Урок української літератури (11 клас)



Скачати 100.5 Kb.
Дата конвертації27.06.2017
Розмір100.5 Kb.
ТипУрок

Урок української літератури (11 клас)

Андреєва А.О.вчитель української мови та літератури Миколаївської гімназії №4

Тема. Павло Тичина – «дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа». Світла нота « Сонячних кларнетів»

Мета: розвивати в учнів здатність уважно, розумно і небайдуже читати, формувати вміння бачити красу навколишнього світу, виховувати високу культуру почуттів.

Обладнання: тексти віршів, фотографії поета

Хід уроку

I Оголошення теми, мети уроку

Ця чудова книжка («Сонячні кларнети») була й залишається подією в історії українського письменства

Лірика цієї книжки – щире золото...

Взяти відразу такий рівень поетичної

досконалості не кожному дано...

Б.Якубський

Слово вчителя

Ще не засвітилися на небі нашої літератури золоті «Сонячні кларнети», а Коцюбинський, послухавши вірші молодого Тичини, впевнено сказав : «Між нами – поет».

Поезія «Розкажи, розкажи мені, поле...», прочитана на одній із «субот» Коцюбинського, вразила відомого письменника глибиною розкриття теми, емоційністю, оригінальними поетичними параметрами.

Коцюбинський не помилився: Тичина став поетом, яким Україна пишається перед світом.

Оригінальний стиль, щирість інтонацій, дивовижна образність його поезій кличуть нас у світ, де панує гармонія і краса.

Так, ідеал Тичини – гармонія природи і людини, інтелекту й духовності,почуття й обов’язку, національного й загальнолюдського, землі і космосу.

Про це свідчать ранні поезії і найкраща книжка поета – «Сонячні кларнети».

Блакить мою душу обвіла.

Душа моя сонця намріяла,

Душа причастилася кротості трав

-Добридень! – я Богу сказав!

Струмок серед гаю, як стрічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля

-Добридень тобі, Україно моя!

Поет вклонився найдорожчим святиням і поніс своє слово до людей.

Повідомлення учня

Збірка «Сонячні кларнети»(1918р.) вражає гармонійним поєднанням музики, барв, звуків природи, сонця. Це справжній гімн життю, пісня ніжності, радості й суму до збірки Павло Григорович включив 44 найкращі свої твори , які умовно можна поділити на три тематичні групи:

1 – лірика з пейзажними і любовними мотивами;

2 – вірші про народне горе, спричинене I Світовою війною;

3 – тематично поєднана з 2: Україна і революція

2 і 3 – провідний мотив – вболівання за Україну.

Поезія раннього Тичини захоплює – проте, будьмо відверті, далеко не кожного. Щоб зрозуміти її, піднятися до неї, необхідно володіти високою культурою сприйняття художнього тексту.

Уже давно помічено: що вищою є в читача така культура, то глибше він захоплюється поезією Тичини.

У творах поета організовано поєднані три види мистецтва – література(слова), музика і живопис. А це значить, що поезія автора «Сонячних кларнетів» відкривається тому, що розуміє мову кожного із цих мистецтв.

Тексти «Сонячних кларнетів» - це своєрідні тексти на літературно-мистецьку освіченість читача, на рівень його інтелектуального розвитку.



Тож учімося розуміти Тичину!

Аналіз поезій П.Г.Тичини

Виразне читання поезії «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Дослідження в парах

Чому ця поезія зачаровує, в чому секрет її майже магічного впливу?

Висновок: Художній світ твору

Ця поезія зачаровує відразу й назавжди. Вірш – пейзаж – паралелізм, що нагадує фольклорні твори, де картини природи пов’язані з душевними настроями.

Окремі рядки легко запам’ятовуються і починають звучати в душі, немов якась чарівна мелодія : «Ви знаєте, як липа шелестить...».

Ми ніби перебуваємо в окремому світі.

Усі ми по-різному сприймаємо й оцінюємо людей, природу, запахи, звуки...

Особливістю талановитого митця є те, що він гостріше, а тому й своєрідніше сприймає навколишній світ. І ця його своєрідність визначає самобутність твореного ним художнього світу. Він «заселяє» твір людьми, надає йому свою кольористику, насичує його своєю емоційною атмосферою...

Своєрідність художнього світу твору багато в чому залежить від виражених особливостей світобачення митця.

Поет нас владно вводить у свій внутрішній художній світ. Який цей світ?


  1. мініатюра створює дуже виразний пейзаж оспіваної багатьма поетами, прозаїками, живописцями української весняної місячної ночі. (все освітлено сріблястим місячним сяйвом – це надає природі якоїсь таємничої урочистості). У місячної ночі завжди притягальна, навіть містична сила.

Поет називає не так і багато пейзажних деталей – місяць,зорі,старі гаї,тумани.

Треба знати:

Для тексту, який зображає пейзаж, важлива не кількість деталей, а їхня художня якість (викликає асоціації образу).

Зрозуміло, що художній світ,який постає в нашій уяві, є переважно візуальним – має зоровий характер.

Весна – пора кохання. Навесні в юних ніби серцях ніби зароджується любов. Сама природа ніби звертається до закоханого юнака: «Піди збуди, цілуй їй очі...».

Озвучення поезії

Вірш «Ви знаєте...» - мелодійний, у нього своя неповторна ритмомелодика.

I фраза змушує нас вслухатися у тишу весняної ночі – вслухатися настільки, щоб висловити ледь чутний шелест липового листя.

А потім почуємо солов’їну музику.

Поет не характеризує її, він висловлює своє захоплення лише одним вигуком: «А солов’ї!» - але цього достатньо, щоб читач видобув зі своєї пам’яті спів солов’я і озвучив ним картину.

Робота з термінами

Асонанс – повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі, що надає віршованій мові благозвучності, підсилює її музичність

I рядок – и-е

II – і

III – а


Алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних звуків у віршовому рядку, фразі, строфі для підсилення звукової чи інтонаційної виразності та музичності

(ш,ч,с,ц – тихий шелест липи)

Аналіз поезії «Коли в твої очі дивлюся...» (інтимний мотив)

Тут образ коханої конкретизується в уяві юнака, й акцент падає на асоціативні зв’язки з явищами природи.

Віршовий розмір – тристопний амфібрахій.

Запитання:



  • Змалюйте портрет дівчини, ліричної героїні, і розкрийте її духовний світ.

  • Якими художніми прийомами передані її зовнішня краса і духовна убогість?

  • Чи є тут гармонія душі і тіла?

  • Які думки викликала у вас ця поезія?

Аналіз вірша «Я сказав тобі лиш слово» (чит.поезії)

Віршовий розмір – чотиристопний хорей.

1. Які звукові й живописні образи постають із прочитаних поезій?

2. Яка музика вчувається вам?

3. Які кольори бачаться?

4. Який образний вислів ви вважаєте найяскравішим?

5. Яке порівняння вразило вас своєю несподіваністю (точність,незвичністю)?

6. Передайте настрій, створений найцікавішим ,на вашу думку, поетичним образом).

Аналіз поезії «Арфами, арфами...» (1914р.)


  1. Виразне читання вірша

  2. Бесіда

Ця поезія є гімном Весні – щасливій порі року, коли у природі відновлюється життя , і вона набирається нової сили.

Твір сповнений радісного вітання життя, в ньому повною мірою виявляється вітаїзм (твір, у якому панують життєствердні, оптимістичні настрої (лат. – життя)

Зорова картина весни

Кожна строфа складається з 2-х частин.

I – оновлюється, II – повторюється з досить складними варіаціями, - такий повтор подібний до пісенного приспіву.

Якщо уважно простежити за першими частинами кожної строфи, то дійдемо висновку, що вони подають нам зорову панораму весняної природи.

У I строфі – долина – гаї, немов арфи, озиваються на легкий повів вітру.

II строфа – погляд у блакитний небесний простір, що сповнений ніжнотонними хмарками.

III строфа – на землі, серед весняних струмків. Він оповитий золотим, з переливами, співом жайворонка.

↓↓

Широкий пейзажний простір.



Звукова картина весни

Вірш «Арфами, арфами...» нагадує нам, що його автор був професійним диригентом.

У ритмомелодійному плані поезія нагадує звучання хору або ж оркестру.

Сучасний дослідник Г.Клочек писав: «Арфами...» - ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням. А потім швидкий темп:

Золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними...

Заклик поетів-символістів: «Музика – понад усе» ( через засоби ритмомелодики, асонанси та алітерацію)

Звучить оптимістичний пафос радості зустрічі з весною!

Творча робота

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем :



  1. «Мої поетичні відкриття під час вивчення поезій П.Тичини»

  2. «Яке враження на мене справила рання творчість Павла Тичини»

  3. «Мої роздуми над збіркою (інтимною лірикою) Павла Тичини «Сонячні кларнети»

Урок 2

Тема. П.Г.Тичина. Скорботна нота «Сонячних кларнетів». Осмислення української революції. «Скорбна мати» - розповідь про Матір – Україну в тяжкі часи, біль і тривога за її майбутнє

Мета:проаналізувати разом з учнями поезії, що відтворюють події революції і громадянської війни; показати, що поет постає в них філософом, який глибоко усвідомлює гірку реальність кривавої епохи 1917 – 1924 рр.; розвивати вміння аналізувати поезію ; виховувати в учнів патріотичні почуття .

Обладнання: тексти поезій П.Г.Тичини «Сонячні кларнети».

Хід уроку

I.Організаційний момент.

II.Перевірка д/з.

Бесіда


1.Розкажіть про творчість Павла Тичини.

2.Чому поезії «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Арфами…» відносимо до світлої ноти «Сонячних кларнетів».

3.Які звукові та живописні образи постають із творів «Арфами…», «Я сказав тобі лиш слово».

4.Розкажіть про поему «Золотий гомін».

III.Оголошення теми, мети уроку.

IV.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Порівняйте поезії П.Тичини

1.Звучать два різні за своїм настроєм вірші, що увійшли до збірки «Сонячні кларнети» : «Гаї шумлять» та «На стрімчастих скелях».



  • Якими почуттями і настроями сповнені ці дві поезії?

«Гаї шумлять»


Радість буття, подив




«Чого душі моїй так весело?»


«На стрімчастих скелях»




Піднесення,але трагічне, тривожне




Насторожує «Враз вниз впали краплі крові»




Остання картина - молитва



Бесіда

В: - Як несподівано змінюються інтонації, кольори збірки – від світло – золотих до криваво – темних.

Поетичні контрасти вражають.

- Що ж сталося з поетом – оптимістом, співцем природи й гармонії?

- Чому він поєднує такі контрастні світи?

«Сонячні кларнети - це переважно книга передчуття сподіваного щастя, яке так і не справдилося, - лірика 1917 року і перед нею», - пояснює це явище Стус.

Надію поета на українську революцію, що мала принести волю, установити справедливість, зробити світ кращим, гармонійним, було потоплено в крові й горі. Це знайшло осмислення в поетовій душі. Так народилася Скорбна нота «Сонячних кларнетів». Поет приймав революцію, що несла надії Україні, але його вразлива душа не переносила її жахів.

Біль, відчай звучать у віршах: «По хліб ішла дитина», «Одчиняйте двері», «Чистила мати картоплю…» (прочит.їх)

У циклі «Скорбна мати» «миттєвий спалах радості, спалах революційного піднесення в Україні змінюється довгим розпачем од її жорстокого задушення»(В.Стус).

Історична основа циклу

(повідомлення учня «Література – підручник життя)

Образ Божої Матері

(повідомлення учня )

Доповнення вчителя

Тетраптих «Скорбна мати» (1918р.) присвячений пам `яті матері поета, якої не стало у 1915р., цикл водночас набрав широкого символічного узагальнення. Образ покійної

матері Марії переростає в образ Скорбної матері, в якому узагальнено і долю Божої Матері, й страждання України.

Виразне читання тетраптиху

Бесіда


  1. «Скорбна мати» - чия це мати? Чому скорбота в її очах?

  2. Чому поет стверджує : «людське серце до краю обідніло?(бо сіються кров, сльози, смерть. В серцях запанувала зневіра, там – моральна пустка, злочин – звичайна річ, втрачається відчуття цінності людського життя)

  • Чому страшно?

  1. Як ви розумієте вислів про те, що на Вкраїні в кожній хаті можна побачити розп`яту тінь Христа? (Відчай, сум переслідують людей; горе, холод, похорони, невпевненість у завтрашньому дні – в кожній хаті. Розіп`яті правда, віра, потоптані любов і милосердя).

  2. Що означає для України звістка «Христос воскрес»? (оживає свобода, надія на духовне й національне визволення)

  • Яка роль риторичних питань:

«Христос воскрес? За що тебе розп`ято? За що тебе убито?»

5.Чому ж поета – оптиміста раптом проймає чорний песимізм : «Не буть ніколи раю у цім кривавім краю»? (Не можна будувати щастя на горі, розбраті. «Із крові… юрбою» зростають тільки квіти звіробою).

6. Що означають пророчі слова Божої Матері? ( «Не буть ніколи раю у цім крвавім краю»).

    1. Які думки і почуття вкладені у слова ліричного героя? :

У цій країні вмерти? –

Де він родився вдруге, -

Яку любив до смерті?

(Це риторичне питання. Не вмерти країні, де живе дух самого Христа – у народних традиціях, у слові, пісні, у молитві, де люди такі добрі й працьовиті!

Не вмерти країні, яка так довго боролася за волю і плекала надію на щастя. Все це вчувається у трагічному голосі Божої Матері, що мучиться, як кожна смертна мати на цій сплюндрованій землі.)

Робота в групах - Що ж об`єднує вірші у циклі?



  1. образ скорбної матері (Марія Степанівна, Божа Матір, Мати – Україна);

  2. риторичне запитання «Чи зуміє Україна відродитися?»;

  3. художні засоби, яких небагато – це своєрідна оголена поезія, як правда;

  4. рефрен «Проходила по полю…» (рефрен – повторення одного рядка)

(динамічна картина страждань рідної землі)

  1. інтонація (розпач чи іронія)

Це поема – реквієм – особливий за змістом і формою філософський твір, у якому поєднане індивідуальне з загальнонародним, широкий філософський розмах думки з конкретними описами.

Визначте ідею вірша.

Віршовий розмір (катрен, тристопний ямб)

U─│UU│U─│U

U─│UU│U─│U

U─│UU│U─│U

U─│UU│U─│U

Хвилина самозаглиблення

Доведіть, що драма «Скорбна мати» - апофеоз скорботи і реквієм над тисячами невинних жертв революції.( Апофеоз – святкова, урочиста, заключна масова сцена, в якій прославляються народ, герой або визначна подія).




Каталог: doc -> files -> news
news -> Урок позакласного читання в 2 класі за повістю-казкою В. Нестайка
news -> Дубовенко Ірина Володимирівна, Скремінська Світлана Миколаївна, класні керівники днз «Житомирське вище професійне технологічне училище»
news -> Я це хтось інший…
news -> Памятка для кожного учня (додаток ); листок з початками речень для гри «Продовж речення»(додаток 4); листки для роботи в парах (додаток 5); листочки з словами для складання розповіді (додаток 6), читанка клас, ІІ частина
news -> Світова література клас Усього – 0 годин; розвиток мовлення – години; позакласне читання – години; контрольних робіт – годин
news -> Тема: олександр олесь. Поезії з книги «Княжа Україна»
news -> Тема. Тема спадкоємності поколінь, вірності волелюбним традиціям народу, збереження світлої пам’яті про захисників І борців за волю рідної землі. Г. Могильницька «Цвіт неспалимий»
news -> «Семінар читачів» (знайомство з творчістю Олександра Олеся)
news -> Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок української літератури (11 клас) iconУрок з української літератури, 11 клас
Підготувала: Суховерська О. М учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, старший учитель
Урок української літератури (11 клас) iconУрок № української літератури 8 клас

Урок української літератури (11 клас) iconУрок української літератури 9 клас Тема. Григорій Квітка-Основ'яненко батько української прози
Тема. Григорій Квітка-Основ'яненко — батько української прози. "Маруся" — сентиментально-реалістична повість, перший прозовий твір...
Урок української літератури (11 клас) iconУрок української літератури 9 клас Виконала: Білоус І. І., вчитель української мови
Мета: допомогти учням глибше осмислити ідейно-художній зміст творів поетів-романтиків; надати предметні компетентності, сформувати...
Урок української літератури (11 клас) iconУрок української літератури 11 клас Учитель І категорії
Тема. Українська література за межами України. Література в Західній Україні
Урок української літератури (11 клас) iconУрок української літератури і англійської мови (8 клас) «Поет трагічної долі»
Розробка інтегрованого уроку української літератури І англійської мови у 8 класі «Поет трагічної долі»
Урок української літератури (11 клас) iconУрок української літератури і англійської мови (8 клас)
Обладнання: портрет Л. Українки, ілюстрації до творів, тзн, роздатковий матеріал, виставка літературних творів
Урок української літератури (11 клас) iconУрок № української літератури 11 клас 20. 01. 14, 23. 01. 14
Тема І. Багряний Основні віхи життя й творчості митця. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби...
Урок української літератури (11 клас) iconУрок української літератури 11 клас
Тема: Ліна Костенко. Життєвий І творчий шлях поетеси. «Пастораль ХХ сторіччя», оригінальність жанру. «Українське альфреско». Українські...
Урок української літератури (11 клас) iconУрок української літератури в 9 класі
Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка