Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця



Скачати 137.62 Kb.
Дата конвертації09.03.2018
Розмір137.62 Kb.
ТипУрок

Упродовж останніх п’яти років я працювала над проблемою: «Інноваційні технології – ефективний засіб формування читацької компетентності учня на уроках світової літератури».

Актуальність проблеми полягає в тому, що використання інноваційних технологій дає можливість розвивати життєво важливі компетенції особистості, які допомагають їй ефективно діяти в складних соціальних умовах, критично мислити, проявляти ініціативу, бути відповідальною, синтезувати знання з різних галузей наук та видів мистецтва на підставі інтегрованих понять.

Перед собою ставлю таку мету: формувати читача, здатного отримувати насолоду від спілкування з твором письменника чи поета, навчити особистість орієнтуватися в пропозиціях на ринку літератури, давати аргументовано власну оцінку прочитаному та побаченому, творчо вирішувати проблеми, знаходити, аналізувати інформацію.

Цю проблему всебічно проаналізовано у роботах таких науковців: Н.Бібік, Л.Ващенко, В.Маслової, О.Овчарук, І.Родигіної, О.Савченка, Т.Сорочан, С.Сафарян, Л.Сохань, А.Хуторського, Б.Ельконіна. Г.Скоробагатової, О.Ніколенко, К.Таранік-Ткачук та інших.

Працюючи над даною проблемою, створила модель власної системи роботи: постановка проблеми організація діалогу учень – учитель - учень пошук шляхів вирішення проблеми.

Завдання, які ставлю при розгляді проблеми:



  1. Створення сприятливого навчального середовища.

  2. Мотивація саморозвитку школяра (викликати інтерес, допитливість, встановлення активного партнерства та елементу змагання).

  3. Організація роботи учнів з текстом, з використанням різних форм та методів роботи.

  4. Об’єктивне та ефективне оцінювання роботи учнів.

  5. Визначення результативності заняття.

Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця (самостійна робота) учнів – основний фактор моделювання уроку: орієнтую учнів не тільки на інформацію, а й на процес діяльності (який має системний та поетапний характер). Практикую нові форми проведення занять, адже уроки діалогу, співтворчості та особистісного саморозвитку відповідають потребам учнів, виступають основою набуття ними необхідних компетентностей. Поєдную принципи науковості, системності, послідовності засвоєння знань, діяльності з одночасними впливом на емоційність, зір та слух учнів.

Як же домогтися того, щоб шкільний аналіз твору став процесом зацікавленого вмотивованого пошуку? Як домогтися того, щоб читацькі вміння учнів стали «водночас засобом не лише успішного вивчення ними художнього твору, а й особистісного їхнього розвитку»?

Ефективним засобом реалізації цього завдання є інноваційні технології, які пробуджують потяг до самовизначення, самоусвідомлення, дають змогу зазирнути в себе і водночас спрямовані на розвиток здатності учнів до спільної діяльності. К.Баханов зазначає: «Інноваційне навчання – альтернатива традиційному навчанню, воно являє собою систему, в якій навчальний процес є цілісною взаємодією двох рівноправних її учасників – учня та вчителя; основна мета – розвиток особистості та різноманітних форм мислення кожного учня…». Про переосмислення ролі учня та вчителя у навчальному процесі говорить і О.Пометун: «Учитель не може зробити розумову працю за учнів, оскільки тільки вони здатні поєднати те, що чують і бачать, у значуще ціле. Без можливості обговорювати, ставити питання, опрацьовувати і навіть навчати іншого реальне засвоєння не відбувається».

Таким чином, головним своїм завданням вбачаю формування уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором міг би розкодувати його текст, максимально наблизитись до авторського задуму. Не відмовляючись від традиційних методів навчання, для реалізації поставленої мети використовую інноваційні технології, зокрема інтерактивні (діалогові) та пошукову діяльність, практично на всіх етапах роботи з літературними твором. Намагаюся так формувати завдання, щоб вибудовувався ланцюжок від «цікаво» до «можу» і «це потрібно мені особисто».

Мені імпонує думка сучасної дослідниці А.Мартинець, яка класичну модель уроку М.Махмутова та Ю.Бабанського, що передбачає три етапи, пов’язала з моделлю уроку за технологією «Читання та письма з розвитку критичного мислення». В своїй роботі я теж обираю його трикомпонентну модель. Ці компоненти такі:


  1. Активізація (очікування, окреслення мети);

  2. Усвідомлення (змістово-пошукова діяльність, адаптивно-перетворювальна діяльність);

  3. Рефлексія (системно-узагальнююча діяльність).

На етапі активізації значну увагу приділяю мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню зацікавленість і спонукати до пошуку, адже «…важливими є методи навчання. Але не менш важливим є і сам учень як особистість, його потреби, особливості, внутрішні психологічні стани». Про це ж говорить і О.Пометун, коли порівнює мозок людини з комп’ютером, вважаючи, що і той, і той слід «ввімкнути». Цьому сприяють такі форми роботи:

  • ігрові прийоми (наприклад, перепусткою на урок є слово-код: пропонується назвати імена героїв грецьких міфів, якщо про них говорили на попередньому уроці, або перелічити цінності, які Скрудж вважав головними у житті. Якщо є діти, котрі не можуть швидко зорієнтуватися, у класі знаходиться безліч бажаючих назвати слово-перепустку для них, що формує почуття взаємодопомоги);

  • прийоми «гронування», «вільне письмо»;

  • проблемні запитання;

  • пошук ключових слів у формулюванні теми;

  • прийом відновлення порушеної послідовності (для перевірки знання учнями структури тексту художнього твору, а також фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя);

  • літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на уміння логічно мислити);

  • розгадування кросвордів;

  • відповіді на запитання вікторини;

  • евристичні бесіди.

На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку.

Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи: у молодшому підлітковому віці це читання і переказ, проте і тут процес можна пожвавити, використовуючи:



  • переказ ланцюжком;

  • читання у ролях;

  • формулювання запитань літературному герою (письменнику);

  • переказ від імені… (скажімо, від імені кухлика, який стояв на поличці у вітальні Кречитів: що він бачив, про що здогадується тощо);

  • читання з передбаченням (головне – щоб текст був незнайомим);

  • поділ на пари, особливо ефективний у процесі опрацювання теоритико-літературних понять (гра «в учителя» сприяє кращому засвоєнню матеріалу);

  • поділ на пари/групи під час заповнення порівняльних таблиць (аргументи «за» і «проти»), що формує уміння аргументовано (з опорою на текст) обстоювати свою думку, знову і знову шукати відповіді у тексті, робити його власним надбанням.

Старшим підліткам притаманне «…сприйняття… літературного твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом». Це час розвитку дитини, коли дуже важливо не підміняти аналіз твору «аналізом власних переживань». Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних запитаннях і шляхах їхніх вирішень. Із цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:

  • «мозковий штурм»;

  • «дерево рішень» (порушення проблеми й обговорення варіантів рішень, з’ясування можливих позитивних і негативних наслідків);

  • розігрування ситуації за ролями;

  • «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших думок щодо порушеної проблеми, обстоювання або зміна позиції після обговорення).

У період ранньої юності спостерігається дистанційований тип сприйняття, коли учень уже розрізняє власну моральну площину поведінки і певну умовність, створену уявою письменника. Щоб залучити його до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, допомогти зрозуміти причини і наслідки буття, необхідна поглиблена робота з різними видами контексту. Зростає значення пошукової діяльності. На думку О.Ісаєвої, метою цієї діяльності є «…розвинути певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, навчити самостійному дослідженню…». Тому до описаних вище видів роботи додають такі:

  • зіставлення аргументів (групи презентують дібрану інформацію про бачення проблеми з різних точок зору. Наприклад: Чичиков – «подлец и приобретатель» чи зразок у веденні бізнесу?);

  • зіставлення образів-типів (образ лихваря у Бальзака, Пушкіна, Мольєра, Карпенка-Карого);

  • порівняння твору за його екранізацією, постановкою на сцені;

  • зіставлення підрядника і кількох варіантів перекладу;

  • застосування учнями фонової інформації у процесі вивчення конкретної теми, мотивація її доцільності (наприклад, під час обговорення теорії Раскольникова варто згадати про ідеологічні пошуки 60-х років позаминулого століття: чому Разуміхін названий «дурачком»? У 1865 році була перекладена книга Наполеона ІІІ «Історія Юлія Цезаря». Який вплив вона справила на Ф.Достоєвського?).

Належним чином використовується на уроці і робота з підручником. Результати цієї роботи – опрацювання теоретико-літературних або літературно-критичних матеріалів – знаходять відображення у створенні схем або таблиць («Відмінність літературної казки від народної», графічне зображення Середньовіччя, «Реалізм і його принципи» тощо). Спостереження над текстом теж фіксуємо у таблицях: «Значення художньої деталі у творчості Чехова», «Том Сойєр у школі і вдома», «Подорожі у просторі і часі Ебінезера Скруджа». Особливістю таблиць-спостережень над текстом є наявність колонки «Моє сприйняття» або «Я б зробив…»: зазвичай, ця колонка заповнюється як домашнє завдання або творчі завдання мікрогрупам.

Працюючи над реалізацією науково-методичної проблеми, я виробила власний алгоритм підготовки до кожного уроку, який включає в себе такі етапи:



  • добір навчально-дидактичного забезпечення: епіграфи, ілюстрації, музичні, аудіо- чи відеозаписи, мультимедійні презентації, виставка літератури, підготовка завдань для індивідуальної, колективної, групової чи парної роботи (міні-підручники на кожну парту) тощо;

  • психолого-педагогічна підготовка учнів для подолання невпевненості і скутості, створення атмосфери довіри, природності, невимушеності, творчості (продумана мотивація, право вибору виду роботи, діяльності, групи, у якій учень буде працювати, панування правила: «Кожна думка має право на існування, кожен має право висловитися»). Таким чином вдається залучити до роботи усіх учнів класу, залежно від їх здібностей, бажань і підготовленості.

Починаючи вивчення творчості і біографії письменника, я найчастіше успішно використовую такі інтерактивні прийоми організації пізнавальної діяльності, як гра: «Піймай помилку», «Про що промовляють дати?», «Лови фразу». За допомогою цих прийомів вивчення іноді сухої та важкої інформації відбувається легко і невимушено.

При глибокому аналізі тексту оптимальною вважаю групову роботу, яка формує і розвиває не лише навчальні, але й соціальні, комунікативні компетентності учнів, що, безперечно, є життєво необхідними. Найбільш ефективними інтерактивними прийомами при організації групової роботи для мене є: «Мозковий штурм», «Обери позицію», «Один день з життя героя», «Коло думок», «Відкритий мікрофон», «Кущ асоціацій», «Джигсоу» та інші.

Розвитку дослідницько-пошукових вмінь учнів сприяють такі види роботи, що застосовую для підняття мотивації, пробудження їх мислення, творчої обдарованості:


  • складання бібліографії до теми (наприклад в 10-11 класах «Французька література ХІХ ст.», «Культура авангардизму та модернізму ХХ ст.»);

  • самостійний пошук матеріалу для розв’язання проблемних запитань (10 клас: - Які незвичайності мають герої роману Стендаля «Червоне і чорне»?; - Що таке «техніка перехідних персонажів» у «Людській комедії» Бальзака?; - Чому Свидригайлов і Лужин є «двійниками» Раскольникова?);

  • групова підготовка до розв’язання ключових питань твору (11 клас: - Які є образи-символи в оповіданні Купріна «Гранатовий браслет»?; - Чому Кафка зажив слави пророка ХХ століття?);

  • проектні роботи на задану тему, підготовка повідомлень проблемно-дискусійного та компаративного характеру;

  • домашні завдання творчого характеру з їх наступним захистом (10 клас – міні-твір «Як знищити все зло на землі?»; 6 клас – «Що в житті людини найцінніше?»; «Чи згодні ви, що Різдво – свято, що приносило і приносить добро?»);

  • колективне та індивідуальне складання таблиць, схем (11 клас – «Квітка авангардизму та модернізму»; «Зірки «срібної доби» ХХ ст.»; 10 клас – схема злету і падіння Жульєна Сореля; 6 клас – «Фантастичне і реальне в «Різдвяній пісні у прозі» Чарльза Діккенса») тощо.

Яскравим прикладом нетрадиційної, інтерактивної організації дослідницько-пошукової праці учнів є підготовка і проведення у 10 класах підсумкового уроку за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара» у вигляді симпозіуму. П’ять творчих груп презентували свої дослідження з питань: «Петербург Достоєвського», «Проблеми родини Раскольникових», «Росія у ХІХ ст.», «Теорія Раскольникова, її суть», «Шлях Раскольникова до каяття».

Намагаюся, щоб усі уроки були неповторними, цікавими, корисними учням. Тому й використовую найрізноманітніші форми їх проведення. У моєму методичному арсеналі: робота творчих груп над проблемними запитаннями, складання сценарію за твором – «Придумайте свій варіант закінчення твору», урок-суд, урок-конференція, урок-симпозіум, проектна робота, залік у вигляді роботи з контрольними запитаннями тощо.

Своєрідним творчим кредо вчителя в роботі з розкриття творчих здібностей учнів можна вважати слова С.І.Гончарова: «Для обдарованих дітей характерні висока активність розуму, підвищена схильність долі до розумової діяльності, інтерес до певного виду діяльності, елементи оригінальності в ній, потяг до творчості». Тому мої уроки сповна дозволяють проявитися цим властивостям дитячої обдарованості.

Я сприяю створенню атмосфери співпраці та відкритого діалогу на уроці. Так на уроці за повістю М.В.Гоголя «Тарас Бульба», нікого: ні учнів

7-В класу, ні присутніх колег, - не залишив байдужим. Уся структура уроку була направлена на розкриття головної теми: «Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака». При цьому сценарій уроку багато у чому складався за співучасті 7-класників. Крок за кроком: спочатку інсценізація початку повісті, потім – розкриття композиції повісті у цитатах, детальне обговорення ключових моментів, відображених у схемах (за допомогою мультимедійного супроводу уроку), перегляд фрагментів художнього фільму В.Бортка «Тарас Бульба», емоційне читання під музику з опери «Тарас Бульба», робота у групах над вирішенням проблемних запитань: - Які риси характеру Тараса Бульби викликають у мене повагу? – Які емоції викликає у мене остання мить Тараса?, - все підводить учнів до заключного акорду: дискусії, організованої за допомогою інтерактивного методичного прийому «Займи позицію». Учні серйозно, вдумливо, свідомо і емоційно аргументують власну точку зору на дуже непросте, проблемне запитання: «Тарас Бульба – втілення кращих рис запорожця чи вбивця власного сина?». Таким чином, протягом усього уроку учні не просто аналізували текст твору, вони ділилися думками, переживали, мислили, дискутували, сміялися і плакали, - а отже не були байдужими. Та навіть присутні вчителі вже на перерві продовжували обговорювати головне запитання уроку, тобто і їх «зачепило» - хіба це не є найвища оцінка ефективності уроку?

Ефективною формою комунікативних компетентностей учнів є інсценізація літературних текстів. Цей вид роботи сприяє розкриттю індивідуальності учня, збагачує його внутрішній емоційний досвід.

Так учні доволі часто переглядали інсценівки на уроках за темами: «Літературна казка», «Байки І.А.Крилова», М.Твен «Пригоди Тома Сойєра», «М.В.Гоголь «Тарас Бульба», «Г.Ібсен «Ляльковий дім».

Урок літератури – це синтез настрою душі, розуму і тексту. Це урок мистецтва слова, де формуються художні смаки юного покоління. Зважаючи на це, намагаюся навчити кожного учня не просто читати, а віднаходити ключ до розуміння художньої творчості взагалі. Без такого вміння випускникові школи не обійтися. Адже, за її порогом, на нього чекають «бойовики», сльозливі серіали, інші «шедеври» масової культури. І вчитель літератури має навчити своїх вихованців самостійно орієнтуватися у художніх фактах і явищах, зупиняти свою увагу на тих з них, які сприяють формуванню власної особистості.

У своїй педагогічній діяльності я постійно використовую такі методичні прийоми, які підтримують дух дослідництва, стимулюють уміння аналізувати, інтегрувати, синтезувати інформацію, здатність висовувати гіпотези, свіжі ідеї. Часом обговорення проблемного питання переростає у дискусію. І, вважаю, що саме тоді навчальний матеріал краще засвоюється, стає переконанням, спонукає висловити власну думку.

Урок літератури – це лише як маленька вершина великого айсберга, яка зветься «розумова праця учня». Основна робота відбувається тоді, коли учень залишається наодинці з книгою. І допомога моя треба саме тоді. Це і правильно підібрані до твору питання, і творчі домашні завдання, і читання твору не в хрестоматії, а вцілому.

Стараюсь, щоб уроки були цікавими, неординарними. Цьому допомагають такі форми роботи та види уроків:


  • робота творчих груп за проблемними запитаннями;

  • складання сценарію за твором;

  • семінарські заняття;

  • урок-суд;

  • урок-конференція;

  • урок-симпозіум;

  • урок-семінар;

  • ілюстрації до тексту;

  • проектна робота з використанням мультимедіа;

  • складання учнівських тестових робіт;

  • робота над контрольними запитаннями.

Головне, щоб всі форми допомагали учням вивчати твір, бачити в ньому витвір мистецтва, надбання культури народів світу, щоб учень отримав естетичне задоволення і став його поцінувачем.

Як класний керівник реалізую власну авторську виховну програму «Я – цінність». Мої вихованці – одні з найкращих класів гімназії і за рівнем учнівських досягнень, і за рівнем громадської активності. Залучаю до спільної справи батьків, які стали вірними друзями і союзниками класного керівника, співавторами творення дитячих характерів та помічниками у переобладнанні кабінету світової літератури, який став, завдяки цим спільним зусиллям, одним з кращих кабінетів гімназії.

Я класний керівник 7-А класу з поглибленим вивченням англійської мови, де кожна дитина – особистість. Працюю за своєю виховною програмою, яку так і назвала «Я – цінність». Це система родинної педагогіки, яка спрямована на те, щоб учень по закінченню гімназії став висококультурною, високоморальною особистістю, наділеною рисами патріотизму, правової культури, національної свідомості.

Намагаюсь тримати тісний зв’язок з родинами, залучаю батьків до розв’язання всіх класних і шкільних проблем.

Докази цьому – родинні свята, походи стежинами партизанської слави, відвідування Гладківського лісу із запашною юшкою та шашликами, зустріч батьків і дітей із людьми різних професій, туристичні поїздки Україною (відвідування музеїв, театрів м.Херсона, Миколаєва, Севастополя, Бахчисараю).

Вдало співпрацюю з районною дитячою бібліотекою. У травні 2010р. цікаво, чуттєво пройшов бібліоспаринг обласного значення на базі мого класу «День матері», на якому 24 мами (100% мам усього класу) отримали від своїх синів та доньок освідчення в любові, на якому Божу Матір молили про здоров’я для кожної мами, а запалені свічечки були як свідоцтво полум’яних сердець, щирих почуттів.

Пишаюсь класною світлицею. По-перше, гарний естетичний вигляд (дякую батькам дітей, які навчаються у кабінеті); по-друге, до кожної теми зроблено папки з портретами письменників та поетів, з біографічним матеріалом, тестами, іграми, ілюстраціями, малюнками дітей, проектними роботами. Постійно працюю над збором дисків з навчальним матеріалом. Уже зібрано 17 дисків до 17 тем 5-11 класів. Зробила підбір художньої літератури відповідно до програми зі світової літератури.

На курсах при РІПО у вересні 2014р. захистила курсову роботу за темою «Компаративний аналіз на уроках світової літератури (на прикладі образу Скупого)».

І наостанок:

Життя моє – усе як на долоні,

По краплі серце іншим віддаю,

Хоч втома вчора нелюдська була,

Сьогодні ось тут на творчому звіті стою.

Хвилина рідко вільна випадає,

А осінь тулиться до скронь.

Та я не засмучуюсь,

Бо світ мій зігріває

Учнівських сердець палкий вогонь.

І хай пролітають вихором роки,

Хай сивина припадає до скронь,



В Серці у мене – вічний неспокій,

У Серці учня – вічний вогонь!

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця icon1. Районна колекція цифрових освітніх ресурсів (далі ркцор) формується в рамках реалізації проекту "Інформаційна районна система освіти (ірсо)". Ркцор створена для закладів дошкільної І загальної середньої освіти та позашкільної освіти
Далі – ркцор) формується в рамках реалізації проекту "Інформаційна районна система освіти (ірсо)"
Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconПро впровадження у педагогічну практику викладання навчальних дисциплін інформаційних, мультимедійних, телекомунікаційних технологій навчання
Вміє критично мислити, опрацьовувати набуті знання І вміння для творчого розв’язання проблем, тобто підвищення життєвих компетентностей...
Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconТема проекту
Пильна увага до проблеми активності й пізнавальної самостійності школярів у процесі навчання, інтересу до знань характерна для сучасного...
Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconТворчість – основа якісної історичної освіти

Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconУрок літератури особливий урок, тому що ми, вчителі, маємо справу з дитячими душами, тож, щоб їх сформувати, треба докласти багато зусиль, а це нелегко. Ми повинні давати не тільки знання, а ще й навчити спілкуватися, розв’язувати проблеми
«Нестандартні форми навчання і виховання як засіб розвитку творчої активності учнів на уроках світової літератури»
Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів класи Літературне читання Пояснювальна записка
Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень...
Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconРозвиток рухової активності дітей дошкільного віку
Рухова активність дітей дошкільного віку за рахунок навчання грі в елементарний футбол буде збільшуватися, якщо проводити педагогічну...
Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconО. П. Тернопіль 2017
«Використання ікт для підвищення мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках, розвиток їх навчально-пізнавальної активності...
Урок я розглядаю як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Вважаю, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця iconРезультати якісної освіти наші досягнення зно
Галицького (2), Залізничного (6), Личаківського (2), Сихівського (3), Франківського (2), Шевченківського (4) районів м. Львова, м....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка