Уроків Григір Тютюнник. Оповідання "Дивак" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання "



Скачати 386.41 Kb.
Дата конвертації26.10.2017
Розмір386.41 Kb.
ТипУрок



Матеріали роботи

(розробки уроків)


Григір Тютюнник. Оповідання "Дивак"

Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання "Дивак";

формувати вміння помічати в тексті художні деталі, виразно читати прозовий твір;

розвивати спостережливість, увагу;

виховувати повагу до людей, доброту.



Учні повинні знати:

  • основні факти з життя письменника;

  • зміст оповідання "Дивак";

  • головну думку твору.

Учні повинні вміти:

    • створити загальний портрет письменника;

    • виразно читати оповідання;

    • визначати звичайне і дивне в образі Олеся;

    • висловлювати власні думки з приводу прочитаного.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книжок, малюнки учнів, на яких зображені художні деталі з оповідання «Дивак » Григора Тютюнника.

Форми роботи: "Мікрофон", випереджувальні завдання, бесіда, рольова гра, методика незакінченого речення, виразне читання.
Епіграф уроку:

"Ідеалом для мене завжди були доброта,

самовідданість і милосердя людської душі

в найрізноманітніших виявах".


Григір Тютюнник


План уроку

  1. Повідомлення теми, мети уроку; Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. (2 хв.)

  1. Цілевизначення. (1 хв.)

  2. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

    1. Слово вчителя про Григора Тютюнника. (2 хв.)

    2. Прийом «Перевтілення» за випереджувальним завданням. (3 хв.)

    3. Слово вчителя про оповідання «Дивак» Григора Тютюнника. (3 хв.)

    4. «Незакінчене речення». (3 хв.)

    5. Словникова робота. (1 хв.)

    6. Робота над змістом. (15 хв.)

    7. Зустріч з «героєм». (5 хв.)

    8. Слово вчителя про Олеся. (1 хв.)

    9. Читання в особах. (4 хв.)

  3. Підсумок уроку. (3 хв.)

  4. Рефлексія. (1 хв.)

  5. Домашнє завдання. (1 хв.)

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.

"Ідеалом для мене завжди були доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших виявах". Ці слова Григора Тютюнника, що є епіграфом уроку, допоможуть вам зрозуміти думки і почуття автора, які він хотів втілити у творі "Дивак". На скільки це йому вдалося, обговоримо в кінці уроку, адже то буде нашим проблемним завданням.

ІІ. Цілевизначення.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1. Слово вчителя про Григора Тютюнника.

У багатьох творах Григора Тютюнника головними героями є діти. Саме образ дитини для нього – найулюбленіший, адже дитина – чисте, довірливе, незіпсоване створіння, яке у творах письменника протистоїть злу, часто ворожому й несприятливому світу дорослих.

Отже, Григір Тютюнник. Його часто називали диваком. Сьогодні ми з вами заглянемо у світ незвичайної людини-дивака.

Завдання учням: прослухати розповідь учителя і повідомлення школяра про автора, розглянути портрет письменника (додаток 1) і зробити висновок, яким запам'ятався їм Григір Тютюнник.

2. Розповідь про автора від імені письменника ("Прийом "Перевтілення" за випереджувальним завданням) (додаток 2).

- Яким ви уявляєте Григора Тютюнника, дивлячись на портрет та прослухавши розповідь про автора ("Мікрофон").

3. Слово вчителя про оповідання "Дивак".

Григору Тютюннику довелося пережити тяжкі повоєнні роки, відчути на собі жорстокість, несправедливість влади. Про своє важке дитинство письменник розповість у творах "Климко", "Вогник далеко в степу", "Дивак" та ін... (Учитель звертає увагу учнів на виставку творів Григора Тютюнника, з якими школярі познайомляться в старших класах).

4. - Як ви розумієте назву оповідання "Дивак"? ("Незакінчене речення": "Григір Тютюнник дав назву оповіданню "Дивак", тому що ...)

5. Словникова робота. Дивак - той, хто викликає здивування.
- Кого в селі називали диваком?

6. Робота над змістом: перевірити учнів на знання змісту твору. (Усний асоціативний диктант за випереджувальним завданням. Учні намалювали малюнки, де зображені певні деталі з оповідання. Інші повинні, дивлячись на малюнки, сказати, з якого епізоду ця деталь (додатки 3,4,5,6,7). Довести, чи дійсно Олесь є диваком, чи звичайною людиною; простежити за змістом, як, де і в чому проявляються дивацтва, заповнивши таблицю



Звичайне

Дивне

Запитання до учнів:

- Що, на вашу думку, у творі "Дивак" привертає більшу увагу - перебіг подій чи поступове розкриття внутрішнього світу героя?

- Де Олесеві краще: серед людей чи природи? Довести цитатами з тексту.

- Що у цьому епізоді є звичайним у героя, а що дивним? (Записати відповіді у таблицю).

- Чи сприймали його в товаристві? Як його називали? Чому? (зачитати з тексту). Що проявляється у цьому епізоді: дивне чи звичайне для хлопчика?

- Олесеві шкода ламати лід, та все-таки він зробив це. Як таке трапилось? (зачитати з тексту).

- Чому герой так вчинив?

- Які думки були у хлопця, коли він притулився до льоду, що він уявляв? (зачитати з тексту).

- Про яку поведінку Олеся свідчить уривок ( дивну чи звичайну)?

- Отже, ми розглянули за змістом, як розкривається внутрішній світ, дивацтва Олеся у взаємодії з природою. Це є однією умовною частиною оповідання. З ким ще доводиться спілкуватися хлопчику і це є другою умовною частиною оповідання?

- Як поводить себе Олесь на уроці? Яка причина того, що хлопчик намалював дятла, а не горщик? Чи засвідчує цей вчинок неслухняність хлопця?

- Чи розуміють однокласники Олеся? (зачитати уривок з тексту, де про це йдеться). Як би ви почувалися в такій ситуації? До яких дій вдалися? Як зреагував Олесь на удар Федька? (зачитати з тексту і записати висновок у таблицю).



  1. Зустріч з "героєм". Запропонувати одному з учнів зіграти роль Федька. (Учні дають йому питання).

  1. Слово вчителя про Олеся:

Сам Олесь замислюється над своїм становищем у селі. Його тривожить думка, чому про нього кажуть "дивак". Олесь звертається до дідуся.

9. Читання в особах (розмова дідуся з внуком).

Запитання до учнів:

- Чи вважає дідусь Олеся диваком?

- Чого навчає дідусь?

- Хто підтримує хлопця? Чому?



IV. Підсумок уроку.

Проаналізувати заповнену таблицю. Зробити висновок про те, чи є Олесь диваком, чи ні?

- Як ви ставитеся до таких людей, котрі в чомусь не схожі на інших, виділяються з-поміж "загальної маси"?

- Чого повчає твір?

- Як слова епіграфу співвідносяться з твором "Дивак"?

V. Рефлексія

- Що ви б порадили Олесеві?

- Що взяли ви з собою в життя з цього твору?

Заключне слово вчителя.

Ми повинні пам’ятати повчання Григора Тютюнника, для якого «ідеалом завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її проявах», для якого «мало бачити. Мало розуміти. Треба любити. Нема загадки таланту. Є вічна загадка любові.», адже любов врятує світ, а ми все для цього будемо робити, бо кожен прийшов у цей світ для добра, щастя і любові.



  1. Домашнє завдання.

Скласти план характеристики героя.
Творчій групі виконати завдання на вибір:

  1. Твір "Чи легко бути диваком?" або "Що для мене означає доброта?"

  2. Написати лист до героя.

Додаток 1

Додаток 2
Народився я 5 грудня 1931 року в сім'ї селян. У тридцять сьомому році, коли бать­кові виповнилося рівно сорок, його заарештували... Після того взяв мене до себе батьків брат Филимон Васильович Тютюнник... Він і його дружина… вчили й виховували мене, були моїми батьками. Вони обоє працювали в школі. Дядя був бухгалтером, тьотя вик­ладала українську мову й літературу... Я любив і знав... безліч українських народних ка­зок, з яких я найбільше люблю й зараз "Котигорошка", - прекрасна казка.

1938 року віддали мене дядя і тьотя до школи в український перший клас, який на­раховував сім учнів... Через два тижні цей клас було ліквідовано, і я опинився в російському першому класі...

На початку війни тьотя народила мені сестрицю. А дядю забрали на фронт. У со­рок другому році почався голод. Я їв тоді картопляну зав'язь, жолуді...

Люди порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, - голод як-не-як. Я так і зробив. Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій було з початку подорожі дев'ять су­харів, перепічка і банка меду... Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик.. Ішов рівно два тижні...

Зажили ми в селі. Потім хату спалила бомба, і ми опинилися в чужих людей.

Додаток 3




Додаток 4


Додаток 5
Додаток 6

Додаток 7

Тема. Література рідного краю.

Письменники Волині про Лесю Українку.

Мета: розширити знання учнів з літератури рідного краю, зокрема розглянути твори волинських письменників про Лесю Українку; навчити відчувати духовний зв'язок поколінь;

формувати навички виразного читання поезій, розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість;

виховувати любов до рідного поетичного слова, рідної землі.

Учні повинні знати: короткі біографічні відомості про волинських письменників;

зміст творів волинських письменників про Лесю Українку (на вибір учнів).



Учні повинні вміти: розповісти про життя і творчий шлях волинських письменників (на вибір учнів);

виразно читати поетичні твори про Лесю Українку (на вибір учнів); визначати ключові речення в поезіях;

самостійно працювати з додатковою літературою;

висловлювати власні думки з приводу прочитаного.



Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: карта Волинської області; виставка книг волинських авторів, які писали про Лесю Українку;

фоторепортаж «Стежками Лесі Українки» (екскурсія до музею-садиби в с. Колодяжному), який підготували учні; свічка.



Форми роботи: робота в групах (за випереджувальним завданням); виконання учнями класу пісні «У нас на Волині», захист проектів у групах;

виконання ученицею пісні на слова Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати»;

читання ученицею монологу від імені Лесі Українки.


Епіграф уроку:

Ні, я жива, я буду вічно жити, Я в серці маю те, що не вмирає.

Леся Українка

План уроку

I. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності

II. Цілевизначення та планування діяльності (1 хв.)

III. Створення емоційного настрою



  1. Читання учнем вірша П.Гоця «Я з тих країв» (напам'ять) (2 хв.)

  2. Слово вчителя про Волинь. (1 хв.)

  3. Виконання учнями пісні «У нас на Волині». (3 хв.)

IV. Опрацювання навчального матеріалу




  1. Слово вчителя про Лесю Українку. (2 хв.)

  2. Захист проектів (у групах за випереджувальним завданням).(25хв.)

  3. Бесіда за фоторепортажем поїздки до музею в с. Колодязне. (2 хв.)

  4. Презентація учнями творчої групи власних поезій про Лесю
    Українку. (2 хв.)

V. Рефлексія

  1. Робота над епіграфом. Який зміст несуть слова епіграфа? (1 хв.)

  2. «Незакінчене речення» під виконання ученицею пісні «Хотіла б я піснею стати», «Для мене Леся Українка - це ...» (3 хв.)

  3. Заключне слово вчителя. (1 хв.)

  4. Прийом «Перевтілення». (1 хв.)

VI. Домашнє завдання. (1 хв.)

Хід уроку

І. Створення емоційного настрою.

  1. Учень читає вірш «Яз тих країв» П.Гоця напам'ять (Додаток 1).

  2. Слово вчителя.

Волинь моя... Щедрий, розкішний краю мій. Край предковічних лісів і глибоких озер. Шумить - гуде волинський ліс. Потрапиш туди - і побачиш подаровану нам Лесею прадавню легенду. А озера... ці найкоштовніші перли нашої Волині... Синьоокий краю мій, оспіваний у піснях.

3. У виконанні учнів звучить пісня «У нас на Волині».



II. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності.

1. Не лише величчю і красою природи красен наш край. Щедра талантами волинська земля. В уяві всього українського народу цей край асоціюється з постаттю Лесі Українки.

Отже, темою уроку є...

Завдання уроку полягає у тому, щоб простежити, як поети Волині у своїх творах оспівували Лесю Українку з метою зрозуміти її велич на сучасному етапі.

Враження учні записуватимуть у зошит у вигляді схеми.


Автор

Назва твору

Ключові речення

За випереджувальним завданням учні вибрали деяких волинських письменників та їх твори про Лесю Українку. Детальніше можна ознайомитися з творами цих письменників, розглянувши збірки, які є у бібліотеці. Ось деякі з них (учитель звертає увагу учнів на виставку книг).

Ти себе Українкою звала

А чи краще знайти ім'я

Тій, що радістю в муках сіяла

Як вітчизна велика твоя.

Ступивши у світ із волинської землі, Леся Українка підхопила Шевченківську свічку, що запалила надію на відродження українського духу, щоб засвітити від неї свої «досвітні вогні».

(Учитель запалює свічку, яка є символом її вічного життя для сучасників і наступних поколінь.)

І сьогодні пророчо звучать її слова:

Ні, я жива, я буду вічно жити,

Я в серці маю те, що не вмирає.

Ці слова є епіграфом до уроку. їхнє значення пояснимо наприкінці заняття, коли помандруємо різними стежками рідного краю і почуємо поетичне слово земляків про цю талановиту людину.

На літературній карті Волині знайдено немало пам'ятних місць, пов'язаних із життям і творчістю талановитих митців. Зіркою першої величини сяє серед них село Колодяжне, звідки вперше полинуло до нас поетичне слово Лесі Українки. Звідси й розпочали ми свою подорож (учитель показує на карті Волині село Колодяжне) (Додаток 2), перемістившись умовно до Турійського району, звідки родом талановитий поет Петро Гоць.

2. Робота в групах (за випереджувальним завданням). Презентація проектів.

Перша група представляє біографічні відомості про П.Гоця, його поезії про Лесю Українку; асоціативний малюнок, за ключовими реченнями визначення теми та основної думки.

- Збірка творів про Лесю Українку називається «Дорога до Лесі». Якою постає перед нами дорога до Лесі? (питання до інших груп).

Із Гурійського району перенесемося до Ковельського - батьківщину Віктора Лазарука. (Представлення поета і його творів другою групою)

- Якою постає у поезії письменника Леся Українка?

Наступна зупинка Любомльський район. Тут ми довідаємося про Василя Гея. (Представлення третьої групи)

Продовжуємо подорожувати до села Вербище - батьківщину Людмили Лежанської. (Представлення четвертої групи)

- Чи сподобалися поезії Л. Лежанської? Чим саме?

Далі дорога простягається до міста Луцька, де працює журналістом поетеса Надія Гуменюк. (Представлення п'ятої групи) (Додаток 3,4,5)

- Про що довідуємося з творів Н.Гуменюк?

Нарешті переносимося до Холмщини, звідки родом Йосип Струцюк. (Представлення шостої групи)

3. Слово вчителя.

Як бачимо, близька і дорога поетам Волині. І це вони висловили у своїх поезіях.

Лесю Українку відвідують у її садибі Колодяжному, шанують пам'ять про неї, сюди повертаємося і ми після подорожі спогадами про Лесю Українку.

У вересні учні вашого класу побували на Батьківщині славетної землячки на екскурсії. (Учитель звертає увагу учнів на фоторепортаж) (Додаток 6,7,8)

- Що вам найбільше запам'яталося, закарбувалося в пам'яті після відвідин Колодяжного?

В деяких учнів виникло бажання написати власні поезії про Лесю Українку (Свої твори презентує творча група) (Додаток 9).



III. Рефлексія.

1. Робота над епіграфом.



- Який зміст передають слова епіграфа?

2. Прийом « Незакінчене речення»

Під виконання ученицею пісні «Хотіла б я піснею стати» учні продовжують речення : «Для мене Леся Українка - це ...» (Які образи, асоціації виникають в уявленні учнів).

3. Заключне слово вчителя.

«Найрідніший рідний край» - так Леся Українка називала Волинь. І ми, її вдячні земляки, горді тим, що вона виросла тут, що її життя - це подвиг, який підносить поетесу в очах сучасників, робить її зіркою в очах нащадків.

Десь із далини лунає до нас голос завжди юної Лесі Українки.

4. Прийом «Перевтілення». Виходить учениця, одягнена в українське національне вбрання і говорить слова:

- «Горить моє серце. Чуєте, Люди? Його запалила іскра палкої любові до вас. Я не гніваюсь за свої муки, не нарікаю на долю. Вони дали мені сил, терпіння ... Я йду до вас, Люди! Я жива, я в серці маю те, що не вмирає!..»



IV. Домашнє завдання.

Учні на власний розсуд вибирають одне із запропонованих завдань:

1. Твір-мініатюра «У чому я вбачаю велич Лесі Українки на основі вивчених творів про поетесу?»

2. Написати лист до Лесі Українки.



Додаток 1


Петро Гоць


Я з тих країв
Я з тих країв,

Де шерхнуть очерети,

Де тихий шум

Замріяних дібров…

Я з тих країв,

Де люди – всі поети

І кожен –

Синьоок і чорнобров…

Я з тих країв,

Де завше чисті плеса

Озер і рік

Не губляться в багні…

Я з тих країв,

Де ти, Велика Лесе,

Досвітні

Розтроюдила вогні.

Додаток 2


Додаток 3



Проект групи 5

Тема: Надія Гуменюк. Поезія «У будиночку Лесі Українки»

Мета проекту: представити біографічні відомості про Надію Гуменюк, знайти в творчості поетеси вірш про Лесю Українку і виразно прочитати його, створити асоціативний малюнок до поезії, за ключовими реченнями визначити тему та основну думку твору.
Захист проекту

1.Біографічні відомості про Надію Гуменюк.

Надія Гуменюк народилася 2 січня 1950 року. Любов до цього мальовничого куточка Поділля — тема перших віршів поетеси. Ще навчаючись у школі в рідному селі Онацківці Полонського району, вона стала переможцем літературного конкурсу, приуроченого 40-річчю газети «Зірка». А потім — Хмельницьке педагогічне училище, факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка, робота на радіо та в пресі. Хоча журналістика забирає чимало творчої енергії, перша скрипка в душі Надії належить поезії скрипка в душі Надії належить поезії.
2. Ключові речення

«...І образ Ваш нетлінний з нами...»

«...Пробачте, Лесю, і простіть

За ці чужі бетонні стіни,

За душі, темні і пусті,

За невкраїнність України...»

Додаток 4
У БУДИНОЧКУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Прозорий сад, зимовий вальс

І біла тиша в білім домі

Пробачте, Лесю, ми до Вас

Непрошені і незнайомі.

Цей білий спокій, цю печаль

Не потривожимо словами.

Вікно у сад. Свіча. Рояль...

І образ Ваш нетлінний з нами.

Холоне свічка. Квітне сніг.

Ми мовчимо. Так чисто й страдно.

Тут стільки впало на поріг

Фальшивих фраз і фраз парадних.

Пробачте, Лесю, і простіть

За ці чужі бетонні стіни,

За душі, темні і пусті,

За невкраїнність України.

Простіть... За те, що вбили в нас,

Що ми самі зняли на палю.

Стікає чорно-біло час

По стертих клавішах роялю.



Додаток 5


Додаток 6

Гімназисти біля «білого будиночка» Косачів


«Сірий будиночок» Косачів


Гімназисти біля бронзового погруддя Лесі Українки

Додаток 7

В будинку Лесі Українки



Зал «Волинськими стежками Лесі Українки»



Гімназисти в залі «Крізь все життя «Лісової пісні»

Додаток 8


Гімназисти біля криниці в Нечемному, з якої пила воду Леся Українка



Гімназисти на галявині в Нечемному біля дуба дядька Лева





Гімназисти на кладці біля лісового озера в Нечемному

Додаток 9

Леся Українка



В саду стояла дівчинка Лариса Білява, синьоока, ніжна.

З душею гордою і серцем чистим,

Стояла й слухала природу.

- Яка Волинь моя прекрасна!

З очима синіми, мов небо,

І рідне дерево, де часто,

Так мріяла знайти я щастя.

А доля дарувала інше –

Тяжку хворобу і тривалі болі.

Вона творила, щоб не плакать,

Як горда пташка, що живе в неволі.

Як зірка в небозводі засіяла

Нескорена, незламна Леся.

Назвалась Українкою, бо щиро

Кохала свою рідну Батьківщину!
Тема. Персонажі повісті І. Я. Франка "Захар Беркут", характеристика образів, їх групування.

Мета: ознайомити учнів з головними персонажами твору - Захаром Беркутом, Максимом, Тугаром Вовком, Мирославою, Бурундою;

формувати вміння творчо осмислювати прочитане, логічно висловлювати свої думки;

розвивати навички аналізу художнього образу;

виховувати вірність своєму народові, Україні.



Учні повинні знати:

  • зміст повісті І. Франка "Захар Беркут";

  • історію написання твору;

  • ідею, тему, проблематику повісті;

  • характеристику персонажів твору.
    Учні повинні вміти:

  • самостійно характеризувати персонажів твору;

  • давати власну оцінку поведінці героя у вирішальній ситуації;

  • висловлювати і обґрунтовувати власне ставлення до героя;

- користуватися додатковою літературою.

Тип уроку: урок застосування знань і умінь.

План уроку


  1. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності
    учнів.

Постановка проблемного питання. (2 хв.)

  1. Цілевизначення. (1 хв.)

  2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань учнів.

    1. Робота в парах. (1 хв.)

    2. Перевірка домашнього завдання. (1 хв.)

  3. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

    1. Слово вчителя про групування персонажів за віком. (1 хв.)

    2. Групова робота. (25 хв.)

    3. Слово вчителя про міфологічних героїв твору. (1 хв.)

    4. Словникова робота. (1 хв.)

  4. Закріплення нового матеріалу.

Вікторина. (5 хв.)

  1. Підсумок уроку.

    1. Бесіда. (3 хв.)

    2. Розв’язання проблемного питання. (2 хв.)

  2. Рефлексія. (1 хв.)

  3. Диференційоване домашнє завдання. (1 хв.)

Хід уроку

I. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності
учнів.

Сьогодні у нас нестандартний урок. Саме така форма допомагає виявити, чи глибоко ми зрозуміли зміст твору, чи вміємо володіти матеріалом, як сприйняти персонажів твору, проаналізувати вчинки.

Наша країна переживає кризу знецінення позитивних моральних якостей. А саме у цьому творі І. Франко звертається до пошуків ідеалу людини та прообразу справедливого суспільства. Можливо, настав той момент, коли, як казав, Захар Беркут, "слід звертатись до уроків історії, минулого, щоб сьогодні пролилося менше крові і сліз".

Тому І. Франко ще в роки навчання в університеті дійшов думки: "Не досить того, як писати, але що писати такого, аби було корисно для нашого народу. Мене манила спільність громад, людей, країв..."

Постановка проблемного питання.

(Вчитель зачитує епіграф до уроку, який є проблемним завданням)

Чи швидше, чи пізніше, народ... нагадає собі життя своїх предків і забажає йти їх слідом...

І. Франко

(На дошці записані цілі уроку. Один з учнів зачитує їх вголос)

II. Цілевизначення.

ІІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань учнів.


  1. Робота в парах. Повторення визначення поняття "повість".

  2. Перевірка домашнього завдання

а) Запитання учнів класу до одного із школярів, вказаного вчителем, за історією написання твору, темою, ідеєю.

б) Запитання вчителя:



  • Що автор звеличує у творі?

  • Що засуджує?

  • Яка сцена в повісті найбільше схвилювала? Чому?. IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Слово вчителя про групування персонажів автором за віком: старше покоління - Захар Беркут, Тугар Вовк;

молодше покоління - Максим, Мирослава

Автор згрупував героїв і за принципом антитези. Що означає це поняття, ми доведемо після характеристики образів і заповнення запропонованої схеми (Додаток 1).

2. Групова робота (характеристика образів)

Учні класу поділені на п'ять груп для характеристики таких образів: Захар Беркут, Максим, Тугар Вовк, Мирослава, Бурунда.

Кожна група, в свою чергу, складається з літератора, словесного фотографа, актора, художника, журналіста і аналізує персонажа за планом (випереджувальне завдання):



  • літератор представляє план характеристики героя;

  • словесний фотограф презентує опис зовнішності персонажа;

  • актор представляє героя за вчинками від своєї особи;

  • художник виконує малюнок, що характеризує образ, та називає
    основні риси характеру;

  • журналіст ставить 4-5 запитань до класу за аналізом персонажа,
    якого представляє його група.

В той час, коли одна група представляє свого героя, всі інші учні записують риси характеру, зовнішності цього персонажа.

Після характеристики кожного з героїв, учні записують їхні імена у схему відповідно до якостей персонажів.

Запитання вчителя до кожної з груп, зокрема до акторів.

Захар Беркут


  1. Як ви почувалися в той момент, коли Бурунда підняв топір над головою вашого сина? Які почуття вас переповнювали?

  2. Чи були ви з самого початку впевнені у перемозі над монголо-татарами?

Максим

  1. Чому не намагалися втекти з полону?

  2. Як ви ставитеся до Тугара Вовка - батька вашої коханої?

Мирослава


  1. За що покохала Максима, адже він простого походження?

  2. Чому ви не стали на бік Тугара Вовка, адже він - ваш батько?

Бурунда


  1. Чи вірили ви у перемогу татаро-монгол над українцями?

  2. Що ви відчували, тримаючи меч над головою Максима?

Тугар Вовк


  1. Що штовхнуло вас на зраду Батьківщині?

  2. Чому врятували Максима від меча Бурунди? Чи був це крок до спокуси?

Заповнення таблиці-схеми.

3. Слово вчителя про міфологічних героїв твору.

Пригадайте міфологічних героїв, які діють у творі (Сторож, Морана). Назвемо персонажів першого кола дітьми Сторожа, а другого - дітьми Морани. Якими є герої першої схеми по відношенню до другої? (Протилежними, протиставними). Що ж тоді означає поняття "антитеза"?

4. Словникова робота

Антитеза - різке протиставлення контрастних явиш, понять, думок,

образів, характерів тощо.



V. Закріплення нового матеріалу

Вікторина "Кращий знавець героїв твору".



  1. Назвіть дві відмінні й дві спільні риси Тугара Вовка і Захара Беркута.

  2. Назвіть дві відмінні й дві спільні риси Мирослави і Максима.

3. Хто порадив заманити ворога в улоговину - Максим, Захар Беркут чи

Мирослава?

4. Про кого йдеться у наведених уривках:

а) "Як радісно, як тепло зробилося на серці у нього при (її) наближенні, за дотиком (її) м'якої руки! Як гаряче забилася кров у його грудях! Як сильно розбудилося бажання до життя! А тут ланцюги тиснуть немилосердно..."

б) "Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові..."

в) "А все-таки ти скажи мені, як говорити до тухольців, щоб


трафити до їх серця..."

г) "Кажи їм, що коли хотять мати свого раба живого між собою


нехай дарують нам життя і пустять свобідно!.."

(Учитель визначає переможця вікторини)



VI. Підсумок уроку

1. Бесіда



  • У чому бачить мету життя Захар Беркут?

  • Тугар Вовк?

  • Мирослава?

  • Максим?

  • Бурунда?

2. Учні розв'язують проблемне завдання, поставлене на початку уроку.

- Чи є твір "Захар Беркут" актуальним сьогодні?



VII. Рефлексія.

Один з учнів (на вибір вчителя) проводить рефлексію усно, інші - самостійно, письмово за запитаннями:



  1. Чи задоволений ти результатом своєї роботи? А самим процесом? Чому?

  2. Якщо б тобі дали змогу ще раз виконати її, які зміни ти вніс би в хід її виконання?

  3. Чи взявся б ти за цю роботу, якби міг передбачити її результат?

  4. Якби не взявся, то яку роботу хотів би виконати натомість?

5. Яку роботу ти хотів би виконати в майбутньому?

    1. Диференційоване домашнє завдання:

І група : Скласти порівняльну характеристику Тугара Вовка і Захара Беркута;

ІІ група: написати твір на тему "Повість "Захар Беркут" і сучасна Україна".

Додаток 1


Тема: ДРАМАТУРГІЧНА ТВОРЧІСТЬ І.Я. ФРАНКА. «УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ». СОЦІАЛЬНО-ПСИХО-ЛОГІЧНА ДРАМА.ЇЇ СЦЕНІЧНА ІСТОРІЯ. СВІ-ТОВЕ ЗНАЧЕННЯ СПАДЩИНИ І.Я.ФРАНКА.

Мета: ознайомити учнів з драматургічною творчістю І.Я.Франка , на основі ідейно-психологічного аналізу твору «Украдене щастя» підвести школярів до розуміння авторської думки про моральну відповідальність людини за право на щастя, допомогти осмислити й визначити жанр п’єси, її сценічну історію та художню цінність, узагальнити знання учнів про світове значення спадщини І.Я.Франка;

розвивати навички аналізу драматичного твору, самостійність, доказовість суджень;

сприяти вихованню відповідальності за свої вчинки.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: мультимедійний проектор, дидактичне забезпечення уроку на слайдах (додаток 4), музичний супровід, листки з написом слова «щастя» та варіанти відповідей до них .

Учні повинні знати:


  • творчу й сценічну історію п’єси «Украдене щастя»;

  • зміст, проблематику, жанрові особливості твору;

  • про драматичний доробок Каменяра.

Учні повинні вміти:

  • досліджувати психологічні вмотивування вчинків героя;

  • визначити конфлікт;

  • виявляти власне ставлення до загальнолюдських цінностей;

  • з’ясувати роль І.Я.Франка в розвитку української літератури.

Епіграф уроку( слайд 1)

«Щасливий той , хто мав змогу знайти щасливе життя.

Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.»

Г.Сковорода




План уроку
І. Створення емоційного настрою (2 хв.)

ІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду

1. Слово вчителя. (2 хв.)

2. Прийом «Займи позицію». (4 хв.)

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності.

IV. Цілевизначення. (1 хв.)

1. Слово вчителя. (1 хв.)

2. Постановка проблемного питання. (1 хв.)

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу


    1. Слово вчителя. (2 хв.)

    2. Випереджувальне завдання. (6 хв.)

    3. Аналіз драми «Украдене щастя». (15 хв.)

    4. Розв’язання проблемного завдання. (3 хв.)

  1. Узагальнення навчального матеріалу.

Бесіда. (5 хв.)

  1. Рефлексія. (1 хв.)

VІII. Підсумок уроку. (1 хв.)

IX. Домашнє завдання. (1 хв.)


Хід уроку

І. Створення емоційного настрою

Звучить мелодія «Одинокий пастух».

Слово вчителя.

У театрі лунає третій дзвінок і гаснуть свічки. Затамувавши подих, глядачі спостерігають за дійством на сцені, адже сьогодні у театрі прем’єра драми І.Я.Франка «Украдене щастя».

Швидко збіг час. Коли вистава закінчилася, автора викликали на сцену і вручили йому лавровий вінок від молоді. Бурею оплесків публіка вітала І.Я.Франка. А він , скромний, засоромлений, як школяр, прийняв вінка. Стояв, на всі боки кланявся й усміхався (музика стихає).

ІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду


  1. Слово вчителя.

Усі ми хочемо бути щасливими. Народна мудрість запевняє: « Кожен коваль свого щастя ». «Ніхто не знає, коли йому щастя усміхнутися має », - заперечує інша.

Цікаво, чи може людина творити своє щастя , незалежно від тих умов, в яких вона живе? Чи можливе щастя без страждань? Що таке щастя?

2. Прийом «Займи позицію».

Учні повинні дати відповідь на питання «Що таке щастя » , вибираючи з переліку запропонованих варіантів три найкращі, які вважають за потрібне, порадившись у малих групах. Кожній групі роздано листки, на яких написано слово «щастя» та варіанти відповідей. Із них потрібно вибрати і приклеїти на листок три найважливіші , на думку членів групи , варіанти. (Додаток 1) (озвучення учнями результатів роботи)

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності.

IV. Цілевизначення.



  1. Слово вчителя.

Тема щастя вічна. До неї звертаються всі. Не оминув цієї проблеми й І.Я.Франко, тому сьогодні разом з письменником та його героями поміркуємо над цим питанням, розглядаючи драму «Украдене щастя». (Слайд 2. Тема уроку. Слайд 3. Цілевизначення уроку. Слайд 4. План уроку.) Ви звернули увагу на епіграф уроку. Це слова Г. Сковороди ( слайд 1).

  1. Постановка проблемного питання.

Прослідкуємо, що таке щастя для кожного з героїв п’єси , й поставимо проблемне завдання: хто в кого вкрав щастя?

Оскільки поняття «щастя» кожен розуміє по- своєму, то і до вирішення проблеми ви будете підходити по – різному. Щоб дотриматися єдиного взірця, звернемося до словника ( слайд 5) .

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Слово вчителя.

Перш, ніж ми перейдемо до розв’язання проблемного питання, розглянемо драматургічну спадщину І.Я.Франка, зокрема, джерела, сценічну історію п’єси «Украдене щастя».


  1. Випереджувальне завдання. Повідомлення учнів про драматургічну спадщину І.Я.Франка та джерела, сценічну історію п’єси «Украдене щастя» (Додаток 2,3).У процесі доповідей учні класу складають опорний конспект прослуханого. Учитель оцінює підготовлені повідомлення.

  2. Аналіз драми «Украдене щастя».

а) з’ясування взаємозв’язків між героями твору та основних проблем п’єси за допомогою схеми ( слайд 8)

Евристична бесіда.

Упродовж бесіди учні повинні записати основні проблеми твору.


Учитель

Очікувана відповідь

  • Хто перебуває в центрі уваги упродовж усієї п’єси?

  • З ким найтісніше пов’язана Анна ?

І як саме ?


  • Основні персонажі поєднуються в любовному трикутнику (у схемі з’являється червоний трикутник).То яку проблему піднімає автор?

  • Але традиційна форма трикутника є чисто умовною, на перший план висунуто не лише особисте почуття.

- Хто з героїв винен, що так склалася доля цих трьох персонажів?

- Чому? Яку проблему тут порушив автор?

- Отже, в умовах іншого часу стосунки між героями могли б скластися по- іншому. То ж однією з основних проблем у творі є проблема людини і суспільства.

Хто ще у п’єсі є представниками того суспільства, в оточенні якого живе Анна?


- Яка роль представників влади (війтів) у трагедії героїв?

- Як ставляться до Анни односельці?

(підтвердіть свою думку цитатами)

- Яку проблему порушив автор?


- Ми говорили, що спочатку пара Анни й Миколи Задорожного є найщасливішою. А чи справді вони щасливі?

- Отже, шлюб , у якому немає кохання не може бути довготривалим. То яку ще проблему піднімає автор ?



- Анна ( у схемі з’являється слово «Анна»)

- З Миколою і Михайлом (у схемі з’являються імена цих персонажів) Микола –її чоловік, якого вона не любить , а живе з ним. Михайло – чоловік ,якого вона кохала давно, і коли він пішов у військо, брати дівчини обдурили її , видаючи заміж за Миколу та написавши листа, що Михайло нібито помер. Зв’язує усіх трьох персонажів кохання.




  • Кохання.



  • Брати ( у схемі з’являється слово «брати».

  • Брати обманом віддають Анну заміж за нелюба , щоб заволодіти її спадком, адже Микола такий «туман», що й не вимагав би розділу майна. Письменник порушує проблему приватної власності, тобто соціальну.




  • Односельці та війти (в схемі з’являються ці слова )



  • Вони, очевидно, послухали Михайла, який скористався службовим становищем, і, не розібравшись, (можливо, за хабар) забрали Миколу.




  • Спочатку Настя називає пару Анни й Миколи найщасливішою, радіє за подругу, а потім разом з іншими зневажає жінку за зраду чоловікові.

Учні зачитують цитати з тексту.



  • Проблему моралі в тогочасному суспільстві.

  • Ні, бо Анна не любить Миколу.

- Проблему сімейних стосунків.





б) психологічне вмотивування вчинків героїв

Слово вчителя.

Кожен із персонажів у певний момент повинен зробити вибір. Який цей вибір? Чим керуються герої драми? Чи мали вони право на такі свої вчинки? При відповідях на ці запитання, спробуйте не засудити й не виправдати, а зрозуміти їх.

Учитель пропонує учням кожного з трьох рядів пояснити поведінку одного з героїв відповідно: Анни, Миколи, Михайла, скориставшись цитатами та слайдами з кінофільму й вистави «Украдене щастя» (Анна – слайд 9,10; Михайло – слайд 11,12; Микола – слайд 13,14,15,16). Учні використовують прийом «Перевтілення» при зачитуванні діалогів між героями.

Отже, всі керуються почуттями. Але рано чи пізно життя кожного з нас, як і героїв, поставить перед вибором. Тому керуватися потрібно не тільки почуттями, а й розумом.

Які ж проблеми ви виписали? (Учні зачитують) . Які ще проблеми порушує письменник? ( Проблема солдатчини, праці, життя й смерті).

в) з’ясування жанрової специфіки твору

Слово вчителя.

Працюючи над проблематикою, ви зрозуміли, що головним винуватцем трагедії Миколи , Анни, Михайла є тогочасний суспільний лад. Отже, одна з головних проблем – соціальна. Але, читаючи твір, думаю, ви пройнялися долею героїв, які прагнуть щастя, через їхні переживання. То ж визначимо різновид драми «Украдене щастя» ( соціально-психологічна драма, оскільки глибокий художній аналіз дійсності поєднується з розкриттям внутрішнього світу людини).


  1. Розв’язання проблемного завдання

Учитель.

Проаналізувавши сюжет і проблематику п’єси , дайте відповідь на проблемне питання: хто в кого вкрав щастя, чому така назва твору «Украдене щастя»?

Очікувана відповідь: кожний із трьох головних персонажів нещасний, кожний із них хоче відкрасти своє вкрадене щастя, кожний робить це по- своєму, як уміє і як може. Тихий Микола Задорожний , боронячи своє щастя , убиває Михайла. Сильний і вольовий Гурман дорікає Миколі за те, що він украв одиноке його щастя – Анну. Покірна й сумирна Анна хоче надолужити втрачений з нелюбом час і віддає коханцеві своє серце, жіночу честь, Ніхто з них не досяг своєї мети. Усі вони як були, так і залишилися нещасними. Тому така назва п’єси.

Учитель.

І.Я.Франко не дає однозначної відповіді на всі ці питання, бо сам опинився в любовному трикутнику, коли Ольга Рошкевич вийшла заміж за нелюба. Тому ця тема близька письменнику. Чи актуальний твір у наш час?

- Одна з львівських газет після прем’єри «Украденого щастя» у міському театрі підкреслювала: «П’єса Франка зробила могутнє враження … То не ідилія народу, витворена тільки розумом, не солоденька фантастична річ, то річ, створена на реальному тлі, і головна її користь для народу – правда, яку так рідко знайдете у так званих «народних п’єсах».



  1. Узагальнення навчального матеріалу

Учитель.

Драма «Украдене щастя» , як ми зрозуміли, склала іспит часу, але чи тільки за цю п’єсу можна дати І.Я.Франкові лавровий вінок – символ найвищого визнання ? (Відповіді учнів).

Звичайно, ні. Ми розглянули ще одну грань величі Каменяра. Пригадайте, в яких ще іпостасях проявив себе І.Я.Франко, адже недаремно його назвали титаном праці? Отож, складемо умовний вінок світової слави І.Я.Франку. Зверніть увагу на слайди і зробіть висновок про те, чим заслужив письменник світову славу?


Слайди

Очікувані відповіді

Слайд 17.

Слайд 18,19.


Слайд 20.

Слайд 21.


Слайд 22.


Слайд 23.
Слайд 24,25.

  • Він – каменяр, борець за національне відродження, громадський діяч.

  • Видавець.




  • Науковець. Письменник – патріот постійно дбав про єдину українську літературну мову. Його називають світочем української науки.

  • Філософ. Письменник брався за філософські теми, часто використовував біблійні сюжети.




  • Перекладач . Своїми перекладами він знайомив співвітчизників з найціннішими надбаннями світової культури.



  • Відомий І.Я. Франко і як вчений – фольклорист.

  • Драматург .

Учитель.

Перегляньте підручник, с.152-154.Які ще грані таланту письменника можна назвати?

Отже, ми склали умовний вінок світової слави І.Я.Франкові. Запам’ятайте його і зрозумійте, які , за словами Олеся Гончара, «прекрасні сходи дає в наші дні те насіння, що його разом з іншими сіяв і наш Франко».

VІ. Рефлексія

Учитель.

Чи справилися ми із завданнями уроку, виконали всі пункти плану? Чи збагатилися ви на цьому уроці? Під час вивчення творчості І.Я.Франка? Чим саме? ( Відповіді учнів).

VІІ. Підсумок уроку

Учитель.

Так хочеться побажати вам духовного зростання на ниві творчості українських письменників, таких як І.Я.Франко, та справжнього щастя, щоб кожен з вас міг

Віддатися до крихточки роботі,

Щоб на чолі гарячий піт схолов.

І не відкласти на колись, на потім

Ні доброту, ні чесність , ні любов.

І хоч буває непроглядно гірко,

Не опустись до вовчого виття.

О щастя – ти не піднебесна зірка,

Ти кожна мить прожитого життя.

(Ніна Гнатюк)

- Цінуйте цю мить!



  1. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника, с. 149 – 152; дати усну розгорнуту відповідь на питання: «Чи може крадене щастя бути справжнім?».

Додаток 1



ЩАСТЯ



















Варіанти відповідей:


КОХАННЯ

ГРОШІ

ЗДОРОВ’Я

БАГАТСТВО

СІМ’Я

ВЛАДА

Додаток 2
Драматургія - одна з багатьох граней рідкісного обдаровання Франка. У ній він так само сильний, як і в прозі та поезії. Писати п'єси Франко почав ду­же рано, ще в гімназії.

Драматург-початківець залишив недописаними кілька драматичних творів: "Ромул і Рем", "Славой і Хрудош". Молодий Франко також перекладав драматургію іноземних авторів. Паралельно з написанням і перекладанням п'єс письменник багато працював над історією та теорією драматургії й театру, часто виступав у періодиці зі статтями в цій галузі. Найвідоміша з них - "Русько-український театр". Провідною дум­кою цих публікацій було обстоювання Франком театру як школи життя і правдивості, повноти і щи­рості зображення дійсності в драматичному творі. Цих теоретичних засад драматург дотримувався і у власних п'єсах. У зрілому віці він написав комедію "Рябіна" про становище галицьких селян-бідняків, драму "Учитель" з життя народних педагогів, драму-казку "Сон князя Святослава", романтичну дра­му "Кам'яна душа", комедії "Майстер Черняк" (про долю ремісника) і "Жаби" (не збереглася) та низку менш значних драматичних творів. Найвизначнішим сценічним твором вважається драма «Украдене щастя».

Додаток 3
У 1891 році у Львові було оголошено конкурс на кращу п'єсу. На цей конкурс драматург і подав свій "Жандарм", але члени журі, в якому переважали народовці, категорично відхилили п’єсу як аморальну.

Через 2 роки Франко знову подає п'єсу на продовжений конкурс, але в ній уже не було найгостріших сцен конфлікту селянина й жандарма, і називалася вона тепер „Украдене щастя. Твір одержав III премію, а не першу, на яку заслуговував. Крім того, на вимогу журі автор був змушений замінити образ жандарма на образ листоноші. Лише після цього драму дозволили поставити, розігравши п'єсами, нагородженими І і II преміями.

Яка ж історична основа твору? Ще під час відвідин Лолина Франко залучив свою кохану - Ольгу до збирання фольклору. Рошкевичівна до свого одруження з Франком мріяла підготувати книжку з місцевими народними весільними пісня­ми. Долучилася до цієї роботи й сестра Ольги. Вона записала "Пісню про шандаря", що й лягла в основу драми "Украдене щастя". Ця співанка-хроніка, створена, очевидно, за гарячими слідами сімейної трагедії, вражає й сьогодні. У ній прозоро натика­ється на зраду чоловіка.

Існує думка, що саме Ольга Рошкевич пропону­вала Франкові відкрасти своє щастя, коли вийшла за нелюба. Слова коханої Іван Якович вклав у вуста Михайла Гурмана, бо вважав, що так вони звучать природніше, ніж виголошені жінкою.



У своїх драмах Франко порушував проблеми, які хвилювали сучасників. Він вважав, що під час сценічного втілення п'єс глядач має перейматися високими ідеалами, а театр повинен стати справж­ньою "школою життя".



Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconМи з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля» Мета
Мета: ознайомити учнів з красою І своєрідністю творів Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconЛюдина І природа в оповіданні Григора Тютюнника "Дивак"
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, підручник, ілюстрації до твору, таблиця "Образ Олеся", збірка віршів "Людина І природа", картки,...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconСприйняття навколишнього світу «чистим серцем» героєм оповідання Григора Тютюнника
Мета: 1 навчити дітей аналізувати твір, приділяючи увагу художнім деталям; пояснити наявність міжтекстових зв’язків у літературних...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconУрок №1 Тема уроку: Довга дорога до спасіння. Огляд життя І творчості Джека Лондона. Робота над змістом оповідання «Жага до життя»
Змістом та героями оповідання, вчити вдумливому читанню; розвивати навички виразного читання І переказу художнього твору, вміння...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconТема. Р. Бернс. «Чесна бідність». Уславлення у вірші справж­ніх людських цінностей Мета
Мета: коротко ознайомити учнів з біографічними відомостями про поета-патріота Роберта Бернса; розвивати навички ідейно-художнього...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconДжек Лондон. «Жага до життя». Особливості сюжету та ідеї оповідання
Мета: ознайомити учнів із творчістю американського письменника Джека Лондона; з'ясувати особливості творчої манери письменника на...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconУрок №1 Тема. Григір Тютюнник.
Мета: ознайомити учнів із творами письменника (назви творів, їх тематика ); розвивати вміння відчувати красу людей; збагачувати внутрішній...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconТема. Життєвий І творчий шлях Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення» Мета: ознайомити з життєвим І творчим шляхом Ф. Кафки, сюжетом оповідання «Перевтілення»
Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з дуже цікавим представником світової літератури, людиною незвичайної долі...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconТема. Джек Лондон. «Любов до життя». Особливості сюжету та ідеї оповідання. Мета
Мета. Дати короткі відомості про життя та творчість Джека Лондона, відображення життєвого досвіду в тематиці творів; розкрити суть...
Уроків Григір Тютюнник. Оповідання \"Дивак\" Мета: зацікавити учнів біографічними відомостями про Григора Тютюнника, ознайомити зі змістом оповідання \" iconЖурнал «Дружба народов» відзначив оповідання Гр. Тютюнника як кращі в своїх публікаціях 1967 р
«Зав'язь», яка стала однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Гр. Тютюнника, воднораз...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка