Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури



Скачати 265,78 Kb.
Дата конвертації14.07.2017
Розмір265,78 Kb.
ТипУрок


Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4

Життєвий подвиг співачки з Тернопілля. Гортаючи сторінки роману-біографії

Валерії Врублевської

«Соломія Крушельницька»

Урок літератури рідного краю у 10 класі



З досвіду роботи учителя

української мови та літератури

Герасимчук Надії Миколаївни

Тернопіль 2008
Тема. Життєвий подвиг співачки з Тернопілля. Гортаючи сторінки

роману-біографії Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька»



Мета: Працюючи над змістом роману Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька», поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях видатної оперної співачки з Тернопілля Соломії Крушельницької, розвивати естетичний смак, навички зв’язного мовлення, почуття гордості за славетну землячку; формувати мовленнєву, комунікативну, інформаційну та соціокультурну компетентності; виховувати почуття патріотизму, глибокої поваги до людей мистецтва.

Обладнання: Портрет Соломії Крушельницької, виставка книг про співачку, роман-біографія Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька», фотовиставка, відеофільм про музей у селі Біла, музичні записи пісень у виконанні Соломії Крушельницької, фотокопії документів, реферати.
Епіграф: «…На оперних сценах світу царювали чотири особи

чоловічої статі – Баттістіні, Карузо, Тітта Руффо,

Шаляпін, і лише одна жінка спромоглася сягнути

їх висот і стати в рівень з ними. Нею була

Соломія Крушельницька».

Р. Картопассі, італійський музикознавець


Перебіг уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово учителя.

Якщо ми прагнемо більше дізнатись про історичне минуле нашого краю, хочемо уявити епоху, коли жили і творили наші прославлені предки, то читаємо відповідну літературу, відвідуємо музеї, на уроках літератури рідного краю вивчаємо творчість письменників Тернопілля. А сьогодні ми поговоримо про твір, присвячений нашій землячці Соломії Крушельницькій.

Це роман -біографія Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька».

Серед видатних жінок, котрих дав світовій культурі український народ, вагоме місце займає постать Соломії Крушельницької. У романі- біографії образ нашої землячки змальований багатогранно: і як співачки світового рівня, і щирої патріотки рідного народу, благородної людини, мецената української культури, вдумливого педагога, палкої пропагандистки української пісні. А ще ми завітаємо у музей, який знаходиться неподалік від нашого міста у селі Біла. Ви здивовані, чому нас зацікавила постать Соломії Крушельницької? А що ви знаєте про неї? З таким питанням журналістка Христина звернулась до жителів міста, а тепер хоче запитати у вас.


Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Журналістка проводить опитування учнів, з’ясовуючи, що вони знають про життєвий і творчий шлях Соломії Крушельницької.

Орієнтовні відповіді:

- Соломія Крушельницька наша землячка;


- У селі Біла є музей Соломії Крушельницької;

- Соломія Крушельницька видатна оперна співачка;

- На своїх концертах завжди співала українські пісні;

- Листувалася з І. Франком.




Журналістка. Що ж, відповіді жителів міста приблизно такі ж, які ми щойно почули. Дуже прикро, що про нашу землячку, видатну оперну співачку, талантом якої захоплювався весь світ, ми знаємо так мало.

Учитель. А щоб дізнатись, чому і за що вшановують талант Соломії Крушельницької в усьому світі, письменники та композитори присвячують їй свої твори, давайте погортаємо сторінки роману Валерії Врублевської та відвідаємо музей. У цьому мені допоможуть наші екскурсоводи. (представлення екскурсоводів)


ІІІ. Сприймання та засвоєння нових знань.

Перегляд відеофільму про музей Соломії Крушельницької у селі Біла, його коментар екскурсоводами та учителем.

Учитель. Ми з вами завітали до оселі сім’ї Крушельницьких. Саме у цьому будинку пройшли дитячі та юнацькі роки видатної української оперної співачки Соломії Крушельницької, котра своїм голосом покорила не лише Європу, а й Америку.

Українська культура завжди була багата творчими індивідуальностями. І серед визначних акторів та співаків особливо вирізняється ім’я великої української оперної співачки Соломії Крушельницької, котра присвятила своє життя музиці та співу, а природна обдарованість вивели її у сузір’я найвидатніших голосів світу. Велика співачка належала до того покоління українських митців, які розпочали свою творчість в епоху поневолення України польською шляхтою. І це позначилось на артистичній та громадській діяльності Соломії Крушельницької. Доля артистки склалась так, що вона змушена була довгий час жити і працювати за межами батьківщини, але серце її завжди було сповнене любові до рідної землі, українського народу.

Хто ж вона, ця чарівниця співу, яка змогла полонити серця критиків і слухачів світу своїм чистим, як роса, голосом, небаченим артистизмом, змогла заслужити найурочистіші почесті і визнання в Європі, Африці, Америці та Австралії?

1 екскурсовод. Батьки Соломії ( коментар відеофрагменту)

Народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях Бучацького повіту на Тернопільщині в сім’ї священика, а дитинство та юність її проходили у селі Біла під Тернополем, куди переїхала вся сім’я у 1878 році.

Мати - Теодора Крушельницька була високоосвіченою людиною. Мала твердий, рішучий характер, адже все господарство лежало на її тендітних жіночих плечах. Дітей вона змалку привчала до праці, тому кожен у сім’ї мав свої обов’язки. Теодора Крушельницька любила поезію, українські пісні, гарно грала на фортепіано. Односельці шанували Теодору Крушельницьку, бо була вона їм і порадником, і учителем, і лікарем.
Свого батька - Амвросія Крушельницького - Соломія дуже любила та поважала за щиру доброту, глибокі знання і прагнення здобувати їх. Амвросій Крушельницький був палким прихильником Івана Франка, Михайла Павлика, за це його недолюблювали галицькі клерикали. Він заснував у селі Біла бібліотеку. Серед богословських книг були твори Шевченка, Котляревського, Гоголя, Шіллера, Гейне, Шекспіра, Пушкіна, Лермонтова. Селяни залюбки відвідували читальню у Крушельницьких, із задоволенням спілкувались зі своїм духовним наставником. Амвросій Крушельницький організував і сільський хор, котрим диригував сам, а потім допомагала Соломія.

Музика та співи увійшли в життя дівчинки з раннього дитинства. Батьки самі любили співати, грали на музичних інструментах і цьому навчали своїх дітей. Особливий хист до музики та співу виявила Соломія, котра уже з 6 років, під керівництвом батька, почала вивчати нотну грамоту.

У сім’ї Крушельницьких завжди лунали пісні у виконанні маленьких солістів та сімейного хору. Діти, а їх було восьмеро - 6 дівчат і 2 хлопців,- прекрасно співали, ставили навіть невеликі вистави, якими захоплювались сусіди і гості. Уже у десятилітньому віці Соломія відчула жагучий потяг до пісні. Часто вечорами з батьком влаштовували сімейні концерти, він грав на скрипці, а вона на фортепіано. З завмираючими серцями вони віддавалися музиці. Соломії здавалось, що вона тонула в тих звуках, була мелодією, а її серце було чутливим інструментом. Як любила вона оті таткові імпровізації. А чи здогадувався тоді Амвросій Крушельницький, який вогонь розпалював у доньчиному серці? Соломія стверджувала, що музику і спів любить понад усе.

2 екскурсовод. Перша зустріч з Іваном Франком

Пригадується одна цікава історія. Це була перша зустріч Івана Франка з майбутньою видатною співачкою. Соломії тоді було 10 років. Самодіяльний театр села Біла вирішив ставити “Наталку Полтавку” Івана Котляревського. У головній ролі мала виступати Соломія. Усі довго готувалися, самостійно шили костюми, адже на виставу мав приїхати великий Каменяр. І ось настав день прем’єри. Іван Франко прибув не один, а з приятелем Карлом Бондрівським, котрий приїхав свататися до старшої сестри Соломії - Осипи. Соломія настільки була вражена приїздом гостей і так чудово співала, що, захопившись, проспівала й ті пісні, котрі не стосувались ролі. Вона знала безліч українських народних пісень і хотіла гостям зробити приємний подарунок. Франко звернув увагу, що у дівчинки чудовий, благородний голос і вроджений талант до співу. Після цього концерту Соломію віддали на навчання у Тернопільську гімназію. Разом з сестрами вона співала у хорі “Руської бесіди” та у сільському хорі, організованому її батьком. У 12 років Соломія мала гарний і м’який альт, чим вирізнялась від ровесників. Згодом їй довелось проспівати свою першу сольну партію. У 1883 році тернопільська громада вирішила дати великий концерт на честь Т. Г. Шевченка. Амвросій Крушельницький привіз свій хор, а Соломія вперше виступила на такому урочистому концерті, це було «хрещення співом». Її виступ справив глибоке враження на слухачів.



3 екскурсовод. Навчання у Львівській консерваторії.

Помітивши великий потяг Соломії до музики та співу, батько на позичені гроші виряджає її до Львівської консерваторії, де вона вчиться гри на фортепіано у професора Владислава Вшелячинського, а співу – у професора Валерія Висоцького. Соломія старанно навчається, розуміє, що тільки наполегливою працею може осягнути вершини мистецтва. Вона бере активну участь у концертах музичного товариства “Боян”, виступає на студентських вечорах, дебютує на Львівській сцені з Олександром Мишугою. Вивчаючи музику, Соломія цікавиться і громадським життям. Вона читає прогресивну пресу, зокрема журнал “Народ”, який виходив за редакцією М. Павлика та І. Франка, розвиває свої прогресивні погляди.

Консерваторію Крушельницька закінчує зі срібною медаллю. У дипломі записано: ”Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени. Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її меццо-сопрано, освіта музична, високе почуття краси, принадна поверховість, сценічна постава - всі прикмети, якими обдарувала її природа, заповідають їй в артистичному світі найкращу будучність”. (фотокопія документу)

15 квітня 1893 року Соломія Крушельницька з великим успіхом дебютує на сцені Львівської опери в партії Леонори “Фаворитка” Г. Доніцетті, а пізніше виступає в ролі Сантуцци “Сільська честь” П. Масканьї. Її партнерами були вже відомі співаки Олександр Мишуга, Р. Бернгард та Ю. Єронім. Вона успішно працює в Львівському оперному театрі, привертає увагу слухачів та спеціалістів, однак не задовільняється досягнутим. Критично ставиться до своїх успіхів, бо розуміє: щоб стати справжнім митцем і вийти на широку дорогу творчості, необхідно ще багато працювати, вчитися, вдосконалювати свою вокальну та артистичну майстерність, розкривати таємниці співу і проникати в глибини музичного та драматичного мистецтва.



4 екскурсовод . Італійська школа співу

У той час у Львові на гастролях була прославлена італійська співачка Джемма Беллінчоні. Вона розповіла Соломії про славетних майстрів італійського бельканто, про видатних професорів, які вершать чудеса з голосами своїх учнів, і запросила її приїхати до Італії для здобуття освіти. Навчання потребувало великих коштів, яких у сім’ї не було. Батько взяв гроші в борг, та їх вистачало лише на дорогу, а як жити, чим платити за навчання в чужій країні - це було найболючішим і зовсім не вирішеним питанням. І все ж Соломія восени 1893 року поїхала до Мілану. Вчитися співу їй пощастило у знаменитого професора Фаусти Креспі, а сценічну майстерність, міміку вона опанувала під керівництвом професора Конті.

Соломія була безмірно щаслива, цілком віддалася навчанню, щоденно брала уроки співу, розучувала нові твори, вивчала музику, мови, літературу, естетику, багато читала. У листі до Михайла Павлика вона писала: ”Сумно дуже дізнатися і признатися в тім, що таке плохеньке образованіє дісталося мені”. Але Соломія впевнена у собі і стверджує: ”Я вам кажу тільки, що я хочу працювати і без праці жити не можу... Найбільше можу працювати над музикаліями і граматиками по шість годин денно, а решту часу досхочу лишається на читання та кореспонденцію.”

Перший рік навчання проходив успішно. Голос Соломії під впливом розумного розвитку, здійснюваного професором Фаустою Креспі, з меццо-сопрано пішов угору до лірико-драматичного сопрано, що найбільше відповідало його природі. Фауста Креспі, мов той ювелір, відточувала й відшліфовувала кожну його грань, домагаючись чистоти, повноти і свободи звучання. І це дало свої наслідки. Голос Соломії захаплював силою звуку, дзвінкістю, досконалою вокальною дикцією, віртуозною технікою, благородним тембром, відзначався широким волюменом і великим діапазоном, майже в три октави.

(звучить арія Маргарити з опери “Мефістофель” А. Бойто)

5 екскурсовод. Дружба з Михайлом Павликом

Багато працюючи над вдосконаленням голосу, Соломія знаходить час і для поглиблення своєї загальної освіти. Живучи на чужині, вона душею завжди була зі своїм народом, батьківщиною, листуючись, підтримувала тісні зв’язки з рідними та друзями. Вона гаряче прагнула вивчати історію рідної культури, музики, читати твори українських письменників, знайомитись з новинками літератури, щоб глибше зрозуміти світ і пізнати людей, а своїм мистецтвом прислужитися рідному народові. Доброго помічника, порадника вона знайшла в особі Михайла Павлика, друга І. Франка, прогресивного письменника та громадського діяча. Їх листування тривало близько десяти років і сьогодні становить великий інтерес для літературознавців та мистецтвознавців.

М. Павлик щиро покохав Соломію Крушельницьку, хоч різниця у віці становила 20 літ. Він допомагав майбутній співачці обрати вірний шлях у житті, давав цінні поради, морально підтримував у хвилини розчарування та зневіри. Саме Павлик надсилав їй твори Шевченка, Франка, Пушкіна, Гоголя, Лермонтова, рекомендував прочитати Толстого, Чехова. Він радив Соломії поїхати до Києва і пройти Лисенкову школу української музики, бо тільки тоді вона зможе вважати себе співачкою-українкою «і по репертуару, і по концепціях», переконував Соломію, що її спів мусить прославити українську музику та український народ. Так визначилось політичне кредо співачки, яка обрала шлях у житті, вказаний І. Франком та М. Павликом. Неодноразово Соломія з Павликом зустрічалась у Львові, Тернополі, Бережанах, Коломиї, він приїздив у Білу, щоб поспілкуватись з батьком Соломії, направити на вірний шлях її молодших сестер і брата Володимира, котрі теж хотіли присвятити своє життя акторському мистецтву.

6 екскурсовод. Львівські гастролі

Своїм голосом та артистичним хистом Крушельницька одразу привернула увагу італійських фахівців, що було найбільшою радістю для професора Фаусти Креспі, яка називала Соломію найбільш талановитою, найкраще вихованою серед своїх учениць. Молода вокалістка співала провідні партії в оперних театрах і швидко завоювала любов та визнання надзвичайно вибагливої італійської публіки.

Звістка про успіхи молодої співачки дійшла і до Львова. Керівництво міської опери запропонувало Крушельницькій гастрольні виступи. Соломія підписала контракт на 5 місяців, адже сім’я у боргах, за навчання потрібно платити, а коштів немає. Вона була змушена перервати навчання, щоб заробити гроші і продовжити студії в Італії. У травні 1894 року Соломія повертається до Львова і співає провідні партії в операх “Аїда”, ”Африканка”, ”Трубадур”, ”Бал - маскарад”, ”Фауст”, ”Галька”, ”Страшний двір” зі славетним тенором Олександром Мишугою.

(звучить арія Аїди з опери “Аїда” Дж. Верді)

Однак виконання складної партії Маргарити у “Фаусті” викликало незадоволення її колишніх учителів-професорів, деяких артистів та польської музичної критики. Вони звинувачували Соломію в тім, що вона співала по-італійському, а не по-польському, підкреслювали її українську національність, твердили, що співачка забула те, чого вчили її львівські (польські) професори і перейшла на італійську манеру виконання. Соломія болісно переживала цю несправедливість, однак не впала у відчай, а завзятіше взялася за роботу. У листі до Павлика писала: ”Беруся за роботу, бо лише нею всій біді зроблю кінець! Такої боротьби мені навіть і треба, хоч би для того, щоб не впасти в зарозумілість”.



7 екскурсовод.

Із кожною виставою Крушельницька все більше подобалась глядачам. Публіка щиро, з захопленням приймала виступи артистки, нагороджуючи її бурхливими оплесками, засипаючи квітами. Бажаючих почути її спів із кожним виступом збільшувалось, а рецензенти під впливом краси, чистоти, дзвінкості її голосу, сили драматичного таланту, художньої досконалості та переконливості образів змушені були писати правду. На захист співачки стали також відомі митці, музикознавці, тому керівництво Львівського театру залишило в силі підписаний контракт і запропонувало згодом повторні гастролі.

Закінчивши виступи у Львові, восени 1894 року Соломія Крушельницька разом із сестрою Оленою знову поїхала до своєї вчительки Фаусти Креспі, яка радо відновила заняття з улюбленою ученицею. Соломія стверджувала: ”Чим більше буду вчитися, тим кращі стануть мої успіхи. Витримаю до кінця і переконаю всіх песимістів наших, що й руська душа здібна обняти найвищий вершок в артистизмі, та й тим самим потягну других за собою”. Це вже були слова людини, яка добре усвідомлювала призначення свого таланту, яка бачила широкі обрії своєї діяльності. І Соломія Крушельницька, дійсно, витримала та переконала не лише песимістів, а й увесь світ, показавши, на що здатна її глибокопоетична, талановита натура. У січні 1895 року Львівські глядачі знову привітно зустрічали Соломію.

Великою радістю й громадянським обов’язком були для неї концерти у рідному краю. Часто вони влаштовувалися з благодійною метою. Дохід від концерту 3 березня 1895 року з участю Соломії Крушельницької призначався на спорудження будинку для товариства “Зоря”. А 25 березня того ж року вона співала у Львові на концерті, присвяченому 34-роковинам з дня смерті Т. Г. Шевченка, виконуючи пісні Миколи Лисенка, сольні партії у “Вечорницях” П. Ніщинського, ”Хустині” Г. Топольницького. Усі свої концерти співачка закінчувала виконанням українських народних пісень. Очевидці згадують: ”Ця дівчина була надзвичайно скромна. На сцені виступала в українському народному одязі. Довга коса спадала на її плечі. Співала з натхненням кожну пісню так, що слухачі відчували незрівнянну насолоду”. Часто Соломія навідувалась і у Білу, до родини, зустрічалась із односельцями, співала для них.



8 екскурсовод. Новаторська музика Вагнера

У 1895 році Соломія Крушельницька виїздить до Відня. Її цікавила новаторська за своєю суттю музика Ріхарда Вагнера. Вона давно мала велике бажання вивчити його твори, а найкращі опери взяти до свого репертуару. Соломія розуміла, що це був сміливий і досить ризикований крок, бо не один співак зіпсував собі голос, виконуючи його складні твори. Та співачка вірила у свої сили і протягом кількох місяців студіювала музику Вагнера у відомого віденського професора Генсбахера, що згодом дало їй можливість завоювати репутацію однієї з найкращих виконавиць. Рішучість, віра та впевненість у своїх силах і можливостях відіграли позитивну роль. За свідченням музичних критиків, із Соломією не могли зрівнятися у відтворенні національних характерів найвидатніші німецькі артистки. Американський музичний критик Д. Дюваль написав у своїй рецензії: ”Крушельницька створена спеціально для виконання опер Вагнера”.



(звучить арія Брунгільди з опери “Валькірія” Р. Вагнера)

9 екскурсовод. Знайомство з Василем Стефаником

Із Відня Соломія Крушельницька їде на гастролі до Кракова, успішно виступає в операх “Бал-маскарад”, “Трубадур”, “Дочка кардинала” і вперше співає в опері “Лоенгрін” Ріхарда Вагнера. Тоді ж відбулося знайомство з видатним українським письменником Василем Стефаником, про якого вона чула стільки доброго від батька. Твори молодого, але вже знаменитого письменника безмірно хвилювали її вразливу душу. На той час В. Стефаник був студентом медицини, він багато розповідав про життя українських студентів у Кракові, про нові течії у літературі, живопису, музиці. Соломія дуже раділа цьому знайомству , адже молодий письменник та юна співачка, обоє обдаровані, могли багато дати один одному. Стефаник високо оцінив талант та природну красу Соломії, його зачарувала її простота, скромність, освіченість, демократичність поглядів. Соломії теж було приємно, коли цей розумний і красивий чоловік був поруч. І де б вони не були, про що б не говорили - усе здавалося величним, значущим, в усьому Стефаник умів розкрити невидиму суть. У письменника боліла душа за український народ, за те, що він такий пригнічений, затурканий.

Якось під час прогулянки Соломія і Василь прийшли на Краківський залізничний вокзал, забитий емігрантами з України, котрі їхали за океан шукати щастя й кращої долі. Люди здивовано позирали на молоду красиву пару, не розуміючи, що вони можуть робити серед сотень брудних, обдертих, виснажених голодом і довгим чеканням тіл, яких гонить поліція з одного кутка в інший. Стефаник показав Крушельницькій жахливу картину, коли тисячі українців, покинувши рідну землю, змушені їхати за океан, бо голод гонить їх із дому. Він щовечора бував тут, йому дуже шкода цих людей, прибитих горем, принижених, відданих на підлість людську. Василь пояснює Соломії, що емігрують цілі громади і ніхто не хоче почути того болю, того мужицького крику. Перебуваючи під глибоким враженням від побаченого, В. Стефаник напише новелу “Камінний хрест”, у якій розповість про трагедію українського народу, а Соломія завжди співатиме на своїх концертах українські пісні, гастролюючи, даватиме концерти для українських емігрантів, допомагатиме їм матеріально. Але це ще буде... А зараз, у Кракові, вони кохають один одного, та поєднати свої долі не зможуть. Соломія поїде в Італію продовжувати навчання, а Стефаник повернеться на Україну, щоб словом і ділом служити своєму народові. Вони довго будуть переписуватись, зрідка зустрічатись. На все життя Соломія і Василь залишаться хорошими та добрими друзями, ці прекрасні теплі почуття збережуть у своїх серцях. Василь Стефаник неодноразово приїздитиме в Білу, гостюватиме у родині Крушельницьких.

10 екскурсовод. Гастролі у Одеському оперному

Після багатого на нові мистецькі досягнення краківського сезону восени 1895 року Крушельницька повертається до Італії. В Мілані продовжує оволодівати таємницями вокального та драматичного мистецтва. Великою перемогою співачки був її дебют в опері “Манон Леско” Д. Пуччіні на сцені театру в Кремоні. Її одразу ж запрошують виступити у Трієсті, Пармі, Удіне, Зарі. Слава Соломії Крушельницької рознеслася по всіх країнах Європи. Долетіла вона й до Одеси. Там був один із найкращих на той час оперний театр, і адміністрація запросила Соломію на гастролі. Співати на Україні! Хіба не про це мріяла весь час артистка! По дорозі в Одесу Соломія разом з сестрою завітала і в Галичину. Дала декілька концертів, із великим успіхом виступила у рідному Тернополі, в залі неіснуючого тепер “Нового замку”. Багато односельців було на цьому концерті, вони з радістю та захопленням слухали українські пісні у виконанні Соломії і пишались її талантом.

В Одеському оперному з 21 листопада 1896 року по 8 березня 1897 року Соломія Крушельницька проспівала весь свій репертуар. 35 виступів були справжнім тріумфом співачки, про який широко писали газети і говорили шанувальники її незвичайного таланту. Вибагливим одеситам сподобалося її вокальне і драматичне мистецтво.

Соломія мріяла заспівати й у Києві, бо дуже хотіла зустрітися з відомим українським композитором М. Лисенком, пісні якого вона виконувала на своїх концертах. Та київський губернатор не бажав бачити у місті популярну “галицьку русинку” і не дав згоди на виступ. Лисенко був глибоко невдоволений ганебним рішенням властей, однак нічим допомогти не міг. Він передав М. Павликом три українські пісні для Соломії, талант якої дуже шанував.

У 1897 році співачка повернулася до Італії. Дорогою завітала до Львова і Тернополя, де виступила на концертах, присвячених 36-роковинам з дня смерті Т. Г. Шевченка. Вона зустрілась у Львові з М. Павликом та І. Франком, їх знайомство переросло у сердечну дружбу. Під час приїздів до Львова співачка часто відвідувала сім’ю Франка. Ці зустрічі були наповнені цікавими розмовами про мистецтво, літературу, завжди закінчувались імпровізованими концертами. В улюблений репертуар Соломії входили пісні Лисенка на слова Франка “Місяцю-князю”, “Не забудь юних днів”, “Чого являєшся мені у сні”.

(звучить запис пісні “Місяцю-князю”)

11 екскурсовод. Варшава і Петербург

У 1897 році Соломію запросили в столицю Чилі - Сантьяго. Там 5 місяців тривали її виступи з надзвичайним успіхом. Ім’я співачки стало відомим на весь світ. Про неї писали найсолідніші видання Європи й Америки.

На сезони 1898-1902 років видатна співачка прийняла ангажемент Великого театру у Варшаві, на сцені якого у той час виступали прославлені співаки Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Адам Дідур, Руссітано, Флоріанський. Дорогою до Варшави вона завітала у рідні краї і виступила з концертами у Львові, Тернополі, Стрию, Коломиї, Бережанах. П’ять сезонів провела Соломія у Варшаві, виконуючи головні партії в операх “Тангейзер”, “Валькірія”, “Отелло”, “Аїда”, “Африканка”, “Сила долі”, “Гугеноти”, “Тоска”, ”Манон”, “Фауст”, “Євгеній Онєгін”, “Пікова дама”, ”Галька”, ”Графиня”, ”Мазепа” та багатьох інших. На той час у репертуарі співачки було понад 35 найрізноманітніших і найрізнохарактерніших опер. Соломія Крушельницька дуже швидко здобула славу і пошану публіки. Поляки вважали її неперевершеною, особливо високо цінували за блискуче виконання головних партій у польських національних операх “Галька” та “Графиня”.

Здобуваючи тріумфи за тріумфами у Варшаві, Крушельницька щороку виїздила на гастрольні виступи до Петербурга, де співала у складі італійської трупи в Маріїнському театрі разом із видатними співаками Карузо, Баттістіні, Арімонді, Тетрацціні, Куччіні в операх “Євгеній Онєгін”, “Пікова дама”, “Отелло”, “Аїда”, “Кармен”, “Тоска” та інших. Російська публіка також високо оцінила мистецький талант молодої співачки, назвавши її “жінкою-Шаляпіним”, що було найбільшою похвалою на батьківщині великого співака. Соломія за порадою М. Павлика познайомилась із російською музикою, критичною думкою, з кращими представниками російської культури та мистецтва і здобула серед них багато друзів та прихильників. На запрошення “імператора всія Русі” Миколи ІІ Крушельницька виступила у царському палаці. Як завжди, свій концерт закінчила українськими народними піснями. Цар, прослухавши їх, запитав, що це за пісні і якою мовою вона їх співала. Соломія, не вагаючись, відповіла: ”Це пісні мого народу, українського народу”.



(звучить запис пісні “Ой летіли білі гуси”)

12 екскурсовод.

Наприкінці 1900 року Варшава відзначала своєрідний ювілей: п’ятисоту виставу Станіслава Монюшка “Галька”. Ця подія перетворилася на свято польської культури. Партію Гальки в ювілейному спектаклі виконувала С. Крушельницька, а у залі була присутня перша виконавиця цієї ролі - Валерія Ростковська, котра була несправедливо забута польською публікою і проживала у притулку святого Францішка. Галька-Ростковська була свідком тріумфу Гальки - Крушельницької.



(звучить арія Гальки з опери С. Монюшка ”Галька”)

Однак польські шовіністи були невдоволені популярністю Крушельницької серед народу, котра не тільки не приховувала свого українського походження , а навпаки, завжди підкреслювала його. Вони знову почали каламутити воду навколо імені видатної співачки. Атмосфера у Варшаві стає нестерпною і Соломія приймає рішення назавжди покинути Польщу. Глядачі, прихильники її таланту просять не покидати Варшаву, та Соломію запросили у Париж, і вона приїздить туди на гастролі.

Паризька публіка недолюблювала новаторську музику Р. Вагнера. І все ж Крушельницькій та відомому співаку Яну Решке вдалося завоювати симпатії консервативних паризьких глядачів. Усі газети складали гімни Соломії, підкреслюючи красу її голосу і блискучу вокальну школу, її незрівнянний спів та акторську майстерність, природну вишуканість, чарівність, шляхетність, високу загальну культуру і чудову французьку вимову. Критики відзначали, що її голос найкрасивіший, який будь-коли доводилось чути. Він сильний, запальний, звучний, співучий і широкий, а артистка співає з розумом, душею і почуттям.

Учитель. Пам’ятник батькові

(перегляд відеофрагменту з коментарем учителя)

Кожного року, поки жив її батько, Соломія старалась хоч ненадовго приїхати на батьківщину. Але приїзд у Білу 1903 року був невеселим. Помер її батько - найдорожча у світі людина. На похороні Соломія не була через гастролі у Парижі та Неаполі. І ось тепер з Італії на батьківську могилу вона привезла пам’ятник із білого італійського мармуру, котрий замовила у Флоренції у найкращого майстра, щоб увічнити пам’ять про батька. Біля високої гранчастої колони, прикрашеної бронзовим вінком, у довгій тозі, схиливши голову, стоїть молода дівчина, Богиня співу, з трагічною маскою у руці. Силует дівчини нагадує постать Соломії. На пам’ятнику напис латинською мовою: ”Завжди з тобою, батьку, в плачу і надії”. Згодом померла і мати. Вона теж похована ось тут на сільському кладовищі, поруч із батьком. Цей пам’ятник по красі та цінності входить у трійку найкращих пам’ятників України. Це справді унікальний витвір мистецтва.



13 екскурсовод. Відродження “Мадам Баттерфляй”

Завдяки Соломії Крушельницькій, її таланту, артистизму було відроджене дітище Джакомо Пуччіні “Мадам Баттерфляй”. Ця опера з Розіною Сторкіо в головній ролі була освистана в Мілані, а після довгої та плідної сумісної праці Пуччіні й Соломії над п’єсою була повернута на сцену в Брешії. Пуччіні був вдячний до глибини душі співачці за відродження “Мадам Баттерфляй” і подарував їй свій портрет із написом: ”Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй. Джакомо Пуччіні. 1904 рік.”



(звучить арія Чіо-Чіо-сан з опери Дж. Пуччіні “Мадам Баттерфляй”)

Цей 1904 рік був роком важких випробувань для артистки. На неї чекав Рим. Театр “Костанці” став місцем її перших виступів. Після цього сезону вона з успіхом виступала в театрі “Ла Скала” в Мілані, “Реджо” в Туріні, “Сан Карло” в Неаполі, “Массімо” в Палермо. Проживаючи з чоловіком в Італії, Соломія Крушельницька тріумфально виступала в Португалії, Єгипті, Алжирі, Іспанії, Аргентині, Бразилії та інших країнах світу. На честь великої артистки в Італії було відчеканено медаль роботи італійського скульптора Фарнезі, виконану в золоті, сріблі та бронзі. Всебічно обдарована й освічена, сповнена високого артистичного чуття, Соломія з досконалою дикцією розмовляла й співала українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською, іспанською мовами.



14 екскурсовод. Концертна діяльність

Будучи в зеніті слави, Соломія Крушельницька вирішила зійти з оперної сцени і присвятити себе концертній діяльності. Востаннє вона виступила у 1915 році в Міланському “Ла Скала” в опері Піццетті “Федра”, а протягом наступних 5 років декілька разів виступала в Монте-Карло, Лісабоні, Неаполі.

З 1923 року розпочала свої концертні турне по Європі та Америці. В репертуарі співачки були найрізноманітніші за формами та жанрами твори композиторів різних епох і народів: Лисенка, Мусоргського, Моцерта, Піццетті, Рахманінова і багатьох інших. Велике місце в її репертуарі займали пісні народів світу. Українськими народними перлинами і творами вітчизняних авторів співачка, як правило, закінчувала свої виступи. Її сольні концерти проходили з небувалими тріумфами. Не випадково Гоголь писав: ”Народні пісні - це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу”.

Весною 1928 року на прохання українських громадян, що проживали у США, Крушельницька взяла участь у Шевченківських вечорах, які щорічно проводились тут у день народження великого українського поета. Шевченківські концерти за участю Соломії Амвросіївни перетворювались у великі мистецькі торжества. Вони збирали по 2-3 тисячі чоловік різних національностей. Соломія Крушельницька виступала не тільки в пишних концертних залах, а й в скромних робітничих клубах. Вона співала в Йонкерсі, Нью-Йорку, Чикаго, Філіпсбурзі, Філадельфії, Клівленді, Детройті. Особливо зворушливою для українських емігрантів була друга частина виступу великої співачки, коли вона виконувала пісні Лисенка, Нижанківського, Січинського, Людкевича та українські народні пісні. Соломія сама сідала за фортепіано і співала, а публіка довго не відпускала її. Популярність артистки в США була такою великою, що фірма “Колумбія” у 1929 році випустила грамофонні платівки із записами українських пісень у виконанні співачки.

Після тріумфального турне по США Соломія Крушельницька поїхала до Канади, виступала в Оттаві, Вінніпезі багатьох інших містах, де були українські діаспори. Усюди її концерти проходили з великим успіхом, публіка високо оцінювала акторський талант украінської співачки-землячки. І досі серед українських емігрантів згадуються “Вівці мої, вівці”, “Говорили вороженьки”, “Ой летіли білі гуси”, ”Через сад-виноград”.

(звучить запис пісень)

Учитель. Повернення на батьківщину

Та ніякі заокеанські успіхи не могли заглушити туги артистки за рідним домом. У вересні 1928 року вона здійснила турне по містах рідного краю. Багато концертів дала безплатно, зароблені кошти йшли на благодійні цілі. Соломія Крушельницька виступала у Львові, Тернополі, Бережанах, Коломиї, Івано-Франківську. Перед концертом у Коломиї велика співачка призналася Б. Дрималикові: ”Ви знаєте, яке то щастя співати своєму народові! Я така рада, коли бачу, що люди з насолодою слухають, мовчки співають разом зі мною, що пісня доходить до їхніх сердець, а мої переживання зливаються з їхніми”. Тоді ж відбувся концерт у Тернополі, у приміщенні філармонії, де колись Франко вперше читав свою поему “Мойсей”. Тернополяни, односельці заповнили весь зал і з захопленням слухали чарівний спів своєї знаменитої землячки. Багато приємних спогадів залишилось про цей концерт. Згадує Ірина Дерев’янко: ” Крушельницька вийшла на сцену в довгій оксамитовій сукні. На свої 56 років виглядала свіжо й молодо. У поведінці була стримана. Співала тоді так майстерно і натхненно, що оплескам не було кінця. Це був концерт великої співачки у її рідному місті. Ніколи не забуду чару її голосу, глибокої артистичності.” Із спогадів Івана Смолія: “Голос Соломії Крушельницької був незвичайної чарівної сили і краси, лився вільно, мов гірський струмок.” Марія Олійник теж була присутня на цьому концерті. Вона згадувала: “Соломія Крушельницька вийшла на сцену якось велично, гордовито, а її прекрасне молоде обличчя розсівало чарівну усмішку. Коли вона заспівала, дивна сила її впливу на слухачів збільшилася стократно, бо голос був справді божественний – дзвінкий і ніжний, сильний і приємний. Словами не можна передати його краси та привабливості, його треба почути. Але найбільше полонила співачка тернопільську публіку простими народними піснями. Цей концерт закарбувався в моїй пам’яті навіки”.

У 1931 році Соломія востаннє зустрілась зі Стефаником на його 60-річному ювілеї. До цієї події вона спеціально підготувала його улюблені пісні.

( звучить запис пісні “Ой де ти їдеш?”)

У 1937 році помер чоловік Крушельницької, адвокат Чезаре Річчоні, і у 1939 році вона повернулась на батьківщину, проживала з сім’єю у Львові. Тяжка хвороба, перелом ноги, надовго прикувала Соломію до ліжка. Нога не зросталась, було зроблено дві операції. Почалась Друга світова війна. Важко було всім в окупованому Львові, та сім’я піклувалась про Соломію, допомагала, чим могла.

У 1944 році Соломія Амвросіївна стала педагогом Львівської даржавної консерваторії імені М. Лисенка. На цей час їй виповнилось 70 років, але вона з молодечим запалом працювала, передавала свій багатющий досвід і величезні знання молоді. Учнів у неї було багато, і всі з захопленням відвідували заняття.

За великі заслуги в справі підготовки молодих кадрів вокалістів уряд України у 1950 році присвоїв Соломії Амвросіївні Крушельницькій звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, а у 1952 році вона стала професором Львівської консерваторії. Незважаючи на свій похилий вік, співачка виступала із сольними концертами. Останній із них відбувся, коли їй виповнилось 77 років. Вадим Стеценко згадує: ”Коли на сцену вийшла зовсім похилого віку сива жінка, що спиралася на паличку, важко було уявити, що в такому віці ще можуть проявитися високі артистичні якості митця. Але при перших звуках фортепіано обличчя співачки раптом молодшало, постать ставала стрункішою і починалося царство музики. Я був глибоко вражений перевтіленням артистки”.

16 листопада 1952 року перестало битися серце Соломії Крушельницької, великої української співачки, педагога, громадянина. Вона похована на Львівському кладовищі, величному і старому Личакові, поруч із могилою Івана Франка та недалеко від могили Михайла Павлика. Довідавшись про це, Артуро Тосканіні писав: ”Смерть Крушельницької болісно вразила мене. Скільки чудових спогадів про мистецтво, дружбу промайнуло в моїй уяві. Неперевершена співачка, чарівна жінка!”

Життя Соломії Крушельницької закінчилося, але почала рости її слава на рідній землі. Написані сотні спогадів про славетну співачку, вийшли книги про її нелегке, але цікаве життя, матеріали біографії та листи. Її ім’ям названі вулиці, музичні школи, училища. У Львові та на Тернопіллі створені музеї, у яких містяться особисті речі, костюми, ноти, клавіри, фотографії, програмки, афіші, що розповідають про її славетне життя. Музею у селі Біла виповнилось 45 років. Також випущені грамофонні записи пісень, оперних арій у виконанні Соломії Крушельницької. Найбільше перевидання записів здійснене до 100 – річчя від дня її народження. Альбом, випущений Всесоюзною фірмою “Мелодія”, включає дві довгограючі платівки. У них записано 20 оперних арій та українські народні пісні.

Соломія Крушельницька жила, щоб облагороджувати серця людей, возвеличити правду мистецтва. Вона гідно популяризувала мистецтво нашого народу в широкому світі у дуже важкий для нього історичний час, співала гімн рідному краю. За це їй сьогодні наша шана і хвала.

ІV. Контроль і корекція набутих знань.

Тестові завдання

1. У якому селі народилась Соломія Крушельницька?

а) Білявинка; б) Біла;

в) Білявинці; г) Білка.

2. Скільки у сім’ї Крушельницьких було дітей?

а) 5 дівчат і 2 хлопців;

б) 6 дівчат і 2 хлопців;

в) 3 дівчат і 3 хлопців;

г) 4 дівчат і 3 хлопців.

3. Перший публічний виступ Соломії «хрещення співом» відбувся…

а) при зустрічі з Іваном Франком;

б) при виступі у хорі «Руської бесіди»;

в) при виступі на концерті на честь Т. Г. Шевченка;

г) на концерті музичного товариства «Боян».

4. Львівську консерваторію Соломія Крушельницька закінчила…

а) із золотою медаллю;

б) зі срібною медаллю;

в) із бронзовою медаллю;

г) із червоним дипломом.

5. Що пригнічувало Соломію, коли вона навчалась в Італії?

а) що львівські спеціалісти невірно визначили тембр голосу;

б) що вона далеко від сім’ї, сумує за батьківщиною;

в) що потрібно багато працювати над собою;

г) що їй « дісталося плохеньке образованіє».

6. Яку роль у житті Соломії відіграв Михайло Павлик?

а) запропонував стати його дружиною;

б) був другом, порадником, наставником;

в) залучив Соломію до революційного руху;

г) був її музичним критиком.

7. Що викликало невдоволення у Соломіїних викладачів та польських критиків?

а) те, що Соломія погано співала на сцені;

б) те, що у Соломії була погана акторська гра;

в) те, що співачка перейшла на італійську манеру виконання;

г) те, що Ф. Креспі розвинула голос Соломії до лірико-драматичного

сопрано.

8. Яким буде ставлення Соломії до українців після відвідин Краківського

вокзалу з Василем Стефаником?

а) їй стане неприємно, що вона теж українка;

б) вона лише поспівчуває емігрантам;

в) вона завжди співатиме для емігрантів з України;

г) вона напише відкритий лист протесту.

9. Чим здивувала Соломія Крушельницька російського імператора?

а) своєю неперевершеною грою на сцені;

б) своєю чарівною вродою;

в) тим, що завершила концерт піснями українського народу;

г) знанням багатьох іноземних мов.

10. Пам’ятник батькам Соломії знаходиться у…

а) с. Білявинці;

б) у Львові;

в) у с. Біла;

г) на Личаківському кладовищі.

11. Завдяки акторській майстерності Соломії була врятована опера Д. Пуччіні…

а) «Богема»;

б) «Мадам Баттерфляй»;

в) «Тоска»;

г) Манон Леско».


12. Скільки років музею Соломії Крушельницької у с. Біла?

а) 30; б) 25;

в)55; г) 45.

Взаємооцінювання тестових завдань за поданим учням ключем.
V. Рефлексія. Мотивація оцінювання.

Бесіда за питаннями:


  • Що нового на цьому уроці ви дізнались про Соломію Крушельницьку?

  • Чи вдалося Валерії Врублевській зобразити постать Соломії багатогранно?


VІ. Домашнє завдання.

Скласти по 6 тестових запитань за романом Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька» для турніру.





Каталог: public -> uploads -> users work
uploads -> Мова І свідомість
uploads -> В. В. Німчук проблеми українського правопису в XX ст
uploads -> Уроку звучить пісня «Дай Україні волю»
uploads -> Загальні відомості про мову значення мови в житті суспільства
users work -> Посмішки зірок
users work -> Змістові лінії Етапи роз-ку особистості Напрями діяльності
users work -> Гімн коханню у творчості Олександра Купріна
users work -> Сценарій до дня учителя Оформлення школи: Ззовні: плакат «Вас вітає міжгалактична орбітальна школа


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconАпробовано в навчально-виховному просторі школи щодо розвитку творчої особистості. Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя»
Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя» Тернопільської спеціалізованої...
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconОпис досвіду роботи учителя української мови та літератури
Тема досвіду. Використання інформаційних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості...
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconУроку. Літературна гра «Найрозумніший»
З досвіду роботи учителя української мови та літератури Сватенко Вікторії Володимирівни
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconУрок української літератури у 7 класі за творчістю Михайла Стельмаха «свята земля, святе моє дитинство…»
Мета: поглибити знання учнів про автобіографічну повість, закріпити їх шляхом групової роботи та самостійної роботи; ознайомити учнів...
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconУрок української літератури в 11 класі Підготувала: Денисенко Людмила Василівна, вчитель української мови та літератури
Остапа Вишні, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його житття;...
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconУчителя української мови
Опис досвіду з реалізації проблеми «Розвиток життєвих компетентностей учнів на уроках української мови та літератури»
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconУроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення Кіровоград 2015
У посібнику вміщено конспекти уроків та методичні рекомендації членів творчої групи вчителів української мови та літератури з проблеми...
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconУрок літератури рідного краю поетичний сад анатолія махонюка юринець Н. В., учитель української мови та літератури
Дидактичні завдання уроку: Ознайомити з творчим доробком поета А. Махонюка, розкрити високу філософію його життя, вдосконалювати...
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconУрок літератури рідного краю у 8 клас І «Чи можна зрозуміти душу ? Поети Луганщини про Україну»
Тема уроку: Урок літератури рідного краю у 8 класі «Чи можна зрозуміти душу ? Поети Луганщини про Україну»
Урок літератури рідного краю у 10 класі з досвіду роботи учителя української мови та літератури iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка