Уроку обрали «Ігор Калинець.



Скачати 83.22 Kb.
Дата конвертації09.03.2018
Розмір83.22 Kb.
ТипУрок

Методи та прийоми особистісно зорієнтованого опрацювання вірша Ігоря Калинця «Писанки»

Оскільки розробок особистісно зорієнтованих уроків за творчістю І. Калинця нами не виявлено, пропонуємо власні методичні матеріали. Темою особистісно зорієнтованого уроку обрали «Ігор Калинець. «Писанки». За епіграфи пропонуємо взяти слова Григора Тютюнника «Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові» та Людвіга Ван Бетховена: «Для людини з талантом і любов'ю до праці не існує перешкод».

За мету уроку ставимо: ознайомити з найцікавішими фактами з життя Ігоря Калинця, допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст вірша «Писанки» через комплексне сприймання різних видів мистецтва; удосконалювати навички різних видів читання; розвивати культуру зв'язного мовлення, навички ведення дискусії щодо проблемних питань, уміння висловлювати та аргументувати власну думку, навички висловлювання особистого ставлення до зображуваного; сприяти усвідомленню значення праці в житті людини як джерела створення моральних та матеріальних цінностей, формуванню власних понять про красу людської душі, осмисленню ролі високих моральних якостей у становленні власної особистості; виховувати почуття прекрасного, позитивні риси характеру, прагнення творити добро, інтерес до вивчення народних звичаїв та обрядів.

За вимогами особистісно зорієнтованого навчання розробили цілі уроку: після цього уроку учні знатимуть: окремі факти з життя І. Калинця, тему, основну думку поезії, значення метафоричності у творі; умітимуть: розповідати найважливіші відомості з біографії І. Калинця, виразно й вдумливо читати поезію, знаходити в ній художні засоби, розкривати їх роль, розповідати про свої відчуття під час читання.

Ім'я уроку добрали таке: «Найбільші твори геніальних митців уміщаються в серці людини».

Методи і прийоми, що пропонуємо використати – евристична бесіда, пояснення, демонстрація, випереджувальне завдання, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, технології «Літературне доміно», «Мікрофон» та «Незакінчене речення».

План уроку:

І. Організація класу (1 хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

1. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку

2. Актуалізація суб'єктного досвіду

3. «Незакінчене речення»

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку, цілевизначення та планування (1 хв.)

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Аналіз імені уроку (1 хв.)

2. Робота над епіграфом (2 хв.)

3. Робота над портретом письменника (2 хв.)

4. Випереджувальне завдання (1 хв.)

5. Літературне доміно (3 хв.)

6. Виразне читання вірша вчителем (1 хв.)

7. Емоційна пауза (2 с.)

8. Озвучення учнівських вражень (1 хв.)

9. Словникова робота (2 хв.)

10. Усне малювання (5 хв.)

11. Повторне виразне читання учнями поезії (5 хв.)

12. Бесіда за змістом (7 хв.)

13. Робота в малих групах (6 хв.)

14. Прослуховування пісні (1 хв.)

V. Рефлексивно-оцінювальний етап (5 хв.)

1. Рефлексія думок і почуттів

а) «Незакінчене речення»

б) бесіда

в) «Мікрофон»

г) самооцінка своєї діяльності

VI. Домашнє завдання та інструктаж до нього (1 хв.)

Особистісно зорієнтований урок має свою структуру. Мотиваційний етап займає у ній особливе місце. По-перше, учень з перших хвилин уроку має відчути, що він цікавий учителеві не як носій знань ( про дати, імена, дефініції тощо), а як особистість, що прийшла на урок зі своїми проблемами, настроєм, бажаннями, прагненнями.

У ході уроку на мотиваційному етапі вважаємо за потрібне з'ясувати емоційну готовність учнів до уроку – учні виражають свій настрій спочатку за допомогою карток-смайликів, а потім – за допомогою дієслів (хвилююся, чекаю, сподіваюся тощо); актуалізувати суб'єктний досвід за допомогою асоціювання (ключове слово – творчість), важливість якого не тільки в тому, що вони апелюють до різних відчуттів (слухових, нюхових та ін.), а й у «розкріпаченні» школяра, який не боїться дати неправильну відповідь, оскільки розповідає про власні почуття й асоціації. Його мета: забезпечити входження учня в ціннісно-смислове поле виучуваної теми через звернення до його асоціацій, емоцій, ставлень, пов'язаних із проблемою, що розглядається. Це перший крок до осягнення твору на етапі перед читання. Доречно також використати технологію «Незакінчене речення» («Я думаю, що поезія І. Калинця має бути для мене цікавою, бо…»). Учень, відповідаючи на такого типу запитання, заглядає у власну душу, увага акцентується не на знаннях, а на почуттях. Зникає страх помилитися і, відповідно, росте впевненість у власних силах, виникає почуття комфорту, формується позитивна Я-концепція.

На етапі цілевизначення та планування варто обговорити з учнями поставлені до уроку цілі та план для того, щоб вони знали, чого їм чекати від заняття та, можливо, запропонували свої доповнення або зміни до них.

Аналіз імені уроку «цементує» заняття, надає йому цілісності. Ім'я уроку – це ще одна прикметна ознака особистісно зорієнтованого уроку. Це лаконічний вислів, пов'язаний із проблемою, що розглядатиметься. Він апелює не лише до розуму, але й до емоцій, а також життєвого досвіду особистості. Саме тому на початку опрацювання навчального матеріалу, пропонуємо проаналізувати з учнями ім'я уроку та провести роботу над епіграфом – висловленням Людвіга Ван Бетховена:


  • Як ви розумієте слова Людвіга Ван Бетховена?

  • Як ви гадаєте,чому для талановитої людини немає перешкод? Їх дійсно немає, чи саме завдяки таланту людина долає усі, навіть найтяжчі перешкоди?

Наступною пропонуємо провести роботу з портретом письменника: Уважно подивіться на портрет І. Калинця. Що ви можете сказати про цю людину одним словом чи словосполученням? (вольові риси обличчя, зосереджений погляд, сувора зовнішність, очі – добрі, щирі, відчувається справедливість, задумливий). Для ознайомлення з життям і творчістю письменника, даємо учням випереджувальне завдання – підготувати проект про найцікавіші факти з життя поета. Після чого пропонуємо скласти літературне доміно на основі почутого і записати у зошит: І. Калинець – народився у м. Ходорів на Львівщині; Львівський університет; бібліотекар; редактор; заслання; український письменник, громадський діяч; його твори перекладені багатьма мовами світу.

Перед первинним прослухуванням поезії учням слід дати попередньо завдання: слухаючи поезію, зафіксувати свої враження і передати їх в одній із систем: я чув…, я бачив…, я відчував… . Після декламування поезії обов'язково передбачена емоційна пауза. Її роль – дати учням змогу побути «наодинці» зі своїми почуттями, враженнями, емоціями, ще раз пережити й осмислити їх. І тільки після цього пропонувати дітям відтворити враження від почутого в одній (чи одразу в декількох) із раніше зазначених систем.

Усне малювання, за яке учень потім отримає подяку (ще одна особливість особистісно зорієнтованого навчання – створення ситуації успіху), – особливий вид роботи. Він сприяє розвитку уяви у дітей, творчого мислення і, як наслідок, упевненості у собі, своїх відчуттях та думках:

Яку картину ви намалювали б після прослуханого вірша? Які кольори там би переважали?

Розгляд ілюстрацій в підручнику після цього сприймається як зіставлення двох витворів, тому знову «включаються» відтворююча і творча уява, образне мислення, емпатія, учні самі виступають співтворцями. Після цього виразне читання – це засіб передачі власних емоцій і почуттів від прочитаного. Краще зробити таке читання в парах. Таким чином легше залучити до процесу читання всіх учнів.

Бесіда за змістом та аналіз художніх особливостей поезії дають змогу вчителю визначити, наскільки дана поезія є зрозумілою для учнів та допомогти їм більш глибше зрозуміти як зміст, так і особливості побудови вірша:



  • Які рядки у вірші вам найбільше сподобалися? Зачитайте. Чому?

  • Особисто мене захопили такі слова: «...і я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні...» Як ви розумієте цей вираз? А як би сказали ви?

  • Перекажіть, як у поезії описано процеси створення орнаменту.

  • Як авторові вдалося створити образ писанки? Що йому допомогло? (художні засоби мови)

  • Які саме? Спробуймо відшукати їх у тексті. і т. п.

Сам же аналіз художніх особливостей поезії пропонуємо провести у формі роботи в малих групах:

І група: виписати метафори та пояснити їх художню роль;

ІІ група: виписати порівняння та пояснити їх художню роль;

ІІІ група: охарактеризувати образ мами;

ІV група: знайти у тексті поезії дієслова, які передають незвичайну красу писанки. Пояснити значення кожного із них.

Роботу в малих групах зазвичай використовують для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Вона дає змогу дітям набути навичок спілкування та співпраці.



Доречним на цьому уроці буде прослуховування пісні на таку ж тематику (напр.: «Писала мати писанку» дуету «Писанка») і запропонувати учням слухати її із заплющеними очима. Цей вид роботи також допоможе їм більш глибше зрозуміти ідейно-художній зміст через комплексне сприймання різних видів мистецтва.

  • Які почуття у вас викликала пісня?

  • Що вибачили у своїй уяві, слухаючи її?

  • Чи перегукуються між собою поезія І. Калинця з текстом пісні? З чого це видно?

  • Чи передає прослухана пісня настрій прочитаного?

Після усіх цих видів роботи доречним буде попрацювати над іншим запланованим епіграфом:

  • Зверніть увагу на слова Гр. Тютюнника. Як ви їх розумієте. Чи можете ви зараз сказати, у чому ж загадка таланту? (якщо людина любить свою працю, якщо вона наполеглива – вона здатна бачити й творити красу)

Рефлексійно-оцінювальний етап. Цей етап багато у чому нагадує традиційне закріплення. Суттєва відмінність – у зміщенні акцентів з перевірки рівня засвоєння предметних знань на осмислення почуттів, думок, почутого і сказаного щодо: а) самого себе; б) героя; в) власних і колективних дій; г) особистісної значущості прочитаного. Планували даний етап, виходячи з установки: на особистісно зорієнтованому уроці учень має щось зрозуміти про світ, про себе, про себе у світі. Літературний матеріал виступає тут засобом. Але так само важливо, щоб у кінці уроку учні розуміли автора, ідейне спрямування твору. А для цього обов'язково вербалізувати свої думки і відчуття. Саме для цього спочатку запланована рефлексія думок і почуттів, яка реалізується за допомогою незакінченого речення (Поезія І. Калинця зацікавила мене тим, що...), бесіди (За що б ви подякували письменнику? Що зрозуміли ви сьогодні про себе? Чим збагатилися? У чому змінилися? Чи хотілося б зараз вам подякувати своїй мамі? За що?), «Мікрофону» (Після заняття я буду...) та самооцінки своєї діяльності на уроці за карткою самооцінювання із ствердженнями, біля яких учні мають оцінити свою роботу на уроці від нуля до двох балів:

  • Ви брали активну участь у роботі на уроці.

  • Ви відповідали переконливо й логічно.

  • Ви вдало узагальнювали думки інших.

  • Ви правильно визначили тему поезії.

  • Ви правильно і швидко знаходите художні засоби поезії.

  • Ви вмієте коментувати окремі рядки вірша, перефразовувати їх.

  • Ви вмієте виразно читати поезію, передаючи думки і почуття автора і власні.

  • Ви вмієте висловлювати особисте ставлення до прочитаного.

Інтерактивна технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Прийом «Незакінчені речення» часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає учням змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Учнівське самооцінювання – необхідна частина навчання, оскільки воно підкріплює зусилля і досягнення учнів та сприяє прискоренню процесів спілкування між учнями й виявленню ними тих прогалин у знаннях, які залишилися після уроку.

Домашнє завдання, обране нами, традиційно передбачає кілька форм, що створює ситуацію вибору і дає змогу кожному знайти своє: загальне обов'язкове (виконують усі учні) і за бажанням (відповідно до настрою, уподобань, запитів, можливостей тощо).

С. 127–129 – опрацювати, переказувати. Вивчити вірш напам'ять. Аналізувати вірш (усно). За бажанням: створити ілюстрацію до вірша, або власний орнамент писанки.

Отже, розроблений нами урок має усі складові особистісно зорієнтованого заняття:

І. Мотиваційний етап (з'ясування емоційного стану (забезпечення емоційної готовності до уроку); актуалізація суб'єктного досвіду та опорних знань).

ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.



ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Також цей урок містить у собі й інтерактивні технології навчання («Мікрофон», «Незакінчене речення», «Літературне доміно», підготовка проектів, робота в малих групах), має своє ім'я, цілі, а тому повністю відповідає вимогам до особистісно зорієнтованого заняття.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Уроку обрали «Ігор Калинець. iconУроку: Ігор Калинець. «Писанки». Цікавий епізод із життя письменника. Образ найдорожчої людини мами
Тема уроку: Ігор Калинець. «Писанки». Цікавий епізод із життя письменника. Образ найдорожчої людини – мами. Відчуття, навіяні великодньою...
Уроку обрали «Ігор Калинець. iconІгор Калинець. «Писанки». Образ найдорожчої людини мами. Відчуття, навіяні великодньою поезією
Тема: Ігор Калинець. «Писанки». Образ найдорожчої людини мами. Відчуття, навіяні великодньою поезією
Уроку обрали «Ігор Калинець. iconТема. Ігор Калинець — талановитий український поет, що пише для дітей. Поезія «Писанки». Виготовлення ескізу Великодньої писанки. Мета
Ознайомити учнів із творчістю І. Калинця, з’ясувати ідейно-тематичне спрямування поезії «Писанки», розкрити роль метафори й порівняння...
Уроку обрали «Ігор Калинець. iconІгор Усанов усанов ігор Вікторович
Усанов ігор Вікторович – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та політології Полтавського університету економіки...
Уроку обрали «Ігор Калинець. iconДень Олімпійських ігор
Виховна – ознайомити дітей з історією виникнення Олімпійських ігор; з культурою І традиціями Стародавньої Греції, символікою Олімпійських...
Уроку обрали «Ігор Калинець. iconЗдібний учень Ігор Гуцалюк зі своїми наставниками Юрієм Марчишиним (на фото — ліворуч) та Ростиславом Саєнком
Якими займається Ігор Гуцалюк — “неолімпійські” види спорту, а тому на підтримку з боку держави сподіватися не доводиться. Паралельно...
Уроку обрали «Ігор Калинець. icon“ Розумове виховання учнів шляхом залучення їх до інтелектуальних ігор ” з досвіду роботи керівника гуртка інтелектуальних ігор «Юний ерудит»
Комунальний заклад «навчально-виховне об’єднання «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №16- дитячий юнацький центр «лідер»...
Уроку обрали «Ігор Калинець. iconЖиттєвий І творчий шлях Григорія Косинки
Випускник по завершенню ліцею повинен мати не лише певний обсяг знань, а й уміння збирати, аналізувати й обробляти інформацію. Проектна...
Уроку обрали «Ігор Калинець. iconХристина Петрівна Стуй
Бронзовий призер чемпіонату світу 2011 року в естафетному бігу 4×100 метрів. Учасниця Олімпійських ігор 2008 року[1]. Бронзовий призер...
Уроку обрали «Ігор Калинець. iconІ. Калинець. Поезія Писанки
Обладнання: підручник «Українська література» для 6 кл загальноосвіт навч закладів з навчанням мовами нац меншин/Н. Гуйванюк, В....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка