Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка31/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   61

Дієслова творяться морфологічним способом. Вони можуть утворюватися від дієслівних основ (робитирозробити, переробити, відробити, виробити) та іменних основ (вечерявечеряти, білийбіліти, білить, три — потроїти). Від інших частин мови дієслова утворюються рідко (я — якати, ой — ойкати, ну — нукати).

Від дієслівних основ творяться дієслова з новим значенням (бутиприбути, сіятипосівати) чи з відтінком у значенні (пекти — припекти) переважно за допомогою префіксів, рідше — за допомогою суфіксів (колоти — кольнути, домалювати — домальовувати).

Префікси, приєднуючись до дієслова, утворюють нові слова з відтінком у значенні (кувативикувати, перекувати; садитизасадити, посадити, пересадити, відсадити).

Один і той самий префікс може мати різне словотвірне значення. Наприклад, префікс за- вказує на: а) початок дії: заговорити, затанцювати, закричати; б) завершеність дії: заїхати, загоріти, зашити; в) надмірність дії: забалакатися, засидітися, зачитатися.

Від дієслівних основ можуть утворюватися дієслова й за допомогою суфіксів. До продуктивних належать суфікси -ува- (-юва-): переписати — переписувати, провітрити провітрювати; -ну- (-ону-): стукати стукнути, копатикопнути.

Дієслова творяться від іменників та прикметників за допомогою суфіксів: -а (ти): обідобідати, дорожчийдорожчати; -и (ти): сільсолити, білийбілити; -і (ти): синійсиніти, гнійгноїти; -ува (ти): деньднювати, зимазимувати, ліпшийполіпшувати; -ну (ти): кислийкиснути, густийгуснути.

Від числівників дієслова творяться за допомогою суфіксів і за допомогою суфіксів та префіксів: двоєдвоїти, подвоїти; тритроїти, потроїти. Від інших частин мови утворюються дієслова за допомогою суфіксів: ви — викати, цить — цитькати, куди — кудикати.



Суфіксально-префіксальним способом твориться порівняно небагато дієслів: під- ... -ува (ти): співатипідспівувати, стрибатипідстрибувати; по- ... -ува (ти): читатипочитувати, кричатипокрикувати; за- ... -ся: сидітизасидітися, думатизадуматися; з- (с-, із-) ... -ся: бігтизбігтися, говоритизговоритися; роз- ... -ся: ростирозростися, жаритирозжаритися; над- ... -и (ти): кусатинадкусити, ламатинадломити.

Префіксально-суфіксальним способом утворені дієслова заземлити, окрилити, облагородити, пришвидшити, присвоїти, подесятерити тощо (З посібника).

Творче моделювання



  • Утворіть дієслова префіксально-суфіксальним способом, визначте, від якої частини мови утворюються дієслова та за допомогою

яких словотвірних засобів.

Земля, інакше, свято, свій, телеграф, верх, лагідний, розум, віра, тінь, іскра, роса, вода, лопата.

Лінгвістична гра «Знайди зайве»


  • Знайдіть зайве слово (за функцією префікса у творенні дієслів

іншого виду).

  1. Почути, посіяти, подякувати, покинути, подбати. 2. Привітати, приїхати, принести, приписати, прилітати. 3. Затанцювати, загукати, закричати, закінчити, захвилюватися. 4. Зробити, скосити, спробувати, спустити, сфотографувати. 5. Законспектувати, завітати, запитати, засміятися, запустити.

Лінгвістична гра «Взаємовигідний обмін»

Методичний коментар. Учні всього класу поділяються на групи по чотири особи. Кожен гравець отримує по чотири картки з дієсловами. Завдання школярів — шляхом почергового обміну картками зібрати чотири картки з однотипними мовними одиницями (з дієсловами, утвореними однаковим способом). Виграє той, хто швидше за інших упорається із завданням.

Зразок карток

Учень № 1

штовхнути, пришвидшити, зійтись, кращати.

Учень № 2

Сказати, мокнути, сіпнути, розжаритися.

Учень № 3

Лисіти, підписувати, копнути, зігнати.

Учень № 4

Замислитися, мокнути, гукнути, звести.

Пояснення навчального матеріалу



Запишіть основні моменти щодо творення прислівників. Прислівники різноманітні за своїм походженням і будовою. Це пояснюється тим, що вони сформувалися і формуються на основі інших частин мови: переважно прикметників та іменників, рідше числівників, займенників та дієслів.

  1. Від прикметників утворилися прислівники: а) на основі називного відмінка прикметників на -о, -е: гарно, гучно, ясно; б) від родового відмінка прикметників із прийменниками від, до, з, за: віддавна, дочиста, знову; в) від знахідного відмінка прикметників із прийменниками в, до, за, а, по: вправо, достатньо, наліво;

г) від місцевого відмінка прикметників із прийменником по-: по-батьківському, по-козацьки.

  1. Від іменників прислівники утворюються без прийменників (бігом, кругом, повагом, нишком) та з прийменниками (довіку, доволі, звечора, взимку).

  2. Від числівників утворилися прислівники на зразок вдвоє, втроє, надтроє, заодно, утрьох, а також за допомогою прийменника по: по-перше, по-друге. Відчислівниковими є також прислівники, утворені за допомогою суфікса -чі: двічі, тричі, вдвічі. Прислівниками займенникового походження є тоді, іноді, туди,

сюди, всюди, звідти, досі, а також абикуди, деколи, декуди, подекуди, нікуди, ніяк, ніде.

До прислівників дієслівного походження належать слова із суфіксами -ма, -ома (жартома, крадькома), -ки (пошепки, потайки) та деякі — дієприслівникового походження (всупереч, стоячи).

Багато прислівників утворилося складанням основ: праворуч, силоміць, самотужки, мимоволі, де-не-де.

Отже, прислівники творяться за допомогою: а) префіксів: вгорі, вранці, недалеко; б) суфіксів: високо, вдвічі; в) префіксів та суфіксів: по-справжньому, по-сусідськи; г) злиття основ: ліворуч, самохіть;

д) повторенням однакових чи близьких за значенням слів: далекодалеко, тишком-нишком; е) переходу в прислівники інших частин мови: часом, гуртом, шкода.

Набувають значення прислівника й прислівникові сполучення на зразок день у день, пліч-о-пліч, сам на сам, з ранку до вечора, час від часу. У реченні прислівникові сполучення розглядаються як один член речення (З посібника).

Дослідження-аналіз



  • Визначте, від яких слів утворені подані прислівники, схарактеризуйте способи творення.

Вдалині, коли-не-коли, тишком-нишком, навічно, по-братерськи, протягом, передовсім, по-українськи, угорі, втретє, взимку, надвечір, захоплююче, назавжди, плавом, вранці, лежачи, дотепер, самотужки.

Творчий диктант



  • Утворіть прислівники. Поставте в них наголос.

Сон, весна, білий, двоє, нічия, їхній, останній, зло, чистий, що, вість, шестеро, все, половина, новий, який, доба, сухий, семеро, справжній, рід, хвилина, братський.

Практикум із редагування



  • Виправте орфографічні помилки в прислівниках.

  1. Заочі, запанібрата, замолоду, запізно. 2. По черзі, по троє, по вік, по щирості, по суті. 3. Дотла, докупи, до пуття, добіла, догори. 4. Вволю, вногу, вголос, вгорі, вдовх. 5. Вкупі, вцілому, ввічі, вгору, вдень. 6. На льоту, на жаль, на добраніч, на диво, на весні. 7. Зранку, зроду, зсередини, звіку, зрадості.

Пояснювальний словниковий диктант

  • Правильно запишіть і поясніть правопис прислівників. З’ясуйте

походження та будову прислівників.

Рано-вранці, анітрохи, раз у раз, напам’ять, хоч-не-хоч, під гору, в цілому, по-грузинськи, раз по раз, аби-то, позаду, зозла, не дуже, до речі, втроє, недбало, позаду, додолу, вщерть, по троє, без чуття, у стократ, щосили, абиколи, будь-як, напоказ, до решти, по двоє, як-не-як, віднині, досхочу, згори, під гору, якнайшвидше, дарма що, де-небудь, казна-коли, з діда-прадіда, по-нашому, рік у рік.

самостійна робота


  • Виконайте завдання на картках.

Картка № 1

  1. Утворіть від поданих слів дієслова. Позначте словотвірні засоби в новоутвореному слові.

Зелений, ґрунт, гав-гав, літо, кухар, крик.

  1. Запишіть прислівники, знімаючи риску та поясніть їхнє творення.

У/горі, на/щастя, віч/на/віч, пліч/о/пліч, по/господарськи, на/ диво, будь/де, на/зустріч, с/під/лоба, як/не/як.

Картка № 2

  1. Утворіть від поданих слів дієслова. Позначте словотвірні засоби в новоутвореному слові.

Ку-ку-рі-ку, чорний, м’якший, часто, розум, спів.

  1. Запишіть прислівники, знімаючи риску та поясніть їхнє творення.

З/на/двору, день/за/днем, в/низ, ні/трохи, один/в/один, по/сусід- ськи, на/відріз, аби/де, над/вечір, куди/небудь.

  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

  • Поясніть творення та правопис дієслів і прислівників. Прислівники. Мимохіть, до лиця, по-білоруському, восени, ось-

ось, щодня, будь-як, анітрохи, довкола, наостанок, ледве-ледве, навдогад, щодуху, без кінця-краю, невтямки, всього-на-всього, без сумніву, учетверо, до решти, хтозна-як, деколи, по-домашньому, з розгону, безсумнівно.

Дієслова. Учителювати, прощатися, змагатися, обміркувати, оглянути, обійти, троїти, влетіти, назбирати, бліднути, нявкати, наспіватися, лагіднішати, зоріти, рясніти, червоніти, стукати, вужчати, з’їхатися, від’їхати, набігатися, зателефонувати, засвоїти, роззутися, вечоріти.

УРОК № 96



урок розвитку комунікативних умінь № 36. лінгвістичний аналіз текстів публіцистичного стилю. роль суспільно-політичної лексики в жанрових формах публіцистичного стилю. формування культури публіцистичного мовлення: способи привернення уваги, ПРИНЦИПИ побудови, засоби структурування тексту

Мета: узагальнити й поглибити знання з теми «Публіцистичний стиль мовлення»; удосконалювати навички стилістичного аналізу текстів, уміння розрізняти тропи й стилістичні фігури; виховувати любов до рідної мови та забезпечити подальше опанування функціональними стилями мовлення.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Основні ознаки публіцистичного стилю».

ХІД УРОКУ


  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя

Публіцистика посідає вагоме місце в нашому житті. Вона вийшла за межі книжних стилів, бо використовується в засобах мас- медії (преса, радіо, телебачення, мітинги), а нерідко стає й окремим видом красного письменства, зокрема в літературно-критичних творах, епістолярній спадщині тощо.

Основним призначенням публіцистичного стилю, як відомо, є формування громадської думки. Газети, журнали, радіо, телебачення використовують усі наочні можливості та засоби мови, щоб вплинути на розум і почуття читачів (слухачів, глядачів).

Щоб формувати громадську думку, публіцистичний виступ має бути, з одного боку, — логічно послідовним, а з іншого — у міру емоційно забарвленим, бо надмірна образність може відсунути на другий план логіку викладу.



Публіцистичний стиль характерний такими підстилями: власне публіцистичним (повідомлення, хроніка, прокламації, відкриті листи, передові стаття, огляди міжнародного життя); науково-публіцистичним (великі праці на теми сучасної політики, економіки та суспільних відносин, літературно-критичні статті, наукові та літературно-мистецькі огляди, рецензії); художньо- публіцистичним (нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, політичні доповіді) (І. Кочан).

Робота з таблицею

Розгляньте таблицю «Основні ознаки публіцистичного стилю» та побудуйте лінгвістичне повідомлення про цей стиль мовлення.


Мета

Інформування, передача суспільно значущої інформації з одночасним впливом на читача, слухача, переконанням його в чомусь, нав’язуванням йому певних ідей, поглядів, спонуканням до певних учинків, дій

Сфера використання

Офіційні установи, політичні, економічні, громадські відносини, виступи в газетах та журналах, по радіо, телебаченню, на мітингах, зборах

Мовленнєві жанри

Стаття в газеті, журналі, репортаж, фейлетон, судова промова, виступ по радіо, телебаченню, на зборах, доповідь

Стильові особливості

Логічність, образність, емоційність, оцінність, пристрасність, зрозумілість, спо- нукальність, доступність

Мовні засоби

  1. суспільно-політична лексика; лексика, що називає поняття моралі, етики, медицини, економіки, культури;

  2. тропи: епітет, порівняння, метафора, персоніфікація, метонімія, перифраз, гіпербола, літота, алегорія, іронія; стилістичні фігури: антитеза, градація, інверсія, синтаксичний паралелізм, риторичне питання, риторичний оклик, парцеляція, анафора, епіфора;

  3. лексичні повтори, фразеологізми, терміни в переносному значенні;

  4. вставні слова, дієприкметникові

та дієприслівникові звороти, складні синтаксичні конструкції







  1. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТІВ

ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

Підготовчий етап

► Визначте основні прийоми, що можна використати в заголовку

для привернення уваги читача.

Звернення до масового читача, орієнтація на різноманітні вподобання, публіцистичність мають вплив на вибір лексики, синтаксичних конструкцій, виражальних засобів для заголовків.

У газетних заголовках використовується переважно активна лексика. Пасивна (особливо застаріла) вживається значно рідше з метою посилення експресії, надання мовленню урочистості, піднесення, виступає як засіб відтворення колориту минулого. Частина неологізмів у заголовках також незначна, бо завдяки динаміці суспільного розвитку більшість слів, що з’явилися порівняно недавно, перейшли до розряду активної лексики і вже не сприймаються як неологізми: комп’ютер, універсам, офіс, дилер, менеджер і под.

Метафоричність заголовка завжди була надійним способом досягнення відповідної мети публікації. Сучасні назви статей та есе жорсткіші й прагматичніші, хоча почасти використовуються традиційні образно-символічні вирази: «Бродить привид більшовизму», «А ти, всевидящеє око...». Тут простежуємо велику стилістичну різноманітність, виразне прагнення до індивідуалізації. Розповідному чи питальному реченню надати перевагу? Як відомо, розповідне констатує певну думку, нейтрально номінує проблему. Найчастіше трапляються речення із семантикою запитання. Знак питання лише наголошує на логіці авторських роздумів: «Чи ощасливить Україну федералізація?», «Солодка ноша чи гіркий хрест?».

У заголовку можуть використовуватися всі відомі лексичні та синтаксичні засоби виразності.



Експресивними є заголовки, створені: на основі переносних значень слів («Стріт-бол у місті лева “позеленів”»), емоційно забарвленої лексики («Коли кажуть, що я “комуняка” і олігарх, певно, плутають поняття»), розмовних елементів («Нові мерседеси для пацанів»), з використанням синонімів («Допоможемо бідним і знедоленим»), антонімів («Чорний день білих фігур»), паронімів («У Буському районі замерзли бузьки»), тавтологічних висловів («Нечуючі діти почують»), фразеологізмів («Меценат кинув око на боксерів»), неологізмів («Президентоманія»), термінів («Хворі гілки ампутують»).

У заголовках також можуть використовуватися трансформовані прислів’я («Де черевик тисне, знає тільки той, хто його носить»),



приказки, крилаті вирази («“Ніжки Буша” переправляють контрабандою»), метафоричні вислови («Бразилія побоюється лібералізації»), назви відомих творів («Фарбований Лис, або рік беззаконня»), запозичена лексика («Курячий “армагедон” у Гонконзі»).

широко застосовуються й синтаксичні засоби виразності: стилістичні фігури («Чи скуштує Україна іракського пирога?», «Чужа своя війна») (І. Кочан).

дослідження-аналіз


  • Прочитайте заголовки. Визначте, які лінгвальні засоби в них використано для привернення уваги читача.

1. «Кабельне телебачення в кабальних умовах?». 2. «“Врізала дуба” 121 фіктивна фірма». 3. «Сендакізм». 4. «Колія звузиться — співпраця розшириться». 5. Риба йде в “декрет”. 6. «Студенти шукали “білі плями” в журналістиці». 7. «Хвіст — куций, зате розум — довгий». 8. «Новітні “палочки-виручалочки”». 9. «УБОЗ “накрив” мережу работоргівців». 10. «Вчителям допоможуть чекати біля моря погоди». 11. «На “Інтері” — прем’єра фільму “Війна без переможців”».

  1. «Офсайд — як порятунок для лідерів». 13. «Чи буде Львів центром Західної Європи?». 14. «Коли офіціант і клієнт закляті друзі».

Творче конструювання

  • Придумайте кілька газетних заголовків, що відзначалися б експресивністю.

Коментар учителя

  • Запишіть тези.

Мова преси орієнтується водночас на експресію й стандарт. Стандарт характерний відтворюваністю, сталістю семантики й нейтральністю забарвлення. Експресія — це посилення виразності вислову. Вміле поєднання стандарту й експресії — один із найяскравіших показників публіцистичної вправності.

У ЗМІ помітні тенденції оновлення й відновлення певних засобів вираження. Відбувається одночасне відродження лексики, яка має ремарку «книжне» або «історизм», наприклад: просвітительство; управа; себто; завше тощо.

Розширюється сфера функціонування лексики, яка в словниках позначається «рідковживане»: добродійник, зреалізувати, зневаж- ник. Поповнення відбувається й за рахунок діалектизмів: когут, студня, горнятко. Через посередництво преси активізується застаріла лексика: світлина, мапа,потяг, слухавка тощо.

Активізація застарілих і діалектних слів, широке використання розмовної лексики, запозичення іншомовних слів сприяють виникненню нових і поповненню наявних у мові синонімічних рядів. За комунікативними ознаками стали абсолютними синонімами слова: відсотокпроцент, книгозбірнябібліотека, летовищеаеродром, доручення — довіреність, світлина — фотографія тощо. Національні слова починають витісняти іншомовні, посуваючи їх на другий план: часописжурнал, накладтираж, правникюрист, злукаоб’єднання.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка