Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу



Дата конвертації29.01.2018
Розмір1.01 Mb.
ТипУрок


Відвідування та аналіз

уроку

адміністрацією школи
З досвіду роботи директора

Коричинецької ЗОШ І – ІІ ступенів

Римара Р.Л


Зміст роботи

Вступ


  1. Контрольно-аналітична діяльність шкільної адміністрації.

  2. Системний підхід до аналізу уроку як засіб керування процесом навчання.

  3. Урок – цілісна система його ознаки, принципи.

  4. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу.

  5. Основний зміст видів аналізу.

  6. Примірна схема педагогічного аналізу уроку.

  7. Схеми аналізу уроків

  8. Накази по школі «Про систему роботи вчителя»

  9. Використана література


Контрольно аналітична діяльність шкільної адміністрації.

«Нова школа кладе за головну мету здобути , дати виявитися самостійним творчим силам дитини»
Софія Русова.
У світлі завдань, поставлених перед працівниками
освіти, зросли вимоги до керівництва школою, до
організації внутрішкільного контролю.

Внутрішньошкільний контроль, його якість, організація, професійна, моральна основа - одна з найскладніших управлінських проблем.

Кожен керівник школи постійно потребує чіткого уявлення про те, як розвивається керований ним навчальний заклад, які тенденції цього розвитку, як вдосконалюється (чи не вдосконалюється) навчально-виховний процес. Інакше кажучи, потрібен постійний аналіз, постійний зворотний зв’язок, постійна поінформованість про всі сфери життя й діяльності шкільного колективу. Таку інформацію - достовірну, повну можна отримати лише за допомогою добре налагодженого вну трішкільного контролю.

Під час організації контролю слід виходити з таких положень:

1 Об'єктивність, конкретність і цілеспрямованість контролю, вивчення навчально-виховного процесу з урахуванням основних його, закономірностей.

2. Системність і систематичність контролю на основі


вибору найдоцільніших для даного проміжку часу
особливостей контрольованого об’єкта. його видів,
визначення оптимальних термінів організації перевірок.

3. Вироблення чіткого уявлення про те, що контролювати, з якою метою, намагання повністю контролювати всі ділянки навчально- виховного процесу.

4. Діалектичний підхід до вивчення й аналізу змісту
роботи вчителів.

Потрібно винаходити конкретні завдання


для кожного члена педагогічного колективу, накреслити
шляхи їх виконання: оцінювати роботу вчителів відповідно
до сучасних вимог, враховуючи конкретні умови; виявляти

елементи передового досвіду і тенденції мого розвитку: надавати вчителям конкретну допомогу, навчати на кращих зразках роботи; виробляти навички самоосвіти.

У процесі організації, здійснення внутрішкільного контролю слід використовувати такі методи: відвідування уроків, позакласних заходів, спостереження, вивчення шкільної документації, рефлексії вчителя, бесіди, анкетування, тестування, здійснення моніторингу навчальних досягнень учнів, зрізи знань, і нормі роботи вчителів, олімпіади, огляди, конкурси тощо.

Основний принцип організації внутрішньо шкільного контролю - не лише знайти недоліки в роботі педагогів, а й допомогти вчителю уникнути або позбутися цих недоліків.

Висока якість навчально-виховної роботи в школі можлива тоді коли в керівника достатньо фактів і

спостережень для аналізу і відповідних висновків. Лише


той керівник школи, який часто і систематично відвідує
уроки і аналізує їх, може робити правильні висновки про
якість навчально – виховного процесу. Варто пригадати із цього приводу слова В.Сухомлипського: " Урок у центрі
уваги і турбот досвідченого директора. Досвід переконує,
що відвідування і аналіз уроку найважливіша робота
директора. Я зробив для себе правилом: поки не побував на
двох уроках, вважаю, що сьогодні в школі нічого не робив.
Якщо сьогодні нарада директорів, то це означає, що два
уроки, які треба було відвідати сьогодні, будуть відвідані
завтра"(Сухомлипськпй В.О. Вибрані твори у 5 т.-К.:Рад.школа 1977 р.-т.4)

За чинними нормативними документами, кожен


адміністратор повинен відвідати стільки уроків, щоб знати
стан справ у школі, дієво впливати на якість навчально-
виховного процесу. На наш погляд, для реалізації цих
завдань директору школи щотижня потрібно відвідувати в
середньому не менше трьох-чотирьох, його заступникам -
п’яти - шести уроків, факультативних занять, виховних
заходів, індивідуальних консультацій. Це

Приблизно, відповідно, 50% та 75% свого робочого часу.

Для здійснення внутрішньошкільного контролю слід скласти графік, який конкретизує відповідний розділ річного плану школи. В графіку необхідно визначити питання, які підлягають контролю, чає проведення перевірок, відповідальних за його організацію осіб, вказати, як буде підбито підсумки перевірки.. Фронтальну перевірку кожного з навчальних предметів слід планувати не рідше ніж раз на п'ять років, українську мову, історію, роботу початкових класів - раз на 2 -3 роки. ДПЮ, фізкультуру та ОБЖ - щорічно.

Системний підхід до аналізу уроку як засіб керування процесом навчання.

Аналіз уроку це насамперед школа педагогічної майстерності для вчителя.

Аналіз уроку це найважливіша робота адміністрації: від її високого наукового рівня залежить дуже багато: інтелектуальне багатство життя педагогічного й учнівського колективі в тому числі методична майстерність педагогів, багатогранність запитів та інтересів вихованців. Від повсякденного вдосконалення уроку, здійснюваної завдяки вдумливому аналізу керівників, залежить культура всього педагогічного процесу в школі.

Подальша інтенсифікація управління школою вимагає
різкого підвищення наукового рівня аналізу уроку. Через
подальше вдосконалення уроку мають бути вирішені майже
всі основні позиції реформи. Сама реформа передусім

пов'язана з реконструкцією уроку як основної форми


навчально – виховного процесу.

Тут витоки реформування школи, саме через урок виявляється ставлення вчителя до відновлення освіти. А наймогутнішим інструментом удосконалення уроку є аналіз керівника, якщо він, звичайно, побудований па ґрунтовній науковій основі.

В процесі управління школою аналіз уроку найбільш активно й безпосередньо впливає на остаточні результати навчально-виховного процесу, тому що він є одним з найголовніших способів управління якістю викладання, формуванням якості знань учнів та рівнем їхньої вихованості. Всі інші дії адміністрації можуть впливати на становлення й розвиток цих трьох найважливіших позицій лише, тоді, коли вони грунтуються на даних отриманих у результаті відвідування керівником уроків.

Відвідування й педагогічний аналіз уроку незамінний інструмент вивчення вчителя й системи його роботи. Урок - цє завжди зріз типового в творчому арсеналі вчителя.

Аналіз уроку – найважливіший шлях формування єдиного ставлення вчителя до вирішення основних питань навчання і виховання, насамперед ставлення до оцінювання знань учнів і використання оцінки. Педагогічний аналіз уроку лежить в основі узагальнення і певною мірою поширення передового досвіду. Крім того, він дає можливість відрізнити педагогічне новаторство від прожектерства. Це найважливіший . ефективний засіб індивідуальної методичної роботи керівника з учителем. Саме через педагогічний аналіз уроку можна найбільш ефективно формувати і розвивати зв'язки наступності , оперативно впливати на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і правильне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів, найважливіший канал формування іі розвитку творчої активності вчителів. дієвий засіб: виховання в учнів критичного ставлення до своєї праці і певною мірою практикум самоаналізу для вчителів, засіб стимулювання самоосвіти педагога, формування стосунків співробітництва між учнем і вчителем, виховує у вчителя почуття відповідальності за доручену справу й виконавську дисципліну, джерело формування взаємин співробітництва між керівником і вчителем.

Аналіз уроку грунтується на сприйнятті уроку як


динамічної, процесуальної системи й дозволяє, за умови
вмілого використання технології системного

аналізу,проникнути в механізм цього процес), розпізнати шляхи і способи формування йото остаточного результату. Одним із найважливіших варіантів системного підходу до аналізу уроку є його розпізнавання від триєдиної меіи уроку через навчально -виховний момент.тобто - це завдання вчителя,відповідні дії учнів,остаточний результат. Загалом навчально-виховний момент ось що. 1.Аналіз зовнішніх зв"язків уроку:



  • встановлення місця й мсти уроку в досліджуваній темі чи розділі програми;

  • визначення характеру зв"язку даного уроку з попередніми та наступними уроками:




  • позппчеппя можливих міжпредметнихзв"язків; 2 Аналіз триєдиної мети уроку:

  • аналіз складу триєдиної мети уроку;

зміст пізнавального, виховного й розві.вал і.ного аспектів мети;

визначення відповідності мсти уроку темі, яка підляпн


вивченню на даному уроці:

аналіз взаємодії аспектів триєдиної мети: ,



  • встановлення відповідності виховного і розвивальпого аспектів мети мож ливостям відібраного вчителем ЗИМ;

  • висновок про те , наскільки глибоко триєдина мста
    уроку осмислена вчи гелем. __.




  1. Морфо логічний а пал із:

  • розчленування уроку па павчальпо-виховпі моменти й визначення їхніх навчальпо-виховпих завдань;

  • характеристика навчально-виховних моментів; об'єднання навчально-виховних моментів в етапи та визначення завдань кожного етапу;

  • характеристика етапів уроку.

Морфологічний аналіз забезпечує пізнання внутрішнього механізму урокі .його істотних сторін і властивостей.але потрібно визначити яким чином пов"язапі навчально -виховні .моменти між собою і як вони взаємодіють.

  1. Структурний аспект аналізу:

  • встановлення відповідності змісту навчального матеріалу. методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності одне одному і навчальпо-виховпому завданню навчально-виховпого моменту:

  • встановлення відповідності кожного навчально-виховного моменту повчально-виховному завданню етапу;

  • визначення рівня відповідності компонентів однії одному в кожнім ЗИМ та впливу па якість його остаточного резуль та ту;

  • виокремлення центрального типоутворювального етапу уроку.

3. Функціональний аспект уроку:

на основі встановлених способів взаємодії змісту


навчального матеріалу, методів навчання, форм

організації пізнавальної діяльності встановити механізм формування реального результату в кожнім ЗИМ; визначити в кожнім ЗИМ відповідність його реального результату ІІВЗ моменту, встановившії тим самим ступінь реалізації остапьої;



  • шляхом аналізу взаємодії результатів НИМ. що входять в стан, визначити, яким чином сформувався остаточнії результат етану, показавши шляхи* його формування, визначити фактори, що вплинули на його якість"

  • визначити, наскільки результат кожного етану відповідає триєдиній меті уроку й забезпечує її досягнення;

  • аналізувати, яким чином структура уроку, результати станін у взаємодії спрямовані на ефективну реалізацію триєдиної мети уроку.

5.Аспект оцінювання остаточного результату уроку:

  • аналізувати якість знань, отриманих на уроці, вмінь і павичок, сформованих у ході його здійснення, оцінити вирішення основного завдання освітнього аспекту т р и є д и 11 о ї м е т н у р о к у;

  • оцінити досягнення виховного аспекту триєдиної мети' уроку:

оцінити досягненим розвивал ьпої о аспект) триєдиної
мсти уроку, оцінити вирішення додаткових завдань;

  • формувати 'висновки відповідно до мсти аналізу" і" Програми спостереження;

- дати оцінку уроку і сформувати пропозиції вчи гелю.

обумовлені термінами виконання.

Весь аналіз одночасно здійснюється з позиції мети

відвідування уроку іа програми спостереження за його перебігом.

Урок цілісна система.

Уро)с- це цілісна система. що склади* іьея !

взаємопов'язаних . взаємодіючих частин. Ця взаемонов"язапість та взаємодія забезпечують інтегративний результат.

Етапи здійснення педагогічного аналізу уроку:

підготовка до відвідування уроку (ознайомлення з класним журналом, учнівськими зошитами, співбесіда з уч и гелем...);



  • безпосереднє спостереження за ходом уроку. Фіксування даних спостереження відповідно мети відвідування та типу і виду аналізу;

  • самоаналіз уроку вчителем;

  • аналіз та оцінка, висновки, рекомендації, пропозиції відвідувача;

  • використання—резу дьтаттв— атгалггу-гуттоігу—у—податнії і й -управлінській діяльності.

Методика аналізу уроку з позицій системного підходу.

Методика аналізу уроку має дві сторони:



  • визначити, наскільки результат кожного етану відповідає триєдиній меті уроку й забезпечує її досягнення;

  • аналізувати, яким чином структура уроку, результати станін у взаємодії спрямовані на ефективну реалізацію триєдиної мети уроку.

5.Аспект оцінювання остаточного результату уроку:

  • аналізувати якість знань, отриманих на уроці, вмінь і павичок, сформованих у ході його здійснення, оцінити вирішення основного завдання освітнього аспекту т р и є д и 11 о ї м е т н у р о к у;

  • оцінити досягнення виховного аспекту триєдиної мети' уроку:

оцінити досягненим розвивал ьпої о аспект) триєдиної
мсти уроку, оцінити вирішення додаткових завдань;

  • формувати 'висновки відповідно до мсти аналізу" і" Програми спостереження;

- дати оцінку уроку і сформувати пропозиції вчи гелю.

обумовлені термінами виконання.

Весь аналіз одночасно здійснюється з позиції мети

відвідування уроку іа програми спостереження за його перебігом.

Урок цілісна система.

Уро)с- це цілісна система. що склади* іьея !

взаємопов'язаних . взаємодіючих частин. Ця взаемонов"язапість та взаємодія забезпечують інтегративний результат.

Етапи здійснення педагогічного аналізу уроку:

підготовка до відвідування уроку (ознайомлення з класним журналом, учнівськими зошитами, співбесіда з уч и гелем...);



  • безпосереднє спостереження за ходом уроку. Фіксування даних спостереження відповідно мети відвідування та типу і виду аналізу;

  • самоаналіз уроку вчителем;

  • аналіз та оцінка, висновки, рекомендації, пропозиції відвідувача;

  • використання—резу дьтаттв— атгалггу-гуттоігу—у—податнії і й -управлінській діяльності.

Методика аналізу уроку з позицій системного підходу.

Методика аналізу уроку має дві сторони:

а) змістовну, що характеризується підходом до уроку з
точки зору відповідності його критеріям ефективного
уроку;

б) процедуру, іно "відповідає" пі) питання, як виявити, чи є

ЦЯ В І ДІЮ ВІД ПІСТ!..

Існують такі підходи до аналізу уроку:

лінійний ( поетапний ) . прн якому досягнення і недоліки виділяються у хронологічному порядку:

поел ементиий аналіз передбачає виділення та оцінку таких елементів , як зміст, форми та методи навчання. Цей аналіз не дозволяє виявити істотні причини недоліків, тому що ведеться без оцінки взаємозв'язку розв"язаппя завдань на кожному етані;

системний, що спрямований на встановлення причин, які викликають як позитивні , так і негативні результати, а па цій основі пошук шляхів та засобів перетворення уроку. Суть системного аналізу уро.ку подягає в тому, щоб не "виривати'" частину від цілого, а розглядати їх у цілому уроці і у зіГ'язку з іншими частинами (етапами) уроку. Принцип аналізу та правила спостереження уроку :



  • принцип науковості :

  • принцип доцільності вимог;

принцип системності та систематичності у відвідуванні та аналізі уроків;

  • принцип єдності вимог у відповідності до положень державної національної програми "Освіта".

Права спостереження :

  • невтручання;

  • коректність та доброзичливість по відношенню до учнів;

  • зацікавленість у позитивних результатах уроку;

  • реєстрація всіх видів ' діяльності вчителя та учнів з урахуванням часу:

  • врахування специфічних особливостей даного предмету, особливості педагогії і класу.

Методика педагогічного аналізу уроку з позицій системного ті ід ходу:

  • розчлеиеппя уроку на частини (етапи):

  • оцінка кожного етапу - правильність постановки дидактичної мети, завдання стану. потім оцінити правильність підбору змісту під цс завдання, після чого оцінити адекватність методів та форм організації навчально - пізнавальної діяльності учнів змісту.

станам та дидактичній мсті, завданню. Ііудь яка взаємопов'язана діяльність вчителя та учвпів дає псиний результат, оцінка якого складається у відпові дпос і і з завданням етапу;

визначення причинно - наслідкових зв"язків між етапами і ;і місцями і ролі етапу у цілісній системі уроку, і і,с означає, що потрібно оцінити зв нзки між дидактичними завданнями етапів і дидактичною метою у р о к у;



  • оціпспя одержаного результату і співе чавлення з запрограмованим .

Методика системного аналізу досліджує:

  • 2 види структурних компонентів: етапи уроку та компоненти;

  • 2 види функціональних компопентів:вза< мозіГ'язок та взаємодія між елементами всіх етапів уроку:

  • зи"язки між етапами як блоками взаємодіючих елементів.

Порушення будь - якої з названих компонентів призводить до незавершеності всієї системи. Схема системного аналізу уроку.

  1. Т'ясуванпя основної дидактичної мети та завдань уроку.

  2. Вивчення основних елементі в е тру к і урн и.\ компонентів.

  1. Визначення виду та діяльності взаємодії між елементами стану.

  2. Визначення зіт'язків між 1 і 2 етапами уроку . (Далі логіка міркувань при вивченні решти етапів уроку повторюється).

  3. Досягнення мсти та завдань уроку шляхом спостереження за взаємодією основних його елементів від етапу до етапу, яка веде до переходу кількісних змій у нову якість - систему ефективного уроку.

Відповідно до принципу цілеспрямування є 4 типи аналізу уроку:

  • повний

  • комплексний

  • короткий

  • аспектний

Повний аналіз: проводиться з метою контролю за якістю організації павчальпо-виховиого процесу і вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи. Повний аналіз включає аналіз усіх аспектів уроку -змістовного, дидактичного, психологічного і т. д. Вій дає повну картину уроку як явища дійсності.

Короткий аналіз: проводиться з мстою загальної оцінки, його якості, його науково-тсоретичного рівня. Він відбирає тільки основні цілі уроку (вирішені всі пізнавальні задачі, тобто основні дтдактичиі категорії) .

Комплексний аналіз: передбачає всебічний аналіз у поєднання та взаємозв'язку цілей, змісту, форм та методів організації уроку.

Краще всього використовується для аналізу системи уроків вчителів.

Аспектний аналізліроводиться при необхідності розглянути лише одну сторону ур.оку з метою виявлення недоліків чи встановлення ефективності певних прийомів діяльності (наприклад , тільки психологічну сторону уроку).

Основний зміст видів аналізу.



  1. Дидактичний аналіз передбачає аналіз на основних дидактичних категоріях (постановка мети уроку, додержання принципів дидактики, логіка навчального матеріалу, логіка процесу навчання. використання методів та засобів навчання, питання активізації пізнавальної активності учнів тощо) .

  2. Психологічний аналіз передбачає вивчення головним чином психологічного клімату на уроці, ставлення учнів до навчання, стосунків між вчителем та учнем ; між учнями питань педагогічного такту, рівня впливу вчителя на учнів, характеру взаємодії особистостей, симпатій, гумору, наявності зацікавленості учнів темою уроку, предметом, емоційного настрою учнів. Крім того , врахування психолого- фізіологічних особливостей учнів, уподобань. запитів. інтересів. коригування процесом саморозвитку учня з боку вчителя, застосування прийомів релаксації, тренінгу, сприяння розвитку пам"яті, уваги, мислення...

  3. Виховний аналіз проводиться з метою вивчення рівня загального розвитку та вихованості дитини, вивчення міри та якості виховного впливу уроку па учнів. Використання таких впливових • виховних факторів уроку, як емоційний фон, моральний потенціал уроку, естетичне забезпечення, культурно-логічпе сприйняття навчального матеріалу тощо. А також спостереження'за

вихованням волі, уваги, зосередженості, .посидючості,,

правцездатності. застосування прийомів ИОГІ учня тощо.



  1. Методичний аналіз передбачає вивчення діяльності вчителя та учнів, а точніше взаємодії їх діяльності в основних структурних компонентах уроку. Аналізуючий "роз глядас Су куп н і от ь прийомів та методів діяльності вчителя та учнів тільки на етапі формування понять та способів навчальної дії тощо.

  2. Анліз організаційного аспекту уроку передбачає вивчення прийомів організації заняття, рівня оснащеності уроку наочними посібниками, ефективності використання ТЗН, ведення вчителем документації, раціональності використання часу уроку, використання сап ітарно-гігієпічного режиму тощо.

  3. Етико-ес тетичний повинен знаходити відображення при будь-якому типі аналізу.

Схема комплексного аналізу уроку. Аналліз :

усвідомлення учнями основної дидактичної мені та завдань уроку;

  • організаційної діяльності викладача та його якостей особистості;

  • виконання завдання уміння на уроці розвитку здібностей;

  • виконання завдання, виховання на уроні.



При мірна схема ^_ Педагогічного аналізу уроку. 1. Загальна інформація про урок.

Освітнє (які нові знання, вміння, павички повинні набути учні, які - поглибити, закріпити, поширити). Тема : Мста : Завдання :



  • розвиваюче (розвиток логіки, мислення, інтелекту, волі, пізнавальних інтересів, здібностей);

  • виховне (формування світогляду, усвідомлення моральних понять та стосунків, здійснення естетичного (та іп.) виховання, виховання дисциплінованості, вміння користуватись НОН ...).

Формування загальних та спсціальих навчальних вмінь і паничик.

Оснащеність уроку засобами демонстрації, чаочпими посібниками.



  1. Готовність до уроісу вчителя та учнів (порядок у кабінеті, наявність обладнання, оргмомепт, цільова установка, мотивація навчальної діяльності...)

  2. Вибір типу, структури уроку (форми) . (Доцільність, оптимальиість, поетапність: лекція - практична робота - семінар - залік - іспит), послідовність, завершеність, цілісність та взаємозв'язок етапів; використання нестандартних, бінарних інтегрованих уроків. їх доцільність, техніка проведення тощо).

  3. Місце уроку в системі уроків по темі . розділу, курсу (наявність зв"язку з попередніми та наступними уроками. використання міжпредметппх зв'Язків. встановлення діагнозу та прогнозу наступного року).

  4. Форми організації навчальної роботи (самостійна, парна, групова, вільна . навчальна тощо).

  5. Зміст уроку :




  • реалізація дидактичних принципів (науковості, системності, доступ пості, послі до в пості тощо);

  • стиль спілкування, атмосфера, мікроклімат;

  • навантаження;

  • емоційна сторона;

  • мова вчителя, жести, рухи;

  • дотримання єдиного мовного режиму;

  • врахування гігієнічних вимог до уроку;

  • зовнішній вигляд.

7. Висновки, рекомендації, пропозиції, поради вчителю

(відповідно до мсти , відвідування та програми спостереження на уроці):



  • мотивація аналізу;

  • самоаналіз вчителем уроку;

  • аналіз досягнень уроку; з'ясування причин наявності недоліків;

  • рекомендації щодо усунення недоліків уроку:

  • пропозиції щодо удосконалення майстерності вчителя (залучення до участі у роботі творчих груп, семінарів, практикумів, ознайомлення з технологією впровадження передового педагогічного досвіду та досягнень науки, рекомендована література по проблемі, відвідування уроків колег тощо );

  • відповідність навчального матеріалу уроку вшиогіім програми, завданням уроку, теми, профілю, класу;

  • повнота і доступність матеріалу за змістом та обсягом;

  • цільова установка, виділення головного, суттєвого у змісті навчального матеріалу;

  • удосконалення знань, умінь та навичок;

  • розвиток здібностей, корекція недоліків та відхилень;

  • поетапна робота по сприйняттю нової інформації;

  • стимулювання та мотивація позитивного ставлення учнів до уміння, до набуття знань, саморозвитку;

  • створення умов для самоосвіти, сомооціпки навчальних дій;

  • створення атмосфери співтворчості.



Приблизний перелік питань до вчителя після відвідування його уроку.

  1. Якими вимогами і якою літературою Ви користувались при підготовці і проведенні уроків?

  2. >1к Ви визначили мету уроків?

  3. >Ік планували діяльність учнів на уроці?

4. Які прийоми і методи застосовували, як вони
—• виправдали себе? - .

  1. Як» наочні посібники використовували, в чому їх психологічна цінність? ..^л-.~

  2. Яку роль Ви відносите даному уроку в системі урок|в всієї теми?

  3. Як передбачити хід уроку? Чи справдились Ваші нІП/їедЬачення? ~

  4. Які труднощі виникли у всього класу і окремих учнів?

  5. Що дав урок для виховання волі, характеру, культури, поведінки , праці і іи.?




  1. Що на уроці сприяло розвитку пізнавальних здібностей учнів?

  1. Чи досягли Ви пізнавальної мети?

  2. Чи задоволені Ви своїм уроком?

Аналіз уроку
І. Оцінка планування уроку.

  • Місце уроку в системі уроків з певної теми , розділу.

  • Обгрунтованість змісту матеріалу, що розглядається на уроці, його відповідність програмі, повнота, рівень складності.




  • Доцільність передбачених на уроці мети і завдань :

  • освітніх

  • розвиваючих :::

виховних

  • відповідність мети вивченому матеріалу

  • можливостям учнів

  • завданням, що стоять на даному етапі навчання

  • обгрунтованість структури уроку з погляду теми і мети уроку.

Аналіз уроку.



  • Науково-теоретичний рівень уроку. Правильність, обґрунтованість основних положень і висновків. "

Раціональність логічного впорялкуиппця вчителем навчального матеріалу, виділення в ньому найістотнішого, забезпечення системності знань.

  • Виховна спрямованість уроку. Використання можливостей навчального матеріалу для формування наукового світогляду, з'ясування та пояснення діалектичних закономірностей.

  • Використання можливостей уроку для морального виховання учнів.

  • Зв"язок з життям.

Активізація пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, спрямована на засвоєння нових знань, оволодіння вміннями безпосередньо на уроці:

підтримання уваги , пізнавального інтересу, роль авторитету вчителя.


  • тривалість самостійної навчально-пізиавальїюї діяльності учнів, її характер (раціональний добір і послідовність завдань, доцільність

. використання підручника , співвідношення репродуктивних та пошукових звдань) , проведення в старших класах лекцій , семінарських занять , практикумів, консультацій; ' реалізація індивідуального підходу в процесі навчання школярів, раціональне поєднання індивідуальних, групових і колективних форм роботи на уроці, врахування індивідуальних психологічних особливостей;

Психолої ічмий аналіз урок)


1 .Психологічний клімат:

  • психологічна готовність вчителя до уроку;

  • емоційність вчителя, настрій учнів:

  • взаємовідносини вчителя і учнів;

  • взаємовідносини школярів між собою; --- прийоми педагогічної комунікації;

  • педагогічний такт;

  • рівень співробітництва.

2.Забезпечення охорони здоров'я учнів;

  • санітарно-гігіснічні умови;

  • врахування пспхо-фізичного стану:

  • учбове перевантаження (розклад уроків, перевантаження на уроці);

  • вплив зовнішніх умов та інтер'єру на працездатність.

3. Пізнавальна діяльність учніп:



  • мотивація пізнавальної діяльності: -- установка на увагу:

  • організація сприйняття та пам'яті:

— цілеспрямований розпиток розумових дій (синтез, аналіз, встановлення причпнно-паслідкових зв'язків, класифікація, формування уявлень і понять).

  • розпиток уяви;

-- організація зворотних зв'язків.

4. Днферсниі:іціи та індивідуалізація учбової діяльності (види групової та


і індивідуальної роботи):

  • врахування нспхо-фізичнпх особливостей:

  • регулювання емоцій дітей.

5.Врахуваинн вікопнх особливостей:



  • відповідність рівня спілкування вчителя віку учнів:

  • співілношення об'єму складності і форми подачі матеріалу та психофізичної насиченості віку школярів:

  • розгрузкн (емоційні, фізичні):

  • контролі, за пране здатністю і втомленням.

б.Рівень досягнень виховних та психологічних ці лей уроку:

  • виховний вплив особистості вчителя:

  • методи і форми виховного впливу;

  • формування волі і наполегливості учнів.

7.Висновки та рекомендації.

Ознаки сучасного ефективного уроку

  1. Високий рівень науково-теоретичної, методичної підготовки вчителя.

  2. Вміння вчителя пробудити в учнів творче ставлення до предмету.

  3. Використання активних форм і методів навчання, що сприяють розвитку творчого продуктивного мислення, отриманню міцних знань, здатності їх застосування.

  4. Використання таких основних стратегій навчання:




  • дедуктивного (прямого) навчання: лекції, міні-лекційї, опитування, покази, демонстрації гоїло,

  • інтерактивного (взаємодіючого) навчання: дискусії з "відкритою відповіддю", групові форми навчання (ГФН), тобто робота в малих групах, які співпрацюють між собою, інтерв'ювання, генерація ідей за допомогою "мозкової атаки", активні громадські дії (такі як листи, звернення, листівки, плакати, реклама, виступи-звернення до учнів, студентів навчального закладу і суспільства), вираження своїх думок і почуттів невербальними засобами (за допомогою "мови тіла", у малюнках), розробка власних проектів, стресознімальні вправи тощо;

  • індуктивного навчання (грунтується на досвіді тих, хто навчається): ділові ігри (рольові, сюжетні, розвивальні тощо);

  • самостійного навчання: письмові роботи, навчальні проекти (курсові роботи, реферати тощо), домашні завдання.

  1. Вміння вчителя створювати ділову, творчу обстановку, вести діалог, дискусію.

  2. Наявність дидактичних матеріалів.

  3. Практична спрямованість уроку. _ . ..

  4. Підготовка вчителя до уроку (визначення мети, засобу навчання, зміст уроку, темп і структура уроку, принципи уроку, методи навчання).

9. Врахування індивідуально! особи учнів класу.
10.Високий рівень результативності навчання.

11.Формування в учнів готовності до здобуття професії

І. Чітке визначення мети і завдання уроку.

І- "'світил Засвоєння учнями нових знань, їх закріплення, повто­рення раніше вивченого, перевірка знань, умінь І навичок, зироб лення практичних умінь І навичок в .учнів, розвиток можливостей кожного.



2. Виховна. фопмувпння світогляду. Виховання оха-їності І терпели-

ВОСТІ, 110.0'і'ИраИЗиЄТІ В ДОСЯГНеННІ МеТИ, ВМІННЯ ВЄСТИ ССОС

Доцільний вибір методів, принципів, прийомів навчання, стимулю­вання І контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів,

Ш.-Техніка проведення уроку.

І. ВУїоцГДна насиченість, виховання інтересу до знань. 2- Оптимальність стилю, темпу І ритму уроку.

, 7-з. -врахування рівня розвитку колективу»--в£гсших-та • і^дивтдрздьндх...

оообливосте'ігі учнів. .,'/!!

4- Виховання єдиного орггограо:ічного режиму.


ІУ. Організаційна .чіткість уроку.

1. раціональне використання навчального часу. Завершеність кожно-

го етапу уроку. ' .

2- Свідома дисципліна учнів.


'З- Підведення підсумків уроку.

У. Дідготовка вчителя до уроку.

І- Вивчення навчальної програми І літератури.

2. Визначення теми І мети уроку.



3- Продумування методики уріжу.
"4- Планування активної творчої,, пізнавальної дІял1лїостІ''учніВ.

5- Складання плану уроку.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»
З позиції системного підходу науку можна розглядати як систему, що складається з наступних елементів
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconАльбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
Мета уроку: формувати інформаційну компетентність учнів про життя та творчість Альбера Камю; визначити основні світоглядні позиції...
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconАльбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
Мета уроку: формувати інформаційну компетентність учнів про життя та творчість Альбера Камю; визначити основні світоглядні позиції...
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconУрок 15. 02. 2018 р. Тема уроку. Образ Максима Яценка, твердість його переконань, увага І повага до інших
Завдання уроку: продовжувати вчити учнів характеризувати образ літературного героя; формувати уміння й навички аналізу художнього...
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconУрок зарубіжної літератури у 10 класі Тема уроку: «Життя, присвячене красі…» Оскар Уайльд. «Портрет Доріана Грея». Від тексту до контексту…
Сьогоднішній урок у нас, діти, буде таким, яким ви його самі створите. Зазвичай сценарій до кожного уроку пише вчитель. А ви, як...
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconТема уроку. Василь Стус: життя та поезія як дорога болю
Мета уроку: на основі аналізу життєвого та творчого шляху В. Стуса формувати в учнів національну гідність та свідомість, методом...
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconГенріх Гейне. Змалювання природи як засіб бачення І пізнання світу та власної душі. Матеріали до уроку світової літератури, 9 клас. Лідія Лепська
Розвивати навички аналізу поетичного твору; усне І образне мовлення; творчу уяву
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconМетодика проведення профорієнтаційного уроку Підготовка до проведення профорієнтаційного уроку
Основний акцент профорієнтаційних заходів – формування позитивного ставлення до професій, що користуються попитом на ринку праці
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconУроку: Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність
Мета уроку: зацікавити учнів творчістю Ф. Шіллера; розкрити сюжетну основу, тему та ідею балади; розвивати навички аналізу твору,...
Уроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу iconУрок №1 Тема уроку: Леся Воронина. Пригодницько фантастична повість «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9»
Тема уроку: Леся Воронина. Пригодницько фантастична повість «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка