Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка24/59
Дата конвертації11.04.2017
Розмір15.5 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   59

ІВАН ДРАЧ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ.

І. ДРАЧ ЯК ПОЕТ-НОВАТОР В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПОЕТИЧНОГО СТИЛЮ. УСВІДОМЛЕННЯ СВОГО РОДОВОГО КОРЕНЯ (ПОЕЗІЯ «ЛИСТ ДО КАЛИНИ»)

Мета: ознайомити із життєвим і творчим шляхом письменника, його громадською діяльністю; допомогти учням усвідомити, в чому полягає новаторство Драча-поета, визначити особливості його поетичного стилю; розвивати навички дослідницької діяльності, вміння робити висновки. Обладнання: портрет письменника, виставка збірок його творів різних років видання.

Тип уроку: засідання літературної студії.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя

У своїй статті про І. Драча Ірина Славінська, кореспондент газети «Українська правда. Життя», написала: «Іван Драч — неоднозначна фігура українського культурного простору. У літературі доби «шістдесятників» його поезія свого часу наробила чимало шуму. В кінематографі саме на сценарії Драча було створено низку справді культових фільмів — «Пропала грамота», «Криниця для спраглих», «Камінний хрест».

Водночас письменнику часто дорікають надто рівними взаєминами з будь-якою владою. За СРСР Драч отримав дві державні премії премію УРСР імені Тараса Шевченка та Державну премію СРСР. За доби правління Л. Кучми — орден князя Ярослава Мудрого, а за В. Ющенка — звання «Герой України». У сучасному контексті широко обговорювали участь Драча та інших митців у Гуманітарній раді при уряді Януковича». Сьогодні ми ознайомимося із особистістю письменника та деякими його творами і винесемо власні враження про нього як про людину й літератора.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Перевірка домашнього завдання Бесіда

  • У чому полягає драма любові Марусі Чурай?

  • Що означають їі слова про «нерівню душ» — власної та Грицевої?

  • Як розгортається в романі конфлікт поезії та буденщини життя, героічно-максималістського і грубо-прозаїчного світовідчування?

  • Якби Маруся Чурай сказала про себе, що вона щаслива людина, чи погодилися б ви з нею? Якщо так, то в якому розумінні вона щаслива?

  1. Читання учнями напам'ять віршів Ліни Костенко

!V. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Коментар для вчителя. Ця частина уроку минає у формі засідання літературної студії.

  1. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом письменника (проводимо у формі сповіді письменника. Індивідуальне випереджувальне завдання — підготувати розповідь від першої особи)

Орієнтовний зміст виконання роботи

Іван Драч. 19 серпня 2006 мені було присвоєно звання Героя України — «за самовіддане служіння українському народові, втілене у поетичному слові та відстоюванні ідеалів свободи і демократії. До цього визнання я пройшов довгий життєвий і творчий шлях.

Народився я 17 жовтня 1936 року в селі Теліженці на півдні Київщини в сім’ї робітника радгоспу. Перший мій вірш, я тоді навчався в сьомому класі, був надрукований у районній газеті «Ленінець» 1951 р. Одразу по закінченні середньої школи в Тетієві викладав російську мову й літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого, згодом працював інструктором райкому комсомолу.

1955-1958 роках служив в армії. 1958 р. вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, який не закінчив «через вільнодумство» — був виключений «за політику». Виручив Павло Загребельний, який запропонував роботу в «Літературній Україні».

1961 р. я перейшов на заочне відділення. Потім вступив на Вищі курси кіносценаристів і кінорежисерів при Держкіно СРСР в Москві (1962-1964). Працював у сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка. За моїми сценаріями поставлено фільми «Криниця для спраглих» (1967), «Камінний хрест» (1968), «Іду до тебе» (1971), «Пропала грамота» (1972), «Дід лівого крайнього» (1974), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1984), «Зона» (1988). Після розгрому українського кіно перейшов до редакції журналу «Вітчизна» (70-ті роки). У середині 80-х рр. був обраний членом правління Київської організації спілки письменників України, а з 1987 — головою Київської організації СПУ.

Як поет заявив про себе в студентські роки. Пам’ятаю яскраву саморобну афішу в університетському холі, де говорилося, що на черговому засіданні літературної студії студент Іван Драч читатиме поему «Ніж у сонці». Ніколи не забуду і галасу, який зчинився навколо цього факту. Твір викликав цілу низку найсуперечливіших відгуків, бо, як говорили критики, був новаторською поезію, що поламала обмеження думки і її вислову. 1961 р. поема вийшла друком у «Літературній газеті», де зайняла цілу сторінку і була представлена тоді молодим і бунтівним критиком Іваном Дзюбою. Жанр, який я визначив,— «Феєрична трагедія»,— мав величезний розголос, навколо нього вирували діаметрально протилежні пристрасті.

Першу мою збірку «Соняшник» (1962 р.) відкривала передмова авторитетного літературознавця, визнаного критичного метра Леоніда Новиченка — «Іван Драч — новобранець поезії». Він писав: «Прикмети цікавої, сильної, своєрідної, хоч ще, зрозуміло, не «встояної», не оформленої творчої особистості виразно відчутні в віршах Драча. Виразною й симпатичною індивідуальною ознакою у віршах молодого поета є вже сама інтенсивність поетичного переживання, його незвичайно висока «температура.». Звичайно, мені, поету-початківцю, приємні було читати таку оцінку своєї творчості. Декілька слів хотілося б сказати про поему «Смерть Шевченка». Я визначив її жанр як симфонію, бо твір поліфонічний, включає в себе елементи ірраціональні, марення, далекі голоси, голосіння матері — України. Складається симфонія з прологу і двох частин: «Вишневий цвіт» і «Вишневий вітер». Одним із контрапунктів симфонії є сцена похорону Шевченка, у якій я в ті часи, чатовані пильними імперськими ідеологами, назвав Кобзаря творцем національної самосвідомості українства. Тим, хто пильнував політичну цнотливість поезії, не сподобався стиль моєї творчості — висока «температура» висловів, незвичайна метафористичність і розкутість думки. Адже я насмілився на повний голос заявити:

Художнику — немає скутих норм.

Він — норма сам, він сам в своєму стилі.

Літературні критики. Нечасто перші книжки молодих літераторів стають таким помітним явищем, як «Соняшник». Ця збірочка, що містила сорок балад, етюдів та інших віршованих або й не зовсім віршованих творів з примхливими образними асоціаціями, малозрозумілими для багатьох тодішніх читачів, і через двадцять років згадувалась як далеко не традиційна, задерикувата, гостросучасна. У збірці як поетичною формою, так і змістом Іван Драч висловив незгоду жити й творити за звичками і приписами тоталітаризму, утвердженими примусово. Його рання поезія знаменувала бунт кращої частини української молоді, яка дізналась про жахливі злочинства сталінізму (хоча тоді було оприлюднено далеко не все). Цю незгоду Драч як поет насамперед висловив у сфері поезії, де насаджувався єдиний принцип соціалістичного реалізму.

Іван Драч. Саме тоді Микита Хрущов, залишивши письменникам функцію «автоматників партії», пішов у брутальний і жорстокий наступ на інтелігенцію. Певна річ, керівні сили тодішньої України намагалися бути правовірнішими правовірних. Старші майстри М. Рильский, А. Малишко (які теж спочатку з очевидною ревністю поставилися до свободи самовиразу молодих, а потім відчули благотворний вплив їхньої розкутості) намагалися відвести удар від нових творчих паростків. Нас, молодих письменників, намагалися виховувати відповідно до правил «пролетарської етики», «виховувати» і виправляти. Скільки довелося пережити цькування, принижень, погроз «від імені колективу трудящих», від імені «могутнього багатонаціонального колективу радянських письменників» і навіть устами першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного вимагали в ім’я чистоти української літератури припинити «формалістичні викрутаси із словом», котрі «неодмінно приводять до викривлення і затуманення ідейно-художнього змісту творів». В атмосфері витала тінь кривавого сталінського прокурора Вишинського. Чисельні наради, активи, збори, пленуми, за висловом Івана Дзюби, «переростали в божевільну» «психічну атаку». Треба було мати неабиякий гарт, сміливість і просто звичайну витримку, щоб вистояти. Я на той час уже здобув літературне визнання не лише в Україні, а й у Росії й за кордоном, продовжував свою літературну працю і не відійшов від своїх творчих принципів.

1976 р. навіть отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка за свій черговий збірник віршів. 1983 р. був удостоєний вже Державної премії СРСР у тій самій категорії.

Після початку перебудови обертався в дисидентських колах. Разом із В’ячеславом Чорноволом, Михайлом Горинем та іншими видатними українськими дисидентами ми 1989 року створили Народний рух України (НРУ) — першу офіційну українську антирадянську організацію. З самого створення НРУ 8 вересня 1989 і по 28 лютого 1992 року був його першим головою. З 28 лютого по 4 грудня 1992 року був співголовою НРУ разом з В’ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем.

Навесні 1990 року був обраний депутатом Верховної ради України від Артемівського виборчого округу (№ 259). За мене віддали свої голоси 66,38 % виборців. Обирався до парламенту також у 1998 та 2002 роках.

2005 року після тривалих суперечок із партійним керівництвом НРУ покинув цю партію і вступив в Українську народну партію Юрія Костенка. У парламентських виборах 26 березня 2006 року брав участь під номером 14 виборчого списку «Українського народного блоку Костенка і Плюща». Оскільки блок вибори програв, то й я у парламент не пройшов.

Оце дещо про моє життя. Як говорив Жан-Поль Сартр: «Можливо, бувають часи й прекрасніші, проте цей час — наш, у нас лише це життя, щоб його прожити». Це був мій вибір. І я жодного разу не засумнівався і не пошкодував.

  1. Виступ літературознавців

Іван Драч належить до когорти шістдесятників, естетична незалежність яких виростала з потужних національних світових традицій. У період хрущовської відлиги в країну хлинула потужна течія зарубіжної культури, яка досі надходила в національний інформаційний простір «дозовано». Тому шістдесятники стали чи не першим після неокласиків поколінням митців-інтелектуалів, ґрунтовно обізнаних зі скарбами світового мистецтва, в тому числі модерністичного. В Україну дійшла поезія В. Вітмена, Г. Аполліне- ра, Ф. Г. Лорки. Саме знайомство з їхньою творчістю сприяло формуванню індивідуального стилю поета, дало можливість широко використовувати у своїх творах художні прийоми світової модерністської поезії.

Так, як пише Іван Драч, в українській літературі не писав і не пише більше ніхто. Його поетичний стиль дійсно індивідуальний і особливий. Для творчої манери митця характерні постійний, безупинний рух, змінність, розвиток. Він не створює власних традицій, ніколи не повторюється, постійно прагне досконалості. Він глибоко проник у драматизм епохи, в яку жив, виразніше висвітлив проблеми й надії людей другої половини XX ст, намагався віднайти гармонію в дисонансах епохи.

Іван Драч по праву вважається реформатором поезії, бо зламав усталені норми мистецтва соціалістичного реалізму. Він розумів, що література повинна йти в ногу з науково-технічним прогресом, і впевнено використовував у своїх віршах лексику новітніх наукових відкриттів, збагачував світ поезії незнаними до того засобами. У його творчості тісно переплелися національні традиції та здобутки світової цивілізації. У ній поруч існують космізм, на основі якого поет творить новітні образи, міжпланетні простори, невідомість космічних галактик, романтика науково-технічної революції і разом з тим гостре усвідомлення національної належності, гідності і поваги до своїх коренів, як і до кожної окремої людини, котра являє собою цілий Всесвіт.

Отже, для творчої манери І. Драча характерні масштабність бачення художнього життя і естетизм, ерудиція, вимогливий смак, проникливість і гострота характеристик, темпераментність стилю.

Показовим з цього приводу є вірш «Лист до калини».

  1. Виразне читання поезії «Лист до калини, залишеної

на рідному лузі в Теліженцях»

Все більше нікому писать мені листи.

Залишилась, калино, тільки ти.

Вже ось і тітка, як остання гілка,

Геть одчахнулась з нашого причілка І листя скинула на молоду траву.

Калино, ти живи! Вві сні і наяву Приходжу я до тебе, прилітаю

З-за Єнісею, Вісли, з-за Дунаю,

І рідною матусею зову,

І падаю в пахучу мураву,

І до колін солоних припадаю,

І в щасті непоганьбленім ридаю,

Бо корінь мій дитинний — тільки ти.

Все більше нікому писать мені листи.

Листом відповідай. Листком багряноцвітим.

І пелюстковим шалом біловітим,

І кетягом вогненного литва,

Що клекотом незрадним ти жива.

На всі вітри мені відповідай —

На Єнісей, на Віслу, на Дунай За бабу Танасину й за Килину Відповідай, відповідай, калино,—

Вони, твоїм корінням розігріті,

Сидять на призьбі вже на тому світі,

Десь біля них там курять самосад Мої дядьки, що не прийдуть назад,

Що їх взяли негоди і бої У лютій, у жорстокій крутії.

Пиши за них. Відповідай суцвіттям,

Яке даєш весною їхнім дітям,

Щоб їхні внуки вже в коліні третім Вітали їх суцвіттям на портреті.

Калино, напиши мені про все,

Як твої роси Рось мені несе І як твоє коріння калинове Наповнює моє пагілля нове —

Твою росу несе мені Дніпро,

У кров твою вмочаю я перо,

Пишу твоєю і своєю кров’ю,

Тож будь мені, калино, при здоров’ю,

Калинолистом ти відповідай На Прип’ять, на Севан і на Алтай,

Куди мій кінь крилатий поспіша.

Ти — совісте моя, моя душа.

Пиши мені, калино, будь здорова,

Ніколи не продам тебе на дрова,

За цілий світ, за всесвіт не продам,

Тож клекоти назустріч всім вітрам,

Тож крила підіймай свої тугії Безсмертним цвітом правди і надії!

  1. Обмін думками з приводу поезії

  2. Словникова робота

Крилатий кінь — Пегас. У давньогрецькій міфології — чарівний крилатий кінь, брат Хрісаора; народився з крові горгони Медузи, коли Персей відтяв їй голову. У ІІІ ст. до н. е. александрійські поети створили легенду про Пегаса як про коня поетів. Якось музи співали так гарно, що вся природа слухала їх у мовчанні й нерухомості, а гора Гелікон від захоплення почала швидко рости і доросла аж до неба. Тоді олімпійські боги наказали Пегасу повернути гору на землю. Кінь ударив по горі копитом, утоптавши її в землю, а на місці удару забило джерело Гіппокрена.

У переносному розумінні «осідлати Пегаса» означає «стати поетом».

  1. Виступ літературних критиків

Образ України присутній у творчості майже кожного українського письменника. Звичайно, творив його і І. Драч, по-своєму, оригінально. Поєднавши новаторську форму вірша із глибоко національними поетичними засобами та прийомами, поет бачить Україну в образі калини, наповнює його новим емоційним і змістовим звучанням. Цей самий образ-символ є для І. Драча уособленням тієї живої нитки, що поєднує його з духовними першовитоками, стає символом рідного дому. Проживши життя, пізнавши багато нового, знайшовши себе в цьому світі, поет усвідомив, як багато для нього важить мала батьківщина, те місце, де народився, ті люди, які були колись поруч. До нього прийшло розуміння парадоксального явища, що чим далі в часі відходять від нього роки дитинства, чим менше залишається на землі рідних і близьких, чим більше він пізнає світу, тим частіше в пам’яті виникають ті далекі, але такі дорогі часи й люди, яких уже немає і ніколи не буде. Але з висоти прожитих років все це сприймається тепер не тільки з часової, а й духовної дистанції, набуває нового змісту і збагачується новими відчуттями.

До калини, символу отчого дому, звертає він свої гіркі слова про смерть дорогих йому людей, після якої до нього прийшло почуття раптової осиротілості.

Усе те, що символізує для ліричного героя калина в лузі дитинства,— нині важлива духовна опора в його житті. З своїх доріг вертає він думкою до неї, освідчується їй, що вона — його совість і надія. Зрозуміло, що для ліричного героя твору прийшов час переоцінки особистих моральних і духовних цінностей.

  1. Конкурс юних літераторів

Завдання. Назвати якнайбільше художніх засобів та стилістичних фігур, вжитих І. Драчем у поезії «Лист до калини.»

Епітети: молоду траву, пахучу мураву, колін солоних, щасті непоганьбленім, корінь дитинний, у лютій, у жорстокій крутії, крила тугії, Безсмертним цвітом.

Метафори: Вже ось і тітка, як остання гілка, Геть одчахнулась з нашого причілка; І листя скинула на молоду траву; корінь мій дитинний — тільки ти; листом відповідай; вони, твоїм корінням розігріті, Сидять на призьбі вже на тому світі; калино, напиши мені про все, Як твої роси Рось мені несе; твоє коріння калинове Наповнює моє пагілля; твою росу несе мені Дніпро, У кров твою вмочаю

я перо, Пишу твоєю і своєю кров’ю.

Порівняння: тітка, як остання гілка, геть одчахнулась з нашого причілка.

Стилістичні фігури: звертання: совісте моя, калино. Заклик, вплив на емоції: Тож крила підіймай свої тугії Безсмертним цвітом правди і надії! Анафора та полісиндетон (багатосполучниковість): І рідною матусею зову, І падаю в пахучу мураву, І до колін солоних припадаю, І в щасті непоганьбленім ридаю;

Інверсія: Десь біля них там курять самосад Мої дядьки; І як твоє коріння калинове Наповнює моє пагілля нове; Куди мій кінь крилатий поспіша.

Парцеляція: Листом відповідай. Листком багряноцвітим.

  1. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання. Скласти гроно «Особливості творчого стилю І. Драча». Поєднання епічності з напруженим драматизмом та ліризмом; використання складних метафор, які інколи переростають у символи; введення у твір філософських роздумів про загальнолюдські цінності і разом з цим зображенням приземлених картин; збагачення поетичної мова науковою лексикою, незвичайними асоціативними рядами, метафорами, символами; модернізація класичної форми балади (зображення історичних, героїчних ситуацій з елементами фантастики.

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ



  • З огляду на почуте на уроці сформулюйте значущість постаті

І. Драча в українській літературі.

  • Міні-дослідження. Яку оцінку творчості І. Драча подають різні літературно-критичні джерела?

  • Твір-есе (на прикладі творчості І. Драча) на тему: «А гострозоре, мужнє покоління Уже росте на молодій землі» (П. Филипович «Візьмеш у землю сонного насіння ...»).

VN. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Продовжити речення: «Феномен Івана Драча полягає в тому, що ...».

УРОК № 96




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   59

Схожі:

Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» icon«Празька школа» поетів. Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Мотиви творчості. Особливість художнього стилю
Мета: розкрити учням значення творчості поетів «Празької школи» у розвитку національного літературного процесу; ознайомити з біографією...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconГорда самотність Михайла Лермонтова (Життєвий І творчий шлях поета)
Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях поета, на основі біографічних відомостей сформувати образ поета-романтика;...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Михайло Лермонтов. Життєвий І творчий шлях
Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях поета, на основі біографічних відомостей сформувати образ поета-романтика;...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Гійом Аполлінер (1880-19180). «Лорелея», «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму
Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм,...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconУрок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. Полліанна
Тема уроку: Урок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. “Полліанна” – роман – бестселер для дітей
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconУрок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до
Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях «Арфами, арфами…»,...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconБіографічний проект «Микола Вороний. Життєвий І творчий шлях поета»
Мета: ознайомити учнів з життєвим І творчим шляхом М. Вороного; з’ясувати роль поета в національному відродженні українців, його...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconЄвген Маланюк
Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета І поезії. Символічні...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
Ета: простежити життєвий І творчий шлях письменника, дослідити вплив ідей філософії екзистенціалізму на творчість А. Камю; розвивати...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconОлег Ольжич (1907 — 1944) Життєвий І творчий шлях
Син відомого українського поета –символіста, драматурга, перекладача Олександра Олеся


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка