Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка55/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   61

Пам'ять — надзвичайно важлива моральна категорія. Поважливе ставлення до пам’яті предків — це міст, прокладений від покоління до покоління. Пам’ять про життя й діяльність предків видатних кожен народ береже як найдорожчу святиню.

Найпершими пам’ятками були народні історичні пісні та билини, де реальне перемежовувалося з фантастичним. Легенди про Кирила Кожум’яку та Іллю Муромця дожили до наших днів і, зберігаючи пам’ять звитяжної України-Русі, увійшли до золотого фонду вітчизняної й світової культури.

Після утвердження на Русі християнства та виникнення слов’янської писемності з’являються вітчизняні апокрифи — розповіді про святих та праведників — стародавні писемні пам’ятки. Розвивається руський іконопис — і кожен іконний лик також є своєрідною пам’яткою певній особі чи події. Будівництво храмів у пам’ять про події та конкретних осіб — теж частина монументальної пам’яті людства.

XVIII століття принесло в наше життя європейські традиції. Обов’язковою умовою європеїзації міст стала наявність на їх вулицях, майданах та парках монументальних творів, у тому числі й пам’ятників, споруджених на честь важливих історичних подій та історичних осіб.

У Російській імперії перевагу віддавали пам’ятникам на честь царствених осіб і видатних військових та історичних діячів.

Найперший пам’ятник Києва — це колона, зведена над каплицею Хрещатицького струмка, «де благородного великого князі Володимира діти хрещені» (так сказано в «Географічному описі Києва» 1786 року). Джерело, у якому було охрещено дванадцять синів князя, було серед найперших святинь православної церкви. Саме тому над тонким струменем святої води було зведено дерев’яну капличку, від якої розпочинались урочисті хресні ходи в дні православних свят. Каплички, які, руйнуючись, змінювали одна одну, незмінно прикрашали ікони із зображенням святого Володимира та святої Ольги, а також перших руських мучеників Бориса та Глі- ба. 1802-1808 рр. було вибудовано кам’яну каплицю, увінчану вісімнадцятиметровою колоною з встановленим на капітелі хрестом на кулі. На підніжжі колони було викарбовано посвяти князеві Володимиру та цареві Олександру І, за царювання якого було створено композицію. Зрозуміло, пам’ятник було освячено київським митрополитом. У народі колону прозвали нижнім пам’ятником князю Володимиру.

У роки радянської влади каплицю знищили, перетворивши на звичайнісіньку арку, джерело ув’язнили в колектор, хрест скинули, а сам пам’ятник перетворили на «Колону Магдебурзького права». Монумент було реставровано лише до 1000-ліття хрещення Русі.

1853 року святому рівноапостольному князеві Володимиру було відкрито ще один пам’ятник. Відлита в Петербурзі Петром Карловичем Клодтом фігура князя зайняла своє місце на високому постаменті роботи архітектора Костянтина Андрійовича Тона. Ще один відомий майстер — скульптор Володимир Іванович Демут- Малиновський — прикрасив п’єдестал барельєфом «Хрещення киян» та скульптурними елементами: гербом міста Києва та орденом святого Володимира. Десь на висоті 20 метрівтримає Володимир свій хрест. Князь зображений у ту мить, коли таїнство хрещення відбулося. його погляд спрямовано на Схід. Накинута на кафтан чудова мантія, великокняжа шапка в руці засвідчують офіційність та державну значущість того, що сталося.

Тоді ж, у 50-х роках ХІХ століття, виникла ідея встановити пам’ятник Богдану Хмельницькому. Проте указ про створення монумента був виданий царем лише 1869 року.

З метою економії коштів, яких було небагато, авторові ескізних рисунків пам’ятника Михайла Йосиповичу Микешину довелося відмовитися від багатьох елементів задуманої багатофігурної композиції. Не вистачало грошей на виконання барельєфів «Битва під

Збаражем» та «В’їзд Хмельницького до Києва», на скульптуру переможеного шляхтича. Не знайшлося місця кобзареві, в образі якого вгадувався Тарас Шевченко. З політичних мотивів цар «заборонив» коневі гетьмана топати польське знамено.

Коштів було так мало, що невідомо, коли змогли б приступити до виконання пам’ятника, якби морське відомство не передало для виготовлення статуї 1600 пудів корабельної міді.

Микешин не був скульптором — він був автором рисунків- проектів, талановитим та досвідченим рисувальником. Скульптор Пій Адамович Веліонський відлив у Петербурзі статую гетьмана, а Артемій Лаврентійович Обер створив фігуру коня. Привезена 1880 року до Києва композиція досить довго пролежала у дворі Ста- рокиївської поліційної дільниці. «Прийшов Богдан до Києва вдруге, ще й без паспорта, а його заарештували», — негайно відреагували на цей факт кияни.

Місто передало на спорудження пам’ятника гранітні брили, що лишилися від будівництва опор Ланцюгового моста. З них було виконано постамент. Місця передбачених первісним проектом барельєфів зайняли недвозначні написи: «Волим по Царя Восточного»та «Богдану Хмельницкому Единая Неделимая Россия».

Цікаво, що вибір місця для встановлення монумента збурив громадську думку. Київське духовенство поскаржилося святійшому Синодові: «.місцем для встановлення пам’ятника було призначено Бессарабську площу, однак київська міська Дума постановила спорудити пам’ятник на Софійській площі. У визначеному місці. всякому, хто прямує до собору, буде видно не вівтарну стіну, а задню частину коня. Таким виглядом буде знічений кожен благочестивий християнин, що творить на собі хресне знамення.».

Пам’ятник установили, знайшовши компроміс. Скульптурну групу розвернули так, що гетьман був змушений вказувати булавою на Москву замість Польщі, якій, відповідно до задуму авторів, мав погрожувати.

Незважаючи на відхилення від задуму, пам’ятник Хмельницькому є видатним твором монументальної скульптури та яскравим символом Києва.

Узимку 1909 року група київських учених висловилася за встановлення в місті між Софійським собором та Михайлівським монастирем «Історичного шляху» — алеї з двадцяти пам’ятників видатним діячам вітчизняної історії. Оскільки такий задум потребував серйозних витрат, врешті-решт вирішили обмежитися встановленням пам’ятників засновникам Києва, князеві Олегу, княгині Ользі, Святославу Ігоровичу та Ярославу Мудрому.

Суперечки щодо кандидатур для увіковічення тривали ще дуже довго. З-поміж задуманих пам’ятників відбувся єдиний — княгині Ользі.

Монумент було встановлено на Михайлівській площі (автори — Іван Кавалерідзе, Федір Балавенський, Павло Сніткін та Володимир Риков). На постаменті з рожевого граніту, у центрі, розмістили скульптурне зображення княгині; ліворуч, на підвищенні, стояв апостол Андрій Первозванний, праворуч всадовили просвітителів слов’янського люду Кирила й Мефодія. Під статуєю княгині прочитувався напис: «Сия первая вниде в Царство Небесное от Руси, сию бо хвалят русские сынове яко начальницу», нижче було додано: «Дар Государя Имеператора городу Киеву. Лето от Р. Х. 1911.» Справді, частину грошей на пам’ятник пожертвував Микола Романов.

Доля монумента сумна: 1919 року статую Ольги було скинуто 1923 року познімали статуї апостола та просвітителів, 1926 — демонтували постамент і знищили затишний сквер, що був розташований поруч. Під клумбою ще десятки років була закопана розколота навпіл статуя княгині. Пам’ятник, що височіє на цьому місці нині, є відновленням давнього, зруйнованого.

Навесні 1936 року Всеукраїнська Академія наук постановила спорудити над могилою Михайла Грушевського на Байковому кладовищі величний пам’ятник. Проект надгробка виконав видатний український архітектор, професор Київського художнього інституту Василь Кричевський, причому зробив це безкоштовно. Проект передбачав створення гранітного обеліску з виконанням на ньому барельєфом ученого. Скульптор Іван Макогон блискуче втілив задум архітектора. До речі, надгробок на могилі М. Грушевського став першим у Києві пам’ятником, виконанням з «вічного матеріалу» — граніту.

Урочисте відкриття пам’ятника не відбулося, що цілком зрозуміло: наближався 1937 рік. (За О. Анісімовим; 920 слів).



  1. ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАННЯ

► Виконайте тестові завдання.

  1. Найпершими пам’ятками історії та культури України-Русі вважаються.

А Скіфські баби;

Б знайдені при розкопках предмети побуту;

В руїни Десятинної церкви в Києві;

Г народні історичні пісні та билини.



  1. Європейські традиції в життя українців принесло.

А XVI століття; Б XVII століття;

В XVII! століття; Г ХІХ століття.



  1. Найперший пам’ятник Києва.

А Пам’ятник Богдану Хмельницькому;

Б пам’ятник князю Володимиру;

В колона, зведена над каплицею Хрещатицького струмка;

Г пам’ятник княгині Ользі.



  1. За радянської влади нижній пам’ятник князю Володимиру перетворили.

А На «Колону Магдебурзького права»;

Б елемент огорожі парку;

В альтанку;

Г склад.


  1. Пам’ятник князеві Володимиру на схилах Дніпра було відкрито. А 1753 року; Б 1823 року;

В 1853 року; Г 1953 року.

  1. Автором бронзової статуї князя є.

А Петро Карлович Клодт;

Б Костянтин Андрійович Тон;

В Володимир Іванович Демут-Малиновський;

Г Михайло Йосипович Микешин.



  1. Ідея встановити пам’ятник Богдану Хмельницькому виникла. А в 50-х роках XVIII століття;

Б в 50-х роках ХІХ століття;

В в 90-х роках ХІХ століття;

Г в 50-х роках ХХ століття.


  1. Проект пам’ятника передбачав закріплення на п’єдесталі барельєфа.

А «Битва під Жовтими Водами» та «В’їзд Хмельницького до Києва»;

Б «Битва під Берестечком» та «В’їзд Хмельницького до Києва»; В «Битва під Збаражем» та «В’їзд Хмельницького до Києва»;

Г «Битва під Полтавою» та «В’їзд Хмельницького до Києва»;


  1. Бронзову статую гетьмана відлив.

А Артемій Лаврентійович Обер;

Б Пій Адамович Веліонський;

В Михайло Йосипович Микешин;

Г Василь Кричевський.



  1. Слово компроміс має таке лексичне значення.

А згода, порозуміння, досягнуті шляхом взаємних поступок;

Б складова частина, елемент чогось;

В побудова твору мистецтва, зумовлена його змістом, характером і призначенням;

Г пристрій, що діє автоматично за наперед складеною програмою.



  1. Найперший у Києві пам’ятник із граніту — це.

А Пам’ятник князю Володимиру;

Б пам’ятник Тарасові Шевченку;

В пам’ятник Іванові Франку;

Г нагробок Михайлу Грушевському.



  1. Поважливе ставлення до пам’яті предків — це..

А Джерело інформації про минуле народу;

Б скарбниця народної мудрості й моралі;

В запорука плекання національного характеру в молоді;

Г міст, прокладений від покоління до покоління.




Оцінювання контрольного аудіювання

Номер

завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Правильна

відповідь

Г

В

В

А

В

А

Б

В

Б

А

Г

Г




  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Дібрати невеличкий текст для аудіювання та написати до нього тестові завдання.

урок № 129

СКЛАДНІ ВИПАДКИ КВАЛІФІКАЦІЇ ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ

Мета: розширити відомості учнів про складні випадки кваліфікації другорядних членів речення; формувати вміння правильно визначати члени речення в мовленні; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця «Диференційні ознаки другорядних членів речення», схема «Другорядні члени речення».

ХІД УРОКУ


  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями

  • Дайте відповіді на питання.

т Які ви знаєте другорядні члени речення? т Для чого служать другорядні члени речення? т Що називається додатком? Які бувають додатки? т Дайте визначення означення. Які бувають означення? т Який член речення називають обставиною?

  1. засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

навчальна лекція

  • Ознайомтеся з текстом.

Проблема визначення членів речення постала водночас із виникненням синтаксичного підходу до аналізу лінгвістичних явищ. Члени речення вичленовуються з речення як його будівельні компоненти, що характеризуються певною семантикою. Поза реченням члени речення не існують. Підсумовуючи ознаки членів речення, виділені при їх вивченні в різні періоди й у різних аспектах, їх варто розділити на структурні та семантичні. Структурні ознаки членів речення включають: 1) участь у формуванні структурної схеми речення; 2) спосіб вираження членів речення; 3) форму підрядного прислівного синтаксичного зв’язку (узгодження, кореляція, керування, прилягання); 4) синтаксичну позицію. Структурні властивості репрезентують особливості й закономірності вираження членів речення і сигналізують про категорійну семантику останніх.

При кваліфікації члена речення особливе значення має тип семантико-синтаксичних відношень між словами, які формуються особливостями категорійної семантики головного слова і залежного слова, закономірностями їх взаємодії (дорога (яка? (частиномовний статус головного слова) куди? (категорійна семантика залежного слова)) ліворуч). Тому при кваліфікації другорядних членів речення слід враховувати: 1) семантико-синтаксичні функції певного другорядного члена речення; 2) входження / невходження до номінативного мінімуму речення; 3) морфологічне вираження другорядного

члена речення й граматичні засоби зв’язку з означуваним членом речення; 4) синтаксичну роль; 5) лексичне значення означального й означувального членів речення; 6) позиційну закріпленість / неза- кріпленість при актуальному членуванні речення; 7) співвідношення з відповідним компонентом семантико-синтаксичної структури речення. До основних способів розмежування другорядних членів речення при врахуванні їхніх структурно диференційних ознак слід віднести: 1) смислові питання, спрямовані на відображення семантико-синтаксичного статусу другорядного члена речення; 2) морфологічне вираження другорядного члена речення; 3) супідрядні зв’язки між другорядними членами речення як показник однорідності їх семантико-синтаксичного статусу; 4) врахування особливостей категорійної семантики головного слова; 5) можливість синонімічної заміни одних словосполучень іншими (учитель школишкільний учитель); 6) урахування реального відчуття просторових відношень, місця розташування чого-небудь і в силу цього поступової втрати іменником власної категорійної семантики (За дверима було темно); 7) урахування лексичного значення головного й залежних слів (А. Загнітко).

досліджен ня-характеристика



  • Визначте, якими членами речення виступають виділені слова.

Свою думку аргументуйте.

1. Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Панас Мирний). 2. Далекий острів заліг хмарою в небі (М. Коцюбинський). 3. Виходить дівчина із хати води з криниці набирати (А. Малишко). 4. З-за лісу, з-за туману, Місяць випливає (Т. Шевченко). 5. Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка). 6. Ми у грозах радісно зростали, щоб у дні ці сонячні прийти (В. Сосюра). 7. Високо- високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (М. Коцюбинський). 8. Десь на сусідню вулицю дівчата понесли свою тиху пісню про кохання (М. Стельмах).

Вибірковий диктант


  • Випишіть із поданих речень лише обставини, визначте їхній вид

та спосіб вираження.

1. Густий запах пізніх гречок і сухої стерні повівав з поля (М. Коцюбинський). 2. Місяць поволі скочувався у лісову гущавину (М. Стельмах). 3. Над озером пливла м’яка й тендітна тиша (М. Хвильовий). 4. Пішов кобзар по вулиці — з журби як заграє (Т. Шевченко). 5. Білокрилими кораблями пливли сліпучо-білі хмари (З. Тулуб). 6. За повіткою дзюрчали потоки й виносили свою пісню в голубу невідому даль (М. Хвильовий). 7. В садках солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (М. Коцюбинський).

Робота з таблицею

► Розгляньте таблицю.




Диференційні ознаки другорядних членів речення

Додаток

Означення

Обставина

  1. виражає об’єктні семантико- синтаксичні відношення;

  2. входить

у формально- синтаксичну структуру речення як його другорядний член;

  1. у типових випадках виражається іменником;

  2. у типовому вияві стоїть після опорного слова;

  3. поєднується

з опорним словом підрядним прислів- ним синтаксичним зв’язком у формі керування;

  1. не виявляє позиційної закріпленості при актуальному членуванні речення

  1. виражає означальні семантико- синтаксичні відношення;

  2. входить

у формально- граматичну структуру речення як його другорядний член;

  1. у типових випадках виражається прикметником;

  2. у типовому вияві стоїть перед опорним словом;

  3. поєднується

з опорним Словом підрядним прислів- ним синтаксичним зв’язком у формі узгодження або кореляції;

  1. не виявляє позиційної закріпленості при актуальному членуванні речення

  1. виражає обставинні семантико- синтаксичні відношення;

  2. входить

у формально- синтаксичну структуру речення як його другорядний член;

  1. у типових випадках виражається прислівником, інфінітивом;

  2. у типовому вияві стоїть у постпозиції;

  3. поєднується

з опорним словом підрядним прислів- ним синтаксичним зв’язком у формі прилягання;

  1. не виявляє позиційної закріпленості при актуальному членуванні речення


Дослідження-аналіз

► Визначте, у якій із наведених конструкцій залежне слово є не- узгодженим означенням, а в якій — додатком.

1. Гідність людини. 2. Вода озера. 3. Очі матері. 4. Цвіт калини.



  1. Спів дівчат. 6. Промова депутата. 7. Оформлення документів.

  1. Визволення народів. 9. Сукня з льону. 10. Колір неба. 11. Читання тексту. 12. Кора дерева. 13. Перепис населення. 14. Розмова хлопців.

  1. Утвердження істини. 16. Берег озера. 17. Студент університету.

  1. Щастя материнства. 19. Обкладинка книги. 20. Сторінка листа. 21. Риса характеру. 22. Кучугури снігу. 23. Вікна класу. 24. Ряд верб. 25. Кущ троянд.

дослідження-трансформація

  • У поданих реченнях замініть, де можна, узгоджені означення

неузгодженими.

1. Золотий навскісний промінь підпалив мою герань (І. Жи- ленко). 2. На гірських вершинах нависли димні хмари (О. Гончар).



  1. Казочки бабусині, при самотньому життя, осторонь од товариства, пластом ложилися на дитячий розум (Панас Мирний).

  2. Осінній холодок над спраглою землею Шатро гартоване широко розіп’яв (М. Рильський). 5. Міцні Олегові руки підкорили собі човен (Д. Бедзик). 6. Вербовий гай на тім боці повивсь у темряву, почорнів, блакитні гори стали синіми та хорошими (М. Коцюбинський).

Творче конструювання

  • Складіть речення, у яких подані слова та словосполучення виступали б означеннями.

Із зеленими очима, зопалу, чорні, з яблуні, імені Г. С. Сковороди, радісний, високого зросту, вчора, років двадцяти.

пояснювальний диктант



  • Запишіть подані речення. Поясніть розділові знаки. Визначте

всі другорядні члени. Свою думку аргументуйте.

1. Пишається проти сонця гай, увесь у блискучих краплях, як у дорогому намисті (С. Васильченко). 2. Іду майданом, розгортаю листя і слухаю вечірній спів соборів (І. Жиленко). 3. Химерними візерунками лягли на шлях тіні акацій (О. Гончар). 4. Наш отаман Гамалія, отаман завзятий, забрав хлопців та й поїхав по морю гуляти. із турецької неволі братів визволяти (Т. Шевченко). 5. Самотній, з журавлем, колодязь над полем журиться давно (М. Драй-Хмара). 6. Гарячі соняшники то тут, то там вишикувались в окремі ділянки й задумливо посхиляли свої жовті голови (М. Хвильовий). 7. Трохи вірить серце в забобони, логікам усім наперекір (М. Рильський). 8. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, укриті шкурами, закурені в далекій дорозі (М. Коцюбинський).



  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

► Проаналізуйте другорядні члени речення за схемою.


Другорядний член речення

Питання, на яке відповідає

Член речення, яким виступає

Від якого слова залежить

Якою частиною мови виражений






















  1. На крайній вулиці ростуть осокори (В. Собко). 2. Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені не весело було й на нашій славній Україні (Т. Шевченко). 3. Коли почую твій співучий голос, І легкий сміх навколо забринить, Мені здається: серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить (П. Филипович). 4. Далеко внизу в синьо-білій пітьмі вгадувалася Десна й ліси на Задесенні (Ю. Муш- кетик).

урок № 130


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка