Урок історії України, 8 клас



Скачати 160,38 Kb.
Дата конвертації08.07.2017
Розмір160,38 Kb.
ТипУрок

Пшенична Надія Василівна та Монастирук Юрій Вікторович,

учителі історії Журавлівської ЗШ І – ІІІ ступенів

Тульчинського району Вінницької області

Урок історії України , 8 клас

Тема:

Наш край в роки Національно –визвольної війни українського народу середини ХVII ст. Сподвижники Богдана Хмельницького: Іван Богун, Максим Кривоніс, Данило Нечай.



Мета:

Розглянути хід воєнно-політичних подій на території Брацлавщини; показати героїзм і мужність українського народу у боротьбі за свободу; розвивати навички аналізу історичних подій і фактів, робити висновки; продовжити формувати вміння працювати з історичною картою(атласом). Виховувати почуття гордості за український народ, який протягом століть боровся проти поневолення.

Обладнання уроку:

Атласи, настінна карт а «Національно- визвольна війна українського народу 1648 - 1657 рр.», підручники, портрети І.Богуна, М.Кривоноса, Д.Нечая, ілюстративний матеріал, теоретичний матеріал «Бій під Махнівкою», відеофільми «Битва під Батогом», «Історія українських земель. Серія 94 «Воєнні дії 1654 – 1657рр»,картина М.Самокиша «Бій М.Кривоноса з Я. Вишневецьким»

Тип уроку: Комбінований

Основні дати: 20 лютого 1651р - бій за Красне

28 лютого – 11 березня 1651 – героїчна оборона Вінниці

11 березня 1651 – « Вінницьке Льодове побоїще»

22-23 травня 1652 р – битва під Батогом

Листопад 1654 -- оборона Буші

Хід уроку

1.Організація класу

11.Актуалізація опорних знань учнів

Тести


1.Національно-визвольна війна розпочалася:

А)1635р.


Б)1648р

В)1654р.


2.Національно-визвольна війна була спрямована проти турецько-татарських загарбників:

А) так, Б) ні

3.Про яку історичну особу йдеться?

Народився 1595 року в сім’ї дрібного українського шляхтича в родовому маєтку на хуторі Суботові.

4.Битва, яка вважається початком Національно-визвольної війни, під:

А)Жовтими Водами

Б)Пилявцями

В)Берестечком

5.Сподвижниками Б.Хмельницького були:

А)Т.Трясило, С.Наливайко

Б)І.Богун , М.Кривоніс,

В)С.Кішка, І. Підкова

III.Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя

Історія Батьківщини починається з рідного краю і тому, вивчаючи Національно-визвольну війну українського народу ХVII ст., ми маємо знати, які події в ті часи відбувалися на Поділлі, Вінниччині, де ми живемо.

З Поділлям пов’язані найяскравіші сторінки історії Визвольної війни. Тут діяли видатні сподвижники Богдана Хмельницького – Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай, Станіслав Морозовецький. Свої знання про сподвижників Богдана Хмельницького та події Національно- визвольної війни у нашому краї збагатимо сьогодні на уроці.

11.Оголошення теми уроку

Завдання: В ході уроку скласти хронологічну таблицю подій, що відбулися в нашому краї в ході Національно-визвольної війни українського народу ХVII ст.

Вступна бесіда;

1.Якою подією розпочалась національно - визвольна війна ХVII cт.? ( Повстанням на Січі )

В 1646 році за відсутності Б.Хмельницького чигиринський підстароста Чаплинський привласнив собі хутір Суботів, до смерті забив молодого сина Хмельницького, налякав інших членів сім’ї. Польський суд не задовольнив скарги Б.Хмельницького на Чаплинського. Не знайшовши справедливості Хмельницький з невеликим загоном втік на Січ, де його на початку 1648 року обрали гетьманом. Для організації народних мас Богдан Хмельницький по всій Україні розіслав козацькі полки. На Поділля рушив Максим Кривоніс.

Повідомлення учня про Максима Кривоноса:

Максима Кривоноса ми бачимо поруч з Б.Хмельницьким З перших днів повстання. Він був у складі делегації майбутнього гетьмана під час візиту до Бахчисарая, коли його син Тиміш залишився заручником хана. Завдяки його талантові козацька армія здобула чимало блискучих перемог.

Полководницький хист М.Кривоноса заявив про себе у першій же великій битві, битві під Жовтими Водами. Вже тоді він виступив у ролі першого полковника, тобто заступника гетьмана. Під його керівництвом формувався табір повстанців, він керував облогою польського укріплення, йому підлягала вся козацька артилерія. Дії свого корпусу він розплановував за всіма правилами військової науки. Він мав найкращу в армії Хмельницького розвідку, яка навіть діяла у розташуваннях ворога.

Про М.Кривоноса існує чимало легенд , пісень. Біографічних відомостей про нього дуже мало, місце народження та біографія до повстання невідомі: згідно одних джерел, він народився в Могилеві - Подільському, народна дума називає його Вільшанським, а інших джерелах того часу навіть є думка, що він не був українцем, а шотландцем. М.Грушевський на основі листа Кривоноса, який дійшов до нашого часу , припускає, що Кривоніс був родом з Брацлавщини чи Південної Київщини.

Вчитель:


На Поділля М.Кривоніс вступив у 20-х числах травня 1648 року в районі Погребища. 31 травня він підійшов до Немирова, послав міщанам універсал Б. Хмельницького із закликом підніматися на боротьбу. Взяття цього міста, яке було добре укріплене, свідчить про те, що Кривоніс ретельно готував кожну битву і завжди мав якусь військову хитрість чи вигадку. Щоб здобути Немирів без великих втрат, Кривоніс послав своїх розвідників, переодягнених у польські мундири, з листом нібито від самого Яреми Вишневецького. Поки там з’ясовували що до чого, Кривоніс переодягнув у польські мундири козаків, і вони – як нібито допомога Вишневецького місцевому гарнізону - урочистим маршем з барабанним боєм, пройшли через фортечну браму до міста. Повстанці стали господарями міста, не зазнавши великих втрат.

(запис учнів в зошитах: 31 травня 1648р.. – Кривоніс в Немирові)

З Немирова Кривоніс вирушив до Брацлава, взяв його 8 червня і зупинився під Тульчином, де перебувала міцна шляхетська залога. У нього вже було кілька трофейних гармат, і полковник спочатку влаштував полякам «артилерійський концерт», а потім наказав підривникам поробити вночі підкопи. Вранці поляки побачили під їхніми стінами козацьких вершників і почали глузливо перепитувати один одного так, щоб козаки чули: «Невже Кривоніс надумав посікти мури фортеці шаблями?». Та довго дивуватись їм не довелося: пролунало кілька вибухів і козаки, що гарцювали поблизу фортеці, кинулися в проломи. 11 червня об’єднаними загонами Ганжі і власними загонами Максим Кривоніс оволодів Тульчином.

(8.06 1648р. –Кривоніс взяв Брацлав

11.06 1648 -Штурм Тульчина

ВЧИТЕЛЬ: Звідси Кривоніс мав намір йти на Шаргород і Бар, але прийшлося плани міняти і він почав формувати селянські загони під Брацлавом. Тим часом у Немирові безчинствували полки Яреми Вишневецького. Тут вирізували «винного і невинного». Перша битва загонів Максима Кривоноса з поляками Яреми Вишневецького відбулася біля села Махнівка (нині Козятинський район Вінницької області).

Коли чуєш про це село, в уяві постає лицарський двобій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким, відображений на картині М.Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким»

Що відомо нам про Ярему Вишневецького?

Повідомлення учня:

Ярема Вишневецький походив з того самого роду, що й засновник Запорізької Січі князь Дмитро Вишневецький. Він хоробрий і рішучий, не піддався паніці, як багато польських і українських магнатів, а, зІбравши військо, вирушив на допомогу гетьману Потоцькому. Проте не встиг. Вишневецький був поблизу Лубен, коли надійшла звістка про те, що коронний гетьман програв битву й опинився в полоні. Інший на місці Вишневецького втік би до Польщі, але князь був занадто гоноровий і занадто ненавидів козаків, повстанців, всіх тих, хто зазіхав на його маєтності та католицьку віру.

Вчитель:

Що надихнуло М. Самокиша намалювати картину ? )

Митця надихнув яскравий переказ, вміщений у літописі Величка про бій легендарного черкаського полковника М.Кривоноса з військами руського воєводи.

Завдання: Розгляньте картину Самокиша «Бій М.Кривоноса з Яремою Вишневецьким» і прочитайте документ і дайте відповіді на запитання:

1.Де розгорталися військові дії?

2.Яку роль у стратегії розтрощування» відіграли полки Кривоноса?

3. Яку роль відіграла перемога козаків в цій битві в ході подальших подій?

3.Куди вирушив І.Вишневецький після поразки?

Бій під Махнівкою

З передовим полком під Махнівку був посланий полковник І.Гиря і син Максима Кривоноса Дмитро Кривоносенко, за ними ішов сам Кривоніс з 1000 кінотників. Махнівка - родовий маєток київського воєводи Я. Ташкевича, і він звернувся до Я.Вишневецького з благанням врятувати його маєтки від повстанців. Раптова атака загону Я.Вишневецького була несподіванкою для повстанців. Того дня йшов сильний дощ, порох став вологим, і кінні корогви, які атакували повстанців, не зазнали вагомих втрат. Козаки негайно перейшли до оборони під захист 12-и рядного табору з возів і залишивши Махнівку, розташувалися в полі. Підійшов Я.Вишневецький і оточив повстанців, але потім відійшов за річку Гнилоп’ять і зупинив своє військо за пагорбом. Назустріч Я.Вишневецькому поспішав М.Кривоніс.

Посилившись підкріпленням, яке привів М.Кривоніс, повстанці знову оволоділи Махнівкою. Звитяжний штурм укріплень противника не давав результату. І лише з допомогою повсталих міщан вдалося відчинити міську браму і відтіснити польські хоругви до замку. Зайнявши новий рубіж оброни, жовніри чинили запеклий опір. В цей час до Махнівки підійшли передові сили Я. Вишневецького. Розділивши військо, козаки вступили у боротьбу на два фронти. Саме тут поблизу містечка, за переказами сучасників, відбувся особистий двобій М.Кривоноса і Я.Вишневецького, під час якого запорозький лицар ледве не збив свого противника. Під тиском повстанців князь змушений був відступити до Чуднова, а потім до свого родового гнізда Вишнівця.

Успіх цієї битви дав можливість почати звільнення краю від польсько-шляхетських загарбників.

( Запис в зошити: липень 1648р –бій під Махнівкою)

Вчитель: В липні 1648 року повстанське військо на чолі з полковниками Кривоноса – Кушкою, Горбасем, Стьопкою підійшло до фортеці Бар. Це була одна з наймогутніших фортець на Поділлі. З одного боку її прикривала річка, з усіх інших - глибокі, наповнені водою рови. За фортецю йшли уперті бої. За своїм укріпленням та значенням фортеця Бар стояла на першому місці серед фортець, побудованих Польщею на Україні. Тут була зосереджена артилерія і склади зброї та боєприпаси. 25 липня загони козацького полковника Кривоноса переправились через річку Рів і штучні ставки і оточили фортецю. В той же час з суші просувались під прикриттям «гумейгородків» - великих дерев’яних щитів на колесах. Гарнізон фортеці почав артилерійський обстріл цієї рухомої дерев’яної стіни; одночасно німецькі найманці відкрили рушничний вогонь. Димова завіса від пострілів закрила наступаючі частини. Цим скористалися козаки й селяни, підступили до самих воріт, уже відчинених міщанами . Повстанці оволоділи фортецею і захопили гармати, рушниці, боєприпаси. Здобуття Бара посилило паніку серед шляхти ( запис в зошитах: липень 1648 р.- штурм фортеці Бар)

Вчитель: В лютому 1650 року польсько - шляхетське військо вдерлося на Поділля.

(запис в зошити: 1650р. - вторгнення на Поділля польсько-шляхетських військ)

У листопаді цього року брацлавський воєвода Станіслав Лянцкоронський отримав скаргу від брацлавського полковника Кривенка про намагання жовнірів оволодіти прикордонними містами Мурафою та Красним. А у Варшаві тим часом готувалися до майбутнього «Зимового походу». Польний гетьман коронний Мартин Калиновський в січні 1651 року розілав наказ про збір військ, і вже на початку лютого вирушає в напрямку Бару, готуючись до виступу проти «бунтівного хлопства».

Дізнавшись про початок походу, Брацлавський полковник Данило Нечай, узгодивши дї з Чигирином (гетьманська столиця), перегрупував війська у прикордонних містах: Ямполі, Красному, Шаргороді та Стіні. Головні сили козацький полковник зосередив у містечку Красне.

Повідомлення про Данила Нечая

Данило Нечай за деякими даними народився в околицях Бару, але точно не відомо де і коли він народився. Сформувавши Брацлавський полк, він був активним учасником подій 1648-1651р. Нечай був родичем Хмельницького. Як розумна і обдарована людина, на Поділлі він мав майже таке значення як і Богдан Хмельницький для України. Напередодні Пилявецької битви Д. Нечай очолює гарнізон Старокостянтинова, під час походу української армії у Галичину здобуває замок у Бродах. У 1649 році прибув до Брацлава і очолив полк. Нечай очолював авангард української армії, яка отримала наказ взяти Меджибіж, очолював походи козаків у Молдавїі. Загинув Данило Данило Нечай в лютому 1651 року

Розповідь учня про загибель Данила Нечая

З книги Теодора Микитина «Дума про полковника Нечая» дізнамось, що Нечай, зрозумівши зростання загрози можливого нападу ворога, написав Лянцкоронськом у листа, в якому наголошував на тому, щоб той не смів ступати на його рідну землю, інакше козаки цієї зневаги не потерплять і пустять орду до самого Кам’янця.

«Ласкові Мосці Панове! Довідались ми, Вельможності Вельможності Ваші разом з товаришами своїми з військом під Бар прибули.. Стійте в доброму здоров’ї але … просимо, аби й найменші роз’ізди не виїздили і прикростей людям нашого народу руського не чинили війську на той бік за Бар наступати казали, ми всі, а також нашими силами того боронити маємо… Хочемо в добрій згоді між собою до слушного і призначеного часу жити. А тому не дивуйтеся Ваша Вельможносте, як знов орду пустимо аж до самого Кам’янця, бо і в Кам’янці Ваша Вельможність не втримається.

Данило Нечай. Полковник Брацлавського Війська Запорізького»

Але Лянцкоронськй вперто йшов до своєї мети. Він переодягнув своє військо у форму козаків. 10 лютого оборонці замку, думаючи, що то свої, відчинили війську Лянцкоронського ворота. Вершники в’їхали в місто і раптом стали рубати сторожу. Рознісся відчайдушній крик: « Зрада! Зрада!». Між козаками та жовнірами відбувся запеклий бій, котрий забрав багато життів . . Нечай відразу зрозумів, що сталося, і за хвилину козаки же завзято билися з міченими драгунами, відтискаючи їх до воріт. В цьому бою Нечая було смертельно поранено, і він благав козаків, щоб ті обороняли замок і поховали його в степу. Козаки дотримали слова, обороняли місто три доби. В нерівній боротьбі майже всі загинули . Ті, що залишились укріплювали оборону. 12 лютого 1651 потайки вийшли у степ і похоронили Нечая. Нині на могилі Нечая поблизу села Черемошне височить обеліск.

(запис в зошити: 20 лютого 1651 р.—бій за Красне)

Вчитель: Захопленням Красного було й порушено Зборівський договір та розпочато новий етап бойових дій, в ході яких 24 лютого польсько-шляхетське військо займає Мурафу, 27 лютого вступає в Шаргород, а 6 березня поляки вщент спалили місто Ямпіль, а населення вирізали.

(запис в зошити: 24.02-06.03 –польсько-шляхетське військо займає Мурафу, Шаргород, Ямпіль)

Тим часом військова рада приймає рішення зайняти Вінницю. Вибір був невипадковий, адже Вінниця з 1598 була центром Брацлавського воєводства, а в період національно – визвольної війни - центром Кальницького ( Вінницького ) полку, Вінниця була значно зручнішим для війська, аніж інші міста.

Розповідь про оборону Вінниці.

Широким маршем рухалося коронне військо в напрямку Вінниці, і вже 10 березня зупинилося в Сутисках за 15 кілометрів від Вінниці. В ніч з 10 на 11 березня Калиновський посилає передовий загін Лянцкоронського для несподіваного захоплення міста, і по можливості захоплення в полон або знищення ще однієї «важливоі птиці», не менш прославленого за Нечая соратника Богдана Хмельницького - вінницького полковника Івана Богуна.

У Вінниці в укріпленому Вознесенському монастирі знаходилися три тисячі козаків під командуванням Івана Богуна. Полковник знав про наближення до міста 15-тисячного польського війська. За його наказом козаки зробили ополонки на річці Південний Буг, притрусили їх соломою і облили вали водою. 1 березня 1651 року в околицях міста з’явився полк брацлавського воєводи С. Лянцкоронського. Назустріч йому вийшов загін козаків. Жовніри Лянцкорнського вишикувались півмісяцем і почали оточувати невеликий загін. Але тут богунці кинулись на ліве крило супротивника відкинули жовнірів, і прорвавши їх ряди, побігли до річки, заманюючи за собою ворога на лід Бугу, де заздалегіть були прорубані ополонки. Літописець писав про цю подію: « Тоді Богун полковник вінницький під вінницьким монастирем на річці Бугу проломи зробивши багато ляхів потопив.»

Після цього гетьман Калиновський намагався силою захопити вінницьке укріплення. Але його атаки були марними. Коли розлючені жовніри пішли на штурм, то ковзалися на них, як діти на гірці. Кілька разів вони йшли на приступ валів, але відкочувались назад. Козаки з успіхом іх відбивали, а потім самі робили вилазки. Особливо вдалою була вилазка під проводом самого Богуна на третій день облоги. Богуна, який вступив в бій, швидко впізнали шляхтичі по блискучому нагруднику . З усіх боків кинулись вороги - один ударив по голові дерев’яним кийком, інші повисли на руках і ногах, намагаючись стягнути його з коня. Але Богун, який відзначався надзвичайною силою, стряхнув з себе ворогів, як груші з дерева, вирвався і, відбиваючись шаблею, поскакав на правий берег. По дорозі він провалився в одну з ополонок, але вірний кінь викарабкався з льодяної води, а на другий день Богун був знову в бою «Зачарований», «характерник» - називали його в народі, а також в піснях кобзарів і лірників.

Незабаром прийшла звістка, що на допомогу оточеним Хмельницький послав Уманський і Полтавський полки Йосипа Глуха і Мартина Пушкаря. Прибуття свіжих сил українського війська викликала паніку серед польсько-шляхетського війська, і воно кинулось тікати. Від остаточного розгрому польське військо врятувала тільки весняна повінь.

На місці битви Івана Богуна з польською шляхтою на крутому березі Бугу, стоїть пам’ятник з мармуровою дошкою на честь Івана Богуна і перемоги під Вінницею

(ЗАПИС В ЗОШИТАХ:березень 1651 р.—оборона Вінниці)

Вчитель:

З ранньої весни 1652 року Богдан Хмельницький розпочав підготовку до нових битв із Польщею. У травні 1652 року відбулася битва між козацьким загоном і польсько-шляхетським військом, відома в історії, як битва під Батогом. Урочище Батіг - це територія Між Ладиженом та . Четвертинівкою.

Відеофільм « Битва під Батогом»

Завдання: Вході перегляду відеофільму заповніть таблицю

«Схема опису битви»


Назва битви


Дата битви


Місце битви

давня назва

сучасна назва













В 1654 році на Брацлавщині знову розгортаються воєнні діі.

Завдання: Після перегляду відеофільму «Історія українських земель. Серія-94 «Воєнні дії 1654 -55рр.» дати відповідь на запитання:

1.Чим погіршувалася ситуація для козацького війська в 1654 році?

(з поляками виступали татари)

2.Нзвіть міста Брацлавщини, які чинили опір польсько-татарським і

загарбникам. та доведіть, що українське населення і козацькі

гарнізони героїчно захищали свої міста.( Немирів, Ягубці,Брацлав,Умань

Буша)


3.Назвіть соратника Богдана Хмельницького, який керував обороною

Умані.


ВЧИТЕЛЬ: Зробіть висновок на основі вивченого на уроці про події на території нашого краю в роки Національно-визвольної війни ХVIIст

Висновок: З Поділлям та Вінниччиною пов’язані славетні сторінки національно – визвольної війни української нації, зокрема, оборона Вінниці в 1651 році відіграла велику роль у провалі плану польського командування оволодіти Брацлавщиною та Поділлям. На території нашого краю відбулася Батозька битва (1652 р.), яка була класичним зразком застосування військової тактики на оточення і знищення ворога і яку не без підстав порівнюють з блискучою перемогою карфагенських військ на чолі з Ганнібалом над римськими військами під Каннами в 210 р. до н. е. , після якої почалося повне звільнення Поділля.

Прикладом для нас і наступних поколінь є відвага лицарів – козаків, гетьманів, захисників Буші, Брацлава, Немирова, Бару та інших міст, які овіяли славою нашу землю.

IV. Закріплення нових знань учнів

Гра «Передай естафету»

Хід гри: Вчитель дає запитання одному з учнів ( називае ім’я Учня) « Що найбільше запам’яталось на уроці?»(учень відповідає і звертаеться до іншого учня:

-Таня, назви содвижників Б. Хмельницького, які діяли на Брацлавщині. І т.д

V.Підсумки уроку: Оцінювання роботи учнів на уроці

VIДомашнє завдання: Вивчити записані в зошит дати

Підготувати розповідь про одного із сподвижників



Б. Хмельницького
Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Українська музична література
2017 -> Українська музична література
2017 -> Програма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
2017 -> Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
2017 -> Галузь знань 101 Педагогічна освіта Спеціальність 010101 Дошкільна освіта І семестр – 32 год. (іспит) дитяча література з методикою навчання теми І плани лекцій (середа, пара
2017 -> Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр
2017 -> №1 Ф. Стендаль (1783-1842). “ Червоне і чорне ”


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок історії України, 8 клас iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Урок історії України, 8 клас iconУрок історії України, 10 клас
П. Скоропадського; розвивати вміння учнів отримувати нові знання використовуючи різні джерела інформації,аналізувати відео матеріал,...
Урок історії України, 8 клас iconПрограми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії»
Пояснення понять, додаткова оповідь, уривки із джерел, карти, ілюстративний матеріал
Урок історії України, 8 клас iconУроків історії України клас. Тема Українські землі в XVI ст. Урок Вступ Формування картографічних знань та вмінь
Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І половині XVII ст.», назвіть
Урок історії України, 8 клас iconУрок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році
Б. Хмельницького, карта «Національно-визвольна боротьба українського народу в 1648-1654 рр.», схема-малюнок битви, художня література,...
Урок історії України, 8 клас iconУрок розроблений за допомогою підручника «Історія України. 8 клас»
Урок розроблений за допомогою підручника «Історія України. 8 клас» О. В. Гісем, О. О. Мартинюк
Урок історії України, 8 клас iconУрок з історії України. 9 клас. Тема. Економічний розвиток Наддніпрянщини у 60-90-х років ХІХ ст. Мета
На уроці будуть розвиватися такі ключові компетентності: інформаційна та самоосвітня; такі предметні компетентності: хронологічна,...
Урок історії України, 8 клас iconУрок презентація з історії України 9 клас
У вересні 1843 року, відвідавши рідну оселю в Кирилівці, художник виконав малюнок хати, в якій минули його дитячі роки. При допомозі...
Урок історії України, 8 клас iconКозацька Україна (урок-козацький турнір,5 клас) Вчитель історії Бульбіна М. В. 2011р мета уроку
Мета уроку: закріпити І узагальнити знання учнів про історичні події та видатних представників історії доби козацької Української...
Урок історії України, 8 клас iconУрок з історії України для 8 класу
Тема уроку. Визвольний рух та виступи опришків Західної України в І половині ХVІІІ ст


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка