Урок географії для учнів 6 класу Мета



Скачати 340,74 Kb.
Дата конвертації09.08.2017
Розмір340,74 Kb.

Сусол М.С.,

вчитель географії

ЗШ І-ІІІ ст. смт. Салькове

Гайворонського району

ВЛАСТИВОСТІ ВОД СВІТОВОГО ОКЕАНУ. РУХИ ВОДИ В ОКЕАНІ.

(урок географії для учнів 6 класу)


Мета:

    • Навчальна: розширити уявлення про Світовий океан, формувати знання про властивості вод Світового океану, рух води в океані; розвиток практичних навичок визначати показники температур і солоності за картами атласу; сприяння розумінню закономірностей у змінах температур і солоності та руху вод Світового океану.

    • Розвиваюча: розвивати вміння працювати з географічною картою;формувати навички проектної діяльності; сприяти вдосконаленню навичок індивідуальної та групової роботи; вміння створювати образ об‘єкта.

    • Виховна: виховувати дбайливе ставлення до природи, її багатств, естетичне сприйняття навколишнього світу

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з водою, морська (або кухонна) сіль, проектор, штатив із пальничком та чашкою.

Опорні поняття: Світовий океан, море, затока, протока, материк, географічна широта, випаровування.

Базові поняття: солоність, проміле.
ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь.

1. Прийом «Географічна розминка»

Учитель показує на настінній карті географічні об’єкти, а учні називають їх.

Альтернативні варіанти

1. Прийом «Асоціації»

Завдання. Вчитель називає об’єкт, а учні приклади назв.

Наприклад: Вчитель – протока, учні – Босфор, Дрейка, Магеланова і т.д.

2. Прийом «Експрес-тест»

• Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою:



а) острів;

б) півострів;

в) материк.

• Середземне море є морем:

а) окраїнним;

б) внутрішнім.

• Океан, переважна частина якого розташована у Південній півкулі:

а) Тихий;

б) Індійський;

в) Атлантичний.

• За походженням острів Мадаґаскар є:

а) материковим;

б) вулканічним;

в) кораловим.

• Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокремлює ділянки суші:

а) затока;

б) море;


в) протока.
IІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної активності

Прийом «Проблемне питання» (слайд 1)

Вам доводилось куштувати морську воду? Вона гірко-солона, навіть неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. Чому ж море солоне? Деякі вчені вважають, що в давні часи води морів були прісними. Хто ж їх згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у світовому кругообігу води.

Річки, нестримно прагнучи до моря, пробивають собі шлях серед гірських порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей. І от вони дісталися моря, віддали свої води, які потім почали випаровуватися. Але випаровуючись, крапельки води залишають морю той маленький вантаж солей, що принесли із собою. (Слайд 2)

Солі надають морській воді специфічних властивостей, через які вона відрізняється від прісної. Наприклад, через високу щільність у морській воді легше плавати. Кількість солей у морській воді в різних частинах Світового океану неоднакова. Також відрізняється і температура вод Світового океану. Від чого ж залежить солоність і температура вод Світового океану? Ви зможете відповісти на це запитання, провівши дослідження сьогодні на уроці.


ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Солоність морської води. Одиниці вимірювання солоності. (Слайд 3)

Слово учителя. У морській воді містяться майже всі відомі на Землі хімічні елементи, але 4/5 їх кількості припадає на звичайну кухонну сіль. У всіх морях і океанах Землі вода має гірко-солоний смак. Солоний смак воді додає кухонна сіль, гіркий — солі магнію. Солі, як і сама вода океанів, потрапляють на земну поверхню передусім з надр Землі. Солі приносяться в океан і річковими водами. У водах океану виявлено алюміній, мідь, срібло, золото. У воді розчинено 50 млрд т солей. Сіль, яка міститься у водах Світового океану, могла б рівномірно вкрити поверхню Землі по екватору шаром завтовшки 280 м, шириною в 1 кілометр.

Робота зі словником

Кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі води, називається солоністю води і вимірюється у (проміле).



(Слайд 4)

Слово учителя. У літрі океанської води розчинено в середньому 35 г різних речовин, тобто середня солоність складає 35 ‰.

Демонстрація досліду: розчинення 1 столової ложки морської солі в 1 л води — одержання «морської» води.

Солоність прісної води складає менше 1‰. Таких вод на Землі дуже мало. Солоність води не скрізь однакова.



Робота з картою

(Слайд 5)

Яка солоність вод Світового океану в різних його частинах?



Слово учителя. Найсолоніша вода в Червоному морі — 42 ‰. Внаслідок великої випаровуваності води солі залишаються в морі.

Демонстрація досліду: випарювання 1 столової ложки солоної води на пальничку до 3/4 і порівняння її із не випарюваною на смак.

Океанська вода через великий вміст солей не придатна для пиття. Морські судна, щоб не везти із собою воду, мають опріснювальні установки.

2. Закономірності зміни солоності та температури вод Світового океану (робота в парах з підручником — прийом «учитель — учень»).

Один із учнів з’ясовує закономірності зміни солоності, другий — температури, потім по черзі розповідають один одному.



Слово учителя.  (Слайд 6, 7)

Океан дістає від Сонця багато тепла. Але сонячне проміння нагріває лише верхній шар води завтовшки кілька метрів. Вниз тепло передається в результаті постійного перемішування води. На глибинах понад 1000 м її температура завжди становить +2 — +3 °С. На дні місцями по розломах надходить гаряча вода.



(Слайд 8)Температура поверхневого шару вод Світового океані в різних районах планети є неоднаковою. Вона залежить від кількості сонячної енергії, що надходить на поверхню.

Найвища температура поверхневих вод на спекотному екваторі — +27 — +28 °С.В Індійському океані трапляються і вищі показники + 30°С. На північ і південь від екватора, в тропічних широтах температура падає на 2 – 5 градусів, В помірних широтах спостерігаються сезонні коливання температури у верхньому шарі і показники температури становлять близько 10 – 15 °С. Найнижча — в полярних регіонах: –1° — –2 °С. Тут холодна довга зима, яка спричиняє утворення криги.



(Слайд 9, 10)Середня температура поверхневих вод Світового океану дорівнює близько 17,5 °С.

(Слайд 11)Океанічна вода замерзає за температури –2 °С, замерзнути їй за 0 °С заважають розчинені в ній речовини. Чим більша солоність води, тим нижча температура замерзання. Крига постійно покриває центральну частину Північного Льодовитого океану, оточує Антарктиду. Узимку площа, покрита кригою, розширюється, влітку скорочується. Межа поширення криги залежить від пір року, вітрів, течій.

(Слайд 12, 13) В залежності від широти формуються різні типи водних мас.

Розв'язування задач на солоність вод Світового океану

Задача. (Слайд 14) 

Обчисліть, скільки кілограмів різних речовин можна отримати з 1т чорноморської води, якщо її солоність 18‰.



Розв'язування.

Один літр води має масу приблизно 1 кг. Значить, в 1 кг чорноморської води розчинено 18 г речовини. Тоді в 1 т:

18*1000 = 18 000 г = 18 кг.

3. Рух води в світовому океані (слово вчителя)



В усіх океанах є своєрідні річки, що рухаються постійно одним і тим самим маршрутом.  Чим пояснити цей різноманітний рух вод Світового океану? Стародавні греки вважали, що рух води спрямовував бог Посейдон. За допомогою тризуба він викликав бурі, урагани, шторми. Ці міфи виникли в ті давні часи, коли людина ще не пізнала законів природи.

Розрізняють кілька видів руху вод в морях та океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи та відпливи, течії. Розглянемо причини їх виникнення.

Прийом «учень - учитель». Учні І групи працюють над матеріалом «Вітрові хвилі», ІІ – «Цунамі», ІІІ – «Припливи і відпливи» ІV – «Течії», опрацювавши його розповідають класу.

ВІТРОВІ ХВИЛІ (Слайд 15,16,17)

У 1933 р. моряки американського судна «Рамапо» спостерігали хвилю заввишки 34 м. Її спричинив сильний штормовий вітер у Тихому океані. У більшості випадків висота вітрових океанічних хвиль досягає 4 — 5 м. При "утворенні хвилі маса води горизонтально не, рухається, змінюється лише вертикальний рівень водної поверхні. В одних місцях пориви вітру ніби вдавлюють її, утворюючи улоговину хвилі, в інших — поверхня здіймається у вигляді гребеня. З посиленням вітру на гребенях хвиль з'являється біла піна — баранчики Висота хвилі збільшується, а сильний вітер ніби загинає верхівки її гребенів. Вітер слабшає, і хвилі змінюються брижами — затухаючими частими хвилюваннями. Навіть безвітряної погоди (у штиль) їх можна помітити на гладенькій поверхні моря.

На межі моря і суходолу вітрові хвилі виконують велику роботу. В одних місцях вони руйнують гірські породи, в інших — відкладають їх, утворюючи піщані й галькові пляжі. 

ЦУНАМІ (Слайд 18,19)

Цунамі –в перекладі з японської означає «хвиля в гавані» (в порту). На відміну від хвиль, спричинених вітром, на формування цунамі впливають інші сили - підземні землетруси. Вони спричиняють величезні хвилі – цунамі, які поширюються в усі боки від місця виникнення. Така хвиля охоплює усю товщу води від дна до поверхні. Цунамі котяться через весь океан зі швидкістю реактивного літака – більше як 700 км/год. Хвилі настільки потужні, що досягаючи берега, вони відбиваються і повертаються у протилежному напрямку.

ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ (Слайд 20,21)

Мореплавцям і рибалкам з давніх-давен було відомо, що через кожні 6 год рівень моря змінюється. Море то наступає на берег, то відступає від нього. Люди враховували це явище. Перед відпливом моряки виходили у відкрите море, щоб не потрапити на мілководдя. Рибалки очікували відступу води, щоб зібрати рибу із розставлених під час попереднього відпливу сіток. Чим же пояснюються періодичні зміни рівня води в морях і океанах? Насамперед дією сил тяжіння, що виникають між Землею, Сонцем і Місяцем. Оскільки Місяць є найближчим до Землі небесним тілом, то й вплив його на нашу планету найбільший. Періодичні коливання рівня води в морях і океанах, що виникають унаслідок притягання водної оболонки Землі Місяцем і меншою мірою Сонцем, називають припливами та відпливами. 

У відкритому морі чи океані припливи та відпливи майже не відчуваються, їх висота — 90 см. Так само і у внутрішніх морях. Наприклад, висота припливів та відпливів у Азовському та   Чорному морях становить лише 2 — 3 см. Найвищі рівні бувають у вузьких затоках відкритого моря чи океану. Наприклад, висота припливів у затоці Фанді на східному узбережжі Північної Америки досягає 18 м. Припливи та відпливи мають велику енергію, яка використовується людьми.

ТЕЧІЇ (Слайд 23,24,25)

«В океані є річка. Вона не пересихає і в найсильніші посухи, і не виходить з берегів під час найбільшої повені. її береги та ложе — з холодної води, а бистрина — з теплої». Так у середині XIX ст. писав американський учений М. Ф. Морі про найпотужнішу в світі теплу океанічну течію Гольфстрім. 
 Океанічні течії - горизонтальні переміщення величезних   водних мас у певному напрямку на великі відстані. 

Найчастіше океанічні течії виникають під дією постійних вітрів. Такі течії називають вітровими. До екватора від 30-х широт дмуть постійні вітри пасати, що формуються в приекваторіальній зоні всіх океанів. Відповідно течії дістали назву пасатних. Рухаючись зі сходу на захід, пасатні течії, натрапляючи на береги материків відхиляються на північ і на південь. При цьому утворюються нові течії, які називають стоковими.

(робота з картою)

У помірних широтах ці течії під впливом постійних західних вітрів і сили обертання Землі відхиляються на схід і прямують до західних берегів материків. Потім вони знову повертаються до 30-х широт як стокові течії.

Так, на північ і на південь від екватора у смугах 50° пн. ш. і 50° пд. ш. виникають два кругообіги океанічної води. У Північній півкулі течії рухаються за годинниковою стрілкою, у Південній — проти.

У Південній півкулі, уздовж берегів Антарктиди, під впливом постійних вітрів помірних широт і сили обертання Землі утворюється потужна течія Західних Вітрів. Сама назва свідчить про причини її утворення. 

Розрізняють теплі й холодні течії. Якщо температура води течії вища за температуру навколишніх океанічних вод, то її вважають теплою, якщо нижча — холодною. На картах теплі течії позначають червоними стрілками, холодні — синіми. Течії в океанах істотно впливають на клімат і погоду прибережних частин материків. Холодні — знижують температуру і кількість опадів, а теплі, навпаки, підвищують. 

У судноплавстві важливо враховувати потужність і напрямки течій. У минулому їх використовували для «пляшкової пошти». (Пригадайте твір Жуля Берна «Діти капітана Гранта».) 
V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Проаналізуйте карту показників середньорічної солоності води на поверхні Світового океану та поясніть причини відмінностей показників у різних частинах океану.(слайд 5)

Завдання 2. Проаналізуйте карту показників середньорічної температури води на поверхні Світового океану та поясніть причини змін цих показників. (слайд 9)

Розв’язання задачі

Задача. (слайд 14)

Обчисліть, скільки кілограмів різних речовин можна отримати з 2,5 т води Червоного моря, якщо її солоність 42‰.



Альтернативні варіанти

Прийом «Чомучка»

• Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полюсів зменшується?

• Чому на великих глибинах солоність вод майже не змінюється?

• Чому океанічна вода замерзає не за 0 °С, а за –0,5 °С, –1,0 °С, а іноді й за –2,0 °С?

• Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється, а влітку, навпаки, скорочується?

• Чому в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну - 42 ‰?

«Порівняй-но»

Завдання. Порівняйте солоність окремих частин Світового океану із середньою океанічною солоністю та поясніть причини відмінностей:

• Аравійське море — 36–37‰;

• Ґвінейська затока — 31–32 ‰;

• Бенґальська затока — 32 ‰;

• Карське море — 10 ‰;

• води біля берегів Антарктиди — 32–33 ‰.
VI. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Важливими характеристиками вод Світового океану є солоність і температура. Солоність поверхневих шарів Світового океану не однакова і залежить від кількості атмосферних опадів, притоку річкової води, танення льодовиків та випаровування водяної пари. Температура поверхневого шару Світового океану знижується від екваторіальних широт до полярних та з глибиною.
VII. Домашнє завдання

(слайд 26)

• Опрацювати текст параграфа 29.

• розв’язати задачу

Задача.

Обчисліть, скільки кілограмів різних речовин можна отримати з 1,7 т води Балтійського моря, якщо її солоність 8‰.

• принести олівці кольорові.

Випереджальне: прочитати текст параграфа «Рух води в Океані».


Додатковий матеріал до уроку

• В Океані розчинено близько 50 000 000 000 000 000 (50 квадрильйонів) тонн солей. Якби води морів та океанів випарувалися, на дні океанів залишився б шар солі завтовшки 150 м. З океанічної солі можна було б також насипати вздовж усього екватора вал завширшки в 1 км та заввишки 280 м.

• У морях та океанах є також радій та уран. До того ж, за розрахунками вчених, у кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 300 кг срібла та 6 кг золота. Однак на сучасному рівні техніки процес виділення з морської води цих скарбів є дуже трудомістким і нерентабельним. Хоча вже сьогодні з неї видобувають магній, калій, бром і різні солі.

• Сталість сольового складу океану регулюється живими організмами. Майже весь вуглекислий кальцій, а також солі Силіцію (кремнію), що виносяться річками, швидко витягуються з розчину тими морськими рослинами та тваринами, які будують із цього матеріалу свої панцири та черепашки.


Список використаних джерел

  • Все для вчителя . Інформаційно-практичний бюлетень. Березень 7 – 9, 2010

  • Гілецький Й.Р. , Сливка Р.Р. , Богович М.М. Географія . Довідник., вид-во РАНОК.2012р.

  • Загальна географія. Розробки уроків. С.Л.Капіруліна, О.Г.Бродовська. 6 клас Нова програма., вид-во Ранок., 2012 рік

  • http://wkola.at.ua

http://notatka.at.ua/publ/konspekti_urokiv_geografiji_6_klas

http://yandex.ua/images/search?t

Настасенко Т.В.

вчитель хімії та біології

ЗШ І-ІІІ ст. смт. Салькове

Гайворонського району



Біологія – наука про життя.

Основні властивості живого.

(урок біології для учнів 6 класу)



http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:and9gctait_bfiorea_eal9a9oxlhaewqschsammvg57oa0iwxk8qj2ufa


Мета:

освітня: сформувати уявлення про біологію як систему наук, що вивчають живі організми та прояви життя, розглянути основні властивості живого, продовжити формування знань про живу природу, дати поняття про основні ознаки життя;

розвивальна: розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки;

виховна: виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Основні поняття: ботаніка, біологія, подразливість, розмноження, обмін речовин, ріст, розвиток, рух, середовище життя.

Обладнання: таблиці, живі та гербарні зразки рослин, портрети вчених-біологів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.
Структура уроку
І. Організаційний момент.

Учні мають ознайомитись із підручником, робочим зошитом, системою роботи на уроках біології та з позакласною роботою з предмета.
ІІ Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів. Зв'язок з природознавством, що вивчали у 5-му класі.

Термін біологія запропонували незалежно один від одного французький вчений Ж.Б. Ламарк (1744-1829) та німецький вчений Г. Тревіранус (1776-1837) в 1802 році.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Читання уривків поезій про природу. Демонстрацією слайдів (картинок) із зображенням живих організмів. Опрацювання картинок з учнями пояснення як розуміють твердження живого.


ІV. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

Слово “ботаніка” походить від грецького “botane”, що українською мовою дослівно перекладається як “трава, зелень”. “Вotanicum” українською мовою означає гербарій, травник. Латиною ж поняття “трава, зелень” звучить як “herba”,

і від цього латинського кореня походять такі відомі терміни, як “herbarium”, українською - гербарій, книга про рослини, “herbarius”, українською - знавець трав (рослин), ботанік, а також “herbaria”, що українською теж означає “ботаніка”.

Історично склалося так, що в українській мові закріпився термін “ботаніка”, який походить із грецької мови, хоч він і не повною мірою відображає сутність предмета. Сьогоднішні під терміном “ботаніка” розуміють комплекс наук, які вивчають усі рослини взагалі (не лише трави). Отже, ботаніка - наука про рослини, їх зовнішню і внутрішню будову, форму, розвиток, життєдіяльність, біохімічний склад, класифікацію, поширення та інші особливості. Визначення ботаніки лише як науки про рослини повністю не розкриває її суті.

Ботаніка як наука має свою історію. Накопичення знань про рослини почалося вже на перших етапах становлення людства. Рослини людина використовувала в їжу, виготовляла з них одежу, використовувала як ліки.
http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcsja1cuogfyd_dto1yulncjqrtsipidw7npkz0qdx2eybdli4gf_a
1. Історія розвитку ботаніки

Ще первісними народами, а пізніше в стародавніх державах Індії, Єгипті, Китаї та країнах Близького Сходу, які вже мали писемність, було накопичено багато різноманітних і корисних відомостей про рослини. Проте перше письмове узагальнення знань про рослини, яке дійшло до нас, відоме лише з античної Греції (IV-III ст. до н.е.), а отже, і виникнення ботаніки як науки датується саме цим часом. Теофраст (372-287 до н.е.) батько ботаніки, учень великого Аристотеля - залишив по собі декілька книг, присвячених рослинам.

Подальший розвиток ботаніки визначався в основному потребами землеробства й медицини, оскільки дуже важливо було навчитися розрізняти рослини корисні й отруйні - насамперед за зовнішніми ознаками.

Так, найдавніші спостереження первісного землероба про дивну здатність рослини, що восени гине, у відроджуватися навесні вигляді молодих проростків, що виходять із насіння, у тлумаченні давньоєгипетських жерців набуло форму міфу про бога Осіріса (Озіріса), що вмирає і знову воскресає через якийсь час після поховання.

Аристотель здійснив грандіозну спробу філософськи осмислити всілякі галузі живої і неживої природи. Вивченню рослинного світу він присвятив спеціальну працю "Теорія рослин". На жаль, текст цього твору не зберігся, тож сучасна історія ботаніки має у своєму розпорядженні лише окремі висловлювання великого вченого.

Більш докладну інформацію про світ рослин ми знаходимо в працях учня Аристотеля Теофраста. У «Природній історії рослин» Теофраст згадує про 450 рослин і робить першу спробу їхньої наукової класифікації.

Усі відомі в стародавності рослини Теофраст поділяє на 4 класи: дерева, чагарники, напівчагарники і трави. У межах цих чотирьох великих систематичних підрозділів він довільно зближає окремі групи рослин, описуючи їх як дикі й культурні, вічнозелені та листопадні, рослини суші й рослини вод і т.ін.

http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcssi9hqgv3cja4bptqmltr5qt9wwk9itsexamylnti3nyaslxqgzw

1 – дерева

2 - кущі

3 - трави

Заслугою Теофраста є також встановлення основних морфологічних понять, постановка ряду питань в галузі фізіології рослин і опис деяких особливостей їхнього географічного поширення. Теофраст знав про існування двох груп рослин: квітучих і ніколи не квітучих. Він знав про розходження внутрішньої структури стовбура звичайних дерев і пальм, хоча й не намагався покласти ці розходження в основу своєї класифікації.
Види квітучих і не квітучих рослин.

http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcrghkfqb6vh1c7ejgzjsoiaglulzwplxxzygpw2jqprcgya3ucvnghttp://t3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcsgpw4njgfn8mdu_wgvc-tvcgohqqy7aammarkd0qvvdk1cw25e
Інші вчені Давнього світу так чи інакше пов’язані з ботанікою, не піднімалися вище Теофраста ні в описі форм рослин, ні в розумінні їхньої природи.

Праці Теофраста заклали основи ботаніки, стали першою спробою з’єднати розрізнені спостереження й відомості про рослини в єдину продуману і логічно послідовну систему знань.


У середньовіччі значною мірою уповільнився процес науки, розповсюдилися забобонні легенди та тлумачення з релігійних книг, які не допускали самостійного дослідження природи. В той же період де-не-де вирощувалися лікарські рослини та вивчалися їхні властивості.

І лише з XV ст., в епоху Відродження, у розвитку ботанічної науки відбувся рішучий злам, обумовлений значними змінами як ідеологічного, так і соціально-економічного характеру. Цей період ознаменувався численними географічними відкриттями, завдяки чому до Європи з далеких заморських країн потрапило багато невідомих рослин. У зв’язку з цим перед ботаніками постало важливе завдання “інвентаризації” всіх відомих видів рослин, тобто опису їх класифікації. Це спричинилося до появи і швидкого вдосконалення різних способів збереження рослинних форм із метою порівняльного їх вивчення: замальовування, словесного опису, вирощування в ботанічних садах, засушування. Тоді ж було складено перші правила гербаризації. Приблизно в цей же період закладаються основи сучасної ботанічної термінології.

Фізіологія та анатомія рослин зародилися в XVII ст.. Оскільки на той час хімія перебувала в зачатковому стані і не було відоме явище фотосинтезу, голландський природодослідник Ван Гельмонт (1579-1644), прагнучи з’ясувати, звідки рослина бере речовини для побудови свого тіла, вперше поставив досліди з вивчення живлення рослин. У досліді з вирощуванням гілки верби він також уперше застосував метод визначення маси рослини та ґрунту на початку і наприкінці досліду, а ще - маси витраченої для поливу води, однак зробив неправильний висновок, що рослина будує своє тіло з води.

Більш доступним на той час було вивчення процесу пересування речовин у рослинах, оскільки видатний англійський фізик Роберт Гук (1635-1703) удосконалив мікроскоп і застосував його для дослідження різних дрібних структур, у тому числі й частин рослини. Саме він у 1665 р. вперше опублікував опис клітинної будови рослин і ввів термін “клітина” (лат. “cellula” - комірка). Однак остаточно як наука фізіологія рослин сформувалася лише після з’ясування суті процесу фотосинтезу.


http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcse18bb1tlxqropqcvuzbkfvcg8tcnrnw6h0xrn3vtj9ps76pmj http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcqu9c9y9juaszs-v6amatu-qdahfilzi25nhjjd2wpcozjviep4

І все ж таки пануючим напрямком у ботаніці аж до XIX ст. залишилася систематика рослин, яка досягла найвищого виразу в працях великого шведського ботаніка Карла Ліннея (1707-1778).

Величезними успіхами в ботанічній науці позначене XIX ст. Саме тоді виникають або формуються розділи ботаніки - географія рослин, екологія рослин, геоботаніка, палеоботаніка.

У XX ст. великих успіхів досягли експериментальні розділи ботаніки. Учені простежили, як виникає багато складних речовин у рослинах, а також синтезували деякі з них. Експериментальні й математичні методи проникли в ті розділи ботаніки, котрі до цього залишалися суто описовими.

Можливості наукового пізнання значно розширилася після винайдення електронного мікроскопа (1940), який дає збільшення в десятки і сотні тисяч раз. Синтез електронної мікроскопії, біохімії і біофізики спричинив появу нової сучасної науки - молекулярної біології.

http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcsv9gibkpgd-2bbcyqajwlmch7azisjz8zng4oabslwgl5ebp6obq

2. Завдання ботаніки

Загальне завдання ботаніки полягає в різноплановому вивченні окремо взятих рослин і їхніх сукупностей - рослинних угруповань, із яких формуються ліси, луки, степи. Структура і закономірності росту рослин, їхні стосунки з навколишньою природою, закономірності поширення й розподілу окремих видів і всього рослинного світу на Земній кулі; походження і еволюція царства рослин, причини його різноманітності і класифікація; запаси в природі господарських рослин і шляхи раціонального їх використання, розроблення наукових основ введення в культуру нових кормових, лікарських, плодових, овочевих, технічних та інших рослин - ось далеко не повний перелік питань, вивченням яких займаються ботанічні науки. Особлива увага приділяється вивченню й охороні рідкісних та зникаючих рослин, що занесені до Червоної книги, оскільки втрата кожного виду - це не тільки зменшення різноманітності рослин, а й руйнування стійкості рослинного угруповання, збалансованого протягом багатьох тисячоліть.

Без рослин неможливо уявити життя на Землі, оскільки в процесі фотосинтезу не тільки утворюються органічні речовини з неорганічних, а й виділяється в атмосферу кисень, необхідний для дихання всіх організмів.

Використовуючи для утворення органічних речовин мінеральні солі і воду з ґрунту, вуглекислий газ і азот із атмосфери, рослини беруть активну участь у кругообігу речовин у природі. Рослинними продуктами живляться інші живі організми, в тому числі й людина. Рослини людина використовує як паливо, будівельний матеріал і сировину для багатьох галузей народного господарства (в тому числі лікарська сировина).



http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcrgrmbllqc6nwdodho9gdenexei7p1krnvxw92xzmr6tr1cgbxwaa
http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:and9gct8774imxqpbtv4pqr5_wut38epek_pfp0bvz1ltolwsc-9r1tujg
3. Об’єкти дослідження.

До теперішнього часу ботанічна наука має єдиним об'єктом свого дослідження рослину та рослинний світ.

Вивченням рослин у їх взаємовідношенні із середовищем існування займається ряд галузей ботаніки, іноді поєднуваних під загальною назвою екологія рослин.

Для з’ясування відмінностей між живою та неживою природою можна застосувати проблемно-пошуковий метод. У процесі використання прийому «мозковий штурм» школярі мають скласти на дошці схему й накреслити її в зошиті:

Живі організми Неживі тіла

Побудовані з клітин Клітинної будови не мають

Живляться

Дихають


Рухаються

Розмножуються

Ростуть і розвиваються

Побудовані з органічних та неорганічних речовин

Обмін речовин з довкіллям та перетворенням енергії

Реагують на подразнення навколишнього середовища

Підведення шестикласників до висновку, що до основних властивостей життя можна віднести обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, спадковість, мінливість та подразливість.
Фронтальна бесіда.

Оскільки об’єктом вивчення біології в 6-му класі будуть рослини, пригадайте, які умови необхідні для їхнього існування?



(Учні з’ясовують, що ріст і розвиток рослин тісно пов'язані з умовами зовнішнього середовища. Основними зовнішніми факторами є тепло, світло, волога, повітря і поживні речовини. Всі вони рівнозначні і жоден з них не можна замінити іншим. Тому необхідно знати роль кожного фактора в житті рослини).
Обговорення демонстрованої ілюстрації.
Тепло Світло

Кисень (для дихання)

Вуглекислий газ (для фотосинтезу)

Крохмаль, Вільний кисень (в повітря)

цукор

Вода

Субстрат) Мінеральні солі



(грунт)


  1. Узагальнення і систематизація знань.

Давайте разом завершимо речення:

  1. Процес потрапляння в організм кисню та виведення з нього вуглекислого газу - …

  2. Процес потрапляння в організм поживних речовин та їх перетворення - ….

  3. Сприйняття подразників навколишнього середовища та відповідна реакція організму на них - ….

  4. Надходження речовин та енергії з довкілля та певні їх зміни в організмі - …

  5. Зміни в організмі, що призводять до збільшення розмірів і маси тіла - …

  6. Відтворення собі подібних та збільшення чисельності особин - …


VІ. Підбиття підсумків уроку.

Учні за допомогою вчителя роблять висновки, що жоден з організмів не може тривалий час існувати без надходження енергії ззовні. Життя на нашій планеті зумовлено сонцем, яке є головним джерелом енергії для її мешканців. Сонячну енергію здатні уловлювати зелені рослини й перетворювати її на органічні речовини, необхідні для споживання іншими живим організмами. Енергія органічних речовин використовується всіма живими істотами для забезпечення процесів життєдіяльності.http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcqipuijomadqrzflo7nnvlinuz7chl0sknwj0-hjfmw4ucsvq8d



http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:and9gct14syiyrb0klfxkdgiai2et8t4lh0pow4xhffni8fruxgkob4eia


http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcszpgrq6ixf-py3ua_hdw-yo4bqrsiaqayownemuoknwg4foulm

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Підготувати усне повідомлення «Значення рослин» у… (на вибір)

а) медицині; б) побуті; в) культурі та мистецтві; г) літературі.

http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcsjq-n9zidbhvbyag9acffykg-saqueqxipe9zuoljj6jbvzmtkjw


Використана література:


  1. Барна М.М. Терміни. Поняття. Персоналії: - К: Видавничий центр «Академія», 1999р.

  2. Біологія (за ред.. Мотузного. – К: Вища школа., 2008р.

  3. Рятівник. Біологія у визначеннях… Видавництво «Ранок» 2014р

  4. 700 завдань з біології. Бібліотека творчого вчителя. Видавництво «Ранок» 2013 р.

  5. Біологічний словник (за ред.. І.І.Підоплічна, К.М.Ситника, Р.В.Чоговця. – Вища школа., 2011 р.

Лазуркевич О.М.

вчитель світової літератури

ЗШ І-ІІІ ст. смт. Салькове

Гайворонського району
Морально – філософські істини у казці - притчі

А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

(урок світової літератури для учнів 6 класу)


Мета: з'ясувати, які життєві цінності вважає головними автор казки; провести літературні паралелі; засвоїти терміни з теорії літератури; навчати робити узагальнення й висновки; розвивати логічне мислення, навички виразного читання, зв’язного мовлення;

виховувати прагнення до самовдосконалення, сприяти вихованню високих моральних якостей школярів, відповідальності за свої вчинки.



Обладнання: схема «Скарбничка золотих висловів», текст мініатюри

Ф. Крівіна «Памяти Экзюпери» на партах; оповідання В.Сухомлинського «Сергійкова квітка», зашифрований вислів (на дошці).



Тип уроку: вдосконалення й узагальнення знань, вмінь, навичок.
ХІД УРОКУ

Треба шукати серцем…


А. де Сент-Екзюпері
І. Мотивація навчальної діяльності

(На дошці зашифрований вислів.)

ЮЦРЕСЇАНБІРТОПЄАВУБАДОВ

Сьогодні ми розгадаємо останню загадку Маленького принца. Спробуйте прочитати вислів. Як ви його розумієте? (Слід читати навпаки)

(Вислів: «Вода буває потрібна і серцю» означає, що, крім звичайної спраги, існує ще й спрага духовна, що виникає, коли людині необхідне розуміння, підтримка, співпереживання... Як тіло не може довго жити без води, так і душа людини не витримає довго без дружби, любові,розуміння.)
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів


  1. Виявлення читацьких вражень учнів

  • Які епізоди твору вразили вас, здивували? А які примусили замислитися?

  • Яке ставлення виникло до героїв казки? Чому?

2. Словесне малювання

• Якби у вас була власна планета, як би вона виглядала? Хто б на ній жив? Опишіть вашу планету.




3. Бесіда з елементами аналізу за текстом казки-притчі ( V розділ «Загадки Маленького принца» (робота в групах)
Зло,що

розриває

серце,

душу


людини




  • Чому Маленькому принцові потрібно було виполювати паростки баобабів? (Щоб вони не виросли, не захопили всю планету й не розірвали її.)

  • Що означають баобаби і планета, якій вони загрожують? (Кожна група висловлює свою думку.)


Можливі відповіді

(Баобаби — шкідливе, жахливе сім'я. Це зло, що оселяється у душі людини. Якщо не працювати над собою, не «виполювати» паростки зла у своїй душі. то воно розростеться, заполонить усю душу, серце людини і може розірвати його.)



  • Пригадайте вислови «лопнути від злості», «сійте розумне, добре, вічне».

Як зрозуміти вислів «Встав уранці, умився, привів себе до ладу - й одразу ж упорядкуй свою планету»?

(У прямому значенні людині потрібно стежити як за чистотою, так і за порядком на своїй планеті. Треба не смітити, вчасно прибирати, захищати її, стежити за екологічним станом рідної землі. У переносному значенні не можна забувати про чистоту духовну, треба берегти свою душу від паростків зла. Духовна чистота не менш важлива за фізичну.)

  • Хто з героїв вивищується над особистими проблемами до глобальних, а хто ні?

(Льотчик думає тільки про порятунок свого життя, все інше для нього неважливе, Маленький принц, стривожений власною проблемою, замислюється над «вічними» питаннями: «Мільйони років у квітів ростуть колючки. І мільйони років баранці все одно їдять квіти. Можливо, це не важливо зрозуміти, навіщо вони з усіх сил намагаються відростити колючки, якщо від них немає ніякої користі? Невже це не важливо, що баранці і квіти воюють одне з одним?»)

  • Розкажіть про характер Троянди. (Горда, вередлива, кокетлива, уразлива…)

Кохана


Егоїстична

В образі Троянди ми бачимо жінку, прекрасну, кохану, але вередливу, горду, егоїстичну.


4.Читання VIII, IX розділів за особами


  • Як склалися стосунки Маленького принца і Троянди? (Маленький принц піклувався про квітку, а вона весь час вередувала.)

  • Яка риса вдачі виявилася у маленького принца у стосунках із Трояндою? (вірність)

  • Що приваблювало льотчика, дорослу людину, у Маленькому принцові? Знайдіть відповідні цитати в тексті ( «Найзворушливіше у цього Маленького принца – його вірність квітці, образ троянди. Який сяє у ньому. Ніби полум’я світильника, навіть коли він спить…»)

Чому Маленький принц вирішив залишити свою планету?

(Він страждав через непорозуміння з квіткою. Під час прощання Троянда зізналася Маленькому принцеві, що кохає його, але він вже прийняв рішення і не захотів змінити його)

  • Чи пошкодує Маленький принц пізніше про свій вчинок? Що зрозумів і чого навчився під час перебування на Землі? ( зрозумів, що таке дружба і любов, ще більше почав цінувати вередливу, але прекрасну Троянду)

  • Чому після всього Маленький принц ще більше полюбив Троянду? (Бо це була його Троянда. А ми найбільше любимо те, у що вклали душу)

  • Чого навчає казка « Маленький принц » ? На яких моральних цінностях наголошує у цьому творі Екзюпері? Ми дізнаємося про це, «відкривши» «Скарбничку золотих висловів».

1. «Якщо йти все прямо та прямо, далеко не підеш...»

необхідно мати прихильність до когось, близькі, дружні стосунки; не бути як «перекотиполе»


2. «Усі дорослі колись були дітьми, але мало хто з них про це пам'ятає»

подорослішавши, не намагайся знищити дитину в собі


3. «Прокинувся уранці, умився, привів себе до ладу й одразу ж упорядкуй свою планету»

потрібно дотримуватися чистоти як фізичної, так і моральної; берегти свою планету


4. «Треба було судити не за словами, а за справами»

треба робити висновки про людину за її справами (слова можуть не відповідати дійсності)


5. «Якщо зумієш правильно судити себе, значить, ти мудрий!»

оцінювати себе об'єктивно, визнавати свої помилки


6. «Бачить одне лиш серце. Найголовнішого очима не побачиш»

довіряти своєму серцю, його велінню


7. «Ти назавжди відповідальний за тих, кого приручив»

бути вірним, відданим другом, нести відповідальність за близьких людей




  • Які цінності, на думку Екзюпері, найголовніші у житті?

(Любов, дружба, відданість, відповідальність, праця...)

* Який зміст ви вкладаєте в слова дружба, любов?
5. «Продовжте речення»

Дружити – це… (допомагати, ділитися,підтримувати, цікавитися…)

Любити – це…(піклуватися, радіти, співчувати…)
6. Застосування літературознавчих термінів

Доведіть, що твір А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» — філософська казка-притча.

Цей твір — ...

... казка, тому що в ньому розповідається про фантастичні події;

...притча, тому що має яскраво виражений повчальний характер, має мораль;

...філософський, тому що в ньому розглядаються «вічні» проблеми — любові, дружби, життя, смерті.
7. Літературні паралелі

Слово вчителя. Педагог і письменник В.Сухомлинський, який 35 років пропрацював учителем мови і директором школи на Кіровоградщині, написав понад 1500 казок, оповідань, легенд. Всі вони вчать доброти, щирості, людяності, справедливості.

Сьогодні я хочу познайомити вас з оповіданням В.Сухомлинського «Сергійкова квітка» , в якому також розповідається про дружбу, відданість, відповідальність.



  • Робота над заголовком.

  • Як видумаєте, про кого це оповідання?

  • Пофантазуйте, про що тут може йтися?




  • Читання оповідання вчителем.

Бесіда за змістом.

  • Про кого оповідання?

  • Чи збіглися ваші передбачення зі змістом твору?

  • Що спільного в оповіданні і казці – притчі «Маленький принц» ?

( чагарник – баобаби, квітка – Троянда)

  • Чи зрозуміли Сергійка його друзі? Чому?

  • Як ви розумієте рядки з твору словацького поета Павла Гнездовського?

Я зірвав квітку – і вона зів’яла.

Я зловив метелика – і він помер у мене на долоні.

І тоді я зрозумів, що доторкнутись до краси

Можна лише серцем.
Пригадайте, які секрети відкриває Лис Маленькому принцові?

(«Бачить одне лиш серце. Найголовнішого очима не побачиш»; «Ти назавжди відповідальний за всіх, кого приручив».)


8. Обговорення проблемних запитань.

  • Що означає «шукати серцем» ? Як ви розумієте ці слова?


«Мікрофон»

(Треба довіряти своєму серцеві, діяти, як воно підказує. Відчувати відповідальність за людей, які стали тобі близькими, піклуватися про них, підтримувати в складних життєвих ситуаціях. )

  • Хто з героїв твору, на вашу думку, «шукає серцем» ?

  • Чи зрозумів хлопчик слова Лиса? (Так, він повертається додому, щоб зберегти свою квітку, бо вона єдина й неповторна, хоча й дуже схожа на всі інші троянди.

«Ви красиві, але пусті. Заради вас не захочеться померти... Мені вона одна дорожча. Це її, а не вас я поливав кожного дня. її, а не вас накривав скляним ковпаком... Я слухав, як вона жалілася і як вихвалялася, я прислухався до неї, навіть, коли вона замовкла. Вона - моя».)


  • Що означає «приручити»? Чи ви кого-небудь приручали? («Приручити - означає відчувати сильну прихильність до когось, ніжність, любов, почуття відповідальності…)


Творче завдання.

  • Які алегоричні образи у творах «Маленький принц» і «Сергійкова квітка» ? ( Троянда – символ краси, чагарник, баобаби – зло, криниця, вода – істина, що відкривається людям)

  • У чому суть алегоричного образу Лиса? (Лис друг, мудрий)

  • Яка їхня роль утворах? ( вони наводять читача на глибокі роздуми над життям, змушують замислитися над його сенсом).


Слово вчителя

Фелікс Крівін, відомий російський письменник, створив мініатюру «Пам’яті Екзюпері». Прочитайте її. (Див. додаток)



Бесіда

  • Чому маленький принц залишився на Землі? (Знаходилися люди, які помирали за нього.)

  • З якої причини інші люди берегти життя Маленького принца? («Свічі необхідно оберігати…» Маленький принц уособлює в собі ідеал моральної чистоти, відповідальності, вірності. Якщо цей ідеал зникне, люди не зможуть нормально жити далі.)




  • Які афоризми зустрічаються у цій мініатюрі? Як ви розумієте їх суть? («Душі не старіють, вони або народжуються старими, або залишаються юними назавжди», «Кожна людина повинна прагнути до своєї планети».)


ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

Слово вчителя

— Якщо ви уважно читали казку Екзюпері, пройняту любов’ю до людини, прагненням достукатись до її душі, сколихнути, змусити замислитися й очиститися від усього нещирого й непотрібного, повернути втрачену дитячу щирість, чистоту та безпосередність, то ви замислилися над вічними проблемами життя, засвоїли нехитрі істини людського щастя, ви витратили час не даремно.

Нехай образ Маленького принца залишиться з вами на все життя і допоможе вам, ставши дорослими, не забути про дитину у вашій душі.

IV. Домашнє завдання

Написати власну казку – притчу на одну із тем: «Найголовнішого очима не побачиш…»

«Вода буває потрібна і серцю…»
Використана література:


  1. Ф. Крівін. «Памяти Экзюпери».

  2. Оповідання В.Сухомлинського «Сергійкова квітка».

  3. А. де Сент-Екзюпері . Казка «Маленький принц».

  4. Хорошилова А.В. Світова література. 6 клас. Харків

  5. Чередник Л.А..Зарубіжна література. 6 клас. Харків

  6. Шевченко Н.В. Зарубіжна література. Практичний довідник . Харків

Додаток до уроку

ПАМ'ЯТІ ЕКЗЮПЕРІ

Ви пам'ятаєте Маленького принца? Аби повернутися на свою планету, він повинен був померти на Землі.. Скільки років минуло, вже й Автор принца помер і відлетів на свою планету, а Маленький принц все ще блукає по Землі.

Недавно я зустрів його. Це було на маленькій станції, де поїзди стоять не більше хвилини. Коли всі поїзди вирушили, усі пасажири виїхали і приїхали, а зал очікування замкнули на замок до світанку, до мене підійшов Маленький принц.

Він дуже змінився. Виріс, подорослішав, посивів. Але в його очах відбивалася його планета.

Ми сиділи на лавці біля замкнутих дверей. Нам було холодно. Ми мовчали.

Потім він сказав:

-Поїзди — незручний вид транспорту. У них на дорозі надто багато розставань.

Я не відповів. Я подумав: «Можливо, він говорить уві сні». Нас знову поєднало мовчання. Але, розриваючи його, він сказав:

- Скільки станцій — стільки розставань. На кожній станції залишаєш клаптик душі.

Я запитав:



  • А чому ви тоді не відлетіли?

- Не вийшло. Для того щоб повернутися, я повинен померти на Землі, а у мене не виходить,— він зітхнув.— Я пройшов усю війну, побував у таких місцях, де життя абсолютно неможливе. І усюди знаходився хтось, хто вмирав замість мене. Ви думаєте, один солдат через мене додому не повернувся? Я просив засудженого на смерть: «Тобі це не потрібно, а мені потрібно, дозволь мені за тебе померти». Але він відповів: «Мені буде легко померти, знаючи, що ти живеш, ніж жити, знаючи, що ти помер». Я просив матір дитини, яка помирала, дозволити мені померти за її дитину. Вона сказала: «Якщо ти помреш, його дитинство йому не знадобиться».

Люди звикли вмирати за інших, але зовсім не всі вмирають ось так, осмислено. Скільком доводиться вмирати невідомо через що, через чиїсь злочинні задуми, корисливі інтереси...

Старий Маленький принц... Як він прожив усі ці роки? Напевно, не від радощів він посивів. Скільки років він блукає по дорогах, залишаючи на кожній станції клаптики своєї дитячої душі,— тому що душі не старіють, вони або народжуються старими, або залишаються юними до кінця.


  • Послухайте, ви вже не маленький...

  • І не принц...

  • У дитинстві ви розповіли прекрасну казку, але одне в ній викликає сумнів: невже для того, щоб попасти на свою планету, потрібно неодмінно померти на Землі?

  • Інакше не долетиш. Тіло дуже важке.

  • Це ви вже говорили. Але уявіть собі: у кожного є своя планета, кожен прагне до своєї планети, але навіщо ж перетворювати Землю на кладовище! В останній війні загинули десятки мільйонів — то хіба стільки набереться планет? І невже наша Земля лише на те й годиться, щоб на ній вмирати?

Він не відповів. Він лише сказав:

- Кожна людина повинна прагнути до своєї планети.


Він замовк, опустивши в долоні сиву голову.

Світало. До нас підійшов солдат,— можливо, один із тих, хто не дав померти Маленькому принцу. Лише постарів він із тих пір, і замість ноги у нього була дерев'янка.



- Хай поспить,— сказав солдат, укриваючи принца своєю шинеллю. - Втомився він, виснажився. Хай поспить.

Солдат дістав із кишені ключі й став відмикати зал очікування для подальшого чекання. Ф. Кривін 1982
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок географії для учнів 6 класу Мета iconУрок з вивчення літератури рідного краю Мета: ознайомити учнів із творчістю Катерини Барановської
Тип уроку: урок-презентація для учнів 5 класу книги казок Катерини Барановської «Таємниця великого каменю»
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconУрок для учнів одинадцятого класу Мета
Обладнання: вислови відомих людей та прислів’я; презентація з теми; роздруковані тексти художнього твору
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconПрограма з географії складена з урахуванням особливостей розумового розвитку учнів
Основним завданням викладання географії в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей є ознайомлення...
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconУрок на тему: великобританія ( 10 клас) Підготував: учитель географії Легкий А. М
Мета: сформувати в учнів систему знань про передумови І причини високо го рівня розвитку Великобританії
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconУрок для учнів шостого класу мета: формувати уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм; викликати почуття захоплення І гордості подвигами українських людей, здійсненними в роки війни І в мирний час
Міні-диспут «Чи потрібно знати І поважати історію свого народу». Декламація вірша
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconДля 3-го класу Підготувала вчитель музичного мистецтва кзш №120 Кочережко Ольга Миколаївна
Для полегшення роботи вчителя, ефективної організації часу на уроці музики, створено цей зошит для учнів 3-го класу класу чотирирічної...
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconУрок з укр літератури для учнів 6 класу. ( Стежками Великого Кобзаря ) Тема. Дитинство та юність Тараса Шевченка
Мета : поглибити знання учнів про дитячі та юнацькі роки Тараса Шевченка від народження до його відʼїзду з паном Енгельгардтом в...
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconДодаток гра інтелект-кафе для учнів класу «Я пізнаю світ» Мета
Мета: ознайомити учнів 5-9 класів з енциклопедичними виданнями, навчити їх користуватися довідковою літературою, дати можливість...
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconУрок позакласного читання для учнів 7 класу «душа себе в гармонії шука »
Ці дослідження учнів увійдуть у літературну скарбничку школи. Зібраний матеріал допоможе в навчанні учневі, а також у роботі як учителю-початківцю,...
Урок географії для учнів 6 класу Мета iconУрок для 6 класу) Запрошуємо на розмову про літературу довідкову
Мета. Узагальнити знання учнів про довідкову літературу, розкрити її значення в житті людини; розширити знання з історії виникнення...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка