Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка49/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   61

[гараш], [зозул'а], [весна], [загатка], [борот'ба], [джем], [дивишс'а], [вивчит 'с'а], [стежц'і], [т 'ітчин], [вир'ісши], [нев'істчин], [безжурн'і].

Артикуляційний практикум



  • Прочитайте скоромовки, чітко виголошуючи всі слова.

1. На дворі — трава, на траві — дрова. 2. Ішла Саша по шосе та сосала сушку. 3. Як при Прокопі кипів укроп, так і без Про- пока кипить укроп. 4. Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет. 5. У мраці раки шумлять у драці. 6. Орел на горі, перо на орлі. Гора під орлом, орел під пером. 7. Костянтин констатував, що не став прецендентним інцидент із претендентом.

Практикум із уміння керувати голосом



  • Виразно прочитайте вірш Л. Костенко. Позначте паузи. Читаючи поезію, дихайте вільно. Пам’ятайте, що мала пауза не свідчить про закінчення розповіді, тому синтагма не має інтонаційного завершення, як це спостерігається в кінці висловлювання.

ДОЛЯ

Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш, а другі — як бідні міньйони.

Хто купляв собі Долю за гріш.

А хто — і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто — золотом золотим.

А дехто — вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні, до покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне, душею покликала очі.

  • Ти, все одно, не візьмеш мене,—

Сказала вона неохоче.

  • А може візьму?

  • Ти собі затям,— сказала вона суворо,—

за мене треба платити життям.

А я принесу тобі горе.

  • То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої плати?

  • Поезія — рідна сестра моя.

А правда людська — наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось: минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться,— у мене жодних претензій нема до Долі — моєї обраниці.

Акцентуаційний практикум



Поставте наголос та прочитайте слова. Визначте, у яких словах наголос змінює значення. Позначте слова, що мають подвійний наголос.

Каталог, вітчим, центнер, випадок, мережа, ознака, мабуть, середина, листопад, атлас, випадок, помилка, літописний, маркетинг, навчання, доповідач, фаховий, одинадцять, кілометрів, котрий, контрактовий, подруга, показ, помовчати, принести, новий, перепис, приятель, простий, рукопис, старий, столяр, різкий, цілодобовий, допізна, розвідка, запитання, байдуже, циган, корисний, феномен.

Практикум із риторики

► Прочитайте шепотом тексти таким чином, щоб чутно було всім

присутнім у класі. Намагайтесь прочитувати кожне слово, не

«ковтаючи» останніх складів. Дотримуйтесь пауз.

Текст № 1

Лексичний склад кожної мови з погляду походження — неоднорідний, дуже строкатий. В українській мові, наприклад, питома лексика складає 90 %, запозичена — 10 %. А, скажімо, у корейській мові це співвідношення спирається на ті самі цифри, але з протилежним наповненням: 10 % — власне корейські слова, 90 % — запозичення з китайської мови. В англійській мові 60 % запозичень із французької мови, 50 % запозичень із арабської мови — у перській та урду, а в турецькій з арабської — до 80 % запозичень (З посібника).



Текст № 2

Учені за допомогою найсучаснішої апаратури встановили, що людина може почути й розрізнити 340 тисяч звуків. Жодна мова світу не має такої величезної кількості звуків, і жодна людина світу не може вимовити такої величезної кількості звуків (З посібника).



Текст № З

Різні мови багато чого виражають дуже по-різному. У Малайзії люди рахують тварин не головами, а хвостами, наприклад: у цьому господарстві триста хвостів (а не голів) овець. Цікаво, що й навіть жаб малайці обраховують хвостами, хоч ці рептилії хвостів узагалі не мають (З посібника).



Текст № 4

Російський мовознавець академік О. Трубачов нараховує у своїй рідній мові лише менше одного відсотка власне російських слів, решту, на його думку, складають запозичення з інших мов та слова, успадковані з давнішої епохи — праслов’янської (З посібника).



Текст № 4

Ельфійську мову почали офіційно викладають в одному з британських коледжів. ця дисципліна одразу ж здобула велику популярність серед учнів. Сміливість упровадити курс міфічної мови взяв на себе технічний коледж на заходи Великої Британії. На запитання з приводу практичної користі такого курсу викладачі відповідають: «Популярність “Володаря перснів” і знання ельфійської мови допоможе дітям об’єднатися й подолати труднощі перехідного періоду». Джон Рональд Руел Толкієн, будучи професором філології в Оксфорді, почав розробляти нові мови задовго до «Володаря перснів». Тому під час вивчення ельфійської мови можна спиратися не тільки на уривки фраз героїв книжки, а й на ранні наукові роботи Толкієна. В основу ельфійської мови покладено фінську й галльську. Досі її ніколи не вивчали в жодному навчальному закладі, хоча прихильники Толкієна в усьому світі давно пишуть цією мовою вірші (З посібника).



  • На основі прочитаного побудуйте коротенький виступ за темою

«Мовні цікавинки».

Творче конструювання



  • Уведіть у речення слова-пароніми. Поясніть відмінність у значенні.

Уява — уявлення, ефектний — ефективний, мимохідь — мимохіть, тактичний — тактовний, музичний — музикальний, особистий — особовий, громадський — громадянський, ділянка — дільниця.

Практикум із редагування



  • Відредагуйте запропоновані словосполучення.

Забезпечувати безпеку, заключати договір, тяжка біль, важке

положення, здійснити злочин, використати службове положення в корисних цілях, підняти надзвичайно актуальне питання, прийняти участь у засідання, спостерігати на протязі року, поступило в продаж, поговорити по душах, це не відноситься теми, попередити правопорушення.

Дослідження-аналіз


  • Прочитайте уривки з учнівських творів. Поміркуйте, чим викликана їхня недосконалість. Виправте помилки.

  1. У телепередачах завжди перемагає щасливий кінець. 2. Підростаючи, батьки виховували у своїй доньці доброту, чесність, милосердя. 3. На мою думку, добро завжди повинно перемагати, а ще краще, коли цього робити не довелося. 4. Отже, у теперішньому жорстокому та злому світі, зважаючи на те, що зло — це дуже широке поняття: від пошуку їжі хижим звіром до терористичних актів людського суспільства, кожен із нас повинен чинити зло іншим для свого ж добра. 5. У романі добро перемагає тоді, коли в Чіпчиних думках не залишилося нічого хорошого та теплого, коли головний герой убиває вісім людей заради наживи. 6. У дитинстві мати обмочила свою дитину у святій річці. 7. І почалася сварка, яка закінчилася не дуже добре: він зламав хлопцю з іншого класу ніс, за який потім вибачався матері цього хлопця. 8. Мій тато завжди говорить, що добро має перемагати зло, а насильство — це зло, тому йому не місце в нашій родині. 9. У дитинстві мама читала мені казки, де добро перемагало зло, але в сім років мене віддали до школи, ось і почалася тут моя власна пекельна казка.

Практикум із перекладу

  • Перекладіть українською мовою, уникаючи калькування.

Бросаться в глаза, быть на хорошем счету, заказное письмо,

на протяжении десятилетия, действующий закон, пара слов, вынести благодарность, сеть предприятий, верное решение, несопоставимые цифры, вы правы.

лінгвістична гра «нісенітниці»

Методичний коментар. Перед грою вчитель починає з учнями розмову про людей, які люблять розповідати нісенітниці. Пояснює, що в ході гри учні вчитимуться не дозволяти себе обдурювати такими розповідями. Учитель застерігає, що в його розповіді траплятимуться нісенітниці. Якщо учні помітять їх, мають негайно піднести руку й пояснити, що там неправильно. Перемагає той учень, який помітив найбільше нісенітниць і дав пояснення.


  • Знайдіть «нісенітниці» в тексті. Виправте їх та поясніть характер припущених помилок.

Нарешті настав довгоочікуваний день, який завдав радості всім одинадцятикласникам. Ідеться, звичайно ж, про випускний. Тепер до школярів почнуть відноситись як до дорослих людей, адже багато хто після закінчення школи хочуть закінчити ще й вищу освіту. Навчаючись в інституті, університеті чи академії, можна підвищити свій кваліфікаційний рівень. Більшість із випускників хочуть весь час самовдосконалювати свій рівень знань, а деякі мають плани вчитись і працювати одразу. А ще інші планують в майбутньому маніпулювати людьми.

І випускний пройшов досить довго, адже більшість школярів не пили, а просто захоплювалися спиртними напитками поза дверима школи. Тільки деякі були хворі на пристрасть до спиртного.

Усе було просто чудово. Одинадцятикласникам видали атестати, а в кінці випускного директор школи проголосила заповіт випускникам (З учнівських творів).


  1. Підсумок уроку

  2. домашнє завдання

  • Відредагуйте поданий текст.

Зійшлися поляки з козаками під Берестечком. Майже 350 літ минуло з тих пір, а й зараз серце кров’ю обливається, читаючи сторінки, на яких байдужими літерами виписана одна з самих страшних, самих болючих сторінок нашої історії. Козацьке військо було

розбите татарською зрадою, а не ворожою силою, бо в самий розпал битви татарський хан, що був перекуплений поляками, нараз завертає всі татарські полки, тікає з ними з поля битви, чим робить замішання між козаками, а самого Хмельницького, козацького вождя, козацьку надію, бере в неволю і тримає його в себе. І козацьке військо зосталося сиротою: ніхто навіть не знав, що случилось з Хмельницьким, чи він живий, чи він, може, вбитий, чи він полякам на зневагу відданий. Ось тутечки поняли, що значила Богданова голова. Недисциплінована чернь, котру гетьман приводив до порядку одним змахом гетьманської булави, почула тепер свою силу і голосно кричала, що гетьман — зрадник, що він зрадив і утік, а всіх кинув. Даремно старі козаки усовіщали, успокоювали, — чернь нічого не хотіла слухати й вимагала видати всіх полковників та старшину, тоді король і шляхта змилуються на ними (З посібника).

урок № 118

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 50. СПІЛКУВАННЯ З АУДИТОРІЄЮ ЯК ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС. ПРИЙОМИ ВСТАНОВЛЕННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ КОНТАКТУ З АУДИТОРІЄЮ. ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ: ДІАЛОГ-ДИСКУСІЯ

Мета: розширити знання школярів про особливості ведення діалогу з аудиторією, подати відомості про особливості встановлення та збереження уваги; формувати вміння використовувати ці прийоми на практиці; розвивати навички публічного виступу, логічне мислення, творчі й організаторські здібності; виховувати самостійність, толерантність, повагу до думки співрозмовника.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, пам'ятка «Прийоми встановлення та збереження контакту з аудиторією».

ХІД УРОКУ


  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ііі. актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями



  • Дайте відповіді на питання.

т Що заважає сприйняттю промови? т Що сприяє переконливості промови? т Охарактеризуйте основні тропи та фігури. т Яку роль відіграють невербальні засоби спілкування? т Охарактеризуйте жести та ситуації, коли їх доцільно вжити. т Які основні характеристики та властивості голосу? т Чи звертали ви увагу на жести та міміку ораторів, коли дивилися їхні виступи по телебаченню? Як ви гадаєте, наскільки свідомо вони використовують «мову рухів»? Наведіть конкретні приклади.

навчальна лекція



  • Ознайомтеся із змістом лекції. Розкажіть, на які характеристики аудиторії слід зважати під час підготовки виступу.

ЗА ЯКИМИ ПАРАМЕТРАМИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АУДИТОРІЇ?

Існує три групи характеристик аудиторії. Перша з них — формально-ситуативна, яку становлять такі ознаки, як місце проведення зустрічі оратора з аудиторією (зала, окрема чи прохідна кімната, ресторан, польовий стан, майдан тощо), розмір аудиторії (як за кількістю слухачів, так і за площею приміщення), умови спілкування, час виступу й багато інших формально-ситуативних показників, від яких часто залежать особливості та результат промови. Дійсно, саме ці ознаки з початку промови вже змінюють динаміку діяльності оратора. Те, що він підготував, наприклад, для розмови з аудиторією в 400 слухачів, зовсім не так прозвучить для семи слухачів, аргументи на майдані й у лекційній залі також будуть іншими.

Другу групу складають соціально-демографічні характеристики слухачів: соціальний статус, рівень освіти і культури, професійна характеристика, матеріальне становище, соціальне походження, стать, вік тощо. ці дані допоможуть зорієнтуватися в потребах і інтересах аудиторії, у настрої людей, підготувати їх до сприйняття інформації.

Третю групу становлять суто психологічні характеристики людей. Щоб орієнтуватися в них, оратору необхідна сукупність знань про психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні); психічні стани (бадьорість чи пригніченість, працездатність чи втома, зосередженість чи розсіяність); психічні властивості особистості (спрямованість, темперамент, характер, здібності); психічні утворення, надбання (знання, навички, уміння, звички).

Найбільш показовими характеристиками людей є їх психологічні якості. Вони часто лежать на поверхні і проявляються незалежно від людини. Природа й характер прояву цих якостей різноманітні. Низка психологічних якостей — це утворення соціального порядку, інші обумовлені особливостями процесу психофізіологічного розвитку. Детальне розчленування психологічних якостей людей досить умовне, все ж воно дозволяє оратору скласти більш-менш вірний «портрет» аудиторії, що допоможе спрогнозувати ймовірне ставлення слухачів до оратора, визначити, які можуть бути запитання, які форми взаємодії найбільш придатні.

Своєрідність психологічних якостей, наприклад, наочно виступає в аудиторіях, де різний демографічний склад. Так, жінки з більшою увагою слухають образне викладання, легко сприймають яскраві приклади. Чоловіки, теж оцінюючи високо образи і яскравість, більш вимогливі до логіки, доказовості положень; молодь, на відміну від зрілого населення, більш скептична, намагається суперечити оратору; багаті не так сприймають, як бідні, і так по всіх соціальних позиціях, які є своєрідними факторами, від яких залежать певні психологічні якості аудиторії: увага, сприйняття, пам’ять (запам’ятовування під час виступу оратора).

Істотним фактором, що впливає на сприйняття, є установка, яку треба виявити ораторові. Установка — це важлива ланка, що виникає в системі психічної взаємодії індивіда з зовнішнім світом. Вона виражає внутрішній стан готовності людини певним чином сприймати інформацію, готовність до визначеної активності, вибору варіанта поведінки. Установка як би виконує функцію наведення людини на конкретну інформацію, підвищує або послабляє рівень емоційно-чуттєвого відношення до її змісту і форми, впливає на інтенсивність розумового процесу. Необхідно особливо підкреслити таку важливу властивість установки, як вираження готовності особистості до певної форми реагування на інформацію. Це спонукує оратора постійно спостерігати за аудиторією, за її реакцією на принципові положення свого виступу, форму його подачі, манеру своєї поведінки.

Зрозуміло, що для того, щоб продумати свою поведінку, треба заздалегідь ознайомитися з майбутньою аудиторією. Подібна інформація допоможе з’ясувати установку людей, краще продумати технологічні моменти виступу, заздалегідь підібрати методи психологічного та педагогічного впливу на слухачів.

При вивченні аудиторії важливо також з’ясувати очікування. Це суб’єктивна настроєність на щось або на будь-кого, спрямована зацікавленість у чомусь. якщо виступ торкається цієї настроєності людей, вони слухають уважно, легше піддаються співпереживанню. Очікування поширюється не тільки на інформацію, з якою виступає оратор, але часто і на особистість виступаючих. Зрозуміло, що очікування буде в аудиторії в цьому випадку підвищене. Чим ближче до життєвого досвіду сфера, якої торкається оратор, тим більш уважна аудиторія. Підвищену увагу викликає і вторгнення оратора в професійну сферу слухачів.

Наступна психологічна характеристика аудиторії — темперамент. Темперамент — це природна основа прояву психологічних якостей людини. Знання типів темпераменту, їх врахування — одна з умов успішного виступу.

Таким чином, перед виступаючим стоїть непросте завдання установити надійний зворотний зв’язок зі слухачами, уміти керувати ним. Непросте завдання ще й тому, що на практиці ми далеко не завжди маємо можливість ознайомитися з характеристикою аудиторії, і доводиться під час виступу фіксувати її реакцію, вносити корективи у власний виступ. Для встановлення контакту зі слухачами необхідно знати соціально-психологічні способи організації аудиторії. які завдання в цьому вирішує оратор? Перше — це організація аудиторії. Губляться перед аудиторією не тільки оратори-новачки, але і висококваліфіковані фахівці. І тоді — ні слухачі, ні виступаючий не одержують задоволення.

Чи кожна аудиторія впливає на оратора? Так. Адже слухачі — це не просто кількість людей, що сидять разом. Це якісно нове соціальне утворення і соціально-психологічні фактори виявляються в ній обов’язково. Спілкування людей один з одним викликає до життя такий феномен, як стан психічного контакту (З посібника).

Моделювання ситуації



  • Уявіть, що під час виступу оратор почув шум в аудиторії. Поміркуйте, що він міг би сказати. Придумайте фразу, з якою він звернеться до слухачів, та вимовте її з різними відтінками: гнівно, погрозливо, докірливо, з подивом, з проханням, з образою або байдуже.

Риторичний практикум

Підготуйте текст інформаційної промови (3 хв). Обґрунтуйте актуальність обраної теми. Використайте прийоми встановлення контакту з аудиторією.



Теми: Події в Україні; новини науки й техніки; новинки літератури або кіно; роль комп’ютерів у суспільстві.

робота з пам'яткою

Розгляньте пам’ятку. Доповніть її.

ПАМ’ЯТКА «Прийоми встановлення та збереження контакту з аудиторією»

Якою б цікавою не була тема, увага аудиторії з часом розсіюється. Її необхідно підтримувати за допомогою таких ораторських прийомів:


  1. Прийом питання-відповідь. Оратор ставить запитання й сам дає відповідь, висуває можливі сумніви і заперечення, з’ясовує їх і приходить до загального висновку.

  2. Перехід від монологу до діалогу (полеміки. дозволяє залучати до процесу обговорення окремих учасників, активізувати тим самим їх інтерес.

  3. Прийом створення проблемної ситуації. Слухачам пропонується ситуація, яка вимагає питання «Чому?», що стимулює їхню пізнавальну активність.

  4. Прийом новизни інформації, гіпотез змушує аудиторію робити припущення, розмірковувати.

  5. Показ практичної значимості інформації.

  6. Використання гумору дозволяє швидко завоювати аудиторію.

  7. Короткий відступ від теми дає можливість слухачам «відпочити».

  8. Уповільнення темпу з поступовим пониженням сили голосу сприяє привертанню уваги до головних моментів виступу (прийом «тихий голос»).

  9. Прийом градації — наростання змістового та емоційного значення слова. Градація дозволяє посилити, додати емоційної виразності фразі, сформульованій думці.

Практикум із ораторського мистецтва

Уявіть, що ви виступаєте перед учнями та доповідаєте їм про загальний рейтинг класу. Аудиторії це не дуже цікаво. Заведіть дискусію. Поміркуйте, які дискусійні питанням зможуть підвищити інтерес аудиторії?

дослідження-аналіз


  • Обміркуйте запропоновані нижче тези та складіть причиново- наслідкові ланцюжки для доказу тверджень.

1. Багатство має суттєві переваги. 2. Бідність не позбавлена переваг. 3. Багатство є небезпечним. 4. Бідність згубна.

творче конструювання



  • Градація — це риторичний прийом, що полягає в посиленні сили вислову від слова до слова: я хотів її бачити, я дуже хотів її бачити, я прагнув до неї усією душею щохвилини, щосекунди. Градація є ознакою публіцистичної та особливо емоційної промови. Вона ефективна в позитивно налаштованій, доброзичливій аудиторії. Уявіть, що ви завершуєте свій публіцистичний виступ. Вибудуйте завершальну фразу з використанням градації.

1. Це не просто чудово. це. це., просто!.. 2. Ми обов’язково повинні повернутися. ми повинні. ми повинні. 3. Я не можу просто байдуже. я просто. я просто. 4. Ми негайно повинні вжити заходів. ми повинні. ми просто. 5. Досить скаржитися. досить. досить., давайте. давайте. давайте врешті-решт.

творче моделювання



  • Доповніть подані твердження власними думками.

1. Слід (не слід) робити ранкову зарядку, адже. 2. Я хотів би опанувати професію., оскільки. 3. Кожна (не кожна) людина повинна вміти користуватися комп’ютером, бо. 4. Реклама має бути чесною, тому що. 5. Усі (не всі) повинні отримати вищу освіту, адже.

  1. Я хочу вступити в університет (коледж, технікум, училище), бо.

  2. Я ходжу до школи, оскільки.

лінгвістично-риторична гра «так» і «ні» не говорити

Методичний коментар. Учитель готує питання, на які школярі мають відповідати описовими конструкціями, уникаючи слів «Так» і «Ні».

  • Поміркуйте, чи існують питання, на які відповідь дати неможливо? А питання, на які лектор може не відповідати? Дайте відповіді на запропоновані твердження, уникають слів «Так» і «Ні».

  1. Чи гарна сьогодні погода? 2. Ти навчаєшся в школі? 3. Чи маєш

ти кота? 4. Чи був ти в Аргентині? 5. Ти любиш учителів? 6. Ти живеш неподалік від школи? 7. Чи ти щодня виконує домашнє завдання?

  1. Чи пропускав ти уроки з неповажної причини? 9. Чи хотів би ти прогуляти сьогодні? 10. Тебе звуть Олег? 11. Чи володієш ти іспанською мовою? 12. Ти ж не їздиш на автобусі в школу, чи не так?

Виголошення промови. Робота в групах

  • Уявіть, що вам потрібно виголосити текст наступної промови.

Використайте прийом авансування (пригадайте, що це таке),

а потім побудуйте діалог з аудиторією щодо порушених у тексті

промови проблем.

Група 1

Першими, хто впровадив ініціальні скорочення імен, були давні римляни. Так, саме вони додумалися до практичної та вигідної системи скорочень імен, у якій усе було чітко продумано: скорочення «Л.» означало у них «Люцій», «П.» — «Публій», «М.» — «Марк», «Г. » — «Гай» тощо. Тому в записі «П. Овідій Назон» усі знали, що саме означає скорочена літера (З посібника).



Група2

Подвійне ймення було у видатного українського державця Хмельницького. 1834 року визначний україніст Михайло Максимович писав, що звали Хмельницького Зиновій, а ім’я Богдан він одержав від народу. Видатний український історик Іван Крип’якевич у монографії про славетного гетьмана, покликаючись на різні автентичні документи, писав: «Ім’я Хмельницького — Богдан — було народною формою церковного імені Теодор; Хмельницький був іменинником 27 грудня, у день Теодора Начертаного. Духівництво та козацька старшина в урочистій обстановці називали Хмельницького Зиновієм. Мабуть, це було його друге ім’я, як бувало в ті часи, але сам Хмельницький ніколи не підписувався Зиновій, а лише Богдан» (З посібника).



ГрупаЗ

У багатьох народів щодо найменування близнюків склалися своєрідні традиції. Наприклад, у тюркомовних народів є спеціальні імена, призначені для таких дітей, вони неодмінно мають бути співзвучними: Ділмат і Ділфас, Загіда і Загіра, Натік і Намік і под. А ось у м’янмійців узвичаєно давати близнюкам лише одне ім’я, оскільки їх уважають єдиною людиною у двох втіленнях. Носія цього імені визначає жереб, а менш щасливий із пари одержує наймення «Другий» (З посібника).



  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Підготуйте промову за темою «Чи потрібна Україні двомовність».

УРОК № 119


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка