Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис.



Скачати 175.5 Kb.
Дата конвертації04.02.2018
Розмір175.5 Kb.
ТипУрок


Урок позакласного читання

8 клас

Валентин Чемерис. «Ольвія» - історія короткого

і трагічного життя юної гречанки

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

Миколаївської гімназії №41

Орлова Віалета Михайлівна


Валентин Чемерис. «Ольвія» - історія короткого і трагічного життя юної гречанки

Мета: ознайомити учнів із творчим шляхом письменника, опрацювати ідейний зміст роману, охарактеризувати образи головних героїв; роз­вивати інтелектуальну активність, спостережливість, уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки, аргументовано відстоювати свою позицію, виховувати почуття патріотизму, свободи, доброти, вірності, інтересу та поваги до історичного минулого.

Обладнання: текст роману, портрет письменника, таблиця «Порівняльна характеристика» «Анкета твору», картки, супроводжуюча презентація.

Тип уроку: комбінований

Якщо у світі є щастя, тоді звідки у ньому стільки нещасливих?.. 

В.Чемерис

Хід уроку

Організаційний момент

Обговорення епіграфу

Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Основний зміст уроку

Вступне слово вчителя. Валентин Чемерис – відомий український письменник, який протягом сорока років літературної діяльності творив з метою розвитку духовності українського народу. Він є автором близько тридцяти книжок, серед яких - романи «Ольвія», «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «Президент». Творчий доробок письменника відзначено рядом літературних премій, а саме: ім. Остапа Вишні, ім. Ю.Яновського, його було нагороджено орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого.

Перш ніж ми перейдемо до основного змісту уроку пропоную пригадати основні відомості життєпису Валентина Чемериса. Пропоную вам подивитись на «Хмару понять» і сказати, як саме запропоновані назви, імена, цифри та дати стосуються його біографії.



«Хмара понять»

……… Дніпропетровська організація Спілки письменників України …….

….….. видавництво “ФОЛІО ……………………….

……....“Вибори таємного агента”, “Як стати щасливим”, “Коли спокушає диявол”, “Операція “Земфіра”, “Царська охота”, “Де хазяйнує Валя Чемерис”……………

……… Літературна премія імені Івана Мазепи……..

…….…Головний радник з питань культури Президента України……..

……..…54…….

....... .. “Фортеця на Бористені” та “Ордер на любов” ………

…… .. 10 років…….

………40 років……..

……….Давня Греція, Персія часів Дарія, похід у степи Північного Причорномор’я……….

















Самостійна робота за змістом твору «Ольвія»

«Подорож у текст»


І варіант

ІІ варіант

1.Хто такий Тапур?

2. Яке випробування примусив пройти Іданфірс Тапура за похід до греків?

3. Що відомо про матір Ольвії?

4. Що ми дізнаємося про процес поховання скіфів?

5. Що стало єдиною розрадою Керікла і чому?

6. Хто перевдягнувся у купця, щоб побачити Ольвію?

7. Хто такий Сірак, чим він вразив нас?

8. Яка тайна щодо її народження розкривається Ольвії?

9. Які дари послали скіфи Дарію, що вони означали?

10. Що Ольвія просила передати батькові, коли той прислав гінця дізнатися про її справи?

11. Чому заєць став вісником того, що перси програли війну?

12. Тапур – найжорстокіший вождь, що бачив смерть щодня, сам заподіював її, що він розуміє, коли Ольвія помирає на його руках?



1. Хто такий Ясон?

2. Що відомо про матір Тапура?

3. Чому на полюванні Ольвія не вбила вовчицю?

4. Як же поховав Тапур свого батька?

5. Чому Ольвія не впізнала Ясона?

6. Якими були стосунки Мілени і Ольвії?

7. Коли один підлеглий попросив не забирати всіх трьох синів на війну, що зробив Дарій?

8. Який сон наснився Дарію перед переправою до землі скіфів і переслідував його постійно під час війни?

9. Чому Дарій на 22-й день гонитви за скіфами все ж наказав будувати укріплення?

10. Що вирішив зробити Родон, для того щоб знищити душевний біль (після повернення гінця від Ольвії?)?

11. Чи скіфам вдалося захопити міст персів?

12.Які слова говорить Тапур-поневолювач, Тапур – вбивця, колись гордий, пихатий поневолювач, прощаючись з Ольвією?


Опрацювання ідейно-художнього змісту роману

Що означає назва твору? (Місто було названо Ольвією, що в перекладі означає «щаслива», «щасливе місто»)

За яких умов головний герой і героїня знайомляться?

Що відчуває Ольвія під час розмови з Тапуром?   ( «Ой мамочко, до кого ж вона потрапила! І від того ляку в грудях наче грудка закрижаніла. Пропало її життя! І ніхто не порятує ні силою, ні словом.   Та зусиллям волі вона зборола в собі той ляк»)

Герой занадто вихваляється. Чим саме? («А скіфи дужчі за всіх людей. немає люду, сильнішого за нас. І доки в небі сяє Колаксай, а на землі тече , ми — скіфи! — володарі усіх тутешніх родів і племен….. завжди берете те, що… нам подобається»)

Про яку традицію щодо одруження дізнаємося? ( « Та тільки молода переступала поріг чужого дому, як віз спалювали за дверима. Спалювали на знак, що назад їй уже немає вороття, немає і не буде до скону її літ. Віднині вона переставала існувати для своїх батьків, для рідні, для всього світу білого.»)

Чим вражає постать Тапура? («… від них і успадкував Тапур свій гарячий і свавільний норов. У Тапура 70 чотириколісних возів із кибитками, 45 – шестиколісних. У Тапура сім великих табунів коней, п'ять стад худоби, сім отар овець. У Тапура тисячі пастухів, рабів, слуг. Тапур збирає найбільше після владики Іданфірса військо на прудких конях…»)

Чому Ольвії було складніше інших греків йти за скіфом? Вона, вільна, горда дочка знатного й шанованого архонта, котра не відала за своє життя приневолення, кривди чи наруги, а зростала в батьковім домі, раптом бранка… Силоміць вихоплена з рідного гнізда…»)

Дізнавшись, що їй доведеться стати дружиною Тапура, вождя жорстоких вбивць та завойовників, Ольвія питає батька: «А про мене ви подумали?» Які аргументи наводить батько? Чи міг він вчинити інакше? «Нам треба зміцнювати стосунки із кочовими скіфами. Вони – варвари, не зовсім надійні, але – треба… Розумієш, треба. Для благополуччя міста»)

Чи дійсно він настільки байдужий та черствий?  Ти думаєш… думаєш, я з радістю віддаю тебе у чужі степи?  Але – треба. Треба, Ольвіє, треба… найбільше щастя – це боротьба за щастя свого народу. Ось як я розумію щастя, дочко!»)

Якщо Тапур постає нестримним, сильним, мужнім, грубим завойовником, який вирішує все силою, то яким постає перед нами Ясон? («… був великим фантазером…все любив вигадувати чудернацькі сторії..»)

Що вирішив зробити Тапур, повертаючись з молодою дружиною додому? Яку настанову дає воїнам? Про які риси характеру це свідчить? Гостюйте у калліпідів три дні, щоб кожен скіф повернувся із добром, рабами і кіньми. Ара-pa, скіфи!!»)

Якими ж воїнами були скіфи? («…наче з-під землі вихоплювались, з гиком і свистом, тупотом копит налітали навально, раптово, що ніхто й опам'ятатись не встигав… Старих клали на землю стрілами, давили кіньми – кому старі діди потрібні? – молодих в'язали, спустошували кожну кибитку, вантажили повозки свої добром і, женучи поперед себе жінок, молодь, гурти худоби і табуни коней, зникали так же миттєво, як налітали»)

Розкажіть про випадок з вовчицею? Про який закон степів дізнаємося? Я помилувала тебе, але… Степ є степ, і закони для нього не писані. Хто дужчий, той і трощить кості іншому»)

Про що свідчить розповідь Тапура про своїх дітей та дружин? Дві мої дружини народили мені дівчат, і я хотів було їх продати у рабство, та старійшини відраяли… Та за те, що вони не захотіли народити мені синів. Або хоча б одного… .»)

Як вшанував Тапур свого батька? Як це характеризує героя? Сорок відбірних коней велів я закопати в боковій ямі … П'ятеро конюхів лягло, десять рабинь пішло в могилу! Ще й у ноги йому семеро задушених слуг кинув. І збруя у коней теж вся у золоті. Далеко видно могилу!»)

За що Тапур зневажає мати? Чи має він на це підстави? Не знаю, – неохоче відповів він. – Напевне, десь блукає у світі предків. Коли помер вождь, мати, а вона тоді була молодою та гарною, мусила іти за ним у світ предків. А їй дуже хотілося жити тут, у білому світі….»)

Чому він анітрохи за нею не жалкує? Чи можемо ми з цим погодитись? Мати порушила закон предків, – відмахнувся він від її слів. – Вона не захотіла йти за своїм чоловіком у той світ. От за це її вовки й покарали. Тільки й того.»)»)

Розкажіть про та взаємини Ольвії та Мілени? Що вразило вас особисто? А хто я така, щоб зі мною панькатись? – байдуже перепитала сліпа і сама собі відповіла: – Рабиня… – не людина. І навіть не собака. Гірше», «У моєму серці вже немає нічого. Воно давно закам'яніло і… І тільки давить мені груди.»)

Хто такий Керікл? Що стало його єдиною розрадою у житті? Обличчя Керікл мав жахливе…. Жінки жахалися, глянувши хоч раз на його понівечене обличчя», «Лія була молодою, здоровою і гарною…. Вона мала блакитні, як весняне небо, очі і біляве, як льон, волосся. За її очі, за її волосся, за її добре серце Керікл ладен був дати будь-яку ціну.»)

Що стало причини загибелі Лії? Чи не є ця ситуація значним перебільшенням? Але ж скільки людей ще у рабстві. Без надії, без сподівання, без волі… Чи зникне коли прокляте рабство? Коли вже людина перестане бути товаром, бидлом?»)

Як Ясон відреагував на новину про те, що Ольвія – дружина скіфського вождя? За золоті дари віддав дочку скіфам, архонте?!! За породистого коня?!!»)

Розкажіть, як Тапур поводиться на випробуванні Іданфірса? Охарактеризуйте героя.  Я зустріну смерть, як належить, – сказав Тапур. … як жити боягузом, знеславленим на увесь степ, то краще смерть.»)

Чому Ольвія відмовилася йти з Ясоном? Які зміни сталися у її житі та світосприйнятті? Не знаю, чи любила тебе, чи просто так здавалося мені. А може, ти подобався мені. Я мусила дістатися Тапурові. І більше нікому. Бо він… він – єдиний у світі! »)

Чому автор пише, що «в ту ніч все й скінчилося, в ту ніч урвалося її життя у Скіфії, і вже не господинею, не дружиною всесильного вождя, а втікачкою мчала вона степами»? (Народила доньку) 

Які випробування випадають на долю молодої гречанки? («Вовча зграя повела очима, проводжаючи коня, ліниво затрусила й собі слідом. Хижаки були певні, що в цьому пустельному краї здобич далеко від них не втече»).

Хто їй допомагає? («… вигулькнуло щось кудлате, вбране у сіре хутро. Замиготів меч у руках того химеруватого вершника, і кричав з такою люттю, що вовки почали розбігатися. А він ганявся за ними, і закривавлений меч у його руках із свистом розсікав повітря»)

Чим підкорила свого рятівника Ольвія? («Але ти — мужня жінка, якщо заколола акінаком рудобокого вожака», «За все моє життя у цих краях ще ніхто не цікавився моїм горем»)

І чиїх руках героїня опинилася далі? («Від бідного скіфа до багатого і ще до багатшого…»)

Як автор характеризує Іданфірса? («Скіфи дуже поважають свого владику за його мудрість, за просту, не чванькувату вдачу. Хоч і цар, але все може робити, що робить простий скіф чи звичайний пастух: кобилицю здоїти і кумис збити, дикого коня волосяним повальцем спинити і вкоськати його, табуни вміє пасти…. його стріла не знає промаху.»)

Царя Дарія відмовляють йти з війною на скіфів. Чому? («Немає ні городищ, які вони змушені були б боронити, ні засіяних нив, до яких вони були б прив'язані. Все майно возять із собою… У тих кибитках їздять тільки жінки, а життя чоловіків минає у сідлах коней. Вони вільні і живуть, де захочуть. Їх ще ніхто не підкоряв, і тому вони дикі, як необ'їжджені коні ….»)

Які у вас залишились враження від розповіді про вчинок Сірака?  Я завів вас туди, звідки немає виходу. Я відвів … біду, і мій народ мене ніколи не забуде», «Я врятував свій народ, а за це мене діти ніколи не забудуть. І діти, і діти дітей мене пам'ятатимуть»)

Чому ж Дарій вирішує йти на скіфів? (« Легка перемога хай дістається слабакам… А для нього чим важчою є перемога, тим вона славетніша, тим більшу втіху йому дає і славу царству та війську його. Він мусить іти на скіфів, вони багаті…»)

Доповніть висловлювання Дарія: «Чим більше ми залишаємо по собі руйнації, тим….». Чи виправданою є така жорстокість? («Чим більше ми залишимо після себе руйнацій, тим безпечніше буде нам.. найкраще було б залишити пустелю. У пустелі ніхто не вдарить наму спину»)

З якою промовою, потрапивши у полон, Ольвія звертається до Дарія? Що після цього відбулося? («.. Коли владика такий всемогутній, то нехай сам і шукає скіфів! У нього багато воїнів. Коли вони чогось варті, то цар царів обійдеться і без жіночої зради»)

Який нелегкий вибір постає перед Ольвією? Чи можна з такої ситуації найти оптимальний вихід? Чому? («Перси вимагають, щоб вона стала зрадницею. Тапуре, рабством погрожуєш, а перси — смертю…», «Голова як не розколеться, ніби хто по скронях камінчиками — дрібними та гострими — б'є… Де вихід? Де? І чи є він взагалі, вихід? »)

Як ви ставитесь до вибору Ольвії? («Ні, надто щасливою вона була в місті, надто вільною, гордою, щоб стати зрадницею», «Шукає вона свою смерть….. Легше, що не перси її переможуть, а вона персів. І вся їхня страшна орда буде безсилою повернути її з того світу»)

Хто врятував її в цей момент? Чим Ясон пояснив свою зраду? («Краще персам служити, аніж скіфам!  Адже перси мене не розлучили з коханою», « Прощай, Ольвіє!.. Я щасливий, що в останню мить мого життя ти була зі мною»)

Чому автор говорить про те, що почалась «дивна» війна? (« …Вже два дні перські коні топтали скіфську землю, але жодного володаря цих степів побачити не вдавалося. Ні живого, ні бодай мертвого…. Поїхавши на розвідку, загони або поверталися ні з чим, або не поверталися безслідно… Знімалися вранці перси з місця, відразу ж знімалися з місця і скіфи на обрії, і довгий день гонитви за ними не давав персам ніякої переваги… І вирішальної битви скіфи уникали, і не тікали. Просто пересувалися степами то вперед, то петляли за кряжами, а перси за ними ганялися і відчували себе кепсько…») 

Яка тайна щодо її народження розкривається Ольвії? (« Ольвіє!.. Дочко моя! — тихо прошепотіла Мілена, бо крикнути у неї вже не було сили, а заплакати — не було сліз. — Так ось ти яка стала… Моєю господинею, а я — твоєю рабинею…»)

Яка прикмета свідчила, що похід Дарія буде невдалим? (« Та згодом Вірний почав ..частіше опускав голову і, що найгірше, почав спотикатися. На рівному»)

Чому Дарій на 22-й день гонитви за скіфами наказав будувати укріплення? («Ослаблому війську потрібний був перепочинок — двадцять один день безупинної гонитви за привидами вимотали його вкрай. Дарій переконався, що саки не втікають від нього, ні…. нарочито водять його за собою, глумлячись з нього, царя царів, бо така в задумка — у відкритому бою він персів не здолає. А поповодивши їх мертвими краями, виснаживши до краю, вдарить усією своєю силою»)

Що відчуває в цей час Дарій? («Почорнілий Дарій нічого не міг збагнути. Впадав у відчай. Задихався від люті. Яка ганьба! Круг пальця провели! І це – його – царя царів! І хто?! Якісь дикі кочовики!»)

Зрозумівши, що програє скіфам, що він зробив? («Дарій змушений був, пересиливши власну гордість, відрядити своїх послів до невловимих скіфів. Це вже був початок поразки…»)

Які дари послали скіфи Дарію, що вони означали? («…птах, миша і жаба, лежало п'ять стріл…», «….якщо ви не полинете у небеса, або не зариєтесь у землю, як миші, чи не сховаєтесь у болото, як жаби, то не повернетесь назад, а будете поцілені ось цими стрілами!»)

Яким був подальший перебіг війни? («Дарій уже розумів, що єдина його надія на рятунок — це негайна втеча до Істру. Але вголос про те ще не наважувався сказати»)

Що Ольвія просила передати батькові, коли той прислав гінця дізнатися про її справи? («І ще передай архонту, що дочки в нього більше… немає… Хай забуде її, як колись забув Мілену…»)

Що ж Родон відчував насправді до Мілени? («Хтось невидимий колов ножем архонта в серце.. Він любив Мілену. Він любив її до безтями… хоч і намагався вісімнадцять років вирвати її образ із свого серця. О, як він любив ту далеку і зрадливу Мілену! Все життя любив, життя ненавидів, проклинав, намагався її забути»)

Що вирішив зробити Родон, для того щоб знищити душевний біль? («І Родон зробив крок із човна…Через кілька днів хвилі викинули на берег перевернутий човен архонта…»)

Чому заєць став вісником того, що перси програли війну? («Скіфи, ганяючись за зайцем, реготали, свистіли, улюлюкали… На персів навіть не дивилися…», «Побачивши, як скіфи з безтурботністю ловлять на очах у його війська зайця, Дарій зрозумів, що похід він програв»)

Яку життєву істину усвідомив Тапур, коли у таборі побачив Ольвію? («.. якесь незнайоме досі відчуття, не знане раніше …. його приємно здивувало. Виявляється, крім .. золота і влади, є ще щось інше, чим людина живе. .. Зовсім не таким було б його життя, якби він не зустрів Ольвію.  Це почуття сколихнуло, оживило у ньому доброту…»)

Чим жертвує Дарій? Чи була у цьому потреба? («І міст було зруйновано на очах у тих загонів, котрі, відбиваючись від степовиків, ще тільки-но підходили до ріки. Дарій пожертвував ними…Благаючи порятунку, конали під мечами степовиків покинуті піші загони»)

Яке ж найголовніше питання у житті кожної людини Іданфірс собі ставить? Які відповідь знаходить? («Для чого людина живе у світі білому, думав Іданфірс і беззвучно шепотів сухими, синюватими губами: а заради справи, якій людина служить»)

Як реагує Тапур на смерть коханої? Які почуття його переповнюють? («.. Кричав він і хлюпав водою на її рану в грудях.  Я благаю тебе, врятуй…оживи мою Ольвію, оживи-и…Руки Тапура тремтіли.. Боже… — шепотів Тапур, холонучи… Де ти подівся, добрий боже? Як міг???»)

Тапур – найжорстокіший вождь, що бачив смерть щодня, сам заподіював смерть, що він розуміє, тримаючи Ольвію на руках? («..І чи не вперше Тапур збагнув, що смерть — то не просто звичайна, буденна подія. Смерть — то страшна річ. І жорстока. Бо жорстокішого за вбивство живого життя не може бути нічого у світі»)

Як змінився його світогляд? Що він відчуває? (« Дивиться Тапур в далину, думає, степ слухає… Про неї думає… Про Ольвію… Блищить мокрий від роси… Ольвіє… І думає він про неї… Ні, він не просто любив Ольвію. Він багатьох любив і знав… Ольвію не забуде. Вона йому дорога. Ольвія стала йому рідною. А це вище любові. »)

Які слова говорить скіф-поневолювач, прощаючись з дружиною? Як змінилися його життєві цінності? («Я тебе любив. І люблю. Але «любов» — то не те слово. Я щасливий, що ти в мене була, будеш і є. Що ти назавжди залишишся у моїм серці. А тому моє серце і не порожнє. Воно наповнене тобою, як степ сонцем, як далина небом. Спасибі тобі за те, що ти була»)
 Метод «Прес»

(Якщо діти ще не знайомі з цією методикою, то слід спроектувати матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу:

1)викладіть свою думку: «Я вважаю,що...»

2)поясніть причину появи цієї думки: «Тому,що...»

3)наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: «Наприклад, ...»

4)зробіть висновок: «Таким чином, ...»)



 Учні обговорюють цитати.

  • «Якщо у світі є щастя, тоді звідки у нього стільки нещасливих?..» (Ясон)

  • «Горе — це твоє, особисте, а ти мусиш дбати про загальне благополуччя. І ще затям: кохання — всього лише одне з почуттів людини. А людина мусить завжди і при будь-яких обставинах стояти вище своїх почуттів. На те вона і людина» (Родон)

  • «Чи буде коли у світі господарювати добро? Чи стане коли світ щасливим, а люди — людьми? Як тяжко жити у світі, де навколо стільки зла та звірячого свавілля!..» (Ольвія)

Робота в групах

  • І група – заповнює таблицю «Порівняльна характеристика головних героїв»

  • ІІ група – заповнює анкету твору

  • ІІІ група – оформлює асоціативний кущ «Скіфи»

Порівняльна характеристика головних героїв

Тапур

Ольвія

ЦИТАТИ




ЦИТАТИ




Походження







Мрії







Життєві цінності







Риси характеру:







Сміливість

Волелюбність







Розсудливість

Гордість







Недалекоглядність

Милосердя







Жорстокість

Хоробрість







Безкомпромісність

Вірність







Цілеспрямованість

Почуття власної гідності







Нестриманість

Чуйність







Ставлення один до матері







Ставлення до батька







Ставлення до подружнього життя







Життєві погляди наприкінці твору




Анкета твору


Автор




Назва




Жанр




Історія написання




Рік видання




Місце дії




Час дії




Тема




Проблематика




Сюжет твору, сюжетні лінії




Позасюжетні елементи




Герої





 


Асоціативний кущ «Скіфи»

Підсумки уроку. Метод «Символ твору»

Оцінювання ЗУН учнів

Домашнє завдання. Написати лист літературному герою

Список використаної літератури:

Валентин Чемерис. Ольвія. 1993.- 301 с.

Антоненко Т. О. Жанрові особливості мемуарного роману В. Чемериса «Це я, званий іще Чемерисом» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. — 2011. — № 19 (230). — С. 74—79.

Антоненко Т. О. Специфіка типу трагічної героїні в романі В. Чемериса «Ольвія» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. — 2012. — № 3 (238). — Ч. І. — С. 64—68.

Надзельска І. Повісті Валентина Чемериса на уроках позакласного читання у 8 класі // Збірник наукових праць студентів, аспірантів і молодих вчених «Молода наука—2014»: у 7 т. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2014. — Т. 5. — С. 104—107.



Романюк Р. Чемерис Валентин Лукич // Українська журналістика в іменах. — 2008. — № 15. — С. 307. 

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconУрок позакласного читання у 8 класі Підготувала: Лариса Кравчук
Новела Олеся Гончара «Модрикамень» гімн всеперемагаючому коханню. Урок позакласного читання у 8 класі
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconКонкурс «Найкращий конспект уроку з позакласного читання сучасної української літератури»
Тема. Урок позакласного читання. Презентація книги Л. Ворониної «Прибулець з Країни нямликів»
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconУрок позакласного читання (4 клас) Тема. Сторінками доброти. Пізнавальна конференція за творами В. О. Сухомлинського
Підготувала: вчитель початкових класів Новгород-Сіверської гімназії №1імені Б. Майстренка Литвяк Олена Олександрівна
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconФілософія повноти життя й любові за романом марії матіос «майже ніколи не навпаки»: літературно-мистецька вітальня як форма позакласного читання
Урокам позакласного читання понад 50 років. Н. Волошина пише про те, що така організаційна форма з’явилася у 1954-55 навчальному...
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconУрок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
На сьогоднішньому уроці ми завершимо роботу над довготривалим проектом І дамо відповідь на запитання, яке зацікавило наш клас ще...
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconУрок позакласного читання. 4 клас Тема. Рости книголюбом
Розвивати вміння стисло переказувати прочитаний твір, творче мислення та образну уяву. Формувати читацькі інтереси. Виховувати бажання...
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconМайстер – клас з теми: «Організація роботи дітей на уроках позакласного читання»
Школа озброює дитину навичками читання, тобто формує читця. Але цього недостатньо: вона повинна виховувати
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconУрок позакласного читання. 3 клас. Тема. Байки. П’єси Мета
Формувати навички роботи в групах. Вправляти в інсценізації п’єс-казок. Сприяти розвитку читацьких інтересів. Виховувати любов до...
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconУрок позакласного читання (7 клас) Тема. Неповторний світ поезій В. Голобородька Мета : надати додаткові
«нападаючих», «захисників» та «воротаря». Нападаючі посилають «м’яч» запитання з теорії літератури – конкретному захисникові з протилежної...
Урок позакласного читання 8 клас Валентин Чемерис. iconФрагменти уроку позакласного читання та розвитку мовлення 4 клас І. О. Большакова



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка