суфікса. Зверніть увагу на правопис.

Аляска, Куп’янськ, Підлісне, Баку, Ла-Манш, Прилуки, Хорол, Сочі, Жовті Води, Караганда, Рибаче, Гостра Могила, Покровське, Судак, Чита, Пуща-Водиця, Суми, Лозова, Великий Луг, Берегове.

Дослідження-відновлення



  • Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис.

1. Нині більшість угор..кого населення зосереджена в південно- західній частині Закарпат..ої області: Берегів..кий, Мукачів..кий та Ужгород..кий райони (З кн. «Культура і побут населення України»). 2. Не пив води дунай..кої, не їв каші козак..кої (Народна творчість). 3. Пізніше «чарівний камінь» перевезли в один із пари..ких музеїв (В. Мазенцев). 4. Мабуть, одне з найдивовижніших і найскладніших гало побачив та описав петербур..кий астроном Т. Ловіц (В. Мазенцев). 5. Міста з каміння будувались на півдні Росії спеціально запрошеними гре..кими інженерами і будівельниками (І. Захаров).

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Напишіть твір-роздум про свою маленьку батьківщину.

Пригадайте, що вам відомо про публіцистичний стиль.

УРОК № 94

урок розвитку КОМУНІКАТИВНИХ умінь № 35. ОСНОВНІ ЖАНРИ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО стилю. написання замітки в газету

Мета: поглибити знання учнів про публіцистичний стиль української мови, зокрема про його основні жанри; удосконалювати комунікативно- мовленнєві вміння логічно викладати свої думки, доводити свої переконання; формувати вміння складати замітки інформаційного характеру в газету; виховувати морально-етичні якості школярів.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: тексти заміток із газет для риторичної гри «Я диктор», картки із заголовками, пам'ятка «Як писати замітку».

ХІД УРОКУ


  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. засвоєння нового матеріалу

Колективна робота із заповнення схеми

► Прочитайте текст. Підготуйте коротке лінгвістичне повідомлення про жанри публіцистичного стилю. заповніть схему «жанри публіцистичного стилю».






Публіцистичний стиль (і особливо його власне публіцистичний підстиль) відрізняється від наукового і художнього більшою сьогочасністю, оперативністю, інформаційною місткістю. Він має свої специфічні жанри, у яких реалізуються ці ознаки.



Передова (передовиця) — перша стаття (колонка), у якій викладено офіційний погляд редакції (влади, партії або громадської організації) на актуальну проблему, тему, питання.

Репортаж — розповідь із місця подій, оперативний жанр преси, радіо, телебачення, у якому динамічно, з документальною точністю показується дійсність через сприйняття її автором. Є репортажі по- дієві, проблемні, сюжетні, репортажі-роздуми тощо.

Замітка — найпростіший і найоперативніший інфомаційний жанр, у якому повідомляється про конкретні факти, події, явища життя з метою пізнавального чи суспільно-політичного впливу на читача. Основна вимога до заміток — висока інформаційна місткість тексту, що досягається точністю фактажу, чіткістю й стислістю викладу думок. Замітки бувають хронікальні, повідомлювальні, полемічні тощо.

Інтерв'ю — жанр у розмовній формі бесіди автора з компетентними людьми на суспільно важливу тему. Інтерв’ю бувають протокольні, офіційні, інформаційні, проблемні, аналітичні та ін. Це, власне, і є публіцистичний діалог.

Нарис — жанр, у якому на документальній основі, але з використанням художньо-публіцистичних прийомів зображується об’єктивна картина дійсності або порушується важлива суспільна чи виробнича проблема.

Фейлетон — жанр гумористичного або сатиричного спрямування. Фейлетони пишуть переважно на злободенні, болісні теми.

Памфлет — жанр, у якому гостро викривають політичне, суспільне явище чи особу. Памфлет узагальнює численні негативні вияви й дає їм нищівну сатиричну характеристику. Типізація негативного індивідуального дає сатиричний образ, в основі якого завжди гіпербола або гротеск, асоціативність, паралелізм різноманітних логічних ходів. У памфлеті завжди на першому плані навіть не самі особи, явища чи факти, а їхні моральні, соціальні, індивідуально- авторські оцінки (Л. Мацько, О. Мацько).

IV. НАПИСАННЯ ЗАМІТКИ В ГАЗЕТУ

Практикум із перекладу

► Перекладіть поданий текст українською мовою.

ЗАМЕТКА В ГАЗЕТУ

Человеку для ориентации в мире нужна всесторонняя информация. Она помогает ему узнавать о существовании каких-либо явлений, оценивать их значимость, определять возможные варианты собственных действий.

Заметка — краткое изложение или описание какого-либо явления, события, человека, проблемы. К заметке предъявляются следующие требования: оперативность, актуальность, точность, краткость, ясность изложения.

Заметка бывает двух видов: информационная и оценочно-информационная.

Информационная заметка. Основой информационной заметки является описание фактов. Это последовательное изложение ответов на вопросы: что произошло? где? когда? почему? как? Ответы на эти вопросы и составляют структурные элементы заметки этого вида.

Вдыхать или не вдыхать?

Замеры, проведённые в десяти школах, показали следующее. В классе стандартной площадью (50 кв. м), где находится около 30 детей и учитель, при закрытых форточках и двери уже через 20 минут концентрация углекислого газа увеличивается в 4 раза по сравнению с содержанием его в атмосфере, т. е. вне помещения. К концу же 45-минутного урока концентрация достигает 0,3 %о, т. е. увеличивается в 8 раз.

Оценочно-информационная заметка — это заметка, в которой не только описан факт (что произошло? где? когда? почему? как?), но и даётся оценка этого факта. Оценка представляет собой отношение журналиста к описанному в заметке явлению или предмету. Поэтому структура оценочно-информационной заметки выглядит более сложной. Журналист не только описывает явление или событие, но и напоминает аудитории общеизвестную истину. Общезначимое суждение может находиться или в начале заметки, или в конце. Таким образом, если к данной выше заметке добавить комментарий по поводу общеизвестных истин о необходимости проветривать помещение, о пользе свежего воздуха и т. п., заметка приобретёт оценочно-информационный характер.

Чтобы привлечь внимание читателя к заметке, автор часто даёт ей интригующий заголовок либо во вступительном предложении- зачине использует необычную фразу, часто полемического характера.



Я вышел из школы ленивым и получил отвращение к учёбе и книгамтак опротивела за три года зубрёжка наизусть»,— писал человек, которого спустя полвека будут называть «великим просветителем».

Более 170 лет назад, 5 февраля 1836 года, родился Иван Дмитриевич Сытин.

Он начинал 15-летним приказчиком в книжной лавке купца- старообрядца Шарапова. Через десять лет открыл собственное дело и приступил к выпуску лубочных картинок.

К 1914 году на книжном рынке каждая четвёртая книга выпускалась Сытиным: массовые тиражи книг известных писателей, газеты, журналы, словари и энциклопедии.

Робота в малих групах



  • Прочитайте заголовки газетних заміток. Спробуйте за назвою

визначити тему повідомлення.

  1. Професіоналізм — найважливіша умова авторитета сучасного педагога. 2. Online-курси — ще один шлях до підвищення конкурентоспроможності. 3. Наперстянка в руках терапевта — те саме, що скальпель у руках хірурга. 4. Вірш як самостійна цінність. 5. Навчаємо сусідів і самі у них вчимося. 6. Кристалізація ідеалу: розвиток морально-етичної проблематики у творчості Ірини жиленко. 7. Музика в серці кожної людини.

Риторична гра «Я диктор»

  • Візьміть будь-яку газету та прочитайте текст будь-якої статті,

наслідуючи улюблених ведучих. Визначте вид заміток.

Зразки заміток

Замітка № 1

Стівен Хокінґ народився в 1942 році. закінчивши Оксфордський університет, розпочав дослідження з теоретичної фізики.

Перші симптоми хвороби — аміотрофічного бокового склерозу — виявилися, коли Стівену виповнився 21 рік. Про своє сприйняття діагнозу сьогодні вчений згадує так: «Хоча над моїм майбутнім нависла хмара, на свій подив, я з’ясував, що тепер почав отримувати від життя більше задоволення, ніж раніше».

Упродовж 30 років Хокінґ працював на посаді Лукасівсько- го професора математики в Кембріджському університеті, тобто на тій же посаді, що її триста років тому обіймав Ісаак Ньютон. Найбільше Хокінґ відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір.

У свої 70 років, професор Хокінґ, батько трьох дітей та дідусь трьох онуків, продовжує активно займатися наукою. Учений залишається оптимістом: «Мене часто запитують, як я почуваюсь. Відповідь проста: не дуже добре. Не скажу, що мій фізичний стан сприяє моїй роботі, проте допомагає сконцентруватися на дослідженнях, уникаючи лекцій та нудних конференцій. Інвалідом я не почуваюся, просто людиною з ураженням нейронів, щось на зразок дальтоніка».

1985 року Хокінґ занедужав на запалення легенів. Операція врятувала йому життя, але позбавила голосу. Комп’ютерний експерт із Каліфорнії Волт Волтош надіслав науковцю власноруч розроблену програму, яка дає змогу за допомогою перемикача в долоні вибирати на екрані з системи меню потрібні слова. Вибране слово вимовляє синтезатор мовлення, темп такого спілкування разів у десять повільніший за нормальний, проте професора розуміють.

На питання, у чому полягає сенс життя, Хокінґ відповідає так: «Сенсу життя немає. Просто треба намагатися зробити якнайбільше».

Замітка № 2

Незважаючи на ті глобалізаційні процеси, що наразі охопили весь світ, кожен народ прагне зберегти свою мовну, культурну, історичну самобутність. Саме цій меті був присвячений Тиждень української культури, що відбувся 19-23 листопада в НУА.

Програма Тижня була досить насиченою й різноманітною. Відкрив цей масштабний захід круглий стіл, присвячений творчості Т. Г. Шевченка. У конференц-залі академії зібралися всі охочі для обговорення прозового доробку Кобзаря.

Крім цього, у ХГУ «Народна українська академія» відбувся Х Міський конкурс виразного читання серед учнів 10-11 класів «Не любить серце, не бачачи краси...», у якому взяли участь 55 конкурсантів із різних загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова. У виконанні конкурсантів прозвучали поезії М. К. Вороного, Л. В. Костенко, Г. С. Сковороди, І. Я. Франка та інших майстрів українського слова. І сьогодні вражають глибиною думки й досконалістю форми твори цих письменників, а естетичне задоволення, отримане від читання, викликає бажання не тільки перечитувати, але й запам’ятовувати та цитувати висловлювання. На конкурсі були присутніми не лише учасники, але й звичайні шанувальники українського слова.

Як завжди, у межах тижня української культури проводиться конкурс власних літературних творів, де студенти проходять першу пробу пера. Це конкурс для тих, хто любить і прагне писати. Для будь-якого митця важливою є думка незалежного експерта. Отже, беручи участь у конкурсі власних творів, письменники-початківці мають змогу не лише представити свій власний твір на загальний суд, але й отримати професійні коментарі щодо своєї творчості, зрозуміти, чи зможуть вони написати те, що колись претендуватиме на високе мистецтво. цього року журі визначило переможцями Олену Хлопову (БУ-31), яка посіла І місце, Віолету Кривцун (РП-35), яка посіла ІІ місце, Анастасію Шереметьєву, студентку групи РП-12, яка замикає трійку переможців.

Кожен розуміє, що серед літературних творів найвищою формою вираження власних думок і почуттів, є поезія. За допомогою поетичного слова видатні або й просто талановиті майстри слова закликали до справедливості, до братерства, у віршованих рядках висловлювали захоплення, радість, печаль, любов. Таким справжнім поетичним шоу стало засідання клубу ЛіК «Поезія рідного краю», де студенти під музичний супровід читали поезії Л. В. Костенко та Б. О. Чичибабіна. Ідеї, утілені в словесних образах цих митців, пережили не одне десятиліття, але й досі відгукуються в душах сучасників, утілюючи ідею непереможності людського духу в знаках нової історичної доби. Засідання зібрало багато гостей — співробітників та студентів.

Робота з пам'яткою

► Розгляньте пам’ятку. Розставте пункти в правильній послідовності, склавши алгоритм написання замітки.

ПАМ’ЯТКА «Як писати замітку»


  1. Продумайте композицію замітки (вступ (теза), основна частина (докази), закінчення (висновки)).

  2. Дбайте про мовленнєве оформлення замітки: уживайте мовні засоби, характерні для тексту типу роздуму. Для зв’язку аргументів із тезою вживайте сполучники тому що, хоча, оскільки, через те що, не зважаючи на те що; вставні слова по-перше, по-друге, нарешті, таким чином.

  3. Сформулюйте основну думку (теза може бути висловлена одним реченням, простим за будовою, розповідним або у формі запитання й відповіді на нього).

  4. Вдумайтеся в тему, обрану для замітки.

  5. Добирайте переконливі докази (приклади з життя, літератури, висловлювання видатних людей тощо).

  6. Визначте адресата й мету висловлювання.

Підготовчий етап до написання замітки

► Прокоментуйте висловлювання. Висловіть свою думку про героїзм.



  1. Герой — це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну — служінню багатьом (Г. Лессінг). 2. Герой — це той, хто творить життя всупереч смерті, хто перемагає смерть (Максим Горький).

  1. Герой робить те, що можна зробити. Інші цього не роблять (Р. Рол- лан). 4. У ранньому дитинстві повинні бути вже закладені геройські почуття, що налаштовують душу на подвиги любові й шляхетності. І хіба історія представляє мало прикладів героїв? (М. Щелкунов).

Ти міг бути героєм, та не було приводу бути.. Ти міг би померти,

якби знав, за що помирати (В. Цой). 6. Особисто для мене герой — швидше той, хто і на війні, і в мирний час вишукує можливість рятувати життя, ніж той, хто йде на смерть, щоб убити якнайбільше ворогів (Д. Леонтьєв).



  • Яким ви уявляєте героїв?

  • Які риси мають бути притаманні героєві?

  • Яких героїв минулого ви згодні / не згодні визнавати?

  • Яких літературних персонажів сприймаєте як героїв?

  • Прокоментуйте зміст наступної замітки.

Якось, гуляючи з восьмирічним племінником, ми вийшли на вулицю Павлика Морозова. «Це політик чи герой війни?» — запитав кмітливий хлопчик: він устиг збагнути принцип найменувань вулиць. Уникаючи політичних оцінок і кривавих подробиць, я переказав драматичну історію Павлика. Поміркувавши, хлоп’я заявило: «Це неправильно! Не можна його ім’ям називати вулицю! Він не герой!» — «А хто ж, по-твоєму, герой?» — поцікавився я. —«Бетмен!»

Далі було запропоновано кандидатури Джека Горобця, Гаррі Поттера і Фродо Беггінса. З героями з реального життя в хлопчика виникли серйозні труднощі. У мене, до речі, теж.

Наступного дня племінник запропонував пошукати героїв у Ін- тернеті. На запит «герой» Вікіпедія пояснила, хто такий герой у давньогрецькій міфології. За запитом «героїзм» випало запрошення до онлайн-гри. Хлопчик знітився й замислився: «Не розумію. Хто і як вирішує, герой якась людина чи ні? Треба розібратися». Я пообіцяв, що розберусь.

Написання замітки



  • Напишіть замітку до шкільної газети про героїзм у нашому житті.

  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

  • Виконайте проектну роботу в міні-групах. Кожна група — невеличка редакція, до складу якої входять фотограф, коректор, видавець, головний редактор. Учні мають придумати назву для своєї газети, скласти газетний лист, на якому пишуть назву рубрики та кілька заміток.

урок № 95

ОСНОВНІ СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ, ПРИСЛІВНИКІВ

Мета: узагальнити й поглибити знання щодо основних способів творення дієслів та прислівників; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; виховувати допитливість, прагнення вивчати лінгвістичні явища.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, картки для самостійної роботи, картки для лінгвістичної гри «Взаємовигідний обмін».

ХІД УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

  3. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Пояснення матеріалу вчителем

Запишіть основні положення у вигляді тез.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка