В. Горовий Редакційна колегія



Сторінка7/12
Дата конвертації15.03.2018
Розмір1.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

І. Беззуб, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Таємниця усиновлення чи право на правду

У процесі адаптації українського законодавства до норм європейських країн і положень Конвенції ООН про права дитини постає нагальна проблема вирішення питання щодо доцільності таємниці процедури усиновлення дитини та правових аспектів, пов’язаних з нею. Останнім часом актуальність цього питання постійно зростає у зв’язку зі збільшенням кількості усиновлених дітей та випадків порушення їхніх прав, а також з тим, що іноземні держави відмовляються від таємниці процедури усиновлення.

Таємниця усиновлення – це право на таємницю перебування на обліку осіб, які бажають усиновити дитину, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини та інші правові аспекти, які виникають під час та після процедури усиновлення. Так зване «повне» усиновлення, на яке зорієнтоване чинне законодавство, передбачає створення для дитини іншого родинного середовища. Закономірним у більшості випадків є прагнення усиновлювачів того, щоб ніхто, у тому числі й сам усиновлений, не знали, що усиновлювачі не є його рідними батьками. Тому закон закріплює право на таємницю усиновлення і передбачає ряд заходів, які її забезпечують (ст. 228–231 Сімейного кодексу України).

Найближчим часом в Україні планують відмінити таємницю усиновлення. Перебуваючи на посаді уповноваженого Президента України з прав дитини, Ю. Павленко ініціював скасування таємниці усиновлення шляхом внесення змін до Сімейного та Кримінального кодексів України, що дасть можливість запровадити ефективний, толерантний контроль за умовами проживання та виховання усиновлених дітей із залученням широкого кола спеціалістів і до мінімуму звести ризик порушення прав усиновленої дитини в сім’ї.

Проект закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо таємниці усиновлення» був представлений на Міжнародній конференції «Сирітству – ні! Системний підхід у роботі з дітьми та сім’ями», що відбулася в Києві 7 листопада 2012 р.

На переконання Ю. Павленка, таємниця усиновлення є пережитком радянської системи усиновлення. «Існує міф про те, що таємниця усиновлення – це механізм захисту дитини та її батьків від зайвої уваги з боку сторонніх осіб, психологічної травми дитини, можливість сім’ї жити звичайним життям, нічим не вирізняючись в очах оточуючих», – зазначив він.

Насправді ж, наголосив Ю. Павленко, рано чи пізно дитина дізнається правду, і чим пізніше вона дізнається про своє усиновлення, тим непередбачуваніші наслідки може мати для неї ця інформація: образа на батьків-усиновителів, розрив з ними стосунків, втеча з дому тощо. «Таємниця усиновлення однозначно є пріоритетом інтересів дорослих над інтересами дитини», – упевнений політик.

Одночасно, зазначає він, таємниця усиновлення позбавляє посадових осіб можливості отримати об’єктивну інформацію про те, як живе й розвивається дитина, навіть тоді, коли дитина знає про те, що вона усиновлена. Фактично у зв’язку з наявністю таємниці усиновлення, яка жодним чином не впливає на гармонійний розвиток дитини в сім’ї, девальвується функція нагляду держави за сім’ями, які усиновили дітей.

Крім того, пропонується обов’язкове навчання батьків-усиновлювачів (зараз пари, які хочуть усиновити, проходять курси навчання за бажанням). Курси для опікунів, прийомних батьків та батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу діятимуть в інтересах дітей, які потрапляють у нові умови, та допомагатимуть батькам орієнтуватися у їхніх потребах.

З приводу таємниці усиновлення виникає багато питань, і всі вони складні: чи потрібно дитині знати про те, що вона усиновлена, чи потрібно дитині знати про своїх біологічних батьків і як себе вести, якщо усиновлена вами дитина дізналася, що вона не рідна. Як багато питань, так і багато відповідей, і всі вони різні.

Свої конструктивні пропозиції щодо законопроекту висловили фахівці, працівники служб у справах дітей, психологи, представники громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав дитини, також батьки-усиновителі і дорослі, які в дитинстві були усиновлені. Завдяки цьому низку позицій законопроекту було уточнено й розширено, а після проходження всіх процедур він потрапить на розгляд Верховної Ради України.

У суспільстві вже кілька років точиться суперечка між прихильниками та противниками таємниці усиновлення.

Перші запевняють, що така процедура просто необхідна, адже допомагає вберегти всиновлену дитину та її батьків від зайвих розмов та пліток, другі ж переконані, що це порушує права дитини та перешкоджає соціальним службам у повному обсязі контролювати виховання таких дітей.

Прихильники скасування таємниці усиновлення вважають її пережитком і даниною минулому.

За словами керівника управління забезпечення діяльності уповноваженого Президента України з прав дитини Л. Волинець, питання про необхідність відміни таємниці всиновлення ставить саме життя, а передусім – трагічні випадки, які відбуваються з дітьми. «Так, загибель двох дівчаток від руки усиновительки у Краснодоні (у 2012 р.) вимагає активних дій щодо поліпшення і процедур підготовки кандидатів в усиновителі, і процедур нагляду за умовами виховання таких дітей, змін до законодавства України, які б унеможливили трагедії з дітьми», – пояснила Л. Волинець.

Експерт стверджує, що «більшість батьків намагаються зберегти таємницю усиновлення, хоча за Конвенцією ООН про права дитини збереження таємниці усиновлення – це порушення її прав, оскільки дитина повинна знати, що вона усиновлена». Експерт акцентує увагу на тому, що таємниця усиновлення – «це неправда, введена в ранг закону, як норма по відношенню до дитини».

Ініціативу скасування таємниці усиновлення підтримують правозахисники та громадські організації.

Юрист Центру «Ла Страда-Україна» М. Легенька також вважає, що скасування таємниці усиновлення в першу чергу буде стояти на захисті прав та інтересів дитини. За словами юриста, за нинішнім законодавством, дитина може дізнатися про своє усиновлення після досягнення 14 років. «Але чим пізніше дитина дізнається про факт усиновлення, тим більш важкі та трагічні можуть бути наслідки», – говорить М. Легенька. Із скасуванням таємниці усиновлення, за її словами, зникне одразу кілька проблем: виключається можливість шантажу, держслужбовці зможуть контролювати умови проживання дитини, а медики більш повно надавати медичні послуги, коли, приміром, потрібно знати генетичні хвороби батьків. Щодо медичної сторони питання, її підтримує головний консультант відділу забезпечення прав дитини управління забезпечення діяльності уповноваженого Президента України з прав дитини О. Ремень.

Альянс «Україна без сиріт» та ряд інших неурядових громадських та правозахисних організацій оприлюднили відкритого листа щодо можливого скасування таємниці всиновлення. У листі, зокрема, говориться, що таємниця всиновлення порушує права дитини. Разом з тим організації звернули увагу на те, що процес скасування таємниці усиновлення має супроводжуватися додатковими заходами, які повинні мінімізувати можливі негативні наслідки такої реформи та захистити права й інтереси дітей-сиріт. На їхню думку, законодавство має передбачити обов’язок державних органів зберігати записи про біологічну сім’ю дитини (батьки, кровні родичі), дані про дату та місце народження, ім’я, прізвище та по батькові дитини до усиновлення для того, щоб кожна дитина мала доступ до цієї інформації з моменту, коли за національним законодавством вона отримає право на одержання такої інформації (але не пізніше як з 18 років).

Психологи також радять не робити з усиновлення таємницю, але вважають важливим ще й індивідуальний підхід. «Секрет все одно розкриється, і наслідки будуть серйозні», – вважає психолог О. Васильєв. Тому, на його думку, усиновленим дітям варто говорити правду ще в дитсадку. Про ризики приховування факту усиновлення наголошують і психологи із сімейних стосунків Т. Бєлавіна та А. Сидоренко. Їхня порада – що раніше, то легше дитина це сприйме, адже дитина може дізнатися правду від третіх осіб і у невідповідний момент. А відсутність таємниці всиновлення не є тягарем для дітей, і вони можуть любити прийомних батьків.

Керівник програми «Сирітству – ні» фонду Р. Ахметова «Розвиток України» Д. Касьянова вважає, що «таємницю усиновлення потрібно обговорювати, у першу чергу, з позиції права дитини. Необхідність полягає не в тому, щоб дитина знала біологічних батьків, і не тільки в тому, щоб був контроль над усиновителями, і не стільки контроль, скільки супровід, допомога. Важливо, щоб дитина мала можливість отримати будь-яку достовірну інформацію про себе, щоб їй не брехали і не піддавали тим самим серйозної небезпеки психологічного зриву. А усиновителі не ховалися б, а спілкувалися один з одним, навчалися, отримували при необхідності професійну допомогу».

Прихильники існування таємниці усиновлення вважають, що ця процедура необхідна аби вберегти всиновлену дитину та її нових батьків від зайвих розмов і пліток. Так, психолог, викладач факультету соціальних наук і соціальних технологій НУ «Києво-Могилянська академія» О. Брик стверджує, що скасування таємниці усиновлення дещо передчасне, бо до цього має бути готове саме суспільство. За її словами, наше суспільство переживає активну фазу змін: «В одних переконання ще колишньої формації, а інші трохи забігають наперед». На її думку, скасування таємниці усиновлення призведе до втрати інтимності відносин дитини і батьків, які і так не просто налагоджуються

З такою позицією згодні представники громадських організацій, що займаються захистом прав дітей. Представник ініціативної групи активістів Г. Нейланд вважає, що ініціатори цих змін при їх підготовці не врахували позицію батьків-усиновителів та не вивчили життя сімей, у яких є усиновлені діти, тому зробили поспішні висновки. На його думку, таємницю усиновлення скасовувати не можна, оскільки така інформація завдасть дітям значної шкоди. У зв’язку з цим громадські активісти звернулися до омбудсмана В. Лутковської з проханням завадити прийняттю запропонованих уповноваженим Президента з прав дитини змін до законодавства.

Зі свого боку В. Лутковська запевнила, що зробить усе від неї залежне, аби права маленьких громадян України були захищені максимально ефективно, адже це є одним з головних пріоритетів діяльності омбудсмана. Вона доручила представнику уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності А. Філіпішиній вивчити ситуацію, щоб розібратися, чи не завдадуть подібні новації маленьким українцям ще більшої шкоди та чи будуть ініційовані зміни відповідати міжнародним стандартам, Конвенції про права дитини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Від негативних наслідків скасування таємниці усиновлення застерігають ряд юристів, психологів та представників громадських організацій. Сімейний та дитячий психолог О. Колеснікова-Чмель застерігає від раптового скасування таємниці усиновлення і зазначає про низький рівень психологічної грамотності наших людей. На її думку, якщо таємницю всиновлення скасують, то люди боятимуться всиновлювати, і тоді більше всиновлюватимуть іноземці, яких не буде насторожувати відсутність таємниці. «Коли ж її все-таки скасують, важливо, аби з такими сім’ями працювали соціальні працівники», – додає вона.

Координатор програм щодо захисту прав дітей Всеукраїнської громадської організації «Жіночий консорціум України» О. Москаленко також вважає, що такий законопроект може вплинути на кількість бажаючих усиновити дитину. Але все буде залежати від кроків держава: чи буде вона спонукати людей до усиновлення так, як це робиться, наприклад, в Америці, чи готова робити додаткові кроки, допомагати таким сім’ям і взагалі оптимізувати систему.

Правозахисник, голова правління «Української Гельсінської спілки» Є. Захаров вважає, що в цьому питанні є своєрідний трикутник – біологічні батьки, усиновителі та власне самі діти, і у кожної сторони є право на приватність, що необхідно враховувати. Тому, на його думку, кожну ситуацію, пов’язану з усиновленням, потрібно розглядати окремо – у деяких випадках берегти таємницю, у деяких – розкривати її.

А народний депутат, член парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Я. Сухий, який категорично проти розголошення таємниці усиновлення, наголошує, що у даний момент більш актуально налагодити дієвий контроль над нашими дітьми, яких всиновлюють іноземці.

Загалом же ставлення до питання всиновлення змінювалося протягом історії і залежало від соціокультурних характеристик конкретного середовища.

Однак сучасна тенденція – захист права дитини знати про своє походження. У більшості розвинутих країн вважають, що дитина має повне право і повинна знати всю правду про своїх біологічних батьків.

Так, у США не існує таємниці всиновлення. Усиновлені діти мають право бачитися зі своїми біологічними батьками, а останні навіть можуть повернути їх через суд. У країнах ЄС процедура всиновлення теж достатньо прозора і відкрита, але, наприклад, таємниця всиновлення і донині діє в Німеччині. В Італії усиновителів у примусовому порядку зобов’язують говорити дітям правду про їхнє минуле.

У Франції існують дві форми усиновлення: повне усиновлення adoption pleniere і просте adoption simple. При першому, усиновлений втрачає будь-який зв’язок зі своєю колишньою сім’єю і вважається дитиною усиновителя. Свідоцтво про народження дитини повністю переробляється, він записується в шлюбне свідоцтво подружжя, як їх спільна дитина. При простому усиновленні у дитини зв’язки з родиною біологічних батьків зберігаються. При простому усиновленні дитина не набуває права на спадщину батьків-усиновителів, не несе стосовно них юридичних обов’язків. Біологічні батьки можуть вимагати права бачитися з дитиною.

Усиновлення, яке спричиняє зміну родоводу людини, заборонено в ісламі. Мусульмани можуть брати в будинок сироту на виховання. Вони забезпечують його дахом, одягом і їжею, поводяться з ним як зі своєю власною дитиною, але при цьому не вважають її рідною. Згідно ісламу для опіки чужої дитини є ряд умов, яких необхідно дотримуватися (збереження імені (тобто по батькові та прізвища) дитини, щоб він знав, хто його справжні батьки).

Довше інших західноєвропейських країн, що відмовилися від таємниці усиновлення, протрималася відома своїм консерватизмом Англія. Але й тут наприкінці 2008 р. набрав чинності новий закон про адаптацію, який скасував таємницю усиновлення як законодавчу норму. Утім, англійське суспільство набагато випередило в цьому сенсі своїх законодавців: англійці і до появи закону, як правило, не приховували від дітей факт їх усиновлення, розуміючи, що це допоможе їм уникнути в майбутньому важких драм у разі розкриття таємниці і позбавить їх від довічного страху перед можливістю викриття.

Таємниця усиновлення поки що послідовно зберігається на пострадянському просторі. Разом з тим таємниця усиновлення скасована в Молдові, де сім’ї з усиновленою дитиною мають підтримку з боку держави. Активно обговорюється можливість відмови від таємниці усиновлення в Білорусі.

Право на існування мають обидві точки зору: як прихильників, так і противників таємниці усиновлення.

Але, таємниця всиновлення – це, однозначно, віддача пріоритету правам дорослого перед правами дитини. Усе, що видається очевидним, розумним і безпечнішим з точки зору дорослого, – може інакше виглядати очима дитини. Тому, дивитися на цю проблему потрібно очима дитини.

Ініційована з цього питання дискусія має показати, наскільки готове до скасування таємниці усиновлення українське суспільство (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких джерел: http://conf.inf.od.ua/index.php/doklady-konferentsii/24-statya-19; http://www.president.gov.ua/news/25009.html; http://sirotstvy.net/press_centre/news/698.html?pg=30; http://bukpravda.cv.ua/news/suspilstvo/item/3308-вже-незабаром-можуть-скасувати-таємницю-усиновлення.html; http://news.tochka.net/ua/126643-v-ukraine-khotyat-otmenit-taynu-usynovleniya/; http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2014/02/07/318567http://www.ukrainabezsyrit.org/shablon-article/article/122312; http://vajno.com.ua/articles/analitika/uroki-krasnodona-ili-tajna-tajny-usynovleniya; http://smi.liga.net/articles/2012-09-05/6842703-ta_mnitsya_usinovlennya_p_d_zagrozoyu.html; http://civic.ua/news/view.html?q=1876503; http://ua.for-ua.com/comments/2013/02/25/101004.html; http://hotimdetey.ru/article/psihologiya_usinovleniya/tayna_usinovleniya/; http://newwoman.ru/letters_542.html; http://www.islam.ru/content/veroeshenie/usinovlenie_v_islame).






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

В. Горовий Редакційна колегія iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
В. Горовий Редакційна колегія iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
В. Горовий Редакційна колегія iconГоловний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія
Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01. 01. 1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний...
В. Горовий Редакційна колегія iconП 82 Редакційна колегія

В. Горовий Редакційна колегія iconХvі обласної виставки
Редакційна колегія: Євгенія Бачинська (голова), Олена Бобкова, Ірина Могрицька, Лариса Зініченко
В. Горовий Редакційна колегія iconБібліографічний покажчик
Редакційна колегія: к п н. Л. В. Савенкова (відп ред.), засл працівник культури України Е. В. Татарчук, к п н. Л. Л. Макаренко, О....
В. Горовий Редакційна колегія icon5 листопада 2010 р. Збірник матеріалів Київ- 2010 Редакційна колегія

В. Горовий Редакційна колегія iconТа роботи з обдарованою молоддю
Редакційна колегія: Митрофанова Т. Г. (головний редактор), Петроченко В. І. (відповідальний редактор), Ткачук А. Т, Ніколаєв О. С.,...
В. Горовий Редакційна колегія iconРектори Харківського університету (1805—2014)
Редакційна колегія: В. С. Бакіров (голов ред.), І. К. Журавльова, І. І. Залюбовський, С. М. Куделко (наук ред.), С. І. Посохов
В. Горовий Редакційна колегія iconЗасновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека
Редакційна колегія: Н. Іванова (відповідальна за випуск), Ю. Половинчак, Т. Дубас


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка