Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка9/61
Дата конвертації14.04.2017
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   61

урок розвитку КОМУНІКАТИВНИХ умінь № 24. художній стиль: призначення, сФЕРА використання і поширення, основні ознаки. естетична функція мови в художньому творі. засоби художньої виразності. особливості синтаксису художнього тексту

Мета: повторити й поглибити відомості учнів із теми, навчити доводити належність тексту до художнього стилю, удосконалювати навички аналізу текстів, формувати вміння розрізняти тропи та стилістичні фігури; сприяти активізації самостійної діяльності, навичок дослідницької роботи, уміння аналізувати, узагальнювати, збагачувати словниковий запас одинадцятикласників; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення мовних явищ, культуру розумової праці.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, картки для лінгвістичної гри «Складіть оповідання», таблиця «Художній стиль української мови», тлумачний словник української мови, словник лінгвістичних термінів.

ХІД УРОКУ


  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. актуалізація опорних знань

дослідження-аналіз

► Порівняйте тексти. Визначте їхню тематику. Установіть стиль та підстиль кожного тексту.



Текст № 1

Дуб звичайний — однодомна рослина родини буковий. Дерево 20-50 метрів заввишки, із широкою неправильною кроною. Молоді гілки зеленувато-бурі або червонуваті, голі або ледве опушені. Крона на стовбурі й багаторічних гілках темно-сіра. Листки чергові, коротко черешкові. Квітки односатетві; тичинкові — у пониклих сережках і складаються з 6-8-роздільної зеленуватої оцвітини, по 1-3 у пазухах верхніх листків, ніжки їхнього суцвіття при плодах довші за черешок листка. Плід — горіх (жолудь). Цвіте упродовж квітня — травня; плодоносить у вересні — жовтні.



Текст № 2

У багатьох чудових українських народних піснях оспівано зеленого патріарха лісів. У багатьох віршах постає він як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття!

Дуб, і справді, живе надзвичайно довго. У селі Верхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя запоріжжя, височить старезний дуб-велетень, вік якого — понад вісімсот років. Ще за часів Київської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на могутнє розлоге дерево. Під ним проходили слов’янські племена, мешканці південних степів, у його затінку відпочивали, ховалися від дощу або палаючого сонця. Нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники землі.

Колись, багато віків тому, твердять учені, усе південне Придніпров’я вкривали дубові гаї. Із часом діброви відступли перед натиском безкрайнього степу, серед якого й лишився, наче на згадку, цей один-єдиний дуб-довгожитель (С. Івченко).



Текст № З

Дуби ростуть поволі, неквапливо;

Хто садить дуба,— той його, можливо,

І не побачить вищим, аніж сам.

Це — дар майбутнім, скажемо, літам,

Привіт іще не знаним поколінням,

Весна, в тумані схована осіннім (М. Рильський).

Лінгвістичний коментар

► Прочитайте та прокоментуйте висловлювання.

1. Першоелементом літератури є мова, основне знаряддя її і — разом із фактами, явищами життя — матеріалом літератури (Максим Горький). 2. Основна особливість мистецтва — відтворення реального світу в художніх образах. залежно від того, якими засобами, за допомогою якого почуттєво-відчутного матеріалу втілюються в образи життєві факти, відібрані митцем для художнього зображення, його ідейний задум, розрізняються види мистецтва: у живопису — це фарби; у скульптурі — камінь, дерево, мармур, бронза; у музиці — звуки різного тембру, висоти й сили; у хореографії — пластичні рухи. Літературний образ створюється з допомогою мови. Література здатна відтворити життя в усій його багатогранності, в усіх формах і проявах (О. Бандура). 3. Поезія виражається

у вільному людському слові, яке є і звук, і картина, і визначене, ясно висловлене уявлення. Тому поезія містить у собі всі елементи інших мистецтв, немов користується разом і нероздільно всіма засобами, які дано нарізно кожному з інших мистецтв (В. Бєлінський). 4. Поділ мови на літературну й народу значить тільки те, що ми маємо, так би мовити «сиру» мову й опрацьовану майстрами (Максим Горький).

лінгвістична гра «слово». словникова робота



Методичний коментар. Учні по черзі отримують від учителя одне слово та три варіанти тлумачення цього слова з довідки. Якщо учень обирає правильний варіант, то гра з ним триває — учитель називає друге слово й так само три варіанти. Третє слово учень має розтлумачити без варіантів відповіді. Якщо це йому вдається, то він стає переможцем гри. Якщо ж школяр припускається помилки, то черга переходить до іншого учня. Таким чином визначають 1-2 найкращих знавців української лексики.

Заразок. Брунатний — це: а) прозоро-жовтий; б) темно-жовтий; в) яскраво-зелений; бузувірство — це: а) релігія давніх слов’ян; б) релігійний фанатизм, жорстокість на ґрунті релігійної нетерпимості; в) сучасна секта; тужавий — це.

► Оберіть із довідки тлумачення, що відповідають наведеним словам. З’ясуйте стилістичне забарвлення.



Брунатний, жевріти, миршавий, лихвар, жвавий, ханжа, сум’яття, сутужний, смарагдовий, дерен, гульвіса, бурштиновий, хвацький, смеркати, соловіти, жевжик, пагілля, бузувірство, єзуїт, лебе- діти, линва, лисніти, тужавий, мурий.

Довідка. Темно-жовтий; темно-сірий, сіро-бурий із плямами (про масть) або брунатний, із ластовинням (про обличчя); безладний рух, метушня, сильне хвилювання, неспокій, тривога, загальна розгубленість, паніка; сповнений труднощів, скрутний; кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами, кизил; жалюгідний, негарний; (перен.) молоде покоління людей; той, хто любить гуляти, влаштовуючи легковажні витівки; настирливо або слізно просити, жалібно молити; линва — товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту, канат; виблискувати яскравим світлом; той, хто позичає гроші за великий процент; (перен.) закінчуватися, наближатися до кінця; блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену поверхню); людина, яка прикидається набожною або доброчесною; прозоро-жовтий; той, хто любить гуляти, влаштовуючи легковажні витівки; релігійний фанатизм, жорстокість на ґрунті релігійної нетерпимості; повний життєвої сили, енергії, із швидкими, легкими рухами; завзятий, запальний; безладний рух, метушня, сильне хвилювання, неспокій, тривога, загальна розгубленість, паніка; яскраво-зелений; щільний, тугий, не м’який; (перен.) про підступну, підлу, лицемірну людину.

Довідка для вчителя. Брунатний — темно-жовтий; жевріти — виблискувати яскравим світлом; миршавий — жалюгідний, негарний; лихвар — той, хто позичає гроші за великий процент; жвавий — повний життєвої сили, енергії, із швидкими, легкими рухами; ханжа — людина, яка прикидається набожною або доброчесною; сум’яття — безладний рух, метушня, сильне хвилювання, неспокій, тривога, загальна розгубленість, паніка; сутужний — сповнений труднощів, скрутний; смарагдовий — яскраво-зелений; дерен — кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами, кизил; гульвіса — той, хто любить гуляти, влаштовуючи легковажні витівки; бурштиновий — прозоро-жовтий; хвацький — завзятий, запальний; смеркати — (перен.) закінчуватися, наближатися до кінця; соловіти — ставати в’ялим, сонним (від утоми, сп’яніння); жевжик — вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; пагілля — (перен.) молоде покоління людей; бузувірство — релігійний фанатизм, жорстокість на ґрунті релігійної нетерпимості; єзуїт — (перен) про підступну, підлу, лицемірну людину; лебедіти — настирливо або слізно просити, жалібно молити; линва — товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту, канат; лисніти — блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену поверхню); тужавий — щільний, тугий, не м’який; мурий — темно-сірий, сіро-бурий із плямами (про масть) або брунатний, із ластовинням (про обличчя);

засвоєння нового матеріалу. навчальна лекція

► Ознайомившись із текстом, заповніть на його основі таблицю

«Художній стиль української мови».




Загальні

Сфера використання

Основне

призна

чення

Головні

ознаки

Основні мовні засоби































Підстилі художнього стилю та його жанри



































Художній стиль посідає особливе місце серед стилів. Він започаткував розвиток нової української літературної мови на народнорозмовній основі. Багатством засобів і довершеністю мовлення, текстами художньої літератури художній стиль засвідчує високий рівень розвитку сучасної української літературної мови, представляє її у мовному просторі. Художній стиль є серцевиною стилістичної системи національної мови. Він активно взаємодіє з усіма іншими стилями й впливає на їхнє формування та розвиток. З одного боку, у його текстах використовуються зі стилістичною метою елементи інших функціональних стилів. Це зумовлюється тим, що предметом образного зображення в художньому стилі є всі сфери людського життя — політична, правова, наукова, виробнича та інші. З іншого боку, він постійно «постачає» мовні елементи в певні жанри інших стилів. Полемічність і публіцистичність художньої творчості українських письменників від брунькувала від художнього стилю публіцистичний стиль (наприклад, починаючи з давньої полемічної літератури, послань І. Вишенського, діалогів Г. Сковороди, статей І. Франка, Лесі Українки та ін.). Багатство словника художньої мови, розвиненість граматичної структури дають дору основу термінотворення й розвитку наукового стилю. Художній стиль широко використовує матеріал усно-розмовного стилю, але й дисциплінує його, уводить у літературні норми побутове мовлення. Усно- розмовний стиль постійно орієнтується на норми художнього, тому що він є зразком літературних норм, еталоном мовної культури. Унікальність художньої мови в тому, що в ній у взаємозв’язках і переходах реалізуються всі функціональні типи мовлення. У таких взаємопереходах народжуються й виформовуються як стилістично нейтральні, так і стильові та стилістично марковані мовні одиниці.

Художній стиль розвиває всі стилістичні засоби національної мови, які потім використовують інші стилі. Тільки художній стиль має багату систему стилістичних колоритів — офіційного, урочистого, піднесеного, книжного, інтимного, дружнього, жартівливого, іронічного, фамільярного, саркастичного, сатиричного. Через авторське образне бачення художній стиль естетизує матеріал практичної мови й закріплює за мовними одиницями стилістичні значення.

Художній стиль охоплює широку сферу використання. Це індивідуальна й колективна творча діяльність, література, різні види мистецтва, культура, освіта.

Основне призначення художнього стилю — впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття та волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки.

Головними ознаками художнього стилю є образність, поетичність, естетика мовлення, експресія як інтенсивність вираження, зображуваність (конкретно-чуттєвий живописання дійсності — людей, природи, явищ,понять, якостей, властивостей, відношень). У художньому стилі все подається через призму соціальної орієнтації, світогляду, інтелекту та світовідчуття особистості (образ автора) й усе зображуване спрямовується на особистість читача (слухача). Тому в художньому стилі (зокрема, у художніх творах) крім об’єктивності реального світу існує й суб’єктивність сприйняття його людиною.

Основні мовні засоби — багатство найрізноманітнішої лексики з переважанням слів конкретно-чуттєвого сприймання (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак). Художній текст є системою образів, які на тлі загальновживаної нейтральної лексики, різних видів синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів; використанням зі стилістичною метою історизмів, архаїзмів, діалектизмів, просторічних елементів. Українська мова для цього багатий, розвинений, стилістично диференційований словник.

за допомогою нашої мови можна передавати конкретно-чуттєві сприймання й враження від них. Наша мова найбагатша на означення вражень зору, менше багата, але все-таки досить багата на означення вражень смаку й запаху.

Особливою прикметою художнього стилю є широке вживання дієслівних форм різних способів: родових — у минулому часі й умовному способі; особових — у теперішньому й майбутньому часі дійсного способу, у наказовому способі.

У художньому стилі представлені всі тропи та стилістичні фігури: метафора, метонімія, синекдоха, порівняння, епітет, паронома- зія, гіпербола, літота, персоніфікація, асонанс, алітерація, повтори, синтаксичний паралелізм, еліпс, періоди, риторичні запитання та ін. Також використовуються всі типи речень, синтаксичних зв’язків, усі можливості інтонування й ритмомелодики.

Художній стиль поділяється на підстилі за родами й жанрами літератури: епічні (прозові: епопея, роман, повість, оповідання, нарис), ліричні (поема, балада, пісня, поезія), драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль), комбіновані (ліро-епічний твір, драма-феєрія, усмішка тощо). Кожний із них має свої особливості мовної організації тексту (За Л. Мацько та О. Мацько).


  1. виконання практичних завдань

спостереження над мовним матеріалом

► Прочитайте текст. Чи належить наведений уривок до художнього стилю? Поміркуйте, елементи яких інших стилів використовує автор та з якою метою?

Надія Василівна поставила велику сумку, відчинила двері, гукнула:


  • Сержику! А дивись, хто до нас приїхав!

І вже тихіше — до гості:

  • Ну, ви тут поговоріть, а я до крамниці збігаю. Хліба куплю.

Сержик натиснув червону кнопку на пульті управління іграшкової, з елементами електроніки, залізничної станції і поважно підійшов до дверей.

  • Ой, які ми вже великі! — радісно кинулася до нього Віра Матвіївна.

  • Ріст — один метр шість із половиною сантиметрів. Відхилень від норми поки що немає, але тенденція набуття зайвої ваги існує.

  • Ох, ти моя тенденція! — розчулено промовила бабуся і спробувала обняти внука. Сержик спритно викрутився й докірливо зауважив:

  • Ні до чого це! Зайві емоції, нехай навіть позитивні, не завжди бувають корисні.

  • А дивись, що я тобі привезла,— спробувала загладити свою провину бабуся. — Ти любиш яблучка?

  • Корисна річ,— ухильно відповів Сержик,— багате джерело пектину, а для організму, що росте, він — необхідний.

  • А морковочку? — несміло запитала бабуся і ще раз спробувала пожартувати: — Від зайчика.

Сержик скептично посміхнувся при останніх словах, але тут же серйозно розтлумачив:

  • Каротин також вкрай необхідний організмові, а найбільший вміст його якраз у моркві. Хоч зловживання ним може призвести і до небажаних наслідків.

Сержик ще хотів щось додати, але тут повернулася його мама:

  • Ну, що? Поговорили?

  • Так, по. — почала, було, бабуся, але тут же поправилася: — Мали розмову (М. Левицький).

лінгвістична гра «Термінологічна ідентифікація».

Робота з довідковою літературою. Робота в групах



Методичний коментар. Гравці обох команд отримують картки двох типів — перший тип карток містить лінгвістичні терміни, другий — їхні визначення. Треба встановити відповідності між картками обох типів, а також навести власні приклади. Перемагає та команда, яка впорається із завданням швидше.

► З’ясуйте значення лінгвістичних термінів. З’ясуйте, які терміни

належать до тропів, а які є стилістичними фігурами. Поясніть

різницю між ними. Назвіть інші стилістичні фігури та тропи. Дайте їм визначення. за потреби скористайтеся словником мовознавчих термінів.



Команда 1


Епітет

Один із основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в нове семантичне поле, збагачувати це поле новим емоційним чи смисловим нюансом

Градація

Стилістична фігура, яка полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.

Градація розрізняється за просторово-часовими, інтонаційно-емоційними та психологічними ознаками

Оксимо

рон

Троп, який полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, що спільно дають нове уявлення

Епіфора

Стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (у романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі.

Анти

теза

Стилістична фігура, яка посилює виразність мови за допомогою протиставлень, контрастних понять чи образів

Анафора

Стилістична фігура, уживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур

Парале

лізм

Стилістична фігура, уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя, виконує композиційну функцію, пов’язує певні мотиви чи елементи стилю у художньому творі

Порів

няння

Троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників

Інверсія

Стилістична фігура, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову

Еліпсис

Стилістична фігура, яка полягає в опущенні певного члена речення чи словосполучення, які легко відновлюються за змістом поетичного мовлення. Уживається задля досягнення динамічності й стислості вираження думки та напруженості дії







Команда 2


Метоні

Троп, який полягає в перенесенні назви з одного предмета на інший на підставі суміжних зв’язків

Периф

раз

Непряма згадка про об’єкт, яка здійснюється не шляхом називання, а шляхом опису; троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох

Синек

доха

Троп, який полягає в перенесенні значення з одного предмета на інший на підставі кількісних відношень між ними

Мета

фора

Троп, слово або словосполучення, уживане в переносному значенні, в основу якого покладено неназване порівняння одного предмета з іншим на основі їхньої спільної ознаки

Гіпербо

ла

Навмисне перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки

Персоні

фікація

Троп, що утворюється перенесенням ознак особи на предмети, речі, явища, тваринний і рослинний світ

Алюзія

Стилістична фігура, що полягає у використанні в мові широко вживаного вислову що натякає на який-небудь загальновідомий історичний, міфологічний, літературний або побутовий факт

Літота

Троп, різновид метонімії, у якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища

Паро-

номазія

Стилістична фігура, утворена зіставленням слів, різних за значенням, але подібних за звучанням

Повтор

Це стилістична фігура, що ґрунтується на синонімічному повторі попереднього слова





дослідження-аналіз

► Прочитайте речення. Знайдіть та охарактеризуйте засоби мовної виразності.

1. Орлом сизокрилим літає, ширяє, Аж небо блакитне широкими б’є (Т. Шевченко). 2. Прощаннячко, прощай. Ця місячна соната. Прощаннячко, прости. Який скорботний сніг. Прощаннячко. Щока. Щока. І краплі м’яти. І сіра пелена на перламутрі сліз (С. Сапеляк). 3. Голова моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких (Народна творчість). 4. Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні (Є. Маланюк). 5. Купив князь пісню Боянову, возложив йому гривну золоту на шию — срібні гуслі озолотив, попліч свого злотокованого стільця у соболях розсадовив (І. Калинець). 6. Стала смертельною рідна вільшанська водиця, згуба захитує в полі колос твердий В білому тілі біль сидить глибоко чорний, чортова цвіль, чорносіль, чорнобіль (П. Мовчан). 7. Вогнем жагучим трепетно пройме, Любов безмежна, щедра і прекрасна (М. Людкевич). 8. О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію (О. Олесь).

диктант-дублювання


  • За допомогою запропонованих випадків засобів мовної виразності української мови доберіть по три власні приклади.

Варіант 1

До вікна, де море сліз (М. Людкевич).



Варіант 2

Цар звірів якось проснувся (Народна творчість).



Варіант З

На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. Ніч (П. Тичина).

складання сенкану. робота в міні-групах


  • Складіть сенкан до слів: а) життя; б) доля; в) світ. Які епітети ви обрали? Чому?

Зразок



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   61

Схожі:

Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПрограма для вступу до магістратури для студентів польського
Предмет фонетики. Теоретичне І практичне значення вивчення фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Органи мови та слуху І...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови в 10 класі (90 хвилин)
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, лексикографію, фразеологізми,...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української мови розробила викладач української мови та літератури Рекеда О. Г
Мета. Допомогти учням усвідомити, що мовна стійкість – це ключова риса національномовної особистості
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconНавчальний посібник з шкільного курсу сучасної української мови. Він призначений для вивчення і повторення основних правил української орфографії і пунктуації на матеріалі художніх текстів,
Він призначений для вивчення І повторення основних правил української орфографії І пунктуації на матеріалі художніх текстів, які...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconКонцепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді вступ
Вони уже ввійшли до освітнього І загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconРелігійний стиль не часто потрапляв до кола наукових зацікавлень мовознавців, що було зумовлено дискримінацією церковно-релігійної сфери в тоталітарному суспільстві
Відновлюється й функціонування української мови в церковно-релігійній сфері. Надання українській мові статусу культової, богослужбової...
Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження iconПознайомитися зі словниковим складом української мови. Познайомитися зі словниковим складом української мови
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка