Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка41/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   61

урок розвитку комунікативних умінь № 44. практична риторика. тема, мета публічних виступів. вибір теми, визначення мети (інформування, переконання, заклик до дії тощо). добір матеріалу, його систематизація. складання бібліографії. робота із джерелами інформації. види запису зібраного матеріалу

Мета: подати відомості про особливості вибору теми, формулювання мети публічного виступу; поглибити знання щодо укладання бібліографії, навчати роботи з джерелами інформації, правильно оформляти список використаної літератури; виховувати повагу до однокласників, прагнення вивчати українську мову.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, схема «Етапи роботи над промовою», таблиця «Правила оформлення списку літератури».



Якщо ви прочитаєте 1000 слів і запишете 50 слів, що відображають висновки з прочитаного, то будете, імовірно, знати більше, аніж якщо прочитаєте 10 000 слів і не запишете жодного

П. Сопер

ХІД УРОКУ



  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

робота з епіграфом

  • Як ви розумієте епіграфи до уроку?

Практикум із перекладу

  • До поданих словосполучень доберіть українські відповідники. Повестка дня, в конце концов, бросаться в глаза, быть на хорошем

счету, по крайней мере, все равно, давать себе отчет, будьте любезны, с глазу на глаз, войти в положение, бок о бок, на всякий случай.

Практикум із редагувавання



Відредагуйте подані вислови.

На протязі, приймати участь, приймати міри, повістка дня, в кінці кінців, вибач мене, дякую тебе, в якості студента, матеріальне положення, заключити угоду, проявляти інтерес, кидатися в очі, у відповідності з технічними вимогами, по наказу директора, по багатьом причинам.

Робота зі схемою



Опрацюйте схему «Етапи роботи над промовою». Побудуйте алгоритм роботи над промовою.




Навчальна лекція



Опрацюйте навчальний матеріал. Запишіть основні моменти.

Публічною вважається мова, адресована широкому загалу.

Темою публічних промов є, як правило, важливі й часто складні для вирішення питання суспільно-політичного, громадського життя, які потребують публічного ствердження чи заперечення, аргументації чи спростування, проблемного вибору. Оратор прагне переконати слухачів у правильності своєї позиції. Переконливою ораторську мову роблять продуманий зміст, точність і ясність висловлювань, дотепність і логічність викладу, експресивність, ар- гументативна структура. Сприяє цьому й композиційна, змістова та структурно-граматична цілісність тексту промови. Переконливість ораторської мови значною мірою залежить від тих аргументів, за допомогою яких обґрунтовується істинність основної ідеї, посилань на авторитетні джерела, точних цитат і висловлювань, результатів досліджень, статистичних даних. Це підсилює аналітичний аспект промови, її інформативну значущість і коментаторську позицію автора.

На першому етапі підготовки промови необхідно визначити мотивацію прослуховування її іншими людьми, з’ясувати, що корисного й цікавого почують вони. Обираючи тему, слід враховувати не лише зацікавленість аудиторії, а й власний досвід та обізнаність. Бажано, щоб обрана тема пропагувала гуманізм, добро, справедливість, здоровий спосіб життя. Не варто обирати надто популярну тему, що всім набридла. На вибір теми впливає також місце, час і настрої публіки, актуальність конкретного моменту.

Важливе значення має назва теми. Вона повинна бути зрозумілою, чіткою і короткою, виражати зміст промови й зацікавлювати слухачів. Вдале формулювання теми виступу певним чином налаштовує аудиторію, готує її до сприйняття майбутньої промови. Довгі формулювання, які містять незнайомі слова, відштовхують слухачів. Не слід використовувати надто загальні назви теми, бо це зобов’язує промовця висвітлювати дуже широке коло питань, через що випускаються конкретні питання.

Тему важливо сформулювати гарно, оскільки з неї повинні витікати тези, які оратор буде захищати або викривати. Тема має бути сформульована таким чином, щоб вона містила явно або приховано питання, на який виступ має дати відповідь. Крім того, слід виокремити ті особливості (об’єм), що становлять те поняття чи явище, що його обрано як тему. ці особливості стануть елементами плану виступу, його основою. Наприклад, у межах тему «Проблеми сучасного студентства» можна виокремити такі питання, як проблема платної / безкоштовної освіти, молоді родити, відпочинок студента, якість освіти, отримання роботи після здобуття освіти, мета освіти, проблеми з житлом тощо. ці проблеми й стануть каркасом виступу на запропоновану тему.

Структурні частини виступу необхідно позначати особливими словами (це фрази на кшталт: почну з, тепер щодо, перейдемо до тощо).

Готуючи промову, оратор має визначити мету промови не тільки для себе, а й для своїх слухачів. Наявність чіткої мети полегшує сприйняття виступу, певним чином налаштовує слухачів, а також впливає на формування концепції.

Для успішного публічного виступу необхідно вивчити літературу з визначеної теми, знайти цікаву інформацію зібрати переконливі факти, цифри, приклади. У цьому допоможуть офіційні документи, наукові і науково-популярні праці, енциклопедії, різні типи словників, статистичні збірники, художні твори, статті з газет, журналів, наукових збірників, матеріалів конференцій, результати соціологічних досліджень тощо. Потужним джерелом різнопланової інформаціє є також Інтернет. Щоб виступ був змістовним, слід використовувати кілька джерел. Опрацьовуючи літературу, оратор має також критично проаналізувати зміст праць, перевірити, чи збігається його погляд на проблему з поглядом автора, інших авторитетних осіб; вибрати для виступу найцікавіші факти, приклади. Важливо під час читання літератури аналізувати й систематизувати матеріал, робити необхідні висновки. Ознакою розуміння прочитаного є вміння переказувати його. це важливо для оратора, бо він постійно ділиться своїми знаннями з аудиторією. Переказування прочитаного тренує оратора, збагачує його лексичний запас, удосконалює ораторську майстерність. Важливо пам’ятати, що підготовка промови — це не стільки збір інформації, скільки виношування власних думок із певної теми, глибоке осмислення її. Тому не можна залишати опрацювання літератури на останні один-два дні (За Л. Мацько, Л. Кравець).

Виокремлюють так основні, найбільш поширені в ораторській практиці функції (мети) публічних виступів:



  1. Повідомити певну інформацію.

Таку промову називають інформаційною. Інформаційний жанр використовують у науковій доповіді, повідомленні, лекції перед студентами, монолозі вчителя при поясненні, у розповіді про який-небудь випадок або при описі певного явища, у відповіді учня на уроці. Інструкція, оголошення про подію також належать до інформаційних виступів.

  1. Дотримати загальноприйнятий ритуал, протокол, етикет.

У цьому випадку можна говорити про протокольно-етикетний виступ: вітання офіційної делегації, офіційне привітання ювіляра, вступне слово перед певним офіційним заходом, виступ з оцінкою здобутків людини чи організації (похвальна промова), промова на траурному мітингу, офіційний тост тощо.

  1. Розважити людей.

У такому випадку матимемо розважальний виступ. Такими є, наприклад, більшість неофіційних тостів, промови на банкетах, розповіді про кумедні випадки, смішні історії з життя тощо.

  1. Переконати.

Переконувальна промова покликана показати правильність позиції оратора, закріпити чи змінити думку аудиторії щодо цього питання. Типові випадки пеконувальних виступів — виступи в наукових, політичних дискусіях, передвиборчі, агітаційні, рекламні виступи.

  1. Закликати до виконання певної дії.

Тут домінує заклик до виконання певних дій. До таких промов належать деякі мітингові промови (За Й. Стерніним).

Бесіда з учнями



  • Дайте відповідь на питання.

т Перерахуйте основні види публічних промов за метою. Поясніть відмінність між ними, наведіть приклади. т Чому перед виступом важливо гарно сформулювати тему? т Як слід обирати назву промови?

т Яких вимог слід дотримуватись, формулюючи тему промови? т Як слід працювати з джерелами інформації? Які джерела варто використовувати?

Досліджен ня-характеристи ка



  • Чи належать до публічних промов наступні? Якщо так, укажіть, до якого виду за метою.

1. Виступ кандидата на виборах перед електоратом. 2. Оголошення щодо екскурсії. 3. Розмова із заступником директора з учнем.

  1. Усний звіт щодо виконану роботу під час літньої практики.

  2. Виступ на мітингу. 6. Розповідь батькам про справи в школі.

  1. Тост, який виголошує ваш батько на ювілеї свого начальника.

  2. Знайомство з шановним гостем. 9. Розповідь близьким друзям про випадок, що стався з вами під час екскурсії. 10. Виступ, на якому ви вітаєте своїх учителів. 11. Вітання ректором випускників університету. 12. Анекдот для публіки. 13. Виступ на занятті з риторики. 14. Новини, які читає диктор. 15. Інструкція про те, як грати в певну гру. 16. Похвальне слово школі (на випускному вечорі).

  1. Реклама жувальної гумки. 19. Промова щодо негативного впливу паління. 20. Анотація книги (виступ на уроці риторики). 21. Промова щодо важливості спорту в нашому житті.

Дослідження-аналіз

  • Визначте об’єм поняття для запропонованих тем для виступів. Доберіть назву тем для порушених проблем. Яка мета поданих промов?

1. Спорт. 2. Сучасна музика. 3. Засоби розбагатіти. 4. Політика.

  1. Викладачі. 6. Алкоголь. 7. Товари народного вжитку. 8. Стан науки.

Творче моделювання

  • Складіть речення з поданими нижче висловами.

Почну з; тепер щодо; і, нарешті, стосовно; тепер звернімося до; варто відзначити, що; на завершення; по-перше.

Комунікативно-творчий практикум



  • Придумате початок виступу до такого завершення. Визначте тему та мету промови.

  1. Правильно кажуть у народі: «Людським словам вір наполовину». 2. Я думаю, що на прикладі цієї історії ми всі переконалися ще раз у правильності народної мудрості: «Слово — срібло, мовчання — золото». 3. Тож, як кажуть: «Хто не прохає, той не має». 4. Цей випадок ще раз змушує задуматися над мудрістю нашого народу, який говорив: «Спершу подумай, а потім скажи».

  1. І як висновок наведу народну мудрість: «Співати добре разом, а говорити — окремо».

риторична гра «зустріч із спонсорами»

Методичний коментар. Обираються три учні, які готують двохвилинну промову, у якій закликають «спонсорів» (це решта учнів класу) пожертвувати засоби на реалізацію ідей — наприклад, перший пропонує побудувати молодіжний клуб, другий — дитячий будинок, третій прохає пожертвувати на організацію дитячої телевізійної студій або дискотеки тощо. Вони виступають по черзі. Усі «спонсори» повинні принести із собою по одній гривні, щоб мати змогу пожертвувати 10 %, 30 % або 60 % одному з виступаючих (10, 30 або 60 копійок відповідно). Після завершення трьох виступів кожний із виступаючих по черзі обходить «спонсорів» та збирає пожертвування на свій проект. Кожен із «спонсорів» згідно з правилами гри обов’язково має віддати певну суму кожному з учасників, але розмір суми — 10, 30 або 60 % — кожен визначає самостійно. Зібравши «пожертвування», учасники підраховують їх та з’ясовують переможця гри. Зібрані кошти залишаються в учасників як нагорода.

робота з бібліографією

► Пригадайте основні правила запису бібліографії. За потреби скористайтеся таблицею «Особливості складання бібліографії». Поміркуйте, які з наведених джерел записані неправильно. Ви- правте. Визначте, якими б джерелами з наведеного переліку ви скористалися б при підготовці до виступу за темою «Українські традиції, обряди та звичаї».


  1. Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях / Г. О. Булашев.— К. : Довіра, 1992.— 414 с. 2. Василько З. С. Символіка фольклорного образу / Василько З. С.— Львів : ДПА Друк, 2004.— 392 с. 3. Вісімдесятники : антологія нової української поезії / [упоряд. І. М. Римарук]. — Едмонтон; К. : Вид-во Канад. ін-ту укр. студій,— 1990.— 205 с.

  1. Войтович В. М. Українська міфологія / В. М. Войтович.— К., : Либідь, 2002.— 664 С. 5. Данилюк Н. О. Розвиток семантики народнопісенного слова в сучасній українській поезії / Н. О. Данилюк // Українська мова і література в школі. — 1983. — № 8. — С. 36-42.

  1. Дзюба І. М. «.І вічні питання до білого світу». Нотатки про лірику Леоніда Талалая / І. М. Дзюба // Слово і час.— К. : 1992.— № 2. — 33—37 с. 7. Калашник В. С. Мова поезії і картина світу // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць.— Х., 2003.— № 10.—

С. 30—35. 8. Кононенко В. І. Концептологія в лінгвістичному аспекті / В. І. Кононенко // Мовознавство.— 2006, № 2-3.— С. 111-117.

  1. Скуратівський В. Т. Святвечір : [нариси-дослідження] : у 2 кн. / Василь Тимофійович Скуратівський.— К. : Перлина, 1994—.— (Серія «Українці»).— Кн. 2 : Святвечір.— 1994.— 192 с. 10. Хо- менко О. А. Мисленнєвість поезії і поезія мисленнєвості : діалектика творення вербальної космогонії Павла Мовчана [Електронний ресурс].— О. А. Хоменко.— Режим доступу : http ://rius.kiev.ua/ journal/5/homenko_2 11. Читайло О. Марія Людкевич : «Юних письменників зацікавило фентезі» : Електронний ресурс / О. Читайло // Високий замок — 2008.— № 184.— [Режим доступу] : http ://www. wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=68363.

Колективна робота

Коментар учителя. У процесі обробки матеріалу корисно вести записи. У кожного оратора своя техніка ведення записів. В одних випадках джерело конспектується, в інших — робляться узагальнюючі та систематизовані записи. Одні ведуть записи у зошитах, інші надають перевагу паперу стандартного розміру, записуючи тільки з одного боку листа. В останньому випадку записи можна використовувати більш оперативно, розрізаючи і переклеюючи будь-яку частину конспекту. Дехто використовує карточки, на яких зручно записувати і цифри, цитати. Карточки під час виступу можна розкласти на столі, попередньо згрупувавши їх (В. Стец).

► Запис зібраного матеріалу для виступу може бути кількох видів: докладний запис виступу, конспект виступу, тези виступу, докладний план, короткий план. Спробуйте охарактеризувати кожний із дих видів запису матеріалу. Які переваги має той чи інший вид? Які недоліки?

ЗБИРАННЯ МАТЕРІАЛУ ТА ВИДИ ЗАПИСУ Якщо зміст промови взято не тільки з особистих переживань, матеріал можна добирати з багатьох джерел. Прочитайте не одну, а декілька журнальних статей, зберіть інформацію не з однієї, а з декількох з них. Розкрийте точки зору різних авторів, зіставте їх. Поспілкуйтеся з оточенням, запишіть думки і факти, що приходять в голову і про які прочитали.

Отже, наступний етап підготовки публічного виступу — підбір матеріалів для ораторської промови.



Існує чотири основних джерела накопичення матеріалу: 1) особистий досвід; 2) роздуми і спостереження; 3) інтерв’ю і бесіди; 4) читання. Не обов’язково використовувати завжди всі перелічені джерела, але при всіх умовах необхідно обмірковувати питання і обов’язково заглядати в книжки.

У методичній літературі визначені основні джерела, з яких можна черпати нові ідеї, цікаві дані, факти, приклади, ілюстрації для своєї промови. До них відносяться: офіційні документи; наукова, науково-популярна література; довідникова література: енциклопедії, енциклопедичні довідники, довідники з різних галузей знань, лінгвістичні довідники, бібліографічні покажчики. Ці джерела доцільно використовувати для дискусій, тематично обмежених і базованих на загальновизнаних авторитетних даних; художня література; статті з газет і журналів. Для поточної інформації можна користуватися статтями зі звичайних журналів. За більш свіжою інформацією і за матеріалом з питань, що мають місцеве значення, потрібно завжди звертатися до газет, хоча зібрані в них дані менш надійні і солідні, ніж дані, які містяться в книгах або журналах; результати соціологічних досліджень; статистичні дані. Обсяг даних, які є в цих посібниках, не може не вражати.

Щоб виступ вийшов змістовним, краще використовувати не одне джерело, а декілька.

За етапом збирання настає обмірковування матеріалу, встановлення зв’язків, коментування. В цілому це можна назвати «інкубаційним періодом». До нього відносяться перевірка фактів і уточнення думок, їх підпорядкування.

робота над конспектом



Єдина мета нарисів — не краса, не ефектність написаної промови, а її доступність при виступі. Робота над конспектом досягає цієї мети, якщо її робити, не лякаючись повторів і не забуваючи про призначення промови і про слухачів. Перший крок до найкращої систематизації — це складання без всякої класифікації переліку фактів і міркувань, які були накопичені при підготовці. Робити це найкраще на картках. Конспекти в зошитах або на великих аркушах дуже зв’язують. А компактний набір карток завжди можна розкласти перед собою на столі, «тасуючи» їх так, як вам потрібно. До того ж між двома вже знайденими цитатами можна завжди легко вставити нову картку — з новою цитатою або з власною думкою.

При роботі над конспектом необхідно дотримуватись наступних правил:

  1. Користуйтесь повними реченнями.

Існує два найбільш вживаних засоби складання конспекту: короткий запис одних тільки найменувань пунктів і запис закінчених речень. Перший полягає в більш чи менш систематизованому злу- ченні слів і окремих висловів, що викликають в уявленні оратора закінчену думку. Такий прийом з успіхом можуть застосовувати досвідчені оратори, які завдяки практиці і знанню предмета в змозі повністю утримувати в пам’яті весь ряд промови.

  1. Використовуйте загальновизнаний спосіб визначень.

Визначення повинні вказувати на головну, або підлеглу роль

розділу. Кожне визначення повинно бути розміщено в конспекті у вигляді ясного абзацу. Розміщуйте розділи у відповідності з їх взаємозалежністю.

Уникайте суджень складних і з різним змістом.

Користуйтеся твердженнями, уникайте запитань. Головна слабкість запитальних формулювань в конспекті полягає в тому, що вони не вказують на своє відношення до головної і підлеглої тези. З одного боку, саме по собі запитання — не теза, яка підлягає доведенню, тому що в ній нічого не стверджується. З іншого боку — воно не може бути опорою для головної тези, тому що не містить певної констатації.

Після попередньої роботи необхідно скласти картки за логікою розвитку теми й переписати їх у вигляді вже звичайного тексту, щось додаючи, поширюючи, а від чогось, можливо, і відмовляючись. Підлеглі положення розмістити під головними. Потрібно уважно проглянути — чи точно обрано слова. Далі йде робота над стилем: чи відповідають обрані слова меті промови? Аудиторії, до якої вона буде звернена? Чи не будуть деякі слова «випадати» з тексту стилістично? Зверніть увагу на наявність елементів художності в тексті — без них текст виглядає занадто сухим. Простежте, чи не втратилися логічність та доказовість думок, чи не перевантажений ваш текст цитатами та прикладами.

Після складання конспекту, необхідно його відредагувати. Конспект не може і не повинен містити все багатство самої промови. Але словесне його оформлення складає першу умову, яка визначить у підсумку вражаючу силу промови при її проголошенні.

Редагування конспекту необхідно проводити з точки зору: а) ясності; б) конкретності; в) специфіки питання; г) краткості.

складання плану.



Перш ніж розпочати роботу над композицією своєї промови, необхідно визначити порядок, за яким буде викладатися матеріал, тобто скласти план.

План — це взаємне розташування частин, коротка програма будь-якого викладення.

Важливо одразу ж визначити, які конкретно питання ви передбачаєте висвітлити в своїй промові. Тому складається попередній план, який відображує особисте визначення оратором теми виступу і підходу до даної проблеми. У процесі вивчення літератури, аналізу підібраного матеріалу план може змінитися, та в будь-якому випадку він буде сприяти вашій роботі.

Після того, як вивчена література, обміркована тема, зібраний фактичний матеріал, складається робочий план.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка