В. Горовий Редакційна колегія



Сторінка2/12
Дата конвертації15.03.2018
Розмір1.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС

Н. Іванова, заввідділу НЮБ НБУВ

Перспективи ратифікації Римського статуту

Розвиток міжнародної юстиції є процесом, спричиненим цілим спектром історичних подій, зокрема складними політичними ситуаціями, що тягнуть за собою порушення загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. У світі існує певна система органів міжнародного правосуддя, вихідним критерієм класифікації яких є міжнародний договір.

Міжнародний договір є найстарішою та найбільш поширеною формою заснування органів міжнародного правосуддя, зокрема до цієї категорії належить Міжнародний кримінальний суд (МКС). Організація Об’єднаних Націй розглядала ідею створення постійного Міжнародного кримінального суду з закінчення Другої світової війни. Два спеціальні трибунали, для покарання винних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, скоєних, відповідно, у колишній Югославії та в Руанді, були створені ООН у 1993 і 1994 р. Починаючи ж із 1994 р., проводилися переговори щодо створення постійного кримінального суду, який володів би юрисдикцією щодо серйозних міжнародних злочинів. У результаті було створено МКС, що діє на підставі Римського статуту, який прийнятий на Римській дипломатичній конференції повноважних представників під егідою Організації Об’єднаних Націй 17 липня 1998 р. і набрав чинності у 2002 р. Договір ратифіковано більш ніж 120 країнами світу. На пострадянському просторі це Грузія, Таджикистан, Латвія, Естонія та Молдова. Україна ж є однією з тих країн, які підписали, але не ратифікували Римський статут.

Президія МКС складається з трьох суддів суду, обраних своїми колегами строком на три роки. Вона несе відповідальність за загальне керування справами суду, за винятком канцелярії прокурора, і виконує конкретні функції, покладені на Президію Статутом. Головою суду є Сан Хюн Сон (Республіка Корея), перший віце-президент – суддя Санджи Ммасеноно Монагенг (Ботсвана), другий віце-президент – суддя Куно Тарфуссер (Італія).

Суд складається з 18 членів, які обрані Асамблеєю держав-учасниць. Судова колегія структурована відділенням попереднього провадження, судового та апеляційного відділення. Судді – представники Республіки Корея, Ботсвани, Італії, Німеччини, Фінляндії, Болгарії, Бельгія, Аргентини, Японії, Великобританії та ін.

Канцелярія прокурора відповідає за отримання переданих ситуацій та обґрунтованої інформації про злочини, що підпадають під юрисдикцію суду, за їх вивчення та здійснення розслідувань і кримінального переслідування в суді. Управління очолює прокурор Фату Бенсуда (Гамбія), яка була обрана державами-учасницями строком на дев’ять років.

Підсудними МКС можут бути лише злочини, скоєні на терирторії держав, що ратифікували цей міжнародний договір. Резиденція МКС розташована в Гаазі (Нідерланди), проте його засідання можуть проходити в будь-якому іншому місці. МКС не входить в офіційні структури Організації Об’єднаних Націй, хоча може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН.

Стаття 5 Римського статуту визначає злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС. Це злочин геноциду; злочини проти людяності; військові злочини; злочин агресії.

Відповідно до Римського статуту, Міжнародний кримінальний суд може здійснювати свою юрисдикцію у тій чи іншій конкретній справі, коли:

– держава, на території якої було скоєно злочин, або держава, громадянином якої є обвинувачуваний, є учасником Статуту;

– держави, які не є учасниками Статуту, також можуть визнавати юрисдикцію суду на разовій основі, для цього держава-учасниця сама передає ситуацію на розгляд Міжнародного кримінального суду;

– суд може бути також наділений юрисдикцією щодо справ, переданих йому Радою Безпеки ООН, незалежно від того, чи є відповідна держава учасником Статуту чи ні;

– прокурор починає розслідування злочину, що підпадає під юрисдикцію суду. При цьому прокурор може порушувати розслідування за власною ініціативою в разі, якщо держава є учасником Римського статуту.

З діяльністю МКС можна ознайомитися через оприлюднену на сайті суду доповіддю, що охоплює період з 1 серпня 2012 р. по 31 липня 2013 р., і є дев’ятою щорічною доповіддю Міжнародного кримінального суду, репрезентованою Організації Об’єднаних Націй відповідно до ст. 6 Угоди про взаємини між ООН ТА МКС. У документі зазначено, що кількість справ, що перебуває на розгляді суду, продовжує збільшуватися. На сьогодні ведеться розслідування восьми ситуацій, і ще вісім ситуацій перебувають на стадії попереднього розгляду. Дві справи – на стадії оскарження, один обвинувачений був виправданий.

У звітний період продовжувалися судові розгляди за сімома поточними ситуаціями: Уганда, Демократична Республіка Конго, Дарфур (Судан), Центральноафриканська Республіка, Кенія, Лівія і Кот- д’Івуар.

16 січня 2013 р. прокурор ініціювала розслідування в Малі після отримання відповідного клопотання цієї країни в липні 2012 р.

Протягом звітного періоду суд отримав 716 заявок на участь у судовому розгляді і 722 клопотання про відшкодування збитків. Секретаріат зареєстрував 70 заяв, коментарів і доповідей щодо питань, які стосуються потерпілих.

Сьогодні в Україні активно обговорюється можливість ратифікації Римського статуту, що був підписаний країною ще у 2000 р. Причини, за якими це питання досі не знайшло свого вирішення, передбачають як проблеми імплементації – включення норм Римського статуту в національну правову систему, так і перешкоди суб’єктивного характеру.

Загальновідомо, що реалізація цього процесу потребує внесення низки змін у національне законодавство, яке суперечить деяким нормам Статуту. Зокрема це закріплена на конституційному рівні недопустимість екстрадиції українських громадян для здійснення кримінального переслідування. До речі, Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом також передбачала зобов’язуючу норму, яка визначала, що сторони співпрацюватимуть з метою зміцнення миру й міжнародного правосуддя шляхом ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду і його відповідних інструментів.

11 липня 2001 р. Конституційний Суд України оприлюднив висновок щодо відповідності Конституції України Римського статуту МКС. Приводом для розгляду цього питання стало подання Президента Л. Кучми. У висновку зазначається, що «Римський Статут Міжнародного кримінального суду, підписаний від імені України 20 січня 2000 року... не відповідає Конституції України, в частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та статті 1 Статуту, за якими «Міжнародний кримінальний суд ... доповнює національні органи кримінальної юстиції».

Таким чином, ратифікація Статуту в Україні можлива лише за умови внесення певних змін та доповнень у Конституцію, на необхідності чого наголошує Комісія з розслідування порушень прав людини в Україні, створена в Києві 27 січня 2014 р. Варто зауважити, що про намір ратифікувати Римський статут у 2012 р. заявляв на зустрічі з головою МКС тодішній міністр закордонних справ К. Грищенко. Він наголошував на тому, що Україна має намір ратифікувати Римський статут, як тільки для цього будуть створені правові передумови з урахуванням майбутнього перегляду Конституції та підкреслив, що країна повністю підтримує діяльність Міжнародного кримінального суду.

Своє бачення проблеми ратифікації Римського статуту висловив і суддя Конституційного Суду України в 1996–2003 рр. М. Козюбра. За його словами, «з висновку Конституційного Суду випливає, що перешкодою може виявитися тільки одне положення, що містяться і в преамбулі, і в ст. 1 Статуту, згідно з яким Міжнародний кримінальний суд доповнює національні органи кримінальної юстиції, тоді як ст. 124 і 125 Конституції України дають вичерпний перелік судів, які можуть діяти на її території. Справа в тому, що статуси Європейського суду з прав людини та Міжнародного кримінального суду різні – якщо перший є додатковим інструментом захисту прав і свобод людини, то другий доповнює національну юрисдикцію і може порушувати кримінальні виробництва за власною ініціативою».

З огляду на ситуацію, що склалася в Україні, народні депутати черговий раз ініціюють розгляд питання ратифікації Статуту. Крім того, Верховна Рада направила в Міжнародний кримінальний суд звернення про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків і масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протесту в період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 р.

Проте, відповідаючи на письмовий запит ВР щодо притягнення до відповідальності вищих посадових осіб України за злочини проти людяності під час мирних акцій протесту громадян із 30 листопада 2013 по 22 лютого 2014 р., Міжнародний кримінальний суд констатував, що тільки прокурор МКС буде приймати рішення про початок розслідування, причому держава, яка подала заяву, не може просити переслідувати конкретних осіб (http://glavnoe.ua/news/n166938).

У суді зазначили, що на сьогодні не мають юрисдикції над Україною, оскільки Римський статут не ратифіковано. Разом з тим у МКС повідомили, що держава, відповідно до ст. 12-3 Статуту, може зробити заяву та офіційно подати її на реєстрацію МКС, заявивши про свою згоду на юрисдикцію суду, у тому числі й щодо минулих подій, заявив прес-секретар суду Фаді Ель Абдалла.

Таким чином, можливість того, що Україна може стати об’єктом інтересів Міжнародного кримінального суду не виключається і за певних умов може стати абсолютно реальною (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких джерел: United Nations Treaty collections (https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=XVIII-10&chapter=18&lang=en); Rome Statute of International criminal Court (http://legal.un.org/icc/statute/romefra.htm); International criminal Court (http://www.icc-cpi.int/en_menus/icc/structure%20of%20the%20court/Pages/structure%20of%20the%20court.aspx#c); Доклад Международного уголовного суда (http://www.icc-cpi.int/en_menus/icc/reports%20on%20activities/court%20reports%20and%20statements/Documents/9th-report/N1342655.pdf); Висновок Конституційного Суду України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v003v710-01.); Судебно-юридическая газета (http://sud.ua/newspaper/2014/02/14/60555-rimskij-statyt-dlya-ykraini-vopros-ratifikatsii); Trust.org (http://www.trust.org/item/20140225114027-s3eiz).






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

В. Горовий Редакційна колегія iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
В. Горовий Редакційна колегія iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
В. Горовий Редакційна колегія iconГоловний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія
Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01. 01. 1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний...
В. Горовий Редакційна колегія iconП 82 Редакційна колегія

В. Горовий Редакційна колегія iconХvі обласної виставки
Редакційна колегія: Євгенія Бачинська (голова), Олена Бобкова, Ірина Могрицька, Лариса Зініченко
В. Горовий Редакційна колегія iconБібліографічний покажчик
Редакційна колегія: к п н. Л. В. Савенкова (відп ред.), засл працівник культури України Е. В. Татарчук, к п н. Л. Л. Макаренко, О....
В. Горовий Редакційна колегія icon5 листопада 2010 р. Збірник матеріалів Київ- 2010 Редакційна колегія

В. Горовий Редакційна колегія iconТа роботи з обдарованою молоддю
Редакційна колегія: Митрофанова Т. Г. (головний редактор), Петроченко В. І. (відповідальний редактор), Ткачук А. Т, Ніколаєв О. С.,...
В. Горовий Редакційна колегія iconРектори Харківського університету (1805—2014)
Редакційна колегія: В. С. Бакіров (голов ред.), І. К. Журавльова, І. І. Залюбовський, С. М. Куделко (наук ред.), С. І. Посохов
В. Горовий Редакційна колегія iconЗасновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека
Редакційна колегія: Н. Іванова (відповідальна за випуск), Ю. Половинчак, Т. Дубас


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка