Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка47/59
Дата конвертації11.04.2017
Розмір15.5 Mb.
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   59

«ДІМ НА ГОРІ». ДЕМОНОЛОГІЧНІ МОТИВИ. ПРИТЧОВІ МОТИВИ І СИМВОЛИ. ЗБІРКА НОВЕЛ «ГОЛОС ТРАВИ». ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦІЙ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БАЛАДИ (СЮЖЕТ КОХАННЯ ЖІНКИ І ДЕМОНІЧНОЇ СИЛИ, ТРАГІЗМ). БАРОКОВЕ ПОЄДНАННЯ ВИСОКОГО (ДУХОВНОГО) І НИЗЬКОГО (БУДЕННОГО)

Мета: визначити демонологічні мотиви, знайти приклади використання традицій європейської балади, ознаки бароко у творі, притчові мотиви і символи, розвивати навички аналізу епічного твору, використання знань теорії літератури під час аналізу твору, вміння узагальнювати, логічно мислити, сприймати інформацію на слух та занотовувати її, усне зв'язне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до дослідницької роботи, філософсько-аналітичної прози.

Теорія літератури: бароко, притчевість, символічність, поглиблення поняття про баладу.

Обладнання: текст твору.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Літературний диктант

  1. Назва річки, біля якої стоїть дім на горі. (Тетерів)

  2. Головні жіночі персонажі твору модерного часу. (Галя, бабуся)

  3. Головні чоловічі персонажі твору. (Володимир, Іван Шевчук, Хлопець, Анатоль)

  4. Блудний син. (Хлопець, син Галі)

  5. Ім’я чоловіка-птаха, батька Хлопця. (Анатоль)

  6. Жанр першої частини твору. (Повість-преамбула)

  7. Жанр твору «Дім на горі». (Роман-балада)

  8. Роки створення роману-балади. (1966-1980-ті рр)

  9. З ким з видатних письменників полемізує Шевчук? (З М.В. Гоголем)

  10. З чого складається ІІ частина роману-балади? (З новел-притч)

  11. Кількість новел-притч. (13)

  12. Провідні мотиви твору. (Війна, дорога, самотність, блудний син)

  1. «Дім на горі» — зразок «химерного» роману.

Визначенне основних ознак «химерної» прози

Основні ознаки «химерної» прози: орієнтація письменника на фольклорні традиції; трансформація в нових художніх формах легенд і казок; прийом гротеску, фантасмагонічне перетворення реальної дійсності; елементи народної сміхової культури; умовність — одна із визначальних прикмет художньої форми.

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя



Друга частина роману — «Голос трави» — складається з 13 новел. Вони об’єднані підзаголовком «Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших».

Збірку новел можна вважати своєрідним розвитком традицій української літератури, адже в ній багато творів, у яких запозичуються і художньо обробляються фантастично-міфологічні образи і сюжети.

Перше фольклорно-фантастичне оповідання в українській літературі написав ще Самійло Величко, потім Г. Квітка-Основ’яненко, Любов Яновська й Наталя Кобринська, у сучасній українській літературі це роман О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або козак Мамай і Чужа Молодиця», В. Дрозда «Самотній вовк», твори Р. Іваничука, Р. Федорева, П. Загребельного, Є. Гуцала, М. Вінгра- новського.

Ми продовжимо характеристику роману балади. А особливу увагу приділимо визначенню місця ІІ частини в його ідейно- художньому змісті.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Міні-лекція вчителя (учні конспектують зміст лекції)

Як уже було сказано, різниця між втіленнями жіночого та чоловічого начала пов’язана із мотивом дороги. Жіноча доля — чекати й терпіти, чоловіча — шукати свою Дорогу та повертатися. Через це Іван Шевчук залишає дім на горі, який деякі дослідники визначають як символ Парнасу, населеного музами, тому що він наділений творчим началом, розвиток якого неможливий без єднання зі світом людей.

В образному світі Івана, якого автор навіть наділив своїм прізвищем, безперечно, відбилося захоплення самим Валерієм Шевчуком давньою українською літературою, яку він ретельно вивчав у ті часи, коли писався роман, і творчістю Григорія Сковороди, якого письменник вважав своїм «учителем життя». У новелах роману сконденсовані релігійні уявлення народу, елементи язичництва, пантеїстичного ставлення до природи і елементи східнослов’янського фольклору, сюжети й образи із етнографії, слов’янства, реальні події національної історії, біблійні сюжети та образи.

Новели, результат спостережень Івана Шевчука за людьми,— у великій мірі наслідок роздумів самого письменника про світ видимий. Іван наділений даром яснобачення, митець, прагне бачити більше і глибше і розказати про це людям.

Козопас Іван має фольклорно-фантастичне образне мислення. У ньому також відбилося прагнення самого письменника побачити світ у двох вимірах — реальному та казковому. Саме через це його здавна вабило народно-фантастичне оповідання.

Іван довгі роки спостерігає світ людей. Кожна його притча — певний погляд на світ, намагання і прагнення його зрозуміти, побачити і полюбити. Це образна наука людям, яку він залишає їм у спадок. Це його місія, життєва мета. Отже і вибір жанру повчань — притча — цілком виправданий, адже це різновид оповідання, який в іншомовній, алегоричній формі містить повчання. У притчі це повчання більше значиме, ніж просто в оповіданні: притча ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів. Притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і почасти використовується з метою прямої настанови читачу у питаннях людської і суспільної поведінки.

Які ж повчання передає у спадок людям Іван Шевчук? (Автор художньо досліджує сутність добра і зла (новели «Відьма», «Чорна кума»); письменник застерігає, що страх перед світом, душевна роздвоєність можуть привести до загибелі («Панна сотниківна»); Шевчук стверджує, що справжня любов не може живитися облудоюце також початок загибелі («Перелесник»); він переконаний, що заради спасіння людини можна пожертвувати життям («Джума»); Іван повчає, що гніт і насилля над людиною приведе її до повстання («Самсон»); оповідач застерігає: не шукай видимої вигоди, а «чистий серцем будь і не губи душі» («Чорна кума»). Особливу увагу звертає Іван Шевчук на відповідальність кожного за свої вчинки на цій землі («Свічення»). Про спробу людини подолати самотність і смерть йдеться у «Джумі».)

  1. Аналіз новели «Панна сотниківна»

Словникова робота

Сотник — той, хто очолював сотню у давньоруському війську; ця військова посада була особливо поширена за часів Запорозької Січі. Завдання дослідження

Довести, що в новелі показане протиборство двох світів — реального та містичного, протилежних сил — добра і зла, краси та потворності, жорстокості та ніжності, гармонії та хаосу.

Евристична бесіда

  • Яке соціальне походження героїні? (Дочка сотника)

  • Доведіть, що новела починається картиною суцільної гармонії у світі. («Це сталося вночі... Місяць висів над їхнім високим дахом...». Дія відбувається у кімнаті, де панує тиша й спокій, де відчувається суцільна гармонія, прийшов сон і приніс до сотниківни дитяче сновидіння.).

  • Перекажіть сон дівчини. (Сон химерний, він її лякає і вабить водночас. Спочатку дівчина грається із сонячними зайчиками, «збирає їх у пелену».)

  • Що відчуває сотниківна? (Вона почувалася щасливою, адже саме дитячий світ сповнений відповідності гармонії.)

  • Хто з’явився у її сні і приніс тривогу? Які події передували цьому? («Незадовго до цього був пущений на землю юний чорт». Являється молодий чорт у образах 3-х хлопців: студент, козак та міщанин. «Ранок привів до них студента, чорного і смаглявого. Зайшов... наче ненароком, попросив воду». Потім заїхав козак (уже шляхетного роду, теж попросив води; був одного обличчя зі студентом, але у поглядінесподівана туга!і стало їй страшно. Той погляд пронизував їй тіло,... хотілося їй утекти, «кудись у незвідь, але... сиділа непорушно». «По кількох днях попросив пити третій подорожній. ...й він, і козак, і той студент схожі один на одного.». Але йрізні: очічорні, зелені, сині. А боялася вона їх однаково: не прості це подорожні. А під ранок снилося щось темне й тривожне,.. помічала нові синці.)

  • Що символізують ці образи? (Студентпросвітництво й духовність (без чого немислиме людське буття). Козаксимвол волі й незалежності; готовий до захисту, бо зі зброєю. Образ міщанина асоціюється з певним достатком.)

  • Чому студент, козак і міщанин мають однакове обличчя і ріст? (Духовність, воля — однаково рівні й необхідні, щоб утворити гармонію людського буття, а багатство для людинице розум і духовність, свобода і незалежність.)

  • Які ще перевтілення відбуваються з чортом? (Чорт, побувши конем, став парубком, перекинувсь у білого хорта: «.кинув оком догори, сонце. Його засліпило проміння, залило з головою, і юному чортові здалося, що в нього розірветься від щастя серце».)

  • Які почуття викликає чорт у сотниківни? (Вона відчуває тривогу, біль, страх, адже чорт спокусник. Він захоплюється красою дівчини, але не здатний її поцінувати, адже є уособленням жорстокості, потворності. Сотниківна душевно страждає, але її душа прагне гармонії й краси.)

  • Що допомагає сотниківні позбутися тривоги, печалі, які травмують її душу? (Вона звертається до ворожки і дещо позбавляється впливу чар, впізнає гостей-подорожніх.)

  • Яке зло чинить чорт? («Хотілося йому розгулятися, вдарити об землю лихом і сколошматити світ». Він спрямовує своє зло і на тварин, і на людей (жаба від цього вмерла, конісхарапудилися, а дядько так перелякався, що «признався Богові у всіх гріхах».)

  • Що може протистояти темним силам, чорту зокрема? (На цьому світі навіть серед темного, злого людину, по-перше, тримає віра, без неї наступає смерть. Чорт зустрічається з досвідченим чортом, який пояснює йому: «Наша доля незавидна: вірять у тебе — живеш, не вірять — умираєш. Скільки вже нашого брата переставилося ні за цапову душу.». Не дивно, що сотниківна біжить до церкви, символу святості, Божого всепрощення, зцілення людської душіна «прощу». Лише там вона позбавилася від усіх своїх гостей, істинне обличчя яких побачила у церкві: «Позаду в нього (міщуха) тягся довгий хвіст, а замість ніг виглядали брудні ратиці». Друге, що рятує,— людська краса. Після появи домовика здалося юному чортові, що «десь на дні його єства щось пробудилося», і захотілося йому чогось незвичайного, подумав: «Що ці жарти мені, коли від них нема доброго задоволення!» Тоді він і побачив перед собою панну (серед саду): стислося серце, важко дихати стало; завмер, вдивляючись у чарівне видіння. Від такої краси на душі відчув смуток і щастя. Він щасливий від споглядання краси, але сприйняти її не здатний. Отже, людська краса — всесильна, могутність її у найкращих проявах, вона перемагає зло: «.біля чарівної панни упало його роз’ятрене, закривавлене серце.».)

Які символічні образи уособлюють боротьбу добра зі злом? (Образи білого й чорного коня.)

  • Чому сотниківна не піддається спокусі віддатися коханню з чортом? (Вона боїться втратити живу душу. «Не торкайся мене! Я не віддамся тобі, чорте, бо любов свята. Я хочу жити для щастя, а не для задоволення, адже справжнє щастя — це як чисте небо над головою.». Отже, любовтакож сила, яка здатна боротися зі злом.)

  • Чому чорт дістав поразку? Які сили сприяли його смерті? (Причина його смертіу законі відповідності й гармонії. Юний чорт робить висновок, що у світі повинні бути відповідності, інакше він не триматиметься купи. «Світ без гармонії ні до чого, бо, коли порушиться в ньому одна ланка, розсиплеться на сміття».)

  • Чому наприкінці твору сотниківна йде в монастир? (Дівчина повинна була зробити вибір між добром і злом, щоб врятувати свою душу, не піддатися спокусі, отже, злу. У важку хвилину вона звертається до могутньої рятівної силидо Бога», обирає святу любов.)

  • Чому сотниківну на шляху до врятування наздоганяє смерть? («І коли вона падала долі, уздріла раптом дуже чітко й близько від себе великі, чорні, повні ясного вмиротвореного світла чоловічі очі, які вона знала колись давно, які, можливо, й полюбити могла б, але досягти яких так і не спромоглася». Її вбиває роздвоєність і хаос у її душі. Автор змальовує типову барокову ситуаціюпрагнення людини до очищення власного духу, до краси, до гармонії і разом з тим її душевну роздвоєність.)

  • Яка головна ідея твору? (Спасіння людської душі від «хаосу в собі» та роздвоєння)

Висновок. Отже, у творі спостерігається протиборство двох світів — реального й містичного, сил добра і зла, краси й потворності, ніжності й жорстокості. Саме це протиборство породжує роздвоєність людської душі, яка може привести до загибелі.

  1. Заслуховування повідомлення учня «Демонологічні мотиви в романі-баладі «Дім на горі»

Демонологічна образність роману-балади «Дім на горі» зумовлена впливом барокко.

У циклі «Голос трави» письменник використав багато міфологічних образів: домовик, чорт, лісовик, відьма, потерчата, перелесник, чаклунка. Але письменник не просто запозичує образи, а інтерпретує їх, завдяки чому вони органічно вплітаються в сюжет твору. Наприклад, прибульці, які «з’являються бозна-звідки» перед жінками Дому, зображені в романі як демонологічні істоти. Вони сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і намагаються спокусити жінок Дому. Якщо зваблення вдається — народжуються дивні хлопчаки, «доля яких майже завжди була сумна». Це демонологічні хлопчаки. У новелі «Синя дорога» постає перед нами домовик-невдаха з комплексом «білої ворони», якого тягне до мандр. Чорт постає перед нами добрий: «У світі повинні бути відповідності, інакше він не триматиметься купи. Світ без гармонії ні до чого, бо, коли порушиться в ньому одна ланка, розсиплеться на сміття». В оповіданні «Дорога!» В. Шевчук вивів досить своєрідний образ народної демонології — домовика. Господар наклав на себе руки саме тоді, коли домовик покинув маєток. А втік домовик через дорогу, що витікала з маєтку й губилася між ночі: «Мене зачарувала ця дорога... А коли домовиків зачаровують дороги, стаються нещастя. Домовики мусять думати про дім, а не про дороги.».

Використовуючи народну демонологію, письменник намагається проникнути в глибинний зміст давніх уявлень народу, осмислити усталені фольклорні образи, наповнюючи їх сучасним змістом. Б. Рибаков зауважує, що «пізнання народної культури, усіх видів слов’янської творчості просто неможливе без вияву його архаїчної язичницької підоснови. Вивчення язичництва — це не лише заглиблення в первісність, але і шлях до розуміння культури народу».

Загадкові демонічні сили діють у кожній з 13 новел II частини роману. Вони є невід’ємною часткою того світу, який оточує людину, спонукає її до протистояння, боротьби. Наявність демонічних сил надає сюжету динамічності, напруженості, робить його захопливим. Особливістю демонічних образів роману можна назвати те, що вони не завжди уособлюють зло, хоча їхня наявність викликає почуття страху, тривоги, непевності, неминучого драматизму. Ці почуття пронизують всі оповіді, які закінчуються трагічно.

Демонологічні образи в романі стають втіленням того чи іншого стану людини, частиною його «живого Я» — доброго чи темного, яке переливається в людському єстві і перебуває в постійному змаганні.

  1. Заслуховування повідомлення учня

«Притчові мотиви і символи в романі-баладі «Дім на горі»

Усі 13 новел роману-балади мають притчевий характер, що підсилює прихований зміст та алегоричність повчань у кожній із цих новел. Адже притча є одним із засобів вираження морально- філософських міркувань автора і можливість прямо наставити читача в питаннях людської і суспільної поведінки.

Письменник творчо інтерпретує барокові притчеві мотиви. Провідними можна назвати самотність, блудного сину, дорогу.

Мотив блудного сина базується на біблійній притчі. Але Шевчук суть притчі подає більш глибоко і розгорнуто. Письменник передає горе вигнання з рідного дому-фортеці, своєрідну втечу від світу, від себе і радість повернення. Символ Дому в поєднанні з цим мотивом означає своєрідне благо, міцну основу, а дорога, яка веде геть від цього дому,— прокляття.

Мотив небесної дороги. Автор пояснює його як «символ життєвого шляху», йдучи яким, «кожна людина відчуває потребу ступити не лише на житейську дорогу, а й на ту, що провадить до вічності». Піднімаючися крутою стежкою до будинку, що височів на горі, недавній фронтовик Володимир навіть не підозрював, що від того життя його круто зміниться, там він знайде спокій і душевну гармонію — він підсвідомо змушував себе підніматися вгору.

Мотив самотності водночас є прокляттям та благом. Відчуття самотності переживають усі герої твору, в різний час і за різних обставин вона відіграє свою роль. Кожен, самотність переживає по-своєму. Самотність може бути для одних прокляттям, а для інших — благом.

  1. Заслуховування повідомлення учня «Використання традицій європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного)»

Вплив естетики бароко відчувається у «Домі на горі» і в провідних мотивах твору, у його символіці, образах. В основі твору ідея естетики бароко — прагненні пізнання сенсу буття, естетичне переживання добра і зла, світла і тіні. Естетика бароко, до якої звернувся у своїй творчості В. Шевчук, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу.

Герой естетики бароко — постать загадкова, дивакувата. Він любить усе земне і звичайне, невибагливе, але тягнеться до вічного і високого. Так і всі герої роману «Дім на горі» живуть у двох вимірах — у дійсному світі і уявному, вигаданому, світі буденності та в пориваннях до світу високого, духовного. Ці світи сходяться і співіснують.

Література європейського бароко висвітлила трагізм людського існування. Трагізмом просякнутий і твір Валерія Шевчука.

Письменник використав деякі традиції європейської балади, наприклад, сюжет кохання жінки і демонічної сили. У романі він лягає в основу сюжету. Пришельці, які «з’являються бозна-звідки» перед жінками Дому, подані в романі як демонологічні істоти. Вони сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і намагаються спокусити жінок Дому. Якщо зваблення вдається — народжуються дивні хлопчаки, «доля яких майже завжди була сумна». Спочатку у Галининих снах з’являється образ сірого птаха в лакованих черевиках. Вслід за птахом приходить під вікна дівчини Анатоль у сірому костюмі, у якого очі горіли, як у пугача. Але після цих снів-фантазувань у Галини з’явився син. Образи жінок, що мешкають у домі на горі, змальовані реалістично, але пронизані таємничістю. Цю тему (мотив «парування» демона з людиною) Валерій Шевчук продовжує в другій частині роману, у новелах «Перелесник», «Панна сотниківна», «Відьма».

VL СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

«Мозковий штурм»

У чому актуальність новели «Панна сотниківна»? («Панна сотниківна» розрахована на інтелектуального читача. Твір написаний у дусі християнських ідей, які для українців споконвіку вважалися головними життєвими орієнтирами. Вони не втратили свого значення й до сьогодні. Сучасність поставила перед нацією важливу задачувідродження духовності, пошук істини. Тому твір є актуальним і злободенним, що порушає одвічні проблемипошуки істини, шляхів людського самоствердження. Духовний світ людини, її вчинки, жага пізнання врешті стають частиною, з якої складається картина життя, його руху вперед. І для того щоб народ зміг відродити з руїн свою духовність, треба знайти істину! Письменник філософськи осмислив людину та її участь у боротьбі добра зі злом, любов і щастя, що становить гармонію і відповідність. «Історія і сучасність,— стверджує письменник,неподільні. І не тільки тому, що все виростає з минулого. Змінюються соціальні обставини, і людина стає в них іншою.

Шевчук розглядає проблеми сучасності через давні гуманістичні традиції, через релігійні уявлення, елементи фольклору, біблійні сюжети аж до морально-етичних принципів сучасного життя. Це вічні істини народного буття, моралі та етики. Автор художньо досліджує сутність добра і зла, намагається переконати читача: людська краса — всесильна, могутність її у найкращих проявах, вона перемагає зло.)

VN. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати матеріал уроків за допомогою конспекту.

Підготуватися до контрольної роботи (контрольний твір за текстами О. Гончара та В. Шевчука).

VNI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

Продовжити речення:

  • Роман Шевчука не про кохання, а про любов, тому що.

  • Твір доносить до читачів ідею добра через. (елементи утопії).

  • Мене в «Домі на горі» найбільш вразило.

УРОК № 126-127

КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ТВІР



Мета: перевірити вміння учнів писати роботи творчого характеру на основі вивченого матеріалу; розвивати навички зв'язного писемного мовлення; формувати творче мислення учнів; виховувати навички раціонального використання навчального часу, інтерес до наслідків власної праці.

Теорія літератури: індивідуальний стиль письменника, роман та його різновиди, художня деталь, бароко, символічність, притчевість, роман- балада.

Обладнання: теми творів.

Тип уроку: контроль, корекція знань та вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

  3. ІНСТРУКТАЖ ЩОДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

!V. ХІД КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

  1. Оголошення тем

«Мої роздуми над творами Олеся Гончара», «Символіка образу собору в романі О. Гончара», «Художнє осмислення краси людських почуттів та філософії миті людського щастя в новелі О. Гончара «За мить щастя»», «Звеличення благородних людських почуттів, чесності й порядності в житті (за новелою Г. Тютюнника «Три зозулі з поклоном»)», «Значення творчості В. Шевчука в розвитку української літератури», «Пошук душевної гармонії — як центральна проблема роману-балади В. Шевчука «Дім на горі».

  1. Самостійна робота учнів

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до наступного уроку.

Методичний коментар до уроку № 128. Наступний урок пропонується провести за методикою активного навчання — «Загальний проект».

Клас до уроку об’єднується в групи, які отримують завдання різного змісту. Завершивши роботу, яку ведуть у позаурочний час, кожна група пропонує звіт у вигляді таблиць (хронологічна, поняттєва тощо), схем, записів на дошці. З них начебто складається загальний проект, який рецензується і доповнюється в кінці уроку групою експертів — вчителем та обраними напередодні уроку учнями класу.

Завдання для груп: загальна характеристика української історичної прози радянських часів; життєвий та творчий шлях З. Тулуб; життя і творчість П. Загребельного; загальна характеристика творчості П. Загребельного; творчість представників історичної романістики — Р. Іваничука, Ю. Мушкетика, І. Білика, В. Малика, В. Чемериса, Р. Федорева.

Українська історична проза

УРОК № 128




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   59

Схожі:

Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» icon«Празька школа» поетів. Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Мотиви творчості. Особливість художнього стилю
Мета: розкрити учням значення творчості поетів «Празької школи» у розвитку національного літературного процесу; ознайомити з біографією...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconГорда самотність Михайла Лермонтова (Життєвий І творчий шлях поета)
Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях поета, на основі біографічних відомостей сформувати образ поета-романтика;...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Михайло Лермонтов. Життєвий І творчий шлях
Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях поета, на основі біографічних відомостей сформувати образ поета-романтика;...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Гійом Аполлінер (1880-19180). «Лорелея», «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму
Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм,...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconУрок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. Полліанна
Тема уроку: Урок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. “Полліанна” – роман – бестселер для дітей
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconУрок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до
Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях «Арфами, арфами…»,...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconБіографічний проект «Микола Вороний. Життєвий І творчий шлях поета»
Мета: ознайомити учнів з життєвим І творчим шляхом М. Вороного; з’ясувати роль поета в національному відродженні українців, його...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconЄвген Маланюк
Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета І поезії. Символічні...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconТема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
Ета: простежити життєвий І творчий шлях письменника, дослідити вплив ідей філософії екзистенціалізму на творчість А. Камю; розвивати...
Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи» iconОлег Ольжич (1907 — 1944) Життєвий І творчий шлях
Син відомого українського поета –символіста, драматурга, перекладача Олександра Олеся


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка