Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році



Скачати 137,13 Kb.
Дата конвертації29.10.2017
Розмір137,13 Kb.

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Хмельницької обласної держадміністрації

Відділ освіти Старосинявської райдержадміністрації

На конкурс :


/Урок історії України.8 клас/



Красноступ Майя Миколаївна –

вчитель історії

Адампільської ЗОШ І-ІІІ ст.

Старосинявської районної ради

Хмельницької області

Адампіль

2012




Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році .

Богдан Хмельницький під Пилявою .»

Мета : ознайомити учнів з героїчним минулим рідного краю , боротьбою

українського козацтва за волю , незалежність , віру та щастя свого

народу ; розвивати вміння працювати з додатковою літературою ,

історичними джерелами , історичною картою , готувати повідомлення

та доповідь , обґрунтовувати свої думки і сприяти вихованню в учнів

інтересу до історії України , рідного краю , а також вихованню

сміливості , героїзму , готовності відстояти волю і незалежність

України .



Тип уроку : урок вивчення нових знань .

Обладнання і матеріали : портрет Б. Хмельницького , карта «Національно-визвольна боротьба українського народу в 1648-1654 рр.» , схема-малюнок битви , художня література , атласи , контурні карти , ілюстративний матеріал , комп’ютери , диск «Вогнем і мечем» , диск «Пилявецьке свято козацької слави», роздатковий матеріал .



Хід уроку .

І . Організація класу до уроку .

1. Історична гра «Сходинки» ( 2 учні ).

Унія -- Козак--

1648 р. -- 1621 р.--

1569 р.-- 1596 р.--

2. Історична розминка ( клас). Усно .

1591-93 рр. --- повстання під проводом К. Косинського

1594-96 рр. --- селянська війна під керівництвом С. Наливайка .

1616-1622 рр. --- гетьманування П. Сагайдачного .

1621 рр . --- Хотинська війна .

1572 рр --- створення козацького реєстру .

1648 рр. --- початок Національно-визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького .

Гетьман – старший , головний , начальний .

Шляхтич – рицар , основним заняттям якого була військова служба.

ІІ . Оголошення теми і мети уроку .

План уроку .


  1. Битва під Пилявцями .

а) розташування військ ;

б) хід битви ;

в) результати та оцінка битви .

2. Визвольний похід українського війська на Західну Україну .

3. Тріумфальне повернення в Київ .

ІІІ . Вивчення нового матеріалу .

Епіграф уроку .

( на дошці )

«І тільки той , у кого серце чуле ,

Хто вміє берегти минуле ,

І вміє шанувать своє сучасне , --

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне»

М. Рильський .

1-й учень .

«Подільська світлочола земле ,

Моя Хмельниччина свята ,

Повік душа не відокремле

Твої дороги і літа .

Я тут живу ! Над голубою

Красою Горині й Дністра .

Прийди – я поділюсь з тобою

Скарбами праці і добра .

Тепло долонь на двох поділим ,

На двох і сміх , і смутку мить.

Бо й називається Поділлям

Земля , де маю щастя жить .»

2-й учень .

«Де подільські лани величаві ,

Думи мудрі прядуть повсякчас ,

Ми в колиску козацької слави

На уроці запрошуєм вас !»

Вступне слово вчителя .

Славна історія Поділля . Є тут священні й трепетні місця . Бачила багато страждань і перемог і наша Старосинявщина . Саме тут , далеко від великих міст і гомінливих шляхів, у затишному куточку Старосинявщини , неподалік сучасного села Пилява і відбулася битва під Пилявцями . Саме тут , у цих священних для українців місцях , змагалися і гинули за волю народу наші славні предки . Тож перенесемось уявою в бурхливе ХУІІ ст. , серцем торкнемося героїки давніх часів , коли Україна , зрошена кров’ю кращих своїх синів , лише у жорстокій боротьбі з польськими магнатами бачила можливість поліпшити власну долю , завоювати для народу вільне життя .

«Знає Корсунь і Пилява ,

Знають Жовті Води ,

Як водив своє козацтво

Богдан у походи .»

Нехай ці слова стануть місточком , через який ми перейдемо із минулого уроку в сьогоднішній .

Ви пам’ятаєте з минулого уроку , що здобувши перемоги у Жовтоводській і Корсунській битвах на початку 1648 року , Богдан Хмельницький відправив авангардні свої сили М . Кривоноса і І. Ганжі взяти фортеці Бар та Кам’янець-Подільський .

А сам 7 серпня 1648 року з головними силами , зупинився на рубежі Стара Синява – Остропіль , зосередивши основну частину війська поблизу села Гончариха .

Наступного дня Богдан Хмельницький прибув до Староконстянтинова .

У зв’язку з тим , що очікуване татарське військо в останніх числах серпня не підійшло вчасно ( на цей період припадали мусульманські свята ) , Б. Хмельницький , щоб не втратити ініціативу , вирішив зосередити сили біля Пилявців .

Наприкінці серпня українське військо вийшло з Гончарихи .

Водночас до Пилявців наблизився із значним загоном М. Кривоніс ( наш земляк ) .

Ось , як про ці події пише Юрій Тис-Крохмалюк ( Документ №1).

Отже , Б. Хмельницький спинився за 45 км. на південний схід від Староконстянтинова під с. Пилявці . У цій лісистій , порізаній балками і річкою Пилявкою місцевості , гетьман вирішив отаборитися . Він побудував свій оборонний табір за старим козацьким звичаєм ( вози і вал ) . А сам зі штабом розташувався в невеликому пилявецькому замку ( на фото ) . Окремим табором осторонь стояло військо М. Кривоноса . Потім полковника Кривоноса відправили до Старокостянтинова в засаду : якби поляки вирішили відступати , то зустріли б на шляху козаків . Більше 100 тисяч козацького війська було зосереджено під Пилявцями .

Б. Хмельницький добре продумав , яких заходів потрібно вжити , щоб забезпечити перемогу козаків. По-перше , він покликав на допомогу татар , хоча союз з кримським ханом не вигідний для України , бо татари під час набігів спустошували українські землі . Але Б. Хмельницький пішов на цей союз з двох причин :

--- українське військо мало велику потребу в кінноті ;

--- поляки панічно боялися татар , а їхні вигуки «Ала!»та зовнішній вигляд наводив на них жах .

По-друге , гетьман забезпечив собі підтримку селян : Б. Хмельницький захищав соціальні інтереси значної частини населення України і селяни підтримували його . Ось послухайт зміст документу , який доводить це (Документ №2 ) .

Сюди ж , під Пилявці , прийшло і польсько-шляхетське військо 8 вересня і розташувалось по другу сторону річки . Командували польським військом три гетьмани : молодий Олександр Конецпольський , грубий Домінік Заславський , вчений латиніст Микола Осторог . Козаки глузували : «Зібралися дитина , латина й перина козаків воювати» . Поляки ж безпечно бенкетували й вихвалялися : «Господи ! Не помагай ні нам , ні їм , а тільки дивися , як ми нагаями розженемо оту наволоч» .

Польські шляхтичі зібралися в похід , як на прогулянку . За свідченням очевидців число слуг удвічі перевищувало кількість самого війська , в таборі срібла було більше , ніж свинцю , незчисленні багатства лежали на возах . Сили противників були майже однакові : близько ста тисяч чоловік і ста гармат мали поляки , близько ста вісімнадцяти чоловік мав Б. Хмельницький

Слабкістю польського війська був величезний обоз , слабкістю козаків – сорокатисячне військо слабо озброєних повстанців-селян .

І от настав ранок 11 вересня .

1-й учень-дослідник .

11 вересня розгорілась перша битва за греблю , яка захищала доступ до козацького табору . Тут оборону тримала козацька піхота , підтримувана з табору артилерією .Кілька разів гребля переходила з рук в руки , доки її остаточно захопили поляки . В цей перший день успіх супроводжував поляків . Лише повідомлення полонених про те , що Хмельницький чекає хана з величезною силою стримували гарячі польські голови .



2-й учень-дослідник .

12 вересня , у вівторок , бою не було , лише бажаючі з обох боків виїздили для бою сам на сам – на так званий «герць» , але вже з більшим успіхом для козаків .

Саме в цей день загинув уманський полковник Іван Ганжа . Пам’ятний знак про нього , у вигляді каменя , і досі стоїть на пилявецькій землі ( фото ) .

Надвечір , 12 вересня , до гетьмана Хмельницького прибули білгородські татари . Для бою вони не були потрібні , але гетьман зумів використати їх для морального тиску на поляків : Б. Хмельницький наказав привітати прихід татар пострілами гармат , щоб привернути увагу ворога . План виявився вдалим – паніка серед поляків була посіяна .



3-й учень-дослідник .

Вранці , 13 вересня , Б. Хмельницький повів свої полки в наступ , а з іншого табору наступав Максим Кривоніс . Польське військо виступило в поле , аби чекати козаків на рівнині , порізаній кількома глибокими балками . Унаслідок неузгоджених дій польська кіннота вступила у бій раніше запланованого , почалася метушня , якою скористався Б. Хмельницький і кинув на поляків свої свіжі сили . Поляки в паніці почали тікати .

Вчитель .

Внаслідок розгрому поляків в Пилявецькій битві козакам дісталось повно всякого багатства . Чотири дні бенкетували козаки .

Ось послухайте , що пишеться в документі ( Документ №3 ).

Вчитель .

А зараз я хочу , щоб ми з вами переглянули уривок з фільму «Вогнем і мечем» ( Додаток 2 ).



Проблемне запитання :

--Що саме спровокувало втечу поляків з поля битви ?

( втеча воєвод )

Як згадку про Пилявецьку битву , я хочу , щоб ви послухали пісню , яку було складено саме після Пилявецького бою .

( Звучить пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» ). ( Додаток 3 )

Вчитель .

Оцінка битви .

Перемога козацького війська у Визвольній війні має величезне значення . Вона послужила новим могутнім поштовхом для розгортання визвольного руху в західній частині України . В результаті розгрому польсько-шляхетських військ під Пилявцями від польських панів було звільнено Поділля і Волинь.

Висновок занесіть до таблиці , яку розпочали ми заповнювати на попередньому уроці .


Дата битви


Місце битви


Результат битви













Питання 2 .

Вчитель .

Замовкло поле Пилявецької битви . Плуги переорали калюжі крові , сліди від кінських копит, колії гармат і возів .

У триденному бою 11-13 вересня біля села Пилява польська армія зазнала повного розгрому , її рештки тікали в напрямку Старокостянтинів-Львів . Втеча була такою , що поляки досягли Львова за три дні , хоча в спокійний час добиралися туди за іронічним твердженням сучасника – півроку .

У переказах зазначається , що в полі від Пиляви до Случа залишились десятки тисяч возів з добром , зброєю , грішми і знаменами ( Документ №4 ) .

Особливо завзято тікали з-під Пиляви воєводи :


  • князь Заславський , тікаючи загубив знак своєї військової влади – булаву ;

  • Осторог – капелюха й накидку ;

  • Конецпольський переодягнувся в селянський одяг і тікав на возі .

Страх перед козаками гнав шляхту на захід .

Козаки вирішили наздоганяти ворога . Незабаром козацька армія зупинилась під стінами старовинного Львова .( Зверніть увагу на карту ; робота з контурною картою за завданнями вчителя ).( Додаток 1 )



4-й учень-дослідник .

Богдан Хмельницький вийшов із Старокостянтинова – через Збараж , Тернопіль , Зборів – дійшов до Львова .

26 вересня 100-тисячне військо взяло захищений валами і мурами Львів в облогу . Заможна частина жителів міста вступила з Хмельницьким у переговори . Запропонований ними викуп у 200 тисяч злотих врятував місто від татарського погрому . Гетьман зняв облогу Львова і рушив далі на Замостя , де заховався Ярема Вишневецький із останками польського війська.

5-й учень-дослідник .

У листопаді українське військо обложило Замостя . Проте Б. Хмельницький великих військових дій не розгортав . Він уважно стежив за обранням нового короля Речі Посполитої . Обраний королем Ян Казимир , розуміючи , що Польща не готова до великої війни , обіцяв Хмельницькому розглянути скарги Війська Запорозького , щоб козаки «не мали над собою багато панів» і пропонував мир .

До Варшави було відправлено козацьке посольство . Універсалами король і гетьман сповістили своїм народам про мир .

Вчитель .



Висновок .

Однак , укладаючи мир , гетьман не думав припиняти збройну боротьбу взагалі . Він планував поновити військові дії навесні 1649 року , зібравши військо і покликавши на допомогу татар . І хоч якими зваженими здаються такі кроки Б. Хмельницького , проте відступ української армії з-під Замостя тлумачиться багатьма історичними джерелами , як головна політична помилка гетьмана . Адже замість цього відступу українські полки

могли закріпитися на західних кордонах українських земель і поширити тут владу гетьманського уряду .

Питання 3 .

Уклавши мир , Б. Хмельницький повертається із Замостя в Київ .

6-й учень-дослідник .

23 грудня 1648 року Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва . Його зустрічало майже все населення міста . Назустріч гетьманові –переможцю вийшли також єрусалимський патріарх Паїсій , який перебував на той час у Києві і київський митрополит Сильвестр Косов .

Студенти славили Б. Хмельницького і козацтво в промовах та віршах .

Вірш «Богданова слава» ( читає учень ) .

Стогне Київ старий , аж здригається ,

На Подолі луна розлягається ,

Всюди дзвони гудуть , і гармати ревуть ,

І гукає поспільство завзято :

В славнім Києві свято .

Суне з міста народ лава лавою ,

Бо йде в Київ Богдан , вкритий славою .

Ніби лев степовий , ситий славою .

Що шаблями придбав під Пилявою.

І дзвіниці гудуть , аж хитаються ,

А Богдан у Софії вклоняється .

Дорога то ціна …

Та минулась війна , --

І немає ніде в цій хвилині

Більш рабів на Вкраїні !

Вчитель .

Так , тріумфом закінчилися військові дії 1648 року .

Але вдячні українці і донині шанують пам’ять про козаків і їх славного гетьмана. На пилявецькій землі майже щороку проводиться свято Козацької Слави .На честь перемоги козаків у битві на тому полі насипано величезний курган Слави і поставлено хрест , як пам’ять про загиблих козаків .( Додаток 1 )

Пам’ятники Б . Хмельницькому стоять в багатьох містах України . Наш обласний центр носить ім’я Хмельницького .



ІУ . Закріплення вивченого матеріалу .

А) Робота з документами .

Я хочу , щоб ви звернули увагу на документ , який є у вас на столах . Прочитайте уважно документ і дайте відповіді на запитання .

Документ .

« Рушили хоругви одна за одною , несучи як мак , розквітлі ратища і шоломи . Золотом виблискували їхні щити . султани . бунчуки й мечі …не знали вони , що всі ці багатства обміняють на бідні свити .

Розгромлене ж військо у безладі тікало …»

Питання :



  1. Про яку подію йдеться ?

  2. Яке військо тікало у безладі ?

  3. Яке значення мала ця подія ?

Значення .

Пилявецька битва , виграна українською армією при незначних втратах , мала дуже велике військове значення . В результаті цієї перемоги були визволені від польських панів Волинь і частина Поділля . Інтенсивніше розгорнулась визвольна боротьба в Галичині .



Б) Дидактична гра «Історична плутанина» .

Зверніть увагу на текст «Історичної плутанини» . З назви ви уже зрозуміли, що у тексті є помилки . Ваше завдання – виправити ці помилки.

Текст .

«Оскільки , українсько-польські переговори влітку 1648 року не дали результатів , у вересні відновлюються військові дії . Неподалік села Пилявці для нової битви зійшлися коронне військо польське й українська армія . Вирішальна битва розпочалася 10 вересня й закінчилася 15 вересня повним розгромом української армії . Після Пилявецької битви Б. Хмельницький рушив до Львова , а далі пішов на Замостя . 23 грудня 1649 року гетьман урочисто вїхав до Корсуня . Так , тріумфом закінчилися військові дії 1648 року».

Вчитель .

Висновок .

Отже , ми з вами вивчили , як проходили військові дії в 1648 році та з якими результатами . І можемо сміливо сказати , що 1648 рік загалом був вдалий для українського народу . Народ України сподівався , що прийшов кінець польсько-шляхетському гніту .Та у 1649 році військові дії між козаками та польською шляхтою знову відновляться .

І в пам’ять про славного козацького гетьмана , про відважних козаків учениця виконує пісню «Походи Б. Хмельницького» . Пісня звучить під супровід бандури .

V . Підсумок уроку .


  1. Оцінювання роботи учнів на уроці .

  2. Звернення до гостей , що присутні на уроці .

  3. Робота над змістом епіграфа .

Давайте повернемось до початку уроку . Я хочу , щоб ви згадали слова , які взято за епіграф до нашого уроку ( Учень зачитує) .

  • Як ви розумієте ці слова ?

  • Якою повинна бути сучасна людина ?

Отже , діти , ми закінчуємо урок і я прошу . щоб ви завжди пам’ятали :

«В нас єдина мета ---

Україна свята ,

Нездоланна ніким і ніколи !»

Д / З .

Створити презентацію і публікацію по темі уроку.



Зразки додаються . ( Додаток 4 ).

Додатки до уроку .
Документ №1 .

Перебування Б. Хмельницького з військом під Гончарихою .

« Гончарила в тому часі стає військовим центром гетьмана . Там довершується зосередження військ , збираються вістки про ворога , туди надходять повідомлення з далеких бойових дій Кривоноса , Ганжі та інших . Туди теж на декілька днів повернулися були Кривоніс і Ганжа та після військової наради перейшли на Поділля під Кам’янець-Подільський.»

Юрій Тис-Крохмалюк

«Бої Хмельницького»

Мюнхен , 1954 р.



Документ №2 .

Селяни підтримують Б. Хмельницького у боротьбі .

«… Наприкінці липня у Галичині було схоплено і піддано тортурам розвідника Б. Хмельницького Ярему Кунцевича . Не витримавши катувань , він розповів , що у Старій Синяві міщанин Ясько обіцяв козакам засипати піском польські гармати , щоб вони не шкодили повстанцям

Документ №3 .

Які багатства потрапили до рук козаків після розгрому поляків у Пилявецькій битві .

«Внаслідок розгрому поляків у Пилявецькій битві козакам дісталося 120000 возів із кіньми , 80 гармат , кожухи , блакитні хустки , персіянські рукомийники , шаплики , в яких купалися пани , варення , цукерки та усякі наїдки : мед , наливки – усе те потрапило до рук козацьких . Чотири дні бенкетували козаки .»
Документ №4 .

Втеча поляків з-під Пиляви .

Сучасник поет і хроніст С. Твардовський писав про втечу панів з Пилявецької битви ;

«Загнавши коней , ледь коло самої Вісли зупинилися , щоб витерти піт і стримати серце , яке калатало , як важкий молот



Красноступ Майя Миколаївна

вчитель історії

Адампільська ЗОШ І-ІІІ ст..








Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconУрок : 8 клас ІсторіяУкраїни Тема: Передумови І причини Національно- визвольної війни українського народу в середині XVII ст. Мета
Розкрити роль Богдана Хмельницького в підготовці та початку національно-визвольної війни
Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconУрок Початок національно визвольної війни. Урок Воєнно політичні події визвольної війни 1649 1651 рр
Урок Причини, характер, рушійні сили національно визвольної війни українського народу
Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconУрок історії України, 8 клас
Наш край в роки Національно –визвольної війни українського народу середини ХVII ст. Сподвижники Богдана Хмельницького: Іван Богун,...
Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconКонспекти уроків Старокостянтинівський районний методичний кабінет Сковородківська зош І-ІІІ ступенів
Клімух Світлана Анатоліївна, вчитель української мови та літератури Сковородківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старокостянтинівської...
Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconПочаток Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави
Застосування прийомів технології розвитку критичного мислення на уроках історії України для 8 класу на тему «Початок Національно-визвольної...
Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconПередумови та початок національно-визвольної війни українського народу в середині XVII ст. Мета
Розкрити роль Богдана Хмельницького в підготовці та початку національно-визвольної війни
Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconРайонний методичний кабінет
Рибачук Валентина Володимирівна, Голюк Олена Степанівна – вчителі української мови та літератури Бутовецької зош І-ІІІ ст. Старокостянтинівської...
Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconСтарокостянтинівський районний методичний кабінет Решнівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Яцюк Інна Леонідівна, вчитель фізики Решнівецької зош І-ІІ ступенів Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області
Урок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році iconУчитель світової літератури та російської мови Сенчанської зош І-ІІІ ступенів Лохвицької районної ради Полтавської області
Тема уроку : Романтичний світ поезії Г. Гейне


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка