Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка57/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   61

урок розвитку комунікативних умінь № 58. переклади євангелія. псалми т. шевченка. основні мовні стильові засоби конфесійного стилю. маркована (конфесійна) лексика. старослов'янізми — мовна ознака конфесійного стилю. інверсійний порядок слів

Мета: продовжувати роботу над конфесійним стилем української мови; формувати вміння виявляти основні мовні стильові засоби конфесійного стилю в текстах; виховувати повагу до історичного минулого України, до видатних діячів.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів.

ХІД УРОКУ


  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

  3. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Заслуховування повідомлень про особливості перекладів Євангелія українською мовою

  1. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ

ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Робота в групах. Робота з текстом



Прочитайте текст. Розробіть до нього тестові завдання. Перевірте одне одного за складеними тестами.

Культові книги почали перекладати з грецької мови старослов’янською й використовували в релігійних обрядах, додаючи окремі українські вимовні й граматичні риси. Учені вважають, що такі тексти в Х^ столітті вже читали по-українському. Відомо, що в церквах використовували й давню українську мову, про що свідчать численні переклади фрагментів із Біблії. Найціннішою пам’яткою того періоду є писане давньоукраїнською мовою Пере- сопницьке Євангеліє, що стало національною святинею українців. Про становлення конфесійного стилю в українській мові свідчить і той факт, що палкий захисних церковнослов’янської мови Іван Вишенський частину своїх послань написав простою українською мовою.

З 1686 р. Росія підпорядкувала українську православну церкву російській, а служба Божа й церковні книги українською мовою були заборонені. З того часу з невеликою перервою (1918-1928 рр.) і аж до проголошення України незалежною соборною державою конфесійний стиль із відомих причин не мав можливостей для вільного розвитку на етнічних українських територіях.

Однак розвиток нової української літературної мови, зокрема її художнього стилю, на початку ХІХ ст. стимулює й розвиток конфесійного стилю. У 40-х роках ХІХ ст. з’являється український переклад Євангелія Маркіяна Шашкевича, поширюються українською мовою псалми. Філософськи-поетично трансформує біблійні сюжети й образи Тарас Шевченко («Давидові псалми», «Марія»). У 60-х роках ХІХ ст. переклад Євангелія зробив П. Морачевський. Разом з Іваном Пулюєм Біблію перекладав Пантелеймон Куліш, а після його смерті працю завершував Іван Нечуй-Левицький.

У Західній Україні греко-католицька церква використовувала спочатку для окремих жанрів, а потім і для всіх інших українську мову. У 30-х — на початку 40-х років українська мова широко використовувалася як культова (За Л. Мацько та О. Мацько).

Бесіда з учнями



Пригадайте основні мовні особливості конфесійного стилю. Ознайомтеся з текстом. Порівняйте свої відповіді. Складіть таблицю «Мовні особливості конфесійного стилю».

Лексичні особливості

Це передусім такі найменування:

  1. центральні, основоположні назви: Бог, Ісус (Ісус Христос), Дух Святий, Богородиця, Матір Божа, ангел, апостол, пророк;

  2. назви служителів релігії: патріарх, митрополит, єпископ, архієрей, архімандрит, піп, священик, дяк, диякон, дзвонар, монах;

  3. назви таїнств, церковних свят, елементів християнської обрядовості: хрещення, миропомазання, покаяння (сповідь), причастя, вінчання, літургія, говіння;

  4. назви постів: Різдвяний піст (Пилипівка), Петрів піст (Петрівка), Піст Великий (Велика Чотиридесятниця, Великоговіння), піст Страсного тижня;

  5. назви різних конфесійних реалій, понять: літургія, вівтар, престол, храм, церква, ікона, молитва, кадило, гріх, піст, провидіння, автокефалія, амінь;

  6. деякі поняття-назви неправославних релігій: індульгенція, кірха, конгрегація, Аллах, костьол (костел), курія, маца, мечеть, нунцій, халіф, целібат, Ягве (Яхве, Єгова), абат тощо.

Серед конфесійної лексики немало старослов’янізмів: агнець, благословенний, блаженний, взивати ін.

Граматичні особливості.

Поширені серед них такі:

  1. переважання розповідних, до того ж стандартно-стійких, здебільшого синтаксично повних, простих і складних речень найрізноманітнішої будови: Як він наближався до сходу з гори Оливної, то весь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили...;

  2. синтаксична схожість початкових структур, часто з тим самим службовим словом: А як молитися, то...; А ти, коли молишся...; А як молитися...

Виникає таке питання: «Що дає підстави долучити конфесійний стиль до відомих стилів?»

Найприкметніша риса — значна кількість, так званих, маркованих слів, тобто пристосованих до цього стилю. Наприклад, акафист (акатист)похвальна пісня на честь Ісуса Христа; митрабогослужбовий головний убір єпископа, архимандрита та нагороженого нею протоієрея, що має вигляд корони, оздобленої іконами; кадильницябогослужбова посудина, що являє собою круглу чашу з кришкою на ланцюжках, у яку на жевріюче вугілля кладуть ладан для здійснення кадіння; мощінетлінні рештки тіла святого, які є предметом релігійного вшанування; хоругва (корогва)церковне знамено із зображенням священної особи чи події, яке виносять під час урочистих процесій та хресних походів.

Синтаксичні особливості

  1. інверсійний порядок слів у реченні та словосполученні, що підкреслює урочисту піднесеність мови релігійного змісту: Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити (Євангеліє від св. Матвія 6.7). Інверсія є нормою виразів: Матір Божа, Син Божий, Різдво Христове, Господь Всемогутній, Агнець літургійний, Хрещення Господнє, Хліб Святий, Служба Божа, Піст Великий, Стрітення Господнє тощо.

  2. значна кількість перифраз, алегорій, метафор, порівнянь, слів з переносним значенням: Я зруйную цей храм рукотворний,— і за три дні збудую інший, нерукотворний (Євангеліє від Марка 14).

Для творення образів часто використовуються слова: апостол, нива, світло, вода, вхід, дзвін, літургія, молебень, піст, иждень, хліб, чаша та ін., й вирази: духовні очі, хліб життя, цілування хресне, Святі Дари тощо.

Слід зазначити, що існують навіть вітання та прощання у буденні, а ще більше у святкові дні: Христос воскрес! Воістину воскрес!; Слава Ісусу!Навіки слава!; З Божем днем Вас!; З Богом!; Мир дому сьому і всім живущим у ньому та ін. (Н. Приходна).

дослідження-аналіз

► Укажіть, які питомі українські слова чи вирази є відповідниками старослов’янізмів. Поясність, з якою метою ці старослов’янізми були вжиті письменниками.


  1. До його кралася змія крилатая, з сім’ю главами (І. Котляревський). 2. Возвеличу малих отих рабів німих! (Т. Шевченко).

  1. Фавор-гора, неначе з злата-серебра, далеко, високо сіяє. Чи зважусь я свої персти несмілі до золотої міри простягти? (П. Грабов- ський). 4. Яку тропу в далекі далі тобі вказав невхильний перст?

(Ю. Клен). 5. Київ. Сивий град старого Кия. Златоглавий, білостінний велетень. (Р. Іванченко). 6. Уста отверзлилися — і слово, лихим безбатченкам на зло, глаголом істини раптово, як зерно в ґрунті, ожило (І. Гнатюк).

Творчий диктант



  • До поданих слів доберіть старослов’янізми. Поясніть їхні фонетичні й словотворчі особливості.

Зразок. Дереводрево.

Місто, життя, ворожий, палець, щока, губи, живіт, голова.

Творче моделювання


  • Складіть із поданими словосполученнями речення таким чином, щоб у них була наявна інверсія. Поміркуйте, як це впливає на зміст висловлювання.

Хрещення Господнє, Син Божий, Мати Божа, Стрітення Господнє, храм рукотворний, царство небесне, Господь Всемогутній, милість Божа.

V. ПІДСУМОК УРОКУ



  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Напишіть твір-роздум за темою «Чи потрібен Україні плюралізм релігійних установ?».

урок № 132

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

Мета: розширити відомості школярів про просте ускладнене речення; повторити й поглибити відомості учнів про пунктограми в простому ускладненому реченні; удосконалювати вміння пояснювати пунктограми в простому ускладненому реченні; розвивати правописну пильність, мовленнєві та творчі здібності; виховувати любов до лінгвістичних явищ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

  3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда з учнями

  • Дайте відповіді на питання.

т Яке речення називають простим? т Чим може ускладнюватися просте речення? т Що таке однорідні члени речення? За яких умов означення бувають неоднорідними? т Що таке відокремлені члени речення? т Що таке уточнювальні члени речення? т Чи може речення ускладнюватися звертанням? т Які слова можуть бути вставними?

  1. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ВПРАВ Виконання бліц-вправ

Вправа 1

  • Підкресліть однорідні члени речення, визначте, на які питання вони відповідають та якими членами речення виступають, а також, як з’єднані між собою.

1. Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле. (М. Вороний). 2. Шалений вітер хвилі гнав і розсівав туман руками . Фальківський). 3. Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла (Л. Глібов). 4. Чистий дівочий голос то підносився вгору і, як жайвір, тріпотів крилами у височині, то стрімголов падав униз (О. Донченко). 5. Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим (Л. Костенко). 6. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — усе блищить і сяє на сонці (О. Довженко). 7. Голос духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких, по місцях неволі й сліз (І. Франко). Вправа 2

  • Знайдіть у реченнях відокремлені члени та з’ясуйте умови відокремлення.

1. Далеко-далеко на південь засиніли смугою гори, вкриті лісом (І. Нечуй-Левицький). 2. Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (І. Франко). 3. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими

квітами, чудовно вилося коло білого чола (Панас Мирний). 4. Наліг туман на воду й береги, густий і непрозорий (М. Рильський).



  1. Патріот, людина високої вірності обов’язкові, Котляревський не раз опинявся у вирі пристрастей своєї доби (О. Гончар). 6. Бережімо честь народу — найкоштовнішу перлину (П. Тичина). 7. ліс випустив мене з своїх обіймів, степам віддавши лагідно (В. Стус). 8. Дніпро голубів, звиваючись стрічкою в луках (С. Скляренко).

Вправа З

  • Визначте, у яких реченнях є уточнювальні члени. З’ясуйте, які це члени речення та чим вони виражені.

1. А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (М. Коцюбинський). 2. В низині, за городами, по-осінньому тривожились перелітні птахи (М. Стельмах). 3. Там, біля скель мармурових, хвилі прибоями лудять, давні легенди шепочуть і піною берег голублять (О. Влизько). 4. Як сірничок, припалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, погас (Л. Костенко). 5. Над самим лиманом, на зеленій траві, між двома високими стінами молодого очерету, висіли чорні неводи (І. Нечуй- Левицький). 6. Восени, перед відлітом у вирій, тривожаться й табунами збирається птаство (М. Стельмах).

Творче конструювання



  • Складіть речення, використовуючи подані словосполучення в ролі уточнювальних членів, поставте необхідні розділові знаки й поясніть їх.

Край лісу, особливо учні старших класів, серед поля, окрім мого друга, з ранку до ночі, за обрієм, з натхненням, навіть сестра, за винятком м’ясних страв.

Творчий диктант



  • Складіть власні речення з однорідними членами та узагальню вальними словами за поданими схемами.

1. О, О, та О. 2. Не тільки О, але й О. 3. О, О, або О. 4. О, О, О — навкруги. 5. Чи О, чи О — скрізь. 6. Усі присутні: і О, і О, і О — .

  1. Всюди: О, О, О — . 8. О, О, О — всюди.

Спостереження над мовним матеріалом

  • Знайдіть звертання. Поясніть розділові знаки при них.

1. любая, милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай? (П. Тичина). 2. Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди (М. Рильський). 3. Брат ти мій, яка холоднеча! (Панас Мирний). 4. Радій же, серце! До станку пий життя людського пінистий напій (М. Рильський). 5. Серце моє трудне, чого ти бажаєш, що в тебе болить? (Т. Шевченко). 6. Ой, як же плаче серце по тобі, єдиний друже мій! (Леся Українка).

Дослідження-відновлення



  • Перепишіть речення. Поставте пропущені розділові знаки. Визначте, коли виділені слова є вставними, а коли — членами речення.

1. Правда — як олива наверх вийде (М. Номис). 2. Добра такого

таки зроду у мене правда не було (Т. Шевченко). 3. Здається сама душа плаче великими слізьми, своїми поглядами проймає небо і в його безмежних просторах шукає Бога. (Олександр Олесь). 4. То одинокому мені здається — кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна. (Т. Шевченко). 5. Щось біліє на хвилях, а що саме — не розгледіти: може чайка, може вітрила (О. Донченко). 6. Ніхто не може світу пережити (М. Номис). 7. Проїхали так з кілометр до наступного повороту, і тут Козаков нарешті дав команду зупинитись (О. Гончар). 8. Вузька крижана смуга вздовж берега швидко тоншала і нарешті зникла зовсім (М. Трублаїні).

Вибіркова робота


  • Розмежуйте складносурядні речення та прості ускладнені, виписавши лише останні. Поставте розділові знаки, де потрібно.

1. Тоді був серпень і спека стала така крута, що йдеш і млієш

(Гр. Тютюнник). 2. Останні слова пісні пробиваються аж в саму церкву і ще здається від них віє молодим гіркуватим духом верби (М. Стельмах). 3. Повітря духмяне тепле та від скошеної трави вже чується холодок — м’який ніжний (Є. Гуцало). 4. У степу було тихо. Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Гр. Тютюнник).

Пояснювальний диктант



  • Поясніть розділові знаки в наведених реченнях.

  1. Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (М. Коцюбинський). 2. У лісі панувала урочиста тиша. Дерева стояли в снігу, занімілі від холоду (В. Гжицький). 3. Наче величезне біле покривало, простяглася північна пустині — тундра (М. Трублаїні). 4. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і повітря, потрібні людям (М. Коцюбинський). 5. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все дихало молодою парубочою красою (І. Нечуй-Левицький). 6. Все навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили (В. Собко). 7. І зелений гай, і Лаврін, і його очі — все раптом щезло (І. Нечуй-Левицький). 8. І я зими крутий долаю норов, Обличчя підставляючи вітрам (Н. Горик). 9. Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на папері (І. Нечуй-Левицький). 10. Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штатом, до писаря включно (О. Гончар).

розподільча робота

  • З наведених слів випишіть ті, що можуть використовуватися як складні. Окремо випишіть слова, що не вживаються у функції вставних.

Безперечно, без сумніву, на мій погляд, нібито, нарешті, за традицією, на жаль, крім того, однак, мабуть, як-не-як, певна річ, до речі, отже, адже, тим часом, у цілому, на радість, з дозволу сказати, за повідомленням, якщо говорити правду, природно, повторюю, очевидно, на превеликий жаль, принаймні, наприклад, передусім, навпаки, приблизно, уявіть собі, буквально, фактично, практично, зрозуміло, одним словом, само собою, по-моєму, по-друге, віч-на-віч, дуже, зокрема.

  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

  • Випишіть із текстів художньої літератури по два приклади на кожне правило: речення з однорідними членами, речення з відокремленими членами, речення із звертанням, речення з уточнювальними членами.

урок № 133

урок розвитку комунікативних умінь № 59. контрольний усний твір

Мета: розвивати вміння учнів усно складати твори на задану тему; удосконалювати вміння аналізувати тексти, викладати матеріал послідовно, логічно, з дотриманням культури мовлення; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, тлумачний словник, словник епітетів, словник синонімів.

Добре говоритизначить просто добре думати вголос



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка