Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад»



Скачати 174.92 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір174.92 Kb.
ТипУрок

«Виховання духовності та національної свідомості на уроках математики»

«Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» 

Арістотель

Ми живемо  в дуже складний час. Життя нав’язує нам шалений темп існування. Людство сягнуло вершин інтелектуального розвитку, але все нижче і нижче опускається на дно бездуховності. Як зупинити це падіння?

Мабуть, тоді, коли в суспільстві зрозуміють головну істину – тільки через свідомість людей, тільки через любов і красу помислів  полягає шлях до прогресу, – тоді й припиниться рух до катастрофи. Загальновизнано, що – духовність – це головне, що складає фундамент людини як особистості; це – гармонійна єдність морального, естетичного, інтелектуального і емоційного компонентів розвитку особистості, це формування загальнолюдських цінностей. Саме тому, одним із першочергових завдань школи є посилення уваги до проблем духовного та морального виховання підростаючого покоління, утвердження нової системи духовних цінностей, серед яких найвищою є Людина.

Національна система виховання - це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації.

Національне виховання — виховання дітей на культурно-історичному досвіді свого народу, його звичаях, традиціях та багатовіковій мудрості, духовності. Це створена народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв, інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючого покоління, у процесі якої воно засвоює духовну і матеріальну культуру нації, виробляє національну свідомість. Правильно організоване національне виховання формує повноцінну особистість, індивідуальність, яка цінує національну та особисту гідність, совість і честь.

Виховання у молодих поколінь почуття любові до Батьківщини, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. У Державних національних програмах "Освіта" ("Україна XXI століття"), "Діти України", Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Національній доктрині розвитку освіти України, інших державних документах як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов'язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина – патріота України як світоглядного чинника розвитку культурного і творчого потенціалу нашого народу.

У процесі реалізації напрямів національного виховання враховується така система компонентів духовного світу особистості українця:


  • національна психологія — психологія працьовитого господаря, вмілого хлібороба, захисника прав особистості і державної незалежності, духовної спадщини народу;

  • національний характер і темперамент — вічне правдо-шукання, гостинність і щедрість, ласкавість і талановитість, ніжність і глибокий ліризм, свободолюбивість і духовне багатство;

  • національний спосіб мислення — своєрідна істотність, завдяки чому зі століття в століття відтворюються і розвиваються самобутня українська культура і духовність;

  • народна мораль, етика — людяність, доброта, милосердя, співпереживання як найбільші духовні надбання;

  • народна естетика — краса поведінки, привабливий стиль життя, доброзичливе ставлення до людей, уміння вживати, готувати смачну їжу;

  • народна правосвідомість — життя за законами добра і краси, правди і справедливості, гідності і милосердя;

  • національна філософія — самобутня система ідей, поглядів народу на суспільство, всесвіт, на духовний світ людини, проблему її долі; національний світогляд — система поглядів, переконань, ідеалів, які складають основу національної духовності;

  • національна ідеологія — ідейне багатство нації, система філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних поглядів, ідей, переконань;

  • національна свідомість та самосвідомість — відчуття усвідомлення гордості за приналежність до української нації.

Національне виховання має бути основним стержнем усього навчально-виховного процесу сучасної школи. Адже школа має найбільші можливості відродити споконвічні якості національного характеру. Дитина повинна знаходитись під постійним виховним впливом матеріальної і духовної культури свого народу. Саме з дитинства закладаються основи духовності, яка розвивається протягом усього життя. Духовність не існує поза національною свідомістю. Духовність виявляється в багатстві внутрішнього світу особи, її ерудиції, розвинутих інтелектуальних та емоційних запитах.

Духовність також не дається дитині в готовому вигляді. Кожен учень, поступово засвоюючи ідеї, ціннісні орієнтації, емоційно-естетичні надбання народу, сам емоційно засвоює певні компоненти духовності, виробляє своє ставлення до них, реалізовуючи в практичній діяльності.

Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях народної філософії, засадах української етнопедагогіки, народознавства, основах християнської релігії, наукової педагогічної думки, родинного виховання тощо.

Основну мету виховання народна педагогіка вбачає в тому, щоб навчити кожного бути людиною. «Знання без людяності - це меч у руках безумця», - кажуть у народі. Ідеї народної педагогіки високо цінували педагоги різних часів і епох, які всебічно вивчали їх і широко використовували для своїх виховних систем.

Одним із перших, хто теоретично обґрунтував народне виховання, був Я. А. Коменський, який у своїх працях звертався до побуту, культури народу та його традицій виховання. Г.С. Сковорода у своїх притчах, байках, листах говорив про природовідповідність виховання та радив звертатися до рідного слова, народної творчості, бо «правильне виховання полягає у природі самого народу». К.Д. Ушинський писав про важливість у навчально-виховному процесі пам'яток народної культури: «Виховання, створене самим народом і побудоване на народних засадах, має ту виховну силу, якої немає у найліпших системах, заснованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу». Ідеями народної педагогіки переймалися і Т.Г. Шевченко, який добре знав побут і звичаї українського народу, і І.С. Нечуй-Левицький, який розглядав виховні проблеми як єдине ціле з етнічною педагогікою з формування національної самосвідомості, духовності: «Народні наші пісні, казки, приказки, колядки, козацькі думи, - все це в українського народу невичерпний, багатий скарб для навчання та виховання. І в школі для напутіння життя...».

Використовуючи скарби народної педагогіки, її заповіді, сучасні вчителі знаходять різні засоби, щоб зацікавити, спонукати учнівську молодь до праці, пробудити їхню допитливість, виховуючи любов і повагу до рідної мови як першоелементу народності, живого організму спілкування, основи національного вираження, єдиної скарбниці духовних цінностей, адже через мову народ генерує національний дух, характер, психологію, традиційну родинно-побутову культуру, спосіб життя.


Давно відома істина, що будь-яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво базується на інтуїції, технологія – на науці. З мистецтва все починається, а технологією все закінчується. Саме за цим принципом організується вивчення курсу математики в середній школі, враховуючи віковий, моральний і розумовий рівні розвитку учнів.

Великий педагог В.О. Сухомлинський підкреслював: «Навчання - це лише одна з пелюсток тієї квітки, що називається вихованням у широкому розумінні цього поняття. У вихованні немає головного та другорядного...У вихованні все головне - й урок, і розвиток різнобічних інтересів дітей поза уроком, і взаємовідносини вихованців у колективі...». Таким чином, цілісною науково-методичною та дидактичною системою, що реалізує освітню, виховну і розвивальну функції навчання, залишається урок. Виховна спрямованість уроку має стати визначальною.

Було б неправильно стверджувати, що на уроках математики немає можливостей для виховання культури мовлення, мислення, почуття патріотизму, наукового світогляду, культури поведінки, естетичних почуттів. Математика є невід’ємним компонентом загальнолюдської культури. Математична наука в процесі свого розвитку накопичила величезний запас загальнолюдських, загальнокультурних цінностей. Зокрема, вивчення геометрії дозволяє зрозуміти красу та закономірності навколишнього світу, розвинути естетичний смак, художньо-графічну культуру та ін.

Стратегічною метою математичної освіти в школі є розвиток і саморозвиток школярів шляхом оволодіння математичними знаннями, забезпечення їх математичної грамотності для свідомого вибору профілю подальшого навчання. Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування компетентностей учнів, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях і здібностях, набутих завдяки навчанню, а саме: соціально-особистісної, комунікативної, інформаційної, практичної, загальнокультурної компетентностей.



Завданнями освітньої галузі є:

  • формування в учнів наукового світогляду;

  • сприяння інтелектуальному розвитку учнів, а саме: логічного мислення, пам'яті, уваги, інтуїції тощо;

  • формування позитивних рис особистості громадянина.

Учитель математики має не тільки навчати учнів, а й виховувати їх. На уроках математики є можливості і потреби виховувати в учнів культуру мовлення, культуру мислення, почуття патріотизму, естетичні почуття; науковий світогляд, культуру поведінки тощо.

Виховна мета уроку має бути спрямована на:

■ формування позитивних рис особистості громадянина, почуття відповідальності, вимогливості до себе, охайності, дбайливості, дисциплінованості, старанності, наполегливості;



  • формування в учнів наукового світогляду;

  • сприяння інтелектуальному розвитку учнів, а саме: логічного мислення, пам'яті, уваги, інтуїції тощо;

  • вмотивованість, цілеспрямованість, організованість, кмітливість, працьовитість;

  • уміння будувати професійну кар'єру в умовах системних змін.

Математика завжди виступала як могутній засіб інтелектуального розвитку особистості. Не потребує доведення той факт, що математика більш ніж інші навчальні дисципліни, спроможна допомогти у формуванні умінь проводити обґрунтовані, послідовні, несуперечливі міркування, висловлюватись чітко, стисло, переконливо. Розвиток моральності передбачає формування вміння доводити твердження, відстоювати свою думку, обґрунтовувати свої висновки. Тому процеси спрощення, узагальнення, єдиного обґрунтування різних феноменів, прогнозування і перевірки прогнозів на практиці, прийняття свідомих рішень є засобами інтелектуального і морального розвитку школярів.

Формування громадянської свідомості учнів відбувається не тільки при виконанні самостійної роботи, розв'язуванні та конструюванні задач і вправ. Ставлячи дидактичну мету, учитель добирає завдання виховного змісту, стимулює громадянську свідомість шляхом розв'язання задач економічного, екологічного змісту.

У процесі вивчення математики велика увага приділяється економічному вихованню учнів. На уроках та в позаурочний час, розв'язуючи задачі з економічним змістом, учитель формує уміння оперувати економічними категоріями: норма часу, норма виробітку, продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність, прибуток, якість продукції, а також виховує бережливість, навчає оцінювати економічну ефективність технологічних процесів, аналізувати результати впровадження нових технологій.

Під час розв'язування задач формуються первинні знання економіки, проводяться бесіди виховного характеру та переконання дітей, що економічні знання дадуть змогу краще адаптуватися в умовах ринкових відносин, упровадження фермерства, нових форм господарювання.

Часто у важливих життєвих ситуаціях учням бракує чіткості переконань, єдності слова і діла, громадської активності, які заступають користолюбство, хворобливе прагнення розваг несформованістю естетичних смаків. Це означає, що завчене ними ще не стало належно осмисленим, не трансформувалося в основні чинники життя. Такі риси виявляються і в досить розвинених інтелектуально дітей, які теоретично обґрунтовують усе правильно. Тому педагог покликаний створити умови для усвідомленого осмислення й застосування знань у повсякденному житті.

Основні методи впливу на свідомість особистості — бесіда, лекція, дискусія, переконання, навіювання, приклад. Методи, які є джерелом морального досвіду, формування моральних мотивів поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, вправи і привчання, прогнозування, створення виховних ситуацій. Такі ситуації є різноманітними за своїми особливостями: вербальні (наведення афористичних висловів, розповіді із моральною проблематикою, казкові сюжети і реальні події), уявні (створення учневі умов для аналізу ним своєї поведінки, оцінки певної події), конфліктні (в їх основі — гострі моменти, психологічні зриви, потрясіння), ситуації-задачі, ситуації-вправи (обговорення проблем ігрової ситуації, що спонукають учнів до певних дій, моральних вчинків). Основним засобом є слово вчителя, яке має благодійно впливати на розвиток особистості.

Формуванню моральних якостей сприяє спеціально дібраний зміст навчального матеріалу з великим виховним потенціалом. 


Головне — створити умови, за яких учні приходили б до оцінних суджень на основі глибокого проникнення у зміст завдань. Особлива увага надається пізнавальним вправам, що дають змогу скласти характеристику змісту завдання, висловити власні оцінні судження морального плану.

З давніх-давен в українській етнопедагогіці звучать теми — „педагогіки серця", виховання духовності дитини. Ось  кілька  прислів'їв  морального змісту, з якими ознайомлюються учні на уроках математики: „як посолиш, так і їстимеш"; „птицю пізнають по пір'ю, а людину по словах"; „без охоти нема роботи"; „на сонці тепло, а біля матері -добре"; „птах радіє весні, а дитя - матері"; „бджола мала, а й та працює“, “зробиш добро - не кайся, вдієш лихо  -- начувайся" та  інші.   Прислів’я діти сприймають як смислові аналоги головних думок завдань, що допомагає їх глибшому розумінню. Влучно підкреслюють силу народного виховання прислів'я: „Народ навчить, як на світі жить", „Народ скаже, як зав'яже". Це певні поради чи правила життя, у яких доступно й образно щось схвалюється, а щось засуджується.  Прислів'я, приказки стосуються всіх аспектів життя: ставлення до рідних, Батьківщини, природи, праці, знань, оцінки моральних якостей, вчинків людей. Отже, і на уроках математики, використовується збагачування змісту цими „зернятами народної мудрості", адже в них велика сила узагальнення і застереження від поганого.

Для формування пізнавального інтересу учнів до вивчення математики варто використовувати такі форми нестандартних уроків: урок-екскурсія, урок -зустріч , урок-пошук, урок-мандрівка, кіноподорож, урок серед рідної природи, урок-дослідження, урок-заочна подорож, відеоурок .

На уроках математики, під час роботи над задачами, наповнюємо їх зміст даними краєзнавчого характеру. Тут стають у пригоді дати заснування села, школи, обсяг виробництва, довжина місцевих річок тощо. При вивченні іменованих чисел підбираємо дані про кількість урожаю зернових та кормових культур. Цифровий матеріал дуже багатий, тому можна застосовувати на кожному уроці.

Важливе значення на уроках посідають тексти, що розкривають притаманний нашим землякам менталітет з характерними для нього чесністю, патріотизмом, справедливістю, повагою до праці, до матері, милосердя, співчуття, господарність, бережливе ставлення до землі - годувальниці, прагнення до миру і злагоди між людьми.

Приклади задач економічного та екологічного змісту, які, крім математичної ідеї, носять елементи громадянського виховання. Розв'язування задач такого типу активізує пізнавальний інтерес учнів, дає додаткову інформацію щодо поєднання навчання з практикою сучасного господарювання, підвищує обізнаність учнів з практичними питаннями, сприяє їх підготовці до життя в умовах демократичного суспільства, виховує справжнього господаря землі.



НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА. 5 КЛАС

1. У класі 10 лампочок по 100 Вт кожна. Якщо вони горітимуть марно 1 годину, то буде втрачено 1 кВт/год електроенергії. У нашому районі понад 420 класів. Чому дорівнюватимуть втрати електроенергії в межах району?

2. Щороку землі України втрачають близько 24 млн. т гумусу. Підрахуйте, скільки гумусу втрачається на території нашого сільськогосподарського кооперативу, якщо площа орних земель 1200 га? Площа орних земель України - 33 080 тис. га.

3. Якщо учень нашої школи збереже за чверть один зошит, країна збереже від вирубування 45 га лісу. Яка площа лісу буде збережена, якщо кожний учень за рік збереже 6 зошитів? У школі навчається 123 учні.

4. Запаси нафти в Україні - 125 млн. т. Розрахуйте, на скільки років вистачить цих ресурсів при умові, що їх щорічний видобуток становить 5 млн. т ?

ДЕСЯТКОВІ ДРОБИ

5. Обчисліть, скільки енергії було витрачено при написанні контрольної роботи, враховуючи такі дані: під час писання на 1 кг маси людина витрачає 6,3 кДж на 1 год.

6. За одну хвилину двигун вантажного автомобіля "3ІЛ-130" в холостому режимі спалює 25 г палива. Скільки палива витратить він, якщо працюватиме в холостому режимі 0,5 год.; 1,5 год.?

7. Цівка води товщиною в сірник дає за добу втрату 480 л. Скільки води буде втрачено, якщо 100 чоловік не до кінця закрутять крани ? Скільком жителям вистачить цієї води на добу, якщо мінімум використання води для однієї людини 6 л?

8. Знайти виробіток трикорпусного плуга за 8 годин роботи, якщо швидкість трактора 5 км/год, захват одного корпусу 35 см, а непродуктивна втрата часу становить 0,1 всього витраченого часу. (Відповідь округлити з точністю до 0,1 га).

9. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС забруднено 6,6 млн. га сільськогосподарських угідь. Встановіть частку цих земель від площі сільськогосподарських угідь України, що дорівнює 41 854 тис. га.

РІВНЯННЯ, МАСШТАБ

10. Садити фруктові сади рекомендовано так, щоб кількість яблунь, груш і кісточкових дерев відносились як 10:3:7. Скільки яблунь, груш і кісточкових дерев вам потрібно закупити для посадки дерев на прямокутній ділянці розміром 95 х 60 м.

ВІДСОТКИ. 6-й КЛАС

11. Якщо зерно повної стиглості залишити на полі протягом 5 днів, то з кожним днем втрачатиметься 1% зерна. Визначити можливі втрати урожаю зерна з поля площею 200 га за 5 днів, коли урожайність дорівнює 50 ц з гектара.

12. Одна 100-ватна лампочка дає на 20 % більше світла, ніж дві 60-ватні. Підрахуйте, скільки заощадиться електроенергії, якщо вдома ви поміняєте лампочки в люстрах?

13. За планом підприємство мало щомісяця витрачати по 1500 т вугілля. Завдяки режиму економії заощаджено 3 % місячної норми вугілля, причому 40 % заощадженої суми витрачено на премії робітників, а решту - на фонд підприємства. Який доход підприємства за рахунок економії палива, якщо 1 т вугілля коштує 180 грн.?

14. Із загального обсягу вод, що скидається у природні водойми, найбільшу частку неочищених вод має м. Київ - 60 %. Встановіть обсяг цих вод, якщо загальний об'єм - 8915 млн. куб. м.

15. За 1999 рік СКА "Матюші" одержав 759 тис. гривень прибутку. Від тваринництва 37,6%, вирощування зернових 12,6%, цукрових буряків - 43%, решту від вирощування інших видів. Визначити прибуток СКА "Матюші" від кожної галузі.

Наведені задачі охоплюють різні сфери життя й розширюють уявлення про використання математичних знань. Учні вчаться розраховувати зарплату і заощадження, вести бізнес і керувати рухом потягів, приймати оптимальні рішення під час будівництва і прокладання шляху, знаходити розміри об’єктів і вибирати правильну стратегію гри.

Навчивши учнів працювати творчо, вчитель забезпечує засвоєння ними різноманітних прийомів мислення та вміння знаходити необхідну для них інформацію, ефективно використовувати її у майбутній професійній діяльності, що вкрай необхідно у зв’язку зі швидким збільшенням обсягу наукової інформації.

Важливою складовою частиною духовної спадщини народу є задачі на матеріалах народної творчості або ж фольклорні задачі. Фольклорний матеріал – це скарбниця духовних надбань народу, який становить невід’ємну частину практичної народної педагогіки. Основною метою цих задач є не стільки забавляти, скільки розвивати здібності людей до логічного мислення, рівень кмітливості і винахідливості, здібність до дотепних міркувань. Майже всі задачі мають відношення до властивостей і відношень між реальними об’єктами, які моделюються за допомогою математичних понять (числа, фігури, відношення, рівняння, алгоритму та ін.). Розв’язування цих задач проявляє в певній мірі усвідомлене або неусвідомлене застосування певних математичних знань. У більшості фольклорних задач відсутня абстрактність, характерна для математичних задач. У розв’язаннях цих задач проявляється народна мудрість і винахідливість, причому без використання будь-яких математичних знань.

Задачі на матеріалі народної творчості мають велику різноманітність як у відношенні мови і життєвих ситуацій, так і за рівнем складності.

До фольклорних задач також відносяться питання, які базуються на синонімах. Питанням надається форма числової задачі, а тому той, хто знаходить відповідь замість того, щоб відповісти на просте питання, намагається розв’язати її як задачу. Наприклад: « Мужик купив козу за три карбованці. По чому коза дісталась?». По чому? Більшість розуміє: «в скільки обійшлась», «скільки коштує» і замість того, щоб відповісти «по землі», дає відповідь «три карбованці». Ще в такому плані питання: «Після семи років, що козі буде?» (Піде 8-мий), «Чи може дощ йти два дні підряд?» (не може, тому що між днями ніч).

До фольклорних задач бажано проявляти педагогічний інтерес, враховуючи те, що в них закладена народна мудрість, мудрі міркування, кмітливість, вони вчать співставляти, міркувати, здогадуватись, проявляти спритність. Ці задачі мають цікаві мовні і стилістичні особливості, чим є привабливі і цікаві. В деяких задачах уміло використано діалог, мовні форми, які характерні народним казкам. Із змісту задач можна дізнатись про побут людей в давні часи.

З огляду на сказане можна зробити висновок , що фольклорні задачі, загадки, лічилки бажано використовувати на уроках та позаурочних заняттях з матемаики. Цим самим діти будуть знайомитися з народною творчістю, розвивати гостроту розуму, нестандартне мислення.

Виховання учнівської молоді формується всією системою освіти, школа покликана формувати ціннісні орієнтири учнів під час вивчення всіх навчальних предметів. Недооцінка впливу навчання математики на розвиток особистості в цілому призводить до того, що й суто логічна підготовка школярів на уроках математики знаходиться на досить низькому рівні.

Найбільш важливими аспектами гуманітаризації вивчення основ математичних наук є такі:

систематизація знань і формування в учнів природничо-наукової картини світу;

формування у школярів світоглядних і наукових уявлень про себе як об’єкт природи і про особисту відповідальність за майбутнє світу;



- соціокультурне спрямування змісту навчання, яке полягає в органічному відображенні в ньому елементів соціальної історії науки та наукових біографій;

відображення у змісті навчання естетичних начал, формування поняття краси зовнішньої та внутрішньої, що підлягає фундаментальним законам природи і разом з тим дозволяє включити в процес пізнання емоції, переживання, натхнення;

виховання у школярів культури наукового мислення і вираження думки, формування потреби й умінь мислити логічно (тобто послідовно, несуперечливо, з переконливими обґрунтуваннями);

формування і розвиток якостей мислення, що необхідні освіченій людині для повноцінного функціонування у сучасному суспільстві, зокрема формування евристичного, алгоритмічного, графічного мислення.

Учитель виховує учня в класі на уроці всією своєю особистістю, всім своїм «Я», своїми діями, вчинками, мовою, зовнішністю, своїм ставленням, своїми знаннями і переконаннями та ін. Педагог-новатор Ш.А. Амонашвілі сказав: «Різні цінності, знання, морально-етичні норми не доходять до дітей у стерилізованому вигляді, а несуть у собі особистісні риси вчителя, його оцінки, ставлення, його світогляд. Для дитини знання не існують без учителя, і якщо учень полюбить свого вчителя, то значить, потягнеться і до знань. Якщо він недолюблює вчителя, боїться його, не бачить у ньому друга, то навчання втрачає для нього всяку цінність. Завоювати любов дітей - пекуча турбота першого (і будь-якого наступного) вчителя, тому що тільки через любов до свого вчителя дитина входить у світ знань і засвоює моральні цінності суспільства»

У вихованні , як відомо, дрібниць не існує. Кожен захід, проведений вихователем,  є лише невеликою часточкою у складному процесі відродження національної освіти, але це той початок, за яким широкою ходою крокуватиме справжнє національне відродження і успішна розбудова державності свідомими громадянами України, вихованими на козацьких  нетлінних цінностях і мідрості.

Кожен свідомий громадянин незалежної України мусить знати, хто він за походженням, де його пракорені, і яке його місце у розбудові державності, відновленні національної культури народу, мова і писемність якого тисячі років до Різдва Христового уже була світовою, а для українського козацтва виявилась рідною.

Станьмо ж    гідними     предків     наших,    які залишили   нам у спадок самобутню,   ні   з    якою   іншою   незрівняною,   культуру,  мову, фольклор, літературу, вітчизняну історію…






Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconІіі етап Всеукраїнської олімпіади з математики Обласна олімпіада юних математиків Умови та розв’язання задач
При цьому онук туди І назад біг з однаковою швидкістю. Дідусь туди біг удвічі швидше за онука, а назад у рази повільніше. Тато біг...
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconЗагадкова назва
При цьому забувалося, що напівправда — це та сама неправда, навіть якщо вона одягнена в напівнаукові шати
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconШляхи посилення мотивації при вивченні математики
Об'єкт математики настільки серйозний, що слід не пропускати нагоди зробити його трохи цікавішим
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconОсвіта Освіта Науково – методична проблема Обгрунтування проблеми
...
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconІсторія залізняцької загальноосвітньої школи
Школа – це храм знань, високої моралі І необмеженої творчості вчителів І їхніх вихованців
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconРозвиток науки на Харківщині
Що округлий предмет легко можна котити, не докладаючи масу зусиль при цьому, як при переміщенні чогось кутастого? Якби не посадила...
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconКомунальний заклад «Харківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат I-II ступенів №11»
Та хіба не однаково, якими й якою кількістю знань володітиме учень на виході зі школи, якщо в душі його не буде миру, якщо він не...
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconМетодичні рекомендації «Види нестандартних уроків з математики»
Методичні рекомендації містять матеріал про види нестандартних уроків з математики, визначена особливість їх, та інтерактивні методи...
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconЛітературний диктант – вид роботи на уроці світової літератури, який дає змогу швидко І різносторонньо перевірити знання учнів з теми, що вивчається
Літературний диктант проводиться на початку уроку (під час перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань) чи в кінці...
Уроках математики» «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» iconПідволочиська зош І-ІІІ ступенів Вчителеві на пораду Форми проведення перевірки І закріплення знань на уроках світової літератури у 9 класі Підготувала: Добрунова М. А., Вчитель світової літератури
Форми проведення перевірки І закріплення знань на уроках світової літератури у 9 класі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка