Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди»



Скачати 207,31 Kb.
Дата конвертації31.05.2017
Розмір207,31 Kb.
ТипУрок


Урок № 8

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.

К. ПЕРЕЛІСНА «ТРИ ПРАВДИ»

Мета: продовжити знайомити школярів з життєвим і творчим шля

хом письменників рідного краю, серед яких — Катерина Перелісна; проаналізувати її твір «Три правди», досліджуючи його проблематику, ідейний зміст; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостережливість; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості Катерини Перелісної, митців рідної Харківщини, почуття любові до художньої літератури; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Катерини Перелісної, бібліотечка творів письменників Харківщини; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

  • Назвіть відомих письменників Харківщини. Чим вони вам запам’яталися?

  • Для чого ми повинні знати митців рідного краю?

  • Що вам відомо про казку як художній жанр? Чому вони навчають

читача?

  • Назвіть особливості народної казки. Чим народна казка відрізняється

від літературної?

  • Про що писали і пишуть майстри слова Харківщини?

Завдання: доберіть до слова «правда» синоніми й антоніми.

  1. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

  1. Основний зміст уроку

Життя прожити — не поле перейти.

Народна мудрість Лиш боротись — значить жить.

І. Франко

Так уже повелося в отім краю — хто дотримувався звичаю — був чесною людиною, вартою всілякої пошани.

Ф. Кобальчинський

  1. Життя і творчість Катерино Перелісної. Матеріал для вчителя

КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА (справжнє ім’я — Глянько-Попова)

«19.11.1902, Харків — ...1980, Трентон» — цей напис для надмогильної плити заготувала пані Катерина, коли тяжка недуга прикувала її до ліжка. Хвора, самітна, доживає вона віку в старечому будинку поміж чужих людей, бо нікого з родичів уже не має Катерина Перелісна.

Але коли діти читають чи слухають численні казки, вірші, оповідання, які з великою любов’ю саме для них писала добра, ласкава бабуся Катерина, вона знову має велику й любу родину вдячних дітей та онуків — нас усіх.

У справжній українській родині на околиці Харкова, в родині робітника Федора Глинька 1902 року народилася дівчинка, і назвали її Катериною. Тато не лише робітникував, а був актором-аматором, адміністратором театру Гната Хоткевича, допомагав видавати українські книжки, відновлювати товариство «Просвіта», засновувати українську гімназію.

Мама гляділа чотирьох дітей, допомагала чоловікові, шила костюми для театру. А ще мала такий чарівний голос, що коли співала, то все перетворювалося на пісню... Коли бабуся Домна розповідала онукам казки, то їхня невеличка оселя робилася казковим світом, у якому жили Котигорошко, Кривенька качечка. Правда перемагала Кривду, а Зло відступало в безвість перед Добром. Тоді малій Катрусі страшенно хотілося бути справжньою актрисою, такою, як оті, що в театрі Гната Хоткевича! Та батько нізащо не хотів брати до театру неписьменну актрису, і Катруся засіла за «Кобзар», щоб якнайшвидше навчитися читати. Адже їй тоді виповнилося аж 6 років.

Незабаром безмежний світ став украй маленьким, бо страшне горе відвідало їхню родину. Коли вже Катруся почала ходити до школи, інші діти Глиньків підхопили скарлатину, і з чотирьох дітей вижила тільки Катруся...

Після школи дівчина вчилася в російській гімназії, а потім перейшла до української гімназії імені Бориса Грінченка. Далі Катерина багато

вчиться і нарешті закінчує інститут народної освіти (тепер Харківський університет).

Катерина багато працює, і ось перші радощі: її друкують часописи, а пригодницький роман для дітей «Від Калькутти до Шанхая» прийнято до друку «як твір українського Жуль Верна» (це були 30-ті роки). У цей час понад 60 письменників писали твори для дітей. Згодом же їх один по одному похапали страшні змії у вигляді в’язниць і таборів смерті.

Творчість Катерини Перелісної була визначена антинародною, ворожою. Не дали пані Катерині писати, нищать її скарб — казки для дітей. В’язниця поглинула її тата, чоловіка. Дивом вони вибралися звідти. І Катерина з татом і чоловіком покидають Україну...

Їхнім притулком стає спершу Німеччина, потім — Америка. Її читачами стали діти емігрантів усього вільного світу. Мала такі псевдоніми: М. Донченко, М. Дичка, Л. Кіс, Клим Пищик та інші. Про все це ми довідалися зі спогадів Галини Кирпи.

  1. Опрацювання твору Катерини Перелісної «Три правди»

    1. Виразне читання твору, переказування окремих цікавих для учнів епізодів.

    2. Тема: зображення подорожі-пошуку братів-княженків трьох правд.

    3. Ідея: возвеличення всеперемагаючої сили добра, справедливості, прагнення пожертвувати власним життям заради інших (брати); засудження підступництва, зради, всього потворного, дріб’язкового, лихого (потвора, гірський цар, татарський хан).

    4. Основна думка: тільки той може бути справжнім керівником своєї країни, хто її любить, шанує і поважає народ, здатен віддати за нього навіть свою кров, своє життя.

    5. Композиція.

Експозиція: «...жив князь у війнах та в походах, а вдома в праці та в клопотах»; безпечне життя синів князя.

Зав’язка: брати-княженки вирушають у подорож по світу на пошуки трьох правд.

Розвиток події: долання перешкод братів у сутичці з потворою, гірським царем, татарським ханом.

Кульмінація: брати довели свою вірність, непідкупність, щирість батьку, народу, країні.

Розв’язка: «Стали брати після цього разом з батьком князювати щасливо та мудро».

    1. Жанр: казка соціально-патріотичного спрямування.

    2. Сюжет твору.

У князя було двоє синів, які, будучи вже дорослими, безпечно проводили час. Не подобалося це батькові, і вирішив він висунути їм таку умову: відгадати три правди (дати відповіді на три запитання). Щоб

віднайти розгадки, брати вимушені були вирушити у подорож. Їм необхідно було надати батькові відповідь на такі три запитання:

  • Чия хата найкраща?

  • Кому не можна казати правди?

  • Хто господар князівської крові?

Мандруючи, брати долають всілякі перешкоди, зустрічаючись з потворою, гірським царем, татарським ханом. Жертвуючи своїм життям, вони скрізь допомагають бідним, нещасним, полоненим... В цей час вони гартуються, робляться мужніми, відповідальними, добрими, чуйними, чого не було у них раніше, а також знаходять відповіді на запитання батька.

Отже, вони такі:

  • «Своя хата найкраща».

  • «Хоч які муки терпи, ворогові правди не кажи».

  • «За народ свій всю кров віддай, бо він господар твоєї крові». Повернувшись додому, сини щасливо зажили зі своїм батьком.

    1. Особливості казки.

  • число «3» (три правди, три ворога);

  • композиція (вступ, основна частина, висновок);

  • фантастичні події (чари злої потвори; чаклунство старої бабусі; горох, окроплений кров’ю братів, робиться коралами);

  • герої казкові (князь, його сини, стара бабуся, потвора, гірський цар, татарський хан).

    1. Проблематика твору.

  • Відповідальність за долю інших.

  • Батьки і діти.

  • Добро і Зло.

  • Красиве і потворне.

  • Людина і суспільство.

  • Вірність і зрада.

    1. Обговорення змісту казки за питаннями:

  • Про які часи йдеться в казці? («Було це дуже-дуже давно, ще за тих часів, коли на нашу Україну злі татари нападали, міста й села грабували, а людей нещасних у полон забирали, на тяжкі муки, у злую неволю»)

  • Яким у творі зображений князь? («...Розумний та хоробрий... мав двох синів... любив своїх дітей, ще більше любив свої країну, свій народ. Ночей недосипляв... та все про добро своїх людей дбав»)

  • Чому князь був незадоволений своїми синами? («Виросли вони у батьковому палаці, в розкошах та спокою, лиха не знали, то й ні про що не думали, не гадали, лише себе розважали. Любили по лісах та степах за диким звіром полювати, гарно вдягатися, смачно попоїсти та солодко поспати. Любили частенько до сусідніх князів їздити в гостину, подарунки

їм дорогі возити. Навчались княженки чужими мовами говорити так добре, що й самі з того пишались, а свою рідну мову занедбали»)

  • Чим пояснити рішення батька запропонувати синам вирушити у подорож? Які завдання він їм надав? («Чия хата найкраща?Кому правди не можна казати?Хто господар моєї крові?»)

  • Чому сини не змогли надати жодної правильної відповіді на запитання батька що вважалися їм чудними?

  • Як княженки під час подорожі сприймали оточуючий їх світ, людей?

  • Дослідіть, як різноманітні випробування під час подорожі вплинули на характер, поведінку синів?

  • Чому княженки позаздрили ведмедю?

  • Опишіть зустріч братів з потворою.

  • Яким чином княженки подолали злого чарівника? Як вони поставилися до людей, які перебували у полоні потвори?

  • Яке враження справила на братів стара бабуся? Чи можна її протиставити іншим фантастичним героям твору?

  • Чому брати не піддалися умовлянням гірського царя? Що для них було свята святих?

  • Як поводили себе брати, перебуваючи в полоні у татарського хана? В чому виявилась підступність хана?

  • Чим схожі між собою потвора, гірський цар, татарський хан?

  • Чому брати не побоялися пожертвувати своїм життям заради інших?

  • Про що свідчить щасливе закінчення казки? Чому вона вчить?

  • Чи можна пов’язати цю казку з реаліями нашого часу? Яким чином?

  1. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Розв’язування тестових завдань

  1. Події у казці відбувалися у часи, коли:

а) на Україну татари нападали; б) створювалася Земля; в) ще люди писали на бересті й пергаменті.

  1. Народ поважав свого князя за те, що він:

а) мав багато грошей; б) дбав про них; в) був знатного роду.

  1. Могутність князя була в його: а) війську; б) чаклунстві;

в) вмінні налагоджувати контакти з іншими державами.

  1. Чого не полюбляли робити сини князя:

а) по лісах та степах за диким звіром полювати;

б) їздити до сусідніх держав; в) обробляти городину і доглядати худобу.

  1. Князь хвилювався за своїх синів, бо вони:

а) не вчилися грамоті; б) не поважали свій народ;

в) повсякчас сварилися між собою.

  1. Владу князівську отримає той син, який буде:

а) сильнішим; б) мудрішим; в) багатшим.

  1. Сини-княженки вимушені «з палацу геть піти», щоб: а) заробити грошей; б) отримати вищу освіту;

в) дізнатись у людей про три правди.

  1. На яке перше питання князь запропонував синам відповісти?

а) «Скільки зірок на небі»?

б) «Чому орел літає»?

в) «Чия хата найкраща»?

  1. Чому сини не могли відповісти на питання батька перед тим, як вирушити у подорож?

а) Не досить бачили світу; б) вважали ці питання дурницями; в) через їх складність.

  1. Чого навчав князь своїх синів?

а) Казати лише правду; б) не гаяти даремно часу; в) писати поетичні твори.

  1. Питання батька: «Хто господар моєї крові?» видалося синам: а) найскладнішим; б) чудним; в) недоречним.

  2. Який художній засіб використала К. Перелісна в уривку твору: «...то хоч сонечко крізь гілля заглядало, серце, звеселяло, а як надійшла ніч...»?

а) Епітет; б) інверсію; в) метафору.

  1. Яке лихо скоїлося із синами на початку подорожі?

а) Потрапили у бурю; б) захворіли; в) опинилися без грошей.

  1. Під час зливи княженки позаздрили: а) батькові; б) ведмедю; в) селянину.

  2. Якою була відповідь на першу відгадку?

а) «Немає в світі хати кращої за свою»;

б) «Золота та людина, яка працьовита»;

в) «Не силою роби, а розумом».

  1. Щоб дізнатися другої правди брати повинні були розповісти гірському царю про:

а) причину їх подорожі по світу; б) кількість війська у їх батька; в) таємницю, яку їм повідала бабуся.

  1. Чим частував гірський цар княженків?

а) медом-вином; б) пивом; в) хлібом-сіллю.

  1. «Будь мужній, хоч які муки терпи, та ворогові правди не кажи!»,— з такими словами звернувся старший брат до меншого, коли слуги гірського царя їх:

а) намагалися втопити; б) били ціпками; в) мучили, катували.

  1. Потрапивши до татарського хана, брати вимагали від нього, щоб той: а) визволив бранців з полону; б) дозволив їм переночувати;

в) позбавив батька необхідності сплачувати йому податки.

  1. На думку братів, їх кров належить:

а) їм самим; б) всьому народові; в) вельмишановному хану.

  1. К. Перелісна назвала свою казку:

а) фантастичною; б) старою; в) легендарною.

  1. За ласку та науку княженки були вдячні:

а) бранцям; б) старенькій бабусі; в) доброму чарівникові.

  1. Що пропонував братам гірський цар за зраду?

а) Жити в добрі та славі; б) одружити їх на царських дочках-красунях; в) подарувати корабель.

  1. Де були княженки, коли їх пов’язали татари?

а) Неподалік від лісу; б) в густій траві край синього моря; в) у хаті старої бабусі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

  1. Робота на картках Картка № 1

  1. Вмотивуйте, чому брати-княженки вимушені були подорожувати і долати труднощі на своєму шляху.

  2. Поясніть, як зрозуміти, що кров братів належить всьому народові. Свої міркування обґрунтуйте.

За жанровою спрямованістю твір К. Перелісної «Три правди» є: а) оповіданням; б) повчальною історією; в) казкою.

Картка № 2

  1. Які,на вашу думку, риси характеру притаманні братам-княженкам? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору та власні спостереження.

  2. Дослідіть, як протягом твору змінилися поведінка, погляди, світобачення братів? Про що це свідчить? Власні думки обґрунтуйте.

  3. Кому з героїв твору належать слова: «Ось тепер ви й третю правду знаєте: за народ свій всю кров віддай, бо він господар твоєї крові»? а) Старенькій бабусі; б) татарському хану; в) потворі.

Картка № 3

  1. Чому, на ваш погляд, княженки не зрадили свого батька, хоча і мали багато чого за це отримати? Як би ви повели себе у цій ситуації? Відповідь вмотивуйте.

  2. Здійсніть прогноз щодо майбутнього князювання братів. Свої погляди аргументуйте.

  3. Ховаючись від зливи, під час подорожі брати-княженки потрапили до: а) палацу потвори; б) занедбаної хатинки; в) старого храму.

  1. Підсумок уроку

  2. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

  3. Домашнє завдання

Скласти власні три правди до змісту казки К. Перелісної «Три правди», підготуватися до тематичної контрольної роботи.

Урок № 9

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РАБОТА № 1 «ВСТУП. ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ»

Мета: за допомогою запропонованих завдань виявити в учнів рівень

знань, умінь та навичок з вивченої теми, закріпити їх; розвивати увагу, пам’ять, спритність, рішучість, кмітливість, уміння акумулювати отримані знання і застосовувати їх під час виконання завдань; виховувати наполегливість, старанність, силу волі, інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність.

Тип уроку: контроль, корекція знань та вмінь.

Обладнання: тестові завдання і питання для контролю за темою.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

  1. Пояснення учителя до виконання тематичної контрольної роботи

  2. Хід контрольної роботи

І варіант

Початковий рівень

  1. Починаючи з якого століття слов’яни використовують папір для написання книг?

а) ХІІ ст.; б) Х ст.; в) ХГУ ст.

  1. «Ой на горі та женці жнуть» належить до пісень:

а) козацьких; б) чумацьких; в) жниварських.

  1. Який птах викрав миленького від молодиці («Жартівливі коломийки»)?

а) Грак; б) ворон; в) орел.

Середній рівень

  1. Чим хворіє Андрій, герой жартівливих коломийок?

  2. Назвіть відомі вам козацькі пісні.

  3. Чому художня література — найвищий рід мистецтва?

Достатній рівень

Дайте відповідь на одне з питань.

  1. Вмотивуйте, чому Г. Франко вважає, що книга — морська глибина.

  2. Доведіть, що народна пісня має не тільки пізнавальне, а й виховне значення.

  3. Які вади людського характеру висміюються у жартівливих коломийках? Наведіть 2—3 приклади.

Високий рівень.

Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем:

  1. «В піснях оживає історія мого народу».

  2. «Книга — узда для тіла і душі».

  3. «Простота і мудрість коломийок».

  1. варіант

Початковий рівень

  1. Яке з прислів’їв про книгу має інший смисл:

а) З книгою жити — з добром дружити.

б) У домі без книги, як без вікон, темно.

в) Знання — це сонце, книга — вікно.

  1. Героя якої пісні мати спочатку проганяла з дому, а потім кликала повернутися?

а) «Ой у степу криниченька»; б) «Гомін, гомін по діброві»; в) «Ой на горі та женці жнуть».

  1. Визначте останній рядок циклу коломийок «Дозвілля молоді».

а) «Щось я така охочая в неділю до танців»;

б) «Кожен так собі співає, як йому на душі»;

в) «Бо вже мене, молодого, болить попід груди».

Середній рівень

  1. Яким чином впливає коломийка на її виконавців («Дозвілля молоді»)?

  2. Про яких славних гетьманів України згадується у пісні «Ой на горі та женці жнуть»?

  3. Назвіть функції літератури.

Додатковий рівень

Дайте відповідь на одне з питань.

  1. Прокоментуйте висловлювання Д. Павличка про те, що життя без книги — хата без вікон.

  2. Чому, на ваш погляд, народні пісні й зараз залишаються животворним джерелом літератури?

  3. Порівняйте коломийку з народною піснею.

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем:

  1. «Пісня — скарбниця нашої мудрості, нашої історії».

  2. «Велика користь буває від учення книжною».

  3. «Актуальність коломийок серед українців.

  1. варіант

Початковий рівень

  1. Художня література відображує життя людини:

а) у найбільш загальному виді; б) у динамічному розвитку; в) за допомогою ліній і фарб.

  1. В якій пісні розповідається про загибель козака на Московщині? а) «Стоїть явір над водою»; б) «Ой у степу криниченька»;

в) «Гомін, гомін по діброві».

  1. Через що «чотири легіники», обертаючи сіно, повтікали («Жартівливі коломийки»)? Бо:

а) захотілося спати; б) вирішили піти скупатися у ставу; в) зашелестіла миша.

Середній рівень

  1. Якої шкоди завдав городині герой жартівливих коломийок?

  2. Які жанри соціально-побутових пісень вам відомі? Назвіть їх.

  3. Коли з’явилися перші друковані книги на Україні?

Достатній рівень

Дайте відповідь на одне з питань.

  1. Обґрунтуйте побутування народної думки: «Хто багато читає, той багато і знає».

  2. Висловіть власну точку зору стосовно історичного виникнення коломийок як пісенного жанру.

  3. Вмотивуйте, чому говорять, що пісня — це душа народу.

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем.

  1. «Народ — творець української пісні».

  2. «Книга — джерело мудрості».

  3. «Коломийка — невід’ємний супутник буднів і свят українського народу».

  1. Підсумок уроку

  2. Домашнє завдання

Підготувати міні-доповідь про біографію Г. Франка, знати ідейно- художній зміст Г, ГГ розділів твору письменника «Захар Беркут».
Каталог: content -> files -> catalog1
files -> Автобіографія це документ, у якому особа, що скла­дає його, подає опис свого життя та діяльності в хро­нологічній послідовності
catalog1 -> Урок 10(5) Сила струму. Амперметр. Вимірювання сили струму
files -> Січеньчень
files -> Галицька центральна районна бібліотека Іван Багряний – титан українського духу
catalog1 -> Урок №11 українська література ренесансу І бароко. Роль православних братств, острозької
catalog1 -> Урок №15 Г. Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. «Байки харківські»
catalog1 -> Урок 16 Практична робота Основні вказівки операційної системи для роботи з файлами, папками, дисками


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconЛітература рідного краю література без традицій – храм без фундаменту; без пошанування
Катерина Перелісна. Три правди. Молитва. Колядка. Щедрик. Христос воскрес! Писанка
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconКонкурс «Марафон-проект»
Обладнання: посібник В. В. Оліфіренка «Уроки правди І добро. Література рідного краю. Донецьк», 2007
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconУрок «Література рідного краю. Багатогранність поезії Світлани Іщенко»
Мета: ознайомити учнів із творчістю письменників рідного краю; формувати вміння самостійно працювати з літературою; розвивати увагу,...
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconПояснювальна записка Вивчення української літератури за новою програмою містить рубрику «Література рідного краю», на яку
«Література рідного краю», на яку відводиться чотири години, що їх вчитель упродовж року має розподілити самостійно. Дана програма...
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconУрок 1 Тема. Література рідного краю. Літературна Воловеччина
Мета: ознайомити учнів із поетами та письменниками рід-ного краю; розвивати навички виразного читання; вихову-вати любов до рідної...
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconПроекту «Література рідного краю. Яблуневий цвіт душі Володимира Затуливітра»
Мета: отримати творчий продукт досліджуваної теми, поділитися інформацією про виучуваний предмет; виховувати любов до рідного краю,...
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconУрок за творчістю поета Валентина Грабовського
Башманівська Любов. Література рідного краю. Співець Полісся (урок за творчістю В. Грабовського) // Дивослово. – 2004. – №8. – С....
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconЛітература рідного краю. Жіноча доля в світі це любов
Тема. Література рідного краю. «Жіноча доля в світі – це любов». Інтимна лірика Г. Гордасевич
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconЛітература рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка
Мета: ознайомити дітей із життям І творчістю Марко Вовчок; виховувати почуття національної гідності, любові до рідної мови; викликати...
Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди» iconУрок Українська мова, географія, література рідного краю
Валерій кулик: Журналіст І поет, Заслужений діяч мистецтв України. Неодноразово ставав лауреатом І дипломантом міжнародних та всеукраїнських...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка