Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка54/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   61

Розробіть пам’ятку «Як написати якісний переказ».

Лексична робота

  • Поясніть значення слів. За потреби скористайтеся тлумачним

словником української мови.

  1. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

Прослуховування тексту

  • Прослухайте текст.

ГАЛШКА ГУЛЕВИЧІВНА —

ГОРДІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО МЕЦЕНАТСТВА

Кожен по-своєму любить Батьківщину: хтось працює для науки, хтось лікує людей, хтось вирішує економічні питання. Хтось — спонсує гуманістичні ідеї суспільства. Історія меценатства сягає віків, а почалося всі ще при дворі Юлія Цезаря, де був на службі чоловік на ім’я Меценат. Він був відомий усій державі, адже Меценат виділяв гроші з власної кишені на благодійність. Учинки цієї людини запам’яталися в історії, таким чином усіх подальших «спонсорів» стали називати меценатами.

Когось може здивувати така жертовність: уміння добровільно прощатися з грішми. Проте знаючі люди стверджують, що у всесвіті діє такий закон: якщо тобі вистачає заробленого — умій поділитися з тим, хто потребує допомоги. Тоді твої статки будуть збережені й примножені. Може, цей неписаний закон знали й благодійники минулого? Чи вони хотіли цим заробити собі слави? Чи ними керувало звичайне людське бажання допомогти?

У будь-якому разі, меценатство існувало завжди й майже всюди, і Україна не була винятком. І що цікаво, доволі часто в нас, на Україні, меценатками були. жінки, дружини заможних державних чи церковних діячів. Хоча тих грошей вони й не заробляли, проте мали право розпоряджатися певною сумою.

Це нагадує історію з єгипетськими пірамідами: вони будувалися на згадку нащадкам про колись владного фараона. Поки піраміди стоять — про володарів пам’ятають. Такі собі «піраміди», щоб не забували майбутні покоління, будували собі заможні українки. їхнім коштом зводили храми, монастирі, а при монастирях — школи, бібліотеки, лікарні. Наша історія й досі ретельно зберігає всі імена.

Однією з таких українських меценатом була Галшка Гуле- вичівна (Галшка — скорочення від польського імені Галжбіта; українською — Єлизавета). Народилася вона 18 грудня 1575 року на Волині. Походила із заможного роду Гулевичів, котрі посідали друге місце за впливовістю серед можновладців Волинської землі й обіймали високі посади воєвод. Деякі представники роду Гулеви- чів були православними священиками — її дід, Феодосій, служив єпископом у Луцьку.

Події, про які буде мова, мали місце в ХVІ сторіччі, а тоді освіта не набула ще великої популярності серед українських жінок. Жінці відводилася почесна роль «берегині роду». Виховання дітей, родина, дім — складало її справу. Проте, така ситуація не була правилом у заможних родинах, тому Галшка навчалася нарівні з чотирма своїми старшими братами. Вона освоїла граматику рідної мови, зналася на латині, польській, старогрецькій і французькій мовах.

У 20 років Галшка вийшла заміж за каштеляна Христофора Потія. Посада каштелян була на той час дуже видною в державних установах, адже він мав доступ до польського сейму.

XVI століття відзначалося напруженими стосунками між православною та католицькою церквами. Такий самий розкол, як у всій державі, відбувся й у родині Галшки: її чоловік був католиком, вона сама — прихильниця православної церкви, що впливало на порозуміння в сімї. У першому шлюбі Галшка прожила близько двох років: чоловік її захворів і помер, не дочекавшись народження доньки Катерини.

Галшка вийшла заміж за київського маршала Стефана Лозку, старшого від неї на цілих 30 років. Це був представник заможного українського шляхетського роду. Галшка вмовила свого чоловіка подарувати їй маєток на Подолі.

У тому ж сторіччі по всій території України діяли так звані братства — духовні організації, завданням яких було навчати, лікувати та всіляко провіщати простий люд. Користь від них була велика, оскільки письменних людей у ті часи було не так багато. Одного осіннього дня, а точніше 15 жовтня 1615 року, Галшка звернулася зі своїм чоловіком та трьома свідками з важливим наміром: передати свій маєток на Подолі в повне розпорядження братства. Галшка не просто подарувала співвітчизникам своє багатство, а з умовою: для навчання дітей і виховання в них українського патріотизму, поваги та любові до рідної історії, мови й культури.

У тому ж році на подарованих Лисаветою Василівною землях був заснований Братський Богоявлений монастир.

До того ж пані Гулевич (Гулевичівна) всіляко підтримувала Луцьке братство.

А за якихось 30 років на місці Київського братства виник перший на Україні вищий навчальний заклад, котрий став для українців тим, чим є Оксфорд для англійців, Сорбона — для французів, Ягелонський університет — для поляків. Це славетна Києво-Могилянська академія, яка здавна має велику популярність серед студентів та відзначається принциповістю у веденні своєї політики. Ім’я Галшки значиться першим у списку фундаторів Києво-Могилянської академії (З журналу; 642 слова).

Складання плану


  • Складіть план.

Усний переказ тексту

  • Перекажіть усно прослуханий текст (1-2 учні).

Письмовий переказ

  • Напишіть письмовий переказ прослуханого тексту.

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Напишіть твір за темою «Меценатство. Чи потрібно воно Україні?».

урок № 127

СКЛАДНІ ВИПАДКИ КООРДИНАЦІЇ ПІДМЕТА І ПРИСУДКА. ТИРЕ НА МІСЦІ ПРОПУЩЕНОЇ ЗВ'ЯЗКИ

Мета: повторити й поглибити знання школярів про складні випадки координації підмета та присудка в реченні; формувати вміння правильно вживати тире на місці пропущеної зв'язки, обґрунтовувати його вживання відповідним правилом, формувати навички правильного інтонування речень із тире; розвивати культуру мовлення; виховувати логічне мислення, повагу до слова, загальнолюдські цінності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, копії текстів.

ХІД УРОКУ



  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

навчальна лекція

Ознайомтеся з текстом. Дайте відповіді на питання: що таке координація підмета з присудком; як узгоджується підмет із присудком у різних випадках.

Координація — поєднання з присудком способом (формою) предикативного зв’язку.

Підмет і присудок перебувають у двобічному предикативному зв’язку, специфіку якого становить взаємозв’язок, взаємозалежність головних членів: Я пишу. Слова я і пишу однаковою мірою залежать одне від одного, форма одного слова визначає форму іншого слова і навпаки. Такий взаємоспрямований зв’язок називається координацією. Координація — це особливий тип узгодження, що виявляється в уподібненні граматичних форм присудка до граматичних форм підмета.

  1. Присудок, виражений дієсловом у формі дійсного способу теперішнього або майбутнього часу, узгоджується з підметом- займенником в особі й числі; а з підметом-іменником — у формі 3-ої особи й числі: Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається (В. Крищенко).

  2. Присудок узгоджується з підметом у роді, якщо він виражений дієловом у формі минулого часу або умовного способу: В степу хату поставив відчайдушний козак (В. Ткаченко); Без жалю, без туги, скоріше радіючи, кинула б вона цей світ... (Панас Мирний).

  3. З підметом, що позначає професію, посаду, звання, рід занять тощо, присудок узгоджується з власною назвою: Професор Ольга Іванівна розповідала голосно; Інженер Михайло Петрович креслив схему.

  4. Якщо підметом є незмінна власна назва або сполучення слів, то рід дієслова-присудка відповідає формі роду пропущеного іменника, що означає загальну (родову) назву: Сочі зустрічало нас теплом (місто); Широко розлилася повновода Янцзи (ріка).

Якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується з опорним словом, що входить до складного найменування: Цей проект розробило МОН України (Міністерство освіти і науки).

  1. У реченнях з однорідними підметами присудок найчастіше має форму множини, але може мати й форму однини: В липні достигають суниця, малина, ожина, чорниця, черемха. В серпні відходить суниця, але з’являється брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина (В. Бондаренко).

  2. Коли підмет виражений іменником (або особовим займенником у називному відмінку та іменником/займенником) в орудному відмінку з прийменником, присудок вживається в множині: Батько й мати щогодини скрізь були біля дитини (О. Головко). Якщо ж дія стосується тільки першого компонента, то присудок має форму однини (інший предмет в орудному відмінку — додаток). Батько з сином розмовляв допізна.

  3. Якщо підметом виступає кількісно-іменна сполука, то присудок може мати форму або однини, або множини: Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко).

  4. Якщо підмет виражений словами більшість, меншість, багато, мало, ряд, частина, кілька, декілька + іменник, то присудок має форму однини (Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечення гуртожитком) або в множині, коли головні члени речення розділені підрядним реченням, коли головні члени є однорідними (Низка питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій формі).

  5. Якщо підмет виражений поєднанням слів багато, мало, чимало, кілька, декілька з іменником у родовому відмінку множини, то присудок найчастіше має форму однини: Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М. Коцюбинський).

  6. Якщо підмет виражений сполукою іменника зі значенням сукупності (гурт, натовп, зграя, група, табун, стадо, рій тощо) в називному відмінку множини з іменником у формі родового відмінка, то присудок вживається в однині: І рій дітей привітненьких на той горбок несе вінок з фіалочок блакитненьких (Л. Глібов).

  7. Коли підмет виражений сполуками типу хтось із нас, кожен з нас, хтось із них, кожен із них, присудок має форму однини: Майже кожен з нас має якийсь свій особистий талант (А. Осипов).

  8. Якщо підмет або присудок чи підмет і присудок одночасно є невідмінюваними частинами мови, то між такими головними членами речення граматично оформленого узгодження немає, вони поєднуються відповідним розміщенням та інтонацією: А я у гай ходила по квітку ось яку! А там деревалюлі. І все отак зозулі: ку-ку! (П. Тичина).

Примітка. Якщо підмет-вигук, присудки, виражені словами, що мають категорію роду, вживаються у формі середнього роду: «Ура!» неслось далеко (С. Скляренко).

  1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21,71,161 тощо), то присудок ставиться у формі однини: 21 студент склав залік; 161 делегат зареєструвався на конференції.

  2. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі відомого науковця). Однак, якщо іменник в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, тоді присудок узгоджується лише з простим підметом в однині (Він із сестрою пішов до тітки).

  3. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися). Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок вживається в однині (Дехто з присутніх участі у голосуванні не брав) (З підручника).

дослідження-відновлення

  • Розкрийте дужки, поставивши дієслова-присудки в потрібній формі.

1. П’ять ораторів (змінитися) за хвилину — так кортить усім говорити. 2. Двадцять один курсант (скласти) літню сесію достроково. 3. Група студентів (прийти) складати іспит. 4. Чотири студентських роки (пролетіти) як один день. 5. За цією справою (проходити) п’ятеро свідків. 6. ДАІ за минулу добу (виявити) 53 порушення.

  1. Преса Донбасу (показати) цікавий відео репортаж про життя відомих політиків. 8. Хтось із них (проходити) повз нашого будинку.

  1. У роботі (бути порушеним) низка проблем. 10. Більшість народних обранців (проголосувати) за цей законопроект. 11. Триста лих мені (дивитися) в вічі (Б. Олійник). 12. Головною темою їхніх розмов (бути) перемога, марш, Прага, чиїсь милозвучні вірші (О. Гончар).

  1. Лише п’ять хвилин (залишитися) до третього дзвінка. 14. Більшість учнів сьогодні на уроці (відповідати) добре. 15. Минулого року музичні школи міста (закінчити) близько 50 учнів.

практикум із перекладу

  • Перекладіть українською мовою.

  1. С трудом пять худых кляч тащили наши повозки по извилистой дороге. 2. Несколько повозок въехало на двор гостиницы.

  1. Несколько пуль провизжало над моей головой. 4. Тут толпилось шумно десятка два грузин и горцев (Из соч. М. Лермонтова).

  1. С этим решением были согласны брат и сестра. 6. Книг сохранилась самая малость. 7. Уйма писем отправлена вчера вечером.

  1. Двое учеников поднялись и вышли за дверь. 9. Возле дома сидело несколько мужчин, тихо разговаривая о чем-то очень серьезном.

Дослідження-аналіз

  • Підкресліть головні члени речення. Поясніть особливості узгодження підмета з присудком.

1. Більш як сто років на Потебню посилається та цікавиться його ідеями велика кількість авторів (З журналу). 2. Вслід за ними то тут, то там за садками проривалося незрозуміле, виюче, розкотисте а-а-а!.. а-а-а! (О. Гончар). 3. Дехто з мовознавців, як зазначалося, вважає, що поділ слів на склади певною мірою пов’язаний із морфологічним членуванням слів (Н. Плевако). 4. Три місяці пробігло, мов кораблі веселі в морі — всіма цвітами процвітані, добрим скарбом переповнені (П. Тичина). 5. Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевченко). 6. Раділи і садок, і поле, і долина (Л. Глібов). 7. Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга охопили Петрове серце (Панас Мирний). 8. Шість впевнених бійців із Цуповського роду в атаки кидались, проходили фронти (М. Бажан). 9. Райвно розглянув питання успішності в школах (З посібника). 10. Півсотні літ минуло з того, чимало вибігло води, як привели шляхи Рудого селянським хлопчиком сюди (М. Упеник).

  1. Три безлічі бульбашок котяться й котяться вітром і жаб’ячі очі на мене здивовано мружать (В. Балдинюк).

Вибіркова робота

  • Оберіть правильний варіант координації підмета з присудком.

1. Газета «Урядовий кур’єр» надрукував / надрукувала текст

цього закону. 2. Триста п’ятдесят один депутат підтримали / підтримав цей законопроект. 3. Я з чоловіком пішли / пішла в театр.



  1. Більшість студентів, аспірантів, викладачів прийшла / прийшли на мітинг. 5. Решта зауважень не стосуються / не стосується теми розмови. 6. Чимало труднощів випали / випало на її долю. 7. Частина старшокласників вирішала / вирішило поїхати в Ужгород.

  1. ООН підтримав / підтримала визвольний рух у державі. 9. На допомогу нам прийшла / прийшли Наталка та Тетяна. 10. У нашому саду зацвіли / зацвіло три вишні. 11. Десять шкіл нашого району розпочали / розпочало навчальний рік у нових приміщеннях.

  1. Багато учнів нашого класу перемогли / перемогло на олімпіаді з інформатики.

робота з навчальним матеріалом

  • Пригадайте, коли між підметом і присудком може ставитися

тире. Порівняйте свої відповіді з наведеними нижче правилами.

Між підметом і присудком може ставитися тире, якщо в реченні пропущено дієслово-зв’язку. Тире ставиться: 1) якщо підмет і присудок виражені іменником або кількісним числівником у називному відмінку: Здоров’явсьому голова (Народна творчість) або інфінітивом: Вік звікуватине в гостях побувати (Народна творчість); 2) якщо перед присудком ужито слова те, це, оце, ось, це значить: Краса лицяце половина приданого (Народна творчість) (З посібника).



Примітка. Перед заперечним присудком, вираженим іменником у називному відмінку із заперечною часткою не, тире звичайно не ставлять: Серце не камінь.

Тире ставимо й перед єднальними сполучниками і (й), та (або зрідка після них) між двома присудками, якщо другий із них виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим: Земля на прощання усміхнуласьі потемніла (Панас Мирний).

пошуково-вибіркова робота


  • З наведеного тексту випишіть лише ті речення, у яких між підметом та присудком повинно ставитися тире.

Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини. Дитина дзеркало родини: як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька. Людина народжується на світ не для того, щоб звикнути безвісною пилинкою. Любов це насамперед відповідальність. Совість емоційний страж переконань. Роки дитинства це насамперед виховання серця. Людина така, яке її уявлення про щастя. Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов (З мережі Інтернет).

пунктуаційний практикум



  • Поставте, де потрібно, тире між підметом та присудком.

Київ жива, нетлінна історія народу, місто-герой, оповите немеркнучою славою. 2. Мова це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. 3. А вчитель це, по суті, інженер людських душ. Чистих, довірливих, прекрасних. І найперше, найвище покликання вчителя віддати своє серце дітям. 4. Живопис це музика барв і кольорів, це пісня, яка застигла на полотні. 5. Це була найулюбленіша робота відтворювати

на полотні художній образ, виписувати цільний людський характер.



  1. Ми Хмельницького сини. 6. Завдання молоді учитися. 7. Жити значить працювати. 8. Жити вірі й правді служити. 9. Живеш і жди. Народжуйся і жди (В. Стус).

Пояснювальний диктант

  • Запишіть речення під диктовку. Поясніть уживання розділових

знаків.

1. Яке то щастя — свій народ у щасті бачити! (Д. Павличко).



  1. В Україні своїй я — творець чи рослина? (Н. Опанасенко).

  2. Я, серденько, не просто штука. Я — степовий козак! (Л. Глібов).

  3. Є боротьба за долю України. Все інше — то велике мискобор- ство (Л. Костенко). 5. Степи — розорані вкраїнські океани. А дух чорнозему — дурманний, в’язкий та густий (Є. Гуцало). 6. Вкраїни я громадянин (Б. Дегтярьов). 7. А я не раб, не хитрий служка, чия натура, як подушка (Д. Павличко). 8. Поезія — то сплави цвіту й болю вразливої і чуйної душі (Д. Лученко).

Творча робота

  • Продовжте речення. Підкресліть присудки. Визначте їхній вид

і спосіб вираження. Поясніть наявність чи відсутність тире.

1. Добро це. 2. Добро творити. 3. Добро не. порядною людиною. 4. Зробити комусь приємне. 5. Завдання кожної людини. добро. 6. Живеш і. добро.

!V. ПІДСУМОК УРОКУ


  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Перепишіть речення. Розкрийте дужки, узгоджуючи підмет

із присудком.

1. Багато вчених (вважати), що при складоподілі потрібно враховувати характер сполучуваності звуків (Н. Плевако). 2. Це «ой» (тягнутися, підноситися) усе вище й вище (Я. Баш). 3. Більшість (не підтримати) запропонований проект постанови (З газети). 4. Катерина з братом аж (злякатися) (Є. Гуцало). 5. Решта студентів групи (поїхати) на канікули в Карпати (З газети). 6. Усі 30 студентів (узяти) участь у геологічній експедиції (З газети). 7. Переважна більшість овець (прокидатися) разом із вівчарем (П. Коельо). 8. Сто градусів Цельсія (визначати) температуру кипіння води при тиску 760 мм ртутного стовпа (З підручника). 9. їх семеро (вижити) після того тяжкого бою (З посібника). 10. Частина промислових виробів (іти) на експорт (З посібника). 11. (Не прийнятись) три ясени (Т. Шевченко).

урок № 128

урок розвитку комунікативних умінь № 56. контрольне АУдіюВАннЯ

Мета: удосконалювати навички сприймати матеріал на слух; розвивати пам'ять, логічне мислення; перевірити рівень сформованості комунікативних умінь; виховувати повагу до культурних пам'яток рідного народу. Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, тестові завдання.



ХІД УРОКУ

  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. прослуховування тексту

Прослухайте текст. Намагайтеся запам’ятати якомога більше деталей.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка