Урок літературознавче дослідження



Скачати 132.74 Kb.
Дата конвертації08.04.2017
Розмір132.74 Kb.
ТипУрок

Позакласне читання.(9 клас)

Урок – літературознавче дослідження:

«Література рідного краю.

«Мої пісні – над рікою часу калиновий міст,

Я – закоханий в життя поганин»



Б.- І. Антонич» (слайд 1)

Мета: ознайомити учнів із біографічними відомостями Богдана – Ігоря Антонича, розкрити багатогранність поетичного таланту митця, виокремити основні мотиви, головну думку його поезій; обґрунтувати значення творів поета для розвитку української поезії; розвивати вміння висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності Б.-І. Антонича, пошукові здібності дітей; виховувати в учнів працелюбність, відчуття краси художнього слова, високі морально – етичні риси простої людини, патріотизм. (слайд 2)

Обладнання

1.Фотографії письменника

2.Виставка перекладів творів Антонича іноземними мовами та критичних праць сучасних літературознавців про нього

3.Аудіозаписи з піснями на його слова



Я, сонцеві життя продавши

За сто червінців божевілля,

Захоплений поганин завжди,

Поет весняного похмілля.

Б.- І.Антонич (слайд 3)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Слово вчителя

Сьогодні ми відкриємо для себе визначну особистість, натхненного лірика, зірку на небосхилі нашої поезії, про яку Д.Павличко сказав: «З вітром століть приходимо до поета й беремо його у вітер століть. Мине небагато часу, і в мисль про українську поезію ввійде ім`я закоханого в життя прочанина, творчість якого буде засвоєна його Батьківщиною, тією «вічною землею, куди ведуть усі стежки і всі дороги». Це Богдан - Ігор Антонич – митець з неповторним баченням і відтворенням світу.

Лемківщина - прадавній край язичеських вірувань, де земля, небо, ліси зберігають "казкові" звичаї і традиції, а люди, пам'ятаючи їх, живуть за законами добра, краси й справедливості, у гармонії й єдності з природою. Про що сам поет писав: "Антонич така сама частина природи, як трава, вільхи, зозулі, лисиці тощо, частина органічно зв'язана з загальним біологічним ростом". Тому у житті його найбільше приваблювали взаємини людини й природи. А ще в житті й побуті лемків органічно з'єдналися поганські традиції з християнськими обрядами. І для Б.-І. Антонича таке соціальне оточення було природним.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Прогнозування очікуваних результатів (слайд 4)

На цьому уроці я дізнаюся…

На уроці я вивчу…

Від уроку я очікую…



IV. Виклад матеріалу

Творчість Богдана-Ігоря Антонича є вагомою частиною не лише української, а й європейської літератури. Прожив Б.-І. Антонич неповних 28 років, але залишив свої праці і в поезії, і в драматургії, і в музиці, і в образотворчому мистецтві, і в перекладах — був поліглотом. Світ захоплень талановитого юнака був багатогранним і складним водночас. Його поетичні твори з великим захопленням читала молодь, він був співцем, "що носив монети зір, як хлоп'я ґудзики в кишенях, і купував за них ночами хвилини натхнення... що в білих рукавичках, з квітами на чорному костюмі відійшов, не закінчивши своїх поем, іншим щасливцям залишивши світ — і кучері, і квіт папороті, що надів перстень смерті й відійшов, щоб довести незнищенність матерії...". Йому, на жаль, судилася драматична доля. І не тільки тому, що помер у розквіті яскравої обдарованості. Трагізм долі виявився й у повному замовчуванні цього поета, яке тривало більше, ніж він прожив.


Ім'я і творчість Богдана-Ігоря Антонича були приречені до забуття, як і імена та творчість тих багатьох репресованих і померлих його співвітчизників по той бік маленької річки Збруч, що ділила Україну на Радянську й Західну.

Б.-І. Антонич жив у древньому місті Львові, який, як і всі західноукраїнські землі, після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії опинився на території Польщі. Його поезія є і виявом світогляду, і зразком широкої філософської проблематики та загальнолюдського звучання творчості поета, її народнопоетичних джерел, різнорідності поетичних форм, що поставило Богдана-Ігоря Антонича в ряд визначних світових поетів. (слайд 5)



Дитинство (Учнівське повідомлення. Учні отримали випереджаюче завдання: підготувати відомості про життя і творчість Б. – І.Антонича)

Народився Богдан-Ігор Антонич 5 жовтня 1909 року в селі Новиця на Лемківщині, в краю, де проживали лемки — етнічна група українського народу, яка не тільки тривалий час зберігала певні відмінності культури, мови, але й до сьогодні вірна прадавнім традиціям, що лежать в основі морального кодексу — "звичаєвого права" горян. Розкішні краєвиди рідної землі зачаровують з дитинства так, що бажання злитися з цілим світом залишається назавжди, таємнича природа лісів, полонин, урвищ, стрімких гірських рісок манить, полонить своєю красою, добротою, величчю, про що Антонич буде писати й писати: (слайд 6)




Співучі двері, сивий явір,

старий, мальований поріг.

Так залишилися в уяві

місця дитячих днів моїх,

Квітчасте сонце спить в криниці

на мохом стеленому дні.

Кущем горючим таємниці

виходить ранком з глибини .

Співає пуща сном кудлатим,

прадавнім шумом загуло.

На схилі гір, неначе лата,

пришите до лісів село.

Широкий світ, від серця ширший

і ширший вітер на селі.

Не помістити в цьому вірші

ні зір, ні неба, ні землі.

Шляхи широкі у безкрає,

поїхав хлопцем я у світ.

Насправді стриму час не має,

хоч важко це нам зрозуміть.

Співуча тінь, крислатий явір

і тесаний, дзвінкий поріг.

Отак змальовує уява

місця хлоп’ячих мрій та втіх.

Звучить пісня на слова Б.-І. Антонича «Мова гайова» ( виконують Т.Чубай і «Плач Єремії») (слайд 7)

Ідейно – художній аналіз поезії

- Визначте мотив та основну думку поетичного твору

- Яку музику поезії можна почути навесні?

- Якими настроями і думками пройнята поезія Антонича?

- Чи зворушилися ви почуттями поета, ліричного героя? Які з них співзвучні з вашими почуттями?

- Які художні засоби використовує автор, щоб передати почуття?

Юність

Батько поета був священиком греко-католицької церкви, перед народженням сина змінив своє прізвище Кіт на Антонич. Рідне село Антоничів під час Першої світової війни опинилося у колі воєнний дій, і батько, турбуючись про родину і єдиного коханого, на жаль, від народження хворобливого сина, змушений був виїхати за кордон, до столиці Австро-Угорщини. Потім було повернення на батьківщину, деякий час Антоничі живуть на Львівщині. Початкову освіту хлопчина здобуває вдома, готуючись складати іспити до гімназії. З 1920 року він навчається у польській гімназії міста Санок. Його перші поетичні спроби писані польською мовою, оскільки майже весь час перебуває в польському оточенні.



Студентські роки (слайд 8)

Тільки українська інтелігенція, що складає велику частину студентів Львівського університету, в який він вступив у 1928 році, заохочує його писати українською мовою, допомагає молодому поетові вивчити її; а вивчити нюанси української мови, "вчитуючись не тільки в словники та граматично-лінгвістичні підручники, але також у твори поетів Радянської України", Антонич буде протягом усього свого життя. Пишучи про вивчення рідної мови у школі, науки мови взагалі, яку мав пройти поет, що ще на першому курсі університету розмовляв на лемківському діалекті, Д.Павличко зазначає: "Антоничеві похапливість і ненасить щодо вивчення рідної мови зумовлена була розгубленістю, яку відчував кожний галичанин, намагаючись писати українською літературною мовою, і свідомістю потреби писати для загальноукраїнського читача, яка приходила тільки до деяких західноукраїнських письменників. Мова Антонича не схожа на ту мову, якою писали тоді його земляки. Велика заслуга Антонича й полягає в тому, що, крім непохитних мистецьких вартостей, його поезія несе самою мовою своєю ідею єдності лемків з усім українським народом"

Цей етап у житті Богдана Антонича був вирішальним у становленні його творчої особистості. Освіті й самоосвіті студент Львівського університету Б.-І. Антонич приділяє надзвичайно велику увагу: він член гуртка україністів, товариства "Прихильників освіти", займається музикою — не лише грає на скрипці, але й пробує писати музику. "Одну його річ грала ціла гімназія", — згадує наречена поета Ольга Олійник. Антонич мріє стати композитором; захоплюється малярством, що матиме великий вплив на його живописання словом; грає у драматичному гуртку, виготовляє сценічні декорації; вивчає ряд мов — знає майже всі слов'янські, добре володіє грецькою і латинською, німецькою й англійською.

Відомий такий цікавий факт із життя Антонича - студента. У Львівський університет приймали дуже мало студентів, усього 10 %. Українці на заняттях мали право сидіти, а от студенти-євреї — лише стояли. При цьому діяли суворі правила — поляки сідали праворуч від проходу, українці — ліворуч. Якось Богдан-Ігор і майбутній композитор Роман Савицький запропонували сісти біля себе студентці-єврейці, за що їх цілу перерву потім били поляки. Але друзі підтримали Богдана-Ігоря та Михайла і зробили те ж саме наступного дня, адже вважали неприпустимим поділ і привілеї за національними ознаками.

Звучить пісня на слова Б.- І.Антонича «Назавжди» (виконують сестри Тельнюк) (слайд 9,10- переклад англ.)

- Визначте мотив та основну думку твору

- Які думки і почуття викликала у вас ця поезія?

- Які художні засоби використано у творі?

- Які образи відтворені Б.-І. Антоничем у вірші?

- Чому, на вашу думку, поезія має назву «Назавжди»?

Поетична творчість (слайд 11)

У 1931 році з'являється його перша збірка під назвою «Привітання життя», яку прийняла досить прихильно критика всіх напрямків, побачивши в ній завдатки майбутнього справжнього поета. Уже в наступному році має готову до друку другу збірку «Велика гармонія» на релігійну тематику. Проте збірка з різних причин не була видана. Антонич виправдовує надії і сподівання, бо вже у 1934 році видає збірку «Три перстені», за яку отримує літературну нагороду Товариства письменників і журналістів.



Виразне читання поезії « Три перстені» (слайд 12)

Крилата скрипка на стіні,
червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,
роса музична срібна й синя.


В квітчастій скрині співний корінь,
п’янливе зілля, віск, насіння
та на самому дні три зорі,
трьох перстенів ясне каміння.


В червонім дзбані м’ятний трунок,
зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,
весні шаленій і любові!


Підноситься угору дах,
кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,
і ранок, спертий на вориння.


- Визначте мотив та основну думку твору

- До якого жанру належить поезія?

- Які художні засоби найчастіше використано у вірші?

Публіцист, прозаїк, драматург

Філологічний факультет Львівського університету Б.-І. Антонич закінчує у 1933 році, отримує диплом магістра, живе і працює у Львові, пристрасно включившись у літературне та громадське життя столиці Західної України. Дуже коротке життя Богдана Антонича наповнене було наполегливою працею та кипучою творчістю. У першу чергу поет працює над своєю літературною мовою, над поетичним словом, над формою вірша. Незважаючи на велику поетичну творчість і важкий процес засвоєння літературної мови, поет все-таки знаходить час на працю в інших жанрах та на публіцистику; він виступає з доповідями про українську літературу та про літературу різних народів світу; перекладає, пише рецензії та статті, сатиричні фейлетони та пародії. Редагує журнал "Дажбог" та "Карби". Пробує свої сили у прозі й драматургії. Пише лібрето до опери "Довбуш". На сторінках преси, під псевдонімом Зоїл, сперечається про політичні та громадянські справи".



(слайд 13 «Гурток студентів – україністів», 1931р.)

Творить багато, немовби поспішаючи, намагається використати кожний день — аж дивуються друзі. Наприкінці 1936 року видає третю, найбільшу свою збірку «Книга Лева». Одночасно закінчує лібрето до опери «Довбуш». Одна за одною виходять його збірки «Зелена Євангелія» й «Ротації», що побачили світ вже після смерті поета.

Написано розділи повісті «На другому березі», незавершеною лишилася новела «Три мандоліни». Задумано цикл новел, наближаються до завершення книги нових віршів… Але задуманого не вдалося здійснити. Антонич захворів на апендицит, а після операції, коли вже став одужувати, дістав запалення легенів і помер 6 липня 1937 року, на двадцять восьмому році життя. Богдан захворів на апендицит, після операції почалося запалення легенів. Він тривалий час перебував у лікарні, його стан покращувався, однак не витримало серце... Йому було всього 28. Мав на той час добру славу і високий літературний авторитет

Бесіда (запитання до учнів)

Чи ж можна за такими короткими даними осягнути глибину і багатогранність поетової особистості, що вивела його на світові культурні обшири?



Світогляд Антонича.

Син священника, Богдан Антонич, вірить у Бога, звертається у творчості до біблійних мотивів та образів. Проте він одночасно культивує і язичництво. Природа в Антонича жива, одухотворена, багатолика. Через поетичні вірування предків, через культ природних сил Антонич визнає існування вищої сили, що створила гармонію на землі. Богдана – Ігоря Антонича називають поетом – романтиком, поетом мислителем. (слайд 14)



- Що дає підстави для такого твердження?

(Найперше – це світосприйняття митця, його особистісне відчуття в реальному світі: «Я розумію вас, звірята і рослини, я чую, як шумлять комети і зростають трави. Антонич теж звіря сумне і кучеряве». Поет вважав, що все на світі має свою душу, що має існувати гармонія всесвіту, а завдання митців – цю гармонію відтворювати.)



Виразне читання поезії «Різдво» (слайд 15)

- До якого роду і жанру літератури належить поезія?

- Який провідний мотив вірша?

- Визначте віршовий розмір поезії

Словникова робота

лемки – жителі Лемківщини

крисані – капелюхи з крисами (полями)

завія – заметіль, метелиця

стріха – дах

Образи – символи

місяць круглий – хліб

золотий горіх – поганський місячний знак

-Які художні особливості поезії?

(Мотиви двох релігійних основ:сюжет християнської містерії, тонко помережаний язичницькими елементами. Богдан – Ігор Антонич розкриває біблійну легенду про народження Христа по–своєму. Він уміло взаємодоповнює дві однакові рідні українцям релігійні системи. Залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську і язичницьку традиції, робить інтимним переживання віри.)



- Чому автор християнську місію «проектує» на Лемківщину, з її язичницькими повір`ями й поклоніннями?

( Це показ того, що духовність не має географічного окреслення: лемки так само шанують Бога , як і віруючі в Єрусалимі. Кожна людина здобуває первісні знання там, де народилася, а сам автор уперше почув про Бога і Діву Марію саме на Лемківщині, тож і не дивно, що на свято Різдва прийшли не Три Царі, а «лемки у кресанях і принесли місяць круглий»)

Поганський місячний знак – «золотий горіх» - опиняється у долоні Марії, яка тільки здогадується, які випробування доведеться витримати її синові. Різдвом називають день, коли народився Ісус Христос. Доля його загальновідома. За біблійними оповіданнями, він був страчений на Голгофі. Натяк на це поет зробив за допомогою згадки про язичницький обряд: у вірші Бог народився на санях, а на санях у давнину ховали небіжчиків.

-Чому вірш називається «Різдво»?

( Можливо, тому, що Різдво починає одвічний цикл:народження – життя – смерть, який дає надію на незнищенність, вічність життя. На Різдво лемки виконували язичницький обряд: освячували обійстя, обходячи його з хлібом і свяченою водою. Поет не випадково називає місцем народження Бога Лемківщину. Цікавий факт: Лемківщина як географічна одиниця проіснувала лише 10 років після смерті Антонича. Мабуть, тривожні думки поета щодо долі своєї батьківщини змусили його згадати про необхідність жертовності заради життя народу,країни, самозречення Ісуса Христа заради людства. Саме таким шляхом ішли ті, хто боровся за Україну. І лише надія на відродження, нове життя підтримувала їх на цьому шляху. Поета не лякає трагічність людської долі – «народитися, щоб вмерти»: він оптимістично дивиться на світ, бо в ньому панує народження, як і тоді, коли в світ прийшов Ісус до Дуклі.)

Одну з версій переселення біблійної історії на українську землю подає С.Росовецький: «Однією із світоглядних передумов ідеї перенесення біографії Ісуса Христа в Україну було загальноєвропейське середньовічне сприйняття історії. Відомо, що середньовічна людина не помічала повільних змін у суспільстві та природному середовищі, а в сучасності бачила лише повторення того, що вже було раніше. То ж не дивно, що вже візантійські іконописці перевдягли персонажів Біблії у свої хітони, туніки,а на берегах середньовічних західних рукописів вони з`явились серед «варварських» королів, лицарів і селян». Саме через це волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий», тобто хліб. Згаданий тут символ місяця пов`язувався здавен із дохристиянським святом Різдва. Ще одним язичницьким символом є місячний знак – «золотий горіх». У міфології місяць вважається символом Матері – Богині, Цариці Небесної; вічності. А також символом циклічного ритму часу. Його фази – зародження, зникнення, поява – символізують безсмертя, а також постійне оновлення. Місяць – поширений образ в українському фольклорі. Старовинний язичницький народний культ Місяця в епоху християнства природно увійшов у святкування Різдва – Щедрого вечора. У християнській традиції Місяць порівнюється з Церквою Божою на землі, оскільки вона запозичує своє сяйво від сонця правди, Христа.

У творі йде мова про подію світового значення – народження Бога. І лемки у національному середовищі розігрують біблійне дійство, не забуваючи при цьому одвічні вірування предків. Поезія Антонича створює оригінальний світ, у якому гармонійно співіснують міф, реальність, сьогодення, минуле і погляд у майбутнє.



Звучить коляда на слова Б.-І. Антонича «Народився Бог на санях» (виконує В. Жданкін)

(слайд 16)

- Поясніть єднання поганських і християнських мотивів у ліриці Б.-І. Антонича на прикладі вірша «Різдво»

- Які особливості творчої манери Антонича?

- У чому заслуга Антонича перед українською культурою?

- Як ви розумієте епіграф уроку?

- Як ви розумієте слова автора: «Мої пісні – над рікою часу калиновий міст,

Я – закоханий в життя прочанин»?

(слайд 17)

V. Підсумок уроку

«Доміно» (слайд 18)

Лемко

народився на Лемківщині

львів`янин

жив у Львові, навчався у Львівському університеті

поет

автор поетичних збірок: «Привітання життя», «Три перстені», «Книга Лева»

прозаїк

Повість «На другому березі», новела «Три мандоліни»

публіцист

Пише рецензії та статті, редагує журнали «Дажбог», «Карби»

Слово вчителя

Богдан-Ігор Антонич - один з українських геніїв ХХ століття. Його творчість, нехтувана за радянських часів, набуває все більшого значення в умовах української державності й свободи. Його творчість несе «український образ світу», бере початок у своїх лемківських пракоренів, і є вагомою частиною не лише української,а й європейської літератури, європейської «історії духу».



VI. Виставлення і аргументація оцінок

VII. Домашнє завдання (слайд 19)

Написати твір – роздум на одну із тем:

« Якби поет жив у наш час, яку б, на вашу думку, мав долю?»



«Чи можна вважати Богдана – Ігоря Антонича «лемківським метеоритом»

на небосхилі світової літератури?»

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок літературознавче дослідження iconУрок дослідження. Урок блок
Розвивати творчі та мовленнєві здібності учнів. Виховувати повагу до України, рідного слова та його творців. Тип уроку: Урок – дослідження....
Урок літературознавче дослідження iconУрок вивчення нового матеріалу ( урок-дослідження )

Урок літературознавче дослідження iconТема поета І поезії у творчості Лесі Українки. „Давня казка” Мета
Сьогоднішній урок ми проведемо у формі дослідження. А предметом дослідження буде тема поета І поезії у творчості Лесі Українки І...
Урок літературознавче дослідження iconУрок №8 9 Географічні дослідження на території України
Видатні вчені –географи XIX – XX ст та їх внесок у розвиток географічної науки України
Урок літературознавче дослідження iconТип уроку: урок-дослідження
Тема. Улас Самчук. Життєвий І творчий шлях письменника. Проблема людської гідності та національної свідомості в статті «Нарід чи...
Урок літературознавче дослідження iconУрок географії в 7 класі/ Підготувала: Мариняк Н. О
Австралія – найменший материк Землі. Особливості географічного положення материка. Історія відкриття І дослідження. Рельєф І корисні...
Урок літературознавче дослідження iconУрок дослідження Тема. Творчість Олександра Блока вершина російського символізму
Епіграф : Жити варто тільки так, аби висувати непомірні вимоги до життя; все або
Урок літературознавче дослідження iconТака дісталась
Провідними в моїй роботі є робота в інтерактивних групах, методи дослідження "ажурної пилки", різноманітні види диктантів, експрес-дослідження,...
Урок літературознавче дослідження iconУрок дослідження з використанням ікт зарубіжна література. 8 клас Матеріали схвалені
...
Урок літературознавче дослідження iconЧому жінка обирає ? ( дослідження одного вірша)
М. Тернавського організувати дослідження учнями твору, що має призвести до глибокого пізнання його, розкрити поняття „верлібр”, „символ”,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка