Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті



Скачати 220.77 Kb.
Дата конвертації14.08.2017
Розмір220.77 Kb.


Гордість української математики:

Михайло Пилипович Кравчук

1892 -1942
Усний журнал до 120-річчя від дня народження і 70-річчя від дня смерті


Підготував: Чистух В.Я.,

вчитель Завалівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Підгаєцького району

Тернопільської області

Гордість української математики

Михайло Пилипович Кравчук

1892 -1942
Усний журнал до 120-річчя від дня народження і 70-річчя від дня смерті
Михайло Кравчук – математик широкого масштабу. Його ім’я добре відоме у світовій математичній науці. Світ не знав лише, що він – українець.
Є.Сенета (Австралія)
 


Ведучий. 27 вересня 2012 року виповнюється 120 років від дня народження Михайла Кравчука – найвизначнішого українського математика ХХ сторіччя, дійсного члена Всеукраїнської Академії наук, ученого світової слави. Син Неба, Поет німого числа, Лицар математики, Учений з обличчям Христа, Творець музики чисел, Титан математичної думки, Корифей математики, Гордість української математики – так називають Михайла Кравчука науковці й журналісти. А на його пам'ятнику в Київському політехнічному – його життєве кредо: «Моя любов – Україна і математика».
Ведуча. Він жив і горів безмірною любов’ю до України і до Математики. Увесь свій короткий вік працював невпинно й творчо на благо Науки, Освіти рідного народу. Мозок його працював так напружено, що здавалося, не витримає, ось-ось вибухне; увесь він був у постійному науковому пошукові й творчому неспокої.
Ведучий. Він – справжній поет формул, математика для нього – це творчість, натхнення і радість. Він – і педагог за покликанням. Його лекції – це і сила, й безмірна глибочінь, і краса математичної думки. На його лекції ходили як на свято.
Ведуча.

У математиці-науці він був геній,

Писав, творив, досліджував, шукав.

У світі знали – він України велич,

Для рідного народу жив, страждав.
Ведучий.

О, скільки ще відкрить зробити міг би,

Талановитим простелить дорогу в майбуття.

Але кулак репресій і безглуздя

Відправив «сина неба» в небуття.
Ведуча. Отож, що це була за людина – Михайло Кравчук? Про це ви дізнаєтесь, перегорнувши сторінки сьогоднішнього усного журналу Гордість української математики: Михайло Пилипович Кравчук».
Сторінка перша. Початок життєвого шляху.
Початок шляху – 1892 рік. Волинь. Село з поетичною назвою – Човниці. 27 вересня (10 жовтня) в родині землеміра Пилипа Кравчука народився хлопчик, назвали Михайлом. Дід Михайлика – Йосип Кіндратович – був кращим у краї ковалем та механіком. Сина Пилипа вивчив у Москві в Петровсько-Розумовській академії. Одружився Пилип Йосипович з Фредерікою (Адельфіною Фрідріхівною), яка на той час працювала гувернанткою. У родині було четверо дітей – два сини та дві доньки. У сім’ї розмовляли тільки українською, хоча мати навчала дітей і польської, і французької, і німецької. Діти привчались до порядку і дисципліни. Мати Михайла добре знала світову літературу, історію, грала на фортепіано, була доброю, чутливою і водночас сильною жінкою, своє життя повністю присвятила вихованню дітей. Батько Михайла Пилиповича, будучи людиною освіченою, сприяв тому, щоб син отримав гарну освіту.

У 1901 році родина Кравчуків переїздить до Луцька. У 1910-у, закінчивши з золотою медаллю Луцьку гімназію, М. Кравчук вступає на математичне відділення Київського університету Святого Володимира. Він був звільнений від плати за навчання, одержував стипендію (50 рублів), бо всі екзамени складав на відмінно.

З великим захопленням юнак вивчає тут математику, фізику, астрономію, бере участь у роботі наукових семінарів із теорії груп, теорії ідеалів, теорії еліптичних функцій під керівництвом професорів Д.Граве, Б.Букрєєва, цікавиться філософськими проблемами природознавства. Творча атмосфера семінарських занять Д.Граве сприяла розвиткові математичних здібностей молодого М.Кравчука, вона впливала на вибір напрямків та перших наукових пошуків талановитого юнака. Вже у студентські роки він публікує перше самостійне дослідження, присвячене теорії комутативних матриць. Потрібно відзначити, що науковий семінар професора Граве при Київському університеті поступово переріс у всесвітньовідому алгебраїчну школу, що дала таких блискучих вчених, які пізніше самі створили свої наукові школи, як М.П.Кравчук, М.Г.Крейн, Б.М.Делоне, О.Ю.Шмідт, М.Г.Чеботарьов, О.М.Островський…

У студентські роки М.Кравчук політикою не цікавився, але, як і більшість студентів Київського університету, підтримував ідею національного відродження та створення української культури. Багато вечорів він проводив в Українському клубі, у Народному домі, на Лук’янівці, де український театр під керівництвом М.Старицького ставив свої вистави. Відвідував М.Кравчук засідання студентської «Української громади». Програмні завдання організації – відродження української нації. Це організація українських гуртків, студій, систематизація української наукової термінології, заснування при університеті українських кафедр. Багато з цих ідей М.Кравчук реалізував пізніше, коли вже працював викладачем, професором, завідувачем кафедри у вищих навчальних та наукових закладах Києва.

У 1914 році М.Кравчук закінчує університет з відзнакою, його залишають при університеті як професорського стипендіата для підготовки до наукової та викладацької роботи. Успішно склавши магістерські іспити (1917 р.), прочитавши 5 вересня свою першу, так звану пробну лекцію з предмету чистої математики – «Про функції, що справджують теорему додавання», а 19 вересня – першу лекцію з курсу теорії множин, М.Кравчук одержує звання приват-доцента. Відтоді вся його наукова, педагогічна та громадська діяльність пов’язана з Києвом. Він викладає математичні предмети у новостворених (уперше в столиці України!) 1-ій та 2-ій українських гімназіях, Українському народному університеті, він – член Українського наукового товариства у Києві, член фізико-математичного товариства при Київському університеті, співробітник створеної 1918 Української академії наук, з початку 20 рр. – член комісії математичної термінології при Інституті наукової мови УАН, викладає різні курси математики у вищих навчальних закладах (університеті, електротехнічній школі, політехнічному, архітектурному, ветеринарно-зоотехнічному, сільськогосподарському інститутах).
Сторінка друга. Вчитель славен своїми учнями.
У важку смугу економічної розрухи й суспільно-політичного хаосу на межі 20-х років М.Кравчук з молодою дружиною Есфірою (одружились вони 1918 р.) виїздить на село. У 1920-21 рр. він був викладачем і директором школи в селі Саварці (на Богуславщині). Новий учитель докорінно змінює старі методи навчання, викликає в учнів великий інтерес до математики, збуджує в них потяг до самостійної творчості, організує драматичний та художній гуртки, дитячу самодіяльність.

А скільки радості було в селянської дітвори, коли новий директор улаштував подорож до Канева на могилу великого Кобзаря (хоч це була ніяка не поїздка, бо два дні пішки добиралися всі гуртом до Чернечої Гори)!

Колишні його учні, які вступали до технікумів та вузів, вражали викладачів своїми знаннями з математики. Коли їх запитували, звідки це в них, вони з гордістю відповідали: «Нашим учителем був Михайло Пилипович Кравчук».

Тут, у Саварській школі, під дбайливою опікою талановитого педагога розпочався для простого сільського хлопця Архипа Люльки шлях до великих знань та відкриттів. Минуть роки, і Архип Михайлович Люлька (1908-1984 рр.) стане відомим українським вченим, генеральним конструктором авіаційних двигунів, творцем першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна. Багато років А.Люлька житиме й працюватиме в Москві, але як рідна мова лишатиметься завжди в шанобі у його родині, так і добре ім’я свого учителя він згадуватиме з незмінною повагою, навіть у ті роки, коли в Україні воно буде викреслене з науки чорним сталінським квачем. Коли Кравчука заарештували, то його великий учень не забув про нього – матеріально допомагав, морально підтримував… У московському помешканні А.Люльки висіло два портрети: Тараса Шевченка і Михайла Кравчука!


Із листа-споминів дочки Архипа Люльки – Лариси Архипівни: «Ім’я Михайла Пилиповича Кравчука я знала з самого раннього дитинства… Безсумнівно, що Михайло Пилипович був не лише великим Математиком, але і справжнім Учителем, володів Божим даром – виявляти таланти та розвивати їх. Я вважаю так і батько вважав, що саме завдяки особливому ставленню М.Кравчука до здібних дітей ми маємо в нашій країні найкращі в світі літальні двигунові апарати».

Слід відмітити, що і майбутньому будівничому космічних кораблів Сергію Корольову (1907-1966) саме М.Кравчук став у пригоді – допоміг йому, тоді ще молодому одеському робітникові, подолати бюрократичні перешкоди й вступити до Київського політехнічного інституту, в якому згодом Сергій Корольов слухав лекції М.Кравчука. Мають слушність сучасні математики Ю.Рудавський і А.Прикарпатський: «І хто знає, чи зумів би стати Корольов першим конструктором космічних кораблів, якби не участь і наукова школа академіка Михайла Кравчука!» Тепер на території інституту поруч стоять два пам'ятники – вчителю і учню.

Глибокий слід волинянин залишив і в біографії ще одного провідного творця радянського «ядерного щита» – академіка Володимира Челомея.
Сторінка третя. Стрімкий злет.
У 1924 році М.П.Кравчук повертається до Києва. Його подальша наукова доля набуває настільки стрімкого злету, що він навіки забезпечує собі гідне місце серед видатних математиків не тільки України, а й світу. Розробка української математичної термінології і створення її словника у трьох томах, переклад українського, популярного в той час, підручника з геометрії, теорії квадратичних форм, матриць і визначників, алгебраїчних порівнянь і аналітичних функцій, диференціальні й інтегральні рівняння, математична статистика, різні відділи аналізу, теорії чисел, геометрії – далеко не повний спектр праць ученого. А ще – оригінальні праці: «Простір, час, матерія», «Сучасний атомізм», «Математична наука на Україні», «Вплив Ейлера на дальший розвиток математики», «Вступ до вищої математики», «Вибрані питання з основ аналізу нескінченно малих». Кожна з них вирізняється широким науковим світоглядом, аналізом проблем, дотичних до математики наук.

У тому ж році, ще навіть не сягнувши віку Христа, М.Кравчук захищає докторську дисертацію. Водночас стає членом математичних товариств Франції, Німеччини, Італії. Вчений спілкується із закордонними колегами, бере участь у конференціях математиків світу. Причому щоразу оголошує свої доповіді мовою країни перебування.

У 1929-му – ще один, і який! – життєвий щабель молодого вченого: він стає наймолодшим дійсним членом академії наук УРСР. Красномовним тут є факт, що кандидатом до ВУАН його виснуло понад сто організацій. «Я пропоную громадським організаціям звернути особливу увагу на кандидатуру доктора математики професора Михайла Кравчука, одного з найталановитіших моїх учнів, автора кілька десятків не раз відзначуваних та премійованих праць… Ще студентом він відзначався дослідами з обсягу алгебри, продовживши важливі праці деяких німецьких математиків, що мають можливе застосування в геометрії, механіці та математичній фізиці», — писав у своїй рекомендації відомий учений і вчитель Кравчука Д. Граве.

Могутній інтелект українця йшов до фундаментальних розробок своїми, ще ніким не торованими шляхами. Ще не відаючи, що незабаром вони знадобляться для створення перших електронно-обчислювальних машин, подолання сили земного тяжіння, розвитку телебачення…

Професор математики Ніна Панасівна Вірченко, багаторічний дослідник та популяризатор творчого доробку М.Кравчука, нині зазначає: «Основний напрям розвитку математики академік бачив у вивченні діалектичних закономірностей розвитку понять і положень, які виникають у реальній дійсності. І в цьому була його нездоланна сила».
Сторінка четверта. Постраждав, бо був… українцем.
У 1930-х роках діючий тоді режим під маркою боротьби з українським націоналізмом розпочав боротьбу за абсолютну владу в республіці. Ще у 1929 році органи ДПУ заарештовують групу науковців, освітян, діячів церкви. Але мало було вчинити погром української інтелігенції – треба було ще й до самого погрому залучити представників цих самих інтелігентських кіл. Тому М.Кравчукові, щойно обраному академіку, пропонують роль «громадського обвинувача» на процесі, що розпочався в березні 1930 року в Харкові. До честі йому буде сказано, він, пославшись на хворобу, відмовляється від цієї «самоїдної» ролі. Цього йому тоталітарна влада не пробачила.

Тяжка година випробувань настала для М.Кравчука у 1937-у. «Академік Кравчук рекламує ворогів» – під такою назвою під час нової хвилі репресій вийшла 14 вересня 1937 року публікація в газеті «Комуніст». Звинуватили його в тому, що він розповів про досягнення математичних наук за кордоном. «До того ж Кравчук весь час підтримував дуже тісні зв'язки з цими ворогами народу; адже він разом з цими мерзенними фашистськими запроданцями є співавтором кількох книжок» – писали учений секретар К.Бреус та директор Інституту Академії наук УРСР, академік-орденоносець Д.Граве. Той самий, що ще не так давно рекомендував «звернути особливу увагу на кандидатуру доктора математики професора Михайла Кравчука, одного з найталановитіших моїх учнів». Йому інкримінували стандартний тоді набір контрреволюційних стереотипів: націоналіст, шпигун і т.п. (як же, з 1925 року член наукового товариства імені Т.Шевченка у Львові, себто в панській Польщі, листується з польськими запроданцями» М.Зарицьким та М.Чайковським – до речі, обидва математики уродженці Тернопільщини. Першого з них пробував протягти в дійсні члени Академії наук, а другого переманив на Радянську Україну. Та ще й улаштував заступником директора інституту математики; і взагалі знає багато мов, з закордонними буржуазними вченими підтримує зв'язки…)

Доля математичного генія була вирішена. 21 лютого 1938 року академіка заарештували працівники НКВС. Для «ученого з обличчям Ісуса Христа», як говорили про нього багато його сучасників, почалося сходження на Голгофу.

23 вересня 1938 року виїзна сесія військової колегії Верховного суду СРСР присудила М.Кравчука до 20 років позбавлення волі з обмеженням політичних прав на п'ять років. Вирок оскарженню не підлягав. Вченого після катувань звинуватили у зрадництві і шпигунстві. Остаточно зламали Кравчука погрози: у разі відмови взяти на себе інкриміновані йому злочини заарештують і знищать сім'ю.

Судове засідання тривало півгодини (!). В останньому слові М. Кравчук просив дати йому можливість закінчити розпочату працю з математики. Не дали. Натомість його відправляють довгою сухопутною трасою через 10 тисяч кілометрів до Владивостока і далі у трюмі суховантажного судна "Джурма" морем — на ту Колиму, що у відомій "тогосвітній" пісні "названа чудной планетой" і "откуда возврата уже нету", у лиховісні колимські золоті копальні.
Е.Й.Кравчук, дружина М.Кравчука, в листі від 25.07.1945 до Наркома держбезпеки УРСР Савченка пише: «Останнього листа я отримала від нього [М. Кравчука] з Магадана 1942 р. в евакуації. Відтоді я нічого про нього не знаю... Остання адреса Кравчука була: Магадан, Хабаровський край, 72-ий кілометр, Інвалідне містечко... Я благаю переглянути справу Кравчука і передусім надіслати запит, чи живий Кравчук М.П. Живий він чи мертвий — правда повинна перемогти. З Магадана Кравчук писав мені, що там на засланні він здійснив математичне відкриття, над яким працював 20 років. Рукопис та розрахунки він віддав Начальству. Можливо, там зберігся рукопис».
9 березня 1942 року М. Кравчука не стало... Очевидці стверджували, що вже мертвого його вранці тричі била металева палиця наглядача — щоб вставав до роботи.

«Замовчи, не жартуй…

Чуєш, сурми гудуть,

Чуєш, марш похоронний лунає…»


Та не було ні маршу похоронного, ні промов, ні почестей, яких він і за життя не мав... Тільки й того, що засвідчено в документі "компетентних" органів: "Зек Кравчук М.Ф., личное дело № 238943, зарыт на глубине 1,5 метра головой на запад от командировки 1250 метров на север" (з акту про поховання).

За низкою раніше безуспішних клопотань дружини М. Кравчука — Есфіри Йосипівни (1894—1957), нарешті, у 1956 році був здійснений перегляд судової справи М. Кравчука, наслідком чого було рішення: «Приговор Военной коллегии Верховного Суда СССР от 23 сентября 1938 года по делу Кравчука Михайла Филлиповича отменить, а дело о нем прекратить за отсутствием состава преступления». І лише 20 березня 1992 року Загальними зборами АН України М.П.Кравчук поновлений у складі дійсних членів Академії наук України. 
Формально реабілітоване в 1956 р. ім’я М.Кравчука і далі фактично замовчувалось довгі роки. Лише перед 75-річчям від дня його народження почали з'являтися про нього публікації.
Сторінка п'ята. Наукова спадщина Михайла Кравчука.
Виступаючи на Міжнародній науковій конференції Імені академіка ВУАН Михайла Кравчука «Значення праць Михайла Кравчука у науковому світі та його вплив на вищу школу України», яка відбулася в травні 2010 року у Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут», академік І.Парасюк відзначив: «Неможливо переоцінити внесок, зроблений Михайлом Кравчуком у 20-30 роки у становлення української математичної освіти і науки, у відродження Київського університету, зокрема фізико-математичного факультету. Зі спогадів його колег та учнів ми знаємо, що він поєднував у собі якості видатного науковця, педагога, громадянина-патріота України і чудової людини. Викладацька робота М.Кравчука не обмежувалася Університетом і КПІ. Він залишив добру пам’ять про себе, викладаючи математику в КІНО, сільськогосподарському, харчовому інститутах.

Відомо, що багато уваги приділяв він роботі з талановитою молоддю. Ще в 1935 р. з його ініціативи були започатковані київські міські олімпіади. Професор Г.Дрінфельд, який у 30-ті роки був його студентом, відзначав, що в роботі М.Кравчук додержувався принципу, сформульованого ним словами: «Треба тримати руку на пульсі науки».

Починаючи з кінця 1980-х років, дуже багато було зроблено у справі відновлення пам’яті про М.Кравчука, вивчення та популяризації його наукової спадщини. На жаль, у роки забуття на Батьківщині сталося так, що наукові результати його роботи розвивалися і використовувалися переважно за кордоном. Банк інформації про застосування цих результатів постійно поповнюється.

Ця обставина спонукала Філіпа Феінсілвера (Philip Feinsilver) та Єжи Кочіка (Jerzy Kocik) з університету Південного Іллінойсу створити сайт «The Krawtchouk Encyclopedia». Там наведено перелік близько 20 розділів теоретичної і прикладної математики, у яких знайшли своє застосування здобутки Кравчука. Упродовж останніх років з’явилися несподівані, на перший погляд, застосування наукових розробок Кравчука в прикладній математиці та комп’ютерних науках. Географія відповідних досліджень дуже широка. Обмежимося лише кількома прикладами.

Так, у 2003 р. науковці електроінженерного факультету Університету Малайї (Куала Лумпур, Малайзія) запропонували новий метод обробки та реконструкції зображень за допомогою моментів Кравчука. На ряді експериментів із відновлення образів об’єктів вони підтвердили суттєві переваги використання інваріантів моментів Кравчука як в умовах відсутності, так і при наявності шумів.

М.Кравчук належав до числа тих учених, чиї праці відкрили нові шляхи в розвитку науки, а в багато дечому передбачили напрямки розвитку науки у майбутньому. Наприклад, у своїй невеличкій замітці «Про зростання організмів» (1928 р.) він підкреслював: «Математичні методи та схеми можуть бути корисні та навіть правити за підвалини в різних обсягах науки про живу природу».

У 2009 р. на Міжнародній спільній конференції з нейронних мереж (Атланта, Джорджія, США) групою французьких, американських та німецьких учених була прочитана доповідь, в якій, зокрема, йшлося про ефективність застосування зважених 3-х вимірних моментів Кравчука як засобу аналізу даних для розпізнавання характеру пухлин.

У видавництві «Шпрінгер» вийшла книга «Advances in Neural Networks» (Досягнення в теорії нейронних мереж, 2009), один з її розділів під назвою «Image Analysis by Modified Krawtchouk Moments» (Аналіз зображень за допомогою моментів Кравчука) написаний групою китайських науковців.

Уже згаданий вище Філіп Феінсілвер з університету Південного Іллінойсу та Рене Шотт (Ren’e Schott) з університету Анрі Пуанкаре-Нансі у своїй праці «On Krawtchouk Transforms» (2009) (Про перетворення Кравчука) досліджують питання, пов’язані із застосуванням перетворень Кравчука в теорії кодування. Як виявилось, активне використання поліномів та перетворення Кравчука для потреб цієї теорії розпочалося ще в 70-х роках минулого століття (теореми Дельсарта та Мас Вілльямса).

Лише у 2001 році в Україні дізналися, що Михайло Пилипович стояв біля витоків першої у світі електронної обчислювальної машини… Про це повідомив професор Іван Качановський, який у той час працював в Америці. Відвідавши музей історії США він раптом побачив стенд, на якому було зображено винахідника Джона Атанасова, а поруч – перекладену англійською працю Кравчука «Застосування способу моментів до розв'язання лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь». Там же ним були виявлені три листи Атанасова до Кравчука. Жодного з них адресат не одержав. Зате вони потрапили до спеціальних служб і потім стали доказом, що він мав зв'язки із закордоном. Переклади цих листів є у книгах; в них американський вчений просить українця вислати йому ще й інші свої праці.


Сторінка шоста. Педагогічний талант науковця-математика.
Свою велику наукову творчість (понад 180 робіт) Михайло Кравчук майстерно поєднував з широкою громадсько-культурною працею, багато сил, енергії, таланту віддавав освіті рідного краю. Вже наприкінці 10-20-х років минулого століття він складає ряд підручників, посібників, програм для середньої та вищої школи. До 1917 року на Наддніпрянській Україні не було шкіл з українською мовою викладання. І коли вони появились, то М.Кравчук, глибокий знавець рідної мови, бере найактивнішу участь у створенні української наукової математичної мови, розробляє проекти української математичної термінології, здійснює переклади українською мовою найкращих тогочасних підручників з математики.

З методичного погляду неабиякий інтерес становлять складені М.Кравчуком програми з курсу «Елементи вищої математики в пристосуванні до сільського господарства» та підручник «Математика для сільськогосподарських профшкіл».

Такі праці Кравчука, як «Вступ до вищої математики» (1932 р.), «Елементи теорії детермінантів» (1933 р.), «Вибрані питання з основ аналізи нескінченно малих» (1933 р.) та інші, відіграли велику роль і як пропедевтичні курси з вищої математики. М.Кравчук вважав, що «математичну освіту наших технічно-інженерних та педагогічних кадрів треба вивести з сутичок наївної геометричної інтуїції, характерних для розвитку математики ХУІІІ століття».

Тепер, коли в курс математики середньої школи введено вивчення елементів вищої математики, думки М.Кравчука про методи першого ознайомлення учнів із основними поняттями вищої математики звучать особливо актуально. Він пропонував широко використовувати наближені обчислення як висхідну основу при опануванні деяких нових теоретичних понять (ірраціональні числа, логарифми, границі), частіше і сміливіше подавати учням наочно-графічні ілюстрації, наводити конкретні приклади та задачі, робити цікаві екскурси в історію того чи іншого математичного поняття тощо. При цьому підкреслював раз у раз важливість наступності при вивченні математики в середній і вищій школі, наголошуючи, що «треба давати належні настанови в молодому віці, щоб пізніше не переучувати студентів, не переборювати в них шкідливих звичок».

Своїми працями та безпосередньою викладацькою роботою М.Кравчук відіграв значну роль у підвищенні науково-методичного рівня викладання математики в школах та вузах. Окрім того, з 1936 року він співробітничає в Українському науково-дослідному інституті педагогіки. Часто виступає з лекціями перед учнями та вчителями, в пресі. М.Кравчук був організатором першої математичної олімпіади учнів м. Києва (1935 р.).

Його лекції відзначались великим багатством і глибиною змісту, чіткістю і ясністю, особливою красою та витонченістю викладу, водночас великим умінням викласти просто найскладніші математичні положення. Часто свої оригінальні наукові результати він одержував безпосередньо на дошці, і студенти були першими свідками творення та відкриття нового у математиці. На його лекціях ніколи не було вільного місця, слухати їх приходили філософи, історики, біологи, хіміки, філологи, робітники…

Маючи непересічний педагогічний талант, володіючи блискучим хистом пропагандиста наукових ідей, М.Кравчук організовує навколо себе групу молодих учених, день у день запалює їх своїм творчим ентузіазмом. Вміло керує їхньою науковою працею. Всіх, хто спілкувався з ним на конгресах, з'їздах, конференціях, семінарах, бесідах на наукові теми, завжди вражала широчінь його знань, висока культура, глибинне розуміння ідей, що рухають ту чи іншу галузь математики, особливе вміння оцінити місце та значення нового наукового результату, поставити важливу перспективну задачу тощо.

Як справжній син свого народу, академік М.П.Кравчук зажди розглядав свою власну різносторонню наукову діяльність як справу патріотичну, як справу громадянську. Ім'я його з повним правом стоїть у ряді найвидатніших світових математиків ХХ століття.


Сторінка сьома. Відроджена пам'ять.
Формально реабілітоване в 1956 р. ім’я М.Кравчука і далі фактично замовчувалось довгі роки. Лише перед 75-річчям від дня його народження почали з’являтися про нього публікації (книжка М.Сороки «Поет німого числа», нариси М.Чайковського, Б.Білого, Н.Вірченко, В.Добровольського та ін.), пізніше – біографічні повісті М.Сороки «Михайло Кравчук» (1985), «Колимська теорема Кравчука» (1991) та ін.

Невдовзі після проголошення незалежності України відзначалося в 1992 році 100-річчя від дня народження М.П.Кравчука. Того ж року відбулись і перші Міжнародні наукові конференції, присвячені пам’яті академіка М.Кравчука, – в Національному Технічному університеті України «Київський Політехнічний Інститут», в Інституті математики АН України; завершилися ці наукові форуми в Луцькому педінституті та в с.Човниця. У НТУУ «КПІ» в наступні роки відбулося вже дев’ять таких конференцій. Щоразу вони викликають великий інтерес у наукової громадськості України та за кордоном. На них приїздять вчені з усіх областей України, з багатьох міст Білорусії, Литви, Росії, Австралії, США, Німеччини, Польщі, Китаю, Японії та ін. країн.


Основна мета цих конференцій – узагальнювати, стимулювати наукові пошуки математиків, заразом віддаючи належну шану великому математикові й патріоту України, який так багато зробив для розбудови математичної науки на своїй Батьківщині.

20 травня 2003 року відбулося відкриття пам’ятника видатному вченому-математикові на території НТУУ «КПІ» (м. Київ). «Моя любов – Україна і математика» – викарбовано на постаменті пам'ятника.

В 1987 р. в с. Човниця – на батьківщині вченого відбулося відкриття погруддя та кімнати-музею (в школі) академіка М.Кравчука. Завдяки самовідданій роботі та великим зусиллям засновника музею – С.Лукашука та його родини по-суті постав перший, хоч і скромний, музей цього славного сина України, який поступово поповнюється все новими матеріалами.
На Х-ій конференції, за допомогою НТШ Америки, було презентовано книгу «Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука» – збірник наукових праць відомих сучасних учених із США, Великобританії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Португалії, Індії, України, Білорусі, Росії та інших країн світу, відібраних з кількох сотень досліджень, присвячених подальшому розвиткові та застосуванню фундаментальних ідей академіка Кравчука в різноманітних галузях фізико-математичних і суміжних наук.
Створений документальний фільм «Голгофа академіка Кравчука» (автор сценарію – Микола Сорока, режисер – Олександр Рябокрис, науковий консультант – проф. Ніна Вірченко). Він теж є своєрідним пам’ятником видатному українському вченому .

Видано 3 об’ємні книги наукових праць вченого, написано сотні статей наукового та науково-популярного характеру про М.Кравчука, а в Національному технічному університеті України “КПІ” відкрито аудиторію ім. М.Кравчука, засновані стипендії М.Кравчука для кращих студентів. У Луцьку встановлено меморіальну дошку Михайлу Кравчуку на приміщенні колишньої гімназії, де навчався майбутній учений. 2002 року ім'я М. Кравчука внесено ЮНЕСКО до переліку найвидатніших людей світу. В 2009 році у Києві, на Харківському житловому масиві, одну з нових вулиць було названо на честь Михайла Кравчука. Ім'я математика носить Луцька гімназія № 21.



11 січня 2012 року Верховна Рада України прийняла постанову про відзначення на державному рівні 120-річчя з Дня народження Михайла Кравчука.

Використані матеріали:
1. Галай Г.І., Гриневич Г.Д. Михайло Пилипович Кравчук./ Учням про видатних математиків. Київ. «Радянська школа». 1976.

2. Вірченко Н.О. Корифей української математики/ Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці. Львів. «Меморіал». 1992.

3. Вірченко Наталія. Михайло Кравчук – титан математики. /Internet.

4. Возняк Григорій. Математики – дійсні члени наукового товариства імені Шевченка. Тернопіль. «Підручники і посібники». 2006.

5. Мельник Валерій. Простір і час академіка Михайла Кравчука. / «Урядовий кур'єр». 29 вересня 2011 р. № 179.

6. Михайло Пилипович Кравчук. INTERNATIONAL MATHEMATICAL KRAVCHUK CONFERENCE\ Internet.



7. Пугач Ольга. Гордість української математики./«Українознавство», № 2, 2010. Ст. 30-33.

8. Скотникова Ольга, Фетисова Олександра. Михайло Кравчук – відомий на весь світ і невідомий в Україні./ Internet.
Каталог: bitstream -> 123456789 -> 812
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку
812 -> Сценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
812 -> Мирон Зарицький Вечір спогадів позакласний захід для учнів 9-11 класів
812 -> Сценарій математичного ранку «Микола Чайковський вчений математик, вихователь, громадянин» до 125-річчя
812 -> Сценарій усного журналу, присвяченого Георгію Федосійовичу Вороному (1868 1908) Підготував
812 -> Сценарій математичного ранку, присвяченого Теодору Івановичу Гулі Учителем школа стоїть


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconДо 120-річчя від дня народження
З-14 Дмитро Загул: біобібліог покажчик (до 120-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 24 с
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconДо 90-річчя від дня народження
Михайло Івасюк: 1917-1995: До 90-річчя від дня народження М. Г.Івасюка Біобібліогр покажчик. Чернівці, 2007. 81 с
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconДо 75 -річчя від дня народження
С 50 Кузьма Смаль: біобібліогр покажчик (до 75-річчя від дня народження). Чернівці, 2009. 28 с
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconДо 65-річчя від дня народження
Г 96 Юхим Гусар: біобібліогр покажчик (до 65-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 40 с
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconЯ. Франка (до 160-річчя від дня народження)
Президент України Петро Порошенко підписав Указ №687/2015 Про вшанування пам’яті Івана Франка у зв’язку з 160-річницею від дня народження...
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconІван Мазепа – людина І історичний діяч
До 370-річчя з дня народження та 300-річчя від дня смерті Івана Степановича Мазепи. Вашій увазі пропонується виставка книг присвячена...
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconПилип кислиця до 70-річчя від дня народження
Пилип Кислиця : до 70-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Усний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті iconЩодо відзначення 120-річчя від дня народження Бруно Шульца



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка