Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка32/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   61

Фразеологічні одиниці в мові також можуть слугувати основою утворення нових словосполучень слів. Наприклад: «Та не всім і не завжди таланить приховати сліди своїх махінацій. Чому? Та тому, що чесні люди не терплять хапуг, активно борються з любителями легкої гривні». Виділене словосполучення зберігає таку саме стилістичну характеристику та основний смисл фразеологізму «легкий на гроші», тобто той, кому гроші дістаються без великих зусиль.

Контекст — це сприятливий словесний ґрунт, семантичне тло для виникнення авторських висловів — потенційних фразеологізмів. Фразеологізми повинні сприйматися на фоні контексту як незвичне явище поєднання слів і привертали до себе увагу. З’являючись у тексті, вони виконують функцію увиразнення змісту, образно змальовуючи ситуацію.

Поповнився публіцистичний стиль й інноваційними експресивними синтаксичними конструкціями, основу яких становлять традиційні (риторичні) фігури: накопичення (різноманітні повтори, багатосполучниковість), уникнення (еліпсис, зевгма, безсполучниковість), переміщення (інверсія, різні види паралелізму).

Анафоричне повторення надає фрагменту глибшої переконливості, указує на виваженість думок автора. Використання анафори у вигляді поширеного простого речення підвищує стилістичну виразність і експресивізує публіцистичний текст, між одиницями якого завдяки використанню цієї мовної фігури реалізується паралельний текстотвірний зв’язок. Розпочинаючи кожне речення однаковими словами, автор своєрідно вибудовує градаційний ряд на позначення негативних (позитивних) рис. Автор створює атмосферу нагнітання подій і передає власне ставлення до описуваного факту дійсності, хоча й опосередковано.

Смислова актуалізація може здійснюватися і через епіфору. Надфразне єдність, вибудувана на основі паралельного текстотвір- ного синтаксичного зв’язку, де кожен із складників, маючи зіставну семантику, викликає в читача іронічне ставлення. Повторювальний елемент формально завершує реченнєву синтагму, а на семантичному рівні є водночас зачином наступної, що створює ефект безперервності.

До фігур накопичення традиційно відносять градацію — розташування однорідних мовних одиниць за ступенем наростання чи спаду їхніх семантичних ознак.

Основна фігура уникнення — еліпсис. Це конструкція з випущеними елементами. Така будова речення дає змогу читачеві легше сприймати інформацію. Еліпс широко вживається в публіцистичному мовленні. Такі реченнєві структури, виконуючи функцію економії мовних засобів, водночас акцентують увагу читача на новій частині повідомлюваного: «Опозиціяце перерахунок голосів».

Серед фігур переміщення виділяють інверсію — зміну звичного, усталеного порядку слів у реченні. Традиційно виділяють два види інверсії: граматичну та стилістичну. Граматична інверсія, уживаючись у питальних, питально-уточнювальних, питально-заперечних реченнях, змінює значення синтаксичної конструкції.

Стилістична інверсія передбачає навмисне порушення порядку слів з метою увиразнення викладу й підвищення емоційної насиченості тексту, оскільки інверсований член речення інтонаційно виділяється й сприймається мовцем як особливо важливий, постаючи актуалізатором певного компоненту змісту (І. Кочан).

спостереження над мовним матеріалом

► Прочитайте текст та його аналіз. На чому робить акцент дослідник при аналізі тексту публіцистичного тексту?

ПЕРШИй РАТУШЕВИй ГОДИННИК

За часів правління намісника угорського короля Людовика Володислава Опольського у 1372-1378 роках львівська Ратуша вже була осередком міського управління з радою й лавничим судом на чолі з війтом.

Про цю Ратушу не залишилося жодної писемної згадки. Однак можна припустити, що будівля була деревяною і, можливо, її збудували теслі з Силезії і Моравії, про яких хроніст Бартоломей Зіморо- вич згадує як про запрошених до міста Володиславом Опольським.

Велика пожежа 1381 року вщент знищила першу львівську ратушу, а разом із нею згоріли всі тогочасні міські документи. Найстаріша міська книга 1382 року свідчить про те, що Ратушу вже відбудували, і ця готична будівля існувала до 1490 року, коли її ґрунтовно перебудували.

Тогочасні рахункові книги дають скупі відомості про Ратушу, зокрема про те, що 1387 року було видано указ, згідно з яким ніде в місті не можна було продавати вино, окрім пивниць Ратуші. Ці пивниці здавалися в оренду купцям, і місто мало від цього значні прибутки.

1404 року на вежі Ратуші встановили годинник, що свідчило про багатство міста. Годинник накручували слюсарі й пушкарі йо- ганн Гутіяр, Петро Шеффеляр і Лаврентій Гелленбазен. І вже від цього року Львів мав свого штатного зегермайстра, який отримував із міської скарбницю гривню річної плати.

Годинникар мав повне забезпечення від міста як у грошах, так і в житлі. його помешкання було біля Ратуші в одній із ринкових кам’яниць, що мала назву Зегермайстрівська. Окрім тижневої оплати, майстер отримував ще й на оливу для змащення годинника (З газети).

АНАЛІЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

це текст публіцистичного стилю, підстилю таких засобів масової інформації, як преса. Сфера застосування — культурно-освітня діяльність. Призначення — інформування читача про цікаві історичні факти. Основні ознаки: вплив на читача, його зацікавлення донесенням маловідомої для загалу інформації; доступність мови й формулювань; логічність доказів і полемічність викладу; докумен- тованість (поєднання точних найменувань, дат, подій, назв місцевості, споруд); викладення наукових положень і фактів з емоційно- експресивною образністю.

Текст належить до жанру хроніки, очевидно, узятої зі старих газет чи документів. Він не має автора й поданий у рубриці «Хроніки Ратуші», що засвідчує оперування цифровим матеріалом (перелік дат) і ономастичним: назвами місцевості (Силезія, Моравія), іменами, прізвищами (король Людовик Володислав Опольський, хроніст Бартоломій Зіморович, пушкар Йоган Гутіяр), назви споруд (Ратуша, Зегермайстрівська (кам’яниця) тощо).

Ці назви чітко окреслюють простір — широкий: Австро- Угорщина, Силезія, Моравія, Галичина, Львів. І вузький: центральна частина міста — ратуша. Змалювання цього простору відсутнє. Воно лише назване, але попри те містить ще й «пікантні подробиці» (за якими так полюють «акули пера») — у підвалах Ратуші були пивниці, де продавали вино (більше цього ніде робити було не можна). Окреслено час — XIV ст. — період правління короля Людовика Опольського.



Серед мовних ознак — синтез елементів наукового й офіційно- ділового стилів. Лексика насичена термінами: історичними (намісник короля, писемна згадка, хроніст), економічними (рахункові книги, здавати в оренду, міська скарбниця, тижнева оплата, гроші), суспільно-політичними (осередок міського управління, лавничий суд, міські документи, рада).

Уживаються застарілі слова: війт, загермайстер, пушкарі, пивниці, купці.

На морфологічному рівні виявлено слова різних частин мови, зокрема іменники: конкретні (король, будівля, тесля, місто, документ, годинник, олива), абстрактні (осередок, управління, суд, згадка, плата), власні (Львів, Людовик, Ратуша, Силезія, Моравія, Йо- ганн Гутіяр), загальні (часи, правління, рада, суд, війт, місто, гроші, життя), на позначення істот (король, годинникар, тесля, війт, майстер, купці), на позначення неістот (житло, гроші, оплата, рада, рік, місто, вино), множинні (гроші), такі, що мають тільки форму однини (оплата, багатство, оренда), відприкметникові (запрошені).

Переважають відносні прикметники: угорський, львівський, дерев’яна, міські, тогочасні, річна, ринкові, тижнева; серед якісних лише: скупі, значні, повне.

Дієслова використано дійсного способу, у формах теперішнього й минулого часу: була, залишалася, здобували, згадує, знищила, видано, свідчило. Дієслова майбутнього, умовного і наказового способів відсутні, що цілком відповідає темі публікації.

Серед займенників переважають вказівні (те, ця, ці, цього), присвійні (свого, його), спорадично виявлено відносні та означальні (яких; жодної).

Прислівники подано спорадично: вщент, вже.



На синтаксичному рівні використано різні структури речень: прості («Про цю Ратушу не залишилося жодної писемної згадки»), складносурядні («Велика пожежа 1381 року вщент знищила першу львівську Ратушу, а разом із нею згоріли всі тогочасні міські документи»), складнопідрядні («1404 року на вежі Ратуші встановили годинник, що свідчило про багатство міста»), складні синтаксичні конструкції («Тогочасні рахункові книги дають скупі відомості про Ратушу, зокрема про те, що 1387 року було видано указ, згідно з яким ніде в місті не можна було продавати вино, окрім пивниць Ратуші»).

Отже, використано палітру найрізноманітніших конструкцій.

Текст читається легко, швидко, привертає до себе увагу заголовком, що зацікавлює читача, закликає перечитати інформацію. У тексті — комбінацій цифр і слів, поєднання різних знакових систем, що, з одного боку, спрощує виклад, робить його компактним, зоросприйнятним, з іншого — економить газетну площу. Вміщений біля тексту малюнок львівської Ратуші також слугує рекламним сигналом, указуючи одразу, про яку саме Ратушу йдеться.

І хоч автор не названий, однак зрозуміло, що текст написаний людиною, добре обізнаною з історією Львова. Подано лише факти без жодних коментарів. Відсутня емоційна лексики, художні засоби, але динаміка тексту, цікавість до нього, легкість у читанні не зникає (І. Кочан).

Колективний аналіз текстів публіцистичного стилю

► Прочитайте уважно текст та заповніть картку лінгвістичного аналізу.



План аналізу тексту


Виразне читання тексту




Мета




Сфера використання




Мовленнєвий жанр




Мовні засоби








ЯКЕ БУВАЄ ЗІЛЛЯ

Гомеопати полюбляють говорити про дози. Загальновідомо, що вони користуються у своїй практиці ліками в малих дозах і це становить предмет їхньої гордості. Про дози думали і думають усі лікарі. Згадаймо слова Парацельса, знаменитого ятрохіміка, який дозуванню ліків надавав особливого значення і вважав, що всі вони є отрутою і лише доза робить отруту непомітною. Адже справді більшість ліків виготовляють з отруйних речовин.

Зацікавлює й визначення ліків тисячолітньої давності, яке належить середньоазіатському енциклопедисту Біруні: «Усе, що приймається всередину, навмисно чи через незнання поділяється спочатку на їжу й отрути, між якими є лікарські речовини». Висловлювання блискуче, незважаючи на позірну наївність. Воно зберегло значущість до наших днів і, мабуть, ніколи її не втратить. Це рекомендація тим, хто займається медициною: де і як шукати лікарські речовини. Між отрутою і їжею! Хоч Парацельс більше наближає нас до предмета дослідження — доза робить отруту непомітною. Доза, точніше зменшення дози, робить отруту не тільки непомітною, а, що головне, наближає речовину до статусу ліків. Недарма в багатьох мовах отрута й ліки називаються одним і тим же словом: російське «зелье» та українське «зілля» означають і отруту, і ліки, так само як і грецьке «фармакон», що дало корінь таким словам, як фармакологія, фармація, фармакопея.

Цікаво, чи для всіх людей і в усіх випадках потрібна однакова зміна дози, щоб перетворити отруту на ліки? Чи є тут якість стандарти? Чи залежність дії речовини на людину від дози не така проста й однозначна?

Життя дає спостережливому оку безліч матеріалів для роздумів на цю тему.


  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

Виконати лінгвістичний аналіз публіцистичного тексту.

УРОК № 97

урок розвитку комунікативних умінь № 37. відгук про твір мистецтва в публіцистичному стилі

Мета: розширити знання школярів про відгук як про жанр публіцистичного стилю, навчити аналізувати відгуки та самостійно їх складати; розвивати образне мислення, уміння логічно й послідовно викладати свої думки, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати естетичні почуття, любов до художнього слова та до мистецтва загалом.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, тлумачний словник, таблиця «Вимоги до відгуку», репродукції портретів т. Шевченка, картина І. Крамського «Невідома».

ХІД УРОКУ


  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. актуалізація ОПОРНИх ЗНАНЬ «мікрофон»

Висловіть свою думку з приводу наступних питань. т Хто та з якою метою зазвичай складає відгуки? т Хто є адресатами відгуків?

т У чому полягає відмінність відгуку та складеної фахівцем рецензії?

  • Розгляньте репродукції портретів Т. Шевченка та висловіть своє враження від тієї картини, що сподобалась вам найбільше. Чи можна вважати ваше висловлювання рецензією на художню роботу? Відгуком на неї? Свою думку аргументуйте. словникова робота

  • З’ясуйте значення поданих нижче слів. Зробіть висновок про те, чи є ці слова синонімічними лексичними одиницями.

Рецензія, відгук, анотація, довідка, реферат, огляд, критика,

експертиза.

Практикум із перекладу



  • Розгляньте картину І. Крамського «Невідома». Висловте своє ставлення до неї. Що вам сподобалося? Порівняйте свої міркування з наведеним у наступній вправі відгуком. Перекладіть відгук українською мовою.

ВСТРЕЧА С «НЕИЗВЕСТНОЙ»

По зимнему Невскому в открытом экипаже едет молодая женщина. Чувствуя на себе восхищённые взоры прохожих, она чуть повернула голову в сторону тротуара, и это даёт возможность хорошо рассмотреть её лицо. Оно красивое и холодное одновременно. В её снисходительном, почти надменном взгляде чуть заметная, затаённая грусть... И взгляд женщины, и её величавая осанка — воплощение гордости и неприступности. Так, создав портрет «Неизвестная», воплотил Иван Николаевич Крамской своё стремление к прекрасному в жизни и искусстве.

Кто же такая эта Неизвестная?

Это и поныне остаётся тайной. Среди художников, впрочем, сохранилась романтическая легенда о неожиданной встрече Крамского на улице с незнакомой женщиной, поразившей его яркой красотой и необычным выражением лица. Через какое-то время в доме друзей, листая семейный альбом, художник среди множества фотографий увидел то же лицо и узнал историю нелёгкой, исполненной драматизма жизни.

...Лицо настолько приближено к зрителю, что можно разглядеть и матовость смуглой кожи, и бархатные тени от длинных ресниц, и невольную слезу, которая маскируется намеренно холодным, надменным выражением лица. Мы рассматриваем золотистый тон кожи, которой обтянуто сиденье коляски, мягкую синеву бархатного костюма, украшенного мехом и лентами, переливы светлого шёлка, которым подбита шапочка со страусовым пером. Каждая деталь заставляет нас задуматься над тем, кто же такая эта незнакомка, какой ценой ей пришлось заплатить за роскошь, окружающую её.

С каким-то щемящим чувством отходим мы от картины, так и не получив ответа на все эти вопросы. А они преследуют нас... И беспокоят, заставляя вновь и вновь возвращаться к полотну, задумываться над судьбой таинственной незнакомки (По Л. Осиновой).



  1. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Робота з таблицею


Розгляньте таблицю та розкажіть, яких вимог слід дотримуватися під час написання відгуку.

Ознаки

Оперативність

Лако

нічність

Актуаль

ність

Оцін-

ність

Тактовність і доброзичливість

Прин

ципи

побу

дови

Зачин (що спонукає ознайомитись із твором і дати йому оцінку)

Стислий

переказ

Підсумок

(обґрун

тована

оцінка








Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитайте текст відгуку. Визначте, на чому робить акцент дослідник.

«В ЗАТІНКУ ЧУДА, В СВІТЛІ НАДІЇ.»

Ірина Жиленко. Вікно у сад. Поезії. К., «Молодь», 1978.

У «Творчій автобіографії» Альберта Ейнштейна є вислів «акт здивування». На думку вченого, він настає тоді, коли сприймання вступає у конфлікт з усталеним світом понять.

Сила одухотворення й олюднення, притаманна поетесі Ірині Жиленко, постійно народжує «акт здивування» — суб’єктивний стан внутрішньої схвильованості, коли живі істоти й речі постають у несподіваному освітленні й перспективі. Світосприймання в І. Жи- ленко яскраво самобутнє.

Хочеться відзначити широту інтонаційного діапазону її поезії. І. Жиленко вільно почувається і в рамках неголосної, зосередженої розмови з плавною течією віршової мелодії, і в сфері оголено емоційного, темпераментного, розкутого вірша з його енергійною реалізацією ліричної дії. Поетеса любить стрімко почати вірш: «Існую. Єсмь. І кінчиками пальців торкаю світ. Існує. Єсть. Як біль». їй удається зафіксувати напругу лірико-філософських медитацій, процес духовного пошуку з неминучою збентеженістю почуттів, раптовими змінами настрою.

Чимало віршів із книжки «Вікно у сад» розповідають про ту пору в житті жінки, коли на зміну мріям приходить реальність. Це роки драматичної переоцінки цінностей, компромісів між бажаним і досягнутим, між світом і собою, між прагненням ідеальної любові і звичною, сповненою обов’язків повсякденністю. Схвильовано й поетично розповідає поетеса про думки, жадання, клопоти сучасної жінки.

Талант І. Жиленко передовсім ліричний. Вона не намагається проникнути в таємницю таємниць буття, її ставлення до природи не так філософське, як ліричне. То виявляється насамперед у здатності помітити й вирізнити живописну подробицю різноманітного світу природи, у прагненні викресати іскру поезії з кожної крихітної її часточки. Услід за поетесою відкриваємо несподівану красу в буденному.

І. Жиленко не приймає думки про німотну матеріальність природи, веде живий діалог із нею.

Часті й завжди проникливі звертання поетеси квітів, які вона любить якоюсь особливою любов’ю, довіряючи їхній «душевній природі», переживаючи кожну зустріч із ними як несподівану радість. Ця любов і в доброму напутньому слові, і у зворушливій турботі, і в потребі поділитися заповітним, і в порівнянні душевного стану ліричної героїні з життям квітки.

Характерними темами книжки «Вікно у сад» є оспівування ласкавого світу сімейного вогнища, радощів материнства, захоплення «звичайними принадами» повсякденного життя. Перед нами поезія виточених почуттів, довіри й товариськості, затишку, ніжності, трепетної жіночої чутливості (П. Марусяк).

Практикум із редагування

► Відредагуйте текст учнівського твору. Зважайте на орфографічні, пунктуаційні, граматичні, стилістичні та лексичні помилки. Що в тексті варто змінити, аби його можна було вважати відгуком на кінострічку?

Рік тому назад, світу було представлено новий фантастичний фільм під назвою «Аватар». Продюсером та режисером цього фільму є канадський кінорежисер Джеймс Камерон, відомий своїм попереднім фільмом «Титанік». Нагадаю що фільм «Титанік», знятий у 1997 році, є класикою світового кіно. Сценарій фільму «Аватар» Джеймс написав ще давно, але вирішив зняти фільм лише зараз, оскільки тоді не було технологій, які змогли би зробити фільм таким, яким його уявляв собі режисер.

Новий рік я з батьками поїхав святкувати до Києва, саме тоді я і потрапив на прем’єру цього дивовижного фільму. Дивився я цей фільм у поки що найкращому кінотеатрі країни, у 3D-окулярах, що перетворювали плоске зображення на реальність. Спец-ефекти були неймовірними й переносили мене у той світ. Але мене більш вразили події які відбуваються у фільмі.

Дія розгортається на планеті Пандора, де люди розгорнули свою військову базу, щоб добувати надзвичайно дорогий мінерал Анобта- ній. Але їхня діяльність шкодить навколишньому середовищу, що призводить до конфлікту з На’ві — розумними мешканцями Пандо- ри, що схожі на людей. Вони більше людей заввишки, мають синю шкіру та мають по чотири пальці на руках і ногах. Люди створили декількох аватарів — істот, що мають вигляд На’ві, але керуються людьми за допомогою мозкового зв’язку. Головний герой фільму Джейк Саллі керує одним з таких аватарів, його задача налаштувати контакт із мешканцями планети та умовити їх покинути місцевість, щоб люди змогли добувати мінерал. Якщо вони не погодяться піти, люди виселять їх силою.

Але під час життя Джейка разом із На’ві, він закохується у одну з жінок їхнього племені. Почувши природу цієї планети він вирішає встати на бік туземців. Дипломатично вирішити проблему з людьми не вдається, люди не підуть з планети, тому Джейк зібравши велику армію туземців, шляхом об’єднання декількох племен, починає вирішальну битву з людьми.

Дивлячись цей фільм я відчув себе на місці головного героя. Мені здалося, що я насправді пережив ці події, я майже вірю у це, бо я хочу щоб це було насправді. Я отримав величезну кількість емоцій які не можливо описати, їх можна лише відчути. Цей фільм проник мені глибоко у серце і зберігся в ньому не як фільм, а як реальна подія. Я хочу сказати, що цей фільм варто подивитись кожному, хто хоче не побачити, а відчути інший світ, світ у якому істоти живуть у гармонії з природою!

Окрім спец-ефектів не малу роль зіграла гра акторів, особливо Сигурні Уївер, видатної акторці відомої грою в інших фільмах Джеймса Камерона. Ідея та насиченість фільму також були на висоті, одразу можна сказати, що Джеймс має дуже гарну уяву. Цей фільм справдив мої очікування і навіть більше. До речі фільм ішов на українській мові, що не тільки не заважало, а навіть навпаки зробило фільм ще більш цікавим. На мій погляд цей фільм не даремно став найкасовішим фільмом за всю історію світового кіно. І хто би що не говорив про нього, я все одно не зміню своєї точки зору та буду відстоювати її! (З мережі Інтернет).

Завдання


  1. Виразно прочитайте текст

Які думки, почуття викликав у вас поданий текст?

  1. До якого стилю та типу мовлення належить текст? Визнайте тему та головну думку тексту.

  2. Складіть план до тексту.

Творча робота

► Складіть інструкцію (пам’ятку) щодо етапів роботи над відгуком про твір мистецтва.



Зразок інструкції-пам'ятки


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка