Уроку. "Весни розспіваної князь "



Скачати 143.09 Kb.
Дата конвертації08.04.2017
Розмір143.09 Kb.
ТипУрок

Тема уроку. "ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ... " За творчістю Богдана - Ігоря Антонича Богдана-Ігоря Антонича
Мета уроку: ознайомити учнів із постаттю Б.-І. Антонича, його життєвим і творчим шляхом, указати на особливості поетичного стилю лемківського поета; розвивати вміння давати загальну характеристику творчості поета, навички визначати головні мотиви в поезії, її ідеї, коментувати, аналізувати символіку образів, художні засоби; виховувати естетичні смаки, виховувати у школярів любов до прекрасного, прагнення до самовдосконалення та гармонійних відносин з людьми і навколишнім світом.
Обладнання. презентація, "Тлумачний словничок до уроку" (на партах у кожної групи), листочки-завдання, листочки-відмітки.
Хід уроку
Учитель (на фоні ліричної мелодії). Він виріс із гілки дерева. Ходив по землі, поклавши руку на вітер. У другій руці тримав парасолю неба. А на плечі у нього було сонце. У нього була сестра ... Лисиця. У нього був брат ... учений Лис. У нього було багато друзів — усі звірята і рослини. Він чув шепіт трави, збирав у долоні росяний смуток кленів і шукав ключі від весни. А коли знаходив, ішов до корчми, яка була на Місяці, і напивався її досхочу. Хмелів від неї. Він був князем...

Ще гори куряться від снігу,

сім стріл неначе сім пісень,

і юнака вітає день

окриленим найменням: Ігор.
Горять скрипки в весільній брамі,

на ній стобарвний прапор дня.

Іду в захопленні й нестямі,

весни розспіваної князь.


Про цього "князя розспіваної весни" ми й говоритимемо на сьогоднішньому уроці. Нап'ємося сонця і краси з його пречудових віршів.

Запишіть число, класна робота і тему нашого уроку


(Учні записують тему уроку.)

Епіграфом будуть слова Дмитра Павличка, який сказав:


«Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи.»

  • Чи згодні ви з такою оцінкою поезій Б. І. Антонича – поміркуємо на уроці. ?

Учитель. Хто ж такий Богдан-Ігор Антонич?


Письменнику Богдану-Ігорю Антоничу, із творчістю якого ми будемо знайомитися сьогодні, доля відвела всього 28 років життя. Але навіть за цей короткий строк він устиг видати шість збірок прекрасних, неповторних поетичних творів і стати одним із найвідоміших літераторів України.
Народився Богдан-Ігор Антонич у с. Новиці на Лемківщині (нині — територія Польщі) в сім’ї священика. Два імені йому дали згідно з греко-католицькою церковною традицією. Початкову освіту хлопець отримав удома, бо мав слабке здоров’я, потім навчався в єдиній у тому краї польській Сяноцькій гімназії, до речі, українських там взагалі не було. У цьому навчальному закладі українській мові відводили дві години на тиждень.
Перші вірші Антонич почав писати ще в дитинстві польською мовою, а під час навчання у Львівському університеті — вже українською.
Антонич-гімназіст захоплювався музикою, добре грав на скрипці, виступав на шкільних концертах і навіть сам складав мелодії. Також він чудово малював, знав і розумів образотворче мистецтво.
Відомий такий цікавий факт із життя Антонича-студента. У Львівський університет приймали дуже мало студентів, усього 10 %. Українці на заняттях мали право сидіти, а от студенти-євреї — лише стояли. При цьому діяли суворі правила — поляки сідали праворуч від проходу, українці — ліворуч. Якось Богдан-Ігор і майбутній композитор Роман Савицький запропонували сісти біля себе студентці-єврейці, за що їх цілу перерву потім били поляки. Але друзі підтримали Богдана-Ігоря та Михайла і зробили те ж саме наступного дня, адже вважали неприпустимим поділ і привілеї за національними ознаками.

Отже, поет прожив 28 років, літературна спадщина невелика, але яскрава. Його зоря творчості не втомлюється вабити нові й нові покоління, відкривати красу поетичного слова й самого буття у всіх його виявах.


І це ми з вами відчуємо, ознайомившись із віршами поета.
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Вимовляємо слово "Антонич" — і в нас одразу виникають особливі асоціації.


Спробуємо скласти "асоціативне гроно" зі словом "Антонич"
(Учні виконують завдання, а потім зачитують написане.)
Пояснення нового матеріалу
Учитель. Богдан - Ігор Антонич є автором шести книг поезій. Це:

- "Привітання життя" - 1931

- "Три перстені" - 1934

- "Книга Лева" - 1936

Ці три збірки він встиг видати, а наступні три впорядкувати

"Зелена євангелія"

"Ротація"

"Велика гармонія"


Поет укладав свої збірки з надзвичайно тонким відчуттям композиції. Він не працював за принципом "що написав, те й видав". Три останні збірки готував упродовж чотирьох років, помалу вибудовуючи задум і заповнюючи його формою.

у "Привітанні життя" він починав як романтичний бунтівник, тоді звернувся до мрій і спогадів дитинства у "Трьох перстенях" і, врешті наново відкрив себе у ролі міфотворця, чию манеру письма можна би описати як щось на межі символізму і авангарду. антоничева здатність вживати різні способи вираження й різні перспективи огляду дійсності, його відкритість до багатоголосся і багатоманіття виявляє його віру в те, що найкращий спосіб розпізнати й схопити єдність всього сущого - це відтворити суперечності, притаманні земному світові в часі і просторі.

Творчість Антонича споріднена з фольклором, він розлого покладався у власних віршах на християнську міфологію, пов’язану зі старосвітськими переказами, канонічними євангеліями і навіть апокрифами.

Богдан - Ігор Антонич використовував мотиви античності (єгипетської, індійської, грецької), міфологією слов’ян про великий колообіг життя у Всесвіті.



4. Виразне читання поезії

1. «Автопортрет»
БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ
Автопортрет
«Я все — п'яний дітвак із сонцем у кишені».
«Я — закоханий в житті поганин».
З першої книжки «Привітання життя»
Червоні клени й клени срібні,
над кленами весна і вітер.
Дочасності красо незглибна,
невже ж тобою не п'яніти?
Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Слово вчителя

Дуже часто ми намагаємося, прочитавши поетичний твір, відразу його зрозуміти. Однак вчені доводять, що треба вчитись сприймати поезію, пройшовши через 3 етапи: відчуття, сприймання, розуміння. Адже кожний твір поета – це явище мистецтва. І людина чує його по-своєму, уявляє певні художні образи (зорові, слухові, нюхові) і приходить до свого розуміння цього мистецького творіння.

Отже, спробуємо і ми відчути, сприйняти, зрозуміти…
Обмін враженнями щодо прочитаного

- Який загальний настрій, тональність поезії?

- Які ключові слова твору ? ( Ключові слова- «закоханий у життя»).

- Які вірування відбиваються у творі? (Язичницькі: поганин, поклоніння сонцю).

- Охарактеризуйте ліричного героя.
Аналіз твору «Автопортрет» (збірка «Три перстні»)

Жанр : «Автопортрет» за жаром – медитація. Митець міркує над своїми пракоренями.

Цей вірш за обсягом невеликий – усього дві строфи, проте висловлені в ньому думки важливі для розуміння світоглядних та естетичних засад творчості Б.- І. Антонича. Як відомо, поет народився на Лемківщині - у самобутньому, незвичайному краї, природа, звичаї та обряди, пісні якого не могли не вплинути на обдарованого юнака, його творчу уяву. За визначенням поета, це земля, у якій дивовижно переплелися залишки язичницьких вірувань, давнини й незбагненно – чарівний світ природи.



У перших рядках вірша якраз і звучить мотив захоплення людини красою природи: «… невже ж тобою не п’янить?».

Наступна строфа – про те, що він – людина , для якої Бог є природа.

Ця думка підсилюється самовизначенням автора: «… я - закоханий в житті поганин».

Язичництво поета не тільки зумовлене суб’єктивними уподобаннями митця, а й прагненням висвітлити свій ідеал, свій духовний вимір, намалювати ситуацію, схожу на первісну, справжню, освітивши її своїми думками й почуттями. Таким було його естетичне бачення й розуміння світу людини. В основі Антоничевого світовідчуття лежить та картина світобудови, у якій є місце й еллінському відчуттю буття як гармонії, і первісне, язичницьке бачення світу, і духовно – активне його освоєння, невіддільне від розумного проникнення в його таємниці.

Прикметно, що як епіграф до поезії «Автопортрет» узяті рядки з поезії «Автобіографія» (з книжки «Привітання життя»).


Ліричний герой вірша Б.-І. Антонича «Автопортрет» — як дитина, що відкриває для себе світ. Він радіє сонцю, весняному буянню природи. У нього клени чомусь червоні і срібні, а під ними гуляють, як дітлахи, взявшись за руки, «весна і вітер». З іншого боку — він не дитина, а поет, поганин, що поклоняється Сонцю, Вітру, Блискавиці, Зеленому Дереву. І цей вірш — відображення його душі, закоханої у красу, справді «автопортрет».
7. Словникова робота із використанням опорних таблиць (робота в зошитах)

Міфологізм – певна пов’язаність із міфами, відображення в літературному творі давніх міфологічних уявлень.

Асоціативність – наявність наведеного чи використаного за подібністю до чогось.

Пантеїзм – обожнення природи, відчуття присутності Бога в усьому довкіллі.

Міфоло́гія — сукупність міфів, переказів, оповідань, де в наївно персоніфікованій, наочно-образній, несвідомо-художній формі подавалися явища природи й суспільного життя.

2. Виразне читання поезії Антонича «Вишні». Обмін враженнями щодо прочитаного

Вишні
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Де вечори з Євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села,
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п'янко,
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.
10. Слово вчителя

Які символи вам відомі? А про вишню як символ розповість «народознавець».

11. Коментар учителя

Вишня – символічне для українців дерево. Про нього складено багато пісень, балад, на його гілочках ворожили: ставили гілочку взимку в хаті й чекали, щоб зацвіла, пророкуючи дівчині швидке щасливе заміжжя, а в родині – врожай та добробут. Вишневий сад – це й окраса сільського подвір’я, й ознака заможності, потягу господарів до краси.

Образ вишні – архетип рідної оселі, краю, України – до вершин національної символіки підніс у поезії «Садок вишневий коло хати» Т. Г. Шевченко.

У тогочасній ліриці, особливо авангардистській, традиційні символи (вишні,калини, тополі) вважалися застарілими, такими, що не відповідають урбаністичному світові. Але в митця інша думка, і він знаходив в архетипних образах ознаки нашої ментальності, що не втрачають свіжості й до нашого часу.


12. Словникова робота

Архетип – прообраз, закономірний у глибинах колективної свідомості.

Символ – художній образ, який умовно відбиває певну думку, ідею, почуття, поняття.

Сфарагіта – уживання імені чи прізвища певного автора у написаному ним творі.

Метаморфоза – перевтілення.

13. Дослідницька робота:

- Знайти сфарагiту у творi.

- Чому лiричний герой назвав себе хрущем?

(Усвiдомлює себе не паном природи, а рiвним будь-якiй iстотi чи рослинi. Цей образ уводить його у свiт Шевченкої лiрики.)

- Знайти головнi образи вiрша.

- Назвати художнi засоби, їх роль у твореннi образiв (метаморфоза, епiтети, риторичне вокативне звертання метафори).

5. Виразне читання вчителем поезії «Зелена Євангелія»

6. Розповідь з елементами бесіди

Вірш «Зелена Євангелія» — це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі й незвичні спостереження, зроблені автором. Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя. Опис краси рідного мальовничого гірського поетового села Новиця, яке тепер знаходиться на території Польщі, ліг в основу вірша.

Поетика кольору — явище глибинної структури тексту. Пряме й метафоричне значення кольору можуть бути в тісному зв’язку й зіставленні смислів.

- Які кольори згадані поетом у «Зеленій Євангелії»? Яке вони мають значення? (Білий. Це доволі частотний колір у поезіях поета. Цей колір, мабуть, автор використовує для надання своїм образам позитивного забарвлення. Червоний. Допомагає змалювати образ місяця більш насичено)

- Скільки строф має вірш? (Два катрени)

- Які асоціації у вас викликають образи вірша? Який образ можна назвати основним. Чому? (Основою основ серед образів Антоничевої поезії став образ землі. Богдан-Ігор Антонич прийшов до переконання, що джерело всіх слов’янських вірувань треба шукати саме тут. Із землі народжується життя. Земля — фундамент світового дому)
7. Виразне читання поезії « Різдво»

8. Слово вчителя

Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали «безрозсудним поганином самого почування», адже він не вдавався до «оязичення християнства» чи — навпаки. Часто в одному творі з’являлися мотиви двох вір, як у вірші «Різдво», де сюжет християнської містери, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортався в українському середовищі.

Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий», тобто хліб. Справді, на Різдво лемки з хлібом й свяченою водою обходять обійстя й освячують його. Згаданий тут символ місяця пов’язувався здавен із дохристиянським святом Різдва. До речі, язичницький місячний знак — «золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, утаємниченої в долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому на Господнє провидіння.

Те, що Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму, не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.
3. Виразне читання підготовленим учнем поезії «Дороги»

4. Бесіда з учнями. Робота з текстом поезії

• Якою постає природа в поезії «Дороги»?

• Яка мета зображення природи?

• Символом чого є дорога в поезії? (Символом незворотності часу, його плинності й невблаганності лету, вічності людського пориву до пізнання світу й свого місця в ньому. Автор убачав у дорозі втечу від повсякденного життя, від загалу, від загальноприйнятих норм; цей образ допомагає відірватися від сьогодення й пірнути в минуле та майбутнє, у потойбічне. Образ дороги дає можливість глибше відтворити стан людини, для якої постійний рух стає джерелом енергії, постійним пошуком істини)

• Яку роль відіграють небо й пшениця в поезії? (Небо й пшениця ніби відтворюють кольори національного прапора: «Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами)»)

• Що вбачає юність у цій дорозі? (Юність у цій дорозі вже вбачає наближення зрілості: «Наша молодість, наче природа, колосистим ще літом доспіє»)

• Назвіть авторські неологізми. (Залізиста вода, мідянорогий місяць)

• Яка роль названих епітетів? (Зробити вірш експресивно насиченішим, викликати в читача найнесподіваніші асоціації)

• Яку роль відіграє звуконаслідування? («Дзінь-дзелень». Допомагає створити звукові картини)

• Назвіть риторичні звертання, поясніть їх роль. (Виступають ефективним засобом зосередження й утримання уваги читача)

• Наведіть приклади метафори. (Трава принишкла, Цвіркуни розспівались, молодість доспіє…)

• Наведіть приклади порівняння. Назвіть його різновид. (Земля, наче книжка — сполучникове; молодість, наче природа — сполучникове)

• Конкретні предмети з характерними кольоровими ознаками можуть називатися також абстрактними іменниками кольору. Наведіть приклади такого іменника. (Зелень: яруги, галявини, кручі)

• Назвіть рік написання поезії. (1933)

.
Вправи на закріплення


На зелених листочках (на дошці) написано рядки з поезій — по дві цитати з одного вірша. Але вони розміщені не за порядком. Спробуйте знайти пару — цитати з одного твору — і вказати назву вірша.


1. Моя країно зоряна, біблійна й пишна...
2. Струмки полощуть срібло тиші, в росі купається трава.
3. Виходить місяць до діброви писать елегії на пнях...
4. І букви, наче зорі, світять в розкритій книжці на столі...
5. Стіл обростає буйним листям, і разом з кріслом я вже кущ...
6. Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня.
7. Лиш дуб один крізь біле море, дельфін рослинний вдаль пливе...
8. Де вечори з Євангелії, де світанки, де небо сонцем привалило білі села...

Виконати тестові завдання


Складання сенкана

Учитель. Прочитавши поезію Богдана-Ігоря Антонича, ви, мабуть, подивилися на світ іншими очима, побачили більше, відчули сильніше. Вам, напевно, і самим захотілося писати вірші про весну, що за вікном, про сонце, про дощ, про вітер... Спробуйте це зробити.

Складаємо сенкани. Ключове слово — сніг
(Учні складають сенкани і зачитують їх. Після цього демонструють усім свої "дерева", визначають, на котрому з них "розпустилося" найбільше листочків.)

V. Рефлексія:

1. Проблемне питання.

Повернемося до слів Дмитра Павличка : « Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи».
- Чи згодні ви з такою оцінкою поезії Б.- І. Антонича ?

2. Творча робота (під час уроку створює «психологічний» портрет письменника).

Психологічний портрет :

Заглиблений у себе, нерідко замкнутий, наїжачений, гордовитий, самовпевнений і водночас – зніяковіло усміхнений, сором’язливий.



Скласти анкету до образу

Учитель. Світ поезій Богдана-Ігоря Антонича дуже заселений. Які ж образи зустрічаємо в його віршах? (Сонце, весна, день, ніч, світанок, вечір, вітер, дуб, клен, місяць, зорі і т. д.) Я роздаю вам анкети, які ви зараз заповните. Чию анкету вам доведеться заповнювати, ми дізнаємося, коли ви візьмете один із листочків, на звороті яких написано назви образів.


(Учні працюють над анкетами, потім зачитують їх. Учитель, як домашнє завдання, пропонує написати анкету ліричного героя віршів Б.-І. Антонича.)

"Автопортрет "


Анкета образу
1. Який? Яка? Яке?
2. З чим асоціюється?
3. З чим можна порівняти?
4. Що робить? Що з ним робиться?
5. Як виконується дія?
6. Де виконується дія?
7. Коли виконується дія?
8. Чому це стається?
9. Який висновок можна зробити про
10. Чи подобається вам такий образ? Якщо так, то чим?
Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  • «На уроцi для мене було вiдкриттям...»

  • «Я пишаюся тим, що..»

  • «Особливо мене схвилювало те...»

Учитель. Завершується наш урок, і я б хотіла запитати, що з нього закарбувалося у ваших серцях. (Відповіді учнів.) Сьогодні ми причастилися сонцесяйною поезією Богдана-Ігоря Антонича, його любов'ю до всього живого. Для нас він зупинив у своєму слові мить і закарбував вічність. Уміймо побачити її і доторкнутися до неї серцем і душею.


Червоні клени й клени срібні, над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, невже ж тобою не п'яніти?
Я, сонцеві життя продавши за сто червінців божевілля, захоплений поганин завжди, поет весняного похмілля.
V. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять одну поезію Б.-І. Антонича (на вибір). Написати твір – роздум «Мої розуміння поезії Антонича».



2. Прочитати твір О. Турянського «Поза межами болю».

3. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Осипа Турянського.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconКлас Змалюйте красу рідної природи у творі-описі «Веселкові барви ранньої весни» (до сторінки). У творі використайте однорідні члени речення з узагальнювальними словами, вставні слова
Змалюйте красу рідної природи у творі-описі «Веселкові барви ранньої весни» (до 1 сторінки). У творі використайте однорідні члени...
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconКошель О. В., учитель музичного мистецтва
Музичний матеріал: Ф. Шопен «Мелодія весни» П. Чайковський «Пісня жайворонка»; аудіозапис співу жайворонка; П. Козицький «А вже красне...
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconВипереджувальні завдання
Що є спільного І що відмінного в "Повісті минулих літ" та в романі В. Малика "Князь Кий"?
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconКонспект уроку з фізики (10 клас) Тема уроку: Розв’язування задач по темі "Закони Ньютона. Гравітаційна взаємодія" Мета уроку
Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика»
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconОсновна сесія №2 зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року
У результаті адміністративної реформи, великий київський князь Володимир Святославич
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconI-iii ступенів Науковий керівник: Бєльська З. М. Дніпропетровськ 2015
Київська Русь у творчості Л. Костенко («Древлянський триптих», «Лютіж», «Князь Василько», «Горислава-Рогніда»)
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconВолодимир Святославич
...
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconВолодимир Святославич
...
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" iconДати І події року
Монастирському під час походу на Корсунь (Херсонес) зупинявся із військом Київський князь Володимир, який за легендою заснував тут...
Уроку. \"Весни розспіваної князь \" icon«Українська література» (семестр другий) напрям підготовки 030301 Журналістика Теми практичних занять
Жанрово-композиційні особливості романів «Князь Єремія Вишневецький» І «гетьман Іван Виговський»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка