Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів



Сторінка3/4
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.65 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4
ТЕМА. Пригоди і фантастика у творах А.Костецького.

МЕТА. Ознайомити учнів з творчістю А.Костецького; удосконалювати вміння порівнювати літературні твори; Сприяти вихованню винахідливості, доброти, взаємодопомоги.

ОБЛАДНАННЯ. Запис теми і завдань уроку на дошці; дитячі журнали, книги А.Костецького, портрет письменника; ребус, кросворд; іграшка – дракончик; вікторина, телеграма, картка з префіксом супер-.

ТИП УРОКУ. Тематичний.

ХІД УРОКУ

І. Читання учнями теми і завдань уроку.

ІІ. Розповідь вчителя про письменника після відповіді учнів на питання.

  • Що ви знаєте про А.Костецького?

  • Народився Анатолій Костецький у 1948 році у м.Києві в учительській сім’ї. У 4 роки засвоїв грамоту. Рано навчився грати в шахи і плавати. Відтоді не розлучався із спортом, книгою і пером. В перший клас пішов, маючи у зошиті декілька своїх віршів. Після школи був технікум електроніки, навчання в Київському державному університеті, аспірантура, кандидацька дисертація, викладацька діяльність. У його творчій долі неабияку роль відіграв Михайло Панасович Стельмах. Саме він підказав Костецькому писати для дітей. Зараз Анатолій Георгійович – кандидат філологічних наук, улюблений поет дітвори, обдарований прозаїк, автор наукових, лінгвістичних і літературознавчих праць. Його вірші перекладені багатьма мовами. Живе і працює поет у Києві.

ІІІ. Ознайомлення з виставкою дитячих журналів, у яких вміщено твори поета, та його книг.

  • Які твори вам сподобалися найбільше? До яких літературних жанрів вони відносяться?

IV. Довідкове бюро – робота зі словником.

  • Звернімось до довідкового бюро, щоб дізнатись, що означають слова фантастика і пригоди.

Фантастика грецьк., здатність уявляти.

  1. Образи, уявлення, створені думкою людини, її домислом.

  2. Літературні твори, в яких описуються події або явища нереальні, неіснуючі

в дійсності.

  1. Щось нереальне, нездійсненне.

Пригода – 1. Випадок, подія. 2. Цікава, захоплююча подія із складним сюжетом (у літ. творах).

- Пригадайте фразеологізми з цими словами (шукайте пригоди на свою голову; усім пригодам пригода; шукачі пригод; ні ума, ні фантазії; з області фантастики...)



V. Робота над змістом казки «Міні-макс – кишеньковий дракон, або День без батьків».

1. Відгадування ребуса (мінімакс).



2. Розкриття значення слова «мінімакс».

3. Інсценізація початку казки.

- Пригадайте, як дракон з’явився на Землі? А чому немає на Землі драконів тепер?

4. Складання діафільму за малюнками дітей.

- За вашими малюнками складемо діафільм. Ви всі читали цю казку, слідкуйте, щоб ми нічого не прогавили. (8 малюнків)

5. Міркування.

- Поміркуйте, чому ця казка відноситься до фантастично-пригодницького жанру?

6. Розгадування кросворду до казки.

7. Підсумок.

- Кожна казка чогось навчає. Чого навчає нас ця казка?

- Зрозуміло, що ви дійсно любите фантастично-пригодницькі твори.

VI. Робота над змістом повісті «Суперклей Христофора Тюлькіна, або Вас викрито, здавайтесь!»


  1. Бесіда за змістом. Зачитування телеграми.

  • Що це написано? Може, телеграма не для нас? Звідки вона взялася? Хто з вас, діти, може розшифрувати її?

  • Хто такий агент З – 003? Кому він адресував телеграму? З якої нагоди телеграфував? Яким способом він відправив телеграму?

  • Чи знаєте ви, що означає слово супер? Звернімося до довідкового бюро. В словнику іншомовних слів є пояснення слова супер. Це слово походить з латинської мови. Це префікс, що означає зверхність, найвищу якість чи посилену дію.

  • А які ще слова з префіксом супер- ви зустрічаєте в мові? (Суперкнига, супермен, суперфільм, супермама, ...)

  • Яке нове слово з префіксом супер- трапилось вам, коли ви читали повість? (Суперагент)

  • Як називали суперагента? Під яким кодом він працював? (З – 003)

  • Що означяає код агента? Прочитайте. Яким ви уявляєте суперагента? ( Він повинен бути хитрим, підступним, в залежності від обставин змінювати свою зовнішність, він швидкий, енергійний, передбачливий, уважний, підлесливий.)

  • А яким має бути артист на роль Тюлькіна? (Веснянкуватим, худеньким, невеличкого зросту, з розумним виглядом, серйозним, в окулярах.)

  • Послухайте діалог Христофора Тюлькіна з суперагентом З- 003. Яку частину твору ви б запропонували прочитати своїм товаришам? Зачитайте.

  1. Стислий переказ повісті у вигляді гри «Я почну, а ти продовжуй» з інсценізацією уривка «Біля заклеєної дошки» після того, як вибереться перший гравець лічилкою:

Ми сиділи всі у залі

І Костецького читали.

Вирішили розказать,

Ну, і дещо показать.

Раз, два, три,

Починати будеш ти.



  1. Розвиток фантазії.

  • Якщо ви були уважними, то помітили, що автор звертається до читачів з проханням. Зачитайте його. Хто виконав прохання?

VII. Вікторина за творами А.Костецького.

  1. З якого твору ці рядки?

А обкладинки – ну й горе!

Ніби побували вчора

В людожерових руках!

Ще й написано, послухай:

«Хто зачепить – дам у вухо!»

(«А що в портфелі?»)


  1. Назвіть казку, яка написана для дітей і дорослих, щоб закликати людей берегти природу нашої Батьківщини. («Стара казка на новий лад»)

  2. Які цінні речі знаходилися у бюро знахідок з одноіменного твору А.Костецького? (Совість, роззява з роззяв, час, чемність, дружба, сміх)

  3. Хто користувався цією банкою? Розшифруй напис на ній. (Ізольда з казки «Мінімакс»)

VIII. Підсумок уроку.

Зачитування відгуків про книги.



  • Чи сподобалися вам твори А.Костецького? Чи порадите ви своїм друзям прочитати твори цього автора?

УРОК 10

ТЕМА. Сучасна поезія Старокостянтинівщини.

МЕТА. Знайомити дітей з віршами сучасних поетів Старокостянтинівщини; розширювати уявлення дітей про тематику дитячих віршів; формувати чуття краси слова, сприяти розвитку індивідуальних літературних уподобань; закріплювати зв’язок: книжки – жанр.

ТИП УРОКУ. Колективний проект.

НАПРЯМИ:

- офіційні символи міста;

- історія м.Старокостянтинова;

- відомі люди нашого краю;

- поезія Старокостянтинівщини.

ЗМІСТ РОБОТИ

Вступна бесіда.

- Рідний край починається від батьківського порогу, стежини біля воріт, барвінку, який ніжно стелиться в садочку, маминої вишні. Посеред древньої української землі – краплиною на карті – чудова та неповторна Старокостянтинівщина. Наш райцентр має майже півстолітню історію з часу заснування. Старокостянтинівщина – це овіяна легендами земля, що зберігає прикмети часу. Край неповторної краси з мальовничими селами щедро обдарувала природа – родючими землями, річками, лісами і гаями, прекрасними талановитими людьми. Пропоную вам дослідити такі питання.

1. Символи міста Старокостянтинова.


    • Які є офіційні символи міста? (Малий герб, середній герб, великий (повний) герб, прапор міста (штандарт), печатка міського голови, знак «Почесний громадянин м.Старокостянтинова»)

    • Що символізує герб міста? (Національна символіка свідчить про давні русько-українські корені Старокостянтинова й відображає прагнення волинян (міщан) до єдності України, ролі міста в краї в процесі національного відродження.)

    • Що являє собою прапор? (Квадратне полотнище (1:1) пурпурової барви. В центрі – зображення малого герба. З чотирьох сторін, по краю, обрамлене білою стрічкою (1/10 полотнища)).

2. Історичні відомості про наш край.

  • Як раніше називалось місто? Від чого походить теперішня назва? (Перша назва поселення невідома, можливо Кобут. Під назвою Костянтинів згадуєтья у 1565 р. (на честь князя Костянтина Острозького). В 1632 р. було перейменовано у Старокостянтинів.)

  • Промисловий розвиток міста.

  • Історичні відомості про наше рідне село.( Село дуже давнє. Його історична доля однорідна із долею с.Колищенці (зараз м.Старокостянтинів). До 1505 р. входило до складу королівських володінь і називалось селищем Гребенином. В 1505 р. король польський і великий князь Литовський Олександр подарував це селище І.Лабунському. На початку 1561 р. власником села стає князь К.К.Острозький. В кінці XVI ст. село називається Гребенцями. У володінні князів Острозьких це село знаходилось до 1620 р.)

3. Відомі люди нашого краю.

(Тут народилися історик, професор О.І.Баранович, театрознавець В.А.Чаговець, Народний артист СРСР М.К.Кондратюк, Народний артист України М.Гнатюк, поетеса, лауреат премії ім. В.Вінниченка Т.А.Севернюк та ін. В місті існує літературний клуб «Первоцвіт», який об’єднує велику групу поетів-початківців і тих, що вже заявили про себе своєю творчістю, виданими книжками.)



  1. Сучасна поезія Старокостянтинівщини. Конкурс на кращого читця віршів.

(А.Беззуб «Хай цвітуть гіацинти», «Розмова з портретом», М.Бондарчук «Прийшла весна», К.Волченко «Рідний край», Р.Гаврилюк «Літо», О.Горецька «Люблю», «Вересень», М.Гуменюк «В світанковій зажурі...», С.Загоруйко «Лелеки», «Кличуть мене струни України», В.Ладижець «Їжачок», «Вартові», Т.Севернюк «Старокостянтинів», вірші Р.Котик та О.Радушинської)

6. Аналіз- прочитаного. Висловлення свого ставлення до прочитаного.

- Вірші яких поетів ви читали? До якої збірки вони увійшли?

- Чиї вірші вам особливо запам’ятались? Чим? До яких віршів ви зробили малюнки?

- Підготуйте розповідь про поета, вірші якого вам сподобались.

- Чому вірші різних поетів зібрані в одну збірку? Що їх об’єднує?


УРОК 11

ТЕМА. Червона калино, чого в лузі гнешеся?

МЕТА. Поглиблювати знання дітей про калину, пробуджувати інтерес до прочитаного; розвивати навички правильного свідомого читання, уміння самостійно працювати з текстом, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи, чуйність і доброту.

ОБЛАДНАННЯ. Зображення калини, друковані тексти, виставка творів, у яких ідеться про калину.

ТИП УРОКУ. Урок-конференція.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

Існує книг багато на землі.

Вони цікаві, мудрі та повчальні.

Сьогодні ми зібралися сюди

Поговорить про кущ дивної краси.


  • У нас урок позакласного читання. На ньому працюватимуть:

    1. Інформаційна група, яка підготувала цікаві розповіді про калину.

    2. Група читців подарує нам насолоду від читання.

    3. Представник юних мовознавців поведе нас у світ багатства та краси рідної мови.

    4. Група юних літературознавців ознайомить нас із додатковою літературою.

    5. Група юних аналітиків підсумує сказане, запропонує висновки.

    6. Секретар зафіксує на дошці найцікавіші думки.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  • Прочитаємо вірш на дошці. Про кого він?

За хатою у садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен смик –

Та й укине на язик.

Що це таке? (Калина)


Літературознавець. Майже у всіх народів є символи – улюблені рослини. Так, наприклад, кленовий листок – це символ Канади, шипшина – символ Англії, гілочка сакури – Японії. У росіян символом є берізка. Символ і оберіг нашої землі – калина.

Проблемне питання. Які ви знаєте прислівя та приказки про калину?

Без верби і калини нема України.

Калина – символ України.

Нема рідного краю без калинового гаю.

Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.

Посади біля хати калину – будеш мати долю щасливу.

Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.



  • А де ж росте калина?

Інформатори. На нашій планеті росте понад 200 видів калини, а в Україні росте калина цілолиста. Немає жодного села чи міста в Україні, де б не росла калина. Вона росте скрізь: біля будинку, криниці, у лузі, парку. Весною вона радує нас рясним білим цвітом, а восени – червоними ягодами. Наш народ завжди її шанував, оспівував. Калина біля хати здавна найперша і найзначніша ознака оселі українця.

ІІІ. Робота над новою темою.

  • Ви вже здогадалися, що сьогодні мова піде про одну з рослин, яку найбільше люблять українці – калину. Давайте опишемо калину.

Мозкова атака (мовознавці ставлять запитання, а літературознавці відповідають).

  • Яка калина за розміром?

  • Яке в неї галуззя? Які листки?

  • Який цвіт? Які ягоди?

  • Чим подобається тобі ця рослина?

Опис (узагальнює один учень – представник мовознавців).

Належить до родини жимолостевих. Це високий, з сильно-розвиненим галуззям, кущ. Пагони вкриті сірою корою з поздовжніми тріщинами. Листя трилопатеве, темно-зелене, округлене або зворотно-яйцевидне, знизу опушене, сірувато-зелене. Квіти білі, зібрані в плескаті зонтикоподібні суцвіття. Зовні квіти великі, зібрані у віночок, а в середині – дрібненькі, непоказні. Цікаво, що великі квіти не дають плодів, а з великих восени дозрівають червоні, соковиті круглі плоди.



Фізкультхвилинка.

  • З давніх-давен наш народ шанобливо і з великою любов’ю ставився до цієї рослини.Він оспівував її в піснях. Зараз ми з вами відпочинемо і заспіваємо пісню «Ой єсть в лісі калина».

IV. Обговорення творів про калину.

  • Про калину складено багато легенд, казок, пісень, віршів, оповідань. До класу ви, дітки, принесли ось ці книжки. Ви їх прочитали, опрацювали. Що допомогло вам вибрати потрібну книжку? ( Назва книги, автор, малюнки на обкладинці, ... )

Літературознавець.1) Колись у сиву давнину турки, татари нападали на Україну. Палили села, а дівчат забирали в неволю. Дівчата плакали за своїми рідними, за Україною. Там, де падали дівочі сльози, виростала калина і розцвітала білим цвітом.

2) Не могли миритися батьки, брати, хлопці-козаки з цією наругою. Брали гострі шаблі і вирушали визволяти дівчат з неволі. Часто їм доводилось битися з ворогами, і там, де з ран капала кров, на калині з’являлись червоні плоди. Ось тому калина має красиві білі квіти і цілющі червоні плоди.



  • Настав час послухати повідомлення читців.

  1. Г.Демченко «Калинка» (казка).

  • В честь кого названо калину? Чому? Що нагадує кісточка всередині ягідки?

  1. В.Гринько «Матінка-калина», М.Магера «Калина».

  • Кого нагадує авору калина? Зачитайте опис калини.

  1. Пісні про калину.

- Без пісень про калину не уявити собі пісенної народної творчості, не злічити пісень про цю рослину: «Червона калина, похиле деревце», «Ти, червона калино, чого листя опустила», «Ой у лузі при дорозі зацвіла калина», «Ой зацвіла калина, а з неї цвіток упав», «Ой єсть в лісі калина» та ін.

(Учні виконують одну з пісень)

  1. Т.Шевченко «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора», І.Франко «Червона калино, чого в лузі гнешся?», Марійка Підгірянка «Колишися, калинонько, колишися», Леся Українка «Поки ніж не крає, калина не грає».

Літературознавець. 1) У калині, мабуть, більш ніж у будь-якому кущі, поєдналося красиве і корисне. Калинові ягоди – гарні ліки при багатьох хворобах: кашлі, ангіні, запальних процесах шлунка й кишечника. Для лікувальних цілей використовують також листя і корінь. Стертим у порошок коренем присипали болючі зуби, а свіже листя прикладали до наривів.

2) Кора у калини також має цілющі властивості. Відвар з кори застосовували не тільки внутрішньо, а й для промивання ран. У народній медицині використовують і цвіт калини, оті білі пишні пелюстки, що так тішать око.



V. Підсумок уроку.

- Переглянемо записи секретаря. Згадаємо, що дізналися про калину.

- Калина гарна і цілюща, здавна шанована в народі. Посадіть кущ калини і біля своїх домівок – на щастя, на добро, на звеличення нашої України.

УРОК 12

ТЕМА. Стежками Хмельниччини.

МЕТА. Продовжувати знайомити учнів з поезією подільських письменників; допомогти відчути барви поетичного слова; розвивати вогник творчості, бажання більше читати; виховувати високі, благородні людські риси.

ОБЛАДНАННЯ. Виставка літературних творів, стенд «Літературна Хмельниччина», ілюстрації до віршів.

ТИП УРОКУ. Урок-конкурс.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Вступне слово вчителя.


  • Діти, наш урок – данина уваги до творчості письменників, які живуть і працюють на Хмельниччині. Подільський край, оповитий легендами, оспіваний у піснях, багатий літературними традиціями. Тут у різні часи перебувало багато визначних майстрів слова, сузір’я яскравих імен дала і Хмельниччина.

- Устами Ліни Костенко хочу сказати слова, які стануть епіграфом нашого уроку (запис на дошці)

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.»

- Запрошую вас, учні, взяти участь у конкурсі за віршами письменників рідного краю.



ІІІ. Умови конкурсу.

  • Оголошую умови конкурсу:

  1. Бездоганне розуміння тексту вірша.

  2. Виразність та артистизм читання.

  • У конкурсі бере участь 4 команди: «Веселка», «Джерело», «Берегиня», «Слово». (Кожна команда сидить за тематично оформленим столом.)

IV. Команда «Джерело».

  • Учасники команди «Джерело» прочитають вірші В. Семеновського «Люблю тебе», «Яблуні білі, сяйво калини», М.Федунця «Горині», І.Рибницького «Джерело», М.Бондарчука «Прийшла весна».

V. Команда «Веселка».

- «Красо України» називала наше Поділля Леся Українка. Та «рідний край під сонцем золотим» треба берегти, а красу його – примножувати. Цій хвилюючій проблемі присвятили багато своїх віршів поети-земляки. З ними знайомлять учасники команди «Веселка».

(Учні читають вірші О.Горецької «Лісовий струмок», «Надія», Л.Шерстинюк «Наді мною калина», Л.Савчук «Акації», «Біда», М.Федунця «Чи знаєш?», «Повірки», В.Олійник «Відповідаю».)

VI. Літературна хвилинка.

Ти зрікся мови рідної –

Тобі твоя земля родити перестане.

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне.

Д.Павличко

VII. Команда «Слово».


  • Конкурс продовжують учасники команди «Слово». (Читають вірші Д.Брилінського «Мово українська», М.Федунця «Не цурайся пісні», В.Семеновського «Шануймо рідну мову», К.Волченко «Рідний край».)

VIII. Музична пауза.

(Учениці виконують пісню «Хато моя біла, хато...»)

Життя – це квітка...

І від тебе залежить,

Як їй процвісти...

Л. Шерстинюк

- У чому зміст людського життя? Для чого живе людина?


Я виростаю, як малий кленок,

Я тягнуся до сонечка й до правди.

І тільки рій настирливих думок

Знов посила мене питать поради.



  • Чим схвилювала вас поезія?

ІХ. Команда «Берегиня».

  • Слово беруть учасники команди «Берегиня». Вони прочитають вірші Г.Ісаєнко «Криничка», «Скажи мені слово», М.Федунця «Поділля», «Опівночі», В.Олійник «Балада про незабудку», О.Горецької «Люблю».

Х. Підсумки виступів команд.

- А зараз визначимо команду-переможця нашого конкурсу і вручимо їм приз.

- Розгляньте ілюстрації, які ви намалювали до прочитаних віршів. Яка ілюстрація вам сподобалась найбільше?

- Поезія... Вона схожа на бездонну криницю. Чим більше з криниці береш води, тим вона в ній чистіша. А якщо люди забувають стежку до криниці – вона замулиться. Від нас, діти, залежить, щоб не замулювалися криниці поезії, які завжди напоять спраглого читача джерельною водою.



ХІ. Домашнє завдання.

- Написати твір «Які думки і почуття викликала у мене поезія письменників-подолян?».



УРОК 13

ТЕМА. До Франкової криниці.

МЕТА. Поглибити знання учнів про життя і творчість І.Я Франка; пробуджувати цікавість до творів письменника; пригадати вивчені твори та ознайомити з новими; розвивати навички виразного читання віршів, казок, оповідань; вміння знаходити відповіді на поставлені запитання; виховувати почутття любові до свого народу через образне слово.

ОБЛАДНАННЯ. Портрет І.Я.Франка, виставка книг, ілюстрації до прочитаних творів.

ТИП УРОКУ. Урок-розповідь.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

  • Україна зустріла ще один прекрасний ювілей свого славного сина, невтомного борця за справедливість, за світлу долю рідного народу Івана Яковича Франка. 27 серпня виповнилось 150 років від дня його народження. Слово поета живе і діяльне, воно веде до найсвітліших верховин краси і духовності, утвердження і розвитку, у величне царство рідної мови. Сьогодні ми пригадаємо його життєвий і творчий шлях, зустрінемось з героями його творів.

ІІІ. Основна частина уроку.

- В багатьох творах Іван Франко згадує своє рідне село, той «маленький хутір серед лук і нив», в якому він народився та «в простій холопській хаті жив». Це – колишнє село Нагуєвичі Дрогобицького повіту, що тепер назване його ім’ям.

(Повідомлення учнів)


  • У селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині 27 серпня 1856 року в родині старого Яця з гори, відомого коваля на всю округу, народився ясноокий хлопчик. Іван виростав розумною, допитливою дитиною. Хлоп’я цілими днями бігало полем, луками, понад гірською річкою з високими берегами і кам’янистим дном. У своєму вірші він писав так:

Маленький хутір серед лук і нив

На горбику над річкою шумною –

Отам я в простій холопській хаті жив,

І самота, і сум жили зо мною...



  • Був хлопчик працьовитим, залюбки допомагав батькам у господарстві – згрібати сіно, звозити хліб з поля, пасти худобу. Був добрим і товариським, мав багато друзів серед ровесників, з ними бігав до річки купатися, ловив руками рибу, ходив по гриби. Улюбленим місцем для малого Івася стала батькова кузня, що стояла на околиці села понад шляхом.

(Один учень читає напамять вірш «У долині село лежить»)

  • Перед хлопчиком розкривалася книга життя уярмленого народу. Враження дитинства на довгі роки збереглися в пам’яті письменника, і він часто згадував у творах рідне село, хату, батькову кузню. «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь... Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя.»

  • Давно немає жодних слідів від будівель, що стояли на подвір’ї Якова Франка. Але громадськість увіковічила це заповітне місце. Тут збудовано пам’ятник-колонаду. Під стрімкими колонами меморіальна дошка з написом:


На цьому місці стояла хата,

в якій 27 серпні 1856 року

народився видатний український

письменник-революціонер

ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО





  • На шостому році життя Івася віддали до школи в сусіднє село Ясеницю Сільну, звідки родом була його мати. Після 2-х років навчання батько відвіз хлопчика за 12 км до Дрогобича, до «нормальної» німецької школи при монастирі... Про своє навчання розповів згодом Іван Франко в своїх оповіданнях.

(Учні характеризують оповідання «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Отець-гуморист», «На «ослячій» лавці»)

  • Коли Іванкові було 9 років, помер батько, «покинувши молоду матір і четверо дрібних дітей. Мати мусила швидко вийти заміж, щоб запобігти цілковитому розстроєві господарства. Пристав до неї молодий парубок, також з Ясениці, Гринь Гаврилик... Я й досі його поважаю, як звичайно поважаємо того чоловіка, що відзначається тими прикметами, яких у нас самих мало. Я кінчив його стараннями школи нормальні і перейшов до гімназії в 1868 році». Так писав Іван Франко згодом у листі до Михайла Драгоманова.

  • Протягом усіх років навчання хлопець був одним з найкращих учнів. Жадібно читав усе, що потрапляло йому під руку, на нужденні копійки купував книжки. На закінчення гімназії в його бібліотеці було понад 600 книжок.

  • Любив Франко співати пісні. У нього був приємний баритон, співав зовсім просто і природно, без концертних манір, але його спів глибоко усіх зворушував. Ще гімназистом він записав від матері та старших людей біля 800 пісень і коломийок.

  • Які пісні на слова І.Я.Франка ви знаєте? Чи можете заспівати?

(«Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»)

  • Крім оповідань та віршів, які ще твори писав І.Я.Франко? Які його казки ви прочитали до уроку? Чого вони вас навчили? («Вовк війтом», «Фарбований лис», «Ворона і Гадюка», «Коли ще звірі говорили» та ін.)

  • Отже, казки Франка вчать бути справедливими, чесними, ненавидіти зло, насильство.

IV. Вікторина «Життєвий і творчий шлях поета»

1. Де народився І.Я.Франко?

2. Батько Франка був ... .

3. Іван Якович здобував освіту ... .

4. Хто допомагав Франку вчитися, коли помер батько?

5. Які твори І.Я.Франка ви запам’ятали? Які з них хотіли б прочитати?

6. За дитячими малюнками вгадайте назви казок.

V. Підсумок уроку.

- За величиною і багатством творчої спадщини Іван Франко не має собі рівних в історії української літератури. Він – поет, прозаїк, драматург, фольклорист, літературознавець, мовознавець, філософ, історик, економіст, журналіст, публіцист, бібліограф, перекладач, педагог. Щоб уявити собі, що таке праця такого генія, нагадаємо лише таке: 50 томів його творів, виданих у Києві в 70 – 80 роки, ледве охоплюють половину написаного ним. Чарівна Франкова криниця живить душу, збагачує духовно, робить кожного міцнішим у своїх переконаннях, твердішим на шляху до омріяної мети.



Окрай шляху народів стоїть

Та криниця глибока.

Не заносить її в непогідь

Пилюги поволока.

Будуть пити ту воду з жади

Покоління грядущі,

Будуть люди від неї завжди

Сміливіші і дужчі,

Буде думка відважна плисти

Із криниці свободи,

Будеш синову славу нести,

Український народе!



Д.Павличко

УРОК 14



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів iconУрок позакласного читання (4 клас) Тема. Сторінками доброти. Пізнавальна конференція за творами В. О. Сухомлинського
Підготувала: вчитель початкових класів Новгород-Сіверської гімназії №1імені Б. Майстренка Литвяк Олена Олександрівна
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів iconУроки з елементами творчості Розробила вчитель початкових класів
Северина Світлана Олександрівна, вчитель початкових класів зош №8 м. Сватове, Луганської області. – 2011 р. 45 с
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів iconУрок позакласного читання в 4 класі за оновленою програмою Вчитель початкових класів Біда Лідія Петрівна
Народилася 2 січня 1941 року в місті Бережани Тернопільської області у сім'ї вчителів
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів iconУроки розвитку мовлення (РМ) (у+п) (у+п) Уроки позакласного читання (ПЧ)
Календарне планування уроків української літератури в 11 класі
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів iconКонспект уроку читання у 4 класі Мелодії природи Підготувала Лугова Олена Нифонівна, учитель початкових класів
Особливості проведення уроку: урок розроблений з використанням елементів інтерактивної
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів icon3 класу ( додаток до підручника О. Я. Савченко) 2014р. Мних Марія Миколаївна
Вона доповнює підручник О. Я. Савченко «Літературне читання» для класу. При підготовці до уроків літературного читання у класі з...
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів icon3 класу ( додаток до підручника О. Я. Савченко) 2014р. Мних Марія Миколаївна
Вона доповнює підручник О. Я. Савченко «Літературне читання» для класу. При підготовці до уроків літературного читання у класі з...
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів iconУроки проекти презентації, конспекти уроків, виховні заходи
З досвіду роботи вчителів початкових класів. Творча група «Грані співтворчості» вчителів початкових класів Віньковецьуого нвк
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів iconУрок позакласного читання у 8 класі Підготувала: Лариса Кравчук
Новела Олеся Гончара «Модрикамень» гімн всеперемагаючому коханню. Урок позакласного читання у 8 класі
Уроки позакласного читання в 3 класі янко Олена Василівна вчитель початкових класів iconУрок №32 позакласного читання із зарубіжної літератури у 5 класі Вчитель Кучма Галина Миколаївна, вчитель-методист російської мови
Мета: Сформувати в учнів уявлення про творчість канадського письменника Е. Сетон-Томпсона


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка