Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон



Скачати 96.45 Kb.
Дата конвертації12.03.2018
Розмір96.45 Kb.
ТипУрок

Тема. Проблематика та художні особливості п’єси «Життя Галілея». Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.

Мета уроку: розкрити особливості конфлікту, проблеми та художні особливості п’єси «Життя Галілея», показати неоднозначність образу Галілея; розвивати навички аналізу драматичного твору, образне і логічне мислення, розширювати кругозір учнів; виховувати гуманізм, відповідальність перед людьми.

Обладнання: тексти творів, портрет Г. Галілея.

Тип уроку: урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта.
Люди, тож зрозумійте, нарешті,

Наука втекла від нас за кордон,

А ми, хто прагнув знань,

Ти і я, ми всі лишилися тут.

То ж збережемо світло знань,

На користь нам – не для зловживань,

Щоб це світло не перетворилося

На вогонь, який знищить всіх нас.

Б. Брехт «Життя Галілея»
Хід уроку
І.Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

1) Як відбувалося становлення особистості Бертольта Брехта?

2) У чому полягають особливості «епічного театру»?

3) Що собою являє «ефект очуження»?



ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

1. Слово вчителя

У пошуках відповіді на тривожні питання сучасності Брехт звертається до постаті Галілео Галілея і пише п’єсу «Життя Галілея», сповнену роздумів про долю світу і долю людини.

Існує три редакції цієї п’єси. У першій з них (1938-1939) автор підсилює позитивне начало в образі Галілея: відмовляючись від свого вчення, Галілей не зрікається його, а лише відступає під тиском обставин заради майбутнього наступу. Галілей, не зламаний інквізицією, згодом напише відомі «Бесіди» і цим дасть поштовх для подальшого злету наукової думки. Таке трактування образу і вчинку Галілео Галілея містило у собі пораду борцям-антифашистам. Продовження наукових пошуків під невсипущим оком інквізиції було не лише виправданням Галілея, а і утвердженням необхідності підпільної боротьби проти фашизму.

Другу редакцію п’єси про Галілея 1945-1946) Брехт написав у США. Драматург разом з актором Чарльзом Лафтоном, виконавцем головної ролі, знімає з тексту ті епізоди, факти, події, репліки, які могли б сприяти романтизації постаті Галілея. Галілей у цій редакції – життєлюб, для якого кварта свіжого молока значить не менше, ніж наукова істина, а, можливо, за певних обставин і більше. Це і призводить Галілея до зради науці: він не хоче жертвувати життям задля науки. У фіналі п’єси Галілей передає рукопис учневі і зізнається: «Впродовж кількох років я був таким стильним, як і влада. Але я віддав свої знання можновладцям для того, щоб вони їх використали, чи не використали, чи зловживали ними – як їм заманеться – у власних інтересах. Я зрадив своє покликання. I людину, яка зробила те, що зробив я, не можна терпіти серед людей науки».

Остання, третя редакція «Життя Галілея» (1956) була поставлена в «Берлінському ансамблі» вже після смерті Брехта – у 1957 році. Переконаний у тому, що науковий прогрес може набути загрозливої для людської цивілізації форми, Брехт ще більше загострює проблему наукової та громадянської неспроможності Галілея. Письменник знімає сцени «Чума» та «Андреа провозить через кордон рукопис Галілея», які свідчили про те, що Галілей зацікавлений у кінцевий перемозі наукової істини. Таким чином, у 1956 році відбулася повна зміна ідейної спрямованості драми «Життя Галілея» порівняно з 1939 роком. Змінився світ – змінився і герой Брехта.

Але залишився таким самим непокірним і бунтівним хист самого Брехта: він, як і раніше, провокував глядача на прийняття рішень, важливих вже для реалій 50-х років. Він, говорячи про історично віддалене, знову і знову адресувався до сучасності:

Люди, тож зрозумійте, нарешті,

Наука втекла від нас за кордон,

А ми, хто прагнув знань,

Ти і я, ми всі лишилися тут.

То ж збережемо світло знань,

На користь нам – не для зловживань,

Щоб це світло не перетворилося

На вогонь, який знищить всіх нас.

Так, всіх нас.

(Переклад Олександра Чиркова)

2. Повідомлення учня про життя Галілео Галілея.

«І все ж вона обертається», – це не єдиний афоризм вченого, який відкрив очі людству на оточуючий світ. Його висловлювання: «Я волію знайти одну істину, хоча б в незначних речах, ніж довго сперечатися в глобальних питаннях, не досягаючи ніякої істини» і «Ніщо велике у світі не відбувалося без пристрасті» –були засадами його життя, а його наукові відкриття відіграли визначну роль у розвитку наукового світогляду, підтвердили правильність вчення Коперника і помилковості пануючої системи Аристотеля. Він подарував людству термоскоп – прообраз термометра, гідростатичну вагу для визначення питомої ваги твердих тіл і вирахував питому вагу повітря. Він висунув ідею годинникового маятника, створив телескоп з тридцятикратним збільшенням (до того існували оптичні прилади з максимальним збільшенням у 3 рази), з допомогою якого зробив найвидатніші астрономічні відкриття, сформулював принцип відносності руху, закон вільного падіння тіл і механіку руху по похилій площині, ідею інерції.

З дитинства Галілео Галілей – син бідного музиканта з Пізи – з пристрастю віддавався навчанню. Спочатку у місцевій школі, потім у монастирі бенедиктинців у Флоренції. Поступив до Пізанського університету на медичний факультет, та згодом покинув навчання, оскільки головною пристрастю була математика. У віці 25 років він одержав посаду професора математики в Пізанському університеті, де читав лекції з геометрії, філософії природи й астрономії. Там же, у Пізі, він відкрив майстерню, де виготовлялися різні механізми і прилади, у тому числі винайдені ним самим.

У 1597 році почалося листування Галілея з Іоганном Кеплером, яке призвело згодом до грандіозних відкриттів і фатальних наслідків долі Галілео. Кеплер надіслав Галілею свою першу книгу «Таємниці Всесвіту», написану з коперниканських позицій. Галілей відповів Кеплеру, що поділяє думку Коперника.

10 жовтня 1604 р, у сузір’ї Змієносця спалахнула невідома раніше зірка. У максимумі блиску вона була яскравішою за Юпітер. Галілей спостерігав її до кінця 1605 р. Тепер відомо, що це був спалах наднової зірки в нашій галактиці.

У травні 1609 р. до Венеції дійшли чутки, що в Голландії винайдена підзорна труба. Галілей відразу ж зайнявся спорудженням подібного приладу у своїй майстерні. Галілей зробив трубу з триразовим збільшенням. У серпні учений виготовив трубу зі збільшенням у 30 разів. Його телескоп був на порядок могутнішим і кращим від усіх інших підзорних труб того часу. Основне призначення підзорної труби - спостереження за небесними тілами. З 30-кратною трубою Галілей зробив усі свої телескопічні відкриття. Вона й дотепер зберігається в музеї у Флоренції.

Насамперед, Галілей приступив до спостереження Місяця. Він побачив місячний пейзаж – цирки і кратери, гірські ланцюги і вершини, а також кілька великих темних плям, які назвав морями. Поверхня Місяця виявилася схожою із земною.

Наприкінці 1609 р. і на початку 1610 р. Галілей почав перший огляд неба за допомогою телескопа. Він знайшов, що Чумацький Шлях – не. що інше,як величезне скупчення зірок. У ніч на 7 січня 1610 р. Галілей знайшов поблизу Юпітера три Зірочки. Під час наступних спостережень він переконався, що бачив супутники, що залишаються біля Юпітера, змінюючи своє положення щодо нього.

У березні 1610 р. вийшов твір Галілея «Зоряний вісник», що сповістив світ про нові астрономічні відкриття. Однак офіційний науковий світ зустрів "Зоряний вісник" з недовірою. Галілей відправив екземпляр книги Кеплеру і попросив підтримки. Серед висловлених Кеплером у «Розмові» (відповідь Кеплера) думок Галілей багато чого не зміг оцінити чи не хотів прийняти. Багато в чому Кеплер бачив далі, аніж Галілей, розуміючи, що планети відчувають вплив Сонця. Галілей же думав, що небесні тіла не взаємодіють між собою.

У жовтні 1610 р. Галілей відкрив фази Венери, схожі на фази Місяця. Учений зробив висновок, що Венера й інші планети не світяться, а лише відбивають світло Сонця. При цьому фази планети міняються так, що стало безперечним: Венера рухається не навколо Землі, а навколо Сонця. Тоді ж Галілей знайшов на Сонці темні плями. Нові відкриття підтверджували систему світу Коперника.

У 1623 р. ученого визнали винним у порушенні церковних заборонив, на інквізиторському суді змусили публічно відмовитися від своїх відкриттів. Тому останні роки життя Галілей провів під суворим наглядом інквізиції.

Галілео Галілей був основоположником багатьох наук, зокрема фізики і оптики, перевернув наївні уявлення людства, зокрема, про Землю, що нібито плаває на трьох китах, та мав і своє «улюблене» відкриття: «Найбільшим із усіх чудес представляється те, що я відкрив чотири нові планети і спостерігав властиві їм власні рухи і розходження в їхніх рухах відносно одна одної і щодо руху інших зірок. Ці нові планети рухаються навколо іншої дуже великої зірки так само, як Венера і Меркурій, і, можливо, інші відомі планети рухаються навколо Сонця» (Галілео Галілей).

Незважаючи на сліпоту, що наступила за 5 років до смерті, він продовжував наукову роботу до останніх днів.

Через 340 років Римський Папа Іоанн Павло II думав про побудову Всесвіту так само, як і Галілей. Він визнав переслідування Галілея несправедливими і зняв обвинувачення з великого вченого.



3. Слово вчителя.

Учитель читає із п’єси Б. Брехта «Життя Галілея» уривок: «Галілео Галілей на вимогу інквізиції 22 червня 1633 року зрікається свого вчення про обертання Землі. «Я, Галілей, учитель математики й фізики у Флоренції, зрікаюся того, що я стверджував: що Сонце є центром всесвіту й не нерухоме на своєму місці й що Земля не є центром і не є нерухомою. Я зрікаюся цього, відмовляюсь й проклинаю з чистим серцем та нелицемірною вірою всі ці хибні погляди та єресі, так само, як й усі помилки й будь-яку іншу думку, котра суперечить святій церкві».

Наш урок побудовано на протиставленні героя п’єси Брехта самому собі. Відомо, що в літературній критиці є дві протилежні точки зору на образ Галілео Галілея:


  • Галілей зрадив істину;

  • Галілей не зрадив істину.

(Група учнів за тиждень до уроку отримала завдання скласти аргументи «за» і «проти» на тему: «Галілей зрадив істину»)

4. Виступи учнів із групи «за» і групи «проти».

5. Аналіз художнього твору у запитаннях і відповідях.

Запитання 1. Які наукові відкриття робить Галілей і в чому їх значення для людства?

Запитання 2. Які основні конфлікти твору?

Відповідь.

1) Вчений Галілей бореться з владою, яка нездатна належно оцінити його відкриття (докази знаходимо у II і III сцені).

2) Конфлікт Галілея з церквою, котра сприймає його діяльність як «замах на святих» (сцена XII), а насправді боїться втратити свій вплив на людей.


  1. Галілей бореться з відсталістю й нерозумінням потрібності науки (наприклад, багатий учень Людовіко, оцінюючи телескоп Галілея, каже, що зелений футляр нічим не гірше за червоний).

  2. Вчений бореться з власним злиденним існуванням (він живе на мізерні доходи, не маючи можливості забезпечити собі належні умови для роботи).

  3. Конфлікт із самим собою, бо кожне наукове відкриття народжується в муках і внутрішніх протиріччях.

Запитання 3. В чому полягає трагедія Галілея?

Запитання 4. Які проблеми висвітлює в п’єсі «Життя Галілея» німецький драматург Б.Брехт?

  • про відповідальність вченого за свої відкриття;

  • про тернисті шляхи духовної людської еволюції:

  • про трагедію піонерів наукового пошуку істини;

  • про трагедію існування відчужених від людини сил, які, вивільнюючись з-під влади людини, починають власне карколомне існування;

  • про єдність відкриттів та соціальних змін, про гармонію науки і прогресу.

Запитання 5. Які художні особливості п’єси «Життя Галілея»?

Відповідь.

  • Велику роль у п’єсі відіграють монологи. Вони допомагають автору розкрити образ головного героя. Промови Галілея сповнені героїчного пафосу і водночас усвідомлення власної трагедії.

  • Ліричний підтекст п’єси створюють віршовані епіграфи, що передують кожній картині. Вони мають піднесений характер і відображають народну оцінку подій. До речі, у п’єсі неодноразово підкреслюється, що прості люди краще розуміють Галілея, ніж освічені, а сам він вірить, що народ, помиляючись і плутаючи, все ж таки знайде шляхи до істини.

  • Автор надає перевагу діалогічному пошуку істини: у його «драмі ідей» кожен з героїв має власну думку й позицію, а розмови про творчі відкриття переходять в дискусію про долю людини й суспільства.

ІV. Підсумок уроку

1. Як пов’язані проблеми твору із сучасністю?

2. Тлумачення епіграфа учнями.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати біографію А. Камю, скласти хронологічну таблицю.



2.Ознайомитися зі змістом роману «Чума».

3. Повторити поняття екзистенціалізму.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconУрок дослідження (10 клас) Тема Таємниця сімейного щастя.
Навчити учнів пізнавати своєрідність драматичного твору на прикладі п’єси «Ляльковий дім», розкрити особливості стилю Г.Ібсена.,...
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconУрок 1 Тема: Життєвий І творчий шлях Бертольта Брехта. Брехт як драматург-новатор. «Епіч­ний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика
Мета: ознайомити учнів з життєвим І творчим шляхом; розкрити сутність його новаторства в галузі драматургії; показати своєрідність...
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон icon«Немає дна в Езоповій криниці»
Форма проведення: урок аналізу художнього твору з елементами мультимедійної презентації
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconЧеркаський департамент освіти та гуманітарної політики управління культури черкаська міська централізована бібліотечна система (до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка) черкаси 2014
Коли б не він, То й люди б нас не знали. Коли б не він, Про нас не чув би світ…
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconУрок №12 Тема Люди в історії: історичні персонажі
Пояснювати: про кого розповідає історія як наука, хто є суб’єктами історичного процесу
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconКонспект модульного заняття в 11класі за темою: «Війна велика комерція, яку ведуть немаленькі люди»
Б. Брехта, підвести учнів до розуміння антивоєнно­го пафосу та алегоричного сенсу твору
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconЗвучать позивні Сьогодні свято в нашій рідній школі
Ведучий. Сьогодні в нас надзвичайне свято, особливе та неповторне. Його головними учасниками є випускники Клавдіївської школи різних...
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconТема: Розвиток національного театру («Березіль») Леся Курбаса, Харківський театр ім. І. Франка), драматургії 1920-1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В. Винниченка, М. Куліша, І
П’єси В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І кочерги, Я. Мамонтова на перетині корифеїв, зарубіжної класики І модерної драматургії....
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconУрок-дискусія з теми «земноводні»
Методи навчання : інформаційно рецептичний, проблемного викладу матеріалу, частково – пошуковий, дослідний
Урок-дискусія з елементами аналізу п’єси Брехта. Люди, тож зрозумійте, нарешті, Наука втекла від нас за кордон iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка