Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання



Скачати 140.45 Kb.
Дата конвертації12.07.2017
Розмір140.45 Kb.
ТипУрок

Тема. С.Васильченко «Широкий шлях»

Мета: ознайомити учнів з фрагментами із біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», розглянути дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, навички виразного читання, вміння опрацьовувати тексти біографічних творів; виховувати шанобливе ставлення до життя та творчості Т.Г.Шевченка.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: мультимедійна презентація, портрет Т. Г. Шевченка, рушники, українські народні костюми, репродукції картин Т.Г. Шевченка, фонограма пісні «Зацвіла у лузі червона калина…».
Епіграф до уроку: Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…

С.Васильченко
Хід уроку

І Організаційний момент.

Вчитель

Пролунав уже дзвінок, починається урок.

Він незвичний і цікавий, до нас гості завітали.

Повернемось обличчям до гостей

І лагідно промовим: «Добрий день».

Роботи у нас багато і тому пропоную:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитись, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.



ІІ Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. Мабуть, немає родини, в якій би не шанували поетичний спадок видатного сина українського народу, не ставилися з глибокою повагою до його життя і творчості.

Проблемне завдання

Як ви розумієте слова, записані на дошці (епіграф)?

Як у ранньому дитинстві формувався талант майбутнього письменника? Відповідь на це запитання сформулюємо наприкінці уроку.

Літературний диктант «Закінчити речення», підготовлений учнями на минулому уроці.

- Тарас Шевченко народився у ….

- Батьки Шевченка були…

- Сестру Тараса звали…

- У Вільно Тарас навчався…

- З кріпацтва Шевченка було звільнено у…

- Книга Тараса Шевченка, у якій було зібрано поетичні твори, називалася…

- 10 років Кобзар перебував…

- Поховано Великого Кобзаря українського народу…

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Вчитель. Сьогодні ми поглибимо наші знання про Україну часів Т.Г.Шевченка, продовжимо знайомство з дитячими роками великого поета. Багато нового і цікавого дізнаємося про життя Тараса Шевченка з біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях».

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Словникова робота.

Пояснити значення слів, записаних на дошці: кріпак, кріпацтво, кобзар, «Кобзар», пророк.



2. Робота з підручником.

Учні мовчки читають текст статті «Тарас Шевченко» і самостійно складають запитання за прочитаним (робота в парах).



3. Усні відповіді на запитання. Вправа «Ланцюжок»

Опрацювання твору С.Васильченка «У бур´янах»

Виразне читання початку твору вчителем

- Яке враження справив на вас уривок?

Словникова робота

Панщина – обов’язкова праця на панів за часів кріпацтва

Свавілля – уседозволеність, безкарність панів.

Рута – чар-зілля, трава.

Аналіз змісту зачину до повісті

Бесіда

Який жанр літератури нагадує початок твору? (Легенда, казка)

Як ви вважаєте, чому С.Васильченко починає свою повість як легенду, казку? (Тарас Шевченко – легендарна постать)

Що легендарного в житті поета? І чому це не легенда, а повість? (Бо «діялось перед нашими очима», тому що життя реальне, справжнє).

Повість – це великий прозовий розповідний твір. То ж проаналізуємо казковий початок повісті.

Читає учень: «За широкими морями, за лісами дрімучими щ й за горами кам’яними в не нашій далекій стороні був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, зневолений двома неволями. Одна неволя панська, друга – царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було зав´язано, говорити – заказано, ходили німі…».

За допомогою яких художніх означень відображено казковий край, який колись був? (веселий край, розкішний, багатий)

А тепер? ( заворожений злими людьми, зневолений двома неволями).

Як ви розумієте останнє речення: «Світ їм було зав´язано, говорити – заказано, ходили німі…»? (Безправні раби-кріпаки, позбавлені рідної української мови - «говорити – заказано, ходили німі…»)

На якому прийомі побудований опис України? (на протиставленні, антонімах, на нагромадження синонімів).

Знайдіть у тексті ці слова і поясніть їх значення в тексті (музика смутку і жалю, Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня... )



Вчитель. Ось так образно, сильно й страшно показує С.Васильченко Україну часів народження свого генія – Тараса Шевченка, так в образній формі творить Україну такою, якою він її уявляв у час народження генія України, такою вона була й у період написання повісті «Широкий шлях» : прекрасною і водночас нещасною, бо була в ярмі кріпацтва.

Не на шовкових пелюшках,

Не у величному палаці —

В хатині бідній він родився

Серед неволі, тьми і праці.

Нещасна мати сповила

Його малого й зажурилась...

І цілу ніченьку вона

За сина-кріпака молилась.

І бог почув молитву ту,

І в руки хлопцеві вручив

Співецьку чародійну ліру.

Благословенна та година,

Як народила мати сина

І назвала його Тарасом.

Вчитель. Що воно означає — це ім'я — Тарас? Етимологія підказує...

Індивідуальне завдання учням Ім'я Тарас прийшло до нас з грецької мови, в якій слово «тарактіос» означає бунтівливий, бунтівник.

Вчитель. Славетне ім'я Тарас! Його обезсмертив наш геній — Тарас Шевченко.

Читання в особах першої частини твору

Вчитель. З якою інтонацією необхідно читати перший абзац про день, рік, місце народження великого співця України? (Не поспішаючи, піднесено, схвильовано, велично)

Словникова робота (записано на дошці)

Десятник – людина, яка служить у пана та зганяє кріпаків на панщину.

Породілля – жінка, яка народила дитину.

Талан – доля людини.

Талант – обдарування, здібності людини

Аналіз змісту. Бесіда:

Які думки виникли у вас під час читання?

Хто був свідком народження Тараса? (Сестра Катерина).

Як ви розумієте слова «народиласьнова панові кріпацька душа»?

Як ви ставитесь до того факту, що в день народження сина батька женуть на панщину? Як ця сцена характеризує тодішній устрій життя селян?

Чому баба- повитуха не захотіла загадати долю народженому?

Що вона побачила, заглянувши знадвору у вікно?

Виразне читання ІІ частини твору учнями «ланцюжком»:

Словникова робота проводиться в процесі читання (на берегах підручника подано пояснення незрозумілих слів).

Бесіда за прочитаним:

Хто доглядав маленького Тарасика в дитинстві? Чому цього не могли робити батьки?



Прочитайте, як сестра Катерина доглядала за малим Тарасом(с.199 – 200).

Чому вона не завжди була уважною з молодшим братиком? А чи можна її в цьому звинувачувати?

Що сказано автором порівнянням «зв’язана з малим Тарасом, як ланцюгами»?

Опишіть стан Тараса, залишеного на самоті.

Яку роль відіграє порівняння «як одірваний листочок»?

Як поводила себе Катря, коли згадала про Тараса?

До якого епізоду з оповідання «У бур´янах» , на вашу думку, підходить репродукція картини Ф.Краицького «Селянська дівчина біля тину»? Розгляд ілюстрації до твору(с.199)



Вчитель.«Минає рік, і два, і п'ять років... Росте Тарас Шевченко. Тільки зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Батьки – на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш – скрізь тобі шляхи одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу... А бур'яни несходимі! Залізе – до вечора не вибереться... І мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається. Вийде із бур'янів на поле, як Кармелюк із лісу, дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми червоними полами. І здається малому, що там – край світу. Там сонце спати лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту...»

Який вплив на розвиток мистецьких здібностей та творчої уяви маленького Тараса мала його пристрасть до мандрівок – «дитячого бурлакування»?

Показ інсценівки, підготовленої учнями вдома

І учень. « Раз було так.

…Сад темний, густий, бур'янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі. Чуби в усіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, – сині. Тільки мати чорнява, з карими очима. Невесела вечеря – морений батько свариться, мати, заклопотана, зажурена, марна, їсть, як не їсть. Дочка Катерина стоїть, спиною спершись на яблуню, задумана, заплакана, ложки в руки не брала. Заходить звичаєм погомоніти перед сном сусід і дивується:

– Це тільки вечеряєте? Що так пізно?

– Та нам це такий оце клопіт, що й вечеря не в вечерю; хлопець десь дівся, –мати розповідає. – Зранку як пішло, то оце і досі немає: бігали і до ставка, і до греблі, всі бур'яни обшукали – як упав у воду.

– Догляділи! – сердито буркнув батько. Катерина враз опустила униз сині винуваті очі.

Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито:

– А ось і наш волоцюга!

Всі повернулись в один бік. За перелазом біліла сорочка і блищали сині Тарасові очі. Без шапки, босий. Лице взялось смагою – темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон. Стоїть, не наважується йти до гурту. Хмарні обличчя в усіх одразу просяяли».

– Де це ти був? Де тебе носило і досі? Де ти волочився? Стоїть, мовчить. Оглядає свою хату – не впізнає, ніби після довгої кругосвітньої мандрівки.

– Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш? – почав суворо батько. Хлопець промовив стиха:

– Був у полі та заблудив.

– Бачили таке? 

– Хто ж тебе привів додому?

– Чумаки!

– Хто?

Всі стовпились коло хлопця. Хлопець розповів: “Стрінувся з чумаками, питають: "Куди ідеш? Мандруєш?" А я кажу – в Кирилівку! А вони й кажуть: "Це ти ідеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай, каже, з нами, ми довеземо". Та й посадив мене на віз. І дав мені батіг волів поганяти..."

– Бачили такого! Чумакувати надумав уже».

– Як мотає! Наче три дні не їв.

Розмова між дорослими пожвавішала. По вечері мати послала дітям на горбку коло сіней. Полягали. Тарас в середину, з одного боку Катря, з другого – Микита. Мати сіла коло їх. Сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови. Тарас тим часом почав розповідати тихим таємничим голосом. Брат і сестра аж голови попідіймали. Крадькома прислухається мати. Далі, сміючись, до чоловіків:

– Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує: старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. Розповіда, ніби справді сам теє бачив. Ой Тарасе, що з тебе буде?

– Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…

Учень. «І знову минає рік...

Не любив хлопець сидіти в темній хаті, не любив сумних розмов про злидні, про горе. Все, було, тікає з хати до сонця, на просторе. Одначе минути того не можна. Зберуться часом куткові молодиці та баби, посідають на призьбі, почнуть гомоніти. Сяде тута ж, коло матері, бігаючи натомившись, хлопчик, притулиться, слухає. Чого-чого тільки він не наслухається - все про тих же панів та їх економів: і як людей били – кого різками, кого канчуками, і як продавали людей, за собак міняли, засилали в Сибір, в москалі голили. А як почнуть про тяжку роботу, про неволю, про злидні... Ясний надворі день. Ясно сонце світить, небо безкрайнє та синє, кує зозуля в лузі, а як усього того наслухається, – то й день йому стемніє, отьмариться сонце, і дерево зажуриться – осмутніє...»

Учень. «А святами – до діда… У старого Івана Шевченка, Тарасового діда, святами завжди повно людей у хаті: дід Іван грамотний, і в нього є велика книжка про святих мучеників. Дід Іван надіває олив'яні окуляри і починає повагом вичитувати про великі муки святої Варвари. Хто з бабів слухає, хто куняє, чоловіки дмуть люльки…

– Діду Іване, а розкажіть про Коліївщину!

– Еге, про Залізняка та Гонту!

– Про гайдамаків, ви ж, кажуть, теж були в гайдамаках.

Дід замріяно:

– Еге ж! Гайдамаки! То були люди! – одсунувся далі од книжки, тряхнув чубом…

І святе письмо лежить забуте, дід починає розповідати про ті часи, коли гайдамаки панів різали та палили, як ножі святили, як вирізували Умань. Слухали сусіди, німіли од жаху, чуб здіймався вгору.

А то чиї там оченята горять у кутку на припічку, як іскри? І не дише.

– Тарасику, і ти тута? Іди, сину, надвір гуляти, чого ти між старих затесався? Тобі ще рано таке слухати.

Тарас крутить головою:

-- Не хочу!

Дід:

– Хай слухає, виросте – своїм розкаже дітям та онукам.

І не виходить до самого вечора. А вночі не спить, ворочається. Мати:

– Чого не спиш, Тарасе?

-- Мамо, гляньте: ніби щось горить у панських будинках? 

Мати злякано до вікна:

-- Де? Вигадуєш, нічого там не горить. То місяць... що це тобі в голову зайшло? Спи!

Перегодя знову:

– Мамо, а де тепер живуть гайдамаки?

-- Які там гайдамаки? Наслухався, що старі говорять, а тоді щось йому увижається, не спить! Це, мабуть, ходив сьогодні до діда? Еге ж – ходив?

-- До діда...

-- Я ж так і знала. То ж дід теє розказує, що давно колись було, не тепер. Тепер гайдамаків уже немає. Половили та повбивали. Спи.

А на ранок в хлопця з насоняшничини рушниця за плечима, в руках загнута з лозини шабля. Ходить у бур'яні, рубає панам мечем голови з плечей. Підійде до коров'яка: "Ти пан Дашкевич?", – "Я! Прости! Не буду!" Летить голова з пліч. До другого: "Ти пан Висоцький?.." – летить голова. Стоїть будяк, чорний, аж світ отьмарює. "А це буде їх цар". До нього: "Проси! Не хочеш?" – і царева злетіла з пліч голова, як галка. Біжить Оксана, умита, чепурненька.

-- Тарасе, що, ти робиш?

-- Який я Тарас? Я – гайдамака!

-- Що ж ти тут робиш?

-- Не заважай! Бач – панам голови рубаю.

-- І я! І я!

-- Ну, добре, хай і ти будеш гайдамачка. На рушницю, стріляй. – Бере, цілиться в будяк.

-- Бу-бух!

-- Трах! Бах! Рубай! Бий!

В бур'яні закипіла війна – тихий відгук далекої гайдамаччини».

«Довідкове бюро». Попередньо підготовлені учні дають довідку про гайдамаччину, Коліївщину, Залізняка, Гонту; повідомляють, що Т. Г. Шевченко гайдамакам присвятив поему «Гайдамаки».

Обговорення

Від чого «день йому стемніє, отьмариться сонце, і дерево зажуриться – осмутніє...»? Що так сильно засмучувало хлопчика? (Розповіді дорослих про «тяжку роботу, про неволю, про злидні...»)

Чи можна сказати, що з дитинства Тарас мав вразливу душу, яка болем відгукувалася на людські страждання?

Чому Тарас любив бувати у свого діда Івана? Зачитайте, як він слухав розповіді старого про гайдамаків? («А то чиї там оченята горять у кутку на припічку, як іскри? І не дише»). Про що свідчить така реакція хлопчика на розповідь діда?

Чому хлопчик не міг спати після розповідей діда? (Він думав про гайдамаків, уявляв їх. Йому здавалося «ніби щось горить у панських будинках»)

Хто хоче зобразити пантомімою, як маленький Тарас грав у «Гайдамаки»?

Як ви гадаєте, чи поширена була ця гра серед дітей села? Чому Тарас з таким захопленням грав роль гайдамаки?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота з епіграфом

«Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…» Як ви гадаєте, чому сусіди виділяли Тараса з-поміж інших дітей і пророкували йому особливу долю?

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання

Рефлексія

Чи сподобався вам наш урок? Чим особливим запам’ятається вам наш урок?

Що ви розкажете про наш урок своїм батькам, друзям?

(Учні самостійно аналізують роботу на уроці, після чого учитель дає загальну характеристику роботи класу в цілому та окремих учнів зокрема).

VІІ. Домашнє завдання.

Прочитати ІІІ розділ повісті, переказувати близько до тексту; намалювати ілюстрації до твору С.Васильченка.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconУрок вивчення нового матеріалу

Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconУрок вивчення нового матеріалу

Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconУрок вивчення нового матеріалу ( урок-дослідження )

Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconУрок пояснення нового матеріалу
Обладнання: набір карток із завданнями, проектор, мультимедійна дошка, презентація до уроку, ппз «Математика 6 клас»
Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconУрок вивчення нового матеріалу. Хід уроку І. Організаційний момент
Мета: розповісти учням про самобутність японської культури та літератури; познайоми
Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconУрок узагальнення І систематизації знань
Елементи одного типу зустрічаються в іншому. Наприклад, повноцінного вивчення нового матеріалу не може бути без повторення раніше...
Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconУрок подачі нового матеріалу. Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійна дошка, комп’ютер, музичні записи, мультимедійна презентація, твір Остапа Вишні «Моя автобіографія»

Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconУрок зі світової літератури 5 клас Тема: О. С. Пушкін. Вступ до поеми «Руслан І Людмила». Уславлення народної казки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Розвивати навички виразного читання, порівняльного аналізу перекладу І оригіналу
Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconОлександр Довженко. Огляд життя І творчості письменника. Олександр Довженко – кінематографіст. Кіностудія імені О. Довженка Тип уроку
Тип уроку: урок-вивчення нового матеріалу з елементами повторення основних віх літературного процесу ХХ століття
Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання iconСучасна дитяча література. Туве Янсон. Житя І творчість. Країна Мумі-тролів. «Капелюх чарівника» Мета уроку
Теорія літератури: персонаж, літературний герой, біографія. Обладнання: ілюстрації до сучасних дитячих творів, фрагменти з мультфільмів,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка