Музично-літературний урок «Кантата пам’яті» до 175 річчя від дня народження М.Лисенка для 5-7 класів
Мета: продовжувати глибше знайомити учнів з біографію та творчістю М. Лисенка; заохочувати до слухання його творів; прищеплювати любов до української класичної музики; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: екран і проектор; відеозаписи.
Хід заходу: на екрані спроектований портрет М. Лисенка. Звучить «Сонце низенько» в обробці М.Лисенка.
Ведучий1 : “...На острові Хортиця...бачив я старожитнє селище, де була Січ, уся обкопана валом, а по йому подекуди кріпості земляні на 4 вугли; посередині ж зостались ями, де були колись курені, де жило колись славне товариство лицарське. Тепер тирса шумить, молочаєм та неплідною травою — чаполоччю, поросло усе те. Думи глибокі, безкраї будить у мене уся та обстановка глуха, степова. Серце і розум поривається поринати у ту далеку-далеку старовину, рідну, кревну старовину... Під впливом усього того [...] зайдеш собі куди-небудь у безлюдний яр. Дніпро оддалік видно, грушове дерево — дички ростуть, порозкидані подекуди. Ляжеш на посохлій траві степовій, задумаєшся; здається, от-от з-за гори з'явиться козак на коні, у червоному жупані, добре узброєний, і ждеш його, і піснею викликаєш, і жалем доймаєш, — нема, не їде...”
Ці рядки, взято не з маловідомого твору Куліша, Чайковського чи, скажімо, Стороженка, а зі звичайного листа Миколи Віталійовича Лисенка, писаного на острові Хортиця 25 червня 1878 р...
Ведучий2: Один з титанів української культури, Лисенко обрав собі шлях Музики, можливо, саме через те, що літературна українська нива була вже зорана і засіяна добрим зерном. А на музичних теренах треба було впрягатися і тягти плуга по неораній цілині і молити Бога, щоб “у миру та згоді орати — засівати свій переліг – ниву»... І Микола Лисенко йшов тим шляхом до останньої межі, щедро наділяючи сучасників і нащадків відблисками ще й інших своїх обдарувань.
Може. саме з причин такої багатогранності зумів він стати Батьком не лише української музики, але й всього національного культурного процесу на протязі майже піввіку. Великою мірою. саме участь Миколи Віталійовича Лисенка сприяла злиттю окремих літературних потоків Західної та Східної України в русло єдиної української літератури. Величезне листування його з провідними тогочасними письменниками – Коцюбинським, Франком, Кулішем, Нечуєм-Левицьким, Глібовим, Грінченком, Л.Яновською, Ганною Барвінок та іншим зв'язувало окремі ниточки творчого процесу, плело яскравий суцільний вінок. Найвидатніші письменники наші прислухались до Лисенкових думок, порад, підкорялись його настійним вимогам пристати до спільної праці, як, скажімо, у збірнику «На вічну пам'ять Котляревському».
Звучить уривок кантати «На вічну пам’ять І.Котляревському»
Ведучий:1 До 175 річчя від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка, присвячується.
Фрагмент відео з документального фільму «Дворянин Микола Лисенко»
Ведучий2: Про видатних людей можна говорити і говорити, а краще слухати. Адже через твори геніїв ми можемо побачити справжніх творців, відчути їх дух, характер, побачити їх образ…
Ведучий 1: Микола Віталійович народився 22 березня 1842 року в с. Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії, в родині дворянина, полковника. Його освітою займалась мати і відомий поет Афанасій Фет.
Ведучий:2 У 1855 почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали. Закінчивши гімназію, вступив на природничий факультет Харківського університету. Але в 1860 через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола перевівся до Київського університету, який закінчив з відзнакою, у 1865 р.
Ведучий1: Лисенко належав до «Київської Громади», працював у кількох гуртках, пов’язаних з етнографічною діяльністю, викладанням у недільних школах, заснував і провадив студентський хор, організовував концерти. У 1865–1867 — працював у Таращі на посаді мирового посередника. Згодом Лисенко вирішує отримати вищу музичну освіту. У вересні 1867 року вступив до Лейпцизької консерваторії, що вважалася однією з кращих в Європі. Вчився у кращих педагогів, відвідував оперний театр, картинні галереї. 28 грудня 1867 у Празі відбувся надзвичайно успішний концерт Лисенка, де він виконав багато українських пісень у власних фортепіанних аранжуваннях.
Ведучий2: Багато обробок народних пісень на слова Тараса Шевченка, написав Микола Віталійович. Вийшли його музичні збірки : «Музика до кобзаря Т.Шевченка» сім серій, багато обробок українських народних пісень.
Відео перегляд пісні «Думи, мої» (на слова Т.Шевченка)
Ведучий1: А про музику опер і кантат, годі й казати! Мабуть, не існує людини, яка б не чула музики з опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Пан Коцький», «Коза –Дереза», «Утоплена», «Маруся Богуславка», «Енеїда» та інші, які відомі не тільки в Україні, а й поза її межами.
Ведучий 2: Не тільки дорослим - цікава творчість Миколи Лисенка. Діти теж із задоволенням слухають музику композитора, співають пісні – арії з дитячих опер. Багато хорових колективів виконують твори Миколи Лисенка. У 1904 році в Києві відкрилась спеціалізована музична школа імені Миколи Лисенка, яка діє і до сьогоднішнього дня.
Відео- перегляд хор «А вже весна» з дитячої опери «Зима і весна»
Ведучий1: Лисенко писав твори у різних жанрах: оперному, хоровому, вокальному, інструментальному, а обробці української народної пісні надавав величезного значення. Започаткувавши свідомий національний напрям в українській музиці, Микола Лисенко ще за життя заслужив собі епітет «батько української музики». Помер 6 листопада 1912 у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Ведучий2: Багато ще можна говорити про творчість чудового композитора і слухати, слухати…..
Ми надіємось, що наш захід зацікавив вас звернути увагу на творчість чудового українського композитора-патріота. Тому послухаємо його твір, який вважається другим гімном України і слова якого, так необхідні для нас в данний час.
Звучить пісня «Боже, великий, єдиний»
Ведучий1: Дякуємо всім за увагу, до нових мистецьких зустрічей!
Поділіться з Вашими друзьями: |
