Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка34/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   61

Готовясь к интервью, помните еще, что сказал Лорд Морли: «В речи имеют значение только три вещи — кто говорит, как говорит, что говорит. И из этих трех вещей наименьшее значение имеет третье». Это к тому, что в интервью вам надо стараться передать особенность речи, мышления собеседника, раскрыть его перед читателями как специалиста и человека.

  • Обращайтесь к собеседнику по имени отчеству, проявляйте уважение, внимательно выслушивайте ответ, смотрите в глаза (Из сети Интернет).

    дослідження-аналіз

    Прочитайте за ролями уявне інтерв’ю сучасного дослідника з Геродотом (пригадайте, хто це). Яким чином побудовано інтерв’ю?



    Що нового ви дізналися? З’ясуйте значення слів: Борисфен, гіпер-

    бореї, скіфи, еллін.

    Щоб пролити світло на звичаї та норови скіфів, знову звернемося до авторитетного історика, який знав їх особисто. Вибору в нас немає — ніхто інший не зможе розповісти про скіфів так яскраво, вагомо й переконливо.

    • Вельмишановний Геродоте, скажіть, яке було у ваш час життя людей по обидва боки Дніпра?

    • Борисфеннайприбутковіша ріка: навколо нього найкращі й найбільш поживні пасовища для худоби, і дуже багато в ньому риби, приємної на смак, і вода в ньому дуже чиста, і ниви навколо нього чудові, а там, де не засіяно, виростає висока трава. У його гирлі відкладається багато солі. І великі риби в ньому без колючих кісток, що їх називають антакаями. Для харчування ця ріка дає ще й багато чого іншого, гідного всякої уваги.

    • У гирлі Дніпра, так би мовити в сучасній Миколаївській області, хто жив, окрім греків?

    • За Борисфеном із боку моря спочатку простирається Гілея, а на північ від неї живуть скіфи-хлібороби.

    • Як далеко на північ знаходилися їхні землі?

    • Ці скіфи-хлібороби живить на сході на відстані трьох днів шляху... а на півночі на відстані одинадцяти днів, якщо пливти вгору по Борисфену.

    • Одинадцять днів плавання вгору по Дніпру — це десь по великих порогів, тобто трохи нижче від сучасного Дніпропетровська. А на північ від скіфів хто жив?

    • Вище їх далеко простягається пустеля. За пустелею живуть андрофаги особливе, але аж ніяк не скіфське плем’я. А далі за ними вже справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.

    • Ну, що ви. Наші археологи мають незаперечні докази про те, що на той час там хтось жив.

    • Я не бачив жодної людини, яка б сказала, що ці землі вона знає як очевидець. Утім, я розповім у точності і якомога детальніше про все, що мені, хоча й з чуток, довелося довідатися про ці північні країни.

    • Якщо ваша ласка.

    • Від гавані борисфенітів перший народ, котрий можна зустріти,це кал ліпіди, які є напівелліни і напівскіфи. За ними йде інше плем’я під назвою алізони. Північніше алізонів живуть скіфи- хлібороби, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж.

    • Стільки всього намішано... Усе в одному місці — греки, скіфи, якісь алазони. Ще хто?

    • Таври. Вони приносять у жертву Діві тих, хто зазнав катастрофи на морі, і всіх еллінів, яких вони беруть у полон. Із захопленими у полон ворогами вони поводяться так. Кожний, відрубавши ворогові голову, приносить її додому, потім, настромивши на велику жердину, виставляє її над своїм будинком якнайвище на даху, щоб вона там стирчала, і найчастіше ставить її над димарем. Вони кажуть, що ці голови, що височать над дахом, є охоронцями всього дому. Живуть таври розбоєм і війною.

    • Жорстокі хлопці. Голови відрізують.

    • Усі вони, крім гіпербореїв, постійно нападають на своїх сусідів.

    • Гіпербореї — це вже ближче. Існує гіпотеза, що гіпербореї, тобто «ті, хто живе на півночі», є найближчими пращурами слов’ян. Що ви про них можете розповісти?

    • Про гіпербореїв нічого не відомо ні скіфам, ні іншим народам цієї частини світу... Але все-таки у Гесіода є повідомлення про гіпербореїв; згадує про них і Гомер в «Епігонах».

    • Виходить, хтось там жив, а хто — Гомер його знає (О. Страж- ний).

    • Укажіть, які питання допомагають кореспонденту точніше відобразити картину?

    • Як відповідає на ці питання респондент?

    • Що цікавить журналіста?

    Спостереження над мовним матеріалом

    • Прочитайте текст інтерв’ю. Спробуйте визначити його вид, тему,

    мету.

    Президент Віктор Ющенко вручив нагороди лауреатам Національної премії України імені Т. Шевченка. Серед п’ятірки митців, яку відзначив Шевченківський комітет, нагороду в галузі літератури отримав хмельницький поет Павло Гірник — за книгу віршів «Посвітається».

    • Що означає бути поетом з Хмельниччини?

    • Подолянина впізнаєш по мові, прадавньому синтаксису. Там збереглися острівці, уламки айсбергів, по яких «титанік» Києва чи Львова не пройде. Там зберігся природний оберіг мови. На Хмельниччині — не князівська і не міська, а низова, народна, природна мова. 90 відсотків класиків, які існують поза мною, так чи інакше десь зачіпали подільську мову, її синтаксис. Київщина зараз по розмові — це Шевченко. Хоч цього синтаксису уже й немає, але мова ще жива.

    • Вас називають одним із небагатьох, якщо не єдиним, продовжувачем шевченківських традицій в українській літературі.

    • З тих, кого знаю і до сьогодні відкриваю, хто є моїми духовними вчителями, по тому, як жити, і «жити як писати», — то це спершу Сковорода. Його, не стиль життя, вибачте, бо це дурна мова, і навіть не спосіб. А його — життя. Далі — той, що списував у бур’янах листочками Сковороду, — його прізвище Шевченко. Це були кришталево чисті люди, попри всі їхні помилки. Також завжди важливим був Плужник. Після Шевченка, якщо мова про традиції, то це ранній Тичина. Здавалося б, нічого тотожного в мові, але дух.

    • Знаю, що ваш побут і життя відрізняється від того, як живуть сучасні письменники.

    • Мій побут такий, що мені вистачає кромки хліба і дрібки солі. Не заздрю тим, хто має дві кромки хліба і чотири дрібки солі. Людині потрібно стільки, щоб вона не заважала іншим людям, щоб не використовувала ні запасів землі, ні енергії інших, щоб жила так, аби її було непомітно — і по слові, і по ділі, і по їжі. Там, де комусь не хватає екскаватора, мені вистачає велосипеда, а як ровер зламався, то вистачить і ніг. У мене побут козацький. Треба обмежити свої прагнення. Біленька хата під соломою — рай на Україні, і ніхто не вигадає кращого.

    • На що витратите премію?

    • Не маю ілюзій щодо грошей і не думаю про них. Здавна так ведеться, що людина має три випробування — вогонь, вода і мідні труби. ці гроші і звання лауреата — це мої мідні труби. Бо мушу залишитися тим Павлом, яким був, а до мене ставляться, наче я Павлом був, а тепер лауреат. Десятину від тої суми віддам на добудову церкви в Берегелях. Це не від того, що я страшенно віруючий чоловік. А тому, що такий закон, — десятину від того, що заробляєш треба віддати.

    • Розкажіть про книжку «Посвітається».

    Знайомий мого знайомого, відомий бізнесмен, виявив бажання видати мою книжку. Сказав, що готовий дати будь-які гроші, тільки аби я поскладав вірші і видав книгу. Тоді я склав під борг книжку, мені її віддрукували, а спонсор зник. Отак вийшла ця збірка, яку я б ніколи не видавав, бо у мене грошей ніколи нема. Машинки друкарської у мене нема (не люблю я цього), пишу від руки. Поки пишеться рукою — слово несе в собі енергетику, а коли вже віддруковане, то я вже можу правити, по безвідносному і з новим

    подихом. Що ж до наповнення книжки, то це збірка з усієї моєї творчості. У мене не було часу писати нову, і не було охоти. Немає різниці, за що дадуть премію: за велику книгу чи маленьку. Можна за одну поезію дати Шевченківську премію — і не мучити людей.

    • Хто заслуговує бути наступним Шевченківським лауреатом у галузі літератури?

    • Важко сказати, бо маю мало зв’язку з сучасною молодою літературою. Комп’ютера не маю, від телебачення мало користі, а бібліотека районна базується на класиці з радянського часу. Але наступними лауреатами повинні бути не маститі письменники, а молоді люди, які працювали б у Шевченковій мовній традиції. Не треба озиратися на минуле, доки не маємо сталого сучасного і майбутнього.

    Дослідження-відновлення

    Доберіть заголовок та доповніть текст репліками.



    • Коли ви захотіли стати вчителем?

    • .?

    • У Запорізькому національному університеті.

    • Як ви вчилися в школі?

    • .?

    • Пам’ятаю, що в 10-му класі отримала одиницю за підказку на уроці історії.

    • Скільки років ви працюєте в школі?

    • Про що ви думали, ідучи на перший урок?

    • .?

    • Подобається, коли учні розуміють учителя та прагнуть навчатися. Не подобається, коли діти ні до чого не прагнуть і не мають перед собою мрії.

    • Ваш улюблений письменник, фільм, музика, пора року.

    • Про що ви думаєте, ідучи зі школи додому?

    • Ваш найулюбленіший учень за всі роки роботи.

    • Найсмішніша чи сумна шкільна ситуація, у якій ви опинилися.

    • Якби ви почали життя спочатку, чи стали б ви вчителем?

    Чого хочеться собі побажати?

    Рольова гра. Робота в міні групах



    • Уявіть, що вам потрібно взяти інтерв’ю у відомої особи. Розробіть питання та розіграйте діалог між кореспондентом та діячем культури.

    Картка № 1

    • Складіть інтерв’ю з Тарасом Шевченком.

    Картка № 2

    • Складіть інтерв’ю з Миколою Гоголем.

    Картка № 3

    • Складіть інтерв’ю з Ліною Костенко.

    складання інтерв'ю

    • Запишіть інтерв’ю з особою, чиє життя та світоглядна позиція є вам близькими.

    1. підсумок уроку

    2. домашнє завдання

    • Складіть і запишіть інтерв’ю з вашим улюбленим письменником.

    УРОК № 100

    урок розвитку комунікативних умінь № 39. портретний нарис у публіцистичному стилі

    Мета: продовжувати знайомити школярів із жанрами публіцистичного стилю, зокрема з портретним нарисом; подати відомості про основні ознаки цього жанру та його характерні риси; навчати складати портретні нариси в публіцистичному стилі; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, збагачувати словниковий запас школярів; виховувати толерантність, повагу до співрозмовника, повагу до видатних мовознавців.

    Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

    Обладнання: копії текстів, схема «Портретний нарис у публіцистичному стилі».

    ХІД УРОКУ



    1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

    2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

    3. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

    Робота з текстом

    • Прочитайте. Визначте, що таке нарис як публіцистичний жанр;

    які бувають нариси та в чому особливості портретного нарису.

    Перекажіть текст.

    Нарис — це художньо-публіцистичний жанр, у якому шляхом поєднання логіко-раціональних й емоційно-образних способів віддзеркалення дійсності вирішується певний аспект концепції людини або суспільного життя». У цьому жанрі поєднуються документальні матеріали й художні форми, образність характеристик і висока міра типізації. До необхідних складових нарису можна віднести фактичну, аналітичну, проблемну образність. Об’єктом дослідження в будь-якому нарисі є або людина, або проблемна конфліктна ситуація. Портретний нарис розробляє певний аспект концепції однієї людини, створює образ. У кожному конкретному випадку слід розібратися в складнощах індивідуального характеру, створити психологічний портрет, розкрити внутрішню мотивацію вчинків, етичне кредо свого героя, витоки рушійної сили його духовності.

    Як було відзначено, увесь об’єм нарисових матеріалів представлений двома видами: проблемним нарисом і нарисом — портретом. При цьому погляд нарисовця має бути спрямований на людину або проблемну ситуацію з таким розрахунком, аби зрештою вийшла художньо-публіцистична розробка певного аспекту концепції людини (портретний нарис) або суспільного життя (проблемний нарис).

    На відміну від попередньої форми портретного матеріалу, інтерв’ю, автор нарису не просто наводить із розмови найбільш яскраві репліки, що характеризують героя, але, спираючись на весь різно- сторонній матеріал про людину, осмислює своєрідність його особи.

    Якщо звернутися до історії, то початком портретного нарису були описи вдач, картинок побуту, характерних і показових для різних зрізів людського «мурашника». Автори цих матеріалів прагнули зберегти все різноманіття типів людей (З посібника).

    Робота зі схемою


    • Розгляньте схему «Портретний нарис у публіцистичному стилі». Побудуйте повідомлення про особливості написання такого нарису.






    1. ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

    Прочитайте тексти. Визначте тему та основну думку. Чи належать тексти до публіцистичного стилю, до жанру портретного нарису? Відповідь аргументуйте. Перекажіть.

    Текст № 1

    великий мандрівник

    1994 року йому виповнилося 80. Світ знає і шанує його давно, бо свій науковий подвиг Тур Хейєрдал почав здійснювати у 22 роки. Саме тоді, 1936 року, студент третього курсу зоологічного університету в Осло кидає навчання і разом зі своєю дружиною й однокурсницею Алісон вирушає на острови Полінезії.

    На березі Тихого океану він починає вивчення матеріальної культури найдавнішої цивілізації землі. Тут, на острові Фату-Хіва, мандрівник почув легенду про великого бога Тікі, який багато віків тому привів сюди своїх земляків з країни, що лежить далеко на Сході. Дослідник зробив припущення, що кам’яні зображення Тікі дуже схожі на велетенські статуї, котрі залишилися від давніх народів Південної Америки.

    Результатом цих гіпотез була мандрівка 1947 року на бальсовому плоту «Кон-Тікі» від берегів Перу до островів Туамоту (Полінезія) — морський шлях довжиною 5000 км.

    Потім у 1955-1956 роках тривали археологічні дослідження на островах Пасхи, Рапа-Іті та Маркізьких. Увесь світ з напруженням і цікавістю спостерігав у 1969 і 1970 роках за ходом експедицій на папірусних човнах «Ра» і «Ра-2» від берегів Марокко до берегів Америки, під час яких Хейєрдал очолював інтернаціональні екіпажі. Він довів, що океан не був роз’єднуючою стихією, давні мандрівники долали-таки його на папірусних човнах.

    Звичайно, всі наукові здобутки етнографа, археолога, письменника важко навіть перелічити. А на рахунку цієї людини є ще один подвиг: видатний учений у роки другої світової війни був учасником Норвезького Руху Опору, захищав свою батьківщину зі зброєю в руках.

    За своє життя Тур Хейєрдал дослідив культури різних народів. Він встановив реальність походження багатьох міфів щодо зв’язків між давніми цивілізаціями (З мережі Інтернет).



    Текст № 2

    СТІВЕН ХОКІНҐ — НЬЮТОН ХХ СТОЛІТТЯ

    Стівен Хокінґ народився 1942 року. Закінчивши Оксфордський університет, розпочав дослідження з теоретичної фізики.

    Перші симптоми хвороби — аміотрофічного бокового склерозу — виявилися, коли Стівену виповнився 21 рік. Про своє сприйняття діагнозу сьогодні вчений згадує так: «Хоча над моїм майбутнім нависла хмара, на свій подив, я з’ясував, що тепер почав отримувати від життя більше задоволення, ніж раніше».

    Упродовж 30 років Хокінґ працював на посаді Лукасівсько- го професора математики в Кембріджському університеті, тобто на тій же посаді, що її триста років тому обіймав Ісаак Ньютон. Найбільше Хокінґ відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір.

    У свої 70 років, професор Хокінґ, батько трьох дітей та дідусь трьох онуків, продовжує активно займатися наукою. Учений залишається оптимістом: «Мене часто запитують, як я почуваюсь. Відповідь проста: не дуже добре. Не скажу, що мій фізичний стан сприяє моїй роботі, проте допомагає сконцентруватися на дослідженнях, уникаючи лекцій та нудних конференцій. Інвалідом я не почуваюся, просто людиною з ураженням нейронів, щось на зразок дальтоніка».

    1985 року Хокінґ занедужав на запалення легенів. Операція врятувала йому життя, але позбавила голосу. Комп’ютерний експерт із Каліфорнії Волт Волтош надіслав науковцю власноруч розроблену програму, яка дає змогу за допомогою перемикача в долоні вибирати на екрані з системи меню потрібні слова. Вибране слово вимовляє синтезатор мовлення, темп такого спілкування разів у десять повільніший за нормальний, проте професора розуміють.

    На питання, у чому полягає сенс життя, Хокінґ відповідає так: «Сенсу життя немає. Просто треба намагатися зробити якнайбільше» (З посібника).

    Написання портретного нарису в публіцистичному стилі



    • Напишіть портретний нарис у публіцистичному стилі.

    Група 1. Про О. Потебню.

    Група 2. Про П. Беринду.

    Група 3. Про Б. Антоненка-Давидовича.

    1. підсумок уроку

    2. домашнє завдання

    • Написати портретний нарис у публіцистичному стилі про вашого знайомого.

    УРОК № 101

    рід і число іменників, їх стилістичні властивості. відмінювання іменників

    Мета: актуалізувати, узагальнити, систематизувати та поглибити знання школярів щодо правильного визначення роду й числа іменників; подати відомості про стилістичні функції цих граматичних категорій; розвивати правописну пильність, мовленнєво-комунікативні вміння; виховувати любов до української мови.

    Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

    Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, картки для гри «Однина чи множина».

    ХІД УРОКУ



    1. організаційний момент

    2. ознайомлення з темою та метою уроку

    ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

    Дослідження-відновлення



    • Запишіть подані словосполучення, узгодивши прикметники з іменниками. Пригадайте особливості категорії роду. Маленьк.. поні, чорн.. рояль, шерстян.. кашне, гарн.. леді, авто-

    ритетн.. журі, гостр.. біль, гірк.. полин, широк.. степ, зл.. собака, тривал.. кір, пишн.. жабо, чорн.. туш.

    Словникова робота



    • Визначте, чи однакову справу роблять ці люди.

    Друкар — друкарка; кравець — кравчиня; машиніст — маши- ністка; швець — швачка; бондар — бондарівна; рахівник — рахівниця; стюард — стюардеса, балетмейстер — балерина, медбрат — медсестра, дяк — дячиха.

    Робота з текстом



    • Прочитайте текст. Визначте його стиль, тему та мету. Перекажіть.

    Те, що не впіймане словом, вислизає з ясно освітленого кону свідомості в темну млу непевних, хаотичних відчуттів,— єдино лише висловлене, ословлене існує для нас реально: мова і тільки мова велить нам сприймати світ таким, а не інакшим, накидає нам світогляд. Завдяки мові уродженець Борнео бачить 37 відтінків зеленого кольору, яких не бачу я, а мені «хата»-жінка несвідомо видається теплішою, обжитішою, ніж «дім»-мужчина (жіночість — бо обволікає, обтуляє собою, тоді як masculinum — завжди твердість протистояння, виклик: насторч світові),— і хай потрапить це зрозуміти природний англомовець, у чиїй свідомості не існує роду для неживих предметів! По суті національна мова — чи не єдина абсолютно необорна нематеріальна даність, із форм якої душа негодна вийти так само, як із «приділеного» їй тіла: словом структурується все наше внутрішнє життя, від мислення до сновидінь, і недарма прагнення прибрати до рук цей «психічний зонд», невідпорне знаряддя контролю за людиною (жодні психотропні препарати не дадуть подібного ефекту!),— прагнення узурпувати право на внормування мови притаманне всякій владі, знаній в історії людства. (О. Забужко).

    Пояснення нового матеріалу. Навчальна лекція



    • Під час прослуховування (прочитання) навчального матеріалу заповніть таблицю «Стилістичні властивості категорії роду» за зразком.


    Стилістичні властивості категорії роду

    Чоловічий рід

    Жіночий рід

    Середній рід














    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   61

    Схожі:

    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
    Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
    Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
    Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
    Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
    Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
    Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
    Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
    Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
    Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
    Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
    ...


    База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка