Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка36/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   61

Дайте відповіді на питання. т Що таке «стаття»?

т Чим цей жанр публіцистичного стилю відрізняється від інших? т Які бувають різновиди статей? т Чи часто ви читаєте статті? На які теми? т Чи доводилося вам виступати як автор статті?

Довідка. Стаття — важливий публіцистичний жанр, який відзначається ґрунтовним аналізом матеріалу, високим ступенем узагальнення, чіткістю висновків. Використовуючи різноманітні факти, яскраві приклади, статистичні дані, автор статті досліджує злободенні суспільно-політичні або морально-етичні проблеми. Особливе значення для статті мають факти. їхня роль не зводиться лише до ілюстрування, вони — основа порушеної в статті проблеми. Залежно від призначення та способу передачі матеріалу статті бувають: передові, пропагандистські, науково-популярні, проблемні, дискусійні. Стаття потребує літературної досконалості, стилістичної вправності (Із словника журналістики).

«мікрофон»



  • Висловіть свою думку з порушеної проблеми.

Хто він і який — герой нашого часу? Яким уявляють його ваші однолітки? Які його риси — мужність чи адаптованість, несхитна принциповість чи вміння з усіма знайти спільну мову? Яких героїв минулого сучасна молодь згодна і яких не згодна визнавати? Яких літературних персонажів вона сприймає як героїв? (За О. Глазовою).

робота з текстом



  • Прочитайте текст. Визначте його стиль, тему, мету; доберіть заголовок. Перекажіть. Які роздуми виникли у вас пілся прочитання? Поміркуйте, чи можна цей текст вважати статтею дискусійного характеру? Свою думку аргументуйте. Виконайте післятекстові завдання.

Античність не випадково називають «дитинством людства»: з погляду сучасної людини чимало філософських та етичних поглядів давніх греків подібні до дитячих. Якщо замислитись, більшість античних героїв — трохи «бетмени» хоча б тому, що наділені надлюдськими здібностями. За нашою логікою, щоб стати героєм, потрібно здійснити подвиг. У давньогрецькій культурі все навпаки: треба було бути героєм, щоб здійснювати подвиги. Героями ставали, так би мовити, за правом народження. У міфології герой — той, хто народжений від бога та смертної.

Та й із подвигами не все було там гаразд. Візьмімо Геракла: звичайно, він розчистив Авгієві стайні, знищив немало вреднючих істот, проте чимала частина його подвигів від наших уявлень про героїзм, м’яко кажучи, далека. Навіщо було красти яблука із саду Гесперид або пояс у цариці амазонок, поклавши при цьому стільки народу? Звісно, цього вимагала служба в царя Еврисфея, та які вже тут подвиги — один сором!

Для давніх греків подвиг — це вчинок, який вимагає надлюдських сил і пов’язаний із небезпекою. Таким вчинком елліни захоплювалися, у своїй наївності забуваючи, що можливості їхніх героїв значно переважали людські.

цей льотчик був визнаний кращим за всю історію воєн асом- винищувачем. Він брав участь у 825 повітряних боях і збив 352 літаки противника. З переважаючими силами ворога він вступав у бій, не вагаючись. Якось упродовж одного лише дня знищив 11 літаків.

Коли льотчика збили в тилу ворога, він прикинувся тяжкопораненим, тож до штабу його повезли в кузові санітарної вантажівки. Знешкодивши конвоїра, льотчик на повній швидкості вистрибнув із машини. Перейшовши під шквальним вогнем лінію фронту, він увечері того ж дня повернувся до своєї частини, а наступного ранку знову рушив у бій.

Погодьтеся, важко не визнати таку людину героєм. А тепер уточнення: ім’я льотчика — Еріх Хартманн, він пілот німецьких ПВС.

Під героїзмом ми розуміємо екстраординарну поведінку, продиктовану благородною метою. Та що вважати за таку мету? Звичайно, існують вищі, безумовні, універсальні цінності. Натхнені ними вчинки вважають героїчними в будь-якій культурі. Наприклад, врятування людського життя. Проте існують цінності, притаманні кожній конкретній соціальній системі, і в силу розвитку суспільства вони змінюються, а разом із ними змінюється уявлення про героїзм. Згадаймо того ж Павлика Морозова чи Олексія Стаханова — кому сьогодні спаде на думку вважати їх героями? Свого ж часу їхні імена були священні для мільйонів людей!

Війна в низці таких міркувань стоїть осібно. Як усяка екстремальна ситуація, вона створює героїв, проте героїзм однієї сторони смертельно небезпечний для другої. «Особисто для мене герой — швидше той, хто і на війні, і в мирний час вишукує можливість рятувати життя, ніж той, хто йде на смерть, щоб убити якнайбільше ворогів, — говорить психолог Дмитро Леонтьєв.— Але в ситуації війни все стає чорно-білим: перемога — добре, поразка — погано, і всі засоби прийнятні. На жаль, ця ж логіка діє у випадках із терористами. Згадайте радість палестинців після терактів 11 вересня або уславлення ними смертників, які здійснюють вибухи в автобусах. Для тих, хто веде війну проти невірних, терористи — герої. Трагедія в тому, що воюють вони з ні в чому не винними мирними людьми».

Праця багатьох людей — рятувальників, пожежників, поліцейських — безпосередньо пов’язана з ризиком. Де витоки їхньої героїчної поведінки? Одна з найважливіших характеристик таких людей — стресостійкість, а якщо брати ширше, то життєстійкість. На думку автора цього терміна, психолога Сальваторе Мадді, життєстійкість складається з трьох компонентів: переконаності, що бути в центрі подій краще, ніж від них дистанціюватися; розуміння, що спроба впливати на події значно краща за пасивність; і нарешті, прийняття ризику, готовність діяти без гарантії позитивного результату. Особи, наділені такими рисами, стійкі щодо стресів і в екстремальних ситуаціях діють швидко та ефективно.

Та чи ж можна дії рятувальників, пілотів-пожежників вважати героїзмом? Винесення людей із полум’я — частина роботи пожежника, а здійснення аварійних посадок — обов’язок пілота. Коли в екстремальній ситуації ці люди поводяться бездоганно, це заслуговує на глибоку повагу. Проте вони виконують саме те, що повинні, до чого їх готували, діють, не виходячи за межі своїх можливостей.

Пригадаймо «Сімнадцять миттєвостей весни»: мужній і винахідливий Штирліц виконує свою роботу, але справжній герой — професор Плейшнер.

Сучасне розуміння героїзму передбачає швидше не один конкретний вчинок, а загальну лінію поведінки. Героїзм одного вчинку доступний для кожного: це природний, майже тваринний вияв. А вияв людський — це любов, терпіння, доброта. їх не утвердити одним кроком, їх утверджують цілим життям.

Найбільший героїзм — «бути», якщо вже «не можу». Просто бути, коли вже немає сил, немає здоров’я. Не відступити, не впасти в депресію — бути! (Ю. Зубцов).



  • Знайдіть у тексті засоби привернення уваги.

  • Визначте засоби мовної виразності, що їх використав автор.

  • Проаналізуйте текст за запропонованою схемою.

План аналізу статті

  1. Визначте, якої проблеми торкається автор статті? Чи є ця проблема актуальною? Чому?

  2. Наскільки вичерпною є інформація про аналізоване явище в статті?

  3. Наскільки об’єктивним є виклад фактів?

  4. Наскільки толерантним є виклад фактів та їхня оцінка автором?

  5. Чи достатньо яскраві та переконливі наведені автором приклади? Чи доцільні статистичні дані, покликання на фахівців з аналізованої проблеми?

  6. Чи є ґрунтовними й вагомими узагальнення, зроблені автором?

  7. Чи спонукає стаття читачів до роздумів, до певних вчинків? Яких саме?

  8. Чи відповідає текст статті вимогам публіцистичного стилю?

  9. Чи вдала будова тексту статті, його структура (поділ на розділи, на абзаци тощо)?

  10. Яка думка у вас склалася про рівень професійності автора статті?

Робота в групах «Мозковий штурм»

  • Висловіть свою точку зору з таких питань. т Герої серед персонажів художніх творів.

т Герої та антигерої серед наших сучасників. т Чи обов’язково герой має бути сильною особистістю? т Чи є герої серед наших сучасників? т Чи геройство як явище вже відійшло в минуле? т Чи варто вважати геройством бездоганно виконану роботу фахівцем?

Робота з таблицею



  • Ознайомтеся з таблицею. Перекладіть українською мовою. Побудуйте лінгвістичне повідомлення про особливості написання статті в публіцистичному стилі.


Приметы

Призывность, оценочность, эмоциональность, общедоступность, образность, логичность

Цель

Воздействие на общественное сознание, формирование общественного мнения

Рассматриваемые

проблемы

Политические, философские, нравственные, бытовые, социальные

Композиция

статьи

Напоминает научное рассуждение:

а) выдвигается важная общественная проблема

б) анализируются и оцениваются пути её решения

в) делаются выводы.

Напоминает диалог, где автор сам высказывает мысль и задаётся вопросом, справедливо ли его утверждение








Лексические

Слова и фразеологические обороты общественнополитического характера, устаревшие слова, торжественно-приподнятые слова, использование слов в переносном значении, совмещение книжного и разговорного стилей

Эмоциональные

средства

выразительности

Эпитеты, метафоры, сравнения, лексические повторы, градация, фразеологизмы, термины

Морфологические особенности

Существительные в родительном падеже, активные причастия и деепричастия

Синтаксические

особенности

f Риторические вопросы и восклицания; f повторы, синтаксический параллелизм; f присоединительные конструкции, вопросительные, восклицательные, побудительные предложения; f вводные слова и предложения; f причастные и деепричастные обороты; f сложные синтаксические конструкции; f распространённые обращения





Написання статті дискусійного характеру публіцистичного стилю

► Напишіть статтю, що мала б дискусійний характер, на одну із запропонованих тем.


  1. Кого серед історичних осіб можна вважати справжнім героєм.

  2. Чи є герої серед наших сучасників? 3. Хто він і який, герой нашого часу. 4. Чи може подавати приклад героїзму вигаданий персонаж? 5. У чому полягав героїзм українських козаків? 6. Чи можна вважати героями вчених? 7. Герої, чиєю зброєю стало перо (пензель, музичний інструмент).

  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

► Завершити написання статті.

урок № 104

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Мета: повторити й поглибити знання школярів щодо особливостей утворення ступенів порівняння прикметників; формувати вміння правильно утворювати вищий та найвищий ступінь порівняння прикметників в усному та письмовому мовленні; виховувати уважність, прагнення вивчати мовні явища.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Ступені порівняння якісних прикметників», таблиця «Відмінкові закінчення прикметників».

ХІД УРОКУ


  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

  3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда з учнями

Дайте відповіді на питання.

т Що таке прикметник? (Повнозначна частина мови, що виражає ознаку або властивість предмета; відповідає на питання який? чий?)

т Які стилістичні функції у мові виконує прикметник? (Виступає як епітет, виражає різні ознаки: колір, розмір, якість, смак, матеріал, відношення до місця або часу, зовнішні та внутрішні властивості) т На які розряди поділяють прикметники? (Якісні, відносні, присвійні)

т Які характеристики мають якісні, відносні та присвійні прикметники? (Якісні прикметники виражають ознаку безпосередньо, причому ця ознака може виявлятися в більшій чи меншій мірі; якісні прикметники утворюють ступені порівняння; відносні прикметники виражають незмінну, сталу ознаку через відношення до інших предметів, ця ознака не виявляється в більшій чи меншій мірі, отже, ступенів порівняння відносні прикметники не утворюють; присвійні прикметники означають належність предмета людині чи тварині)

т Яким членом речення буває прикметник? (Найчастіше прикметники виступають узгодженими означеннями, рідшечастиною іменного складеного присудка) т Що таке епітет? Які епітети можна назвати постійними, фольклорними, оригінальними? т Які граматичні категорії мають прикметники? (Рід, відмінок, число, розряд)

робота з таблицею



Опрацюйте дані таблиці. Побудуйте лінгвістичне повідомлення про особливості утворення ступенів порівняння прикметників. Доберіть власні приклади.


Ступінь

Загальне

значення

Функція

Спосіб

творення

При

клади

Звичайний

Виражає якісну ознаку предмета

Номіна

тивна








Вищий

Називає ознаку, що є властивою предмету більше, ніж іншим

Компа

ративна


(порів

няльна)


Проста (синтетична) форма — за допомогою суфіксів -ш-, -іш-;




Складена (аналітична) форма — за допомогою слів більш, менш до форми звичайного ступеня

Найвищий

Означає найбільший вияв ознаки в предмета

Видільна

(показує


винят

ковість


об’єкта

з-поміж


інших)

Проста (синтетична) форма — за допомогою префікса най-, що додається до форми вищого ступеня;




складна форма — приєднуванням часток що та як до простої форми найвищого ступеня;

складена (аналітична) форма — за допомогою слів найбільш, найменш (якнайбільш, якнайменш), що додаються до форми звичайного ступеня





Лінгвістична гра «Добери власний епітет»



Методичний коментар. Для організації цієї гри вчитель просить учнів назвати декілька прикметників. Далі визначають розряд, а потім учитель зачитує текст (учні текст не бачили), де замість крапок вставляє названі школярами епітети.

  • Запропонуйте (по черзі) дев’ять прикметників. Запишіть їх. Визначте розряд. Замість крапок у тексті поставте власні художні означення.

Кароліна є дуже ... дівчинкою. Вона навчається в ... класі, де багато інших ... дітей. Кароліна має ... очі, ... і ... волосся. Дівчинка прекрасно навчається і за це її часто хвалять ... дорослі. Ще Каро- ліна любить малювати. Глянеш на її . картинки — і огортає тебе . радість.

Робота з текстом



  • Прочитайте текст, визначте його стильову приналежність. Розкажіть про умовність меж між розрядами прикметників. Частина відносних прикметників, вживаючись у переносному

значенні, набуває значень якісних прикметників. Порівняйте: молочний кисіль (кисіль із молока) і молочне світло (м’яке, неяскраве світло); дерев’яна лава і дерев’яні пальці (негнучкі пальці). Такі прикметники називають відносно-якісними. Багатозначні слова своїми прямими значеннями можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень створюються поступово якісні прикметники. Так, наприклад, назви ознак предметів за різними відношеннями типу вишневий сік, буряковий корінь, бузковий кущ, малиновий напій можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються безпосередньо: бузкова сукня, бурякова шапочка, вишнева хустка. ці назви кольорів сприймаються як якісні прикметники, що виражають ознаки предметів за матеріалами та іншими відношенням.

Насамперед до зміни лексико-граматичного розряду (з відносних на якісні) тяжіють прикметники-назви: металів (залізний, золотий, мідний, срібний, чавунний), мінералів і каменів (бірюзовий, бурштиновий, діамантовий, рубіновий), матеріалу (гумовий, картонний, шовковий), речовин (восковий, медовий, молочний), рослин, квітів і плодів (барвінковий, буряковий, пшеничний).

Відносні прикметники, що перейшли в розряд якісних, вживаються не в прямому, а в переносному, образному значенні. Ці образи і є підставою для класифікації цієї групи прикметників: виражають ознаку за зоровим сприйманням (колір): бронзовий, бузковий, вишневий, малиновий; називають ознаку за слуховим сприйманням:



оксамитовий (голос), срібний (сміх); вказують на інші ознаки: медова промова, кам’яне обличчя, шовкові трави.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка