В. Мусіяка вважає, що «люстрація» суддів повинна пройти таким чином, щоб вони не потрапили в іншу залежність – від кого б то не було. Проблему слід обговорювати і серед фахівців, і в середовищі самого суддівського корпусу
(http://ru.golos.ua/social_problem/14_02_04_musiyaka_lyustratsiya_sudey_doljna_proyti_tak_chtobyi_oni_ne_popali_v_inuyu).
На думку народного депутата І. Богословської, яку вона висловила в ефірі «Свободи слова» на ICTV, перший крок, який необхідно зробити, – це
100-відсоткова люстрація судів і набір нових суддів, оскільки сьогодні рівень довіри до судів – один з найнижчих, і в країні немає жодного місця, де громадянин може знайти захист свого права. Це не означає, що усіх 100 % суддів буде відсторонено від роботи – це означає, що всі знімаються з роботи, але перепризначуватися за новою будуть тільки ті, до яких немає претензій стосовно корупції.
Народний депутат вважає, що головне завдання, це – отримати грант за прикладом Польщі і Грузії, коли люстрацію судової системи проводили не за бюджетні гроші, а за рахунок отриманих грантів «іноземці готові дати безповоротно ці гроші на реформування судової системи».
Крім того, вона зазначає, що за підсумками проведення реформ у судовій системі, кожен суддя від держави повинен отримати житло високого класу, машину, медичну страховку й страховку на випадок відпочинку. Після чого, на її думку, з моменту обрання судді, до 10-го коліна його родичі повинні подавати декларацію майна. Має бути вищий контроль над доходами й витратами судді. Крім того, судді не матимуть права розраховуватися готівкою ні за які типи послуг, а тільки – зарплатною карткою. «Тоді ми отримаємо цілий клас людей, які стають у суспільстві тим місцем, де можна знайти захист своїх прав – це перше, що треба робити в державі», – на такий позиції стоїть І. Богословська (http://new-sebastopol.com/news/novosti_sevastopolya/Bogoslovskaya_posle_lyustratsii_sudov_sudi_poluchat_gile_visokogo_klassa_mashini_i_meditsinskuyu_strahovku).
Парламентарям необхідно починати роботу над розробкою законодавчої бази для повного реформування судової системи, вважає народний депутат України (КПУ) С. Кілінкаров. На його думку, якщо глобальних змін у судовій системі не станеться, то, скільки б люстрацій не проводилося, суди не стануть менш корупційними.
Парламентар також пропонує створити в країні систему контролю та перевірки кваліфікації суддів: «Треба перевіряти кожного суддю не лише на знання законів, але і перевіряти його морально-етичні засади. Адже коли людина свідомо вибирає свій шлях – служити на благо держави, то він повинен так само свідомо обмежити себе в певних правах заради цієї держави. Син судді не може займатися бізнесом і лобіювати свій бізнес завдяки вигідній спорідненості. А це – велика спокуса, і зараз часто буває так, що бізнес родичів суддів за дуже короткий період часу стрімко розвивається» (МГ-media (http://www.mgm.com.ua/news/vmesto-lyustracii-totalnoe-reformirovanie).
Таким чином, при проведенні люстрації необхідно, насамперед, дати відповіді на головні питання:
-
Як провести люстрацію (процедура)?
-
Який орган повинен проводити люстрацію?
-
Хто буде виконавцем з розробки критеріїв оцінки діяльності та моральних характеристик судді, що підлягає люстрації?
-
За якими принципами має відбуватися ця люстрація?
При цьому люстрація не повинна перетворитися на помсту тих, хто планує прийти до влади, над колишніми опонентами.
Основні умови проведення люстрації:
-
Люстрацію першими повинні пройти ті, хто буде її проводити.
-
У другу чергу люстрація проводиться стосовно майбутніх суддів.
-
До люстрації необхідно залучити незалежних власних експертів і європейських спеціалістів, які мають досвід проведення таких процесів і в змозі консультувати люстраційний орган, колишніх суддів, адвокатів, податкову службу України.
-
Не повинні залучатися до люстрації діючі працівники правоохоронних органів і спецслужб, які ще не пройшли люстрацію.
Першочергові дії з проведення люстрації суддів:
-
Розробка і прийняття Закону України «Про люстрацію суддів».
-
Створення робочої групи зі створення люстраційного комітету.
-
Розробка Стратегії та плану дій щодо проведення люстрації.
-
Формування складу люстраційного комітету.
-
Розробка критеріїв оцінки роботи люстраційного комітету.
-
Розробка критеріїв, чи підлягає конкретний суддя люстрації.
-
Створення Центру громадського контролю за діяльністю люстраційного комітету.
-
Проведення антикорупційної експертизи люстраційного законодавства.
-
Опублікування всіх декларацій членів сім’ї, родичів суддів, самих суддів.
-
Перевірка силами Податкової служби України та виявлення ними джерел доходів суддів на аренду квартир, будинків, придбання дач, автомобілів, якими вони керують, походження коштів на оформлення інтер’єрів службових кабінетів, силами ДАІ – реєстрацію автомобілів, водійських прав та довіреностей на керування автотранспортом, силами Державної реєстраційної служби, нотаріусів – земельних ділянок, будинків, дач та квартир тощо.
-
Подальше співставлення видатків з доходами працівника судового органу. Рівень доходів і витрат слід оцінювати на основі сукупних показників членів сім’ї судді.
-
Аналіз діяльності даного судді за час роботи на державній службі: скільки і які рішення суддя ухвалив. Перегляд усіх скарг на суддю, що надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції України, а також апеляційні та касаційні скарги, які надходили до апеляційних судів, а також до Вищого спеціалізованого суду України за розглянутий період.
-
Громадські організації повинні взяти на себе моніторинг звернень громадян, скарг на суддів в Інтернеті та формування бази даних.
-
Певні повноваження з проведення люстрації суддів можна покласти на Національний антикорупційний комітет, який є консультативно-дорадчим органом при Президентові України й утворений відповідно до Указу Президента України «Про утворення Національного антикорупційного комітету 26 лютого 2010 року № 275», члени якого також підлягають попередній люстрації.
-
Є нагальна потреба в негайному створенні передбаченого новим Кримінальним процесуальним кодексом України органу для розслідування злочинів, скоєних вищими посадовими особами – Національного бюро розслідувань, який досі не створений, а обов’язки з розгляду таких справ, згідно з Перехідними положеннями КК України, тимчасово покладено на органи прокуратури України.
Проблеми, які можуть виникнути при люстрації суддів:
-
Нестача професіоналів у випадку масового звільнення суддів унаслідок люстрації.
Експерти пропонують залучити до здійснення правосуддя судів у відставці, які мають повагу у суспільства і є моральними авторитетами для багатьох людей. Крім того, деякі юристи висловлюються за перерозподіл навантаження судів шляхом створення принципово нової системи мирових суддів, які обираються громадою з авторитетних громадян.
-
Законність та доцільність проведення люстрації стосовно суддів, які потрапили до «чорного» списку, але вже звільнилися з посад.
-
Небезпека використання люстрації у політичній боротьбі.
Приміром може служити Чехія. На початку 1990-х у цій країні було прийнято кілька люстраційних законів, під дію яких потрапило 140 тис. осіб, які співпрацювали з комуністичним режимом. Співробітники партійного апарату і партійні діячі позбавлялися права обіймати відповідальні посади в державних органах на п’ять років. Водночас люстрацію стали активно використовувати в політичній боротьбі за державні посади. Позбавити права балотуватися, зокрема, збиралися і президента В. Гавела (http://newsradio.com.ua/2014_02_28/Eksperti-rozpov-li-jak-prohoditime-pereatestac-ja-ljustrac-ja-sudd-v/).
Поділіться з Вашими друзьями: |