Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту



Скачати 296.58 Kb.
Дата конвертації22.10.2017
Розмір296.58 Kb.
ТипУрок


Цикл уроків

з використанням елементів критичного мислення та ментальних карт на уроках української мови в 8 класі та літератури в 11 класі

Урок розвитку зв‘язного мовлення

8 клас

Тема уроку: Усний докладний переказ тексту.

Мета уроку: навчати учнів опрацьовувати текст, визначати стилі та типи мовлення, виділяти в текстах головне й другорядне, розбивати на смислові частини, складати план, докладно переказувати текст; розвивати навички зв‘язного мовлення, творче мислення, пам‘ять; виховувати любов до рідної мови, до Батьківщини; формувати ціннісно-смислову, загальнокультурну, навчально-пізнавальну, комунікативну компетентності.

Тип уроку: урок розвитку зв‘язного мовлення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Вправа 20 (Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В. Українська мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. мовою. – К.: Освіта, 2008. – С.14 ).

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Бесіда:

  • Назвіть відомі вам стилі мовлення.

  • Назвіть риси, притаманні кожному стилю мовлення.

  • Назвіть типи мовлення.

  • Що являє собою докладний переказ тексту?

  • На які смислові частини можна поділити текст-розповідь, а на які текст-роздум?

  1. Проблемне запитання: Чи здатні ви докладно переказати текст, прочитавши його лише один раз? Що заважає вам детально відтворювати почуте чи прочитане?

  2. Визначення теми й мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Знайомство з текстом «Коли мрія стає дійсністю» (вправа 21).

КОЛИ МРІЯ СТАЄ ДІЙСНІСТЮ

Гордість українського авіабудування — суперважкий універсальний транспортний літак Ан-225 «Мрія» — особливої реклами не потребує. Він увійшов до Книги рекордів Гіннеса за кількістю авіаційних рекордів, встановивши їх аж 240.

Найбільший у світі транспортний літак «Мрія» було збудовано ще наприкінці 80-х років у рамках радянської програми створення космічного корабля багаторазового використання.

Перший політ «Мрії» відбувся 21 грудня 1988 року.

Розмах крил літака — 88,4 м. Його довжина — 84 м, висота — 18,1 м; чисельність екіпажу — 6 осіб.

Дальність польоту літака з максимальним запасом пального — 15 000 км. Дальність польоту з 200 тоннами вантажу — 4500 км.

Довжина злітно-посадочної смуги, необхідна літакові,— З—3,5 км.

Ан-225 «Мрію» планували використовувати для транспортування запасних аеродромів орбітального космічного корабля «Буран». Передбачалося також використання літака як складової морського пошуково-рятувального комплексу.

Та згодом про літак незаслужено забули. Майже всі дев’яності роки він простояв «на приколі». З нього зробили навіть склад для запчастин до літака Ан-124 «Руслан».

Та часи змінилися. Літак Ан-225 «Мрія»було реанімовано всього за 3 роки.

Сьогодні «Мрія» — особливий у своєму класі важковаговик . На думку фахівців, цей літак не матиме конкурентів у всьому світі щонайменше ще років із десять. Це підтверджується фактами з Книги рекордів Гіннеса.

Українському літакові не знайшлося рівних у перевезенні великогабаритних г вантажів. Лише впродовж трьох днів —16, 18 і 19 червня 2004 року — Міжнародна авіаційна федерація зареєструвала шість світових рекордів, які встановили українські авіатори під час перевезення великогабаритного вантажу з Праги до Ташкента. Зокрема, вони підняли в небо найважчий за всю історію авіації вантаж вагою в 253,82 тонни, що дорівнює вазі чотирьох танків Т-72. Крім того, було зареєстровано рекордну серед транспортних літаків швидкість — 693,2 км за годину.

Отже, київський Ан-225 «Мрія» увійшов до Книги рекордів Гіннеса як літак, який піднявся у повітря з максимальною вагою (злітна вага становила майже 640,86 тонни) і на якому встановлено найбільшу кількість рекордів (За І. Поваляєвим).


  1. Обговорення прочитаного.

  • Що вам відомо про Книгу рекордів Гіннеса?

  • Чи знаєте ви про якісь досягнення українців, які були би зафіксовані в цій Книзі?

  • Чи можете ви стверджувати, що у вас феноменальна пам‘ять? (є відомості, що багато видатних людей володіли унікальною пам‘яттю, наприклад, Наполеон чи Юлій Цезар).

  • Чи хотіли би ви розвинути в собі такі здібності?

  1. Робота з текстом.

  • Визначте стиль і тип мовлення.

  • На які складові частини ви б поділили даний текст. Відповідь поясніть.

  1. Словникова робота. Поясніть значення слів: рекорд, злітно-посадочна смуга, морський пошуково-рятувальний комплекс, важковаговик, реанімувати.

5. Робота в групах:

1-ша група складає до тексту прости план.

2-га група – складний план.

3-тя група малює ментальну карту(додаток).



V. Закріплення нового матеріалу.

1.Демонстрація результатів роботи груп, у ході якої інші групи фіксують у себе в зошитах запропоновані плани, ментальна карта фіксується на дошці.

2. Усний переказ тексту ( у ході роботи учні самі обирають, чим користуватися під час переказу: планами чи ментальною картою).

VІ. Підсумок уроку.

- Який спосіб опрацювання тексту дав вам можливість легше підготуватися до переказу? (як правило, учні називають ментальну карту)



- Як ви думаєте, чому?

VІI. Оцінювання учнів однокласниками.

VІIІ. Домашнє завдання. Вправа 28 стор. 17 (редагування тексту)

8 клас

Тема уроку: Повторення та узагальнення вивченого в 7 класі.

Частини мови. Найскладніші орфограми.

Мета уроку: повторити та узагальнити знання учнів з морфології, розвивати навички усного мовлення, орфографічні навички, розвивати творчі здібності, виховувати любов та повагу до рідної мови, формувати загальнокультурну, навчально-пізнавальну, комунікативну компетентності.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Вправа 10 (Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В. Українська мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. мовою. – К.: Освіта, 2008. – С.10 ).

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Фронтальна бесіда:

  • Що означає слово «лінгвістика»?

  • Які розділи мовознавства ви знаєте? Свою відповідь прокоментуйте.

  • Скільки частин мови ви знаєте?

  • На які групи і за яким принципом ви можете їх поділити?

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого в 7 класі.

  1. Складання ментальної карти до теми «Морфологія» (додаток )

  2. Усний твір за темою «Морфологія».

  3. Орфографічно-словниковий диктант: комп‘ютер, арф‘яр, святковий, шосе, марокканець, військовозобов‘язаний, військово-морський, загальноосвітній, жовтогарячий, Організація Об‘єднаних Націй, Президент України, допомагати, витерти, вибираю, сільський, няньчити, менше,багатий, щит, щічка, Батьківщина, ботанічний, вірус, щонайпотужніший, виняток,нескошені поля, ще не завершена робота, невдячний, священний, презирство.

  4. Взаємоперевірка робіт (у ході роботи учні коментують правопис одного зі слів, вказуючи правило.

V. Підсумок уроку.

- Які орфограми викликали у вас найбільші труднощі?

- Як виконується орфографічна робота над помилками?

VІ. Оцінювання учнів.

VІI. Домашнє завдання. Вправа 20 стор. 14 (Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В. Українська мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. мовою. – К.: Освіта, 2008. – 336с.).

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

11 КЛАС

ТЕМА: Павло Тичина «Арфами, арфами…». Аналіз поезії

МЕТА УРОКУ: познайомити учнів із поезією П.Тичини «Арфами, арфами…», що вважається шедевром світової літератури; формувати й розвивати навички аналізу поетичних творів, визначати особливі ознаки індивідуального стилю поета; розвивати творчі здібності; виховувати любов до поезії, природи; формувати навчально-пізнавальну, загальнокультурну та комунікативну компетентності.

Тип уроку: урок формування і вдосконалення умінь і навичок аналізування поетичного твору.

Епіграф до уроку: Сталь і ніжність, друже мій,

Поєднать в собі зумій.



П. Тичина

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання: дати розгорнуту відповідь на запитання: «Як ви розумієте слова В. Стуса «Покара славою – одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом» у проекції на долю Павла Тичини».

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Робота з теорії літератури: продовжити фразу:

  1. Кларнетизм – це…

  2. Авангардизм – це…

  3. Імпресіонізм – це…

  4. Експресіонізм – це …

  5. Пантеїзм – це …

  6. Вітаїзм – це …

  7. Асонанс - це …

  8. Алітерація – це …

  9. Символ – це …

  10. Порівняння – це …

  11. Дактиль – це …

  12. Хорей – це …

  1. Перевірка виконаної роботи.

  2. Проблемне питання: Як ви вважаєте, чому збірка Павла Тичини «Сонячні кларнети» вважається шедевром світової поезії?

  3. Формулювання учнями мети і завдання уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Виразне читання поезії П. Тичини «Арфами, арфами…».

  2. Відповідь на питання:

  • Який твір із літератури, що вивчалася в 10 класі, співзвучний із даною поезією?

  • Чим саме?

  1. Аналіз поезій за орієнтовним планом:

  1. Час написання твору.

  2. Тема, ідея, жанр.

  3. Характеристика образів.

  4. Художні засоби, їх роль.

  5. Віршовий розмір, рима, римування.

  6. Ознаки кларнетизму.

  7. Які почуття пробудила поезія.



  1. Складання ментальної карти до даної поезії.

( орієнтовний хід виконання цієї роботи: ключове слово «Весна», від якого проводимо в різні боки «променями» слова «Прихід» (тема), «Краса» (ідея), «Засоби» (відгалуження: епітети (плач перламутровий, золоті арфи), метафори (йде весна), повтори, пестливі слова, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними), порівняння (поточки, як дзвіночки), персоніфікація (дівчина-весна), «Гімн весні» (мотив), «Перехресне» (римування), «Дактиль з хореєм» (віршовий розмір), «Ліричний герой» (ніжний, тонкий, обдарований», «Сприйняття» (пора року в природі, прихід юності, відродження рідної землі ), «Асоціації» (.арфи – шум гаїв, весна-кохана-земля тощо), «1914» (пророцтво).

V. Підсумок уроку. Рефлексія:

1. Усне малювання:

  • Якби ви були художниками, натхненними даною поезією поета, які образи ви би відтворили на своєму полотні?

  • Чи відповідає ваше уявлення образам із картин відомих художників?

( учням пропонуються репродукції картин: Сандро Боттічеллі «Весна», Ренуар П`єр-Огюст «Весняний пейзаж», Міллє Жан-Франсуа «Весна», В. Левітан «Весна. Велика вода» )

  • Що ви би змінили?

  • Чи пробували ви власні сили в написанні пейзажних творів?

VІ. Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання: скласти твір-опис або ліричний твір про прихід весни, передавши враження від прочитаної поезії Павла Тичини.

БІНАРНИЙ УРОК

11КЛАС

ТЕМА: : Проблема свободи вибору людини як моральна основа розвитку особистості ( на матеріалі творів Івана Багряного «Сад Гетсиманський», М. Булгакова «Майстер та Маргарита», Б. Пастернака «Гефсиманський сад»

Обладнання : репродукції гравюр Г. Доре, фрагмент стулки триптиха Монако Лоренцо « Христос в Гефсиманському сад», ілюстрація картин Матіаса Штомера « Пілат, вмиваючий руки» та Йорданса Якоба « Чотири євангелісти»; порівняльні таблиці чотирьох Євангелій, тексти глав 2,16, 25,26 з роману М. Булгакова « Майстер і Маргарита», тексти творів

Б. Пастернака та Івана Багряного; аудіозапис сонати № 14 Л.В. Бетховена.



МЕТА УРОКУ: познайомити учнів з романом Івана Багряного «Сад Гетсиманський», розкрити проблематику твору, показати трагедію долі людини в епоху тоталітаризму, виявити оригінальне філософське трактування біблійних сюжетів у романі М. Булгакова « Майстер і Маргарита»; розкрити філософську спрямованість лірики Б. Пастернака; навчати співставленню, умінню узагальнювати та систематизувати вивчений матеріал; формувати комунікативну літературну компетенцію;розвивати вміння критично ставитись до подій людського буття; сприяти розвитку творчості, розвивати самостійність мислення, вміння відстоювати власну позицію; розвивати культуру мовлення; виховувати моральні якості, любов до літератури, музики, живопису.

Тип уроку: комбінований.

ЕПІГРАФ ДО УРОКУ:

Серце кожного поета і романтика мусить іти на Гол готу

Іван Багряний

ПИТАННЯ УРОКУ:

Чи дійсно свобода вибору - проблема для людини, чи людина в суспільстві споконвічно не є вільною?



ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II. Слово вчителя зарубіжної літератури:

  • Чи дійсно свобода вибору - проблема для людини, чи людина в суспільстві споконвічно не є вільною?

  • Чи замислювалися ви коли-небудь у своєму житті над цим питанням?

  • Чи доводилося вам у своєму житті опинятися перед складним вибором?

(учні висловлюють свої думки на початковому етапі уроку, щоб потім повернутися до цього питання після опрацювання матеріалу)

1. Перевірка домашнього завдання за романом М. Булгакова «Майстер і Маргарита» ( порівняти глави про Понтія Пілата 2,16,25,26 з Євангелієм та вказати, в якому розділі спостерігаються найбільші зміни відносно євангельського сюжету).

2. УЧИТЕЛЬ: Традиції найбільшого олюднення та моралізації постаті Христа відбулися саме в XIX столітті: Е. Ренан «Життя Ісуса», Д. Штраус «Життя Ісуса». По суті, таке сприйняття Христа дожило й до нашого часу. У XX ст. в літературі з'явилась тенденція невіруючої, але «поважаючої свідомості», прагнучої створити свій варіант цієї великої світової загадки, своє бачення: хто Він?»

3. БЕСІДА:

- Що примусило Пілата погодитися з Каїфою і віддати Ієшуа?

/ боягузтво й почуття страху/

- Згадайте слова Ієшуа: „ Нет большего порока, чем трусость". Як ви думаете, чому?

/ боягузтво, тобто страх позбавляє людину здатності самостійно мислити, приймати рішення, позбавляє свободи вибору/

- В яких іпостасях показаний Булгаковим Пілат?

/ посадовій та людській /

4. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

Діалог між людиною Пілатом і людиною Ієшуа можливий, але діалог між державним чиновником та бунтівником - ні. А історія людства доводила, що творча особистість ніколи не знаходила собі місця в лабетах влади. Ми знаємо, чого коштувала Пушкіну близькість до влади. Вона коштувала йому життя. Згадайте біографію Булгакова: йому не дозволяли й виїхати за кордон, і працювати на Батьківщині.



III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Слово вчителю української літератури / учитель звертає увагу учнів на епіграф до уроку/



БЕСІДА:

  • Згадайте, хто з українських письменників постраждав від влади за інакомислення?

/ відповіді учнів, згадують у тому числі й Івана Багряного/

  • Як ви думаєте, які факти з біографії Івана Багряного вплинули на створення роману „ Сад Гетсиманський"?

  • Чи зустрілись вам у романі сюжети з біблійної історії?

  • Щоб розібратись, яка ідея відображена в назві роману і чому саме рядки з 26 глави Євангелія від Матвія Іван Багряний використав епіграфом до твору, слід ближче ознайомитися з євангельським сюжетом.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Слово вчителю зарубіжної літератури:

Ми з вами можемо розглянути цей євангельський сюжет на матеріалі поезії Б. Пастернака « Гефсиманський сад». Цей вірш завершує цикл поезій Юрія Живаго з роману Пастернака «Доктор Живаго». Пастернак, використовуючи у вірші «Гефсиманський сад» євангельський сюжет, змушений був звернутися до першоджерела, до чотириєвангелія.



2. ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ:

- Чому, як ви думаєте, існує 4 Євангелія? Може, достатньо одного?

/ свідоцтва кількох людей більш повно відображають хід подій.

«Що Ісус робив, ми дізнаємося від Марка, що говорив - від Матвія, що відчував - від Луки, а чого прагнув - від Іоанна». (Д. Мережковський

« Ісус Невідомий») /

3. РОБОТА В ГРУПАХ: користуючись порівняльними таблицями чотириєвангелія й текстом вірша «Гефсиманський сад», визначте: Пастернак тільки відтворює євангельський сюжет чи вносить власне бачення?

4. ЗВІТ ГРУП ПРО ВИКОНАНУ РОБОТУ (учитель звертає увагу учнів на репродукції, підготовлені до уроку).

5. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

Б. Пастернак як творча особистість теж не уникнув конфлікту із владою. В історії відомі факти його складних взаємин зі Сталіним. А Нобелівську премію, здобуту письменником за життя, було вручено його сину вже після смерті автора. На похорони Б. Пастернака, хоча в газетах не було навіть оголошення, приїхав видатний музикант Святослав Ріхтер. У пам’ять про великого поета він виконав цей твір.

(звучить удіо запис сонати № 14 Л.В. Бетховена )

- Ви впізнали цей твір?

- Як ви думаєте, чому саме цей твір С. Ріхтер обрав для виконання?

6. СЛОВО ВЧИТЕЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. БЕСІДА:

- В яких епізодах роману І. Багряного „ Сад Гетсиманський" згадується ця музика?

- Як ви думаєте, чому саме цей музичний твір проходить червоною ниткою крізь увесь роман?

- Поясніть, чому ж роман з небіблійним сюжетом названо саме так?

- Чи був у Андрія Чумака інший вихід, який позбавив би його фізичних і душевних мук ?

- Чому він не скористався ним?

/ учні повинні вийти на цитату роману: «Краще вмерти один раз фізично, ніж вмирати двічі» /

7. РОБОТА В ГРУПАХ ЗА CASE МЕТОДОМ.

(Учні розподіляються на дві групи „ ТАК", „ НІ" згідно власної позиції щодо проблемного питання:



ЧИ ПРИПУСТИМО ПОСТУПАТИСЬ ІНТЕРЕСАМИ І ВЛАСНИМИ ПРИНЦИПАМИ В ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ?

Учні обговорюють в групах проблему, але в фіналі обговорення вчитель замінює групам завдання на протилежне, пропонуючи підібрати аргументи )



8. ЗВІТ ГРУП.

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

1. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ:

П'ЯТИХВИЛИННЕ ЕСЕ ЗА ПИТАННЯМ: «Чи дійсно свобода вибору є проблемою для людини, чи людина в суспільстві споконвічно не є вільною?»

2. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

Як ви розумієте, на сьогоднішнє питання уроку і не могло бути однозначної відповіді, бо саме на це питання кожному з нас доведеться відповідати самостійно протягом усього свого життя.

VI. Оцінювання учнів.

VIІ. Домашнє завдання з української літератури: написати фанфік до роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський».

Домашнє завдання з літератури: прочитати розділи про майстра та Маргариту.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

мтв. МРК. ЛК. ІН. ЗМІСТ

26:36 14:32 1. Ісус з учнями в місці, що називалося Гефсиманія.

18:1 2. Вказівка на те, що це був саме сад.

22:39 3. Ісус з учнями підіймається на Елеонську гору.

18:1 4. їхній шлях лежить крізь потік Кедрон.

26:36 14:32 22:40 5. Наказ учням молитися.

26:37 14:33 6. Ісус бере з собою трьох учнів: Петра, Якова та Іоанна.

26:38 14:34 7. Слова Ісуса: «Душа Моя скорбит смертельно, побудьте здесь и бодрствуйте со Мною».

26:39 14: 35-36 22: 41-42 8. Моління про чашу перше.

22:43 9.3міцнення від Ангела.

22:44 10. Кривавий піт.

22:45 11. Звернення до сплячих учнів.

26: 40-41 14: 37- 38 12. Звернення до Петра.

26:42 14:39 13. Моління про чашу друге.

26:43 14:40 14. Ісус знову знаходить учнів сплячими.

26:44 14:41 15. Моління про чашу третє.

26:45 14:41 22: 45-46 16. Ісус будить учнів.

26: 45-46 14:41-42 17. Слова Ісуса: „Сын Человеческий предается в руки грешников".

26:47 14:43 22:47 18:3 18. Прихід Іуди.

26:48 14:44 22:47 19. Іуда повинен подати знак, щоб відшукати Ісуса серед учнів.

18:4 20. Ісус, знаючи все, що з Ним буде, вийшов наперед.

26:49 14: 45- 46 22:47 21. Поцілунок Іуди.

26:50 — 22:48 —22. Викриття зрадника.

26:51 14:47 22:50 18:10 18:10 23. Усікновення мечем вуха раба:

а) одним із учнів;

б) Петром;

в) ім'я раба - Малх.

26:52 22:51 18:11 24. настанова учня ( Петра ).

22:51 25. Зцілення вуха.

26:53 26. Про готовність легіонів ангелів на захист Господа.

26:55 14:48-49 22:52-53 27. Осудження іудеїв.

26:54-56 14:49 28. Слова Ісуса про те, що Писання мають збутися.

11 КЛАС

ТЕМА: Микола Хвильовий «Я (Романтика). Проблематика твору

МЕТА УРОКУ: за допомогою стратегії контрольованого читання розвинути навички вдумливого читання, прогнозування; навчати здійснювати критичний аналіз і критичне осмислення змісту тексту, конструювати гіпотези, відстоювати власну позицію; формувати навчально-пізнавальну, загальнокультурну, ціннісно-смислову та комунікативну компетентності.

Тип уроку: урок поглибленої роботи з текстом твору

Епіграф до уроку: .

Я зупинився серед мертвого степу: —

там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни...

Микола Хвильовий



ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Продовжити фразу:

  1. Справжнє прізвище Миколи Хвильового – це…

  2. Микола Хвильовий – письменник рідного краю, тому що…

  3. Літературна дискусія була розпочата твором…

  4. Ключове питання літературної дискусії – це…

  5. Літературна дискусія відбувалася в … роки.

  6. Літературна дискусія обірвалася, бо…

  7. Микола Хвильовий у 1926 році створив літературне об‘єднання…

  8. Воно розшифровується…

  9. Відомі мені твори Миколи Хвильового – це…

  10. Творчість письменника була забороненою в Радянському Союзі, тому що…

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Перевірка самостійної роботи.

  2. Бесіда:

  • Що означає образ «загірної комуни», про яку йдеться в епіграфі до уроку?

  • З іменем якого філософа пов‘язаний цей образ?

  • Чому цей образ Микола Хвильовий пов‘язав із такими словами, як «мертвий степ» та «безвість»?

  1. Як ви вважаєте, у чому буде полягати мета нашого уроку?

IV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Обговорення присвяти новели «Я (Романтика) (якому твору присвячено, чому, на думку учнів, саме йому, що може об‘єднувати новели Миколи Хвильового та М. Коцюбинського).

  2. Коментоване читання.

З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль.- Тоді дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене. Тоді все пропадає... Таємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до отрогів, і гасне день; біжить у могилах дорога, а за нею - мовчазний степ... Я одкидаю вії і згадую... воістину моя мати - втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати - наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.

ПЕРША ЗУПИНКА

Учитель:

- Що ви відчули, читаючи початок і кінець уривку?

- Яку картину ви собі уявили?

- Чому такий ліричний початок закінчується тривожною нотою?

Мати каже, що я (її м'ятежний син) зовсім замучив себе... Тоді я беру її милу голову з нальотом сріблястої сивини і тихо кладу на свої груди... За вікном ішли росяні ранки і падали перламутри. Проходили неможливі дні. В далі з темного лісу брели подорожники й біля синьої криниці, де розлетілись дороги, де розбійний хрест, зупинялись. То - молоде загір'я.

- Але минають ночі, шелестять вечори біля тополь, тополі відходять у шосейну безвість, а за ними - літа, роки і моя буйна юність. Тоді дні перед грозою. Там, за одрогами сизого боку, спалахують блискавиці і накипають, і піняться гори. Важкий душний грім ніяк не прорветься з Індії, зі сходу. І томиться природа в передгроззі. А втім, за хмарним накипом чути й інший гул - ...глуха канонада. Насуваються дві грози.

- Тривога! - Мати каже, що вона поливала сьогодні м'яту, м'ята вмирає в тузі. Мати каже: "Надходить гроза!" І я бачу: в її очах стоять дві хрустальні росинки.

ДРУГА ЗУПИНКА

Учитель:

- Які звуки ви «чули», читаючи цей фрагмент?

- Які кольори бачили?

- Для якої стильової манери є притаманним акцентуація на кольорах, звуках, враженнях?

- Що викликає тривогу матері?

- Як ви думаєте, що станеться далі?

І

Атака за атакою. Шалено напирають ворожі полки. Тоді наша кавалерія з флангу, і йдуть фаланги інсургентів у контратаку, а гроза росте, і мої мислі - до неможливости натягнутий дріт.



День і ніч я пропадаю в "чека".

Помешкання наше - фантастичний палац: це будинок розстріляного шляхтича. Химерні портьєри, древні візерунки, портрети княжої фамілії. Все це дивиться на мене з усіх кінців мойого випадкового кабінету.

Десь апарат військового телефону тягне свою печальну тривожну мелодію, що нагадує дальній вокзальний ріжок.

На розкішній канапі сидить, підклавши під себе ноги, озброєний татарин і монотонне наспівує азіятське: "ала-ла-ла".

Я дивлюсь на портрети: князь хмурить брови, княгиня - надменна зневага, княжата - в темряві столітніх дубів.

І в цій надзвичайній суворості я відчуваю весь древній світ, всю безсилу грандіозність і красу третьої молодости минулих шляхетних літ.

Це чіткий перламутр на бенкеті дикої голодної країни.

І я, зовсім чужа людина, бандит - за одною термінологією, інсургент - за другою, я просто і ясно дивлюсь на ці портрети і в моїй душі нема й не буде гніву. І це зрозуміло:

- я - чекіст, але і людина.

ТРЕТЯ ЗУПИНКА

Учитель:

- Чому останню фразу виділено в тексті?

- Чи відчувається якась неприродність протиставлення в цій тезі?

- Чи можна об‘єднати дві іпостасі в людині?

- Чи можете ви про себе сказати: я – громадянин України і я – учень одинадцятого класу? Чи буде це викликати якусь дисгармонію?

- Чи може неправильна розстановка акцентів « я - чекіст, але і людина» мати якісь трагічні наслідки?

- Яким є загальний тон звучання останнього уривку?

- Які «картинки і звуки» привертають увагу у творі? Чому?

Темної ночі, коли за вікном проходять міські вечори (маєток злетів на гору й царить над містом), коли сині димки здіймаються над цегельнею й обивателі, як миші,- за підворіття, у канареєчний замок, темної ночі в мойому надзвичайному кабінеті збираються мої товариші. Це новий синедріон, це чорний трибунал комуни.

Тоді з кожного закутка дивиться справжня й воістину жахна смерть. Обиватель:

- Тут засідає садизм!

Я:

- ...(мовчу).



На міській башті за перевалом тривожно дзвенить мідь. То б'є годинник. З темного степу доноситься глуха канонада.

Мої товариші сидять за широким столом, що з чорного дерева. Тиша. Тільки дальній вокзальний ріжок телефонного апарату знов тягне свою печальну, тривожну мелодію. Зрідка за вікном проходять інсургенти.

Моїх товаришів легко пізнати:

доктор Тагабат,

Андрюша,

третій - дегенерат (вірний вартовий на чатах).

Чорний трибунал у повному складі.

ЧЕТВЕРТА ЗУПИНКА

Учитель:

- Чому товаришів героя названо новим синедріоном?

- Опишіть, як ви уявили цих людей. Чому саме так?

- Як ви думаєте, чим буде займатись цей трибунал? Чому?

Я:

- Увага! На порядку денному діло крамаря ікс!



З давніх покоїв виходять льокаї і також, як і перед князями, схиляються, чітко дивляться на новий синедріон і ставлять на стіл чай. Потім нечутно зникають по оксамиту килимів у лабіринтах високих кімнат.

Канделябр на дві свічі тускло горить. Світлу не сила досягти навіть чверти кабінету. У височині ледве манячить жирандоля. В городі - тьма. І тут - тьма: електричну станцію зірвано. Доктор Тагабат розвалився на широкій канапі вдалі від канделябра, і я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб. За ним іще далі в тьму - вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю:

- у дегенерата - низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки.

Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа.

Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в "чека", проти його кволої волі. І Андрюша, цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою -

- "розстрілять",

завше мнеться, завше розписується так:

не ім'я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвостик.

Я:

- Діло все. Докторе Тагабате, як ви гадаєте?



Доктор (динамічно):

- Розстрілять!

Андрюша трохи перелякано дивиться на Тагабата й мнеться. Нарешті, тремтячи і непевним голосом, каже:

- Я з вами, докторе, не згодний.

- Ви зі мною не згодні? - і грохот хриплого реготу покотився в темні княжі покої.

Я цього реготу чекав. Так завше було. Але й на цей раз здригаюсь і мені здається, що я йду в холодну трясовину. Прудкість моєї мислі доходить кульмінацій.

І в той же момент раптом переді мною підводиться образ моєї матері...

- ..."Розстрілять"???

І мати тихо, зажурено дивиться на мене.

...Знову на далекій міській башті за перевалом дзвенить мідь: то б'є годинник. Північна тьма. В шляхетний дім ледве доноситься глуха канонада. Передають у телефон: наші пішли в контратаку. За портьєрою в скляних дверях стоїть заграва: то за дальніми кучугурами горять села, горять степи й виють на пожар собаки по закутках міських підворіть. В городі тиша й мовчазний передзвін серць.

....Доктор Тагабат нажав кнопку.

Тоді льокай приносить на підносі старі вина. Потім льокай іде, і тануть його кроки, віддаляються по леопардових міхах.

Я дивлюсь на канделябр, але мій погляд мимоволі скрадається туди, де сидить доктор Тагабат і вартовий. В їхніх руках пляшки з вином, і вони його п'ють пожадливо, хижо.

Я думаю "так треба".

Але Андрюша нервово переходить із місця на місце і все поривається щось сказати. Я знаю, що він думає: він хоче сказати, що так нечесно, що так комунари не роблять, що це - бакханалія і.т. д. і т. п.

Ах, який він чудний, цей комунар Андрюша!

Але, коли доктор Тагабат кинув на оксамитовий килим порожню пляшку й чітко написав своє прізвище під постановою -

- "розстрілять",-

мене раптово взяла розпука. Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця,- це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій .звірячий інстинкт. І я, главковерх , чорного трибуналу комуни,- нікчема в його руках, яка віддалася на волю хижої стихії.

"Але який вихід?"

- Який вихід?? - І я не бачив виходу.

Тоді проноситься переді мною темна історія цивілізації, і бредуть народи, і віки, і сам час...

- Але я не бачив виходуі

Воістину правда була за доктором Тагабатом.

...Андрюша поспішно робив свій хвостик під постановою, а дегенерат, смакуючи, вдивлявся в літери.

Я подумав: "коли доктор - злий геній, зла моя воля, тоді дегенерат є палач із гільйотини".

Але я подумав:

- Ах, яка нісенітниця! Хіба він палач? Це ж йому, цьому вартовому чорного трибуналу комуни, в моменти великого напруження я складав гімни.

І тоді відходила, удалялась од мене моя мати - прообраз загірної Марії, і застигала, у тьмі чекаючи.

...Свічі танули.

Суворі постаті князя й княгині пропадали в синім тумані цигаркового диму.

...До розстрілу присуджено,

- шість!

Досить! На цю ніч досить!

Татарин знову тягне своє азіятське: "ала-ла-ла". Я дивлюся на портьєру, на заграву в скляних дверях.- Андрюша вже зник. Тагабат і вартовий п'ють старі вина. Я перекидаю через плече мавзер і виходжу з княжого дому. Я йду по пустельних мовчазних вулицях обложеного міста.

Город мертвий. Обивателі знають, що нас за три-чотири дні не буде, що даремні наші контратаки: скоро зариплять наші тачанки в далекий сіверкий край. Город причаївся. Тьма.

Темним волохатим силуетом стоїть на сході княжий маєток, тепер - чорний трибунал комуни.

Я повертаюсь і дивлюсь туди, і тоді раптом згадую, що шість на моїй совісті.

...Шість на моїй совісті?

Ні, це неправда. Шість сотень,

шість тисяч, шість мільйонів -

тьма на моїй совісті!!!

- Тьма?

І я здавлюю голову.



...Але знову переді мною проноситься темна історія цивілізації, і бредуть народи, і віки, і сам час...

Тоді я, знеможений, похиляюсь на паркан, становлюся на коліна й жагуче благословляю той момент, коли я зустрівся з доктором Тагабатом і вартовим із дегенеративною будівлею черепа. Потім повертаюсь і молитовне дивлюся на східний волохатий силует.

...Я гублюсь у переулках. І нарешті виходжу до самотнього домика, де живе моя мати. У дворі пахне м'ятою. За сараєм палахкотять блискавиці й чути гуркіт задушеного грому.

Тьма!


Я йду в кімнату, знімаю мавзера й запалюю свічу.

...- Ти спиш?

Але мати не спала.

Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя в свої сухі старечі долоні й схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її м'ятежний син, зовсім замучив себе.

І я чую на своїх руках її хрустальні росинки.

Я:

- Ах, як я втомився, мамо!



Вона підводить мене до свічі й дивиться на моє зморене обличчя. Потім становиться біля тусклої лампади й зажурено дивиться на образ Марії.- Я знаю: моя мати і завтра піде в манастир: їй незносні наші тривоги й хиже навколо.

Але тут же, дійшовши до ліжка, здригнув:

- Хиже навколо? Хіба мати сміє думати так? Так думають тільки версальці!

І тоді, збентежений, запевняю себе, що це неправда, що ніякої матері нема переді мною, що це не більше, як фантом.

- Фантом? - знову здригнув я.

Ні, саме це - неправда! Тут, у тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного "я", якому я даю волю. Тут, у глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі.

І тоді в тваринній екстазі я заплющую очі і, як самець напровесні, захлинаюсь і шепочу.

- Кому потрібно знати деталі моїх переживань? Я справжній комунар. Хто посміє сказати інакше? Невже я не маю права відпочити одну хвилину?

Тускло горить лампада перед образом Марії. Перед лампадою, як різьблення, стоїть моя зажурна мати. Але я вже нічого не думаю. Мою голову гладить тихий голубий сон.

П'ЯТА ЗУПИНКА

Учитель:

- Чи підтвердилися ваші уявлення зовнішності чекістів портретними характеристиками?

- Чому Андрюша після винесення вироку замість прізвища ставить «хвостик»? Чи змінює це суть справи?

- Чи є в героїв можливість вибору, щоби вчинити інакше?

- На вашу думку, твір матиме оптимістичний чи песимістичний фінал? -- - Які цитати з тексту примушують вас так думати?

ШОСТА ЗУПИНКА (питання до другої глави)

Учитель:

- В якому емоційному стані перебуває герой, побачивши серед «ворогів» матір? Які частини глави свідчать про це?

- Чому, на вашу думку, наприкінці глави кілька разів сказано, що герой «йшов у нікуди»?

- Як ви думаєте, що буде далі? Свою думку поясніть.



III

...Так, це були неможливі хвилини. Це була мука.- Але я вже знав, як я зроблю.

Я знав і тоді, коли покинув маєток. Інакше я не вийшов би так швидко з кабінету.

...Ну да, я мушу бути послідовним!

...І цілу ніч я розбирав діла.

Тоді на протязі кількох темних годин періодично спалахували короткі й чіткі постріли:

- я, главковерх чорного трибуналу комуни, виконував свої обов'язки перед революцією.

...І хіба то моя вина, що образ моєї матері не покидав мене в цю ніч ні на хвилину?

Хіба то моя вина?

...В обід прийшов Андрюша й кинув похмуро:

- Слухай! Дозволь її випустити!

Я:

- Кого?



- Твою матір!

Я:

(мовчу).



Потім почуваю, що мені до болю хочеться сміятись. Я не витримую й регочу на всі кімнати.

Андрюша суворо дивиться на мене...

[...]

Навкруги - пусто. Тільки місяць ллє зелений світ з пронизаного зеніту. Я держу в руці мавзера, але моя рука слабіє, і я от-от заплачу дрібненькими сльозами, як у дитинстві на теплих грудях. Я пориваюся крикнути:



- Мати! Кажу тобі: іди до мене! Я мушу вбити тебе. І ріже мій мозок невеселий голос. Я знову чую, як мати говорить, що я (її м'ятежний син) зовсім замучив себе.

...Що це? невже знову галюцинація?

Я відкидаю голову.

Так, це була галюцинація: я давно вже стояв на порожнім узліссі напроти своєї матері й дивився на неї.

Вона мовчала.

СЬОМА ЗУПИНКА

Учитель:

- Як товариші героя ставляться до його проблеми?

- Як ви думаєте, як би вчинив кожен із них, якби опинився на його місці? Чому?

- Що віщує нам опис природи стосовно подальшого розгортання подій?

...Панцерник заревів у бору.

Здіймались огні. Ішла гроза. Ворог пішов у атаку. Інсургенти відходять.

...Тоді я у млості, охоплений пожаром якоїсь неможливої радости, закинув руку за шию своєї матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів мавзера й нажав спуск на скроню.

Як зрізаний колос, похилилася вона на мене.

Я положив її на землю й дико озирнувся.-- Навкруги було порожньо. Тільки збоку темніли теплі трупи черниць.- Недалеко грохотіли орудія.

...Я заложив руку в кишеню й тут же згадав, що в княжих покоях я щось забув.

"От дурень!" - подумав я.

...Потім скинувся:

- Де ж люди?

Ну да, мені треба спішити до свойого батальйону! - І я кинувся на дорогу.

Але не зробив я й трьох кроків, як мене щось зупинило.

Я здригнув і побіг до трупа матері.

Я став перед ним на коліна й пильно вдивлявся в обличчя. Але воно було мертве. По щоці, пам'ятаю, текла темним струменем кров.

Тоді я звів цю безвихідну голову й пожадливо впився устами в білий лоб.- Тьма.

І раптом чую:

- Ну, комунаре, підводься!

Пора до батальйону!

Я зиркнув і побачив:

- переді мною знову стояв дегенерат.

Ага, я зараз. Я зараз. Так, мені давно пора! - Тоді я поправив ремінь свого мавзера й знову кинувся на дорогу.

...В степу, як дальні богатирі, стояли кінні інсургенти. Я біг туди, здавивши голову.

...Ішла гроза. Десь пробивалися досвітні плями. Тихо вмирав місяць у пронизаному зеніті. З заходу насувалися хмари. Ішла чітка, рясна перестрілка.

...Я зупинився серед мертвого степу:

- там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі, озера загірної комуни.



Учитель:

- Ця історія закінчилася так, як ви і очікували?

- Чи можна чимось виправдати вчинок головного героя?

- Як ви думаєте, чи розкаюється герой у скоєному? Чому?

- Чому протягом усього твору описується гроза?

- Що, на вашу думку, буде далі з головним героєм?

- Чи можна вважати образи твору символічними? Чому?

- Як ви зрозуміли назву новели?

- У чому провідна ідея даного твору?

V. Рефлексія. Написати сенкан за новелою Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

VІ. Підсумок уроку.

Питання: Над чим примусив вас замислитися цей твір? Чи зробили ви для себе якесь якісь висновки?



VІI. Оцінювання учнів.

VІIІ. Домашнє завдання. Написати есе від імені когось із персонажів даної новели.

Зразки

учнівських есе за новелою Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Я... ХТО Ж Я ТАКИЙ? „Я - ЧЕКІСТ, АЛЕ Я І ЛЮДИНА..." ЩО Я НАРОБИВ?.. МАТИ, МАРІЄ, БІДНА МОЯ, БАГАТОСТРАЖДАЛЬНА МАРІЯ.



Я ВБИВ ТЕБЕ. Я, САМЕ Я, ТВІЙ СИН, „ТВІЙ М'ЯТЕЖНИЙ СИН". ХОЧА, НІ.Я ВБИВ НЕ ТЕБЕ! Я - ЧЕКІСТ, Я ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ ЛІКВІДУВАТИ! НЕ ВБИВАТИ, А САМЕ ЛІКВІДУВАТИ!) ВСІХ ВОРОГІВ СВОЄЇ КРАЇНИ, СВОЄЇ ЗЕМЛІ! ЦЕ МІЙ ОБОВ'ЯЗОК ПЕРЕД БАТЬКІВЩИНОЮ. А ТИ, МОЯ МАТИ,-,, ВТІЛЕНИЙ ПРАОБРАЗ ТІЄЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ МАРІЇ, ЩО СТОЇТЬ НА ГРАНЯХ НЕВІДОМИХ ВІКІВ.МОЯ МАТИ - НАЇВНА, ТИХА ЖУРА І ДОБРІСТЬ БЕЗМЕЖНА.", САМЕ ТИ Є МІРИЛОМ ЛЮДЯНОСТІ В МЕНІ. ТО ХТО Ж Я ТАКИЙ? Я - ЛЮДИНА, Я - ПАТРІОТ, Я ВІДДАНИЙ ЗЕМЛІ ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ, А ЗНАЧИТЬ Я - ЛЮДИНА, ХОЧА Я І ЧЕКІСТ!

А ЧИ МАЮ Я ПРАВО ЖЕРТВУВАТИ ЖИТТЯМ МАТЕРІ ЗАРАДИ ЖИТТЯ МАТЕРІ- КРАЇНИ?! НІ, Я ВБИВ МАТІР, НАЙЦІННІШЕ,ЩО ТІЛЬКИ Є В ЛЮДИНИ, САМЕ ВБИВ, А НЕ ЛІКВІДУВАВ, БО ВБИВСТВО ЗАРАДИ НАВІТЬ НАЙБЛАГОРОДНІШОЇ ІДЕЇ ВСЕ ОДНО ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВБИВСТВОМ! А ВБИВСТВО МАТЕРІ... ЯКА ІДЕЯ МОЖЕ ВИПРАВДАТИ ЙОГО? ЗНАЧИТЬ, Я- ЧЕКІСТ, А НЕ ЛЮДИНА!.. ЯК МЕНІ ОБ'ЄДНАТИ ДВІ ПОЛОВИНКИ МОЄЇ ДУШІ? ЯК ПОЄДНАТИ В СОБІ ЧОРНЕ І БІЛЕ, ДОБРО І ЗЛО, СВЯТІСТЬ І ГРІХОВНІСТЬ, ЩОБ ТАКА ЄДНІСТЬ НЕ РОЗІРВАЛА ДУШУ НЕВІДПОВІДНІСТЮ? НІ, ПОЄДНАТИ ЦЕ НЕ МОЖНА! Я ЗАНАПАСТИВ СВОЮ ДУШУ ГРІХОМ „ МАТЕРІВБИВСТВА", НАЙСТРАШНІШИМ З УСІХ ГРІХІВ,А РАЗ НЕМАЄ ДУШІ, ТО ЯКА Ж Я - ЛЮДИНА?„Я-ЧЕКІСТ... Я-СПРАВЖНІЙ КОМУНАР...", АЛЕ Я - НЕ ЛЮДИНА!

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconУрок розвитку мовлення №17. Усний докладний переказ тексту з елементами роз­думу. Годинникар І лікар
Тема: Вимова приголосних звуків. Уподіб­нення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів І типів мовлення. Урок...
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconУрок розвитку зв’язного мовлення в 11 класі Тема уроку: Ділові папери. Автобіографія
Генералізація теоретичних положень з теми
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconПонеділок 2 лютого Українська мова 8-а клас
Рм №8 Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в науковому стилі
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconУрок 15. 02. 2018 р. Тема уроку. Образ Максима Яценка, твердість його переконань, увага І повага до інших
Завдання уроку: продовжувати вчити учнів характеризувати образ літературного героя; формувати уміння й навички аналізу художнього...
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconГ. С. Сковороди
Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в науковому стилі
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconУрок читання. 2 клас Тема уроку: В. Нестайко "Руденький"
Мета: формувати навички свідомого виразного швидкого читання; удосконалювати навички роботи аналіз прочитаного тексту; розвивати...
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconУрок розвитку зв’язного мовлення
Міжпредметні зв’язки: природознавство, малювання, літературне читання, математика
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconУрок №36 Тема. Розвиток зв'язного мовлення 11
Мета: удосконалювати вміння учнів оформляти ділові папери взагалі та писати автобіографію, зокрема, ознайомити з особливостями її...
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconПлан-конспект відкритого уроку з українського читання Урок 26. Тварини наші вірні друзі. Тема уроку. Г. Тютюнник «Ласочка». З досвіду роботи старшого вчителя початкових класів Борщівської зош І-ІІІ ст. №1
Вчити бачити прекрасне у житті й дорожити ним, зокрема, з розумінням ставитися до «братів наших менших». Удосконалювати навички зв'язного...
Урок розвитку зв‘язного мовлення 8 клас Тема уроку: Усний докладний переказ тексту iconУрок тема. Андрій Чайковський «За сестрою». Геройство І лицарська відвага. Підсумковий урок
Е минуле українського народу; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка