Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка47/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   61

Є прислів’я: «По одежі зустрічають, а по розуму проводжають». Це прислів’я правильне стосовно тривалого спілкування, а зустріч з аудиторією такою не є. Слід пам’ятати, що лектора, оратора найчастіше і проводжають «по одежі», оцінюючи його переважно за зовнішніми ознаками.

П. Сопер наводить у книзі таку історію: лектор Сем Сенфорд одного разу розповів про випадок, який стався в фойє готелю в одному місті, де він мав виступати. Молода продавщиця радісно повідомила йому, що ввечері збирається послухати лекцію професора Сенфорда. Дізнавшись, що перед нею сам Сенфорд, дівчина уважно подивилася на нього й сказала: «Ну, що ж. Усе-таки я піду».

Що важливо знати оратору?

По-перше, перше враження — дуже сильне, яскраве, воно добре запам’ятовується. Далі його доводить коригувати, змінювати, а це завжди вимагає багато зусиль. Згадаємо, що все, що говорить оратор, слухачі пов’язують із його особистістю. Порівняємо: учня запитують: «Який твій улюблений предмет?» Він відповідає: «Фізика! У нас такий учитель!» — «А що тобі не подобається?» — «Креслення. У нас така вчителька.». Учень нерозривно пов’язує предмет із його «інтерпретатором». Те саме робить будь-яка аудиторія.

Зовнішність оратора має бути привабливою, але надмірна привабливість може відволікати віз змісту виступу та знижує довіру до викладу матеріалу.

Чоловіку краще виступати в костюмі, жінка теж має бути одягнена модно, але не надто, адже дуже модний одяг аудиторією оцінюється негативно. Костюм чи сукня не повинні щільно облягати фігуру. Одяг оратора має відповідати віку, адже нестиковки вкрай дратують аудиторію.

Знижують довіру до оратора: одяг яскравих, насичених кольорів, надто модний одяг, численні прикраси, кокетливі елементи жіночого одягу (кружева, волани тощо). Підвищують довіру окуляри в темній оправі.

Загальна манера виступу також має велике значення. Манера оратора сприймається й оцінюється аудиторією позитивно, якщо вона енергійна, достатньо напружена та демонструє впевненість. Оратор не повинен виглядати втомленим, незадоволеним, афективним, не повинен демонструвати нерішучість, не повинен перепрошувати перед аудиторією через свою місію.

Якщо оратор стоїть, то упор на обидві ноги не повинен бути однаковим. У найбільш виразник місцях упор повинен переноситися більше на носок, ніж на п’ятку. Якщо ви виставили ногу вперед, зверніть увагу, якщо це ліва нога. Така людина демонструє агресивність, якщо ж це права нога, то людина відкрита до діалогу.

Підборіддя ні в якому разі не можна опускати, навпаки, його слід трохи підіймати. Живіт слід підтягти. Лікті варто тримати не ближче, ніж три сантиметри від корпуса; якщо ж їх притискати до тулуба, то це свідчить про невпевненість.

Краще стояти, аніж сидіти. Чим вище людина над аудиторію, тим сильніша його комунікативна позиція (правило «вертикального домінування»). Не слід спиратися руками на невисокий стіл, трохи схилившись. Така поза домінування оцінюється негативно.

Використовуйте в процесі мовлення жести. Мовлення без жестів насторожує слухачів, залишаючи недовір’я. Демонструйте відкриті пози та жести, які означають прагнення до контакту, доброзичливість. Руки мають бути трохи розведеними, рухомими. Використовуйте рух рук у бік слухачів, коли долоні розкриті слухачам (долоні має бути видно).

Використовуйте риторичні жести: руки повинні трохи розходитися та сходитися, підніматися чи опускатися в такт переконанню.

Жестикуляція оратора має задовольняти таким вимогам: бути природною, відповідати природнім імпульсам людини до жестів; не повинна бути неперервною; жести слід урізноманітнювати, неможна повторювати одні й ті самі, оскільки це дратує аудиторію; жестикулювати варто як лівою, так і правою руками; не можна пальцями перебирати одяг, прикраси, торкатися годинника тощо, бо це аудиторія розглядає як непевність, такі жести називають нав’язливими: вони відволікають слухачів, а мовлення оратора роблять монотонним і невиразним; не слід робити різких рухів ліктями, переривати розпочаті жести (За Й. Стерніним).

Практикум із риторичного мистецтва

► Виконайте низку запропонованих вправ.

1. Вийдіть у центр класу та, рахуючи вголос до 30, ходіть аудиторією згідно з правилами пересування оратора. 2. Вийдіть у центр класу та порахуйте до 30 монотонно, потім виразно, супроводжуючи слова риторичними жестами. Поясніть, чому оратор повинен уникати монотонності. 3. Голосно порахуйте до 30, звертаючись до однокласників та використовуючи при цьому різні риторичні жести, ніби намагаючись переконати клас у чомусь важливому.

Дослідження-аналіз


  • Визначте, яких помилок припустилися оратори, починаючи промову з таких речень.

1. Я хочу вам розповісти сьогодні про ... . 2. Можливо, я скажу не дуже вдало, але ... . 3. Дорогі друзі! Дозвольте розповісти вам ... .

  1. Я ще тільки починаю свою діяльність. Але я спробую вам пояснити ... . 5. Ви, звичайно, уже знаєте, про що я буду говорити ... . 6. Ви пам’ятаєте, що хрещення Русі відбулося 998 року. 7. Я дуже переживає, тому прошу вибачити мені певну сумбурність. 8. Я завжди цікавлюсь тим, чим цікавитесь ви.

Робота в групах

  • Обміркуйте та виголосіть на занятті промову на три хвилини з таких проблем. Дотримуйтеся таких вимог: точність регламенту, зв’язність, простота, розмовність, намагайтеся переконати всіх у своєму баченні проблеми та прихилити до вашої точки зору. Пам’ятайте про роль жестів, про зоровий та голосовий контакт, поставу тощо.

Група 1. Що б я зробив, якби був директором?

Група 2. Від чого я б хотів позбавитися?

Група 3. Чого б я хотів понад усе?

Група 4. За що я люблю свою кицьку?

Практикум із послідовного перекладу



  • Перекладіть поданий текст українською мовою. Що нового ви дізналися про особливості початку виступу?

Вступление должно захватить внимание слушателей. Существует целый ряд приемов захвата внимания аудитории в начале выступления.

Обращение к событию, времени, месту

Скажите: «Мы собрались сегодня в аудитории, в которой... Вот висит портрет Толстого ...Сегодня годовщина... Два месяца назад я выступал в этой же аудитории, и тогда... Я думаю, все вчера смотрели новости по телевизору и знают, что... Сегодня утром в последних известиях сообщили...» и т. д. и т. п. Этот прием несложен и весьма эффективен для привлечения внимания.

Возбуждение любопытства.

Затроньте необычный факт, который показывает слушателям, что они еще не все знают. Например: «Знаете ли вы, что рабство существует в 17 странах мира?»«Как? В каких?» Пообещайте рассказать «о чужих землях и народах, таинственных происшествиях, чудесах прошлого и настоящего».



Обращение к борьбе, конфликту, противоречиям

между людьми, различиям во мнениях.

Дейлу Карнеги принадлежит в связи с этим замечательное высказывание, которое должен помнить любой оратор: «Мир любит слушать о борьбе. Когда герои в кино начинают обниматься, все ищут пальто и шляпы». П. Сопер предлагает оратору отыскать в теме то, что связано со столкновением: «ищите конфликт: столкновение и борьба вызывают невольный интерес»: «Наверно, все видели, как водители маршрутных такси выгоняют из своих машин стариковне хотят везти их бесплатно. Правильно ли это?».

Демонстрация какого-либо предмета.

Можно начать так: «Вот у меня в руках книга. Прекрасный переплет, великолепная бумага, хорошо издана. Она очень привлекает тех, кто берет ее в руки... Вместе с тем в ней нет ни слова правды...».

Рассказ о себе, своем личном опыте, случае

из вашей жизни, о прочитанном вами

Можно начать так: «Как-то мне пришлось быть свидетелем интересного спора.», «Недавно я прочитал.», «Однажды со мной произошел такой случай.».

Цитирование знакомого. Исторический эпизод

«Расскажу вам об одном интересном случае, описанном нашими историками в начале XIX века.», «Мы все довольно плохо знаем прошлое, и поэтому уроки прошлого нас мало чему учат. Вместе с тем, мы можем много полезного почерпнуть даже из жизни древних народов. Знаете ли вы, что уже у древних римлян было принято.» и т. д.

Ссылка на общеизвестный и общедоступный источник информации

Например: «Вчера в “Известиях” была небольшая заметка о.», «Сегодня утром в программе “Утро” я услышал любопытное сообщение.». Этот прием весьма надежен как средство захвата внимания, потому что среди слушателей, как правило, есть люди, которые слушали или смотрели, читали то, о чем вы собираетесь рассказать, и это сразу ставит их в положение «заодно с оратором»; такие люди обычно говорят сидящим рядом: «Да, я видел (читал, слушал) тоже.» — и мобилизуют этим остальных слушателей внимательно слушать.

Риторический вопрос

Если риторический вопрос (вопрос, не требующий ответа) задается эмоционально, а после него выдерживается пауза, то оратор в большинстве случаев оказывается в состоянии приковать к себе внимание аудитории. Например: «Должно ли образование быть бесплатным?» (И. Стернин).

Виголошення промови



  • Виголосіть двохвилинну промову на одну із запропонованих тем. Почніть свій виступ: 1) із звертання до події, часу, місця; 2) демонстрації предмета; 3) риторичного питання; 4) історичного епізоду; 5) цитування знайомого; 6) посилання на загальнодоступне джерело інформації; 7) розповіді про себе, випадку з власного життя.

  1. За що я люблю нашу школу. 2. Друга можна пізнати в біді.

  1. За що я люблю Крим. 4. Чи існує в нашому житті щастя? 5. Чи всі мають змогу отримати вищу освіту та чи всім вона потрібна?

  1. ПРОВЕДЕННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ

Правила та історія проведення круглих столів

  • Ознайомтесь із причинами виникнення такого явища, як круглий стіл. Як давні уявлення співвідносяться із сучасними? Чому круглий стіл названо «круглим»? Чи доводилося вам спостерігати за організацією круглих столів? Які етапи вона передбачає? Проведення круглого столу сьогодні є звичайним явищем у системі управління будь-якою організацією. його проводять з метою пошуку найраціональніших шляхів розв’язання проблем, для експертизи прийнятих рішень, програм розвитку організації тощо. Проте мало хто знає, що термін «круглий стіл» має свою давню історію й від початку свого виникнення відігравав неабияку роль у долях цілих родин і окремих людей. Це поняття використовував англо-нормандський поет Вас ще всередині ХІІ століття в своїх історіях про короля Артура. У цей час в Європі процвітало місництво — правила і норми, розроблені в ході формування станів, які визначали ранг сім’ї (перш за все, знатної) і її окремих членів, їх взаємини з іншими сім’ями при призначенні на військову службу, адміністративну посаду, участі в офіційних торжествах. Формальним вираженням знатності в цій системі було право знаходитися (сидіти) як можна ближче до суверена, звідси й походить назва цього явища. Серед феодалів часто виникали свари про місце, що приводило до тяжких конфліктів, нерідко озброєних. Існує легенда, у якій розповідається, що король Артур використав саме круглий стіл для того, щоб учасники бенкетів не сперечалися один з одним про краще місце й відчували себе рівноправними. При цьому він сам не сідав за круглий стіл. Пізніше за історію про короля Артура розповіді про круглий стіл почали поширюватися у фольклорі європейської (англійської, французької, німецької) літератури. Цікавими, на наш погляд, є відомості про склад рицарства круглого столу. Кількість рицарів-учасників не обмежувалась — у текстах французької літератури XIII століття згадуються цифри: 150, 240 і 366. У поемі Лайамона «Брут» вказано, що присутніми за круглим столом були 1600 лицарів. У творах більш пізнього періоду вже було прийнято підкреслювати виборність за станом і статусом, а також обмеженість за кількістю лицарів: 12 лицарів згадує Джон Драйтон, Вальтер Скотт указує на присутність за круглим столом 16 лицарів, бездоганних в рицарському етикеті. Жодних єдиних і послідовних правил або принципів, за якими формувалося членство клубу Круглого столу, в середньовічній літературі не вказано. Наголошується лише на тому, що за круглим столом засідали самі кращі або найважливіші лицарі. Унікальним є те, що у Вінчестері до цих пір організовується Круглий стіл (йдеться вже про клуб) з 24 учасників, який претендує на спадкоємність упродовж багатьох сотень років.

У сучасному значенні термін «круглий стіл» уживається з XX століття. Так зараз називають один із способів організації обговорення деякого питання. Характерним для нього є: визначення мети обговорення (наприклад, узагальнити ідеї і думки щодо обговорюваної проблеми); виступи всіх учасників круглого столу мають характер опанування (кожний повинен висловлювати думку з приводу обговорюваного питання, а не з приводу думок інших учасників); усі учасники обговорення рівноправні й ніхто не має права диктувати свою волю та рішення.

Проведення круглого столу передбачає дотримання певних правил. Для досягнення позитивного результату і створення ділової атмосфери необхідно: передбачити оптимальну кількість учасників (якщо круг фахівців великий, має бути не один ведучий, а два. Для аудиторії 20-30 осіб необхідний один модератор і асистент, який забезпечує роботу технічних засобів для аудіо- і відеозаписів); встановити регламент виступів (як правило, спільний регламент «круглого стола» — 2 години, виступи фахівців і учасників — до 10 хв., участь у дискусії — передбачає час 3-5 хв); забезпечити відповідне оформлення аудиторії (бажано, щоб «круглий стіл» був дійсно круглим і комунікації здійснювалися «обличчям до обличчя», що сприяє груповому спілкуванню й максимальній участі всіх присутніх за круглим столом у дискусії) (Л. Петренко).



Початок роботи круглого столу

Тема: Як бути з бездомними тваринами.



Тези для обговорення т Бездомні тварини не винні, що вони не мають господарів, і їм

варто допомагати.



т Бездомні тварини небезпечні. т Про бездомних тварин має дбати держава. т Бездомних тварин слід знищувати. т Бездомних тварин люди мають підбирати.

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Написати промову за темою «Брати наші менші: друзі чи вороги?».

  • Підготуйте виголошення цієї промови перед класом.

урок № 116

МОРФОЛОГІЧНІ ТИПИ ПРИСЛІВНИКІВ.

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ОЗНАЧАЛЬНИХ ПРИСЛІВНИКІВ. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ І ПРИСЛІВНИКОВИХ СПОЛУЧЕНЬ. МОВЛЕННЄВІ ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ПРИСЛІВНИКІВ І ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Мета: повторити й поглибити знання одинадцятикласників про прислівник, його морфологічні типи, особливості утворення прислівникових ступенів порівняння, правопис; формувати навички практичного застосування теоретичних знань, правильного використання прислівника в усному й писемному мовленні; розвивати логічне мислення, комунікативні вміння; прищеплювати інтерес до навчання; виховувати любов до рідної мови, гордість за її лексичне багатство.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: копії текстів, таблиця «Ступені порівняння прислівників».

ХІД УРОКУ


  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

Учитель записує тему на дошці.

ііі. засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

Бесіда з учнями



  • Дайте відповідь на питання.

т Що таке прислівник?

т Які бувають прислівники?

т Які властивості притаманні прислівнику як частині мови?

т Які прислівники можуть утворювати ступені порівняння?

складання схеми



  • Ознайомтеся з довідковим матеріалом. На його основі складіть

схему «Прислівник за значенням».

Прислівником називається самостійна невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, стану або ступінь і міру вияву іншої ознаки та обставини.

Прислівники характеризуються такими властивостями: а) вони не відмінюються; б) мають властиві тільки їм словотворчі суфікси -о, -е (гарно, добре), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму, по-нашому);

в) лексичною і словотвірною співвіднесеністю з усіма відмінюваними частинами мови, від яких походять прислівники: іменниками (вдень, додому), прикметниками (важко), числівниками (вдруге), займенниками (по-твоєму), дієсловами (лежачи); г) у реченні виконує функції обставин: За що, не знаю, я караюсь, І тяжко караюсь! (Т. Шевченко).

За значенням і роллю в реченні прислівники поділяють на означальні й обставинні.

Серед означальних виділяють прислівники якісно-означальні, кількісно-означальні, а також прислівники способу дії.

Групу якісно-означальних прислівників складають прислівники на -о, -е, які виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як? І утворюються переважно від якісних прикметників: високий ^ високо, наполегливий ^ наполегливо.

Кількісно-означальні прислівники характеризують дію, стан чи ознаку з боку кількості й міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? і можуть поєднуватися з дієсловами: мало знати, чимало зробити, багато чути; з прикметниками: занадто швидкий, трохи вогкий; з дієприкметниками: злегка потьмянілий; із прислівниками: дуже вдало, надто поволі.

Кількісно-означальні прислівники багато, мало і подібні, що вказують на інтенсивність вияву дії або ознаки, треба відрізняти від неозначено-кількісних числівників багато, мало і подібних, які сполучаються з іменниками й означають якусь неконкретну кількість предметів, явищ, понять: багато книг, чимало людей.



Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином?: (читати) напам’ять, (говорити) по-українському.

Обставинні прислівники виражають різні обставини дії. Серед них виділяють прислівники місця, часу, причини, мети.



Прислівники місця означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки? у якому напрямку?: вгорі, вперед, тут, там, звідусіль.

Прислівники часу вказують на час дії і відповідають на питання коли? доки? відколи? з якого часу? до якого часу?: торік, вчора, досі, зранку, тоді, завжди.

Прислівники причини вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?: згарячу, зопалу, ненароком, чомусь, тому, знічев’я.

Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?: наперекір, напоказ, навмисне (З посібника).

Дослідження-аналіз

► З наведених речень випишіть прислівники. Схарактеризуйте їх,

визначте, до якого розряду вони належать, назвіть синтаксичну

функцію.

1. Флегматично зима тротуаром поскрипує, фантастичні плете казки, Позіхне десь під білою липою, на шибки покладе мазки (В. Симоненко). 2. Неначе вчора все отак було, Привіти й жарти мов дзвеніли вчора (А. Малишко). 3. Сонце низенько, то й вечір близенько (Народна творчість). 4. А Вустя стоїть у задумі, гаряча, схвильована, аж бринить усім тілом, слухаючи, як наростає ніжна мелодія, потім незчується, як і сама зіллється з нею, підхопить ще ніжніше, по-пташиному легко й природно, і вже росте разом із піснею десь понад степом, над табором, сягаючи до самих зірок, справді великих тут, більших, ніж будь-де (О. Гончар). 5. Зорі тихо тремтять угорі (М. Коцюбинський). 6. Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова (В. Симоненко). 7. Стій, серце, стій! Не бийся так шалено. Вгамуйся, думко, не літай так буйно! (Леся Українка). 8. Я прощаюсь нині з тобою, рідна хато моя, назавжди (В. Симоненко).

Лінгвістична гра «Далі»

Методичний коментар. Суть гри полягає в тому, що, почувши словосполучення з прислівником, учні повинні швидко поставити до нього питання та вказати розряд за значенням. Час на роздуми не надається. Якщо учень не знає, то каже слово «Далі». Тоді черга переходить до наступного гравця.

Зразок. Сказав спересердя (чому? — обставинний, причини); розмовляє тихо (як? — якісно-означальний).


  • Визначте розряд числівника за значенням.

Почули тут, розповідає цікаво, спеціально написав, подивіться вгору, розрізав навпіл, засмучено запитав, зустрів уранці, дуже красивий, сказав зопалу, відвідує щовечора, їдемо швидко, не прочитав ніде, виглядав по-іншому, обійняв по-батьківському, пробігли вперед, раз у раз виглядав, йшли пліч-о-пліч.

розподільчий диктант



  • Виберіть лише означальні прислівники та згрупуйте їх за колонками: якісно-означальні, кількісно-означальні та прислівники способу дії.

Втричі, сумно, занадто, жартома, дуже, тут, тихо, вголос, радісно, туди, нашвидкуруч, ввечері, тьмяно, зверху, навмисне, сюди, наперекір, босоніж, по-англійськи, мало, пестливо, охайно, тричі, надвоє, чимало, навпочіпки, молодо.

робота з таблицею



  • Розгляньте таблицю. Розкажіть про особливості творення ступенів порівняння прислівників.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка