Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка43/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   61

В вечірню годину, де в зорях долина,

Де вогником світиться дім,

Шумить під вікном молода тополина,

Неначе у серці моїм.

Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона,

Там батько не спить і задумалась мати,

Ота, що у світі одна.

Синів виростали, не зводили ока,

Любили в житті над усе,

Шумить під вікном тополина висока,

Мов звісточку дальню несе

А. Малишко

Дослідження-трансформація



  • Замініть словосполучення таким чином, щоб у них перехідні дієслова стали неперехідними й навпаки. Поясніть таку заміну. Виконувати вправу, писати книжку, посадити дерево, прочитати твір, робота виконується, оплачувати в банку, зустрілися друзі, вітатися з учителем, не читав листа, шити голкою, співати давно, шити сукню, списати з посібника, помити вікно.

Робота в групах Група 1

  • Від поданих дієслів утворіть та запишіть форми 1-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини теперішнього часу. Зверніть увагу на чергування приголосних у коренях.

Пити, товкти, колихати, летіти, жати, косити, ходити, плести, молоти, губити, горіти, пестити, ловити, реготати, чистити, бігти. Група2

  • Від поданих дієслів утворіть форми 2-ї особи однини та множини теперішнього і майбутнього часу (проста форма).

Любити, перемагати, кликати, цікавитися, вірити, стерегти, класти, ловити, летіти, гриміти, стояти, долати, кроїти, плескати, захищатися.

ГрупаЗ

  • Від поданих дієслів утворіть форму 2-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини наказового способу.

Читати, кинути, дивитися, зітхнути, дозволити, бігти, вчитися, стояти, лізти, переглянути, сіяти, одягатися, їсти, приїжджати, клеїти, вести, братися, вибирати.

Зоро-слуховий диктант



  • Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте час дієслів. 1. Навесні на місці старого молодий буде лист, зелений, він

з вітром розмовлят..ме, хапат..ме жилками своїми сонячний промінь, під дощем купат..м..ться й росою умиват..м..ться. 2. Ліворуч зеленіт..муть заливні луки, уквітчані і ромашкою, і конюшиною, і двіночками, а іноді серед зеленої соковитої трави червоно горіт..ме квітка степового тюльпана або дикого маку. 3. І скільки ви пливтимете, весь час вітат..муть вас своїм щебетанням веселі жовтобрюшки, підпадьомкат..ме на вашу честь перепел і дерчат..ме деркач. 4. А навіщо ми того раю шукат..мемо, коли в нас свій єсть (3 тв. Остапа Вишні). 5. Коли я не горіт..му, коли ти не горіт..меш, коли ми не горіт..м..мо, то хто ж тоді буде світити? (Ю. Збанацький). 6. Мені до скону отчий край здават..м..ться раєм (Д. Луценко). 7. Сонце ронит..ме з неба квітки на хвилі дніпрові, осінні (В. Сосюра).

дослідження-відновлення



  • Поставте дієслова, подані в дужках, у потрібних особах теперішнього або простого майбутнього часу.

1. Ми (сидіти) під кручею, поклавши вудочки на хиткі рогачки, і (гомоніти) (Гр. Тютюнник). 2. О слово дзвінке, (озиватися) в славі до нас ти крізь давні століття імглаві! (Л. Первомайський). 3. Справжнє сонце (навчитися) цінить, коли небо імлою повите (В. Заба- штанський). 4. Добро (починати) з людського доброго серця (М. Син- гаївський). 5. Ідеш, і (слухати), і (чути) рідну землю, що (годувати) тебе не тільки хлібом і медом, а й думками, піснями і звичаями (О. Довженко). 6. Батьківську землю ми (любити) всі ще від малої колиски (Т. Масенко). 7. І чайкою в серце (вриватися) блискавка слова (Н. Забіла). 8. Гаї (шуміти) — я слухаю. Хмарки (бігти) — милуюся (П. Тичина). 9. Вода (клекотати), (булькотіти) та все несе Лавріна далі на гостре каміння (І. Нечуй-Левицький).

практикум із перекладу



  • Перекладіть подані речення українською мовою.

1. Слово не воробей, вылетит — не поймаешь (Народное творчество). 2. Мы любим слушать иногда страстей чужих язык мятежный (А. Пушкин). 3. День загорелся, все кругом зазеленело, и черный дальний хвойный лес от зелени дальних берез поседел (М. Пришвин). 4. В тумане месяц чуть блестит (Л. Толстой). 5. Цыганок на минуту остановился и, подскочив, пошел вприсядку кругом бабушки (Максим Горький). 6. Когда в комнате мало-мальски согрелось, я записал свои наблюдения зимы (М. Пришвин). 7. Весенний ветер лезет вон из кожи, калиткой щелкает, кусты корежит, сырой забор подталкивает в бок (Э. Багрицкий).

  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

  • Випишіть у дві колонки дієслова: 1) у наказовому способі;

2) у дійсному способі.

Озеленимо, сточіть, кричіть, навчить, летімо, збережімо, зворушить, навчіть, вивчімо, вивчимо, озеленімо, скажімо, запишіть, зліпіть.

► Перепишіть. Поставте дієслова в потрібній особі наказового способу. Визначте вид, стан, час дієслів, з’ясуйте, перехідні вони чи неперехідні.


  1. В труді (творити) життя красу (П. Тичина). 2. Не (вірити) мені, бо я брехати не вмію, не (ждати) мене, бо я і так прийду (В. Сосюра).

  1. (Уславити) ж руки, силою налиті, і думку, що епоху пропіка (Л. Горлач). 4. Хліб (істи), а правду (різати) (Народна творчість).

  1. (Бути), людино, людиною! (Бути), люди, людьми! (М. Упеник).

  2. Свою Україну (любити), (любити) її (Т. Шевченко). 7. Не (кликати) мене, весно, не (чарувати) і не (вабити)! (Леся Українка). 8. Україно! (Славитися) нивами, (славитися) рідними людьми! (Т. Масенко).

урок № 111

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 45. КОМПОЗИЦІЯ ОРАТОРСЬКОГО ВИСТУПУ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ВСТУПУ, ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ, ЗАКІНЧЕННЯ. АУДІЮВАННЯ ЗРАЗКІВ ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Мета: поглибити відомості учнів про будову ораторського виступу, особливості побудови його складових частин; розвивати вміння будувати вступ, основну частину та закінчення, аналізувати промови видатних діячів; виховувати риторичну культуру.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, схема «Композиційна будова виступу», пісня «Арфами, арфами» на слова П. тичини у виконання сестер тельнюк.

ХІД УРОКУ


  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

Учитель записує тему на дошці.

ііі. засвоєння нових знань і формування вмінь у процесі виконання практичних завдань

робота з навчальним матеріалом

Ознайомтесь із текстом. Розкажіть, що нового ви дізналися про особливості побудови виступу.



Публічний виступ обов’язково повинен мати продуману структуру, що містила б певну послідовність частин. Це необхідно для зручності як оратора, так і слухачів. Оратору зручно переходити від теми до теми, слухачам зручно сприймати інформацію, поділену на частини та запропоновану в певній послідовності.

Структура — це складники виступу та їхнє розташування відносно одне одного.

Виступ зазвичай будується за традиційною трьохчастинною композицією: вступ, основна частина, висновок. Така структура традиційна, аудиторія чекає саме такої композиції. Саме така будова виступу полегшує аудиторії сприйняття усного виступу.

У вступі зазвичай відбувається постановка проблеми, повідомляється головна думка; в основній частині наводять аргументи та докази; у висновках підбивають підсумки, повторюють основну думку, закликають аудиторію до дії.

У вступі розрізняють зачин (мета — підготувати аудиторію до сприйняття, змусити слухати, привернути увагу) та зав’язку (мета — пояснити тезу, заінтригувати постановкою проблеми, показати актуальність порушеного питання).

Основна частина містить аргументацію тези.

Висновок може містити нагадування (мета — нагадати основну тезу, повернутися до вихідної проблеми), узагальнення (мета — сформулювати словами узагальнюючий висновок) та заклик (мета — викликати реакцію слухачів).

Важливою вимогою, якій повинен задовольняти будь-який публічний виступ, це те, що в ньому повинна бути структура (логіка), зрозуміла слухачам.

Структурні частини виступу для полегшення сприйняття та розуміння необідно позначати особливими засобами. Наприклад, виділяти логічні частини варто: почну з, тепер про, і нарешті, про, на завершення відзначу тощо. Аналогічно можна використовувати: по-перше, по-друге, по-третє. Структурні частини виступу можливо також позначати інтонаційно — паузами, зниженням тону. Дослідження довели, що числівники (перше, друге, третє) як показники логічної структури викладу сприймаються аудиторією дуже добре. Однак більше чотирьох пунктів, доведень або прикладів для слухачів уже «забагато»: починаючи від чотирьох свідомість людини сприймає перераховане як «багато», що вже не настільки ефективно. Краще за все розглядати три питання, наводити три аргумента тощо.

Велике значення має подача найбільш важливої, суттєвої інформації. У якому місці виступу її подавати? Наприкінці ХІХ ст. психолог Г. Еббінгауз встановив закон краю: краще запам’ятовується інформація на початку та в кінці. З урахуванням цього ефективне використання так званої рамочної конструкції побудови виступу: Мета нашого виступу показати, що...; Отже, ми встановили, що... (Й. Стернін).

Робота зі схемою

Розгляньте схему «Композиційна будова виступу». Яку мету має кожна частина виступу?


Композиційна будова виступу



Частини виступу

Прийоми привернення уваги

Вступ

Завдання: підготувати слухачів до сприйняття виступу, установити контакт, обґрунтувати вибір питання, зацікавити темою розмови.

Головна умова — максимальна лаконічність

Звертання, виклад мети виступу, огляд головних розділів теми, виклад парадоксальної ситуації, апеляція до інтересів аудиторії, прийом співучасті, парадокс

Головна (основна) частина Завдання: послідовно пояснити тезу, довести правильність положень, підвести слухачів до необхідних висновків

Апеляція до подій, географічних чи кліматичних умов, до авторитету, до попередньої промови

Висновки

Завдання: підсумувати висловлювання, підвищити інтерес до предмета, підкреслити значення тези, поставити задачі, закликати до дії

Гумористичне оповідання, афоризм, питання до аудиторії, експресивні вислови


Дослідження-переклад

Прочитайте перші абзаци промов різних ораторів. Перекладіть українською мовою, звертаючи увагу на дієприкметникові та діє- прислівнікові звороти. Відзначте відомі вам елементи композиції: етикетні формули, вступ, зачин, зав’язку.

Текст № 1

Господа судьи, господа присяжные заседатели! Около месяца тому назад в Спасской улице, в доме Дмитриевского, произошло большое несчастье. Семейство, единственной поддержкой которого был Алексей Иванович Рыжков, состоявшее из жены его и четырех детей, внезапно и неожиданно осиротело: глава этого семейства был лишен жизни. Он лишился жизни, не окруженный попечениями и участием родных, не благословляя своих детей, а сопровождаемый их отаянными криками и падая от руки близкого и обязанного ему человека. Этот близкий и обязанный ему человек находится в настоящее время перед вами и от вас зависит решить его судьбу (А. Кони).



Текст № 2

Мы представили краткий очерк событий новой истории до половины XVII столетия. Мы видели, какие результаты имела Тридцатилетняя война для Германии. Она выдвинула на театр истории государство, дотоле не имевшее влияния, Швецию. Но положение, занятое ею, было искусственно, оно не было условлено природными средствами этого края. Швеция не к благу своему, а истощению стала так велика (Т. Грановский).



Текст № 3

Милостивые господа!

Первое издание трагедии Шекспира «Гамлет» и первая часть сервантесовского «Дон Кихота» явилась в один и тот же год, в самом начале XVII столетия.

Эта случайность нам показалась знаменательною; сближение двух названным нами произведений навело нас на целый ряд мыслей. Мы просим позволения поделиться с вами этими мыслями и заранее рассчитываем на вашу снисходительность. «Кто хочеть понять поэта, должен вступить в его область», — сказал Гете; прозаик лишен всяких прав на подобное требование; но он может надеяться, что его читатели — или слушатели — захотят сопуствовать ему в его странствованиях — в его изысканиях (И. Тургенев).

комунікативний практикум

► Придумайте вступ до виступу, який має відбутися в різних умовах (слід повязати тему виступу із ситуацією, тобто придумати

відповідну завязку).

Ви повинні розповісти про книжкові новинки учням 8-го класу, які щойно повернулися з урока фізкультури. 2. Ви запрошуєте восьмикласників прийти на відкриття виставки воскових фігур,

а вони щойно писали двохгодинний твір із літератури. 3. Ви виступаєте в технікумі перед 17-річними юнаками й хочете переконати їх відвідувати танцювальний гурток, у якому не вистачає партнерів.

Творче моделювання



  • Запропонуйте початок виступу, побудований на антитезі (протиставлення двох протилежних образів чи думоку); сформулюйте

проблему виступу.

Зразок. Кажуть, що ринок дає можливість процвітати енергійним

  1. — Кажуть, що ринок дає можливість процвітати енергійним і пропасти безініціативним. Чи це справді так? Давайте розбиратися.

1. Сучасній молоді майбутнє уявляється безрадісним, а ... .

  1. Одні люди звикли скаржитися, що грошей не вистачає, інші ... .

  2. У попередні століття читати вміли не всі, а ... . 4. Тих, хто займається науковою діяльністю називають «ботаніками», а ... . 5. Одним навчання дає радість, іншим. 6. Дехто вважає телевізор злом ... .

Коментар учителя

  • Запишіть тези.

«Кінець — ділу вінець», — мовиться в прислів’ї. Ефективне закінчення усного виступу — половина справи. Згадаємо закон краю — останнє міцніше закарбовується в пам’ять. Звідси й те величезне значення, яке має завершальна стадія виступу оратора.

О. Ернст писав: «Слухачі очікують від оратора заключних фраз». Ф. Снелл справедливо вважає, що «успішним можна вважати той виступ, після якого аудиторія твердо знає, що потрібно робити з отриманою інформацією. Повинен бути результат виступу. Обов’язково у висновку поясніть, навіщо потрібна слухачам отримана інформація». Висновки мають дві основні функції: нагадати основну думку та пояснити, що з нею слід роботи.

Висновок повинен логічно випливати з попереднього викладу. Краще не говорити: А тепер я зроблю висновок або Тепер я переходжу до завершальної частини своєї лекції, висновки повинні бути й так очевидними для слухачів, без спеціальних слів.

Можна запропонувати такі варіанти завершень.



Цитата, крилатий вислів, прислів'я, народна мудрість

Таке закінчення особливо гарно запамя’товується в аудитрої середнього рівня підготвоаності.



Узагальнюючий висновок

Узагальнення варто словесно оформити як висновок, щоб він був сприйнятий аудиторією саме в такій якості, як основна думка виступу: Отже... Основний висновок формулюється коротко, але вичерпно. Він повинен бути виражений простими словами; після висновку нічого не слід додавати чи коментувати.



Звернення до слухачів

Можна завершити виступ побажанням слухачам приємно провести вихідні, відпустку, сьогодняшній вечір тощо, привітати їх із наступаючими святами.



Підсумовуюче повторення

Основна думка повторюється в розгорнутій словесній формі або як теза чи перерахування: по-перше, по-друге та по-третє. Оскільки як слухачі ми здебільшого ліниві, у нас коротка пам’ять, ми завжди вдячні за короткий повтор, зроблений у будь-якій формі.



Ілюстрація

Основна ідея пояснюється за допомогою прикладу, аналогії, притчі, алегорії.



Кульмінація

Головна думка висловлюється наприкінці виступу на високій емоційній ноті, наприклад: «Історія яскравими буквами напише ім’я цієї людини над іменами всіх тих, хто намагався йому перешкодити!». Спеціалісти відзначають, що кульмінація як ефектне завершення підходить не до всіх типів виступів, але зазвичай має сильний вплив на слухачів.



Комплімент аудиторії

Д. Карнегі наводить приклад подібного завершення: «Великий штат Пенсильванія повинен очолити рух за те, щоб прискорити прихід нового часу!».



Гумористичне закінчення

Це може бути жарт, анекдот, кумедна історія. «Якщо зможете, залиште аудиторію сміючись», — радив Д. Карнегі.



Подяка за увагу

Це традиційне завершення. Трохи менш традиційним його зробить деякі нюанси, наприклад, якщо оратор не тільки вимовить фразу Дякую за увагу, але й скаже декілька слів, що позитивно характеризують аудиторію, її рівень, цікаві питання, які були поставлені тощо, тобто зробить комплімент.

Не рекомендується завершувати промову жартом, що не стосується справи, адже це викликає в аудиторії нерозуміння, й ефект від виступу зникає.

Не варто перепрошувати: Я розумію, мені не вдалося все охопити, Я бачу, що втомив вас... тощо.

Не слід нічого згадувати додатково після того, як ви сформулювали висновок — усе враження буде змазаним.

Не можна обривати мовлення без висновку та йти геть.

Ні в якому разі не варто залишати аудиторію в безрадісному настрої у зв’язку з намалюваними вами картинами.

Не рекомендують завершувати виступ фразою на кшталт: Ось і все, що я хотів сказати. Ліпше закінчити фразою, що стосується змісту виступу або подякою за увагу (Й. Стернін).

Лінгвістична вікторина «Так чи ні»



  • Визначте, які з наведених висловлювань правильні, а які — ні.

1. Закінчення потрібно тільки для великих виступів. 2. Закінчення потрібно в будь-якому публічному виступі. 3. Висновок повинен бути розгорнутим. 4. Висновок із перерахування (отже, по-перше, по-друге) не є ефективним і погано сприймається аудиторією. 5. Закінчення-кульмінація завжди добре запам’ятовується слухачами. 6. Перепросивши за те, що він не зміг охопити все питання, оратор поліпшує враження про себе.7. Гумористичне закінчення в будь-якій аудиторії є дієвим.

Вибіркова робота



  • Визначте, які з наведених закінчень виступів є правильними,

а які — ні.

  1. До побачення. На все вам добре. 2. А на завершення хочу розказати вам про цікаву історію, що сталася нещодавно з моїм товаришем. 3. Оце й усе на чому я хотів наголосити. 4. Я завершив свою лекцію. 5. Почекайте, я ще забув додати щодо другого питання.

  1. Дякую за увагу. Було приємно виступати серед такої обізнаної публіки. 7. Отже, будемо працювати — у нас усе вийде! 8. Отже, на цьому буду завершувати, бачу, що ви вже втомилися. 9. Бажаю вам усім гарних вихідних. 10. Хай вам щастить. Але наступного разу хотілося, щоб ви слухали мене уважніше. 11. Якщо є питання, то я радий дати на них відповідь. 12. Отже, зробимо висновок: якщо кожний почне відповідальніше ставитися до своїх близьки, то. 13. От і все. На жаль, у мене було сьогодні дуже мало часу, тому деякі моменти лишилися поза увагою. 14. Усе, я завершив. Вибачте, якщо я говорив дуже довго.

Дослідження-відновлення

  • Побудуйте завершення для свого виступу, використовуючи прийом градації.

Зразок. Це не просто. це. це. це., зрештою, це просто.!

Це не просто помилка, це суттєвий недолік, це неуважність до виконання своїх обов’язків, зрештою, це просто злочин!

1. Я не просто. класичну музику, я її., я її., я її просто.!


  1. Така поведінка нашого однокласника не просто., вона., вона., .вона! 3. Ця книга не лише., вона й., а ще., просто — .!

  1. Я. її бачити, я. бажав її побачити, я. її побачити!

комунікативно-творчий практикум

  • Пригадайте байки. Сформулюйте висновки з їхнього змісту.

творче конструювання

  • Придумайте закінчення для своєї промови, яке мало б характер

подяки.

  1. Аудиторія слухала вас дуже уважно. 2. Аудиторія ставила цікаві запитання. 3. Аудиторія активно брала участь у дискусії.

  1. Слухачів було мало, але всі слухали із задоволенням та зацікавленістю. 5. Аудиторія прийняла вас доброзичливо.

Аудіювання зразка ораторського мистецтва

  • Послухайте пісню на слова П. Тичини у виконанні Галини

та Лесі Телюнюк. Прослухайте текст промови. Стисло запишіть

основні моменти.

ЯБЛУНЕВОЦВІТНИЙ ГЕНІЙ УКРАЇНИ (Павло Тичина)

Не дивися так привітно, Яблуневоцвітно.

Не знаю чому, але ще з дитячих літ у цих рядках було для мене щось заворожливе, дією своєю справді схоже на чари. Поетичність української мови, її музика й краса, мені здається, відтворилися тут ідеально.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка