Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка28/59
Дата конвертації11.04.2017
Розмір15.5 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   59

«ПІСНЯ ПРО МАТІР». ОБРАЗ МАТЕРІ ЯК НАСКРІЗНИЙ У ТВОРЧОСТІ ПОЕТА. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ ПОЕТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ («МАМО, ВЕЧІР ДОГОРА...»,

«МАТИ НАША — СИВА ГОРЛИЦЯ.»). МЕЛОДІЙНІСТЬ ПОЕЗІЙ, ЯКІ СТАЛИ НАРОДНИМИ («ПІСНЯ ПРО МАТІР». РОЛЬ ДІАЛОГУ МІЖ МАТІР'Ю Й ДІТЬМИ У ВИРАЖЕННІ ОСНОВНОЇ ДУМКИ. ОБРАЗНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ «ЛЮДИНА І ПРИРОДА» В ПОЕМІ «КРИЛО».

ПРОТИСТАВЛЕННЯ ЧЕСНОГО, ДОБРОГО ЮНАКА ЖОРСТОКІЙ, БЕЗДУХОВНІЙ ЛЮДИНІ.

РОЗКРИТТЯ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ПЕРСОНАЖІВ

Мета: познайомити учнів із поезіями Б. Олійника, присвяченими образу матері, проаналізувати вірш «Пісня про матір», поему «Крило», визначити основні мотиви творів; розвивати вміння аналізувати вірші, висловлювати власне ставлення до прочитаного, виховувати повагу до батьків, розуміння значущості гармонійних стосунків батьків і дітей, необхідності гармонійного зв'язку людини з природою, виховувати бажання охороняти природу.

Обладнання: портрет письменника, видання його книг, аудіозапис пісні «Пісня про матір».

Теорія літератури: поглиблення поняття про ліричні жанри (пісня).

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про дуже важливі проблеми: про стосунки батьків і дітей, про найсвятіше — ставлення до матері, про взаємини людини і природи, можливість духовного злету. Це ті загальнолюдські цінності, на яких акцентує увагу Борис Олійник у своїх творах — поеми «Крило» та поезії «Пісня про матір».

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

  1. Фронтальне опитування

  • Визначте знакові події в житті Бориса Олійника.

  • Дайте стислу характеристику його основних збірок.

  • Назвіть риси особистості письменника і громадського діяча.

  • Наведіть приклади вчинків письменника, які свідчать про його

принциповість, патріотизм та безкомпромісність.

  • Що вам відомо про визнання заслуг Б. Олійника державою?

  1. Презентація афористичних висловлювань Б. Олійника.

(Учні зачитують рядки поезій та коментують їх

Наприклад, «Страшніше смерті — воля на приколі», «Немає у житті середини. Є тільки фланги й тільки — центр», «Коли минуле спродав на базарі, ти вже продав грядуще і себе!» тощо.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

У поезії «Диптих» Бориса Олійника є рядки, які можна використати як епіграф до розмови про вірші, присвячені матері:

Віддай усе, що взяв, і освятись.

Ще більше, ніж узяв, зумій віддати.

Стоїть на видноколі світла мати —

У неї вчись.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Якщо ти в дитинстві не навчився бачити в очах матері її душу, то на все життя залишишся моральним калікою». Аналізуючи етичні й світоглядні витоки слова Б. Олійника, критик С. Йовенко в статті «Доки є дорога й рух.», опублікованій 1995 року в часописі «Вітчизна», відзначала: «Батько і мати — ось відправні джерела формування характеру, ось ідейна домінанта творчості поета, його в кращих українських (шевченківських) традиціях святилище».

  • Згадайте поезії про матерів, які вже вивчали в курсі української літератури. (А. Малишко «Пісня про рушник», В. Симоненко «Лебеді материнства», Т.Г. Шевченка «І Архімед, і Галілей». Можна згадати твори Лесі Українки, О. Кобилянської, В. Сте- фаника, О. Довженка тощо.)

Поет звеличенню й уславленню матері присвятив найкращі свої поезії: «Сива ластівка», «Мати сіяла сон.», «Мати наша — сива горлиця», «Мати», «Пісня про матір», «Дорога баби Катерини», «Ми з матір’ю вертаємо в село». У цих поезіях мати — і проста земна жінка, і Берегиня всього роду людського, і найближча людина для автора, і образ, зрозумілий і рідній кожному читачу.

Пам’яті батьків — Марфи Никонівни та Іллі Івановича присвятив Борис Олійник книжку «Сива ластівка» (1979), яка є першим розділом нової книги «Пісня про матір». Саме до цієї збірки ввійшла поезія «Мамо, вечір догоря.». Ідея твору: завдяки турботам матері, ми загартованими приходимо у світ.

Ліричний герой поезії «Мати сіяла сон» (останній вірш із поеми циклу «Сиве сонце моє») захоплюється душевністю та працьовитістю рідної неньки. Мати для нього — сонце: «Я несу його в світ, щоб не тільки мені, щоб і вам сонячно».

Вірші «Мамо, вечір догоря.», «Мати наша — сива горлиця.» покладені на музику Іваном Карабицем, стали справді народними, величальними гімнами материнській любові.

Своєрідним заповітом Берегині роду своїм нащадкам звучить поезія «Пісня про матір».

  1. Прослухування аудіозапису пісні «Пісня про матір»

(у виконанні Ніни Матвієнко, композитор Олександр Мороз)

  1. Виразне читання по ролях поезії «Пісня про матір»

  2. Читання поезії (учні читають вірш за ролями)

  3. Аналіз ідейно-художнього змісту твору Бесіда

  • Яка тема твору? (Тема відходу)

Визначте провідні мотиви твору. (Мотив синівської вдячності матері, мотив символічного безсмертя матері у своїх дітях, отже, безсмертя роду: вона стає «замисленим полем на цілу планету, на всі покоління й віки».)

  • Про що благають матір діти та онуки? (Благають залишитися, не йти туди, звідки вороття ніколи й нікому не було.)

  • Що залишає матір у спадок дітям? (Ненька не залишає по собі жодних скарбів, але розкриває перед ними свою щиру душу, своє розуміння справжніх цінностей життя: «Навчила дітей, як на світі по совісті жити».)

  • Яку роль у поезії відіграє діалог? (Поет уводить до свого вірша діалог, який допомагає створити ще більшу атмосферу простоти та щирості, у якій діти та онуки спілкуються з матір’ю, вмовляючи її не йти.)

  • Які рядки підкреслюють благородство матері, її безмежну любов до дітей? (Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, Махнула рукою Злетіли увись рушники. «Лишайтесь щасливі».)

  • Розкрийте сенс порівняння матері з долею. (Матір, як і долю, не вибирають.)

  1. Аналіз поеми «Крило»

Вступне слово вчителя

У своїй поемі-казці «Крило» Б. Олійник порушив дуже важливу проблему — окриленості людини, яка асоціюється з високими духовними пориваннями, з прагненням робити добрі справи. Поет торкається питання наявності добрих й поганих початків у людській душі. Про це та інше ми поговоримо, знайомлячись та аналізуючи поему.

Переказ змісту поеми підготовленим учнем (учнями) з виразним читанням окремих уривків поеми «Крило»

Поема «Крило» має підзаголовок — «Новорічна казка». Поет використав казковий сюжет. Коли потягнулися у вирій журавлі, бо «доганяв листопад за селом», один із них, як сирота, гірко плакав, бо в нього було перебите крило й він не міг летіти з усіма. Маленький хлопчик взяв його, як дитину, на руки і приніс додому. Не тільки хлопець, а й уся його сім’я турбувалася про птаха: «мати вишила журавку сорочку, батько кеди з крамниці приніс».

Чудо-птах стає хлопчині добрим товаришем і братом, «олюднюється» ззовні — має вишиту сорочку, кеди.

Крило швидко загоїлось, а коли відгула зима, журавель, вийшовши з хати, злетів і — зник. Хлопчик дуже журився за птахом. І якою ж була його радість, коли одного вересневого ранку до них «повен двір прибуло журавлів». Серед них — урятований хлопчиком журавель, який пообіцяв прилітати до нього щовесни, бо до свого рятівника він «крилом приріс».

У відносинах «олюдненого птаха» і хлопчика-птаха виникає спілкування, основане на взаєморозумінні, товариській підтримці. Птах, як і обіцяв, щовесни прилітав до свого рятувальника, учив його літати, розповідав про свої мандри. Хлопчик у своїх мріях, злітаючи над повсякденністю, також стає у певному розумінні птахом — людиною, здатною на духовний зліт. Увечері, «коли село хилилося до сну», вони літали над селом. Під крила їм ховалися зорі — і так хороше було їм обом».

Хлопчик виріс, став юнаком. І одного разу до журавля він прийшов не сам, а з дівчиною. Журавель прийняв їх обох, сказавши дівчині, що вона щаслива, бо вибрала собі гідну пару.

Але одного разу довірливий птах стає свідком крадіжки (журавель «За звичкою довірливо ішов. Бо думав же — людина), яку скоїла усім чужа і ворожа людина — сусід-завидюх. У нього не було дітей, а сад його, «задушений глухим парканом», здаля обминали солов’ї. Де він ступав — там вже не росла трава. Його дуже не любили собаки, тому він завжди ходив з дебелим ціпком. Щоб приховати крадіжку, він убиває журавля ціпком. Коли юнак побачив мертвого журавля й поруч з ним ціпок, він все зрозумів. Через смерть друга- птаха юнак втрачає здатність літати і раптом старіє: ... «Кришилися зуби, западали щоки,— і він ставав столітнім, древнім дідом». Замість руки у головного героя з’являється закривавлене «надламане крило». Ця деталь-алегорія набуває символічного значення, тому що колись його «товариш» сказав «.тому що крилом я до тебе приріс». Так біль журавля, убитого людиною без совісті, стає смертельним болем хлопця.

Сусід-злочинець не залишився без покарання:

щораз опівночі

.на порозі виростав юнак

З особою сірим, як сира земля.

Вбивця переляканий, «як у пастці вовк», навіть звертається до суду, щоб пересидіти у в’язниці якийсь час. Але мудрий суддя все зрозумів:

Пересидіть кару.

Не вийде, дядьку,

Ти таке вчинив,

Що і статті у кодексі немає,

За котрою судили б ми тебе.

Ти ж найсвятіше — небо — дядьку, вбив.

А це вже вище від людського суду.

Так злочинець був покараний вічним страхом за себе.

Аналіз поеми

  • Чому поема має підзаголовок «Новорічна казка»? (Кожен чекає подарунків для себе, дива.)

  • Що одержав у подарунок хлопець, який урятував журавля? (Здатність літати)

  • Чому саме журавля обрав поет образом-символом поеми? Учень. Журавля дуже шанують на Сході. Він вважається одним із символів щастя і довголіття (живе тисячу років). Він є посланцем богів, посередник між ними та людьми, саме журавель надає можливість увійти у більш високий стан свідомості.

У кельтських племен володар підземного царства на вигляд як журавель. Він — вісник смерті або війни.

У Китаї та Японії журавель — посланець богів, посередник між небом и землею. Він символізує безсмертя, довголіття, захищає материнство.

Журавель часто асоціюється з сонцем та сосною. У християнстві журавель — символ пильності, лояльності, доброго порядку монастирського життя. У греко-римському символізмі журавель — вісник весни і світла.

Є версії, що тризуб, який є одним з державних символів України,— це символічне зображення журавля, його польоту в небі і сліду на землі. За народним повір’ям, де ходить чи сидить журавель, там завжди достаток, там родить хліб, є багато худоби, є спадкоємці — діти. «Де лелека водиться — там щастя родиться»,— говорять українці.

  • Доведіть, що у поемі наявні ознаки казки. (У змісті твору поєднано реальне і фантастичне.)

  • Символом чого є журавлине перебите крило? (Крило в людинисимвол її здатності до високих духовних поривань, символ духовності й природності. Перебите крило означає не тільки фізичний, а й духовний біль.)

  • Чому, побачивши мертвого журавля, хлопець миттєво старіє? (Він утрачає здатність літати. А людина без крилаце людина без мрії, без неба.)

  • Чому в підзаголовку автор зазначив, що цей твір «тільки для дітей»? (Поет розповідає казку, перш за все, для дітей, які ще не втратили найцінніше — душу і совість. Про небезпеку втрати цих якостей попереджає дітей поет. Така художня деталь вказує на те, що твірзвернення до сучасних дітей, адже цивілізація додала людству благ матеріальних, але, на жаль, не позбавила його від вад, які залишаються не стільки у своїх зовнішніх проявах, скільки у внутрішніху душах, серцях людей.)

  • Який зміст вкладено в слова: «Ти ж найсвятіше — небо, дядьку, вбив»? («Небо»це алегорія. Це високі помисли людини, мрії, і хоча немає покарання за вбивство людської мрії, зламати людині крила, отже, позбавити мрії та надії — це найстрашніший злочин.)

  • Як слід розуміти слова «Крилом до тебе приріс»? (Автор наголошує на духовній спорідненості хлопчика й журавля, гармонійному єднанні людини і природи.)

  • До якого висновку підводить нас Б. Олійник цією поемою? (Щоб осягнути материнську щедрість природи, зрозуміти сенс свого життя, людині не завадить хоча б зрідка подумки підійматися над буденщиною, мріяти про щось прекрасне. Право на таку мрію, цілющий для людини політ душі і обстоює Б. Олійник у поемі. Провідна ідея поетично втілена в реально-казковому образі юнака-журавля.

Найстрашніший гріх — убити людську мрію, перебити крила. Він ніби переконує читача, що ніякі матеріальні блага не можуть дати людині духовного злету. Тому порушення гармонії природи і людини неминуче призведе до катастрофи загальнолюдських моральних цінностей, які об’єднують людей на планеті.)


Складання характеристики героїв, протиставлених у творі

Хлопчик

Сусіда

  • Герой цінує не матеріальне, а духовне.

  • Має люблячу сім’ю, кохану, друга.

  • Герой перебуває в гармонії з природою.

  • Здатний літати, духовно розвиватися, бути милосердним.

  • Він кохає і відчуває родство душі з коханою дівчиною

і птахом

  • Цінує лише матеріальне: «Стояла

в нього на два ґанки хата. Добра усякого — аж розпирало Суцільний мур.

  • Лиш де-не-де у шпари

  • Вужами витикалися антени.

  • Самотній, «Дітей у нього не було».

  • Зате

Мав сад, задушений глухим парканом.

(Той сад здаля минали солов’ї).

  • Собаки не любили його, страх!

  • Тому й ходив завжди з ціпком дебелим,

  • А де ступав,— там не росла трава.

  • Вбиває, краде, бреше




Висновки: герої протиставлені один одному. Критеріями, за якими вони різняться, є ставлення до природи, духовність та ставлення до матеріальних цінностей. Поет застерігає, що людина мусить жити високими помислами, не порушувати нормального плину життя, жити і творити добро, бо без цього не буде її життя духовно багатим, внаслідок чого вона і не зуміє побачити красу і неповторність світу. Автор використає алегорію, стверджуючи, що людина повинна жити мрією, хоча б у думках злітати над повсякденністю.

  1. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах. «Мозковий штурм»

Завдання для 1-ї групи. Доведіть актуальність теми матері в поезії. Завдання для 2-ї групи. Доведіть актуальність поеми «Крило» Б. Олійника.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Вивчити напам’ять вірш «Пісня про матір».

  • Прокоментуйте слова Б. Олійника: «Лірика — особливий жанр. Її не можна висиджувати. Коли немає часу на поезію, отже, не настав час для поезії».

  • Творча робота на тему: «Борис Олійник — письменник неординарний».

  1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

Продовжте речення:

Сьогодні на уроці я:

  • переконався в тому, що.

  • відчув ...

  • зрозумів .

  • здивувася тому, що.

  • обов’язково зроблю ...

ДОДАТОК

Матеріал для вчителя

Народився Б. Олійник 1935 року народження (с. Зачепилівка, Новосанжарського району, Полтавської області). По закінченні десятилітки 1953 року вступив на факультет журналістики Київського Шевченкового держуніверситету, який закінчив 1958 р. 1958 р. працював завідуючим відділу республіканської газети «Молодь України». З 1962 по 1973 рік праця в журналі «Ранок». Шлях від простого кореспондента до головного редактора. Був заступником головного редактора журналу «Дніпро» та старшим редактором видавництва «Дніпро». З 1971 по 1974 рік — заступник голови правління Спілки письменників України. З 1974 по 1991 — завідувач відділу, член редколегії журналу «Вітчизна». З 1976 по 1991 рр. — Секретар Спілки письменників України та СРСР. Член ЦК КПУ і ЦК КПРС. 1999 року Голова Комітету по Державних преміях України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва при Раді Міністрів України.

З 1980 по 1991 рік обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-го і 11-го скликань, голова Комісії Верховної Ради з питань освіти і культури. 1981 р. нагороджений ювілейною медаллю Всесвітньої Ради Миру. З 1989 по 1991 рік — голова Комісії зв’язків ВР СРСР з громадськістю, віце-голова Палати Національностей Верховної Ради СРСР.

З 1992 по 1994 — народний депутат Верховної Ради України 12-го (1-го). Провідний науковий співробітник Інституту національних відносин і політології АН України. З 1994 по 1998 — народний депутат Верховної Ради України 2-го скликання. З 1995 по 2006 рік Голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи. З 1996 по 2006 рік віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи.

З 1998 по 2002 рік — народний депутат Верховної Ради України 3-го скликання. Голова Комітету Верховної Ради України в закордонних справах і зв’язках з СНД.

З 2002 по 2006 рр. обраний народним депутатом Верховної Ради України 4-го скликання.

Побував майже у всіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьми»).

З перших днів нової Югославії трагедії рішуче виступив — у пресі, у Верховній Раді та Раді Європи — проти ембарго Сербії. Неодноразово бував у «гарячих точках» Боснії-Герцеговини, після чого написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?». Вийшло окремою книгою українською і сербською мовами в Югославії (1996 р.) Під час перебування в Сербії потрапив під бомбардування натівців. По слідах поїздки написав есе «Хто наступний?», у якому розкрив істинні наміри агресивного блоку НАТО. Матеріали на захист сербів і чорногорців опублікував в українській, російській і югославській пресі.

У травні — червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того самого року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва),

«Випробування Чорнобилем», у якій викрив злочинну діяльність тимчасовців. У 1987 році нагороджений Грамотою «Учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».

Борис Олійник, по суті, зупинив будівництво промвузла в Ка- неві, що загрожувало усипальниці Т. Г. Шевченка. Ще у Верховній Раді УРСР виступив проти зведення мосту через Хортицю, що й змусило чиновництво відкласти реалізацію свого наміру. У 1995 року Борису Іллічу присвоєне звання «Почесний громадянин Канева».

Був одним із тих, хто через пресу заблокував будівництво АЕС в Криму і під Чигирином та каналу Дунай-Дніпро, через який би пішов в Україну весь бруд Європи. Першим на державному рівні 1988 року в Кремлівському Палаці сказав про голодомор в Україні, запропонувавши створити «Білу книгу» про чорні діла 1932-1933 років.

Саме Олійник вручив від імені інтелігенції України маршалу Язову клопотання про звільнення від військо-політичного училища приміщень Києво-Могилянської академії. Маршал вчинив позитивну резолюцію.

Один із фундаторів Українського фонду культури, який незмінно з 1987 року і донині очолює його на громадських засадах. Нині віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи. 2002 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Києва».

Друкуватись почав ще в школі. Перший вірш опубліковано 1948 році. Борис Олійник — автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які виходили в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, болгарською, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами.

Лауреат премії імені М. Островського (1963 р.), Державної премії СРСР (1975 р.), Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1983 р.), міжнародних премій імені Сковороди (1994 р.), «Дружба» (1997 р.), все югославської премії «Рицарське перо» (1998 р.), міжнародної премії імені Давида Гурамішвілі (1999 р.), міжнародної премії імені Шолохова (2001 р.), премії імені В. І. Вернадського Фонду «Україна — ХХ століття».

1987 року обраний дійсним членом Міжнародної слов’янської академії. З 1990 року дійсний член Національної академії наук України. З 1992 року обраний академіком Української екологічної академії наук. Голова Українського фонду культури, співголова Форуму слов’янських народів.

Борис Ілліч Олійник є кавалером орденів князя Ярослава Мудрого V (1995 р.) та IV (1999 р.) ступенів, ордену Миколи Чудотворця (2002 р.), ордену Нестора-Літописця І ступеня (2006 р.).

2005 року Борису Олійнику присвоєно звання Героя України.

УРОК № 101




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   59

Схожі:

Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» icon«Празька школа» поетів. Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Мотиви творчості. Особливість художнього стилю
Мета: розкрити учням значення творчості поетів «Празької школи» у розвитку національного літературного процесу; ознайомити з біографією...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconГорда самотність Михайла Лермонтова (Життєвий І творчий шлях поета)
Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях поета, на основі біографічних відомостей сформувати образ поета-романтика;...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Михайло Лермонтов. Життєвий І творчий шлях
Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях поета, на основі біографічних відомостей сформувати образ поета-романтика;...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Гійом Аполлінер (1880-19180). «Лорелея», «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму
Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм,...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconУрок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. Полліанна
Тема уроку: Урок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. “Полліанна” – роман – бестселер для дітей
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconУрок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до
Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях «Арфами, арфами…»,...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconБіографічний проект «Микола Вороний. Життєвий І творчий шлях поета»
Мета: ознайомити учнів з життєвим І творчим шляхом М. Вороного; з’ясувати роль поета в національному відродженні українців, його...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconЄвген Маланюк
Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета І поезії. Символічні...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
Ета: простежити життєвий І творчий шлях письменника, дослідити вплив ідей філософії екзистенціалізму на творчість А. Камю; розвивати...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconОлег Ольжич (1907 — 1944) Життєвий І творчий шлях
Син відомого українського поета –символіста, драматурга, перекладача Олександра Олеся


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка