Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії»



Скачати 348.12 Kb.
Дата конвертації15.04.2017
Розмір348.12 Kb.
ТипУрок

Вивчення

творчості Тараса Шевченка

8 клас



Цикл уроків
Тема. Вивчення творчості Тараса Шевченка.

Урок 1. Тарас Шевченко. Відомості про поета. Поезія «Думи мої, думи мої…»

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань
Урок 2. Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії»

Тип уроку. Комбінований урок
Урок 3. Т. Г. Шевченко. «Мені однаково, чи буду» (з циклу «В казематі»). Поняття про філософську лірику, силабо-тонічне віршування.

Тип уроку. Урок формування знань, навичок і вмінь
Урок 4. Т. Шевченко. «Минають дні, минають ночі»

Тип уроку. Застосування знань, вмінь і навичок
Урок 5. Підсумковий урок. Світова велич Т. Шевченка.

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань

Урок 1

Тема уроку. Тарас Шевченко. Відомості про поета. Поезія «Думи мої, думи мої…»

Мета: поглибити знання школярів про життєвий і творчий шлях Т. Шев­ченка, з’ясувати основні віхи його творчості; проаналізувати поезію «Думи мої, думи мої…»;

розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього тексту в контексті біографії письменника, коментувати основні мотиви, ідеї його поезій; формувати кругозір, світогляд школярів;

виховувати почуття пошани, поваги до життя і творчості Т. Шевченка; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Т. Шевченка, міні-виставка книжок поета, картки.

Підготовча робота. Учні заздалегідь були поділені на експертні групи, кожна з яких отримала окреме завдання підготувати відомості з життя Тараса Шевченка.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Слово учителя

За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’яними був колись край веселий, розкішний і багатий, але заворожений злими людьми, заневолений двома неволями. Одна неволя — панська, а друга — царська. І жили там рабами, в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було зав’язано, говорити заказано, ходили німі...

Україна... В одному вже тільки слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців ціла музика смутку й жалю. Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... Україна — це марні, обшарпані, голодні люди.., це царське та панське свавілля... Але жило й Добро на цій красивій землі, яке за допомогою Бога зростило Людину-велета, Титана духу, який збудив німих і сонних, указав їм шлях до майбутнього.

...Він був сином мужика, а став володарем у царстві людської культури. 10 літ він томився під вагою солдатської муштри. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.



ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Основний зміст уроку

  1. Життя і творчість Т. Г. Шевченка. Метод «Ажурна пилка»

Матеріал для експертних груп

Група 1

Родина поета, його дитинство.

Тарас Григорович народився в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледаще; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...».

У 1822 році батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми. Після смерті батька, мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у Кирилівського дяка-п’яниці Петра Богорського.

Група 2

Навчання і служба Тараса.

У 1829 р. Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом

переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури.

Група 3

Викуп поета з неволі.

Навесні 1831 року опинився Шевченко в Петербурзі, куди пе­реїхав його пан. Наступного року, зважаючи на невідступні бла­гання, пан віддав його в науку до «різних живописних справ це­хового майстра» Ширяєва, щоб мати свого дворового маляра.

Ширяєв брав численні підряди на розмалювання панських бу­динків, церков, театрів. Учні його жили на горищі, їх нещадно експлуатували. Їм удавалося трохи вчитися живопису, але треба було виконувати дуже багато технічних малярських робіт. Отже, хоч перебування у Ширяєва і було для Шевченка певною наукою, та вона не задовольняла його художніх запитів.

Влітку «білими» петербурзькими ночами він став ходити до Літнього саду перемальовувати статуї. В одну з таких ночей 1835 року його зустрів земляк художник Іван Максимович Со­шенко, який у цей час закінчував Академію мистецтв. Сошенко помітив у ширяєвського учня справжній художній талант і став йому допомагати. Шевченко почав ходити до художника на квар­тиру, вчитися у нього малювати. Саме Сошенко знайомить Тараса з О. Венеціановим, Є. Гребінкою, В. Григоровичем, К. Брюлло­вим, В. Жуковським.

Благородні друзі зацікавилися обдарованим юнаком і вирі­шили докласти зусиль, щоб визолити його з кріпацтва. Поча­лися переговори з паном Енгельгардтом. Він запросив за кріпака 2500 крб. Щоб роздобути цю значну суму, К. Брюллов намалював портрет В. Жуковського, який розіграли в лотерею, а на виручені гроші викупили Шевченка. Це сталося 22 квітня 1838 року.

Група 4

Причини покарання царем Т. Шевченка, арешт письменника.

У 1846 р. Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам’ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету, в майбутньому — видатним ученим-істориком, письменником та публіцистом М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до таємничої політичної організації — Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов’янського єднання, маючи за мету утворення федерації вільних слов’янських народів. Основний програмовий документ організації - «Книга буття українського народу», написана Костомаровим. У ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли в Україні всі люди будуть «вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога Єдиного, і, дивлячись на Україну, так би зробилось і в Польщі, і в інших слов’янських краях». У цій же книзі гостро затавровано Петра І та Катерину ІІ, названо їх катами за те, що вони позбавили Україну волі.



Група 5

Перебування Т. Шевченка в казематі. Заслання письменника-бунтаря. 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Григорович квітень і травень. Проте Шевченка звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів. Найбільшу лють у високопоставлених жандармів викликала поема «Сон». Після закінчення слідства поет «за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений», засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати й малювати. Заборона писати й малювати найбільше обурила Тараса: «Забрано найблагороднішу частину мого бідного існування!» Окрім того, солдатчина для поета була гірше від тюрми, бо, ненависний був дух солдафонства, що чавунною печаттю лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря. Писав ночами при світлі місяця на випадково знайдених шматках обгорткового паперу оцупком олівця, хтозна-як добутого.

У 1848 р. поета взяли художником у наукову експедицію під керівництвом гуманної людини О. Бутакова для вивчення й опису Аральського моря.

У 1850 р. Шевченка переведено до Новопетровського укріплення — на півострові Мангишлак. Тут, за розрахунком царських прислужників, поет повинен був загинути, якщо не від хвороб, то від нудьги та безнадії. На муштру Шевченко мусив ходити навіть хворим, а хворів він безперервно два роки — цингою та золотухою.

Група 6

Звільнення Тараса Григоровича, його останні роки життя.

На початку 1857 р. друзі поета отримали царський дозвіл на його звільнення. У 1859 р. Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну. Але за революційну агітацію серед селян його знову заарештували і звеліли виїхати до Петербурга.

4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-гравера. Цього ж року виходить нове видання «Кобзаря». Шевченко багато працює: пише вірші, створює нові гравюри, стежить за поширенням свого «Букваря», планує видання кількох підручників, але 10 березня 1861 року Тараса Григоровича Шевченка не стало.

Труну з тілом Великого Кобзаря несли студенти з церкви аж на Смоленське кладовище. «Були в нас на Україні великі воїни, великі правителі, а ти став вище за всіх їх, і сім’я рідна в тебе найбільша, зібралися до тебе усіх язиків люди, як діти до рідного батька»,— сказав П. Куліш, звертаючись до померлого поета. У травні цього ж року тіло Великого Кобзаря було перевезено в Україну й поховано на Чернечій горі біля Канева. Тут на одній з найвищих гір Дніпрових покоїтиметься прах його, і як на горі Голгофі, подібно хресту Господньому, стоятиме хрест, котрий буде видно і по той, і по сей бік нашого славного Дніпра. Після поховання люди довго не розходились, деякі залишилися й ночувати біля Тараса...

Було це 22 травня. А 24 над домовиною почали насипати високу могилу — гору, яку пізніше названо Тарасовою.

2. Слово учителя

Спадщина Тараса Шевченка літератора багата: 240 поезій, з них — понад 20 поем, драма «Назар Стодоля», 20 повістей (до нас дійшли 9); щоденники; автобіографії, фрагменти двох незакінчених драм.

Оригінали більшості творів Шевченка зберігаються в Інституті літератури НАН України. Твори Шевченка перекладені приблизно 100 мовами світу.

Шевченко-художник залишив нащадкам 210 акварелей, передусім пейзажів; 150 портретів, з яких 43 — автопортрети; 27 офортів, з яких 6 — серії «Живописна Україна»; понад 230 олівцевих рисунків ландшафтів України; ескізи, етюди, начерки — на 360 сторінках рукописів та альбомів.



2. Ідейно-художній аналіз твору Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...»

2.1. Вступне слово учителя

Автограф поезії «Думи мої, думи мої» не зберігся, тому науковці не мають одностайної думки, щодо точної дати написання твору. Проте точно відомо, що саме ця поезія відкривала перше видання «Кобзаря» у 1840 році, тож можна припустити, що твір було написано Тарасом Григоровичем у 1839-1840 роках.



2. 2. Виразне читання поезії учителем

2. 3. Вправа «Синтез думок»

Учні працюють в парах, визначають тему, ідею, основну думку та жанр поезії. Результати своєї роботи передають наступній парі, отримуючи картку з результатами їх роботи, доповнюють текст своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.



2. 4. Опрацювання змісту поезії

Бесіда за питаннями:



    • На Вашу думку, що змусило письменника написати поезію «Думи мої, думи мої...»?

    • Чому поет звертається до своїх думок?

    • Що хвилює Т. Шевченка?

    • Про яку «лиху годину» згадує автор твору?

    • Чому Тарас Григорович свої думки називає голуб’ятами?

    • Через що поет заздрить киргизам?

    • Як ви розумієте вираз «бути вільним»?

    • Який настрій у поета можна дослідити впродовж цієї поезії? Про

що це свідчить?

2. 5. Робота в трійках. Визначення художніх особливостей твору

Звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».

Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».

Порівняння: «привітаю, як діток».

2. 6. Ґронування: «Що означає воля для Т. Шевченка?»

скасування кріпацтва, будь-який гніт

кожна людина має свої права

Воля отримання можливості навчатися,

незважаючи на соціальний стан людини,

захист національної культури

бачити свій народ щасливим

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому Т. Шевченко хоче заплакати зі своїми думами? Чи є це свідченням слабкості поета? Відповідь вмотивуйте.

2. Доведіть, що поезія «Думи мої, думи мої» письменника має безпосередній зв’язок з життям письменника. Свої міркування аргументуйте.

3. Поет, характеризуючи свої думки, називає сизокрилими:

а) соколятами; б) орлятами; в) чаєнятами; г) голуб’ятами.

Картка № 2

1. Дослідіть, що змусило Т. Шевченка написати твір «Думи мої, думи мої». Наведіть переконливі факти з життя поета.

2. Як письменник ставиться до своїх дум? Чи є це тим, що поет надто себе любить і поважає? Відповідь вмотивуйте.

3. «Думи мої, думи мої» Т. Шевченко написав в:

а) Орській кріпості; б) Переяславі; в) казематі; г) Петербурзі.

Картка № 3

1. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко має великі сподівання на свої думи? Чим це пояснити? Свої міркування доведіть, зважаючи на фактичний матеріал з життя поета.

2. Як ви вважаєте, твір Т. Шевченка «Думи мої, думи мої» — це свідчення пасивності поета, його відмова від подальшої боротьби з гнітом, самодержавством? Відповідь обґрунтуйте.

3. Річку, яку Т. Шевченко згадує у вірші, він називає:

а) убогою; б) широкою; в) каламутною; г) чарівною.

VI. Підсумок уроку

1. Метод «Незакінчене речення»

«На сьогоднішньому уроці я вивчив…»

«До цього уроку я не знав, що…»

«Найбільше мене вразило…»



VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Повідомлення домашнього завдання, його пояснення

  1. Вивчити напам’ять поезію Т. Шевченка «Думи мої, думи мої».

  2. Підготувати ідейно-художній аналіз твору поета «Ой три шляхи широкії».

3. Написати твір-мініатюру за поезією Т. Шевченка «Думи мої, думи мої»

(за бажанням).

Урок 2

Тема. Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії»

Мета: проаналізувати ідейно-художній зміст програмової поезії в контексті біографії письменника; визначити мотиви її написання; розвивати вміння виразно і вдумливо читати твір поета, коментувати основні ідеї, художні засоби поезії, висловлювати власні міркування, спостереження, робити висновки;

формувати кругозір, світогляд школярів;

виховувати в учнів любов до творчості Великого Кобзаря, усвідомлювати громадянські позиції людини як одного із проявів духовності.

Тип уроку. Комбінований урок.

Обладнання. Мультимедійний комплекс, дидактичний матеріал (картки).

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

1. Поетична хвилинка

Опитування учнів щодо вивчення напам’ять поезії Т. Шевченка «Думи мої, думи мої». Визначення найкращих виконавців цієї поезії.



ІІ . Актуалізація опорних знань

1. Літературний відеодиктант «Що я знаю про життя Кобзаря»

(додатки)

IІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Є в історії світової культури особистості, чия велич визначається не тільки їх літературною спадщиною, а й всією сукупністю їхньої людської творчості та громадської діяльності, самою символічністю їхнього буття, яке прориває грані епох і завойовує безсмертя. Сила впливу таких письменників, які стали не просто свідками, учасниками й літописцями історії, а й її творцями та героями, настільки велика, що її відчувають навіть люди, не досить обізнані з тією творчістю, бо для них існує вже сам життєвий, людський приклад таких письменників.

Новою ерою української літератури можна вважати творчість Т. Г. Шевченка. Він подивився очима селянина-кріпака на Україну, на Російську

імперію. І цей погляд був шокуючим і справедливим. Уперше в літературі російської імперії панівним класам розказали всю правду: вони кайданами висять на руках країни, вони гальмують розвиток країни, вони є її головним нещастям.



2. Ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії»

2.1. Метод «Навчаючи – учусь»

Завдання для груп учнів:



  1. розповісти про історію написання твору «Ой три шляхи широкії»;

  2. визначити тему та ідею поезії;

  3. з’ясувати основну думку та жанр твору;

  4. визначити складові композиції твору;

Матеріал для перевірки:

1. Історія написання

Скільки хлопців залишали рідні домівки і вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства. Скільки їх, вірних синів України, вже не поверталися додому, в якщо і приходили, то посивілими, згорбленими, хворими дідами! Т. Шевченко сам був солдатом і тому знав всі труднощі цієї служби. Як важко і боляче розставалися молоді хлопці з родинами, не знаючи про те, що, можливо, вони вже й не повернуться до них. Цей життєвий факт і покладений в основу цієї поезії письменника.

2. Тема. Відтворення трагічного становища життя на Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом.

Ідея. Засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.

3. Основна думка. Немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі.

Жанр. Громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю.

4. Композиція.

Експозиція: брати розійшлися з України на чужину.

Зав’язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги

на випадок лиха, нещастя.

Кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього

висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина.

Розв’язка: не вертаються три брати,

По світу блукають.

А три шляхи широкії

Терном заростають.

2.2. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:


  • Чому шляхи у творі названо широкими?

  • З чим пов’язано те, що брати вимушені були йти кожний своїм шляхом з України на чужину?

  • Кого залишили брати у рідному краї? (Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той сестру. А найменший — Молоду дівчину)

  • Що посадили рідні на згадку про своїх любих? (Посадила стара мати Три ясени в полі, А невістка посадила Високу тополю. Три явори посадила Сестра при долині... А дівчина заручена — Червону калину)

  • Які образи-символи можна дослідити у творі?

  • Про що свідчить, що дерева, калина поступово почали всихати?

  • Як в родині сприймалося те, що брати не повертались?

  • Як на ваш погляд, якою могла бути причина того, що рідні не дочекалися братів?

  • У чому полягає трагізм цієї поезії? Свою думку доведіть, посилаючись на зміст твору? (Плаче жінка з діточками В нетопленій хаті. Сестра плаче, йде шукати Братів на чужину... А дівчину заручену Кладуть в домовину)

  • Що мав на увазі Шевченко, зазначаючи: «А три шляхи широкії терном заростають»?

  • Чи можна, на ваш погляд, цю поезію вважати за казку? Відповідь вмотивуйте.

  • Яке значення у творі має магічне число три («Три шляхи», «три ясени», «три явори», «три брати»)?

2.3. Метод «Прес». «Яким ти уявляєш свій життєвий шлях?»

2.4 Метод «Діалог». Аналіз художніх особливостей поезії

Групи визначають художні засоби та аналізують поетичний синтаксис поезії.



V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування (картки)

1. Три шляхи широкії у творі:

а) переплелися між собою;

б) розбіглися хто-куди;

в) докупи зійшлися;

г) символізують щасливу долю народу.

2. Вирушивши у дорогу, брати покинули:

а) жінок;

б) стару матір;

в) кохання;

г) сестру.

3. Найменший брат розлучився з:

а) молодою дівчиною;

б) рідною оселею;

в) старим батьком;

г) дитиною.

4. Три ясені в полі були посаджені:

а) матір’ю;

б) коханою;

в) братами;

г) діточками.

5. Невістка посадила:

а) калину;

б) вербу;

в) березу;

г) тополю.

6. Три явори сестра посадила:

а) біля річки;

б) навколо хати;

в) при долині;

г) вздовж шляху широкого.

7. Червоною калиною можна милуватися завдяки:

а) доньці старшого брата;

б) синам середнього брата;

в) батькові братів;

г) зарученій дівчині.

8. Які дерева не прийнялися після того, як брати пішли з України на чужину?

а) Клени;

б) ясени;

в) дуби;

г) яблуні.

9. Шукати братів на чужину, плачучи, йде:

а) мати;

б) сестра;

в) батько;

г) доля людська.

10. Наприкінці твору три шляхи широкії:

а) змиті дощами;

б) терном заростають;

в) тужать за братами;

г) розруйновані і сльозами народними политі.

11. За братами плачуть їхні рідні:

а) стоячи біля широкого шляху;

б) сидячи на лаві біля калини;

в) припадаючи до ікони;

г) в нетопленій хаті.

12. Через страждання, викликані перебуванням братів на чужині «кладуть в домовину»:

а) діточок;

б) матір;

в) заручену дівчину;

г) сестру.

Примітка. За кожну правильну відповідь виставляється 1 бал.

VI. Підсумок уроку. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Повідомлення домашнього завдання, його пояснення

1. Знайти фольклорні твори, які перекликаються з розглянутою на уроці поезією Т. Шевченка (визначені 5 учнів).

2. Опрацювати ідейно-художній зміст поезії «Мені однаково, чи буду».

3. Повторити відомості про риму, римування, стопи та їх види.




Урок 3

Тема. Т. Г. Шевченко. «Мені однаково, чи буду» (з циклу «В казематі»). Поняття про філософську лірику, силабо-тонічне віршування.

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст програмової поезії, яка належить до циклу «В казематі», ознайомити школярів з поняттями про філософську лірику та силабо-тонічне віршування;

розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння коментувати основні мотиви, ідеї поезії Т. Шевченка, висловлювати власні міркування;

виховувати любов до рідного краю, народу; співчуття до простих, знедолених селян-кріпаків; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку. Урок формування знань, навичок і вмінь.

Обладнання. Мультимедійний комплекс, дидактичний матеріал (картки), таблиця.

Хід уроку

І . Актуалізація опорних знань

1. Експрес-опитування (метод «Незакінчене речення»)


  • «Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені… нічого не значитиме…»,— так Т. Шевченка охарактеризував… (його батько).

  • Тарас Григорович дуже часто називав своєю батьківщиною село …

(Кирилівку).

  • Якого року батько віддав Тарасика в науку до дяка? (1822).

  • Посада, на якій перебував майбутній поет у пана Енгельгардта?

(Служник-козачок).

  • Здібності, що були виявлені у Тараса Шевченка ще з дитинства?

(До малярства).

  • Земляк-художник, який познайомив Тараса Григоровича з видатними діячами російської й української культур. (І. Сошенко).

  • Спільними зусиллями митців… Шевченко був викуплений з кріпацтва. (К. Брюлова, В. Григоровича, О. Венеціанова, В. Жуковського, Є. Гребінки)

  • У 1840 р. Т. Шевченко надрукував поетичну збірку… («Кобзар»).

  • М. Костомаров загітував Тараса Григоровича вступити до таємної

політичної організації — … (Кирило-Мефодіївського братства).

  • Серія картин, які видав Т. Шевченко на власні кошти після завершення навчання в Академії, … («Живописна Україна»).

  • Поета взяли художником у наукову експедицію для вивчення й опису… (Аральського моря).

  • Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання… (академіка -гравера).

2. Міні-дискусія (метод «Прес»)

Вмотивуйте, аргументуйте або спростуйте тезу «Дитинство Т. Г. Шевченка було щасливим».



ІІ . Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу

1. Теорія літератури. Читання з позначками.

(+ - я це знав; ! – нова інформація; ? – незрозуміло, сумнів, потрібно дізнатися про це ще).



1. 1. Види ліричних творів.

Залежно від змісту ліричні твори умовно поділяються на такі види: громадянська, філософська, пейзажна та інтимна лірика:

а) громадянська лірика — поезія, в якій виражені думки і почуття, викликані суспільно-політичними тогочасними явищами;

б) інтимна, або особиста, лірика — твір, де настрої поета викликані його спогадами про рідний край;

в) пейзажна лірика — твір, в якому передані настрої ліричного героя, викликані спогляданнями природи;

г) філософська лірика — поезія, в якій виражаються думки і почуття, викликані складними роздумами над проблемами буття.



1. 2. Силабо-тонічна система (від гр. sillabe — склад, tonos — наголос) —система віршування, яка визначається кількістю складів, числом наголосів та їх розміщенням у віршованому рядку.
1. 3. Рима (від гр. rhythmos — співмірність) — повтор звуків, які пов’язують закінчення двох або більше рядків (наприклад, «грози — морози», «гірлянди — троянди» тощо) співзвучність у кінці рядків, композиційно-звуковий повтор у кінці двох або кількох рядків.

Основною особливістю віршованих творів, що відрізняє їх від прозових, є ритмічність, або віршовий ритм, який досягається правильним чергуванням наголошених і ненаголошених складів, а також співзвучним закінченням рядків, (римою) завдяки цьому ритмічно організована мова стає мелодійною, емоційною й виразнішою. Ритмічну будову окремого вірша або віршів того чи іншого поета називають ритмікою, або ритмомелодикою.

Важливу роль у створенні віршового ритму відіграє рима. За місцем наголосів у словах, що римуються, розрізняють рими:


  • чоловічі (наголос на останньому складі: на чужині — мені);

  • жіночі (наголос на передостанньому складі: могилі — милій);

  • дактилічні (наголос на третьому складі з кінця ясненький —тихесенький);

  • внутрішнє римування (в середині рядка: поховайте та вставайте).

1. 4. За характером розташування рим у віршованому творі виділяють:

  • суміжні: римуються перший і другий рядок та третій з четвертим (аабб);

  • перехресне римування, коли перший рядок римується з третім, а другий — з четвертим (абаб);

  • кільцеве римування: римуються перший рядок з четвертим, а другий - з третім (абба).

1. 5. Наголошені і ненаголошені склади у віршах розподіляються по-різному. Наголоси здебільшого падають на один з двох або з трьох складів. Тому кожний рядок вірша можна поділити на стопи.

Стопа — це повторювана у вірші група складів, до якої входять один наголошений склад і один або два ненаголошені. Стопи бувають двоскладові і трискладові.

Двоскладові стопи:

Хорей — з наголосом на першому складі ( ⊥ ∪)

Ямб — з наголосом на другому складі (∪ ⊥).

Трискладові:

Анапест — з наголосом на останньому (∪ ∪ ⊥).

Амфібрахій — з наголосом на другому складі — наголошений серед ненаголошених — у стопі (∪ ⊥ ∪).

Дактиль — з наголосом на першому складі (⊥ ∪ ∪).

Залежно від характеру стоп та їх кількості в рядку визначається віршовий розмір того чи іншого твору.



ІV. Первинне застосування здобутих знань.

1. Слово вчителя

Твори геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається до кінця не пізнаним. А чари його слова, мені здається, не будуть розгадані ніколи.

Такою самою мірою, як і загадка його генія, хвилює нас його життєвий шлях і творчість.

Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. До таких творів поета належить вірш «Мені однаково, чи буду…».



2. Ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду...»

2.1. Виразне читання вірша.

2.2. Опрацювання ідейного змісту твору. Метод «Мікрофон»:

  • Яким настроєм пройнята поезія?

  • Над чим Т. Шевченко розмірковував у творі?

  • Про що свідчить початок вірша?

  • Чому поет хвилюється за долю України?

  • Через що Т. Шевченку байдуже стосовно до того, чи будуть про нього згадувати, чи забудуть?

  • Про що поет згадує, живучи у неволі?

  • Яким чином ця поезія пов’язана з життям письменника?

  • Як Т. Шевченко характеризує Україну? (На нашій славній Україні, На нашій - не своїй землі)

  • Що таке молитва? Чому Т. Шевченко хоче, щоб молодь не забувала тих, хто загинув заради волі, щасливого життя на Україні, і молилася за неї?

  • Що свідчить про небайдуже ставлення поета щодо подальшої долі рідного краю?

  • Хто і як окрав рідну землю? Як їх називає письменник.

  • Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя?

  • До чого закликає письменник у цій поезії?

  • Чи виконав наш народ заповіт Т. Шевченка? Відповідь вмотивуйте.

  • Чим схвилювала вас дана поезія?

2.3. Історія написання поезії. Вправа «Синтез думок»

Учні висловлюють думки щодо історії написання твору, визначаючи факти з життя письменника цього періоду.



2. 4. Робота з таблицею.

Завдання: застосовуючи фактичний матеріал поезій, заповніть таблицю:



Т. Шевченку


байдуже

неоднаково







2.4. Робота в ротаційних трійках.

Учні визначають тему, ідею, основну думку, жанр твору, виписують рими, визначають їх вид, з’ясовують вид римування та віршовий розмір поезії.



V. Творче перенесення знань, навичок та умінь учнів

1. Самостійна робота

Визначити елементи ритмотворення поезії Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».



2. Метод «Прес»

Що зумовило поета під час перебування в казематі написати цей твір? Чи

було це закономірним? Особисту думку аргументуйте.

VІ. Підсумок уроку. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Повідомлення домашнього завдання, його пояснення

1. Вивчити поезію «Мені однаково напам'ять».

2. Підготувати виразне читання поезії «Минають дні, минають ночі».

3. Підготувати повідомлення про перебування Тараса Шевченка на Україні (випереджальне завдання трьом учням).



Урок 4

Тема. Т. Шевченко. «Минають дні, минають ночі»

Мета: поглибити знання про творчу діяльність великого митця, зосереджуючи увагу на ідейно-художньому аналізі поезії «Минають дні, минають ночі», пов’язати цей твір з життям Т. Шевченка;

розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні міркування, почуття, спостереження; коментувати основні мотиви, ідею поезії, формувати кругозір, світогляд школярів;

виховувати почуття любові, пошани до творчості Кобзаря, народної культури, традицій, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку. Застосування знань, навичок і вмінь.

Обладнання. Мультимедійний комплекс, дидактичний матеріал (картки), таблиця.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Пізнай поезію Т. Шевченка»

Вже не три дні, не три ночі

Б’ється наш Трясило

Од Лимана до Трубайла

Трупом поле крилось.

(«Тарасова ніч»)

Сидить козак на тім боці,

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться —

Спіткалося горе.

(«Думка»)

Було колись добре жити

На тій Україні…

А згадаймо! Може серце

Хоч трохи спочине.

(«Іван Підкова»)

Доле, де ти? Доле, де ти?

Нема ніякої...

Коли доброї жаль, боже,

То дай злої, злої!

(«Минають дня, минають ночі»)

Не вертаються три брати,

По світу блукають,

А три шляхи широкії

Терном заростають.

(«Ой три шляхи широкії»)
Прилітайте ж, мої любі,

Тихими речами

Привітаю вас, як діток,

І заплачу з вами.



(«Думи мої, думи мої»)

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

(«Мені однаково, чи буду»)

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: «Молись.

Молись, сину, за Вкраїну

Його залучили колись.

(«Мені однаково, чи буду»)

Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру. А найменший —

Молоду дівчину.

(«Ой три шляхи широкії»)

Не дай спати ходячому,

Серцем замирати

І гнилою колодою

По світу валятись.

(«Минають дні, минають ночі»)

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

(«Заповіт»)

Прилітайте, сизокрилі

Мої голуб’ята,

Із-за Дніпра широкого

У степ погуляти.

(«Думи мої, думи мої»)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Самостійна робота учнів під контролем учителя.

1. Вступне слово учня – доповідача.

Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Поет все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього.

Роздумуючи над минулим і майбутнім свого народу, Т. Шевченко неодноразово порушує питання: а для чого живе людина, в чому суть людського життя? Як боляче було дивитись поетові на підневільне тяжке життя свого народу, але ще гірше було бачити його покірність. Поет прагне розбудити свій народ від тяжкого сну, запалити в ньому іскру протесту, ненависті до жорстокої дійсності. Про це і йдеться мова в поезії Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі», з якою ви зараз ознайомитеся.

2. Ідейно-художній аналіз твору Т. Г. Шевченка «Минають дні, минають ночі».

2.1. Обговорення змісту поезії. «Ланцюжок питань»

Орієнтовні питання:



  • Про що свідчить початок поезії.

  • Яким ви уявляєте ліричного героя твору? (Гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь Бо вже не плачу й не сміюсь).

  • Як за допомогою опису природи поет намагається відтворити внутрішній стан героя поезії?

  • Через що герой твору не може визначитися: чи він живе, чи доживає?

  • З якою метою ліричний герой вірша звертається до своєї долі.

  • Чому пасивність, на думку Шевченка,— основний ворог у житті людини?

  • Через що поет порівнює бездіяльну людину з гнилою колодою?

  • Прокоментуйте рядки: «…дай жити, серцем жити і людей любити».

  • Якою, на думку Тараса Григоровича, є неволя? (Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, і спати на волі).

  • Чому життя у неволі Т. Шевченко ототожнює зі смертю?

  • З якою метою митець повсякчас звертається до своєї долі?

  • Про що свідчить закінчення поезії?

  • Чому ліричний герой, звертаючись до Бога, просить у нього дати йому якщо не доброї долі, то хоч злої?

  • Хто є творцем долі людської? Вона залежить від самої людини, її оточення чи від обставин? Відповідь вмотивуйте.

  • В чому полягає ваше призначення у світі?

2. 2. Метод «Дерево рішень»

Спираючись на опорну таблицю-схему аналізу поетичного твору, учні самотужки виконують цю роботу. Після її завершення керівники звітують, порівнюючи думки учасників різних груп.



ІV. Узагальнення і систематизація наслідків роботи
1. Робота на картках

Картка № 1

1. Що необхідно, на думку поета, зробити народові для покращення свого життя. Висловлюючись, посилайтеся на зміст твору.

2. Як ви вважаєте, чому доля поневоленого люду не була байдужою для письменника? Яким чином цей твір змушує кожного осмислити своє призначення в житті?

3. Визначте художні засоби в уривку з твору:

Минають дні, минають ночі,

Минає літо. Шелестить

Пожовкле листя, гаснуть очі,

Заснули думи, серце спить…

а) метонімія, епітет;

б) порівняння, тавтологія;

в) метафора, епітет;

г) тавтологія, метафора.



Картка № 2

1. Дослідіть, яким настроєм пройнятий твір. Чи змінюється він упродовж поезії? Свої спостереження вмотивуйте.

2. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко у творі життя гнобленого народу порівнює зі сном? Чи вважає він його щасливим? Відповідь аргументуйте.

3. Наприкінці твору ліричний герой звертається до:

а) всіх поневолених;

б) самотніх;

в) тих, хто вірить у перемогу добра над злом;

г) долі.



Картка № 3

1. Якої, на вашу думку, хоче долі поет для свого народу? Свої міркування доведіть.

2. Обґрунтуйте рядки поезії:

Чи я живу, чи доживаю,

Чи так по світу волочусь.

3. Про свого героя поезії Т. Шевченко зазначає, що він:

а) прагне здобути владу на іншими;

б) насолоджується красою осінньої природи;

в) живе у своє задоволення;

г) блукає по світу.



V. Підсумок уроку

1. Слово учителя

У поезії «Минають дні, минають ночі…» звучить мотив осуду людей, які задовольняються своїм підневільним становищем у тогочасній Росії, людей безликих, які ведуть безтурботне життя й ні до чого у світі не прагнуть. Кобзар твердо переконаний, що людина не повинна бути пасивною, вона мусить боротися за своє майбутнє. Байдужість, на думку Т. Шевченка,— це найстрашніше, що може бути в житті:

Страшно впасти у кайдани,

Умирать в неволі,

А ще гірше — спати, спати

І спати на волі.

Поезія «Минають дні, минають ночі…» — це глибоко патріотичний твір, у ньому чітко окреслюється позиція поета-борця, який закликає читачів до активних дій на користь свого народу, своєї країни. Поет, звертаючись до долі, просить у неї не багатства:

А дай жити, серцем жити

І людей любити…

На думку Кобзаря, людина не повинна бути байдужою, бо байдужість страшніша за зло: байдужість — замаскована, не знати від кого її чекати, а до зла людина морально себе готує, готує себе на боротьбу зі злом. Тому поет пише:

Доле, де ти! Доле, де ти?

Нема ніякої!

Коли доброї, жаль, Боже,

То дай злої! Злої!

Життя й творчість Т. Шевченка — це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до майбутнього, допомогти повірити в свої сили, запалити іскру надії, іскру волелюбності, правди, щастя.

VІ . Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Повідомлення домашнього завдання, його пояснення


  1. Підготуватися до самостійної роботи за творчістю Тараса Шевченка.

  2. Написати твір-мініатюру на тему «Ліричний герой поезії Т. Шевченка

“Минають дні, минають ночі”». Під час виконання творчої роботи застосуйте цитати з поезії: «гаснуть очі», «заснули думи», «серце спить», «волочусь по світу», «не плачу й не сміюсь», «умирать в неволі» (за бажанням).

Урок 5
Тема. Підсумковий урок. Світова велич Т. Шевченка.

Мета: узагальнити відомості про життєвий шлях та поетичну спадщину Тараса Шевчен­ка; виявити той великий «духовний імпульс», який подала діяльність мит­ця у боротьбі за політичну незалежність і культур­не збагачення України;

розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; вміння узагальнювати, виділяти головне, суттєве із потоку інформації, раціонально використовувати навчальний час; формувати кру­гозір, світогляд школярів;

виховувати повагу до Тараса Шевченка за його внесок у скарбницю україн­ської поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання. Мультимедійний комплекс, дидак­тичний матеріал (картки).

Епіграф. Не вмре повік твоє святе ім’я!

Йому, як сонцю, вічно пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти!



В. Гапріндашвілі

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс-гра «Сторінками життя Т. Шевченка»

1. 1. Підготовчий етап. Клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани у конкурсі-грі (проводиться жеребкування). Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд впродовж 5–7 хвилин.

1.2. Кросворд для першої команди

По вертикалі:

1. Ім’я батька поета. (Григорій)

По горизонталі:

1. Видатний український діяч мистецтва, з яким І. Сошенко познайомив Т. Шевченка (Є. Гребінка).

2. Село, де народився майбутній поет (Моринці).

3. Під час перебування в Оренбурзі Т. Шевченку було заборонено писати і... (малювати).

4. Місто, де навчався письменник (Петербург).

5. Видатний учений-історик, який запропонував Тарасу Григоровичу вступити до Кирило-Мефодіївського товариства (Костомаров).

6. Збірка поета («Кобзар»).

7. Заклад, у якому Тарас Григорович здобув вищу освіту (Академія).

8. Прізвище видатного російського митця, портрет якого було розіграно в лотерею для викупу Тараса Шевченка з кріпацтва (Жуковський).



  1. 3. Кросворд для другої команди.

По вертикалі:

1. Ім’я матері поета. (Катерина)

По горизонталі:

1. Перший учитель Тараса. (Дяк)

2. Море, в наукову експедицію до якого було запрошено Т. Шевченка. (Аральське)

3. Сад, де познайомився Тарас з І. Сошенком. (Літній)

4. Прізвище пана, у якого Тарас служив козачком. (Енгельгардт)

5. 4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв наддала Шевченкові звання академіка-... (гравера).

6. Своєю батьківщиною письменник називав село, де він народився, тобто... (Кирилівку).

7. Назва книжки з поезіями, яку приховував поет, перебуваючи на засланні. (Захалявна)

8. Здібності, які виявилися у Тараса дуже рано. (Малювання)



  1. 4. Закінчення конкурсу-гри. Підбиття підсумків.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Узагальнення, систематизація і повторення вивченого матеріалу.

1. Вступне слово вчителя

Хочу розпочати підсумковий урок за творчістю Т. Шевченка розповіддю про одну бувальщину, яка сприймається як легенда.

В одному санаторії на Харківщині перебував на лікуванні тяжко хворий токар із Харкова Василь Марченко. Незадовго до смерті зі стовбура зламаної вітром сосни він вирізав погруддя Т. Шевченка. Нехтуючи забороною лікарів, мужньо борючись зі смертельною недугою, він просив друзів носити його в парк на носилках, і там, напівлежачи, знаючи, що дні його лічені, він поспішав закінчити роботу. Одного дня, уже закінчуючи свою роботу, ця мужня, благородна людина померла, але під майстер­ним різцем закоханого в Кобзаря робітника ожив світлий образ великого Тараса. З того часу у парку цьому стоїть Т. Шевченко, врісши корінням у землю.

Справді, з великою пошаною ставляться люди до Великого Кобзаря, бо він того вартий…



2. Значення творчості Т. Шевченка. Ґронування: «Т. Шевченко - хто він?»

Поет


Письменник

Драматург

Тарас Шевченко Патріот

Політичний діяч



Художник

3. Кобзар — народний поет. «Синтез думок»

  • Творчість є зразком нерозривного зв’язку поезії з життям на­роду.

  • Творчість відбила досвід селянського антикріпосницького руху, прагнення мас, їх ненависть до експлуататорів, волю до боротьби, віру в краще майбутнє.

  • Червоною ниткою через його творчість проходить ідея народ­ного повстання.

  • Боровся за вільну сім’ю народів, обстоював братство слов’ян­ських народів, закликав до спільної боротьби.

  • Його патріотизм — це патріотизм борця, для якого щастя і воля батьківщини полягають у щасті і волі для трудящих.

  1. Вшанування пам’яті поета. Доповіді учнів.

3.1. Рандел, Лайвсен, Дж. Ліндсей, М. Садовяну, Дм. Методієв, М. Якубець, Андор Габор, Дьюла Ійєш, Влад. Сирокомля, Етторе Ло Гатто, Емі Сяо, Еріх Вайнерт, Альфред Курелла, Комацу Сіосуке. Чимало з них спеціально вивчали українську мову, щоб читати Шевченка в оригіналі.

    1. Особливе місце, зв’язане з вшануванням пам’яті Т. Шевченка, належить всесвітньо відомій Тарасовій горі, де поховано ве­ликого Кобзаря.

    2. Починаючи з 1962 року, щорічно присуджується премія імені Т.Г. Шевченка за найвидатніші досягнення літератури і мис­тецтва.

    3. На тексти і мотиви «Кобзаря» 120 композиторів створили біля 500 хорових, сольних, оперних, хореографічних та інших тво­рів, а весь «Кобзар» нараховує … 227 назв.

    4. Ім’ям Т. Шевченка названі заводи і навчальні за­клади, вулиці, бульвари. Могила поета оголошена державним заповідником.

    5. Створено ряд музеїв поета. Мільйонними тиражами видаються його твори, на яких виховуються нові покоління молоді.

    6. Ім’я Шевченка стало в наш час символом боротьби проти на­сильства, проти гніту, проти посягання на священні права людини — свободу і незалежність.

    7. За рішенням ЮНЕСКО ювілеї Т. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади «Коб­заря».

    8. Про все більшу світову славу великого Кобзаря свідчать пам’ятники, встановлені як у містах України, так і в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті; Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо.

  1. Відеоекскурсія «Як вшановують пам'ять Тараса Шевченка у світі»

(слайд-шоу)

ІV. Оголошення результатів навчальної діяльності. Повідомлення домашнього завдання, його пояснення

  1. Знайти і записати 5-8 прислів'їв про Тараса Шевченка.

  2. Виписати з поезії Т. Шевченка вислови, що стали крилатими. Три з них вивчити напам'ять.

3. На основі одного прислів’я написати тві-мініатюру (за бажанням).

Додатки

до уроків



Тарас Григорович Шевченко



Пам’ятник Тарасу Шевченку в Харкові



Пам’ятник Тарасу Шевченку в Києві



Пам’ятник Тарасу Шевченку в Аргентині


Пам’ятник Тарасу Шевченку в Угорщині



Пам’ятник Тарасу Шевченку в Данії




Пам’ятник Тарасу Шевченку в Китаї



Пам’ятник Тарасу Шевченку в Польщі



Пам’ятник Тарасу Шевченку в США




Пам’ятник Тарасу Шевченку в Росії



Могила Т. Шевченка в Каневі



Село Моринці


Портрет П. Енгельгардта


Іван Сошенко


Статуя Сатурна

Літній сад



К. Брюллов

Портрет В. Жуковського



М. Костомаров



Тарас Шевченко

«Катерина»



Тарас Шевченко

«Шхуни біля форту Кос-Арал»







Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconЛитература 13 Географія 14 Англійська мова 14 Історія України 15 Всесвітня історія 16 Право 16 Музика 16
Перед людиною три шляхи до розуму: шлях розмірковування – найблагородніший; шлях наслідування – найлегший; шлях особистого досвіду...
Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconШевченко Т. Г. Назар Стодоля / Т. Г. Шевченко. Київ : Дніпро, 1985. 103 с
Шевченко Т. Г. Вірші / Т. Г. Шевченко, Ф. Шіллер, Л. Українка, Г. Гейне. Дніпропетровськ : Січ, 2008. 241 с
Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconУрок, проведений в 11 а класі Учитель Романчук М.І. м. Димитров 2014р
Тема. Григір Тютюнник. Новела «Три зозулі з поклоном». Образ любові як втілення високої християнської цінності
Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconУрок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди»
Катерини Перелісної, митців рідної Харківщини, почуття любові до художньої літератури; прищеплювати інтерес до наслідків власної...
Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconТема уроку. Тарас Шевченко – співець краси рідного краю. Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця. Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…»
Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця. Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати»
Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconУрок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»
Тема уроку: Урок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»
Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconУрок «Чи був Тарас Григорович Шевченко успішною людиною?»

Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconУрок «Чи був Тарас Григорович Шевченко успішною людиною?»

Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» iconУрок з природознавства у 2 класу «Гриби: їстівні та отруйні»
Посібник знайомить із новітніми підходами до формування креативної інноваційної особистості. В першій частині наведено основні теоретичні...
Урок Т. Шевченко. «Ой три шляхи широкії» icon4 клас Вчителя початкових класів Горішньослобідської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іванців Ярослави Олексіївни Тема. Великий Кобзар. Вступ до теми “Тарас Шевченко”. Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко”
Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко” (про нього). Т. Г. Шевченко „ Вітер з гаєм розмовляє…”, „Садок вишневий коло хати”


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка