Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка13/59
Дата конвертації11.04.2017
Розмір15.5 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   59

РОМАН «ОГНЕННЕ КОЛО», ЗМАЛЮВАННЯ В НЬОМУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТРАГЕДІЇ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (БИТВИ ПІД БРОДАМИ).

ОБРАЗИ ПЕТРА І РОМАНА У ТВОРІ, ДВОХ БОЙОВИХ ПОБРАТИМІВ, ПОКАЗ ЧЕРЕЗ ЇХНЄ СПРИЙНЯТТЯ ЖАХІВ ВІЙНИ. ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ (СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН). АНТИВОЄННЕ СПРЯМУВАННЯ ТВОРУ,

ЙОГО ГЛИБОКИЙ ПСИХОЛОГІЗМ

Мета: ознайомити учнів зі змістом роману, дати його характеристику (історична основа, історія створення, особливості жанру, головна думка, герої, стильові особливості); визначити в ньому ознаки соціально- психологічного роману; розширити поняття роман; розвивати вміння аналізувати текст, робити на його основі висновки та узагальнення, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; виховувати почуття патріотизму, шляхетність, незламність, вірність ідеалам.

Теорія літератури: поглиблення поняття про соціально-психологічний роман.

Обладнання: текст роману.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Бесіда

  • Назвіть ознаки соціально-психологічного роману.

  • Наведіть приклади соціально-психологічного роману в українській та світовій літературах.

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Слово вчителя

Є такі сторінки в історії будь-якої країни, які навіть через десятиліття, інколи й через століття викликають неоднозначне ставлення, залишаються ранами в душі народу. В Україні саме до сторінок таких можна віднести Велику Вітчизняну війну, битву під Бродами зокрема та діяльність дивізії «Галичина». До нашого часу суспільство розколює ставлення до цих історичних подій, не припиняються спроби довести свою позицію не тільки у вчених істориків, а й пересічних громадян. Ось чому знайомство з романом «Огненне коло» є дуже важливим для нас.

Сподіваємося, що цей твір не розділить вас на протилежні табори, а, навпаки, об’єднає, адже в неприйнятті війни люди, як правило, єдині: визнати жахи і біль, які вона несе з собою, за благо здатен лише божевільний.

Для І. Багряного історична основа твору була лишень тлом, за допомогою якого письменник із позицій загальнолюдської моралі намагався пізнати і оцінити такі категорії, як життя і смерть, війна і мир, добро і зло.

Ми підемо тим самим шляхом і не будемо зосереджуватися на дискусіях, які мають більше відношення до політики, ніж до мистецтва, а спробуємо зазирнути в душу людини, через сприйняття якої автор змальовує жахи війни. Хоча коротка і об’єктивна історична довідка буде потрібна.

З неї і почнемо.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

Уперше роман «Огненне коло» з’явився 1953 року в Німеччині у видавництві «Україна». Задуманий він був як перша частина великого роману. «Огненне коло» має підзаголовок: «Повість про трагедію під Бродами».

В основу твору покладені реальні історичні події: 1944 року на Львівщині біля міста Броди в бою з Червоною Армією загинуло близько чотирьох тисяч вояків дивізії СС «Галичина» із 7000, які брали участь у битві. Ця дивізія мала зупинити головний наступ радянських військ у районі Броди-Зборів. Досі ми не знаємо всієї правди про це військові формування в Україні за часів війни. Більшовицька пропаганда усіх вояків дивізії називала зрадниками, фашистськими прислужниками. Зараз говорять про те, що вони були патріотами, які хотіли звільнити українську землю від усіляких окупантів, що діяльність цієї дивізії була лише частиною довготривалої та складної визвольної боротьби українців. Істина, як завжди, десь посередині. Єдине, що не викликає сумніву, що віра в краще, яку мали ті безвусі хлопці, хто вступив до «Галичини» з патріотичних міркувань, (які, так само як герої Багряного, марширували містом, сповнені «жадобою небувалого подвигу» задля людей, які благословляють їх, осипають квітами, йшли на схід, як на свято,

а попереду жорстока реальність) під Бродами її втратили: свята віра була знівечена та потоптана як з боку Радянського Союзу, так і з боку фашистської Німеччини. Це і було національною трагедією українців.

Давайте подивимося, як про це розповідає І. Багряний.

  1. Робота з текстом твору

Евристична бесіда з учнями

(роль у творі образів Петра й Романа)

  • Через чиє психологічне сприйняття автор здебільшого змальовує картини війни? (Через переживання, емоції, почування, уявлення Петра.)

  • Дайте стислу характеристику цього героя. (Петроголовний герой творукомандир, сильна особистість, яка намагається витримати усі труднощі війни і не зламатися.)

  • Спробуйте побудувати ланцюжок емоцій, почувань Петра. (Ейфорія, жага подвигу, безпомічність, безпорадність, страх, гіркота розчарування, іронія, безнадія, зневіра, безвихідь, відчай, втрата страху перед видимою смертю й здатність бачити не просто приреченість своєї дивізії, а катастрофу.)

  • Доведіть двозначність становища дивізії «Галичина» (насамперед через дві літери «СС»). (Літери «СС» негативно сприймалися населенням, адже асоціювалися з каральними діями німців проти мешканців захоплених територій. Так само сприймають її і герої твору. Наприклад, для Петра військова уніформа цього підрозділу не просто огидна, а насамперед страшна, і юнак погоджується її одягти тільки для вищої мети, сподіваючись, що коли два хижакичервоний (Радянський Союз) і коричневий (фашистська Німеччина)втратять силу в останньому двобої, українська дивізія зможе отримати перемогу й посприяти побудові своєї держави.)

  • Знайдіть у тексті твору епізоди, які свідчать про крах «вищої мети» Петра. (Безпорадність українських хлопців в мундирах ворога в епізоді, коли німці відбирають коней у співвітчизників, українських селян, яких вони захистити не можуть, тому що самі потребують захисту; розуміння того, що вони лише гарматне м’ясо, «унтермейші», які скоро усі будуть перебиті; здогад Петра, що «Галичину» з недовченими кадрами було кинуто на безглузду загибель не випадково, а «спеціально, щоби винищити, щоби їхні мрії утопити у їхній власній крові», «ніби ті мрії було розгадано та й не допущено до їх здійснення»: «Організовувати дивізію було кому, але відстояти її від глуму та від запланованої, злочинної віддачі на масакру не виявилося сміливця». В «Огненному колі» дуже добре зображено, як оточен- ців з дивізії «Галичина» бомблять не тільки радянські літаки, а й німецькі.)

  • Чи відомі вам з історії спроби українців створити свою високо- професійну армію шляхом входження в армію окупантську цілими окремими українськими бойовими одиницями? (Січові стрільці в роки Першої світової війни, які намагалися в австро- угорській армії створити свої частини.)

  • Чим ви пояснюєте віру в те, що коли щось не вдалося раз (в роки Першої світової війни участь у ній українців у складі іноземної армії нічим добрим не закінчилося), то обов’язково вдасться вдруге? (Молодість, одвічне прагнення українців до волі. Ось чому час передислокації на фронт хлопці співають стрілецьких пісень, рядки з яких автор використав і в епіграфі твору («Хлопці ж бо то хлопці, к соколи!..»), підтверджуючи спадкоємність поколінь, і лише згодом помічають, що їх запланували використати виключно як гарматне м’ясо.)

  • У Петра є побратим Роман. Що примушує Петра й Романа переглянути свої колишні ілюзорні ідеали? (Недостатній вишкіл та бойове оснащення, відсутність медичної допомоги (не було навіть сестер-жалібниць), страшні бої без належного забезпечення з тилу, зневага рядових німецьких солдатів та зрада генерала Фрейтага та вищого гітлерівського командування, знаходження поза межами міжнародного закону про полонених тощо.)

  • Що зрозуміли хлопці, коли пройшли крізь пекло? (Хибний ідеал гірший від відсутності ідеалу, а підсолоджена брехнявід гіркої правди.)

  • Яку роль у розкритті ідейно-художнього змісту твору відіграє образ Романа? (Роман, як і Петро, мріє про те, як після того, як обидва вороги впадуть знесилені, «вийдуть вониюні, свіжі, сталево зорганізовані й здисципліновані, і розгорнуться на всю силу...». Хлопець назавжди залишається носієм цих мрій. І коли він зустрічається зі зневіреним Петром, той хапається за нього, як за соломинку. Тим самим автор нагадує читачеві про національну ідею. Роман символізує високу мету визволення.)

Висновки: Роман і Петро — представники молодого покоління, яке, наслідуючи традиції українського народу, його мрії та сподівання прагнуть відродити державність країни, але обирають для цього через свою молодість хибний шлях.

Робота з текстом твору (розкриття антивоєнного пафосу твору)

  • Згадайте епізоди, які, на ваш погляд, спрямовані на засудження війни. (Передана з глибоким проникненням у психологію вояка картина першого бою дивізії; епізод бомбардування санітарної підводи з пораненими, церкви, де ховаються старі, жінки та діти; людина-смолоскип, яка біжить полем; вогненний ураган, який «здмухує» дівчат, які годували вояків хлібом; вбивство Петром коханої Ати, яку він знайшов в останньому підбитому танкові.)

  • Які символічні образи, на ваш погляд, розкривають антивоєнний пафос твору? (Скинута з постаменту сніжно-біла скульптура Божої Матері з дитям на руках; образ матері з дитям (Петрові постійно ввижається кохана Ата з дитям біля грудей); палаюча українська хатаєдина хата, що лишилась бул від якогось села, збомбленого й спаленого раніше, а тепер її ворог спробував підпалити, щоб правила за орієнтир для артилерії; сон Петра.)

  • Розтлумачте образ хати. (Образ української білої хати у повісті виникає кілька разів. В одних випадках це символічний образ державної України, в іншихтипова деталь українського пейзажу, ще в іншихскладова частина пророчого сну. Уже в першому випадку по хаті, причому єдиній і останній, завдано страшного удару, її нищать найстрашнішим способом — вогнем, щоб і сліду не залишилося. У той же час спалення викликає асоціацію з думкою про птицю Фенікс, у відродженні якої з попелу вкладено ідею оновлення і воскресіння.)

Тлумачення образів сну Петра

Перша частина Петрового сну: «Снилося, що землю їв на вулиці рідного міста... Вирізав тієї землі дві плиті в стіл завширшки й з чверть завтовшки. Потім побачив, що це не просто земля, а торф, з чорними і білими шарами, на смак як вафля пісна, ні, трохи смачніша». Їсти землю — це гинути, вмирати наглою смертю. В той же час існує звичай їсти землю, щоб довести щирість своїх слів або дій. Отже, хлопці, які пішли до іноземної армії з міркувань патріотичних, були абсолютно щирі у бажанні допомогти батьківщині. Вирізані кусні землі асоціюються з відомим фактом, коли під час окупації німці вагонами вивозили полтавські чорноземи в Німеччину, сподіваючись, що цей масний родючий український грунт облагородить пісні німецькі землі. Дві брили землі, які нібито вирізує Петро уві сні — це вирвані з українського середовища наївні романтики, «хлопці» — він сам, Петро Стоян, і Ромцьо, або він і Ата, яка опинилася на радянському боці. Виокремлені, вони припиняють бути ґрунтом живим і плодоносним, а стають торфом — землею мертвою, хоч у майбутньому для підживлення досить благодатною.

Друга частина сну: «А потім ніс ті брили під пахвою. Згодом вони обернулися в оберемок лепехи, що гостро пахла троєцькими святами й сагою луговою. На вулиці дерева якісь височенні та волохаті, чорно-зеленого кольору, темні такі та рясні, широколисті,— осики й дуби. А листя на них мов повирізуване з бляхи, тяжке, нерухоме, а один дуб має листя дубове вперемішку з осиковим. Від дерев тих могутніх і страшних дихає древністю, апокаліпсичністю, тишею грозовою. Вони стоять, мліючи, немов перед очікуваними громами другого пришестя. Замість хат і парканів — руїни. А на руїнах тих уже хтось будується наново. Життя пробивається крізь жах, жорству і попіл, бентежне й вже злякане». Зелений колір цього сну свідчить про непереможне вітаїстичне начало персонажа. Підсвідомість наголошує, що треба вижити, треба все перебути, перестраждати, але не здатися, не вмерти ні фізично, ні духовно. Лепеха як атрибут Зелених свят, а за одне Трійці й свята Преображення Господнього натякає на можливе сходження Петра на вищу сходинку життя. Дуби й осики — це ті, що вистоять, і ті, що зрадять під час битви під Бродами, це «левики» і «мертві голови», це «хлопці» і «юберменші» зі своїм «Фрайтагом».

  1. Доповнення вчителя

Ці зміни у свідомості Петра підкреслює пейзажна замальовка: «Світ був опаловий, кривавий від заграв і вечірнього сонця, що закочувалося за червоно-чорний обрій». Пейзаж відіграє тут асоціативно-міфічну роль: саме такі заходи сонця в деяких країнах Америки, як свідчить міфологія, прийнято в народі називати «заходом Господа Ісуса». Для розуміння внутрішнього стану Петра ця замальовка дуже важлива. Біблія однозначно каже, що після смерті Ісуса почалися стихійні катаклізми й сонце зайшло за горизонт зовсім по-іншому, ніж у всі попередні надвечір’я. В «Огненному колі» у Петрі внутрішньо гине наївний мрійник і народжується облагороджена бойовим досвідом сильна особистість.

Яку роль відіграє історія безсмертного кохання? (Усю війну герой Петро шукав Ату, свою Ату, оберігав її в думках, Господа просив, щоб захистив від болю та смерті, а знайшов у палаючому танку, підбитому ним самим. Ця сценадоказ абсурдності, антигуманності світу, у якому можливе жахіття війни.)

Висновок: автор засуджує і війну, і тих, хто її розв’язує; символічні образи працюють на розкриття ідеї твору, розкривають психологічні зміни у внутрішньому світі героя.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРАІЛУ

«Мозковий штурм»

Завдання № 1. Розтлумачте другий з епіграфів роману:

Ніхто більшої любові не мав над ту, як хто власне життя покладе за друзів своїх.

Новий Заповіт, Євангеліє від св. Іоанна, г. 15, 13.

Завдання № 2. Розтлумачте зміст назви роману «Огненне коло».

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  • Підготуватися до контрольної роботи.

VN. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

  • Які твори світової літератури розкривають подібну тематику?

  • Чим вразив вас роман?

  • Який урок, вам, сучасним, дає Багряний своїм твором?

УРОК № 80

КОНТРОЛЬНА РОБОТА



Мета: узагальнити знання учнів із теми, виявити рівень знань, умінь та навичок із метою корекції, розвивати вміння висловлювати власні думки, логічне мислення, навички раціонального використання навчального часу; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність.

Обладнання: різнорівневі тестові завдання і питання до контролю за темою у двох варіантах.

Теорія літератури: кіноповість, публіцистичність, поглиблення поняття про роман (пригодницький та соціально-психологічний).

Тип уроку: контроль, корекція знань та вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

І варіант

  1. Початковий рівень. (кожна правильна відповідь на питання № 1-40,5 бала, на питання № 51 бал)

  1. Коли відбувалися події роману І. Багряного «Тигролови»? (0,5 бала)

А У 30-40 роках ХХ сторіччя;

Б під час революції;

В на початку ХХ сторіччя;

Г після Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Д у роки Великої Вітчизняної війни.

  1. Улас Самчук був головою правління:

А МУРу; Б ВАПЛІТЕ;

В БАМЛАГу; Г МАРСу;

Д «Празької школи».

  1. Укажіть твір, який зіграв трагічну роль у житті О. Довженка: А «Земля»; Б «Щорс»;

В «Україна в огні»; Г «Зачарована Десна»;

Д «Повість полум’яних літ».

  1. Перша збірка Є. Маланюка мала назву:

А «Гербарій»; Б «Перстень Полікрата»;

В «Стилет чи стилос?»; Г «Серпень»;

Д «Земна Мадонна».

  1. До «Празької школи» належали українські письменники-емі- гранти (1 бал):

А Ю. Дараган; Б Є. Маланюк;

В В. Барка; Г І. Багряний;

Д Л. Мосендз; Е О. Ольжич.

  1. Середній рівень (кожна правильна відповідь1 бал).

Продовжити речення.

  1. Кіноповість характеризується такими ознаками: ...

  2. У романі «Тигролови» порушено такі проблеми: .

  3. Визначити віршовий розмір поезії Є. Маланюка «Стилет чи сти- лос?»

Та тільки тут веселий галас бою —

Розгоном бур і божевіллям хвиль Безмежжя! Зачарований тобою,

Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!

ІІІ. Достатній рівень (кожна правильна відповідь1,5 бали)

  • Довести, що родина Запорожців із кіноповісті «Україна в огні» уособлює історичну долю українського народу.

  • Які цінності сповідують герої роману У. Самчука «Марія»?

V. Високий рівень (кожна правильна відповідь3 бали)

  • Скласти сенкан про одного з героїв творів О. Довженка.

ІІ варіант

І. Початковий рівень (кожна правильна відповідь на питання № 1-4-0,5 бала, на питання № 5-1 бал)

  1. Де відбуваються події роману І. Багряного «Тигролови»?

А У Сибіру; Б у Північній Америці;

В у Запорізькій області; Г на Далекому Сході;

Д в Африці.

  1. Що стала причиною заборони кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»?

А Критики відзначали недосконалу композицію кіноповісті;

Б партійні критики засудили доброзичливе змалювання людей, які працювали в Німеччині, й радянською владою вважалися зрадниками;

В осуд будь-якої війни устами Антоніо Пальми;

Г відображення хаотичного й панічного відступу радянських військ;

Д відсутність у повісті теми дружби народів.

  1. Своєрідність композиції роману «Марія» Уласа Самчука полягає у: А відсутності розв’язки; Б кільцевому обрамленні;

В зміщенні часових площин; Г розповіді від першої особи;

Д винесенні кульмінації на початок твору.

  1. Євген Маланюк увійшов у літературу як:

А поет-віртуоз; Б ніжний лірик;

В поет-державник; В основоположник символізму;

Г поет-природолюб.

  1. Свої патріотичні вірші на початку Великої Вітчизняної війни по радіо прочитали такі українські поети:

А П. Тичина; Б М. Бажан;

В А. Малишко; Г М. Рильський;

Д В. Сосюра; Е О. Теліга.

  1. Середній рівень (кожна правильна відповідь1 бал)

  1. Пригодницький роман характеризується такими ознаками: .

  2. В «Огненному колі» І. Багряний порушує питання ...

  3. Визначити віршовий розмір поезії Є. Маланюка «Під чужим небом»:

Несу отут страшний свій іспит,

І знаю, що життя мине.

І мати, сидячи на призьбі,

Вже не вичікують мене.

  1. Достатній рівень (кожна правильна відповідь1,5 бала)

  • Земля дитинства в кіноповісті «Зачарована Десна» постає як образ втраченого раю. Чому?

  • Розкрити символічний підтекст твору І. Багряного «Тигролови».

V. Високий рівень

  • Скласти сенкан про героїв твору І. Багряного «Тигролови».

!V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Завдання для всіх учнів: повторити матеріал з теорії літератури.

  • Індивідуальні випереджувальні завдання: підготувати повідомлення про розвиток української прози 60-х років ХХ століття, її жанрово-стильове та тематичне розмаїття та найвидатніших представників.

  1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Заключна бесіда з учнями

  • Чи задоволені ви якістю виконання своєї роботи?

  • Які питання видалися вам найскладнішими?

Чи виникла потреба повторити якийсь матеріал ще раз?



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   59

Схожі:

Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» icon«Празька школа» поетів. Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Мотиви творчості. Особливість художнього стилю
Мета: розкрити учням значення творчості поетів «Празької школи» у розвитку національного літературного процесу; ознайомити з біографією...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconГорда самотність Михайла Лермонтова (Життєвий І творчий шлях поета)
Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях поета, на основі біографічних відомостей сформувати образ поета-романтика;...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Михайло Лермонтов. Життєвий І творчий шлях
Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях поета, на основі біографічних відомостей сформувати образ поета-романтика;...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Гійом Аполлінер (1880-19180). «Лорелея», «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму
Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм,...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconУрок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. Полліанна
Тема уроку: Урок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. “Полліанна” – роман – бестселер для дітей
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconУрок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до
Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях «Арфами, арфами…»,...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconБіографічний проект «Микола Вороний. Життєвий І творчий шлях поета»
Мета: ознайомити учнів з життєвим І творчим шляхом М. Вороного; з’ясувати роль поета в національному відродженні українців, його...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconЄвген Маланюк
Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета І поезії. Символічні...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
Ета: простежити життєвий І творчий шлях письменника, дослідити вплив ідей філософії екзистенціалізму на творчість А. Камю; розвивати...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconОлег Ольжич (1907 — 1944) Життєвий І творчий шлях
Син відомого українського поета –символіста, драматурга, перекладача Олександра Олеся


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка